Програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти iii-iy рівнів акредитації




Сторінка1/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0,83 Mb.
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО  ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика

Типовий навчальний план та програма

спеціалізації (інтернатури) випускників вищих

медичних закладів освіти III-IY рівнів акредитації

зі спеціальності
О Ф Т А Л Ь М О Л О Г І Я

КИЇВ – 2006


МІНІСТЕРСТВО  ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика

Затверджено МОЗ України

________________________________

_________________________________

_________________________________
"____" ___________________ 2006р.

Типовий навчальний план та програма

спеціалізації (інтернатури) випускників вищих

медичних закладів освіти III-IY рівнів акредитації

зі спеціальності
О Ф Т А Л Ь М О Л О Г І Я

КИЇВ - 2006


Типовий навчальний план та програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти III-IY рівнів акредитації зі спеціальності "Офтальмологія" розроблені співробітниками кафедри офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти ім..П.Л.Шупика відповідно до положень наказу МОЗ України №81 від 23.02.2005 р. «Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів» та наказу МОЗ України від 21.11.2005 р. за N 621 “Про внесення змін до наказу МОЗ України №81”.

Рецензенти:

Жабоєдов Г.Д., член-кор.АМН України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри офтальмології Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця.

Паламарчук В.І., доктор медичних наук, декан хірургічного факультету Національної медичної академії післядипломної освіти ім..П.Л.Шупика

Навчальний план і програма схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів і провізорів при Департаменті кадрової політики, освіти і науки Міністерства охорони здоров'я України “___” _________2006р



Склад робочої групи:
Сергієнко М.М. - член-кор. НАН та АМН України, д.м.н., професор,

завідувач кафедри офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика

Туманова О.В. – к.м.н., асистент кафедри офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика


Пояснювальна записка

Інтернатура (первинна спеціалізація) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів вищих медичних закладів освіти III-IY рівнів акредитації незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря спеціаліста з певного фаху.

Інтернатура проводиться у формі очно-заочного навчання на кафедрах вищих медичних закладів освіти III-IY рівнів акредитації і закладів післядипломної освіти та стажування в базових установах охорони здоров'я. Підготовка офтальмологів в інтернатурі проводиться за індивідуальними навчальними планами, розробленими на підставі типового навчального плану і програми інтернатури.

Основною метою інтернатури з офтальмології є засвоєння теоретичної інформації та одержання практичної підготовки з питань етіології, патогенезу, клініки, діагностики (в т.ч. диференційної), лікування та профілактики основних захворювань очей та суміжної патології, що найбільш часто зустрічаються, створення клінічного мислення, етичного відношення до хворого.

Система навчання передбачає лекційний курс, практичні і семінарські заняття і комп'ютерний контроль оволодіння програмою. Окрім цього програмою передбачено базовий, етапні і заключний види контролю. Іспит складається із трьох розділів: здачі опанування практичними навичками, заключного комп'ютерного контролю по програмі лікар-спеціаліст і співбесіди.

2 –річна інтернатура комбінує навчання на кафедрі і роботу на базі стажування згідно з графіком учбового процесу кафедри, яка відповідає за підготовку інтернів.

Тривалість навчання в інтернатурі з офтальмології – 2 роки (23 місяця), з них навчання на кафедрі 12 місяців (1872 уч.год.), на базі стажування 10 місяців (1560 уч.год.).

В процесі очного навчання на кафедрі інтерни виконують згідно учбової програми робочий план циклів ( теоретичні заняття - лекції і семінари, конференції, на практичних заняттях – опанування методами обстеження, маніпуляціями, курація хворих під наглядом викладачів).

В процесі навчання лікар-інтерн приймає участь в обходах зав.кафедрою, доцентів, бере участь у підготовці хворих до консультативного прийому, у кафедрально-клінічних та патолого-анатомічних конференціях, засіданнях офтальмологічного товариства.

На першому циклі очного навчання додаються такі розділи медицини: етика і деонтологія в професійній діяльності лікаря, проблеми СНІДу та вірусні гепатити, медична психологія, радіаційна медицина; на другому циклі: медицина катастроф, клінічна імунологія, клінічна фармакологія.

Варіант графіку учбового процесу вибирає кафедра, яка здійснює керівництво за підготовкою інтернів.

ГРАФІК НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Тривалість навчання – 23 місяця (3432 уч.год.)

Заняття на кафедрі - 12 місяців (1872 уч.год.)

На базі стажування - 10 місяців (1560 уч.год.)



Роки навчання



Місяці

8

9

10

11

12

1

2

3

4

5

6

7


Перший

Б

К

К

К

К

К

К

Б

Б

Б

Б

В

Другий

Б

Б

Б

Б

Б

К

К

К

К

К

К

В

Примітка: Б – стажування на базі,

К – навчання на кафедрі та суміжних кафедрах,

В – відпустка.


Періоди навчання:

На базі стажування – 10 місяців (1560 годин) з 1.08. по 31.08. та з 1.03. по 31.12.

На кафедрі:

1 цикл – 6 місяців (936 годин) з 1.09. по 28.02.

11 цикл – 6 місяців з 1.01. по 31.06.

відпустка – липень.

Програмою підготовки інтернів передбачений перелік професійних знань та практичних навичок, якими повинен володіти лікар-офтальмолог. Програмою передбачаються 3 рівні засвоєння професійних знань та практичних навичок:

I рівень – орієнтація з поставленого питання;

II рівень – може під керівництвом викладача або досвідченого лікаря ординатора використовувати надбанні навички та знання з спеціальності.

III рівень – може самостійно застосовувати знання та виконувати практичні навички.

В період стажування лікарі-інтерни працюють в офтальмологічних відділеннях (стаціонару та поліклініки), обласної лікарні, міської та ЦРЛ (з ліжковим фондом офтальмологічного відділення не менш ніж 40 ліжок), які обладнанні необхідною лікувальною та діагностичною апаратурою.

Керівництво інтернами може доручатися лікарям, які мають атестаційний рівень вищої та першої категорії, великий особистий досвід і проходили підготовку на відповідному циклі КМАПО. Керівництво інтернами повинно прийматись до уваги при визначенні кваліфікаційної категорії лікаря. Керівник повинен приділяти особливу увагу підбору хворих, зокрема, з урахуванням ознайомлення інтерна з їх патологією, тематика якої підлягає вивченню в даний період проходження інтернатури, його можливості самостійно виконувати необхідні діагностичні та лікувальні маніпуляції.

В процесі стажування інтерн навчається оформленню основної медичної документації, набуває досвід в одержанні інформації загального характеру, виконує маніпуляції, спеціальні діагностичні методики, працює в операційній як асистент хірурга. В стаціонарі курує 3-5 хворих, в поліклініці приймає приблизно 10 хворих на день. Виконує 2 чергування по 12 годин на місяць в стаціонарі разом з лікарем-керівником. Веде особисту документацію (щоденник, облік маніпуляцій, які виконує), працює над написанням рефератів, разом з керівником підгодовує звіт про маніпуляції і навички, які засвоїв.

На першому етапі роботи на базі стажування лікар-інтерн працевлаштовується, знайомиться з структурою лікувальної бази, внутрішнім розпорядком установи, придбає необхідну навчальну літературу. Знайомиться з роботою очного кабінету, його обладнанням та документацією, надає необхідну допомогу ординатору та виконує маніпуляції в очному кабінеті, вчиться збирати анамнез очного хворого. Знайомиться з організацією роботи стаціонару, складає перелік матеріально-технічного обладнання очного відділення за допомогою ординатора, якому доручено керівництво. Лікарі-інтерни знайомляться з методиками обстеження хворого згідно переліка. Для підвищення активності інтерна у їх лікуванні необхідно доручати виконання різноманітних маніпуляцій, надавати допомогу в організації додаткових досліджень, стежити за виконанням відповідальних призначень. Особливо необхідно підкреслити, що обмеження діяльності інтерна до рамок прикріплених за ним хворих - груба помилка навчання в інтернатурі.



Статус лікаря-інтерна у відділенні.

В адміністративному відношенні лікар-інтерн підпорядковується керівництву базової лікувально-профілактичної установи. На нього повністю поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, права та пільги, що встановлені для медичних працівників даної установи. Під час проходження інтернатури, при здійсненні функції лікаря він володіє правами і несе відповідальність за свої дії на рівні з іншими лікарями.

Відповідно з існуючим положенням про інтернатуру, лікар-інтерн повинен самостійно забезпечувати діагностичний та лікувальний процес під керівництвом безпосереднього керівника. Необхідно звернути особливу увагу на зміст, що вкладається в розуміння «самостійно». В точному розумінні лікар-інтерн не може працювати самостійно, оскільки при його обмеженій компетентності неможливо надати усю повноту вирішення складних клінічних, організаційних чи деонтологічних завдань. Виходячи із сказаного, під поняттям "самостійність" необхідно розуміти тільки максимально можливу самостійність, яка, однак, повинна бути суворо контрольована керівником. Тут необхідний індивідуальний підхід, зумовлений конкретними теоретичними знаннями лікаря-інтерна з цього чи іншого питання, ступенем засвоєння практичних навичок, його характерологічними особливостями та рядом інших факторів. Ступінь самостійності повинен прогресивно наростати в процесі навчання, і, в результаті, до кінця інтернатури підготовка лікаря-інтерна повинна відповідати поставленим вимогам самостійності у вирішенні клінічних задач, передбачених програмою.

При здобутті необхідних практичних навичок лікар-інтерн проводить те чи інше оперативне втручання або маніпуляцію з обов'язковою асистенцією керівника чи призначеного ним досвідченого лікаря.


Діагностична робота.

Основна мета цього розділу роботи - оволодіння основними сучасними методами діагностики офтальмологічних захворювань. Не дивлячись на навчання у вищому медичному закладі освіти, вдосконаленню знань з діагностики необхідно приділяти особливу увагу.

Перш за все, йде мова про закріплення отриманих раніше знань, набуття навичок на такому рівні, який міг би бути основою для подальшої самостійної роботи. По-друге, у деяких лікарів-інтернів знання з того чи іншого питання недостатні, що вимагає планомірного, систематичного їх поповнення чи повторення. Проходження інтернатури -сприятливий період трудового життя молодого лікаря, що вперше зустрічається з повсякденними запитами практичної діяльності хірурга.

Керівнику інтернів необхідно приділяти велику увагу удосконаленню ними навичок у зборі анамнезу, в правильному виконанні методів дослідження, інтерпретації даних об'єктивних досліджень у диференціальній діагностиці та вмінні використати при цьому спеціальну літературу.

Запропонований нижче перелік практичних навичок і хірургічних маніпуляцій, якими повинен оволодіти лікар-інтерн, передбачає три рівні оволодіння ними.

При складанні індивідуального плану підготовки лікаря-інтерна керівник встановлює конкретний термін оволодіння різними практичними навичками і кількість маніпуляцій з урахуванням характеру і обсягу лікувально-діагностичної роботи на стажуванні.
Лікувальна робота.

У процесі підготовки лікарі-інтерни засвоюють принципи і методи консервативного та оперативного лікування офтальмологічних хворих.

Інтерн визначає лікувальну тактику, здійснює консервативне лікування, встановлює покази для хірургічних втручань, проводить лікування в післяопераційному періоді закріплених за ним хворих.

Набуття практичних навичок виконання основних маніпуляцій - одна з центральних задач навчання в інтернатурі. Перелік практичних навичок та маніпуляцій, якими повинен оволодіти інтерн-офтальмолог за час навчання і інтернатурі, подані в додатку. Лікарі, що починають навчання у інтернатурі, повинні бути ознайомлені з організаційними канонами роботи операційної; а також з елементарними навичками участі в операціях. Навчання здійснюється поступово, з прогресивним збільшенням складності поставлених перед інтерном завдань.

Інтерн повинен особисто проводити перев'язки усіх своїх хворих, при необхідності - з участю керівника. Останній повинен оглядати усіх хворих, незалежно від перебігу післяопераційного періоду. Окрім того, бажано проводити огляд усіх важких хворих, що є у відділенні в присутності або з участю інтерна, незалежно від того, хто є їх лікуючим лікарем.

Робота інтерна у поліклініці. Робота інтерна у поліклініці скерована на засвоєння та удосконалення знань і професійних навичок. Вона здійснюється під керівництвом лікаря офтальмолога.

Метою підготовки інтерна в поліклініці є:



- ознайомлення з організацією роботи офтальмолога поліклінічного відділення;

- засвоєння принципів оформлення медичної документації;



- вивчення методики проведення диспансеризації офтальмологічних хворих;

- вивчення контингенту офтальмологічних хворих, специфіки їх діагностики та лікування в амбулаторних умовах..

Основою навчання є самостійна практична робота інтерна у поліклініці в ролі лікаря-офтальмолога . Протягом циклу під контролем керівника інтерн приймає участь у прийомі офтальмологічних хворих, проводить необхідні діагностичні прийоми, що використовуються в поліклініці, надає необхідну офтальмологічну допомогу, вирішує питання шпиталізації хворих, оформляє відповідну медичну документацію, вивчає принципи профілактичної роботи і диспансеризації.

Теоретична підготовка лікаря-інтерна.

Основою теоретичної підготовки лікаря-інтерна є самостійна робота над літературою. Керівник повинен вияснити у інтерна з якою літературою він ознайомлений, характером і якістю рефератів, що є у нього. Відповідно з цим в індивідуальний план інтерна включається реферування того чи іншого джерела обов'язкової літератури. При підготовці інтернами доповідей використовується додаткова література, а також журнали, збірники і т. д., у вибірці яких повинні надати допомогу керівники інтернів. Реферування опрацьованих джерел має дві цілі: по-перше, краще засвоєння матеріалу і підготовку анотацій, необхідних для використання в майбутньому і, по-друге - документування виконаної обов'язкової роботи.
Науково-практична робота лікарів-інтернів.

Основу науково-практичної роботи складають клінічні спостереження чи розробка архівних матеріалів очного відділення. Кожний інтерн повинен зробити доповідь на заключній науково-практичній конференції, що організовується наприкінці проходження інтернатури. Тема повинна бути обрана протягом перших двох місяців навчання в інтернатурі. План наукової роботи складається спільно з керівником при консультативній допомозі куратора інтернатури (викладача університету або академії). У ньому вказуються терміни окремих фрагментів роботи. Інтерн починає виконання наукової роботи на базі стажування, а завершує її під час навчання на кафедрі.
Організаційно-методична форма навчання.

Охарактеризована вище практична діяльність, теоретична підготовка, науково-дослідна робота і виховні аспекти навчання в інтернатурі являють собою єдину інтегральну систему органічно пов'язаних між собою різних сторін одного і того ж процесу - навчання спеціальності і формування світогляду лікаря, їх виділення дуже умовне і має одну тільки мету систематизації задач і методики навчання. По суті, кожна дія лікаря несе в собі елементи практики, теорії і деонтології. Звідси виникає кардинальна вимога навчання в інтернатурі - уся робота лікувальної установи повинна переслідувати дидактичну мету, тобто всіляко сприяти створенню умов для навчального процесу і його реалізації. Особливу роль в цьому відношенні набуває керівник інтерна, який, крім своєї звичайної роботи, повинен організувати забезпечення навчального процесу. Тут зовсім непотрібна якась докорінна перебудова роботи відділення: вона просто неможлива. Однак досвід показує, що організаційні моменти дуже часто є фактором, який визначає ефективність навчання у інтернатурі. Завчасно продумана і чітко спланована робота відділення з врахуванням потреб інтерна, як правило, дає можливість досягнути відмінного результату. Нижче ми подаємо ряд рекомендацій з цього приводу.

Клінічний обхід хворих. Мета обходу - систематичне колективне обговорення усіма лікарями відділення клінічних питань. Основна роль належить лікуючому лікарю і особі, що проводить обхід (завідувач відділенням). Здійснюється огляд хворих, перевірка відповідності діагнозу суб'єктивним і об'єктивним проявам захворювання, даним лабораторних, інструментальних досліджень, уточнюється діагноз, визначається вибір додаткових методів діагностики, оцінюється правильність дій лікаря і вирішуються питання подальшої тактики. Дні обходу повинні бути постійними. Підготовка керівника до обходу полягає у постійному ознайомленні з найновішими досягненнями клінічної та теоретичної медицини, в повному знанні усіх хворих, що є у відділенні. Це останнє досягається щоденною участю в ранішніх нарадах і огляді усіх хворих, що поступили.

Клінічний розбір хворих є одним з основних і ефективних методів навчання лікарів-інтернів, який проводиться, в основному, після обходу хворих. Окрім того, вони здійснюються на ранкових конференціях лікарів і, при необхідності, невідкладних вирішень - в будь-який час. У клінічному розборі обов'язкова участь усіх лікарів відділення та інтернів. Змістом його повинно бути остаточне обговорення та заключне тлумачення характеру патологічного процесу, встановлення діагнозу і конкретного плану лікування. . У випадках, в яких розбору підлягає хворий, лікуючим лікарем якого є інтерн, останній доповідає усі відомості, що стосуються історії хвороби. Вимоги, що ставляться до доповіді -повнота інформації, її вірогідність і точність.

Консиліуми. Дидактична вартість консиліумів є ідентичною значенню клінічних розборів. Бажано перед консиліумом провести з інтернами спеціально для них призначений клінічний розбір хворих з детальним ознайомленням з історією хвороби та загостренням уваги на клінічній проблематиці, що повинна бути вирішена.

Науково-практичні конференції лікарні чи відділення. Участь в них інтернів у ролі доповідачів бажана. По можливості, необхідно уникати доповідей реферативного характеру, хоч і вони допустимі. Подібні доповіді в певному ступені відмежовують теорію від практики; у зв'язку з відсутністю безпосереднього практичного додатку, викладений теоретичний матеріал фіксується у пам'яті, як правило, гірше. Доповідь реферативного типу, прочитана перед аудиторією лікарів з практичним досвідом добре засвоюється і приносить велику користь, тому що узагальнює, скеровує та інтегрує знання, які вже є у лікаря.

Після першого циклу очного навчання інтерни, які повернулись до стажування, повинні відпрацьовувати методики за переліком другого та третього рівня засвоєння.

Лікарі-інтерни після закінчення 2-річної інтернатури підлягають атестації на визначення рівня теоретичних знань та практичних навичок з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста у встановленому МОЗ України порядку.

ПРОГРАМА 2 річної інтернатури зі спеціальності

ОФТАЛЬМОЛОГIЯ

Код







№№

Курсу,

Розділу


Найменування розділу

Курс N 1



Органiзацiя офтальмологiчноi служби на Украiнi

1. 1 Iсторiя розвитку офтальмологii

1. 2 Органiзацiя спецiалiзованоi допомоги офтальмологiчним хворим

1. 3 Органiзацiя офтальмологiчноi полiклiнiчноi допомоги населенню

1. 4 Органiзацiя офтальмологiчноi допомоги в стацiонарi

1. 5 Органiзацiя охорони зору дiтей

1. 6 Питання етики та деонтологii в професiйнiй дiяльностi лiкаря-офтальмолога

Курс N 2



Розвиток, нормальна анатомiя та гiстологiя органа зору

2. 1 Фiло- та онтогенез органа зору

2. 2 Будова зорового аналізатору

2. 3 Очне яблуко та його будова

2. 4 Допомiжний та захисний апарати ока
Курс N 3

Фiзiологiя органа зору. Методи дослiдження зорових функцій.

3. 1 Фiзiологiя органа зору

3. 2 Методи дослiдження зорових функцiй

3. 2.1 Дослідження центрального зору.

3. 2.2 Дослідження периферічного зору

3. 2.3 Дослідження кольоросприйняття

3. 2.4 Дослідження світлосприйняття

3. 2.5 Бінокулярний зір. Дослідження бінокулярного зору

Курс N 4

Рефракцiя та акомодацiя ока

4. 1 Оптична система ока

4. 2 Клiнічна рефракцiя ока та її розвиток

4. 3 Методи дослiдження рефракцii

4. 4 Дiнамiчна рефракцiя та акомодацiя

4. 5 Методи корекцii аметропій

4. 6 Міопія, клінічний перебіг, ускладнення, профiлактика, корекція,

лікування

4. 7 Астигматизм

Курс N 5



Клінічні методи дослідження в офтальмології

5. 1 Біомікроскопія

5. 2 Гоніоскопія

5. 3 Офтальмоскопія

5. 4 Діафаноскопія

5. 5 Ультразвукове дослідження

5. 6 Методи дослідження очного тиску та гідродінаміки

5. 7 Рентгенологічні методи діагностики

5. 8 Інші методи дослідження

5. 9 Дослідження функції сльозових органів

Курс N 6

Захворювання допомiжних органiв ока та орбіти

6. 1 Патологiя повiк

6. 2 Пухлини повiк

6. 3 Захворювання кон'юнктиви

6. 4 Пухлини кон'юнктиви

6. 5 Захворювання сльозових органiв та сльозовивiдних шляхiв

6. 6 Пухлини сльозових органiв

6. 7 Захворювання орбiти

6. 8 Пухлини орбiти

Курс N 7



Захворювання рогової оболонки та склери

7. 1 Захворювання склери

7. 2 Захворювання рогової оболонки

7. 2.1 Запальні захворювання рогової оболонки

7. 2.2 Дістрофічні захворювання рогової оболонки

7. 3 Аномалії розвитку рогової оболонки та склери

Курс N 8

Захворювання судинноi оболонки

8. 1 Запальнi захворювання судинного тракту ока (увеiти)

8. 2 Дістрофiї райдужної оболонки та цiлiарного тiла

8. 3 Пухлини увеального тракту

8. 4. Аномалії розвитку судинної оболонки

Курс N 9



Захворювання сiткiвки та скловидного тiла

9. 1 Запальнi процеси в сiтковій оболонці (власне ретінiти)

9. 2 Дістрофiї сiткiвки

9. 3 Захворювання сiткiвки, зв'язанi з аномалiями розвитку судин сiткiвки (факоматози)

9. 4 Вiдшарування сiткiвки

9. 5 Гострi порушення кровообiгу в сiтковiй оболонцi

9. 6 Захворювання скловидного тiла

9. 7 Ретінопатії

Курс N 10

Захворювання кришталика

10. 1 Вродженi аномалii форми та положення кришталика

10. 2 Катаракти, уродженi та набутi

10. 3 Загальнi принципи оперативноi технiки в сучаснiй хiрургii

катаракти, операцiйнi та пiслеоперацiйнi ускладнення

10. 4 Видалення катаракт в дитячому та пiдлiтковому вiцi

10. 5 Методи корекцiї афакії (інтраокулярна корекцiя, контактна

корекцiя, окулярна корекція )

10. 6 Hабухаюча катаракта

Курс N 11



Hейроофтальмологiя

11. 1 Запальнi захворювання зорового нерву

11. 2 Iшемiчна оптикопатiя

11. 3 Змiни зорового нерву при iнтоксикацiях

11. 4 Застiйний диск зорового нерву

11. 5 Атрофii зорового нерву

11. 6 Пухлини сiткiвки та зорового нерву

Курс N 12



Глаукома 

12. 1 Етiологiя та патогенез первинноi глаукоми

12. 2 Клiніка первинної глаукоми

12. 3 Основнi типи глаукоми. Класифікація первинної глаукоми

12. 4 Дiагностика первинноi глаукоми

12. 5 Гiпертензiя ока

12. 6 Консервативне лiкування глаукоми

12. 7 Хiрургiчне лiкування глаукоми

12. 8 Органiзацiя боротьби зi слiпотою вiд глаукоми

12. 9 Вторинна глаукома

12.10 Гострий приступ глаукоми

12.11 Вроджена глаукома


Курс N 13

Пошкодження органа зору

13. 1 Пошкодження орбіти та додаткiв ока

13. 2 Пошкодження очного яблука

13. 2.1 Непроникаючі пошкодження ока

13. 2.2 Проникаючі пошкодження ока

13. 3 Ренген-діагностика сторонніх тіл ока

13. 4 Опiки ока

Курс N 14



Косоокiсть

14. 1 Порушення бінокулярного зору

14. 2 Гетерофорія

14. 3 Спiвдружня косоокiсть

14. 4 Методи діагностики при косоокості

14. 5 Лiкування спiвдружньоi косоокостi

14. 6 Паралiтична косоокiсть

14. 7 Hiстагм

Курс N 15

Методи лiкування в офтальмологii

15. 1 Медикаментозна терапiя в офтальмологii

15. 2 Фізичні методи терапії в офтальмології

15. 3 Основи офтальмохірургії

Курс N 16

Офтальмологiчнi симптоми при загальних захворюваннях

органiзму, синдромах

16. 1 Патологiя органа зору при iнфекцiйних захворюваннях,

гельмiнтозах

16. 2 Патологiя органа зору при захворюваннях сердцево-судинноi

системи

16. 3 Змiни органа зору при ендокрiнних хворобах

16. 4 Зміни органу зору при захворюваннях головного мозку

16. 5 Змiни органа зору при деяких синдромах

Курс N 17

Охорона зору дiтей та пiдлiткiв

17. 1 Основнi причини зниження зору та слiпоти в дитячому вiцi

17. 2 Захворювання очей, при яких дiти пiдлягають діспансерному нагляду. Основи дiагностики та профiлактичного лiкування цих

захворювань

17. 3 Органiзацiя офтальмологiчноi допомоги слабовидячим та слiпим дiтям

Курс N 18



Лiкарсько-трудова експертиза при захворювання та пошкодження органа зору.  Професiйнi захворювання органа зору

18.1 Лiкарсько-трудова експертиза при захворюваннях та пошкодженнях органа зору.

18. 2 Професiйнi пошкодження органа зору

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка