Програма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень




Сторінка10/23
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3,55 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   23
Показники психічного розвитку:

Сфера розвитку:

Дрібна моторика. Завдання з цієї сфери свідчать про сформованість координації діяльності обох рук та вміння брати:

3–4: дитина свідомо робить заглиблення в пластиліні (глині);

Велика моторика. Завдання цієї сфери свідчать про сформованість координації діяльності обох рук та вміння хапання, спритності, рівноваги, швидкості, енергії, а також домінування ока, руки, ноги:

2–3: дитина робить щонайменше чотири кроки, не упускаючи м'яча; дитина ходить сходами, ступаючи поперемінно; дитина самостійно сідає на крісло; дитина підносить горнятко, тримає його між великим пальцем та іншими пальцями і п'є напій, не розливаючи та не пускаючи слину; дитина гойдає кульки (дві великі кульки з отворами та шнурівки з вузликом з однієї сторони), як маятник;

3–4: дитина підскакує, відриваючи та ставлячи обидві стопи одночасно; дитина ловить м'яч хоча б один раз із трьох кидків; дитина кидає м'яч хоча б один раз протягом трьох подач;

Перцепція. Завдання, що стосуються сприйняття, полягають на реагуванні на звук, встиганню дивитися на предмети, розпізнаванні кольорів, форм та розмірів:

2–3: дитина адекватно реагує на лоскотання, справляючи враження, що гра з дослідником є для неї приємною; дитина знаходить цукерку щонайменше два рази протягом трьох спроб; зацікавленість світловими імпульсами та зорова чутливість в нормі; слухова чутливість в нормі; зацікавлення поверхнею предметів в нормі; зацікавлення дитини запахом в нормі; дитина не проявляє нетипової, повторюваної поведінки та рухів (стереотипів), хоча може мати невеликі проблеми з координацією;

3–4: дитина розміщує правильно всі чотири елементи на дощечці та не потребує показу, щоб виконати завдання; дитина сама правильно знаходить отвори в дощечці, навіть, якщо не може вкласти в них елементи, а ставить їх тільки поблизу (нижче, вище) відповідного отвору; дитина розглядає книжку та цікавиться картинками (відкриває книжку, перегортає сторінки, приглядається до картинок);

Зорово-рухова координація. Завдання з цієї сфери полягають на вмінні координувати зір та руки одночасно (вкладання, допасовування елементів, нанизування кульок, розмальовування, написання):

3–4: дитина спонтанно креслить або ставить будь-який значок; протягом трьох спроб дитині вдається щонайменше один раз скласти вісім кубиків; дитина кладе щонайменше один кубик до коробки; дитина складає пазли, поєднуючи всі чотири елементи і не потребує демонстрації, щоб виконати завдання;

Наслідування. Завдання, що стосується наслідування, полягає у повторенні того, що хтось говорить, або показі того, що хтось робить.

3–4: дитина дивиться в калейдоскоп та крутить кільцем; дитина наслідує та натискає на дзвінок, який лежить перед нею на столі двічі (після вказівки: „ Подивися, що я роблю". Дорослий натискає по одному разу на дзвінок і каже дитині, щоб вона зробила те саме („Зараз ти", „Зроби так, як я".); дитина качає з пластиліну довгий валик;

Пізнавальна діяльність. Вік розвитку в цій сфері залежить від розуміння мови та успішності в певних завданнях, які не залежать від мови (рахування, укладання фігур, наслідування рухів).

3–4: дитина правильно складає елементи пазла; дитина доторкається або вказує щонайменше на три частини тіла ляльки; дитина правильно показує або подає обидва (великий, малий) елементи (дощечка з вирізаними трьома прямокутниками); дитина правильно складає всі шість елементів з картинкою корови і не потребує демонстрування, як треба виконати завдання; дитина з легкістю знаходить предмет, цілковито схований; дитина кладе м'яч до коробки;

Гра та зацікавлення предметами. Чим або як дитина прагне бавитися; ступінь витримки у грі, правильне використання предметів, можливості зосередження уваги, вміння долати труднощі та виправляти власні помилки.

3–4: дитина бавиться самостійно та користується предметами відповідно до їх призначення; дитина має відповідне вміння концентрувати увагу.

Сенсорна інтеграція аутичної дитини

Сенсорне виховання

На даному напрямку зосереджено основний зміст роботи з корекції когнітивної сфери дитини. Сенсорне виховання і розвиток уваги служать основою для розвитку у дітей пошукових засобів орієнтування: методів проб і примірювання. Сенсорне виховання є, з одного боку, основою для формування у дитини всіх психічних процесів: уваги, пам'яті, сфери образів-уявлень, мислення, мовлення та уяви, з іншого - воно виступає фундаментальною передумовою для становлення всіх видів дитячої діяльності (предметної, ігрової, продуктивної, трудової)(А. А. Катаєва, 1978).

Індивідуальна взаємодія аутичної дитини з навколишнім світом характеризується суттєвою індиферентністю до нього, власною «авторською» аутистичною діяльністю і особливою поведінкою, яка відображає не зовнішнє середовище, а складний багатовимірний, зазвичай, незрозумілий для оточення, внутрішній світ дитини. Однією з умов, які сприяють розвитку такої поведінки є дезінтеграція сенсорного сприйняття.

Ми спираємося на думку, що будь-якій дитині зі звичайним розвитком або з затримкою психічного розвитку притаманне підсвідоме прагнення до руху та сенсорних відчуттів. Але неадекватне сенсомоторне сприйняття робить неефективним будь-який учбовий процес. Тому перш ніж запропоновувати дитині когнітивні завдання та вправи необхідно вирівняти її тілесні та сенсорні відчуття. Покращити адекватне сприйняття власного тіла та переміщення тіла у просторі. В процесі сенсомоторної інтеграції ми можемо давати перші навички взаємодії з оточуючими, навички вербального спілкування, запроваджувати елементи когнітивного розвитку та поведінки.

На початкових етапах сприйняття дитиною навколишньої дійсності відбувається в рамках конкретного аналізатора (зорового, слухового, тактильного). Образи сприйняття при цьому мають дифузний, слабо диференційований характер. У процесі цілеспрямованої корекційної роботи ці образи поступово стають більш диференційованими і систематизованими за рахунок формування зв'язків всередині певного аналізатора і міжаналізаторних зв'язків.

Іншою важливою стороною сенсорного виховання є своєчасне і правильне з'єднання сенсорного досвіду дитини зі словом. З'єднання того, що дитина сприймає, зі словом, що позначає сприйняте, допомагає закріпити в подані образи предметів, їх властивості і відносини, робить ці образи більш чіткими, систематизованими та узагальненими.

Педагогам важливо пам'ятати, що з дітьми із аутистичним спектром розвитку треба працювати, не втрачаючи з ним візуального та ситуативного контакту, накопичуючи і узагальнюючи практичний і чуттєвий досвід дитини.
Особливості порушення сенсорної сфери.
Нетипові реакції на відчуття; уникання чи пошук; стереотипні рухи - хитання, розгойдування, трясіння кінцівками, кружляння; неможливість лишатися на одному місці короткий проміжок часу; агресія; само агресія; незграбність рухів; вираження різних ступенів невдоволення при різкій зміні положення тіла; підвищений чи знижений загальний тонус тіла; неможливість концентрувати погляд на тому, що роблять руки; негативна реакція на миття голови або обрізання нігтів.

Перший етап навчання.

На початку першого етапу занять з дитиною аутистичного спектру розвитку необхідно провести діагностику сенсомоторних розладів та скласти індивідуальний план програми корекції. Первісна діагностика включає в себе опитування батьків і спостереження за дитиною в різних видах діяльності.

Завдання навчання і виховання.

Привчити дитину адекватно реагувати на людину, що поряд; виробити у дитини позитивну емоційну відповідь на взаємодію з іншою людиною; навчити дитину довільно фокусувати погляд на об'єкті, стежити поглядом за об'єктом, що рухається; автоматизація постуральних реакцій; вирівнювання загального фізичного і психічного тонусу; досягнення та закріплення у дитини адаптивної відповіді на дію сили тяжіння (гравітаційна безпека).

Корекція порушень роботи вестибулярної системи.

  • Вплив на окорухові м'язи і м'язи шиї.

  • Вплив на постуральні реакції та реакції збереження рівноваги.

Вправи для корекції:

    1. Дитина лежить на животі, спираючись на лікті. Дорослий катає перед нею машинку, м'ячик, тощо. Час дій, від 1-еї хвилини., або, якщо дитині ця гра подобається, то поки вона не припинить слідкувати за предметом. Завдання вправи - зміцнити окорухові м'язи і м'язи шиї. Поліпшити конвергенцію очей.

    2. Дитина – лежить спиною на підлозі, дорослий над нею тримає в руці яскраву невелику кульку або іграшку. Утримуючи голову дитини нерухомо стимулює її слідкувати поглядом за кулькою. «Лови кульку очками». Переміщує кульку по колу першої зони. На такій же відстані (до кінця плеча) дорослий переводить кульку в положення «між очей» та починає поступово знижувати кульку до перенісся. досягаючи симетричного зводжування очей дитини до внутрішнього кута. Час дії – не більше 1-еї хвилини на кожну зону.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   23


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка