Програма соціально-психологічного супроводу Олена андрєєва, практичний психолог Брянківської гімназії, Луганська обл




Сторінка3/4
Дата конвертації19.11.2018
Розмір0,64 Mb.
1   2   3   4

Мозковий штурм «Проблеми моїх ровесни­ків» (10 Хв)

Дуже швидко кожен має назвати одну про­блему, яка спала йому на думку. Усі проблеми записують на аркуші ватману.



Вправа «Моя особиста позиція»

Мета: визначення позиції підлітків у кон­фліктних ситуаціях, рівня агресивності.

Група отримує завдання: визначати своє ставлення до прочитаної позиції.

Позиції:


якщо для захисту моїх прав потрібно до­класти зусиль, то я роблю це;

майже кожного дня я бачу когось, хто мені не подобається;

якщо хтось домагається близьких стосун­ків зі мною, то я не звертаю на нього уваги;

якщо до мене ставляться гірше, ніж я на це заслуговую, то я не засмучуюсь;

коли на мене кричать та ображають мене, я починаю кричати та ображати у відповідь;

я прагну, як правило, приховувати по­гане ставлення до людей, які мені не подоба­ються;

я вимагаю, щоб люди поважали мої права.

Учасники мають визначитися, до якої гру­пи вони приєднаються. Групи: «цілком зго­ден», «цілком не згоден», «не знаю», «маю зо­всім інший погляд і не схвалюю жодного».

Починається обговорення тих варіантів, які обрали учасники, та інших можливих позицій. При цьому з кожної групи можуть виступити спікери з промовою, у якій ука­зують, чому так вважають і обрали цей ва­ріант.

Гра-розминка «Австралійський дощ» (5 хв)

Мета: забезпечити психологічне розванта­ження учасників.

Учасники стають у коло.

Інструкція. Чи знаєте ви, що таке кримський дощ? Послухаймо разом, який він. Зараз по колу, ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам вам наступні. Стежте уважно!

В Австралії піднявся вітер (психолог тре до­лоні).

Починає накрапати дощ (клацання пальцями).

Дощ посилюється (почергове плескання долоня­ми по грудях).

Починається справжня злива (плескання по стегнах).

А ось град — здійнялася буря (тупіт ногами).

Але що це? Буря стихає (плескання по стегнах).

Дощ стихає (плескання долонями по грудях).

Рідко краплі падають на землю (клацання пальцями).

Тихий шелест вітру (потирання долонь).

Сонце! (руки догори)



ЗАНЯТТЯ 8

Гра-розминка «М'ячик по колу» (10 хв)

Мета: активізувати учасників, підготува­ти їх до подальшої роботи.

Всі учасники разом із психологом стають у коло, тримаючи руки за спиною. У психолога в руках м'ячик, який треба передати по колу із рук в руки якомога швидше таким чином, щоб м'ячик не впав на підлогу.

Вправа «Негативний образ» (15 хв)

Мета: переведення негативу у позитив. Відбувається поділ на чотири підгру­пи. Учасники підгруп мають зобразити (за допомогою олівців та фломастерів) чи описати:

негативний образ ровесника;

негативний образ учителя;

негативний образ батьків;

негативний образ представників право­охоронних органів.

Кожна група по черзі розповідає, що саме вони зобразили.

Мозковий штурм «Позитив» (15 хв)

Мета: переформулювання негативного в позитивне.

Дуже швидко кожен має назвати одну при­чину, через яку можна поважати та любити людину, яка не подобається та робить погані вчинки відносно тебе та оточення. Усі причи­ни записують на дошці. Потім негативне, що було зображене в попередній вправі, перевес­ти в позитивне.

Підсумки.



Вправа «Поверни усмішку» (5 хв)

Мета: забезпечити психологічне розванта­ження підлітків.

Підлітки стають у коло, «беруть усмішку» в долоні і передають її по колу «з рук у руки».

ЗАНЯТТЯ 9

Гра-розмшмса «Пізнай голос» (5 хв)

Мета: створення позитивного настрою. Підлітки стають у коло, обирають ведучо­го. Він стає в центр кола і намагається впізна­ти дітей за голосом.



Інформаційне повідомлення «Як поводитися відповідально» (10 хв)

Відповідальна поведінка виражається в то­му, що людина відверто висловлює свої дум­ки, почуття і переконання, не принижуючи почуттів і поглядів своїх співрозмовників. Така поведінка базується на тому положенні, що кожна людина має певні фундаментальні права.

У конфліктній ситуації відповідальна поведінка дає змогу досягти компромісу без зречення власної гідності і самооцін­ки. Люди, що поводяться відповідально. Може сказати «Ні!» без докорів сумління, злості чи страху. Це є ключовим умінням в ситуаціях протистояння пресингу, маніпу­ляціям.

Відповідальна поведінка тримається на двох осно­вних положеннях:

почуття власної гідності та повага до са­мого себе;

готовність виголосити і захистити власні права з одночасним прийняттям того, що інші теж мають на це право.

Почуття власної гідності та поваги до само­го себе варто будувати на пізнанні своїх слаб­ких і сильних сторін та на щирих контактах із доброзичливими людьми.

Кожна людина має право:

1. Робити те, що вважає за потрібне, коли це не травмує когось іншого.

2. Захищати свою гідність за допомогою відповідальної поведінки, навіть якщо це ра­нить іншого, але без агресивних намірів.

3.Висловити іншому свої прохання і по­треби, але за умови, що приймає його право на відмову.

4. Обговорити з іншою особою і з'ясувати права обох сторін у випадках, коли вони не очевидні.

5. Скористатися своїм правом.
Головні прийоми відповідальної поведінки:
1. Відповідальна відмова
Відповідальна відмова — відверта відмова, без обговорення; можливим є лише пояснен­ня причин такого рішення.

Відповідальна відмова складається із трьох кроків:

Крок 1 — сказати слово «НІ».

Крок 2 — сказати, що ви не зробите.

Крок 3 — пояснити причини такого рішен­ня, виходячи з власних планів, бажань, по­треб і прав. Не потрібно обговорювати своє рішення і вживати формулювання на кшталт «Мушу» і «Не можу».

Приклад: «Ні, я не піду з тобою на вечірку сьогодні. Я обіцяв сестрі піти з нею в кіно».

2. Заміна оцінювання на думку

Багато людей бояться оцінок, які їм дають інші люди, або надають цим оцінкам вели­кого значення. Ми болісно переносимо, коли нас оцінюють низько, і зазвичай намагаємось довести свою правоту або розриваємо сто­сунки.

Оцінка є лише думкою про нас іншої особи, а кожен має право висловлювати свою думку на будь-яку тему. Найчастіше це не треба обговорювати, як ми не обговорюємо смаки. Відповідаючи на чиюсь оцінку, варто зроби­ти це у такі три етапи:

етап 1 — говоримо, що ми відчуваємо у зв'язку з почутим про себе. Це може бути твердження: «Я вражений» або «Мені прикро»;

етап 2 — підтверджуємо розуміння того, що саме такою є думка про нас іншої особи. Наприклад: «Я розумію, що ваша думка про мене є такою»;

етап 3 — самі оцінюємо себе в обгово­рюваній сфері. Наприклад: «Я вважаю, що я відповідальна людина». І на цьому крапка. Не сперечатися, не переконувати тощо.

3. Пошук критики

Якщо критикується те, що ми робимо чи зробили, це для нас також буває болісним і тяжким для сприйняття. Досить часто така критика виражається у формі загальної оцін­ки і не дає достатньо шансів на нормаль­ний захист. Тому також складно утриматись від будь-якої дискусії, зрозуміти, що критика стосується певних конкретних речей.

Із цією метою варто:

сказати, що відчуваємо;

дати знати, що ми розуміємо, про що го­ворить інша особа (перефразування);

перепитати: «Що саме вам не подобаєть­ся у моїх діях?»

Останній пункт бажано повторювати доти, доки ваш партнер не почне перераховувати конкретні вади поведінки, дії тощо. І лише після цього ми зможемо або аргументувати несприймання критики, або прийняти рі­шення щодо зміни власної поведінки.

4. Вираження негативних почуттів і думок

Відповідальний спосіб вираження злості та негативної думки вимагає концентрації на тому, як саме ви хочете змінити небажану поведінку іншої особи. Ми маємо цілковите право на вираження своїх емоцій, але варто це робити, не травмуючи іншого. Цього мож­на досягти, якщо дотримуватися таких трьох етапів:

етап 1 — якщо чиясь поведінка нам зава­жає, звертаємо його увагу на це і просимо змі­нити поведінку. Наприклад: «Ви кричите. Будь ласка, перестаньте, бо це заважає мені зрозуміти те, що ви кажете»;

етап 2 — якщо людина не змінює по­ведінки, виражаємо своє роздратування і
вдруге робимо наголос на проханні змінити поведінку. Наприклад: «Мене дратує те, що ви все ще кричите. Перестаньте, якщо ваша ласка»;

етап 3 — якщо ця особа не реагує, інфор­муємо про свій намір припинити спілкуван­ня в разі її відмови виконувати прохання. На­приклад: «Якщо ви не перестанете кричати, ми більше не розмовлятимемо»;

етап 4 — якщо ситуація не змінюється, робимо те, що пообіцяли.

Мозковий штурм «Що заважає людям пово­дитися відповідально» (10 хв)

Психолог пропонує учасникам вислови­ти свої думки про те, що заважає людям по­водитися відповідально, і записує відповіді на дошці. Після проведення мозкового штурму слід узагальнити написані відпо­віді.



Вправа «Ситуації» (15 хв)

Мета: отримання знань про способи роз­в'язання проблемних ситуацій.

Учасники поділяються на окремі підгру­пи по п'ять осіб. Роздають заздалегідь підго­товлені аркуші з найтиповішими образами (конфліктними ситуаціями), характерними для людей певного віку (батьки не відпус­кають погуляти, міліціонер зупинив на ву­лиці, учитель вигнав із класу, ровесник на­магається забрати твою улюблену річ тощо) та ролі:

того, хто ображає;

ображеного, який реагує агресивно;

ображеного, який реагує невпевнено;

ображеного, який реагує з почуттям влас­ної гідності;

ображеного, який реагує з почуттям гу­мору.

Завдання для учасників: розіграти сценку, де кожен виконує свою роль. Після цього об­говорюють вдалі та невдалі способи реагуван­ня.

Гра-розминка «Брехня» (5 хв)

Мета: зняти напруження і втому, створити гарний настрій.

Учасники стають у коло і одне за од­ним починають виконувати певні дії, за якими можна було б зрозуміти, що саме учасник імітує. В той час, коли учасник почав демонструвати свої дії, його сусід праворуч запитає: «Що ти робиш?», на що учасникові треба відповісти якою-небудь «брехнею», при цьому він продовжує виконувати свої рухи. А тим часом його су­сід, отримавши відповідь, починає робити рухи, які імітують діяльність, що випливає з «брехні». Всі виконують свої рухи (копан­ня, гра на музичному інструменті, плаван­ня, співи тощо), доки коло не замкнеться.

ЗАНЯТТЯ 10

Гра-розминка «Кораблі та скелі» (5 хв)

Мета: допомогти навчитися довіряти одне одному, відчувати настрій іншої людини, терпляче ставитися до неї, чітко дотримува­тися правил роботи групи.

Психолог об'єднує учасників у дві групи. Половина гравців — «кораблі», половина — «скелі». «Скелі» розсаджуються на підлозі, «кораблі» заплющують очі та хаотично пере­суваються по кімнаті. При наближенні «кора­бля» «скелі» імітують шиплячі звуки, з якими хвилі набігають на скелі. Мета «скель» — не допустити «аварії на кораблі». Потім гравці міняються ролями.

Інформаційне повідомлення «Уміння пози­тивно мислити» (10 хв)

Наші думки тісно пов'язані з позицією, яку ми займаємо відносно інших людей. Спро­буйте визначитися з власною позицією (ви за­раз сам на сам із собою, тож будьте відверти­ми). Позиції:

1. У мене не все добре — у них (нього) все добре, або Я «-», а вони«+». Як правило, це позиція лю­дини, яка низько цінує себе (із низькою само­оцінкою). Ті, хто дотримується цієї позиції, вважають, що вони ні на що не здатні, а успіх їх обходить. Зазвичай вони діють вкрай обе­режно, довго наважуються на щось, перед­бачають усі можливі перешкоди або взагалі «закінчують роботу на початку», заздрять ін­шим, несхильні до ризику і майже ніколи не досягають успіху.

У мене все добре — у них (нього) не все добре, або Я «+», а вони «-». Це вже позиція людини із за­вищеною самооцінкою. Такі люди ніколи невважають себе винними, у всіх неприємнос­тях звинувачують інших, вони часто досяга­ють бажаного, але не викликають симпатії в оточення.

В мене не все добре — у них (нього) не все добре, або Я «-», вони «-». Це позиції безнадії. Людина з такою позицією не помічає нічого доброго ані в собі, ані в інших. Світ для неї завжди у темних кольорах. Така людина ні себе не лю­бить, ні своє оточення. Про успіх годі й гово­рити.

У мене все добре — у них (нього) все добре, або Я«+», вони «+». Це оптимістична позиція. Люди, що її займають, добре ставляться і до себе, і до інших, з-поміж вад завжди знаходять щось позитивне, а коли когось і критикують,


не зачіпають гідності, не принижують, не об­ражають. Такій людині завжди симпатизу­ють, і вона досягає значних успіхів.

Вправа «Я очима інших» (15 хв)

Мета: сприяти формуванню уміння пози­тивно мислити.

Опиши, як тебе бачать (і що про тебе думають):

твої батьки;

твій товариш;

сусід по поверху;

бабуся;

вчителька;



той, хто тобі подобається.

Чому саме таке враження (на твою думку) ти справляєш на своє оточення?



Вправа «У мене є все» (10 хв)

Мета: формувати уміння адекватно стави­тися до себе та інших.

У кожній людині є гарні та погані риси. Але всі вони сприймаються нами по-різному. Іноді ми не маємо сили зізнатися в своїх слабкостях, поганих вчинках...

Але якщо поміркувати, то іноді навіть не­гативні риси стають нам у пригоді.

Зараз я буду називати різні риси, які є ха­рактерними для людей. Твоя мета — пого­джуватися з тим, що я кажу, і визнавати ці якості своїми, але з умовою, що будеш по­яснювати, в якій саме ситуації ти буваєш таким.

Наприклад:

Ти жадібний!

Так, я жадібний! Але тоді, коли в мене недостатньо грошей, і я не маю змоги їх по­зичити. Жадібність допомагає мені бути еко­номним у фінансових справах.



Гра-розминка «Звук групи» (5 хв)

Мета: сприяти відчуттю єдності групи, зняти напруженість і втому.

Учасники займають комфортне поло­ження на своїх стільцях, заплющують очі і задумують який-небудь звук, який вони можуть відтворити, але кожен промовлятиме свій звук тільки тоді, коли відчує дотик ведучого.

Ведучий, тихенько проходячи поміж учас­ників, торкається то одного, то іншого, не минувши нікого, а учасники відтворюють за­думані ними звуки так, щоб їх могли почути всі у групі. Коли всі учасники відтворили свої звуки, ведучий пропонує їм, не розплющую­чи очей, повторити свої звуки усім разом. Це і є звук групи.



ЗАНЯТТЯ 11

Вправа «Не хочу хвалитися, але я...» (10 хв)

Мета: розвивати у підлітків уміння стис­лої самопрезентації.

Учасники сідають у коло, кожен по черзі гово­рить фразу, «Не хочу хвалитися, але я...». Напри­клад: «Не хочу хвалитися, але я добре граю у фут­бол». У вправі мають бути задіяні всі учасники.

Рольова гра «Я буваю різним» (10 хв)

Мета: знайомити з методами емоційної саморегуляції.

Учасники відіграють ролі за допомогою міміки, жестів в різних ситуаціях: гніву, роз­дратованості, нестриманості тощо.

Потім підлітки пояснюють, як вони зви­кли долати неприємні почуття.



Вправа «Мої досягнення» (10 хв)

Мета: сприяти формуванню позитивної самооцінки.

Забудьте про сором'язливість, довіртеся собі й продовжіть ці речення:

Моє найбільше досягнення — ...

Моє друге велике досягнення —...

Моє трете велике досягнення —...

Я неперевершений у...

Я дуже гарний у...

Я досить гарний у...
Обговорення відповідей.

Вправа «Компліменти» (5 хв)

Мета: отримати й актуалізувати інформа­цію від учасників групи, зняти емоційне на­пруження.

Учасники групи висловлюють почуття, що виникли під час заняття.

Усі стають у коло, обіймають один одного за плечі, повільно і розслаблено хитаються лі­воруч — праворуч, а потім говорять один од­ному компліменти.



ЗАНЯТТЯ 12

Гра-розминка «Чому? Тому що!» (5 хв);

Мета: створити добрий настрій, сприя­ти згуртованості у групі, надати учасникам можливість відпочити.

Сидячи у колі, учасники по черзі невер­бально (!) запитують свого сусіда праворуч: «Чому?», а той теж невербально відповідає: «Тому що!». Тепер його черга ставити це запи­тання своєму сусідові праворуч, а тому — від­повідати, поки коло не замкнеться.

Вправа «Я вмію сказати "НІ"!» (20 хв)

Мета: тренувати навички відповідальної поведінки.

Учасники об'єднуються у три підгрупи. Кожна отримує картку зі своєю ситуацією. Через десять хвилин учасникам потрібно за­пропонувати кілька варіантів відповідальної поведінки у поданій ситуації. Після цього психолог проводить обговорення запропоно­ваних варіантів відповідей з урахуванням ознак та проявів відповідальної поведінки.

Приклади ситуацій

Друг (подруга) пропонує піти на дискоте­ку, а у вас нема настрою.

Друг (подруга) пропонує разом піти в гос­ті до його (її) друзів, які вам не подобаються.

Друг (подруга) просить вас дати послухати музичні диски, а ви не хочете цього.

Вправа «Я через десять років» (15 хв)

Мета: сприяти активному усвідомленню кола своїх можливостей.

Уявіть собі, що минуло вже десять років. Кожен із вас змінився... Змінилося життя на­вколо. Розкажіть зараз про себе так, як би ви розповідали про свою особистість після про­житих десяти років. Обговорення.

Прикінцеве слово «Усе залежить від тебе»

Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складав­ся з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кор­дону з'явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого манда­рина. Дуже розлютився він: хто може назива­ти якогось там ченця найрозумнішою люди­ною у світі!? Але виду про своє обурення не по­дав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця: «Я візьму до рук метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках — живе чи мертве? І якщо чернець скаже, що живе — я роздушу мете­лика, а якщо мертве — я випущу його...» І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словес­ний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, приві­тався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло посміхаючись, мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках — живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «УСЕ У ТВОЇХ РУКАХ!» Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими криль­цями.

Отже, лише від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з іншими живою, яскравою, плід­ною чи навпаки.
Додаток 5

Відеотека Брянківської гімназії з правового виховання та здорового способу життя

1. «Правда про наркотики» (антинаркотич­на освітня програма «Нарконон»)

Мета: профілактика вживання наркотич­них засобів, розвіювання міфів про наркоти­ки; вікова категорія — від 14 років.



2. «Почуй мене» (фільм видавництва «Магнолія — ТВ»)

Мета: профілактика шкідливих звичок, профілактика девіантної поведінки, орієнта­ція на життєві цінності, відповідальність не­повнолітніх за скоєння злочину; вікова кате­горія — від 13 років.



3. «Світ без наркотиків» (фільм видавни­цтва «Магнолія — ТВ»)

Мета: профілактика наркоманії; вікова ка­тегорія — від 13 років.



4. «Дитяча праця» (ЛОІППО)

Мета: профілактика насильства над ді­тьми, запобігання трудовій експлуатації ді­тей; цільова аудиторія — педагоги, батьки.



5. «Не стань живим товаром» (Ла-Страда)
Мета: профілактика трудової та сексуальної експлуатації людей, торгівля жінками;
цільова аудиторія — учні старших класів, педагоги, батьки.

6. «Конфлікт у сім'ї, на роботі, вдома»

Мета: навчальна програма, спрямована на допомогу в вирішенні конфліктних ситуацій; направлення — педагоги, батьки.



7. «Відеолекція професора Жданова»
Мета: правда і міфи про сигарети, наркоти­ки; вікова категорія — від 13 років.

8. «Ненароджені хочуть жити»

Мета: профілактика абортів, ранніх стате­вих зв'язків, роз'яснення щодо видів та вико­ристання засобів контрацепції; вікова катего­рія — від 14 років.



9. «Прозрение — з»

Про шкідливість алкоголю

Про шкідливість комп'ютера

Про вплив музики

Про аборти

Про шкідливість паління

Про мультфільми

Про СНІД (для різних вікових груп)


Мета: профілактика ВІЛ, СНІДу; цільова аудиторія — учні середніх та старших класів, молодь.

Додаток 6

Соціально-психологічний театр «Підліток і світ»

Мета: сприяти формуванню самосвідомос­ті підлітків та розуміння ними шкідливості впливу негативних факторів на організм лю­дини та асоціальної поведінки

Завдання:

допомагати формуванню толерантного ставлення до людей, що перебувають у «групі ризику»;

навчити підлітків розрізняти та уника­ти соціальних ситуацій, які можуть негатив­но вплинути на їхнє подальше життя.

(Голос за кадром.)

Цифри, які загрожують людству

За період із 1987 року і до сьогодні в Україні померло від СНІДу 1602 дорослих і 58 дітей.

Зареєстровано майже 46 тисяч осіб, хворих на СНІД, хоча за експертними оцінками ре­альна кількість складає майже півмільйона, із них 3284 дитини, наркоманів — 56 %, заражених через гетеросексуальний акт—зо %, від матері до дитини — 13 %. Якщо в благополуч­них країнах ВІЛ-інфіковані можуть прожити 8—12 років, то в Україні їхнє життя триватиме 5—7 років. Вчені попереджають: якщо цю епі­демію не зупинити, то до 2015 року нарахову­ватимуть до двох мільйонів хворих на СНІД.

За останні 5—б років кількість нових ви­падків зараження в Україні зросло майже в чотири рази, а смертність від цієї хвороби — в 3,8 рази. Зарубіжні експерти вважають, що в нашій країні живуть близько 400 ти­сяч осіб із ВІЛ-інфекцією, а це 1,4 % дорослого населення. Офіційні дані вказують на те, що в Україні зареєстрована 91 тисяча ВІЛ-інфікованих осіб. Однак, за різними оцін­ками, ця цифра складає від 170 до 590 тис. лю­дей. Понад 1/3 з них — жінки репродуктивного віку, понад 11 тисяч із усіх зареєстрованих випадків зараження ВІЛ в Україні — діти. Що­дня 49 українців стають ВІЛ-інфікованими.

Так чому ми досі думаємо, що саме нас це не стосуватиметься?
Сценарій соціально-психологічного театру «Підліток та світ»
Мета: сприяти формуванню у підлітків ак­тивної життєвої позиції щодо здорового спо­собу життя

Обладнання: магнітофон, свічки; музика з х/ф «Реквием по мечте», драбина, матрац, надпис «Твоє життя — твій вибір»

Учні входять до напівзатемненої зали. Звучить го­лос за кадром. На сцені в завмерлих позах сидять ак­тори.

Голос за кадром. За даними експертів Гло­бальної програми ВООЗ, у світі ВІЛ-інфекція розповсюджується таким чином:

70-80 %— через статевий контакт;

5-10 % — через застосування ін'єкційних наркотиків із нестерильних шприців;

3—5 %—через переливання ВІЛ-інфікованої крові;

0,01 % — через недбалість медпрацівників.

В Україні більшість людей з ВІЛ/СНІДом — віком від 18 до 39 років. На лікування ВІЛ-позитивних людей (аби зараження не пере­йшло є хворобу) в середньому потрібно 6—10 тисяч доларів.

За 20 років своєї історії СНІД перетворився на один із найнебезпечніших чинників, які негативно впливають на розвиток особи і сус­пільства у всьому світі. Ця гірка чаша не обі­йшла і Україну. На Генеральній Асамблеї ООН Східна Європа була визнана кризовим регіо­ном у розвитку епідемії. Україна, на жаль, входить до числа країн-лідерів Європи за тем­пами розповсюдження ВІЛ-інфекції і СНІДу. Україна займає 1-ше місце в Європі за кількіс­тю ВІЛ-інфікованої молоді.


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка