Програма соціально-психологічного супроводу Олена андрєєва, практичний психолог Брянківської гімназії, Луганська обл




Сторінка2/4
Дата конвертації19.11.2018
Розмір0,64 Mb.
1   2   3   4

Гра-розминка «Булочка з корицею» (5 хв)

Мета: сприяти згуртованості групи, зняти напруження після заняття.

Психолог запитує: «Хто любить корицю?», і ті, хто любить, стають посередині кімнати, беруть один одного за руки, створюючи лан­цюжок. Ті, хто полюбляє булочки з корицею, пиріжки з корицею, солодощі, гарну кампа­нію теж до них приєднуються, аж поки всі не стають у ланцюжок. Потім тренер бере остан­нього учасника за руку і починає, ходячи на­вкруги першого учасника, «намотувати» всю групу на нього — «пекти булочку з корицею». Коли всі щільно «намотаються», треба хви­линку так постояти, щоб відчути всіх разом, прислухатися до цього відчуття і тільки після того розійтися.

ЗАНЯТТЯ 2

Гра-розминка «Крапки» (5 хв)

Мета: настроїти учасників на роботу за те­мою, сприяти згуртованості групи.

Учасники, згадавши якийсь образ, малю­ють в певному порядку на аркушах паперу кілька крапок і передають свій аркуш сусідові ліворуч, завдання якого, поєднавши крапки, намалювати той образ, який, як йому здаєть­ся, тут може бути. Вправа виконується без слів.

Потім учасники обговорюють, чи схожі ма­люнки на задумані образи.



Мозковий штурм «Що ми знаємо про нарко­тичні речовини?» (5 хв)

Мета: з'ясувати рівень обізнаності підліт­ків про наркотичні речовини.

Кожен учасник записує на різнокольорових стікерах те, що знає про наркотичні речовини (при цьому психолог пояснює, що наркотичні речовини — це всі речовини, які вплива­ють на свідомість і психічний стан людини). Психолог узагальнює отриману інформацію, не оцінюючи її.

Інформаційне повідомлення «Наркотичні ре­човини» (5 хв)

Мета: надати загальну інформацію про різ­ні види наркотичних речовин.

Уникаючи надмірної конкретизації, пси­холог узагальнює інформацію про наркотичні речовини, отриману під час виконання по­переднього завдання, аби якомога якісніше подати матеріал, отриманий у ході мозкового штурму. Найдоцільнішою тут могла би бути загальна класифікація наркотичних речовин за протилежними ознаками: легальні — не­легальні, натуральні — штучні; за формами вживання: куріння, випивання (рідина, порошки, таблетки), ін'єкції, вдихання; за сфе­рами вживання: медична, соціальна (група осіб). Важливим для здоров'я є визнання сер­йозних руйнівних наслідків вживання нарко­тичних речовин (але не варто створювати за­надто емоційну напруженість — ми лише ви­знаємо цей факт). Можна також розповісти про наявність певного сленгу, пов'язаного з ужи­ванням тих чи інших наркотичних речовин (дуже важливою є особиста позиція психолога, його спокійна впевненість у тому, що для влас­ної безпеки зовсім не обов'язково знати все і, тим більше, все випробувати на собі).

Мозковий штурм «Що призводить до почат­ку вживання наркотичних речовин» (5 хв)

Мета: сприяти усвідомленню учасника­ми суті причин, що призводять до вживання підлітками наркотичних речовин.

Психолог на дошці записує всі висловле­ні учасниками думки щодо причин почат­ку вживання людьми наркотичних речовин та узагальнює отриману інформацію.

Необхідно виділити два види причин:

а) особливості підліткового віку — прита­манна підліткам схильність до експеримен­ту, бажання відчувати себе дорослим, заго­стрення почуття, пошук життєвих цінностей;

б) наявність соціального тиску у вигляді реклами, доступність наркотичних речовин тощо.

Підбиваючи підсумки, психолог ще раз на­голошує на основних причинах початку вжи­вання підлітками наркотичних та токсичних речовин: цікавість, наслідування дорослих, пригнічений настрій, конфлікти, прагнення «бути, як усі», невміння відмовити, невпевне­ність у собі, спокуслива реклама.

Вправа «Шлях здорового способу життя» (15Xв)

Мета: активне бачення учасниками того, що є здоровим способом життя, в яких діях і поведінці він виявляється.

Учасники об'єднуються в три підгрупи, кожна з яких отримує завдання: на рулоні паперу зобразити «шлях здорового способу життя». Для цього з кольорового паперу треба вирізати «сліди», на яких написати прикла­ди та дії поведінки, які, на думку учасників, сприяють здоровому способу життя, і приклеїти їх на рулоні. Кожна підгрупа презен­тує свій «шлях», усі вони потім об'єднуються в один.

Підбиття підсумків.



ЗАНЯТТЯ З

Вправа-розминка «Вітаю, ти уявляєш...» (5 хв)

Мета: створення позитивного настрою. Кожен учасник по колу вітається цією фра­зою, описуючи якийсь цікавий, смішний випадок, що відбувався під час спілкування з іншими людьми.



Вправа «Тільки від мене залежить» (10 хв)

Мета: формування відповідального став­лення до себе, свого життя і навколишнього світу.

Необхідно продовжити речення «Тільки від мене залежить» не менше ніж десятьма варіантами. Підлітки повинні не тільки за­писати свої відповіді на аркуші, а й голосно по черзі виголосити їх. Після закінчення за­няття підліткам пропонується домашнє за­вдання: завести «щоденник відчуттів і ду­мок».

Щовечора необхідно записувати у щоден­ник все, що спадає на думку. Можна робити малюнки, записувати свої сни.



Інформаційне повідомлення «Схема прийнят­тя рішень» (5 хв)

Мета: репрезентувати технологію при­йняття відповідальних рішень.

Психолог. Кожен із нас знає, як важливо приймати правильне рішення. Та чи вміємо ми це робити? Схоже, ми вчимося приймати рішення поступово, з плином життя, мето­дом спроб і помилок. Але чи ефективно це? Виявляється, що приймати саме свої, пра­вильні для себе рішення можна навчитися, і для цього є кілька методів, один з яких ми за­раз розглянемо.

Метод цей полягає у виконанні нижчеопи­саних п'яти кроків.



Крок 1. До того, як приймати рішення, треба усвідомити, що ситуація, в який ти опинив­ся, вимагає цього від тебе. А ситуацій, які по­требують вибору, безліч; наприклад: чистити зуби саме зараз чи потім, почати підготовку до іспитів сьогодні чи відкласти на потім, дружити з цим хлопцем (дівчиною) чи не дружити тощо.

Крок 2 полягає в тому, щоб зібрати якомога більше інформації про все, що стосується кон­кретної ситуації: дані про те, як діяв хтось із відомих тобі людей у таких чи схожих об­ставинах і що з цього вийшло, певні факти, пов'язані з цією проблемою тощо. Якщо твоє рішення — не термінове, ти можеш розпита­ти інших людей, десь знайти потрібну інформацію, а якщо воно термінове — слід поклада­тися на свій внутрішній «мозковий штурм», дуже схожий на той, що відбувається на на­ших заняттях.

Крок з — на основі усвідомленої інформації треба сформулювати три варіанти рішень. Якщо зупинитися на двох — це глухий кут (згадайте Гамлета з його «бути чи не бути?»). Тому проявіть свої творчі здібності.

Крок 4 вимагає найбільшої стандартності: потрібно, не лінуючись (працюємо ж задля себе), розібратися, які наслідки того чи ін­шого рішення будуть для вас позитивними, а які — негативними. І це слід зробити щодо кожного з варіантів. Зважте на те, що кожен наслідок може мати для когось ту чи іншу вагу, але найважливіше те, яку вагу він має особисто для вас...

Тільки після цього ми зможемо зробити крок б — прийняти виважене рішення, зроби­ти вибір.

Слід підкреслити, що складна на перший погляд процедура навчання технології при­йняття рішень є виправданою, крім того, сформовані навички прийняття рішень із ча­сом закріплюються (згадайте для порівняння, скільки зусиль ви витрачали на написання чи читання десь у першому-другому класах).

Вправа «Вузлик на пам'ять» (5 хв)

Мета: допомогти запам'ятати всі етапи прийняття рішень.

Кожен учасник отримує невелику стрічку для того, щоб скористатися «бабусиним засо­бом». На такій же стрічці, але більшого роз­міру, психолог демонструє, як можна допо­могти собі запам'ятати всі етапи прийняття рішень. Для цього повторюються зміст кожно­го етапу, дії, які необхідно на ньому зробити, і при цьому на стрічці зав'язується «вузлик на пам'ять». І так — на кожному етапі. Перебираючи вузлики, можна легко пригадати всі етапи. Стрічка з вузликами залишається у учасників. (Зав'язуючи вузлики, учасники можуть уявляти свою поведінку на тому чи ін­шому етапі, утворюючи міцніші асоціації для кращого запам'ятовування. На початку впра­ви доцільно ввести метафору про працю бале­рини —досить тяжку і навіть нудну, перш ніж вона продемонструє свій яскравий і натхнен­ний виступ. Тобто йдеться про необхідність певних зусиль на шляху досягнення результа­ту, в нашому випадку — на шляху до вміння приймати власні відповідальні рішення).

Вправа «Кулька моєї мрії» (15 хв)

Мета: актуалізувати позитивну мрію — на­мір, сприяти чіткому усвідомленню підлітка­ми набутих знань і навичок.

На маленьких, злегка надутих повітряних кульках учасники будь-яким чином (запису­ючи, малюючи) у символічній формі відтво­рюють свою мрію. За бажанням учасники ді­ляться змістом своєї мрії.

Психолог наголошує, що зробити реаль­нішими здійснення своєї мрії можна, об'єд­навши її з мріями інших осіб, своїх друзів. І тому він пропонує об'єднати всі кульки-«мрії» в один великий оберемок. Усі кульки в оберемкові перев'язуються яскравою стрічкою і передаються учасниками по колу один одно­му. Водночас учасники промовляють те, що вони хотіли б сказати наприкінці тренінгу, висловити, можливо, те, що не встигли: якісь свої побажання, роздуми, висновки тощо.



Вправа «Мені було... тому, що...» (5 хв)

Мета: надати можливість підліткам висказати свою думку щодо занять.

Підліткам необхідно доповнити речення власними словами, висловлюючи свої почут­тя та думки.

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: сприяти формуванню правового світогляду підлітків, активної позиції щодо реалізації себе та своїх прав у житті.



Вправа «Ситуація порушень правил» (10 хв)

Мета: сприяти формуванню теоретичних поглядів на правила і норми поведінки в сус­пільстві.

Учасники сідають у коло. Психолог пропо­нує учасникові, що сидить праворуч, назва­ти своє ім'я і пригадати ситуацію, коли йому доводилося порушувати якісь правила. Після висловлювань підлітків психолог висловлює узагальнення: «Ми інколи порушуємо прави­ла, коли вони не збігаються з нашими потре­бами або незрозумілі для нас».

Повтор правил роботи в групі (5 хв)

Вправа «Скринька порушень» (5 хв)

Мета: допомогти підліткам у вирішенні їхніх життєвих правових проблем, вироби­ти уміння приймати правильні рішення у складних ситуаціях.

Запропонувати підліткам написати (ано­німно чи з підписом): що турбує або цікавить їх із правових питань; про порушення їхніх прав (із особистого досвіду чи розповідей друзів), і покласти свої «листи» до «скриньки по­рушень». У кінці занять група розглядає ці листи. Якщо залишилися проблеми, які не обговорювалися, слід розглянути їх, залучив­ши учасників до дискусії, й попросити чле­нів групи надати свої коментарі чи поради стосовно того, як найкраще їх вирішити.

Мозковий штурм «Що спільного в словах "право, права, правило, правильно"?» (5 хв)

Психолог пропонує учасникам висловити думки в голос. Усі пропозиції учасників запи­суються на дошці. Психолог підбиває підсумки і ще раз зачитує записи від початку до кінця.



Інформаційне повідомлення. Оцінювання рівня поінформованості учасників (5 хв)

Психолог. Уперше ми чуємо про правила ще зовсім маленькими. Батьки ознайомлюють нас із правилами життя в сім'ї, а згодом і в суспільстві.

Які з них ви можете зараз назвати? Які сфе­ри життя вони регулюють?

Правила існують і в кожній науці (напри­клад, у мовознавстві правила правопису, у математиці — ділення або множення)

Отже, правило — це певне положення, у якому відображено взірець діяльності або поведінки людини.

Здається, усім зрозуміло, що правила ство­рюються для того, аби їх дотримуватися. Але в повсякденні ми стикаємося з випад­ками, коли вони порушуються. Якщо пра­вила порушуємо ми, пояснюємо це тим, що так зручно. Якщо правила порушує хтось ін­ший — обурюємося, адже це вносить диском­форт у наше життя. То як же бути?



Вправа «Що для мене поняття "право"?» (10 хв)

Мета: закріпити знання підлітків про по­няття «право».

Психолог пропонує висловити думки вголос із приводу того, що вони вкладають у поняття «права». Усі виголошені думки учасників за­писуються на дошці. «Отже, право для нас — це...». Психолог ще раз зачитує записи від по­чатку до кінця.

Гра «Нам завжди і скрізь щастить» (5 хв)

Мета: зняти емоційне напруження. Учасники сідають у щільне коло, обняв­ши сусідів праворуч і ліворуч за талію. Під­німають ліву ногу над підлогою. Усі разом скачуть на правій нозі, тричі промовляю­чи: «Нам завжди і скрізь щастить». Наприкінці всі підіймають руки догори і кричать: «Ура!».



ЗАНЯТТЯ 5-6

Гра-розминка «Емоція по колу» (з хв)

Мета: активізувати підлітків до роботи в групі, розвивати навички невербального спілкування.

Всі учасники сідають у коло, кожен по чер­зі за допомогою міміки передає якусь емоцію, всі інші один за одним її повторюють. Гра закінчується, коли всі учасники передадуть свої емоції.

Вікторина «Чи обізнаний ти?» (10 хв)

Мета: виявити яким є рівень знань підліт­ків щодо законодавства України з прав дити­ни, Конвенції ООН про права дитини та від­повідальності неповнолітніх.

Психолог ставить запитання та дає три ва­ріанти відповідей. Підліткам потрібно під­няти вгору картку з номером правильної, на їхню думку, відповіді.

Запитання вікторини:

1. Як називається міжнародний договір, що встановлює права й обов'язки держав у певній сфері діяльності?

А Декларація

Б Конвенція

В Хартія


2. Як називається затвердження міжна­родної угоди вищими державними органа­ми України?

А Санкціонування

Б Ратифікація

В Узаконення

3. Коли було прийнято Конвенцію ООН про права дитини?

А1950 р.

Б 1977р.

В 1989 р.

4. У якому році в Україні ратифіковано Конвенцію ООН про права дитини?

А1989 р.

Б 7991 р.

В1995 Р


5. До якого віку, згідно з Конвенцією, особа вважається дитиною?

А14 років

Б 16 років

В18 років

6. Із якого віку допускається прийняття на роботу підлітків?

А 3 12 років

Б з 13 років

В з 14 років

7. Із якого віку настає адміністративна відповідальність?

А з 14 років

Б 3 16 років

В з 18 років

8. Із якого віку настає кримінальна відпо­відальність?

А з 14 років, за винятками із 12 років

Б з 16 років, за винятками із 14 років

В з 18 років, за винятками із 16 років

(За результатами вікторини психолог робить висновок стосовно загального рівня поінформова­ності підлітків щодо прав та відповідальності дітей в Україні.)

Вправа «Порушення прав казкових героїв у казках» (10 хв)

Мета: навчити підлітків знаходити пору­шення прав дитини у повсякденному жит­ті на прикладі порушення прав казкових героїв.

Психолог об'єднує учасників у дві під гру­пи і ставить перед кожною завдання згадати якнайбільшу кількість казок де порушуються права казкових героїв. Час виконання — п'ять хвилин. Після цього хтось із підгру­пи за дорученням інших називає казки та виявлені в них порушення прав і коментує їх.

Запитання для обговорення

— Що нам дає виконання цієї вправи?

Інформаційне повідомлення «Хто може допо­могти у захисті твоїх прав» (10 хв)

Мета: зорієнтувати підлітків, куди і до кого звертатися, якщо виникають випадки пору­шення прав.

Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, коли заболить голова або зненацька почнеть­ся напад апендициту.

А як бути, коли порушуються права під­літків? До кого звертатися, кому довірятися, кого запитати? Дуже мало є таких, хто жод­ного разу не ставив перед собою цих питань. Підлітки не знають, до кого звертатися, і тому не можуть вчасно отримати потріб­ну їм консультацію та допомогу, таким чи­ном залишаються на одинці зі своїми проб­лемами.

А дарма. У кожній місцевості існує ціла ме­режа організацій, служб, спроможних кину­ти «рятівне коло» тим, хто його потребує.

Інформація, яку ви отримаєте зараз, під­каже, куди і до кого звертатися по допомогу щодо захисту своїх прав.

(Психолог наводить список організацій, служб, до яких підлітки можуть звернутися в разі потреби, роз­дає їм буклети з переліком цих установ.)

Запитання для обговорення

Чи корисними є знання, які ви отри­мали?

Як ви можете використати ці знання у повсякденному життя?



Вправа «Комендантська година» (10 хв)

Мета: спонукаючи підлітків до пошуку позитивних чи негативних сторін «комен­дантської години», підвести їх до думки про те, що певні обмеження, які батьки та педагоги застосовують до дітей, є не обме­женням їхніх прав, а більшою мірою піклу­ванням про їхню безпеку й здоров'я, і що такі дії можуть бути корисними саме для підлітків.

Психолог розповідає, що в багатьох країнах світу (наприклад, у Великобританії, США, Росії та інших) для зниження рівня злочин­ності серед неповнолітніх і кількості підліт­ків, які стали жертвами злочинів, вводили комендантську годину для дітей. Перебуван­ня неповнолітніх віком до 16 років на вулиці у вечірній і нічний час без дорослих обмеж­увалось. Найчастіше це обмеження почина­лося з 23-ї години (24-ї у вихідні дні) у весня­но-літній період та 22-ї години (23-ї у вихідні дні) в осіннє-зимовий період і тривало до 6-ї години ранку.

Після цього психолог об'єднує учасників у дві підгрупи. Одна підгрупа називає та об­ґрунтовує негативні сторони цього явища, друга — позитивні. Після обговорення в під­групах сторони обмінюються своїми мірку­ваннями. Психолог наголошує на тому, що комендантська година дещо схожа с тими об­меженнями, які застосовують батьки, і тому ці обмеження приносить більше користі, ніж шкоди.

Запитання для обговорення

Що ви відчували, виконуючи цю вправу?

Чи застосовують ваші батьки щодо вас «комендантську годину»?

Як ви вважаєте, чи доцільно обмежувати деякі права дитини, щоб уникнути значної шкоди для її життя і здоров'я?

(Обговорення необхідно починати з негативної оцінки. Після того, як друга підгрупа позитивно оціни­ла це явище, психолог підбиває підсумки, наголошуючи на тому, що деякі обмеження прав дитини можуть принести більше користі, ніж шкоди.)

Інформаційне повідомлення «Відповідаль­ність неповнолітніх» (10 хв)

Під час повідомлення необхідно наголоси­ти на тому, що якщо підлітки реалізують на­дані їм права, то ця їхня діяльність тягне за собою юридичні наслідки, за які вони несуть відповідальність.

Відповідальність може бути моральною, дисциплінарною, матеріальною, цивільною, адміністративною, кримінальною. Напри­клад, якщо підліток віком 16 років реалізує своє право на водіння мотоцикла, то в разі порушення ним правил дорожнього руху він нестиме адміністративну відповідальність. Якщо ж порушення цих правил призведе до людських жертв, то підліток нестиме кримінальну відповідальність. (Слід використо­вувати матеріали зі збірників законів україн­ського законодавства)

Вправа «Твоя відповідальність» (15 хв)

Мета: навчити підлітків розрізняти про­ступки залежно від ступеня тяжкості; пояс­нити, яку відповідальність вони нестимуть за свої дії.

Психолог ділить групу на дві частини. Кожній із них дає приклади проступків під­літків; членам підгруп необхідно визначити, яку відповідальність нестимуть порушники.

Приклади проступків для першої групи:

1. Хлопці віком 16—17 років грали у футбол. М'яч відлетів і влучив у вітрину магазину. Скло розбилося. Чи несуть підлітки яку-небудь відповідальність? (Відповідь: адміністра­тивну, ст. 173 Кодексу України про адміністра­тивні порушення («дрібне хуліганство»). Вони мають відшкодувати збитки за розбите скло. Якщо в них немає свого заробітку, збитки від­шкодовуватимуть батьки);

2. 12-річний Миколка стріляв із рогатки у птахів біля дитячого майданчика і нена­вмисно влучив своєму ровесникові Васі в око. Вася довго перебував у лікарні, в результаті перестав бачити на одне око. Чи несе Микола відповідальність? Якщо ні, то хто? (Відповідь: відповідальність він не несе, оскільки ще не досяг віку, з якого починається кримінальна відповідальність. Витрати на лікування та оплату інвалідності Василя нестимуть спо­чатку Миколині батьки, а згодом, після досягнення 18-річного віку, і сам Микола все життя виплачуватиме Василю певні кошти).

Приклади проступків для другої групи:

1. 16-річна дівчина мріяла про нове модне взуття. На речовому ринку, дочекавшись, коли увагу продавця відвернули, дівчина вкрала туфлі. Чи несе вона відповідальність? Якщо так, то яку? (Відповідь: кримінальну, за ст. 185 Кримінального кодексу України («крадіжка»);

2. Троє хлопців на шкільній дискотеці роз­пили пляшку горілки і почали чіплятися до дівчат. Чи несуть підлітки відповідальність за свої дії? (Відповідь: адміністративну, за ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Розпиття спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у нетверезому вигляді»), якщо їм ви­повнилось 16 років; якщо ні, то протокол скла­дають на батьків ст. 184 «Невиконання батька­ми або особами, що їх заміняють, обов'язків щодо виховання дітей»).

Вправа «Не нашкодь собі» (10 хв)

Мета: показати підліткам, які їхні дії не­суть потенційну небезпеку для них самих; навчити уникати небезпечних ситуацій у по­всякденному житті.

Психолог інформує всіх, що в абстрактно­му місті з'явився злочинець, який нападає на підлітків з метою пограбування та на­сильства. Потрібно виробити рекомендації для підлітків, які б давали можливість уник­нути небезпечних ситуацій і звести ризик нападу до мінімуму.

Після цієї інформації психолог об'єднує учасників у три підгрупи. Перша підгрупа виступає в ролі співробітників правоохорон­них органів міста, друга — членів редакції телевізійної передачі «Діти і закон», третя — молодіжної громадської організації «За сус­пільство без злочинів». Кожна підгрупа має підготувати свої рекомендації — пам'ятку для дітей міста, як не стати жертвою зло­чинця.

Після обговорення результатів у підгрупах їхні представники презентують свої рекомен­дації. (Необхідно звернути увагу підлітків на те, що обмеження деяких їхніх прав інколи є корисним для них самих. Необхідно також довести підліткам, що їхня так звана віктимна поведінка (поведінка потенційної жертви) може завдати більше шкоди, ніж заборона батьків не носити певний одяг чи не ходити ввечері вулицями міста.)

Вправа «Скринька порушень» (10 хв)

Мета: допомогти підліткам у вирішен­ні їхніх життєвих правових проблем, закрі­пити вміння приймати правильні рішення у складних ситуаціях.

Психолог бере коробку з аркушами папе­ру, на яких учасники написали запитання на початку занять (правові), й переглядає їх. Якщо залишились запитання, які ще не обговорювались у процесі занять, учасники розглядають їх. Психолог залучає всіх при­сутніх до дискусії, пропонує подати свої ко­ментарі чи поради щодо того, як найкраще вирішити ці проблеми. (Ця вправа покаже, як підлітки засвоїли матеріал із поданої теми, як на­вчилися використовувати знання, отримані на за­няттях.)

Підсумки


Вправа «Усмішка по колу» (5 хв)

Мета: узагальнити отримані знання, з'ясувати враження учасників від занять.

Підлітки стають у коло, беруться за руки і передають «усмішку по колу»: кожен підлі­ток повертається до свого сусіда праворуч чи ліворуч і, побажавши йому щось приємне, усміхається, той повторює описані дії, повертаючись до наступного учасника, і так до кінця

Запитання для обговорення

Які знання ви отримали?

Чи потрібні ці знання людині у повсяк­денному житті?

Яка мета цих занять?

ЗАНЯТТЯ 7

Гра-розминка «Веселий фотограф» (10 хв)

Мета: активізувати та підготувати учасни­ків до подальшої роботи.

Психолог запрошує одного охочого стати «фотографом». Всі інші учасники збираються в певному місці і створюють «похмуру коман­ду», яка має сфотогруватися. Завдання «фото­графа» під час зйомки розсмішити «похмуру команду», а завдання «команди» — не під­даватися на заохочення «фотографа» (звуки, слова, жести, міміка тощо) і залишатися по­хмурими. Той із команди, хто не витримає і хоч би усміхнеться, переходить на бік «фото­графа» й допомагає йому розсмішити інших.

Гру можна провести декілька разів, міняю­чи «фотографа».


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка