Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни історія науки І техніки для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання




Сторінка2/3
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0,57 Mb.
1   2   3
Тематичні повідомлення

1. Піфагор та його школа.

2. Науковий доробок Аристотеля.

3. Наукові досягнення Архімеда.

4. Математика Евкліда.

5. Геоцентрична модель Всесвіту Птолемея.

6. Олександрійський Мусей.

7. Механіка Герона Олександрійського.

8. Арабська середньовічна наука.

9. Технічні винаходи Середньовічного Китаю.

10. Алхімія доби Середньовіччя.

11. Поява вогнепальної зброї в Європі.

12. Зародження книгодрукування в Європі.

13. Університети Середньовічної Європи.

14. Розвиток мореплавства в Середньовічної Європі.

15. Архітектура Київської Русі.



ТЕМА 3. Наукова революція в природознавстві ХVІІ ст.
Лекція 3. Наука нового часу

  1. Сутність, визначальні ознаки та періодизація революції у природознавстві.

  2. Доробок учених в галузі астрономії, механіки, математики, фізики, оптики, хімії, медицини.

Передумови наукової революції. Її визначальні ознаки. Основні етапи та їхня характеристика. Наукові картини світу. Відродження М. Коперником ідей Аристарха Самоського про обертання Землі навколо Сонця. «Малий коментар», «Про обертання небесних сфер». Відносність руху. Індекс заборонених книжок. Діяльність М. Коперника в галузі механіки, медицини, політики.

Т. Браге. Ураніборг – храм астрономії. Астрономічні таблиці. Й. Кеплер. Інтелектуальна суперечка Гео-геліоцентрична система світу. «Космографічна таємниця». Астрономічні спостереження. Закони руху планет. «Нова астрономія». Вдосконалення телескопів. «Гармонія світу».

Г. Галілей. «Діалог про дві найголовніші системи світу – Птоломеєву і Коперникову». Суд інквізиції. «Бесіди і математичні докази, що стосуються двох нових галузей науки, що належать до механіки і місцевого руху». Формулювання основних принципів механічного світу. Оформлення фізики як науки. Гідростатичні ваги для швидкого визначення складу металевих сплавів; створення прообразу термометра. Телескопи. Мікроскоп. Е. Торричеллі. Розвиток теорії атмосферного тиску. Барометр.

Р. Декарт. «Міркування про метод, що дозволяє направляти свій розум і відшукувати істину в науках». «Засади філософії». Система координат. Додаток «Геометрія». Закон збереження руху. Закон інерції. Рефлекс і принцип рефлекторної діяльності. Індукція і дедукція.

Дослідження властивостей магніту У. Гільбертом. Експерименти О. Геріке. Гідравлічний двигун. Удосконалення годинника. Теорія маятника. Розробка проблем будівельної механіки. Теорія балок. Науковий доробок А. В. Левенгука, П. Ферма, Р. Гука, Х. Гюйгенса. Відкриття кровообігу. У. Гарвей. Зародження ембріології.

Б. Паскаль. «Паскаліна». «Нові досліди, які стосуються порожнечі», «Трактат про рівновагу рідин». Встановлення основного закону гідростатики. «Трактат про арифметичний трикутник».

Г. В. Лейбниць. Математизація логіки. «Про мистецтво комбінаторики». Арифмометр. Математичний аналіз. Берлінська Академія наук. Суперечка з І. Ньютоном. Праці в галузі етногенезу та мовознавства.

І. Ньютон. «Закон всесвітнього тяжіння». Експерименти зі світлом. «Оптика». «Математичні засади натуральної філософії». «Плечі гігантів». Нова фізика. Закони механіки. Математичний аналіз. Історичне значення наукового доробку І. Ньютона.

Зростання у Європі ролі університетської освіти. Українські студенти в університетах Європи. Братські школи в Україні. Острозька колегія. Києво-Могилянська колегія 1632 р. Книгодрукування в Україні.

Виникнення перших наукових академій: Італія 1603 р.; Лондонське королівське товариство 1660 р.; Королівська академія наук (м. Париж) 1666 р.; Наукове товариство курфюрста Бранденбурзького 1700 р. Перші коледжі США: Гарвардський 1636 р.; Уїльяма і Мері 1693 р.; Йельський 1701 р.

Історичне значення революції у природознавстві ХVІІ ст.
Семінар 3. Наука і техніка в XVII ст.


  1. Характеристика етапів наукової революції XVII ст.

  2. Досягнення природничих наук.

  3. Особливості розвитку техніки.


Тематичні повідомлення

  1. Наукова діяльність М. Коперника та її значення.

  2. Наукові погляди Т. Браге.

  3. Й. Кеплер і закони руху планет.

  4. Механіка Г. Галілея.

  5. Р. Декарт – вчений-філософ.

  6. Г. Лейбниць як популяризатор наукових знань у Європі.

  7. Релігія та наука у житті Б. Паскаля.

  8. Наукові досягнення І. Ньютона.

  9. Провідні університети західної Європи.

  10. Діяльність Острозької колегії.

  11. Києво-Могилянська колегія XVII ст.

  12. Основні технічні досягнення XVII ст.

ТЕМА 4. Наука і техніка у ХVІІІ ст.

Початок промислової революції

Лекція 4. Розвиток науки та технічний прогрес у XVIII ст.

  1. Основні напрямки наукових досліджень.

  2. Технічний прогрес та початок промислової революції.

Нові соціально-економічні чинники для розвитку науки і техніки. Центри наукових досліджень. Механістична модель світу. І. Кант. Критицизм. Нові форми наукового дослідження. Розвиток математичної теорії в працях Я. Бернуллі, Л. Ейлера. Технічна механіка Ш. Кулона. Дослідження з гідравліки Б. Белідора.

Хімія. Теорія флогістону. Г. Кавендіш. М. Ломоносов. Фізична хімія. К. В. Шєєлє, Д. Прістлі. Відкриття кисню. Наукові досягнення А. Лавуазьє.

Класифікація в біології. К. Лінней, Ж. Бюффон, Ж. Б. Ламарк. Ламаркізм.

Електрика. Ф. Гауксбі, С. Грей, Ф. Дюфе, П. Мушенбрук, Г. В. Ріхман, Б. Франклін, Л. Гальвані, А. Вольта. Електрохімія.

Металургійний процес. Перехід від кричного процесу до пудлінгування. Г. Корт. Використання потужних повітродувок. Пресування. Створення труб для подачі рідини.

Географічні дослідження. Академічні експедиції. «Енциклопедія або тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел».

Геологія. Г. Х. Фюксель. Стратиграфія. А. Г. Вернер. Нептунизм.

Демографічно-економічна теорія Т. Мальтуса.

Діяльність університетів. Поява спеціалізованих навчальних закладів: 1701 р. Школа математичних і навігаційних наук (Москва); 1715 р. Морська академія (Санкт-Петербург); 1716 р. Вища гірнича школа (Острава); 1747 р. Школа мостів і доріг (Париж); 1765 р. Фрейбергська гірнича школа; 1773 р. Гірниче училище (Санкт-Петербург); 1779 р. Землевимірне училище (Москва); 1794 р. Політехнічна школа (Париж); 1798 р. Медико-хірургічна академія (Санкт-Петербург).

Перехід від ручної праці до машинного виробництва. Поняття промислової революції. Її періодизація. Характеристика першого періоду. Великобританія – «Майстерня світу». Летючий човник Д. Кея, прядка «Джені» Дж. Харгрівса, «Мюль-машина» С. Кромптона, механічний ткацький верстат Е. Картрайта.

Дослідження у галузі теплоти і енергії. Парова машина. Д. Папен, Т. Сейвері, Т. Ньюкомен, І. І. Ползунов, Дж. Уатт.

Наслідки наукових досліджень та технічного прогресу XVIII ст.


Семінар 4. Визначальні ознаки науки і техніки XVIII ст.

  1. Зародження нових напрямків наукових досліджень.

  2. Початок промислової революції та її наслідки.


Тематичні повідомлення

  1. Вплив механіки на інші галузі науки.

  2. Філософія науки XVIII ст.

  3. Науковий доробок К. Ліннея.

  4. Досліди Б. Франкліна у галузі електрики.

  5. Доробок Л. Гальвані та А. Вольта.

  6. Експерименти П. Мушенбрука.

  7. Розвиток хімії у XVIII ст. Досягнення А. Лаувазьє.

  8. Промислова революція в Англії та її значення.

  9. Діяльність університетів у XVIII ст.

  10. Науковий доробок М. Ломоносова.

  11. Геологічні дослідження.

  12. Теорія Т. Мальтуса.

  13. Парова машина Дж. Уатта.


Питання до модульного контролю 1
1. Історія науки і техніки як наука та навчальний предмет.

2. Мета, завдання та структура курсу історії науки і техніки.

3. Поняттєво-термінологічний апарат історії науки і техніки.

4. Наука і техніка як історико-культурний феномен.

5. Галузева та територіальна структура науки.

6. Постать науковця. Сутність наукової діяльності. Персоніфікація наукового доробку.

7. Наукова школа. Науковий лідер та його учні.

8. Специфіка інженерної діяльності.

9. Взаємозв’язок науки та освіти.

10. Сутність та історичне значення неолітичної революції.

11. Досягнення Давньоєгипетської цивілізації.

12. Досягнення Стародавньої Месапотамії.

13. Досягнення Стародавнього Китаю та Стародавньої Індії.

14. Періодизація античної натурфілософії. Характеристика початкового періоду.

15. Елліністичний період античної натурфілософії.

16. Римський період.

17. Досягнення античної техніки.

18. Раннє середньовіччя в історії науки і техніки.

19. Середньовічні університети.

20. Арабська наука доби Середньовіччя.

21. Освіта та наука у Візантії.

21. Середньовічна техніка.

22. Науковий доробок Леонардо да Вінчі.

23. Винахід книгодрукування.

24. Великі географічні відкриття.

25. Особливості наукової революції ХVІІ ст.

26. Дуалізм наукових поглядів М. Коперника.

27. Науковий доробок Й. Кеплера.

28. Дослідження Г. Галілея.

29. Математизація логіки Г. Лейбниця.

30. Експерименти І. Ньютона та значення його наукового доробку.

31. Діяльність перших наукових академій.

32. Доробок вчених у галузі медицини у період Нового часу.

33. Дослідження у галузі магнетизму ХVІІ ст.

34. Дослідження атмосферної електрики.

35. Розвиток науки про електрику.

36. Промислова революція. Характерні ознаки, етапи розвитку.

37. Створення і удосконалення парової машини.

38. Використання парового двигуна на виробництві та транспорті.

39. Досягнення хімічної науки ХVІІІ ст.

40. Діяльність перших колегій в Україні.

ТЕМА 5. Поступ науки і розвиток техніки ХІХ ст.
Лекція 5. Наука на етапі промислової революції


  1. Основні наукові досягнення XIX ст : розвиток математики, класичної фізики, зародження сучасної хімії , систематизація знаннь з біології.

  2. Взаємозв’язок науки, промисловості і поява нових форм
    навчальних закладів.

Розвиток основ математичного аналізу (О. Коши, К. Гаусс, Ж. Фурье, С. Пуассон, К. Якобі, П. Дирехле, Б. Риман, Э. Галуа, А. Пуанкаре). Створення неевклідової геометрії М. І. Лобачевським, наукові праці М. В. Остроградського і П. Л. Чебишова. Застосування математичного аналізу в галузі електродинаміки, теорії магнетизму, термодинаміки.

Досягнення фізики. Хвильова теорія О. Френеля. Основний закон


електричного кола (Г. С. Ом), зв’язок між магнітними і електричними явищами (Х. К. Ерстед), закон взаємодії електричних струмів (А. Ампер), закон дії струму на магніт (Ж. Б. Біо, Ф. Савар), закон електролізу (М. Фарадей), закон теплової дії струму (Д. П. Джоуль, Е. Х. Ленц). зародження електродинаміки. Відкриття М. Фарадеєм електромагнітної індукції, основні рівняння електромагнетизму. «Трактат про електрику і магнетизм» Д. К. Максвелла. Дослідження радіохвиль (Г. Герц). Завершення процесу створення електродинамічної картини світу.

«Аналітична теорія теплоти» Ж. Фурье. Визначення робочого циклу ідеальної теплової машини (С. Карно). Відкриття першого і другого законів термодинаміки (Ю. Р. Майер, Дж. П. Джоуль, Г. Л. Гельмгольц, Р. Клаузиус, У. Томсон).

Виникнення хімічної атомістики. Атомна теорія матерії (Д. Дальтон). Таблиця атомної маси. Система символів хімичних елементів (Й. Я. Берцеліус). Теорія побудови органічних речовин (О. М. Бутлеров). Періодичний закон і таблиця хімічних елементів (Д. І. Менделєєв). Відкриття і вивчення явища фотосинтезу (А. Беккерель, О. Г. Столєтов).

Переворот у біології. Цілісне навчання про еволюцію (Ж.-Б. Ламарк). Кліткова теорія Т. Шванна, М. Шлейдена. Революційна теорія еволюції Ч. Дарвіна.

Розвиток медицини і фармацевтики. Відкриття законів спадковості, зародження генетики (Г. Мендель). Створення мікробної теорії захворюваннь (Л. Пастер, Р. Кох, І. І. Мечніков).

Розвиток промислової органічної хімії. Виникнення прикладної неорганічної хімії (фотографія, виробництво алюмінію).

Зародження металургії. Переплавка чавуну на сталь (П. П. Аносов, Д. К. Чернов). Одержання сталі для вимог промисловості – бесемерівський метод виплавки сталі (Г. Бесемер) і томасівський (С. Д. і П. Д. Томаси) та мартеновський процес (П. Мартен, В. Сіменс, Ф. Сіменс). Дослідження Р. Мушета.

Застосування досягнень науки про електрику на практиці : відкриття електричного струму (Л. Гальвані), перше джерело постійного струму (А. Вольта), електрична дуга (В. В. Петров), дугова електрична лампа П. М. Яблочкова, електрична лампа розжарювання (О. М. Лодигін), телеграф (П. Л. Шиллінг, С. Морзе), зародження прикладної електрохімії, гальванопластики, винахід електродвигуна постійного струму (Б. С. Якобі), відкриття явища термоелектронної емісії (Т. Едісон), розробка сучасного засобу зварювання (М. М. Бенардос, М. Г. Слав’янов), передача електроенергії на відстань, система двофазного струму (М. Тесла), винахід трифазних двигунів (М. О. Доліво-Добровольський).

Досягнення соціогуманітаристики. Зародження мовознавства, антропології, етнології.

Революція в транспорті. Створення паровозу (Р. Тривайтик, Д. Стефенсон, Ю. О. Черепанов, М. Ю. Черепанов) і будівництво залізниць. Розвиток парового флоту (Р. Фултон). Поява електричного трамваю. Автомобілебудування. К. Бенц, Г. Даймлер. Двигун внутрішнього згоряння Р. Дизель. Є. О. Яковлев. П. О. Фрезе.

Розгортання промислової революції в Україні. Освоєння Донбасу та Кривбасу. Становлення вугільної та металургійної промисловості в Україні. Перші заводи машинобудівного, хімічного і електротехнічного профілів. Розвиток сільського господарства та зародження сільськогосподарської науки в Україні.

Діяльність Київського, Харківського, Львівського, Чернівецького, Новоросійського (Одеського) університетів. Початок формування системи підготовки інженерних кадрів в Україні в ХІХ ст. Перші вищі технічні навчальні заклади: Львівська політехніка, Харківський практичний технологічний інститут, Київський політехнічний інститут, Катеринославське вище гірниче училище. Внесок В. Л. Кірпічова в становлення вищої технічної освіти в Україні. Започаткування формування основних напрямів наукових досліджень у галузі природознавства. Соціогуманітарні студії.

Історичне значення розвитку науки і техніки ХІХ ст.
Семінар 5. Технічний прогрес у ХІХ ст.

1. Застосування наукових досягнень в галузі електрики і магнетизму на практиці. Електротехнічна революція.

2. Розповсюдження і удосконалення машин. Розвиток транспорту, авіації, техніки зв’язку.

3. Формування машинобудівної галузі та її вплив на розвиток хімії та електротехніки.


Тематичні повідомлення

  1. Хімічна промисловість ХІХ ст. Нові технологічні процеси і
    досягнення.

  2. Електромагнітна теорія Фарадея-Максвелла і наукова картина світу.

  3. Еволюційна теорія Ч. Дарвіна.

  4. Зародження вугільної та металургійної промисловості в Україні.

  5. Внесок вітчизняних вчених у розвиток технологічного застосування електрики.

  6. Електроенергетика: від парової машини до турбогенератора.

  7. Всесвітні промислові виставки як засіб відтворення наукових зв’язків.

  8. Винахідник, інженер і науковець – Микола Тесла.

  9. Визначні технічні винаходи XIX ст.

  10. Університети в Україні в ХІХ ст.

  11. В. Каразін – фундатор Харківського університету.

  12. М. Максимович – фундатор Київського університету.

  13. Вищі технічні навчальні заклади України як осередки наукової думки.

  14. Наукова та громадська діяльність М. Пирогова.

  15. Науковий доробок видатного електротехніка І. Пулюя.

ТЕМА 6. Новітня революція в природознавстві на

рубежі ХІХ – ХХ ст.

Науковий та технічний прогрес першої половини ХХ ст.
Лекція 6. Становлення некласичної науки

  1. Науковий переворот у природознавстві. Електродинамічна
    картина світу.

  2. Напрями розвитку науки і техніки наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Передумови новітньої наукової революції в природознавстві. Її сутність та характерні ознаки. Руйнування усталених знань про механічну картину світу. Створення квантової теорії та теорії відносності. Виникнення електронних уявлень у хімії. Відкриття електрона (Дж. Томсон). Атомне ядро і планетарна модель атому (Е. Резерфорд). Квантова теорія (М. Планк, Н. Бор). Розробка теорії електронної рідини (Г. А. Лоренц). Дослідження І. Пулюєм та В. Рентгеном Х-промінів. Відкриття явища радіоактивності урану А. А. Беккерелем. Дослідження П. Кюрі та М. Склодовською-Кюрі радіоактивності. Спеціальна і загальна теорія відносності А. Енштейна. Вплив досягнень ядерної фізики на розвиток інших наук (астрономія, біологія, хімія, медицина).

Використання досягнень фізики в промисловості. Співробітництво наукових лабораторій вищих навчальних закладів з виробництвом. Впровадження промислових методів у фізичну науку. Створення нового обладнання.

Проникнення математичних методів у всі галузі знання. Нарисна геометрія. Топологія. Теорія функцій. Математичний аналіз. К. Т. Вейер-штрасс. Численні методи. Теорія методи. Теорія стійкості. О. М. Ляпунов. О. М. Крилов.

Становлення метрології. Уніфікація мір і впровадження єдиної системи мір і ваги в країнах Європи. Метрична система мір.

Розвиток хімічної науки на структурно-молекулярному рівні. Створення технології отримання органічних речовин. Отримання синтетичного каучуку. Відкриття нових елементів. Ізотопи. Фізична хімія.

Використання гіпотези Г. Менделя про спадковість. Поява нової науки – генетики (Т. Морган, М. К. Кольцов, М. І. Вавілов). Праці І. М. Сеченова в галузі фізіології та психології. Цитологія. Теорія умовних рефлексів І. П. Павлова. Психоаналіз З. Фройда. Досягнення медицини.

Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу.

Хімічні технології. Штучні матеріали. Синтез амміака. Переробка нафти. Виробництво скла.

Енергетика. Перехід від використання теплової енергії до використання електричної. Електростанції. Електрифікація.

Розвиток транспорту. Залізничний транспорт. Магістраль Берлін-Багдад. Транссибірська магістраль. Перші електровози. Початок масового виробництва автомобілів (Г. Форд). Будівництво кораблів із металу. Перші теплоходи. Спеціалізовані кораблі (танкери, криголами, лайнери).

Дослідження з повітроплавання. Повітряна куля. Планери. Дирижаблі. Брати О. і У. Райт. І. Сікорський. Г. Ф. Проскура та дослідження з повітроплавання в ХТІ.

Поява нових галузей виробництва: приладобудування. Розвиток обчислювальної техніки. Подальший розвиток інформаційної революції, розповсюдження телефонії, радіо (телефон А. Г. Белла, винахід бездротового зв’язку О. С. Поповим). Радіомовлення. Винахід телебачення (Дж. Д. Берд, В. К. Зворикін). Виникнення радіоелектроніки.

Впровадження техніки і технологій у сільському господарстві. застосування мінеральних добрив. Механізація сільського господарства. Розвиток аграрної науки.

Революція у галузі військової техніки. Гонка озброєнь. Кулемент «Максим». Скорострільна артилерія. Озброєння флоту. Винахід торпеди. Підводні човни. Танки. Використання нових видів озброєнь в часи Першої та Другої світових воєн. Поява зброї масового знищення : хімічної, біологічної, ядерної.

Організація наукових досліджень. Діяльність наукових академій. Виникнення науково-дослідних інститутів, лабораторій, конструкторських бюро. Міжнародна співпраця науковців.

Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Українське наукове товариство. Створення Української академії наук. Роль В. І. Вернадського в організації в Україні цієї наукової установи. Основні напрямки діяльності та досягнення Всеукраїнської академії наук у перші десятиліття свого існування. Науково-дослідні кафедри та інститути. Трагічна доля українських науковців та наукових інституцій в 1930-х рр. Науковий доробок видатних


українських учених.

Історичне значення розвитку науки і техніки наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст.


Семінар 6. Технічні досягнення першої половини ХХ ст.

  1. Особливості науково-технічного розвитку початку ХХ ст.

  2. Використання досягнень науки і техніки для військових потреб.


Тематичні повідомлення

  1. В. І. Вернадський і його вчення про біосферу і ноосферу.

  2. Революція в фізиці на межі ХІХ – ХХ століть.

  3. Розвиток військової техніки наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

  4. Інформаційна революція початку ХХ ст.

  5. Винахід радіо, наукова й інженерна діяльність О. С. Попова та Г. Марконі.

  6. Зародження обчислювальної техніки

  7. Еволюція автомобілебудування.

  8. Науковий доробок М. Склодовської-Кюрі.

  9. Теорія відносності А. Енштейна і квантово-релятівіська картина світу некласичної науки.

  10. Становлення електротехнічної галузі в Україні.

  11. Видатні українські вчені початку ХХ ст.

  12. Діяльність Наукового товариства ім. Тараса Шевченка.

  13. Українське наукове товариство.

  14. Українська Академія наук і основні напрями її діяльності в першій половині ХХ ст.

  15. Трагічна доля українських науковців 1930-х рр.

  16. Український фізико-технічний інститут в 1930-х рр.

  17. Співпраця науковців УФТІ з вищими навчальними закладами Харкова в 1930-х рр.

ТЕМА 7. Науково-технічна революція.

Сучасний етап розвитку науки і техніки
Лекція 7. Інтеграційний характер розвитку науки і техніки

  1. Поняття НТР. Її сутність. Періодизація.

  2. Тенденції розвитку науки і техніки у ХХІ ст.

Підґрунтя та передумови науково-технічної революції. Сутність та визначальні ознаки НТР. Етапи НТР та їхня характеристика. Перехід до колективних форм наукової роботи. Зростання ролі науки на виробництві. Створення мережі науково-дослідних установ. Діяльність академії наук України. Всесвітній обмін інформацією та технічними досягненнями.

Експериментальні роботи з розщеплення ядра. Розвиток атомної енергетики. Е. Фермі. І. В. Курчатов. Досягнення УФТІ.

Розвиток генетики. Генетичні дослідження в СРСР. Хромосомна теорія. Дж. Уотсон, Ф. Крік. Революція в генетиці. «Зелена революція». Біотехнології. ГМО. Міжнародна організація з вивчення геному людини. Клонування. Вівця «Доллі». Я. Вільмут. Кріоконсервація. Тканинна інженерія.

ВПК. Мілітаризація науки. Лазери. Інтегральні схеми. Супутники зв’язку. Швидкісні експреси. Пілотовані космічні кораблі. Успіхи у виробництві космічної техніки. С. П. Корольов, М. К. Тихонравов. Політ «Аполлон-11» до Місяця. Орбітальна космічна станція.

Автоматизація виробництва. Створення ЕОМ. Джон фон Нейман. В. Є. Лашкарьов. С. О. Лебедев. В. М. Глушков. Мікроелектроніка. Волоконно-оптична передача інформації. Створення спеціалізованих банків даних. Промислові роботи. Роботи у побуті. Екзокаркас. Двовимірні матеріали.

Кібернетика. Н. Вінер.

Нанореволюція. Інтеграція наук.

Пошуки нових технологій в енергетиці. Нанодротові акумулятори. Бездротова передача електрики. Полімерні сонячні батареї. Іоністор.

Зростання потреби у кваліфікованих кадрах. «Відплив» інтелектуального ресурсу.

Інформаційна революція. Персональний комп’ютер. Інтернет. Новий технологічний прорив. Великий андронний коллайдер.

Наслідки взаємодії людини і комп’ютера. Зміна психологічного портрету суспільства.

Основні напрями наукових досліджень Національної академії наук України.

Зміна цінностей у суспільстві. Поява нової генерації науковців. Позитивні та негативні наслідки використання досягнень науки і техніки.
Семінар 7. Наука і техніка ХХІ століття


  1. Наука і техніка в умовах глобалізації.

  2. Людина в інформаційному суспільстві.


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка