Програма вступного фахового випробування




Скачати 434,59 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації19.11.2018
Розмір434,59 Kb.
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

Інститут педагогіки і психології
Затверджено Рекомендовано

На засіданні Приймальної комісії Вченою радою Інституту

НПУ ім. М. П. Драгоманова

Протокол №__ від « » 2015р. Протокол № від « » 2015р.

Голова Приймальної комісії Голова Вченої ради
Андрущенко В. П. Бондар В.І.

Програма вступного фахового випробування

з «Валеологія з методикою викладання шкільного курсу «Основи здоров'я»

для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства,

при вступі на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня



«спеціаліст»

на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня



«бакалавр» за напрямом «Здоров’я людини»

Спеціальність 7.01.02.0301 «Здоров’я людини*»

Київ – 2015




  1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ВСТУПНОГО ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ

Комплексний екзамен за кваліфікацією «спеціаліст» та «магістр» включає сім дисциплін, зорієнтованих на оцінку професійної підготовленості випускника як вчителя із предмету «Здоров’я людини». Навчальний курс «Загальна та педагогічна валеологія» передбачає формування у студентів знань про здоров'я і його складові, здоровий спосіб життя, оздоровчі і профілактичніі заходи покращення і укріплення здоров'я, а також формування у студентів умінь щодо використовування сучасного досвіду і методів валеології і валеопедагогіки, впроваджувати їх в педагогічний процес; працювати з валеологічною інформацією, аналізувати і впроваджувати її в педагогічний процес по формуванню здорового способу життя, покращенню, збереженню та зміцненню здоров'я; проводити просвітницьку роботу з учнями та батьками з питань валеології та впровадження заходів здорового способу життя; стимулювати особистість до формування світогляду щодо здорового способу життя, духовного росту, творчої зрілості, активної життєвої позиції в соціумі; володіти навичками складання індивідуальних оздоровчих програм.

Важливою складовою професійної компетентності вчителя-валеолога є знання з дисципліни «Валеофілософія і культура здоров’я», вивчення якої передбачає вивчення світоглядних, методологічних, ціннісних досліджень, на яких базується сучасне вчення про здоров’я.

Навчальна дисципліна «Здоров’язберігаючі педагогічні технології» має на меті ознайомлення майбутнього вчителя основ здоров'я з анатомічною та морфологічною будовою рослин, з видовим складом лікарських рослин всіх систематичних груп, їхнім хімічним складом, біологічними і екологічними особливостями та поширенням.

Дисципліна «Валеологія рухової активності» дає студентам основні знання з адаптації валеофізіологічних систем до фізичних навантажень, валеофізіологічні механізми цього процесу та їх регуляція, фізіологічні особливості розвитку організму дітей, вплив систематичних занять фізичними вправами на фізіологічні системи у дітей.

«Валеологія харчування надає можливість» студентам, майбутнім вчителям з основ здоров'я, усвідомлювати значення валеологічного харчування для збереження і зміцнення здоров'я, високої працездатності, як важливої складової здорового способу життя.

«Основи наркології» забезпечують засвоєння питань теоретичної і практичної наркології, формування відповідних практичних умінь організації немедичної реабілітації наркозалежних, розвиток системи валеологічно-особистісних цінностей.



«Методика викладання основ здоров’я, валеології та формування мотивації до здорового способу життя» – дисципліна професійної направленості, що дозволяє оцінити практичну готовність вступника до навчання учнів «Основ здоров’я».


  1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ АБІТУРІЄНТА НА ВСТУПНОМУ ФАХОВОМУ ВИПРОБУВАННІ

(ТІЛЬКИ ДЛЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ)

За шкалою університету

Визначення

Характеристика відповідей абітурієнта

на питання теоретичного змісту

на питання практичного змісту

100-123 бали

Низький

Абітурієнт не усвідомлює змісту питання білету, тому його відповідь не має безпосереднього відношення до поставленого питання. Наявна повна відсутність уміння міркувати.

Обсяг розв'язаних задач < 50%. У абітурієнта відсутня просторова уява, необхідна для розв'язування задачі.

124-149 балів

Задовільний

Відповіді на питання білету носять фрагментарний характер, характеризуються відтворенням знань на рівні запам'ятовування. Абітурієнт поверхово володіє умінням міркувати, його відповіді супроводжуються другорядними міркуваннями, які інколи не мають безпосереднього відношення до змісту запитання.

Обсяг розв'язаних задач у межах 50-75%. Абітурієнт погано володіє графічними засобами відтворення просторових властивостей предметів на площині

150-174 балів

Достатній

У відповідях на питання білету допускаються деякі неточності або помилки непринципового характеру. Абітурієнт демонструє розуміння навчального матеріалу на рівні аналізу властивостей. Помітне прагнення абітурієнта логічно розмірковувати при відповіді на питання білета.

Обсяг правильно розв'язаних задач >75%. Результат розв'язування задачі містить окремі неточності і незначні помилки.

175-200 балів

Високий

Абітурієнт дає повну і розгорнуту відповідь на питання білету. Його відповіді свідчать про розуміння навчального матеріалу на рівні аналізу закономірностей, характеризуються логічністю і послідовністю суджень, без включення випадкових і випадання істотних з них.

Обсяг правильно розв'язаних задач =100%. Кожна розв'язана задача супроводжується ґрунтовним поясненням. Абітурієнт без помилок відтворює просторові властивості предметів на площині

Оцінювання рівня знань абітурієнтів проводиться кожним із членів предметної комісії окремо, відповідно до критеріїв оцінювання. Загальний бал оцінювання рівня знань абітурієнта виводиться за результатами обговорення членами комісії особистих оцінок відповідей абітурієнтів. Бали (оцінки) вступного фахового випробування виголошуються головою предметної комісії усім абітурієнтам, хто приймав участь у випробуванні після закінчення іспиту.


  1. ЗМІСТ ПРОГРАМИ ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ


Модуль 1. Загальна та педагогічна валеологія

Тема 1. Загальна валеологія. Місце валеології в системі наук про здоров'я. Предмет, об'єкт, головна мета, основні завдання, методи валеології. Місце валеології серед природничих наук та наук про людину. Історія пізнання людиною проблем власного здоров'я. Причини і передумови виникнення валеології. Внесок вітчизняних і закордонних вчених у розвиток валеологічної науки.

Тема 2. Педагогічна валеологія — галузева валеологія про навчально-виховні заходи залучення особистості у процесі здоров’ябудівництва. Предмет, об’єкт і суть педагогічної валеології. Основний зміст, структура, задачі педагогічної валеології. Концепція валеологічної освіти педагогічних працівників (2001 р.). Концепція неперервного валеологічного виховання і освіти (1997 р.), Державного стандарту середньої освіти України з валеології (1997 р.) Роль валеологічної освіти у збереженні і зміцненні здоров’я школяра і вчителя. Аналіз системи валеологічної освіти. Валеологічні освітні програми, принципи їхньої побудови, умови реалізації. Виховання і мотивація з точки зору педагогічної валеології в процесі здоров'ябудівництва. Валеологічна служба освітніх установ — провідна структура навчально-виховного процесу.

Тема 3. Поняття про здоров’я, форми і методи його формування, збереження і зміцнення. Поняття про здоров’я. Визначення здоров’я. Складові здоров’я: фізична, соціальна, психічна, духовна. Критерії здоров’я. Суспільне, групове і індивідуальне здоров’я, їх характеристики. Основні чинники, що впливають на здоров’я. Рівні здоров’я. Кількість і якість здоров’я. Здоров’я — провідна категорія валеології. Валеологічне визначення здоров’я.

Тема 4. Здоров’я і хвороба, «третій стан». Здоров’я – багатопланове інтегральне поняття. Здоров’я – головна «візитна картка соціально-економічного благополуччя, зрілості, культури і престижу держави». Здоров’я одна з головних умов досягнення успіху в житті, реалізації свого творчого і фізичного потенціалу. Хвороба, визначення, Фактори, що сприяють розвитку хвороби. Причини хвороб, основні форми, характер розвитку, основні періоди перебігу. Донозологічний стан між здоров’ям і хворобою через «третій стан». Характеристика «третього стану», властивості організму людини.

Тема 5. Стан здоров’я населення України, шляхи його покращення Демографічна ситуація в Україні. Показники тривалості життя в Україні та інших країнах. Основні хвороби, що є безпосередньою причиною смерті сучасної людини. Фактори, які зумовлюють погіршення стану здоров’я. Проблеми інвалідності та соціального сирітства. Знайомство з механізмами негативного впливу на стан здоров’я та шляхами зменшення цього впливу – основа корекції поведінки людини.

Тема 6. Складові здорового способу життя. Визначення способу життя як біосоціальної категорії, що включає рівень, якість, стиль і устрій життя. Індивідуальність і різноманітність варіантів способу життя різних людей. Взаємозалежність між способом життя і здоров'ям. Поняття здорового способу життя. Складові здорового способу життя: раціональне харчування, достатня фізична (рухова) активність та загартування, дотримання режиму дня і саморегуляція організму, єдність з природою, відсутність шкідливих звичок, позитивні емоції. Роль мотивацій і установок сучасної людини у формуванні основ здорового способу життя. Мистецтво бути здоровим, відповідність мотивацій і установок до здорового способу життя і цінності здоров’я.

Література:

1. Апанасенко Г.А., Попова Л.А, Валеология: Соcтояние и перспектива развития (обзор литературы) Журн. АМН Украины, 1997, т. 3, № 3. с. 426-437.

2. Біологічні ритми: в 2-х т. (Під редакцією Ю.А. Шоффа – М., 1984- с.262-410.

3. Бабин І.І., Царенко А.В. та ін. Пізнай себе (Навчальний матеріал до курсів «Основи валеології»). Тернопіль, 1996 -232с.

4. Валеологія (Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти) в 2-х частинах. (За редакцією В.І. Бобрицької). Полтава, 2000.

5. Валеологія. Навч. посібник: в 2 ч./Бобрицька В.І., Гринькова М.В та ін. – Полтава: «Скайтек», 2000 – 306с.

6. Валеологія – наука про здоровий спосіб життя (Інформативно-методичний збірник), в. 1, товариство «Знання» України, Київ, 1996-336с.

7. Войтенко В.П. Здоров’я здорових. – К.: Здоров’я, 1991.

8. Грибан В.Г. Валеологія – К. – 2005. – 251 с.

9. Грушко В.С. Основи здорового способу життя (Навчальний посібник з курсу «Валеологія»), Тернопіль, 1999. – 365с.

10. Горбачов В.В., Горбачова Г.І. Вітаміни, мікроелементи, макроелементи. – Минск, 2002-543 с.

11. Люди и ВИЧ — книга для неравнодушных/Международный Альянс з ВИЛ/СПИД. – К.: ВПП «Техника – ЛТД», 2004. – Издание 2. – 505 с.

12. Медико-біологічні основи валеології (навчальний посібник для студентів ВНЗ)/Під ред. П.Д. Плахтія. – Кам’янець-Подільський. КПДПУ: Інформаційно-видавничий відділ, 2000 – 408 с.

13. Міхієнко О.І. Валеологія: Основи індивідуального здоров’я людини: Навч. посібник.: Суми – Універс. Книга, 2010 – 446 с.

14. Основи валеології. Навчальна програма для студентів всіх спеціальностей педагогічних ВНЗ./Інформаційний вісник (вища освіта). – К.: НЦВО, 2001. - № 6. – С. 43-47.

15. Покровский В.И., Малеев В.В., Сомина А.А. Короновирус (SARS) – возбудитель атипичной пневмонии. Временные методические рекомендации. – М.: Медицина, 2003. – 46с.

16. СНІД в Україні. Аналітичний огляд. – Київ, 2003. Вип. 1 (3). – 31 с.

17. Тимченко О.І., Сердюк А.М., Омельченко Е.М. Генофонд і здоров’я населення: значення шлюбних міграцій. – К.: Преса України, 2002. – 79 с.


Модуль 2. Валеофілософія і культура здоров’я

Тема 1. Предмет, об’єкт та методи валеофілософії Передумови виникнення валеології та валеософії. Філософія здоров'я людини. Теоретичний аналіз концепції здоров’я в філософії і медицині. Здоров’я в системі детермінаційних зв’язків. Методи валеософії – індукція переліку, фальсифікація. Медико-біологічне та філософське поняття здоров’я та здорового способу життя. Валеологічні концепції (біхевіористична, системна, психоаналітична, когнітивна, гуманістична, екзистенціальна валеологія). Сучасні проблеми валеософії.

Тема 2. Розвиток філософських поглядів на проблему здоров’я від стародавніх часів до сучасності Язичництво та погляд на здоров’я в період реліктових культур. Розвиток гігієни, медичної етики та астрології в Месопотамії. Язичництво у Стародавньому Єгипті та формування монотеїзму у поглядах на здоров’я в Ізраїлі. Етичні концепції валеофілософії у Стародавній Дерен. Філософські погляди на здоров’я в Стародавньому Китаї та їх значення для сучасності. Аюрведа – медицина Стародавньої Індії: філософські витоки та внесок у сучасну науку про здоров’я. Тібетська філософія оздоровлення людини. Валеофілософія Стародавнього Греції та Риму. Проблема здоров’я людини в період середньовіччя. Креаціонізм як основа філософських поглядів цього часу. Валеофілософія епохи відродження. Медико-біологічні науки та філософські концепції періоду Нового часу. Внесок російських та українських лікарів і природознавців в розвиток валеософії. Диалектика.

Тема 3. Диалетика і метафізика як концепція розвитку. Закони діалектики Діалектика як наукова система законів і категорій. Діалектика пізнавального процесу, загальний зв'язок та розвиток явищ матеріального світу, їх відображення в свідомості людини. Закони матеріалістичної діалектики – загальні методологічні регулятори валеологічного пізнання. Закони єдності та боротьби протилежностей, перехід кількісних змін в якісні та закон заперечення заперечення в валеології та медицині.

Тема 4. Категорії діалектики та їх методологічна функція. Категорії діалектики як сходинки пізнання та їх методологічна функція в валеології: одиничне, особливе, загальне, сутність та явище, причина та наслідок, необхідність та випадковість, частина та ціле, зміст та форма. Тема 5. Філософія свідомості та валеологія Сутність, структура та функції свідомості. Психотерапія – важливе завдання валеології.

Тема 6. Соціально - біологічні проблеми здоров’я та хвороби. Проблема співвідношення соціального та біологічного. Природничо-суспільний характер валеології. Соціальні чинники цивілізації, дисгармонія біологічних та соціальних «ритмів». Становлення філософського та природничо-наукового знання про людину, співвідношення біологічного та соціального в життєдіяльності людини – центральна теоретична проблема валеології. Біологічна програма людини. Довголіття і старіння, життя і смерть. Коротка характеристика «тонких тіл» та біоенергетичних центрів в структурі тіла людини.

Тема 7. Філософія людини та валеологія. Філософське вчення про людину. Філософські основи медичної антропології. Сенс життя людини. Філософія особистості. Особистість як об’єкт валеологічного пізнання. Фактори формування та руйнування особистості.

Тема 8. Культура здоров'я, як шлях формування і зміцнення здоров'я сучасної

Людини. Культура здоров’я – природничо-наукова основа здорового способу життя. Традиційні основи здорового способу життя. Здоровий спосіб життя – основа довголіття. Фізична активність і здоров’я, культура поведінки в умовах радіаційного забруднення. Паління і здоров’я. Особиста гігієна. Традиційні основи сезонного способу життя. Валеологія в системі культури. Культура особистості валеолога. Валеологія та біоетика.

Література:

1. Шевченко Ю.Л. и др. Философия медицины. – М.: ГЭОТАР – Ф56 МЕД, 2004. – 480 c.

2. Хрусталев Ф.М. Философия науки и медицины. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2010. – 784 с.

3. Бобрицька В.І., Гриньова М.В. Валеологія. Навчальний посібник. – Полтава, 1999 с. – 306 с.

4. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. – Київ: Здоров'я, 1998.

5. Апанасенко Г.Л. Эволюция биознергетики и здоровья человека. - СПб.: Петрополоис, 1992.

6. Войтенко В.П. Здоровье здоровых (введение я санологию). – К: Здоровье 1991.

7. Здоров’я (валеологія). Стандарт навчального українського інтегративного курсу для української національної школи-родин. – Освіта, 9 серпня, 1995.

8. Кулиниченко В.Л. Начала валеософии., Валеология cтановление и пути развития (Сборник научных трудов), - Севастополь: Лаукар, 1999.

9. Лисицин Ю.П. Современные теории медицины., - М.: Медицина, 1990.

10. Основи валеологии. Под ред. акад. В.П. Петленко. - Киев: Олимпийская литература, в 3-х.т., 1999.

11. Царегородцев Г.И., Ерохин В.Г. Диалектический материализм и теоретическиеоснови медицини., - М.: Медицина, 1986.

12. Царегородцев Г.И., Петров С.В., Проблема причинносте в современной медицине., - М.: Медицина, 1994.
Модуль 3. Здоров’язберігаючі педагогічні технології

Тема 1. Значення рослин в біосфері та в житті людини. Рослинний світ як складова частина біосфери Землі. Різноманітність рослин. Царства живого світу. Прокаріоти і еукаріоти. Рівні морфологічної організації рослин. Нижчі і вищі, таломні і пагонові рослини. Загальні риси організації типової насінної рослини. Автотрофні, гетеротрофні і симбіотрофні організми, їх роль в коло обігу речовин і перетворенні енергії на Землі. Космічна (планетарна) роль зелених рослин. Значення рослин в житті людини. Принципи раціонального використання і охорони рослинного світу.

Тема 2. Загальна характеристика еукаріотної рослинної клітини. Загальна організація типової рослинної клітини: оболонка, протопласт, цитоплазма, органели, включення. Пластиди – специфічні органели рослинних клітин. Типи пластид: хлоропласти, хромопласти, лейкопласти. Клітинний сік. Хімічний склад клітинного соку. Використання людиною запасних речовин рослинних клітин. Основні культурні рослини – джерела одержання крохмалю, цукрів, олії, білків, дубильних речовин, алкалоїдів тощо.

Тема 3. Рослинні тканини. Поняття про тканини та принципи їх класифікації. Меристематичні (твірні) тканини. Епідерма – первинна покривна тканина. Структура епідерми як систематична ознака рослин. Перидерма – вторинна покривна тканина. Механічні і провідні тканини. Основні і видільні тканини.

Тема 4. Будова вегетативних та генеративних органів рослин. Визначення поняття корінь і його функції. Кореневі системи і метаморфози коренів. Загальна характеристика пагона. Загальна характеристика листка. Підземні видозміни пагонів. Надземні спеціалізовані пагони. Класифікація суцвіть. Загальні поняття про квітку, її будову і функції. Визначення поняття плід і його загальна характеристика.

Тема 5. Хімічний склад лікарських рослин. Поняття про діючі, супутні та баластні речовини лікарських рослин. Мінеральні речовини, що містяться в лікарських рослинах. Макро- та мікроелементи і їх роль в організмі рослини і тварини. Органічні речовини первинного і вторинного синтезу. Вуглеводи, білки, жири, органічні кислоти. Вітаміни: класифікація і значення. Вітаміноносні рослини. Алкалоїди, їх класифікація та застосування в медицині. Алкалоїдоносні рослини, їх екологія та поширення в Україні. Динаміка накопичення алкалоїдів залежно від умов зростання. Глікозиди: класифікація, застосування в медицині. Видовий склад лікарських рослин, що містять глікозиди, їх екологія та поширення. Динаміка накопичення глікозидів, зв`язок з фізіолого-біохімічними процесами рослин. Терпени: класифікація, застосування в медицині. Ефірні олії, їх різноманітність, динаміка накопичення, зв`язок з умовами зростання рослин. Кумарини, фурокумарини та інші діючі речовини лікарських рослин і їх фізіологічна роль в рослинах. Отруйні рослини флори України та їх медичне використання. Правила роботи з отруйними рослинами.

Тема 6. Класифікація і видовий склад лікарських рослин та їх використання. Основні групи лікарських рослин за дією на організм людини. Медичні препарати рослинного походження. Видовий склад лікарських рослин природної флори України, їх екологія та поширення. Короткі відомості про лікарські властивості водоростей. Перспективи використання в медицині одноклітинних зелених водоростей. Вищі спорові рослини, що знаходять широке використання в медицині. Сфагнові мохи, плауни, хвощі та папороті. Голонасінні як джерело фітонцидів та вітамінів. Використання в медицині. Характеристика лікарських рослин з родин Лататтєві, Макові, Жовтецеві, Гвоздикові, Березові, Букові, Горіхові, Капустові, Гарбузові, Вербові, Бобові, Розові, Селерові,, Пасльонові, Глухокропивові, Шорстколистовіі, Ранникові, Айстрові, Лілієві, Цибулеві, Злакові та ін. Видовий склад важливіших культивованих лікарських рослин України. Мета і завдання культивування. Агротехніка вирощування деяких видів та способи розмноження. Вплив вирощування на якість сировини. Організації та установи, що займаються інтродукцією та вирощуванням лікарських рослин.

Література:

1. Атлас лекарственных растений СССР. – М.: Медгиз, 1962.

2. Бордзиловський Е.І. Дикорослі лікарські рослини флори України. – К.: вид-во

АН УРСР, 1935.

3. Ивашин Д.С. и др. Лекарственные растения Украины. – К.: Урожай, 1971.

4. Ивашин Д.С. О ресурсах главнейших лекарственных растений Украины. Сб. «Проблемы современной ботаники», ІІ, М. – М.: Наука, 1965.

5. Катіна З.Ф., Івашин Д.С., Анісімова М.І. Дикоростучі лікарські рослини УРСР. - К.: Здоров’я, 1965.

6. Кондратюк Е.М., Ивченко С.И., Смык Г.К. Дикорастущие лекарственные и плодовые растения Украины. – К.: Урожай, 1969.

7. Котов М.І., Фіалков Я.А. Дикорослі лікарські рослини України. - К.: Держмедвидав, 1946.

8. Лекарственные растений Украины. Справочник / Под ред. А.М.Гродзинского. - К.: Медгиз, 1990.

9. Мамчур Ф.І. Довідник з фітотерапії. – К.: Здоров’я, 1986.

10. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин України. – Луцьк, 1998.

11. Мякушко Т.Я., Зинченко Т.В. Определитель лекарственных растений краины. – К.: Наукова думка, 1982.

12. Носаль М.А., Носаль І.М. Лікарські рослини і способи і способи їх

застосування в народі. – К., 1970.

13. Определитель высших растений Украины. – К.: Наукова думка, 1987.

14. Попов О.П. Лікарські рослини і народній медицині. – К.: Здоров’я, 1970.

15. Смик Г.К. Зелена аптека. – К.: Урожай, 1970.

16. Смик Г.К. У природі і на городі. – К.: Урожай, 1990.


Модуль 4. Валеологія рухової активності

Тема 1. Валеологічні основи фізичних вправ. Фізіологічний зміст адаптації. Поняття про оптимум, максимум і мінімум рухової активності. Валеологічне значення фізичних вправ. Фізіологічна класифікація фізичних вправ.

Тема 2. Фізіологічна характеристика циклічної роботи різної інтенсивності Фізіологічна характеристика роботи максимальної інтенсивності. Фізіологічна характеристика роботи субмаксимальної інтенсивності. Фізіологічна характеристика роботи великої інтенсивності. Фізіологічна характеристика роботи помірної інтенсивності.

Тема 3. Фізіологічна характеристика фізичних вправ з нециклічною структурою

Рухів. Фізіологічна характеристика статичних зусиль. Фізіологічна характеристика видів спорту з стереотипною нециклічною структурою рухів. Фізіологічна характеристика нестандартних фізичних вправ.

Тема 4. Валеологічна характеристика станів організму, які виникають при

м’язовій діяльності. Фізіологічні механізми передстартового і стартового станів. Валеологічна характеристика розминки. Зміни фізіологічних функцій в процесі впрацьовування. Фізіологічна характеристика стійкого стану, «мертвої точки» та «другого дихання».

Тема 5. Втома і відновні процеси при м’язовій роботі. Фізіологічний зміст втоми. Фізіологія відновних процесів.

Тема 6. Валеологічна характеристика стану тренованості. Фізіологічні основи розвитку тренованості. Валеологічні показники тренованості. Валеологічні характеристика перетренованості та перенапруги.

Тема 7. Основні закономірності керування рухами. Поняття про керування рухами. Фізіологічна основа, умови і фази утворення рухової навички. Використовування вчення про керування рухами у навчально-тренувальному процесі.

Тема 8. Фізіологічні механізми розвитку рухових якостей – сили, витривалості

та швидкості. Фізіологічна характеристика рухових якостей. Фізіологічні механізми розвитку сили. Фізіологічні основи м'язової витривалості. Фізіологічні основи розвитку швидкості.

Тема 9. Фізіологічне обґрунтування основних форм занять фізичним

вихованням у школі. Фізіологічні основи уроку фізичного виховання. Фізіологічна ефективність уроку фізичного виховання. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання.

Тема 10. Фізіологічні особливості організму жінок, людей середнього та

похилого віку у зв’язку із заняттями спортом. Вікові зміни діяльності різних систем організму людей середнього та похилого віку. Особливості занять фізичними вправами з людьми середнього та похилого віку. Особливості розвитку жінок. Особливості занять фізичними вправами в різні періоди біологічного циклу жінок.

Тема 11. Валеологічні основи спортивної спеціалізації в шкільному віці. Загальна характеристика проблеми відбору. Характеристика основних морфофізіологічних критеріїв початкового відбору. Основні критерії початкового відбору в різні види спорту.

Література:

1. Булатова М.М., Платонов В.Н. Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях. – К.: Олимпийская литература, 1996. – 176 с.

2. Волков Л. В. Спортивная подготовка детей и подростков. – К.: Вежа, 1998. – 190 с.: ил.

3. Волков Л. В. Теория спортивного отбора: способности, одаренность, талант. – К.: Вежа, 1997. – 128 с.: ил.

4. Глузман Л.С., Баранов В.М. Домашние тренажеры. – М.: Знание, 1985. – 64 с.

5. Гордон Н. Инсульт и двигательная активность. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 128 с.

6. Детская спортивная медицина /Под ред. С.Б.Тихвинского, С.В.Хрущева. – Руководство для врачей. – 2 изд. Перераб. и доп. – М.: Медицина. – 1991. 560 с.

7. Дубогай О.М., Завацький В.І., Короп Ю.О. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи: Навч. посібник для студент. вищих і серед. спец. навч. закладів. – Луцьк: Надстир’я,

1995. – 220.

8. Душанин С.А., Иващенко Л.Я., Пирогова Е.А. Тренировочные программы для здоровья. – Киев: Здоров’я, 1985. – 32 с.

9. Завацький В.І. Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів: Монографія. – Луцьк: Надстир’я, 1994. – 152 с.

10. Использование тренажеров в оздоровительных целях /А.А.Шелюженко, С.А.Душанин, Е.А.Пирогова, Л.Я.Иващенко. – К.: Здоров’я, 1984. – 135 с.

11. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания: Учеб. пособие. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 232 с.

12. Кузнецова Т.Д., Левитский П.М., Язловецкий В.С. Дыхательные упражнения в физическом воспитании. – К.: Здоровья, 1989. – 136.

13. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей: Навчальний посібник для фізкультурних вузів. – Львів: Штабар, 1997. – 207 с.

14. Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров’я, працездатність. – Львів, 1993. – 132 с.

15. Медицинский справочник тренера. Изд. 2-е, доп. И перераб. /Сост. В.А.Геселевич. – М.: Физкультура и спорт, 1981. – 271 с.

16. Мильнер Е.Г. Формула жизни: Медико-биологические основы оздоровительной физической культуры. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 112 с.

17. Нормальна фізіологія /Кол. авторів; За ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров’я, 1994. - 608с.

18. Олешко В.Г. Силові види спорту. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 288 с

19. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. – К.: Олимпийская литература, 1995. – 320 с.

20. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: Олимпийская литература, 1997.–584с.

21. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности: Учеб. издание. Пер. с англ. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 504 с.

22. Физиология мышечной деятельности: Учеб. для ин-тов физ. культ. / Под ред. Я.М.Коца. – М.: Физкультура и спорт, 1982. – 347 с.

23. Фомин Н.А., Вавилов Ю.Н. Физиологические основы двигательной активности. - М.: Физкультура и спорт, 1991. - 224 с.

24. Фурман Ю.Н. Физиология оздоровительного бега /Фурман Ю.Н. – К.: Здоров’я, 1994. – 208 с.

25. Хедман Р. Спортивная физиология: Пер. со швед./Предисл. Л.А.Иоффе. – М.: Физкультура и спорт, 1980. – 149 с.

26. Шварц В.Б, Хрущев С.В. Медико-биологические аспекты спортивной ориентации и отбора. – М.: Физкультура и спорт, 1984. - 151 с.

27. Язловецкий В.С. Физическое воспитание детей и подростков с ослабленным

здоровьем.– К.: Здоровья, 1991. – 232 с.

28. Язловецький В.С. Лабораторні заняття з фізіологічних основ фізичного виховання. – Кіровоград, 1997. – 78.__

  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка