Програма вступного іспиту зі спеціальності 035 Філологія (10. 02. 04 – германські мови (англійська філологія) для вступників до аспірантури



Скачати 246,08 Kb.
Дата конвертації31.08.2018
Розмір246,08 Kb.
ТипПрограма


Програма

вступного іспиту зі спеціальності 035 Філологія (10.02.04 – германські мови (англійська філологія) для вступників до аспірантури

Вступний іспит до аспірантури зі спеціальності 10.02.04 – “германські мови” (англійська мова) проводиться з метою перевірки фахових знань та виявлення уміння вступника застосовувати набуті знання для власного наукового дослідження. Складання вступного іспиту передбачає самостійну підготовку до відповідей на теоретичні питання з царини зарубіжної та вітчизняної лінгвістики за напрямками загальне мовознавство, граматика сучасної англійської мови, лексикологія англійської мови, стилістика англійської мови.

Також, передбачається написання та подання реферату за обраною філологічною темою, яку вступник обирає за профілем власних наукових інтересів. Реферат є самостійною письмовою роботою, виконаною і оформленого згідно існуючих приписів наукового дискурсу, обсягом 1 авторський аркуш (24 сторінки друкованого тексту формату А 4). Тема реферату обирається самостійно. Виконання цієї роботи перевіряє навички вступника працювати з науковою літературою, вміння узагальнювати теоретичний матеріал та логічно і послідовно викладати його у формі наукового рукопису. Думки інших авторів та цитати повинні мати обов’язкові посилання на першоджерела, мають бути оформлені у загальноприйнятому порядку. Вступники подають реферат після подачі документів на вступ до аспірантури та не пізніше, ніж за три тижні до вступного іспиту.

Іспит відбувається у формі співбесіди по питанням у білетах та по темі поданого реферату. Екзаменаційний білет включає два теоретичних питання та співбесіду на самостійно обрану і викладену в рефераті наукову тему. Додаткові питання екзаменаційної комісії та відповіді на них заносяться до протоколу відповіді вступника.

При підготовці до відповіді вступник використовує екзаменаційний аркуш, який додається до пакету документів та зберігається в особовій справі.

Прийом вступного іспиту проводиться відповідно до вимог чинного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України та Державної атестаційної комісії України.

Рівень знань оцінюється за чотирибальною шкалою „відмінно-добре-задовільно-незадовільно” та фіксується у протоколі іспиту.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

ДЛЯ ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО АСПІРАНТУРИ

зі спеціальності 10.02.04 - ГЕРМАНСЬКІ МОВИ (англійська мова)

ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

Сучасний стан загального мовознавства: підходи, парадигми. Проблема визначення об’єкта лінгвістичного дослідження та основні принципи його аналізу. Головні лінгвістичні моделі та гіпотези. Метод опозиційного аналізу. Принципи та методи синтагматичного опису. Методи дистрибутивного і конструктивного аналізу мовних об’єктів різних рівнів. Поняття дистрибуції та валентності. Напрями конструктивного аналізу мовних одиниць. Лінгвістичні закони, регулярності та постулати, їх застосування у сучасних мовознавчих дослідженнях. Мова і суспільство. Соціальні та мовні зміни. Закономірності соціального та етнотериторіального варіювання мови і мовлення. Кодифікація мови і мовлення, їх норми. Взаємодія мов. Мовні контакти та їх наслідки. Лінгвокультурологія і дослідження контактів мов і культур. Етнолінгвістика. Сучасна соціолінгвістика. Поняття “система” та “структура” в сучасному мовознавстві. Системність мови. Зовнішні та внутрішні системні характеристики мови і мовних об’єктів Мова як структура. Поняття мовних рівнів і відношень між ними. Парадигматика і синтагматика, їх трактування у сучасному мовознавстві. «Мова» і «мовлення». Головні ознаки компонентів цієї дихотомії. Процедури членування мови. Актуальні проблеми лінгвістики тексту та дискурсивного аналізу. Мова як функціональна система. Питання про функції мови та їх кількість. Проблеми опису мови у функціональному аспекті. Слово як базова одиниця мови. Семіотичність слова, його лексико-граматичні ознаки (форма та зміст). Співвідношення мови та мислення. Логіка і лінгвістика. Досягнення та проблеми логіко-лінгвістичних досліджень, лінгвістичної когнітології. Головні аспекти психолінгвістичних досліджень. Досягнення та проблеми прагмалінгвістики. Теорія мовленнєвих актів. Співвідношення “речення”, “висловлення” та “мовленнєвий акт”. Структура та закономірність діалогічної взаємодії. Принципи та максими мовного спілкування. Комунікативна стратегія і тактика. Актуальні проблеми дискурс-аналізу. Мова і мовна особистість. Вивчення особистісних аспектів мовленнєвої, мовленнєворозумової та комунікативної діяльності людини як мовної особистості. Ідіолект та ідеостиль.



Література

  1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. – М., 1998.

  2. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. – М., 1988.

  3. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004.

  4. Блинов А. Общение. Звуки. Смысл. Об одной проблеме аналитической философии языка. – М., 1996.

  5. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии / Н. Н. Болдырев – Тамбов: Изд-во Тамбовск. гос. ун-та, 2001.

  6. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка. – М., 2000.

  7. Вайнрайх У. Языковые контакты. – К., 1979.

  8. Верещагин П. М. Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слова. – М., 1980.

  9. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М., 1978.

  10. Грушевицкая Т.Г. Основы межкультурной коммуникации / Т. Г. Грушевицкая, В. Д. Попков, А. П. Садохин – М.: ЮНИТИ, 2002.

  11. Гудков Д. Б. Теория и практика межкультурной коммуникации / Д. Б. Гудков. – М.: Русский язык, 2002.

  12. Гуссерль, Э. Картезианские размышления Текст/ Э. Гуссерль. – СПб.: Наука, 2001.

  13. Голубовская И. А. Этнические особенности языковых картин мира. – Киев: Издательскополиграфический центр «Киевский университет», 2002.

  14. Дейк Т. А. ван Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. ван Дейк. – М.: Прогресс, 1993.

  15. Деррида Ж. О грамматологии. – М., 2000.

  16. Журавлев В. К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. – М., 1982.

  17. Задорожний Б. М. Проблеми загального та германського мовознавства. – Львів, 2000.

  18. Карабан В. И. Сложные речевые единицы. – К., 1988.

  19. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс, текст / В. И. Карасик. – М.: Гнозис, 2004.

  20. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография. – М., 1976.

  21. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. – М., 1987.

  22. Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление. – М., 1972.

  23. Квадратура смысла. Французская школа анализа дискурса / [под ред. П. Серио]. – М.: Прогресс, 1999.

  24. Колшанский Г. В. Соотношение объективных и субъективных факторов в языке. – М., 1975.

  25. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология : Курс лекций / В. В. Красных. — М.: ИТДГК «Гнозис», 2002.

  26. Кубрякова Е. С. Номинативный аспект речевой деятельности. – М., 1986.

  27. Кубрякова Е. С. Краткий словарь когнитивных терминов. – М., 1996.

  28. Лебедев М. В. Стабильность языкового значения. – М., 1998.

  29. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н.Ярцева. – М.: Сов. энциклопедия, 1990.

  30. Макаев Э. А. Общая теория сравнительного языкознания. – М., 1977.

  31. Мельникова А. А. Язык и национальный характер. Взаимосвязь структуры языка и ментальности / А. А. Мельникова. – Спб.: Речь, 2003.

  32. Макаров М. Л. Основы теории дискурса / М. Л. Макаров. – М.: ИТДГК «Гнозис», 2003.

  33. Никитин М. В. Основы лингвистической теории значения. – М., 1988.

  34. Общее языкознание. Структура языка. Типология языков и лингвистика универсалий. – М., 1995.

  35. Отин Е. С. Избранные труды по языкознанию. – Донецк, 1999.

  36. Общие проблемы строения и организации языковых категорий. – М., 1998.

  37. Падучева Е. В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью. – М., 1985.

  38. Панфилов В. З. Философские проблемы языкознания. – М., 1997.

  39. Роль человеческого фактора в языке: язык и картина мира. – М. 1985.

  40. Современные теории дискурса: мультидисциплинарный анализ (Серия «Дискурсология») – Екатеринбург: Издательский Дом «Дискурс-Пи», 2006.

  41. Семенец О. Е. Социальный контекст и языковое развитие [монографія] / Олег Евгеньевич Семенец – Київ: Вища школа, 1985.

  42. Солнцев В. М. Язык как системно-структурное образование. – М., 1971.

  43. Стеблин-Каменский М. И. Спорное в языкознании. – Л., 1974.

  44. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация. – М., 2000.

  45. Тищенко К. Метатеорія мовознавства. – К., 2000.

  46. Швейцер А. Д. Социальная дифференциация английского языка в США / Швейцер А. Д. – М.: Наука, 1983 – 216 с.

  47. Филлипс Л. Дж., Йоргенсен М. В. Дискурс-анализ: теория и метод / Л. Дж. Филлипс., М. В. Йоргенсен (Пер. с англ.) – Харьков: Изд-во Гуманитарный Центр, 2004.

  48. Щур Г. С. Теория поля в лингвистике. – М., 1974.

  49. Языковая номинация. – М., 1977.

  50. Язык и наука конца XX века. Сб. статей. – М.: РГГУ, 1995.


Література до окремих тем

  1. Лингвистический энциклопедический словарь. - М. 1998.

  2. Серія “Новое в зарубежной лингвистике”.

  3. Серія “Логический анализ языка”.

  4. Публікації у журналах “Мовознавство”, “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка”, “Записки з романо-германської філології”, “Мовні та концептуальні картини світу”, “Проблеми семантики слова, речення та тексту”, “Іноземна філологія”, “Вопросы языкознания”, “Филологические науки”.


ТЕОРІЯ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ.

ГРАМАТИКА СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ.
МОРФОЛОГІЯ

1. Характерні особливості граматики сучасної англійської мови. Поняття граматичної системи, підсистеми, рівня, граматичної категорії, граматичної опозиції, парадигми.

2. Морфологія в функціонально-семантичних полях. Проблема класифікації та принципи виділення частин мови в англійській мові. Морфологічна структура слова в англійській мові. Поняття морфеми, аломорфа, словоформи, категоріальної форми.

3. Іменник. Парадигма іменника в англійській мові. Класи іменників і підстави їх виділення. Проблема категорії роду. Категорія числа. Категорія відмінка і проблема конструкцій з так званим позесивним формантом. Категорія означеності та неозначеності та проблема артиклів.

4. Дієслово. Класи дієслів та підстави їх виділення. Особові та безособові форми дієслова. Парадигма дієслова в англійській мові. Граматичні категорії дієслова. Проблема категорії аспекту та різні трактування тривалих форм і форм загального аспекту. Категорія стану, проблема номенклатури та виділення станових форм в англійській мові; специфіка форм пасивного стану. Категорія часової віднесеності та трактування перфектних та неперфектних форм. Категорія часу і проблема кількості форм дієслова англійської мови. Категорія способу і питання про кількість та критерії виділення форм способу в англійській мові. Спосіб та модальність; система модальних дієслів в англійській мові. Категорія особи та числа. Проблема питальних і заперечних форм. Система неособових форм дієслова, їх морфологічні та синтаксичні характеристики.

5. Займенник. Місце займенників у системі частин мови. Неоднорідність займенників, їх синтактико-морфологічні та семантичні розряди. Парадигма і граматичні форми окремих підкласів займенників. Так звані слова-замісники.

СИНТАКСИС

1. Речення. Методи синтаксичного опису речення. Структура речення в англійській мові. Основні типи речень. Синтаксична парадигматика. Проблема структурного і семантичного моделювання речення в англійській мові (поверхневий та глибинний синтаксис.) Актуальне членування речення. Речення повні та неповні; проблема еліпсису.

2. Словосполучення. Структурні типи словосполучень в англійській мові.

3. Критерії виділення та класифікації. Способи вираження синтаксичних зв'язків між компонентами словосполучень різних типів в англійській мові.

4. Складні речення. Сурядність і підрядність речень. Структурні типи складносурядних і складнопідрядних речень.

5. Підходи до опису супрасинтаксичних явищ: надфразова єдність, комунікативний блок, сегмент тексту і т.п. 6. Функціонально-лінгвістичний підхід у сучасній англістиці. Прагматика речення. Класифікації мовленнєвих актів. Граматичні аспекти мовленнєвої діяльності. Дискурсивний та конверсаційний аналіз: синтаксис, семантика та прагматика різних типів дискурсу. Мовленнєва особистість.



Література

  1. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. – М. 1976.

  2. Афанасьева О. В. Имена прилагательные в системе кардинальных частей речи английского языка. – М., 1992.

  3. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации. – К., 1997.

  4. Богданов С. И. Форма слова и морфологическая форма. – СПб., 1997. Бондаренко В. Н. Отрицание как логико-грамматическая категория. – М., 1983.

  5. Бондарко А. В. Функциональная грамматика. – Л., 1984.

  6. Вежбицкая А. Семантика. Грамматика. – М., 1992.

  7. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. – М., 1999.

  8. Воронцова Г. Н. Очерки по грамматике английского языка. – М., 1960.

  9. Единицы языка в коммуникативном и номинативном аспектах. – Л., 1986.

  10. Иванова И. П. Вид и время в современном английском языке. – М. 1961.

  11. Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. – М., 1981.

  12. Долинина И. Б. Синтаксически зависимые категории английского глагола. – Л., 1989.

  13. Зарубежная лингвистика. Избранное. – М., 1999.

  14. Имплицитность в языке и речи. – М., 1999.

  15. Исследования по семантике предложения. – М., 2000.

  16. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении. – М., 1978. Кубрякова Е. С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М., 1997.

  17. Лангаккер Р. У. Когнитивная грамматика. – М., 1992.

  18. Левицкий А. Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка. – К., 1998.

  19. Левицкий А. Э. Функциональная переориентация номинативных единиц современного английского языка. – Житомир, 2001.

  20. Ляпон М. В. Смысловая структура сложного предложения. К типологии внутритекстовых отношений. – М., 1986.

  21. Медведева Л. М. Части речи и залог. – К., 1983.

  22. Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи. – Л. 1978.

  23. Москальская О. И. Проблемы системного описания синтаксиса. – М., 1981.

  24. Норман Б. Ю. Грамматика говорящего. – СПб., 1994.

  25. Oбщее языкознание и теория грамматики. – СПб., 1998.

  26. Ору С. История. Эпистемология. Язык. – М., 2000.

  27. Почепцов Г. Г. Коммуникативные аспекты семантики. – К., 1986.

  28. Почепцов О. Г. Основы прагматического описания предложения. – К., 1987.

  29. Раєвська Словарь. Грамматика. Текст. – М., 1996.

  30. Смирницкий А. И. Морфология английского языка. – М., 1959.

  31. Спорные вопросы английской грамматики. – Л., 1988.

  32. Старикова Е. Н. Имплицитная предикативность в современном английском языке. – К., 1974.

  33. Старикова Е. Н. Семантический синтаксис. – К., 1985.

  34. Теория функциональной грамматики. Локативность. Бытийность. Посессивность. Обусловленность. – СПб., 1996.

  35. Проблеми функциональной грамматики. Категории морфологии и синтаксиса в высказывании. – СПб., 2000.

  36. Теория грамматики: лексико-грамматические классы и разряды слов. - М., 1990.

  37. Теория функциональной грамматики. Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. – Л., 1987.

  38. Теория функциональной грамматики.Темпоральность. Модальность. – Л., 1990.

  39. Теория функциональной грамматики. – Персональность. Залоговость. – Л., 1991.

  40. Теория функциональной грамматики. – Объективность. Коммуникативная перспектива высказывания. Определенность / неопределенность. – СПб., 1992.

  41. Типология вида. Проблемы, поиски, решения. – М., 1998.

  42. Третьякова Т. П. Английские речевые стереотипы. – СПб., 1995.

  43. Трехаспектность грамматики (на материале английского языка). – СПб., 1992.

  44. Харитонова И. Я. Вопросы взаимодействия лексики и грамматики (на материале немецкого языка). – К., 1982.

  45. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1996. Человеческий фактор в языке: Коммуникация. Модальность. Дейксис. – М., 1992.

  46. Brinton, L. The Structure of Modern English. – John Benjamins, 2000.

  47. Driven, R. Cognitive exploration in Language and Linguistics. – John Benjamins, 1998.

  48. Handbook of Pragmatics. – John Benjamins, 1999.

  49. Halliday M.A.K. An Introduction to Functional Grammar. – London, 1990.

  50. Hopper, Paul J., Trauggott Elizabeth Class Grammaticalization. – Cambridge Univ.Press, 1994.

  51. Jackendoff R. Semantics and Cognition – Cambridge, 1990.

  52. Kempson Ruth M. Semantic Theory. – Cambridge Univ. Press, 1995.

  53. Nuyts J. Aspects of a cognitive – pragmatic theory of language. On cognition, functionalism and grammar. – Amsterdam, 1992.

  54. Verspoor, M. English Sentence analysis. – John Benjamins, 2000.


Література до окремих тем

  1. Серія “Новое в зарубежной лингвистике”.

  2. Серія “Логический анализ языка”.

Публікації в журналах: “Записки з романо-германської філології”, “Записки з ономастики “, “Мовознавство”, “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка”, “Мовні та концептуальні картини світу”, “Проблеми семантики слова, речення та тексту”, “Іноземна філологія”, “Вопросы языкознания”, “Филологические науки”.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1. Слово. Вивчення слова. Слово в системі інших мовних одиниць. Знакова природа слова. Типи лексичних знаків. Ономасіологія. Формальний аспект слова. Змістовий аспект слова. Варіантність слова. Функціонально-стилістична характеристика слова.

2. Морфологічна структура слова. Типи морфем. Морфологічна класифікація слів англійської мови.

3. Принципи словотворчого та морфемного аналізу слова. Співвідношення двох рівнів аналізу та різниця між ними.

4. Поняття продуктивності словотворчих моделей. Продуктивні та непродуктивні, живі та мертві афікси. Словотворча модель, її типи. Словотворча парадигматика.

5. Проблема значення слова. Основні концепції значення слова. Поняття та значення. Когнітивна семантика.

6. Лексичне значення та семантична структура слова. Діахронний та синхронний підходи до вивчення значення слова.

7. Шляхи та засоби виділення значення слова, різні класифікації значень.

8. Проблема полісемії та омонімії в теорії та практиці лексикографії.

9. Словник англійської мови як система. Критерії та шляхи лексико-семантичної систематизації словникового складу. Синонімія, антонімія, гіпонімія; семантичні поля, ідеографічні групи. Проблеми англійської лексикографії. Типи англійських словників. Найважливіші події в історії британської та американської лексикографії. Типи перекладних словників.

10. Власні та запозичені слова в англійській мові. Проблема асиміляції. Типи запозичених мовних одиниць.

11. Адаптивність системи словникового складу. Регіональна та соціальна варіативність мови. Соціолінгвістичний аспект слова. Основні тенденції зміни значення слова.

12. Вільні словосполучення. Характеристика вільних словосполучень, проблема визначення, критерії та засоби виділення їх у реченні.

13. Сталі словосполучення. Порівняльна характеристика з вільними словосполученнями англійської мови. Основні концепції фразеології та класифікації фразеологічних одиниць.



Література

  1. Апресян Ю. Д. Избранные труды. – М., 1995.

  2. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт – М., 1988.

  3. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. – М., 1999.

  4. Вежбицкая А. Язык и культура. Познание. – М. 1996.

  5. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. – М., 1985.

  6. Гаспаров Б. Язык. Память. Образ. – М., 1996.

  7. Гаспаров Б. Лингвистика национального самосознания. – М., 1999.

  8. Єнікеєва С. М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2006.

  9. Карасик В. И. Язык социального статуса / Карасик В. И. – М.: Гнозис, 2002.

  10. Кубрякова Е. С. Что такое словообразование? – М., 1965.

  11. Никитин М. В. Курс лингвистической семантики. – СПб., 1996.

  12. Никитин М. В. Основы лингвистической теории значения. – М., 1988.

  13. Полюжин М. М. Функциональний і когнітивний аспекти англійського словотворення. – Ужгород, 1999.

  14. Полюжин М. М., Омельченко Л. Ф. Функциональное словосложение и префиксальные ономасиологические категории в английском языке. – М., 1997.

  15. Слово в грамматике и словаре – М., 1984.

  16. Слово и культура. – М., 1998.

  17. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики языковых единиц. – М., 1986.

  18. Телия В. Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке. – М., 1981.

  19. Уфимцева А. А. Лексическое значение. – М., 1986.

  20. Человеческий фактор в языке. Язык и картина мира. – М., 1988.

  21. Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи. – М., 1990. Человеческий фактор в языке. Языковые механизмы экспрессивности. – М., 1991.

  22. Этнокультурная специфика языкового сознания. – М., 1996.

  23. Фразеология в контексте культуры. – М., 1999.

  24. Язык и модель мира. – М., 1993.

  25. Язык и интеллект. – М. 1993.

  26. Язык и структура представления знаний. – М., 1992.

  27. Языковая номинация. – М., 1977. Языковое сознание: формирование и функционирование. – М., 1998.

  28. Язык, сознание, коммуникация. – М., 1997.

  29. Языковая категоризация. – М., 1997.

  30. Lexical specification and Insertion. – John Benjamins, 2000.


Література до окремих тем

  1. Серія “Новое в зарубежной лингвистике”.

  2. Серія “Логический анализ языка”.

  3. Публікації в журналах: “Записки з романо-германської філології”, “Записки з ономастики “,“Мовознавство”, “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевенка”, “Мовні та концептуальні картини світу”, “Проблеми семантики слова, речення та тексту”, “Іноземна філологія”, “Вопросы языкознания”, “Филологические науки”.

СТИЛІСТИКА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1. Предмет стилістики. Загальнонаукові засади стилістики: мета і функція, інформація та її види. Загальна схема передачі інформації. Первинні та вторинні семіотичні системи. Поняття сигналу, надмірності, каналу зв'язку, кодування і декодування, втрати та накопичення інформації. Типи та види стилістик. Вихідні поняття стилістики: мова - мовна діяльність - мовлення, інваріант -варіант, код і текст, парадигматика і синтагматика, опозиція, контраст, селекція і комбінація. Базові поняття стилістики: стиль, норма, контекст, та його види, образ та образність, синоніми в мові та в мовленні, виразні ресурси мови та стилістичні засоби мовлення.

2. Стилістична фонетика, графо-фонеміка і графіка.

3. Стилістична морфологія. Поняття виразного ресурсу та стилістичного засобу на морфологічному рівні. Стилістичні засоби використання іменників, прикметників, займенників, прислівників, дієслів та їх граматичні категорії.

4. Стилістична лексикологія. Стилістична диференціація словникового складу сучасної англійської мови. Стилістичні функції слів високого стилістичного тону (поетизми, архаїзми, книжкові слова, іноземні слова та варваризми). Стилістичні функції слів зниженого стилістичного тону (розмовні слова, сленг, або інтержаргон, спеціальний сленг, або жаргон, вульгаризми та просторіччя). Стилістичні функції слів, які не мають лексико-стилістичної парадигми. Стилістична класифікація та стилістичне використання фразеології.

5. Стилістичний синтаксис. Поняття виразного ресурсу та стилістичного засобу на синтаксичному рівні. Виразні ресурси синтаксису, які засновані на редукції базової моделі простого речення (еліпсис, умовчання, номінативні речення, асидентон), на експансії базової моделі (повтор, перелічування, тавтологія, емфатичні конструкції, вставні речення, полісиндетон), на частковій трансформації базової моделі (інверсія, дистантність, обособлення). Стилістичні засоби синтаксису, які засновані на взаємодії синтаксичних структур в контексті (паралелізм, хіазм, анафора, епіфора), на транспозиції значення синтаксичних структур (риторичне запитання), на транспозиції значення засобів граматичного зв’язку між компонентами речення або реченнями (парцеляція, використання сурядності замість підрядності та навпаки).

6. Стилістична семасіологія. Фігури заміщення: фігури кількості - гіпербола, мейозис, літота та фігури якості - метонімія (синекдоха, перифраз, евфемізми), метафора, епітет, антомазія, персоніфікація, алегорія, іронія. Фігури суміщення: фігури тотожності (порівняння, синоніми-заступники, синоніми-уточнювачі) і фігури протилежності (антитеза, оксюморон), фігури нерівності (наростання, розрядження, каламбур, зевгма).

7. Стилістика та лінгвістика тексту. Текст та деякі вихідні та базові поняття стилістики. Проблема категорій тексту та їх стилістичного використання.

8. Стилістична диференціація сучасної англійської мови. Поняття функціонального стиля та проблема класифікації функціональних стилів. Стилістика мови: поняття функціонального типу мови - художній та нехудожній, усний та писемний. Стилістика мовної діяльності: поняття функціонального стилю. Класифікація стилів та їх характеристика. Стилістика мовлення: типи та жанри текстів.

Література


  1. Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность. – СПб., 1999.

  2. Бахтин М. М. Литературно-критические статьи. – М., 1986.

  3. Винокур Г.О. О языке художественной литературы. – М., 1991.

  4. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М., 1963.

  5. Воробьева О. П. Текстовые категории и фактор адресата. – К., 1993.

  6. Гадамер Х. Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

  7. Грищунин А.Л. Исследовательские аспекты текстологии. – М., 1998.

  8. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. - М., 1979.

  9. Междисциплинарная интерпретология художественного текста. – СПб., 1995.

  10. Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів [монографія] / за ред. Світлани Олексіївни Швачко. – Суми : Вид-во СумДУ, 2008. – 178 с.

  11. Меджерицкая Е.О. Когнитивный синтаксис художественной литературы. - М., 1997.

  12. Общая стилистика и филологическая герменевтика. – Тверь, 1991.

  13. Рациональность и семиотика дискурса. – К., 1994.

  14. Степанов Г.В. Язык. Литература. Поэтика. – М., 1988.

  15. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М., 1986.

  16. Теория метафоры. – М., 1990.

  17. Яворська Г.М. Прескриптивна лінгвістика як дискурс: мова, культура, влада. – К., 2000.

  18. “Я”, субъект, индивид в парадигмах современного языкознания. – М., 1992.

  19. Gardenfors P. The Emergence of Meaning // Linguistics and Philosophy. – 1993, vol. 16. № 3. – Р. 285-309.

Література до окремих тем

  1. Серія “Новое в зарубежной лингвистике”.

  2. Серія “Логический анализ языка”

  3. Публікації в журналах: “Записки з романо-германської філології”, “Записки з ономастики “, “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка”, “Мовні та концептуальні картини світу”, “Проблеми семантики слова, речення та тексту”, “Іноземна філологія”.


ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 10.02.04 – ГЕРМАНСЬКІ МОВИ (НІМЕЦЬКА ФІЛОЛОГІЯ) ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО АСПІРАНТУРИ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 10.02.04 – германські мови (німецька філологія)

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ГЕРМАНІСТИКИ



Принципи та методи функціонально-комунікативних досліджень у германістиці Комунікативна та функціональна орієнтація в лінгвістиці як втілення нової наукової парадигми. Термін «функція» та його багатозначність. Мовна комунікативна функція та функціональні ролі мови. Спілкування, обмін думками на рівні суспільних функціональних ролей мови: писемна та усна мова, повсякденно-розмовна мова, державна мова, міжнародне спілкування. Мовна комунікація та гносеологічна, експресивна, естетична, функціональна роль мови. Функціональна типологія германських мов. Функціонально-комунікативний опис мови в широкому контексті взаємодії мови, суспільства, особистості. Мовна діяльність як трихотомія: мова – мовленнєва діяльність – текст. Мовленнєва діяльність як динамічний фактор розвитку мовної діяльності. Складові частини мовленнєвої діяльності: комунікативне завдання, намір, план, композиційно-мовленнєві форми, комунікативний ефект. Функціонально-комунікативні ознаки композиційно-мовленнєвих форм: дескриптивні, ініціативні, інвентивні, контактивні. Типологія композиційно-мовленнєвих форм, повідомлення, опис, розповідь, зіставлення, узагальнення та резюме, обґрунтування, оцінка, доказ, аргументація, обговорення. Композиційно-мовленнєві форми як елементи мовленнєвої діяльності. Тема, структура та композиційномовленнєві форми в процесі породження тексту. Комунікативна модель породження тексту. Теорія мовленнєвих актів Передумови виникнення та комунікативно-прагматична орієнтація теорії мовленнєвих актів. Прагматична філософія і семіотика Пірса, Моріса, Клауса та філософія мови Вігтгенштейна. Комунікативна модель Остіна. Чотири мовленнєві акти Серля та його послідовників. Директиви, репрезентативи, комісиви, експресиви, декларативи. Мовлення як складова частина людської діяльності за відповідними правилами. Регулятивні та конститутивні правила. Теоретичне та прикладне значення теорії мовленнєвих актів. Теоретичні та прикладні проблеми психолонгвісттичних досліджень Інтеграція лінгвістики та психології як закономірна передумова виникнення та розвитку психолінгвістики. Психолінгвістичні напрямки дослідження мови: теорія конгруентності Осгуда, біхевіоризм, менталізм, теорія мовленнєвої діяльності. Прагматика та семантика продуктивних мовно-комунікативних дій: мовно-комунікативні дії як складова мастка людської діяльності, комунікативні партнери, сфери комунікації, комунікативний намір та план комунікації, тема та текст. Рецептивні мовно-комунікативні дії: ступені сприйняття, рецептивні знання, слухач / читач, рецептивний намір та план, техніка читання / аудіювання. Психолінгвістичні проблеми оволодіння спілкуванням в онтогенезі: діяльність та знак, образ та слово, предикативність та висловлювання. Компоненти мовної компетенції. Семантичний компонент мовної компетенції. Словотворення та мовленнєва діяльність. Лінгвістика діалогу Діалог як базова одиниця мовної комунікації. Обмін ролями «мовець – слухач» як організуючий принцип діалогу. Мотив, ціль, комунікативний набір, план та ефект зовнішнього діалогічного мовлення. Макро- та мініструктура діалогу. Діалогічні одиниці: шаг, послідовність шагів (секвентність), фаза. Внутрішній та зовнішній діалог. Типологія діалогів. Критерії типологізації та їхня класифікація. Діалог та полілог. Структурна, прагма- та соціолінгвістичні характеристики діалогу та полілогу. Види полілогів: проблемна лекція, круглий стіл, пресконференція, дискусія. Лінгвістика тексту Загальнотеоретичні питання текстологічних досліджень. Теорія тексту та лінгвістика тексту. Предмет та об'єкт дослідження лінгвістики тексту. Визначення поняття «текст». Онтологічні та гносеологічні характеристики тексту. Основні поняття лінгвістики тексту. Текстуальність. Критерії текстуальності: когезія (структурна зв'язність), когерентність (семантична зв'язність); інтенціональність (комунікативний намір), актуальність, інформативність, ситуативність. інтертекстуальність (зв'язок з текстом попередником). Критерії контекстуальності та конститутивні ознаки. Регулятивні принципи побудови тексту: раціональність, відповідність, ефективність (за типологією М. Грайса). Тема та структура тексту. Одиниці тексту. Референційні відношення в тексті. Конкретна референція та пресупозиція. Типи текстів. Критерії типологізації текстів. Типологія текстів за сферами комунікації. Текст та дискурс. Породження та сприйняття текстів міжкультурної комунікації.

Питання для підготовки до екзамену

Einführung in die deutsche Philologie. Sprachgeschichte.

1. Die erste (germanische) Lautverschiebung.

2.Das Wernersche Gesetz.

3.Die zweite (hochdeutsche) Lautverschiebung.

4.Die Herausbildung der deutschen Nationalsprache.

5.Der Ablaut in der Wort-und Formenbildung.



Theoretische Phonetik

1. Das deutsche Vokalsystem.

2. Die deutschen Konsonantensystem.

3. Die deutsche Satzintonation.



Lexikologie

1. Wortbildung im Deutschen.

2. Bedeutungswandel.

3. Entlehnungen.

4. Phraseologie.

5. Polysemie und Homonymie.



Theoretische Grammatik

1. Das Wort als Gegenstand der Morphologie.

2. Das Tempussystem des Deutschen

3. Grundbegriffe der syntaktischen Forschung

4. Theorie der Valenz. Valenz und Wortarten.

5. Das Wesen des Satzes. Satzmodelierung.

6. Die Kategorie Prädikativen.

Stilistik

1. Der Begriff des Sprachstils. Stilistik und Nachbardisziplinen.

2. Problem der Stilklafikation. Stiltypen.

3. Stilistische Aspekte merkmaler lexikalischer Einheit: (Fremdwörter, Archaismen und Neologismen).

4. Figuren des Ersatzes (Tropen).

5. Figuren der Hinzufügung (Figuren der Wiederholung, Figuren der Entgegensetzung).

6. Figuren der Hinzufügung (Häufig des Verschiedenen Das Epitheton).

7. Figuren des Auslassens.



8. Figuren der Anordnung oder des Platzwechsels.

Література

  1. Адмони В. Г. Система форм речевого высказывания. – СПб.: Наука, 1994. – 157 с.

  2. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт. – М., 1988.

  3. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации. – К.: СП "Компьютер Норд", 1997. – 309 с.

  4. Винокур Т. Г. Говорящий и слушающий: варианты речевого поведения. – М.: Наука, 1993. – 171 с.

  5. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М., 1981.

  6. Дридзе Т. М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. – М., 1984.

  7. Кубрякова Е. С. Номинативный аспект речевой деятельности. – М., 1986.

  8. Кубрякова Е. С., Шахнарович А. M., Сахарный Л. К. Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи. – М., 1991.

  9. Леонтьев A. A. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. – М., 1969.

  10. Москальская О. И. Грамматика текста. – М.: Высшая школа, 1981.

  11. Тарасов Е. Ф., Безменова H. A., Лузина Л. Г. Речевое воздействие в сфере массовой коммуникации. – М.: Прогресс, 1990.

  12. Тарасов Е. Ф. Тенденции развития психологии. – М., 1987.

  13. Тураева З. Я. Лингвистика текста. – М., 1986.

  14. Bartsch R., Vennemann T. Grundzüge der Sprachtheorie: eine linguistische Einführung / Renate Bartsch, Theo Vennemann. – Ausgabe: Unveränd. Studienausg. d. Aufl. 1982. – Tübingen: Niemeyer, 1983. – 204 S.

  15. Beaugrande R.А., Dressler W. Einführung in die Textlinguistik / Robert-Alain de Beaugrande; Wolfgang Ulrich Dressler. – Tübingen: Niemeyer, 1981. – 290 S.

  16. Brinker K., Sager S.F. Linguistische Gesprächsanalyse: eine Einführung – 5., neu bearb. Aufl. / von Klaus Brinker und Sven F. Sager. – Berlin: Schmidt, 2010. – 204 S.

  17. Busch A., Stenschke O. Germanistische Linguistik: eine Einführung / Albert Busch; Oliver Stenschke. – Tübingen: Narr, 2007. – 256 S.

  18. Dammel A. (Hrsg.), Kürschner S. (Hrsg.), Nübling D. (Hrsg.). Kontrastive Germanistische Linguistik. – Teil: 1 und 2. Teilb. 1 + 2. – Hildesheim: Olms, 2010. – 892 S.

  19. Glück H., Sauer W. Gegenwartsdeutsch. – 2., überarb. und erw. Aufl. – Stuttgart: Metzler, 1997. – 199 S.

  20. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik: ein Handbuch für den Ausländerunterricht / Gerhard Helbig; Joachim Buscha. – Ausgabe: 6. Aufl. – Berlin: Langenscheidt, 2007. – 654 S.

  21. Levinson S.C. Pragmatik / Levinson, Stephen C. – Ausgabe: 2., unveränd. Aufl. – Tübingen: Niemeyer, 1994. – 422 S.

  22. Techtmeier B. Das Gespräch: Funktionen, Normen und Strukturen / Bärbel Techtmeier. – Berlin: Akad.-Verl., 1984. – 201 S.

  23. Vater H. Einführung in die Textlinguistik: Struktur und Verstehen von Texten / Heinz Vater. – 3., überarb. Aufl. – München: Fink, 2001. – 221 S.

Каталог: pub -> bank -> userfiles -> files -> abitur
files -> Форма № н 04 одеський національний ун
files -> Форма № н 04 одеський національний ун
files -> Методичні вказівки до курсу «Основи психологічного консультування»
files -> Методичні вказівки до курсу «П сихологія прац»
files -> Методичні вказівки до курсу «Методика викладання психології»
abitur -> Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів для отримання окр „Спеціаліст" за спеціальністю 04010201 Біологія, 04010202 Мікробіологія, 04010203 Вірусологія окр „Магістр"
abitur -> Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет імені І.І. Мечникова
abitur -> Програма з історії для вступу на окр
abitur -> Програма вступного іспиту для навчання на третьому (освітньо-науковому) рівні спеціальності


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка