Програма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням




Сторінка4/6
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0,99 Mb.
1   2   3   4   5   6

3.2.1. Методичні рекомендації до написання рефератів за професійним спрямуванням іноземною мовою
Реферат є однією з обов'язкових складових навчального процесу і формою підсумкового контролю знань і навичок, набутих студентами у процесі вивчення іноземної мови.
Мета написання реферату – перевірити у вступників до магістратури навички розуміння оригінальної історичної, філософської, соціальної, політичної, психологічної та іншої літератури (залежно від професійної спрямованості) та розвивати навички презентації опрацьованого матеріалу в узагальненому вигляді, а також перевірити вміння вступника вести бесіду за фахом.

Завдання написання реферату:

• вивчення стану розроблення обраної проблеми в літературі та публікаціях іноземною мовою;



логічний, аргументований виклад матеріалу;

• правильне оформлення науково-довідкового матеріалу і самого реферату.

Тема реферату обирається вступником самостійно, виходячи із запропонованого переліку тем для написання реферату за професійним спрямуванням. Окрім запропонованих, вступник може самостійно визначити тему свого реферату, враховуючи актуальність тієї чи іншої проблеми. Також із погодженням дозволяється уточнення та коригування обраної теми реферату на будь-якому етапі його написання.

За необхідності вступники можуть отримати належну консультативно-методичну допомогу у викладачів кафедри іноземних мов щодо остаточного формулювання теми реферату,

його плану, залучення джерел та літератури тощо.

Готовий реферат вступник до магістратури приносить на іспит.
Вимоги до написання реферату за професійним спрямуванням
Актуальність теми. Визначаться проблематикою професійної підготовки бакалаврів гуманітарних спеціальностей.
Науково-теоретичний рівень. Досягається за завдяки ретельному аналізу обраної проблеми з урахуванням теоретичних узагальнень, оперуванню об'єктивній та раціональній аргументації, наведенню характерних прикладів, доказових фактів тощо і достатньому рівню володіння іноземною мовою.
Практична спрямованість. Обрана тема реферату повинна бути орієнтована на практику вирішення актуальних проблем діяльності конкретного вступника до магістратури.
Дослідницький пошук. Під час написання реферату виконавець повинен використовувати основні елементи наукового дослідження, які складаються: 1) з вивчення достатньої кількості джерел: книг, журнальних статей та інших розробок вітчизняних і зарубіжних авторів; 2) систематизації й аналізу різних думок і підходів, оформлення власної точки зору щодо визначеної теми; 3) порівняння поглядів різних вчених, розроблення висновків і рекомендацій.


  • Чітке та правильне оформлення роботи, що визначає дотримання правил цитування, оформлення виносок, титульного аркуша та списку використаних джерел. Виконання цієї вимоги дає змогу виховувати у виконавця культуру оформлення наукових праць, що стане в пригоді у майбутній професійній діяльності

Мета написання реферату. Формулюється мета та основні завдання наукової роботи. Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету реферату, настільки вдалими будуть основні завдання, план, організація виконання та стиль викладу. Правильне визначення мети дає можливість виконавцям виокремити основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, поліпшити якість роботи та уникнути загальних міркувань. 

Приклади формування мети та завдань наукової роботи:

Topic: «Music»

The Aim of work is to investigate theoretical material and to analyse literary works on this theme.
The aim of work envisages the fulfillment of the following tasks:

  1. To analyze and to learn the theoretical material on the topic.

  2. To describe every type of music: popular and art, old and new, Western and non-Western, religious and secular.

  3. To give some examples of the types of music.


Структура та оформлення. Представлений до захисту реферат друкується іноземною мовою чітко, розбірливо, без помилок та виправлень, з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з полями: ліве, верхнє, нижнє – 20 мм, праве – 10 мм.

Загальний обсяг реферату, включаючи список використаних джерел та додатки, становить 7–10 сторінок, надрукованих на комп’ютері з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Нумеруються всі сторінки роботи, крім титульної сторінки. Порядковий номер сторінки проставляється посередині її нижнього поля. Текст цитати, що наводяться в тексті, починається і закінчується лапками, кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело у квадратних дужках у кінці процитованого уривку, де вказують порядковий номер джерела у списку використаних джерел та сторінку, з якої процитовано уривок, наприклад: [14, с. 31–48].
У тексті обов'язково повинно бути посилання на літературні джерела, що використовувалися у процесі написання реферату.

Титульний аркуш оформлюється відповідно до встановлених норм українською та англійською мовами (додаток Б).

ЗМІСТ (СONTEXT): містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів реферату.

ВСТУП (INTRODUCTION): обґрунтовується актуальність та практичне значення обраної теми реферату, визначаються мета та завдання роботи.

Основна частина: складається з розділів, підрозділів, де розкривається тема реферату шляхом висвітлення основних питань згідно змісту реферату.

ВИСНОВКИ (СONCLUSIONS): формулюються теоретичні та практичні рекомендації, що випливають із проведеного аналізу, наводяться науково-теоретичні та практичні результати такого аналізу за проблематикою реферату. Вони мають логічно пов'язуватися зі змістом викладеного матеріалу.

ДОДАТКИ (APPENDIX). До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний, ілюстративний матеріал

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (BIBLIOGRAPHY) включає список використаних літературних джерел та публікацій.

Загальні критерії оцінювання реферату:


  • повнота;

  • об'єктивність, адекватність відображення наявних точок зору та їх представлення;

  • змістовність;

  • стислість і зрозумілість;

  • індивідуальна форма виконання;

  • виконання англійською мовою.



3.2.2. Захист реферату
Вступник захищає реферат англійською мовою. Реферат має повною мірою відобразити зміст документа, передати позицію автора, однак він має бути лаконічним, не подавати зайвої інформації, загальновідомих положень.

Реферат презентується вступником на вступному іспиті.

Тези доповіді вступник готує заздалегідь. Доповідь повинна бути змістовною і тривати до 5 хв. У доповіді необхідно: 1) назвати тему наукової роботи; 2) показати її актуальність та значущість; 3) сформулювати основну мету і завдання дослідження; 4) стисло розкрити зміст та результати роботи; 5) визначити висновки і рекомендації. Після доповіді вступник відповідає на запитання членів

фахової атестаційної комісії.

Результати захисту реферату оцінюються за рейтинговою

системою, визначеною на засіданні кафедри іноземних мов (максимальна оцінка – 30 балів), та за написання реферату (максимальна оцінка – 30 балів). Максимальна оцінка за реферат становить 60 балів.



3.3. Читання, вибірковий переклад і переказ тексту за професійним спрямуванням
Вступники до магістратури повинні:

• розуміти автентичні тексти, що пов’язані з навчанням за спеціальністю, з підручників, газет, популярних спеціалізованих журналів та інтернетівських сайтів;

• визначати авторську позицію і свою точку зору в автентичних текстах, пов’язаних із навчанням за спеціальністю;

• розуміти намір автора тексту і комунікативні наслідки висловлювання ( наприклад, звітів, листів тощо);

• розуміти деталі у складних рекламних матеріалах, інструкціях, специфікаціях (наприклад, стосовно приладів, обладнання, інструментів);

• розуміти автентичну та професійну кореспонденцію (листи, факси, електронну пошту);

• розрізняти різні стилістичні регістри усного та писемного мовлення з друзями, незнайомими людьми, працедавцями та людьми різного віку і соціального статусу, коли здійснюються різні наміри спілкування [25, c. 40].

Кафедра іноземних мов затверджує на засіданні перелік текстів для читання для складання вступного іспиту з іноземної мови (англійська, німецька, французька) для кожної спеціальності окремо в кількості 30 текстів за професійним спрямуванням, загальним обсягом у 1700–2000 друкованих одиниць кожен.

Тексти у друкованому вигляді знаходяться на кафедрі іноземних мов Інституту іноземної філології НПУ імені М. П. Драгоманова. Вступники можуть ознайомитися з текстами та опрацювати їх.

Під час вступного іспиту до магістратури вступникам згідно з екзаменаційним білетом пропонується перекласти текст, зробити вибірковий переклад та переказати зміст тексту.



Реферування – це максимальне скорочення тексту як джерела інформації при істотному збереженні його основного змісту.

При реферуванні з тексту вилучають усе другорядне і залишають лише головну суть.

Резюме (Summary) – це стислий усний чи письмовий виклад змісту прочитаного.

Щоб скласти резюме, потрібно:

• прочитати текст;

• скласти план до тексту, використовуючи називні речення;

• після кожного пункту залишити вільне місце для деталізації плану;

• визначити, про що йдеться у тексті й передати це одним стислим реченням, що й буде початком резюме;

• деталізувати план;

• сформулювати основну думку тексту;

• прочитати текст ще раз і порівняти його із складеним резюме;

• перевірити чи не пропущено якогось матеріалу;

• за обсягом резюме до одного й того ж тексту можуть бути різними [33, c. 189].

Пропонуємо зразок плану до тексту з мовними кліше, які допоможуть переказати текст англійською мовою.


THE PLAN FOR ANALYSIS OF THE TEXT/ARTICLE


  1. The title of the text.

1. The title of the text I have (just) read is…

2. The story is titled...


II. The author of the text, when and where it was published.

1. The author of the story is… (unknown)

2. The story is written by…

3. It was published in…

4. The main characters are…

5. The scene is laid in…


III. The main idea of the text.

1. The main idea of the story is…

2. The story is devoted to…

3. The story is about…

4. The story deals with the problem of…

5. The story touches upon…

6. The purpose of the story is to give the readers some information on…

7. The story widely covers the problem of…

8. The aim of the story is to show…
IV. The contents of the text.

1. The author starts by telling the readers that…

2. The events, of the story-take place…

3. At the very beginning of the story the author tells about…

4. The author writes (states, thinks, stresses, points out, characterizes, dwells on, emphasizes, introduces, analyses, and acquaints) that…

5. The author explains…

6. The author possesses a talent for writing poetry.

7. The author possesses a powerful imagination.

8. The story describes (presents) a general picture of…

9. The second part of the story is devoted to (concerned with)…

10. According to the text…

11. Further on the author informs us that (dwells upon)…



V. Сonclusion.
1. To sum up, I would like to say that…

2. Thank you for your input.

3. Finally…

4. Basically…

5. In conclusion…

6. In brief (briefly)…

7. On the hole…

8. After all…

9. At last…

10. In a word…

11. In the end…

12. In final analyses…

13. In summary…

14. And so…

15. To summarize…

16. To conclude…

17. To sum up…

18. I want to tell that…

19. The key message is…

20. The most important point is…



3.3.1. Зразки текстів для читання іноземною мовою
АНГЛІЙСЬКА МОВА
Text 1
DRAGOMANOV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY

As a specific Educational establishment for preparation of teachers the Pedagogical Institute the one which is nowadays the Dragomanov National Pedagogical University started its work in 1834 being the structural subdivision of St. Volodymyr University. In different historical times the Pedagogical Institute belonged to the structure of the previously mentioned University or sprend its activity behind the brames of the University. It also functioned as the Highest Pedagogical Courses.

The Highest Women's Courses and the Frebel Institute were organized in Kyiv with the participation of the Institute's teachers and tutors. Their unification in 1920 brought to life the Kyiv Institute of People's Education which further was reorganized into the Institute of Social tuition, and then into Kyiv Pedagogical Institute and later Kyiv State Pedagogical University and at last into the National Dragomanov Pedagogical University.

It's evident that in spite of the dramatic turnings of history our educational establishment has always been preparing the wonderful teacher, has been developing and putting into practice scientific knowledge and culture. It has conducted the educative activity, strengthened the spiritual basics of our nation. In general for 175 years of its existence the University has prepared more than 170 thousand of teachers and tutors who all during some time has been working and are still working practically in all educational establishments of Ukraine and far behind its boarders.

Nowadays the Dragomanov National Pedagogical University is the well-known acknowledged leader of pedagogical education of Ukraine which achievements are widely known and respected in the educational domain of Europe and the whole world.

The Educational Process in The Dragomanov National Pedagogical University is based on the newest science achievements in the field of social and pedagogical practice. There are 100 subjects for training teachers and university adopts a degree structure where degrees are classified according to such levels as: bachelor's degree – 33 subjects, specialist' degree – 33 subjects and master's degree – 34 subjects.

About 1500 teachers of our university are outstanding scientists in the system of Higher education and science, who provide the university's leading status. Among them we can name 280 PhDs and Professors, 650 Candidates of Sciences, Assistant Professors, 35 Academicians of the National Academy of Sciences of Ukraine and branch academies. Among the teaching staff there are 65 Honorary people of Science and Technology, 18 National and 10 Honorary artists of Ukraine. A lot of scientists, artists and educationalists, recognized in Ukraine and Europe held master classes and unique tutorials, are at the head of the State boards of examiners, represent their reports at different scientific conferences and are experts in scientific research work of our university.

About 36 thousand students study at the University. Among them there are 18 thousand of full-time students, part-time students and the students of extern education, more than 18 thousand distant education students who are classified according to such levels as: bachelors, masters. The education of 60 % of the students is paid from the State budget, and 40 % of the students pay tuition fees.

Among the strategic tasks of the university which are constantly in the scope of the university authorities are such as: the improvement of education process and checking of the students' achievements, perfection of practical skills, promotion of student and staff academic mobility, introduction of electronic equipment and high-tech technologies into the educational process.

Realizing the full-scale program of the national education the collective of university constantly pays attention to work on transformation of the University into a modern scientific and pedagogical center of Ukraine: in its structure there are colleges, grammar schools, lyceum, the institutes, the affiliation in Evpatoria (Crimea), «Artek» (summer camp for pupils) and joint Ukrainian-American Humanitarian Institute «Wisconsin International University (the USA) in Ukraine» that prepares Bachelors – managers in sphere of national and foreign economy. Since 1998 the Crimean Humanitarian Institute started to function as a part of University complex.

The university has extended system of scientific cooperation with the leading higher educational establishments and scientific research institutes of the USA, Sweden, France, Poland, Slovakia, Bulgaria, Chine, Russia, Kazakhstan, Romania and other countries.

During last few years the university actively develops cooperation with foreign scientific associations and funds that enables it to turn to the centre of the international scientific and pedagogical cooperation in the field of higher pedagogical education in Ukraine.

Professors and scientific researches of the University actively participate in the work for different international scientific conferences, symposiums etc.

Nowadays there are 5 buildings, 7 hostels, the greatest library among the higher pedagogical establishments of Ukraine which has more than 3 million books, 8 reading rooms, connection with the Internet, a modern sport centre are at students service.

The intending teachers can get the second public specialty on various spheres of activity depending on the abilities and personal tastes.


Text 2

WHAT IS MUSIC?
Music is a part of all our lives. Some people create it or perform it, but we all listen to it. Music is a part of our experience from childhood through adulthood, as part of games at recess, in the shower with no one listening, in churches and schools, or from a stereo at home or in the car. Many people have become sophisticated in their use of music by learning to play instruments and perhaps even by learning to read music. Experience with music, thus, can exist with or without formal training.

What is music? Music escapes easy definition, as can be seen from the following statements.

Music is sound that is pleasing to the ear. If pleasing means pretty or beautiful, then much music is excluded under this definition. Music can be noisy, loud, raucous – anything but pleasing. Music does not have to be beautiful or pleasing to be music, unless one's concept of what is beautiful or pleasing is very broad. This also is an inadequate definition of music that does not sounds pleasing to us but that may sound pleasing to others, or of music that has a larger purpose than to sound pleasing. Such a definition excludes much Western European art music composed in the last hundred years as well as much music representative of some non-Western European cultures.

Music is sound and silence organized in time. This definition is to some extent objective and includes all music from any place at any time. It avoids the subjective. Much music so organized can to many people be noisy, weird, displeasing, ugly, and “to my ears, it isn't music!” We, therefore. Cannot define music without the subjective factors of taste, judgment, and personal reaction as exemplified in the common expression, “I don't know anything about music, but I know what I like”.

Music is sound that you want to hear as music. Sound that is not organized in some fashion typically cannot be called music. Yet the roar of a waterfall, the sound of rain falling on a tent, or the chirping of birds can be “music to my ears”. These sounds are not music in the objective sense but are pleasing, perhaps therefore musical, sounds. In fact, the sounds of birds, water, whales, and other sounds of nature have been taped and used in “organized” music. Conversely, all sorts of drums, cymbals, and gongs; harsh, dissonant harmonies; and abstract, totally, unsingable melodies have been organized into music. However, is it really music? As at least one student has asked, “What would prompt a person to write something like that?” A piece of music incorporating sounds that might be perceived as nosy can be music if you want it to be. Even if one does not like a certain style of music, one can respect it, value its creative process, know its cultural and social context, and, ultimately, grow from it.

Music exists to serve different purposes – to entertain, to uplift, to stimulate feelings and responses, to enhance certain rituals from a football game to a High Mass. Many cultures, traditions, and purposes for creating music produce an infinite variety of music of which we will come to know only a small part.

People always make judgments about music and develop attitudes, tastes, and preferences. Most have a narrow range of likes, preferring those styles which they know and with which they feel comfortable.

Music is an aural phenomenon; we listen and respond to its sounds. Yet, silence is very much a part of music, from short rest to long, dramatic pauses. Many twentieth-century composers of classical music recognize the impotence of silence as a compositional technique with its own capacity for aesthetic and dramatic effect, rather than merely as a rest from sound.

Music moves from one moment to the next as do motion pictures. To appreciate music or movies, it impotent to remember what happened before and to anticipate what is about to happen. Conversely, photos, paintings, and pottery are static. What is seen one moment will still be there the next moment.

Much music moves forward with an energy, a momentum, a predictable progression to a clear conclusion, such as the end of a phrase. Other music may move through time with less noticeable forward energy, to the point of seeming static, suspended in time, and without a clear phrase structure…

Great music, as with other works of art, can have universal appeal, may be remembered for hundreds of years, and has a degree of substance that challengers the listener and the performer. A great piece of art music encourages repeated listening, performance, and study.

The creation of great art and music that will last generations, if not centuries, is very impotent in Western civilization, although the more common attitude worldwide is to create something for immediate use, not for preservation. Additionally, music from all cultures, as with all the arts, is a reflection of he society in which it was created and, at the same time, helps to shape the future of that society.


НІМЕЦЬКА МОВА
Text 1
Nach dem Studienabschluss: Arbeitslosigkeit oder erfolgreiche Bewerbung?
Um mit einem Arbeitgeber in Kontakt zu treten, gibt es mehrere Möglichkeiten. Sie können einerseits reaktiv auftreten, das heißt sie reagieren auf Angebote oder Stellenausschreibungen. Andererseits können Sie selbst aktiv werden, indem Sie ein Stellengesuch schalten oder direkt eine Initiativbewerbung auf den Weg bringen.

Hinsichtlich der Stellenangebote, soll hier nur auf einen Aspekt hingewiesen werden: überlegen Sie sich bei der Lektüre der Anzeigen, egal ob in den Zeitungen, Fachblättern oder im Internet, ob dieses Angebot überhaupt für Sie in Frage kommt, inwieweit sie die gestellten Anforderungen erfüllen. An die genannten Mindestanforderungen führt meist kein Weg vorbei. Erfüllen Sie auch Zusatzqualifikationen – heben Sie sich zweifellos schon von der Masse der Bewerber ab. Aber keine Sorge: bewerben Sie sich, auch wenn Sie nur etwa 70% des Anspruchs erfüllen. Denn vor allem kommt es darauf an, wie Sie sich präsentieren. Nutzen Sie unbedingt die Möglichkeit, auch per Telefon Kontakt aufzunehmen. Wir werden darauf noch eingehen.

In Zeiten, wenn die Arbeitssuche sicher nicht einfach ist, empfiehlt es

sich freilich nicht nur reaktiv an die Sache heranzugehen. Überlegen sie

mal, ob Sie nicht von sich aus der Initiative ergreifen können.

Da wäre es zum einen der Variante, dass Sie selbst eine Anzeige schalten. Das hat einen interessanten Nebeneffekt: mit Ihrer Offensive stellen Sie unter Beweis, dass Sie über Leistungsbereitschaft, also hohe Motivation und Eigeninitiative verfügen – zwei Eigenschaften, die von Arbeitgebern bekanntlich in hohem Maß geschätzt werden.

Allerdings kommt es nicht nur darauf an, dass man ein Stellengesuch aufgibt, sondern vor allem wie man sich als Stellensuchende darin präsentiert. Zwei Bedingungen sollte ihre Anzeige erfüllen: die Überschrift sollte fesselnd sein und den Leser neugierig machen. Und zweitens: ihr Text sollte eine möglichst hohe Zahl relevanter Informationen transportieren. Also in jedem Fall die Punkte „Fachliche Qualifikation“, „Berufliche Erfahrungen“, die möglichst exakt benannte Zielaufgabe, plus solche formalen Hinweise wie Alter, Geschlecht und Mobilität. Und überlegen Sie sich genau, in welche Zeitung oder Fachpublikation Sie ihre Anzeige annoncieren. Denn nichts wäre nutzloser, als Platzierung in einem völlig ungeeigneten Blatt.

Der andere Schritt selbst aktiv zu werden ist Initiativbewerbung. Sie gehen von sich aus auf potentielle Arbeitsgeber zu. Der Vorteil: sie haben in allen Regeln keine oder nur wenig Konkurrenz. Sie treten gewissermaßen in Alleingand an. Und Sie demonstrieren Engagement, Initiative und Motivation. Experten gehen übrigens davon aus, dass mindestens 15 – 20% aller Arbeitsplätze auf diesem Wege vergeben werden.



ФРАНЦУЗСЬКА МОВА
Тext 1

LA PHILOSOPHIE COMME MODE DE VIE
La philosophie s’est comprise très tôt comme une manière de vivre et non pas uniquement comme une réflexion théorique. Dit autrement: être philosophe, c’est aussi vivre et agir d’une certaine façon et non pas seulement se confronter à des questions abstraites. L’étymologie du terme «philosophie» indique bien que le philosophe est celui qui tend vers la sagesse, qui cherche à vivre comme il faut et plus particulièrement qui recherche le bonheur. La philosophie entendue comme mode de vie met l’accent sur la mise en application dans sa propre vie des résultats de la

réflexion philosophique. L’idée que la philosophie est une manière de vivre a aussi pu amener certains philosophes à imaginer que, pour cette raison, ils devaient guider les autres et les aider à mener correctement leurs existences.

La philosophie, d’éthique personnelle, pouvait se faire projet collectif voire politique. Ces ambitions «collectives» de la philosophie prennent différentes formes. Une véritable communauté de vie pouvait se constituer autour d’un philosophe. Ceci explique en partie la naissance dans l’Antiquité d’écoles philosophiques (autour d’Épicure, de Platon ou d’Aristote par exemple). Depuis les présocratiques et surtout à partir de Socrate, toute une tradition a défendu cette conception de la philosophie comme un mode de vie. Citons entre autres les Stoïciens, Platon, Aristote, Épicure, Descartes, Spinoza, Sartre ou Russell.

Mais ces derniers sont loin d’exclure l’idée que le philosophe s’intéresse à des problèmes théoriques. La «sagesse», ou plus exactement la sophia, que veut posséder le philosophe est aussi un savoir et une connaissance.

Le philosophe, dans la lignée de la tradition fondée par Socrate, sait comment il doit vivre; il peut justifier ses choix et son mode de vie. Socrate par exemple, dans les dialogues présocratiques de Platon, exige de ses interlocuteurs qu’ils soient à même de donner le logos de leur jugement de valeur et de leur choix, c’est-à-dire de les justifier rationnellement. Cette exigence de rationalité peut amener même à donner des fondements authentiquement scientifiques à la philosophie.

Bien sûr la définition de la philosophie en tant que modus vivendi ne peut prétendre être suffisante pour définir la philosophie dans son ensemble. Bien des philosophes ont compris la philosophie comme un travail intellectuel et non comme un mode de vie: c’est le cas de manière claire dans le monde universitaire et de la recherche de nos jours.

Il en va tout autrement, en Inde notamment. Le point de vue occidental ne peut s’appliquer aux concepts philosophiques en vigueur dans cette partie du monde, bien qu’il y eût tentative d’assimilation à l’époque romaine, en particulier avec Plotin. L’on sait que lors des conquêtes d’Alexandre le Grand (vers −325), les Grecs furent frappés par l’ascétisme hindou et le dénuement qui en résultait. D’où leur appellation, fausse, de «gymnosophistes» (de gumno, «nu»). Ces ascètes pratiquaient les préceptes des Upanishads. À cette confrontation d’idées philosophiques intervient l’ethnophilosophie.

Text 2

HISTOIRE DE FRANCE
Le nom de la France est issu d'un peuple germanique, les Francs, attestés dès le IIIe siècle sur la rive inférieure droite du Rhin. Leur roi Clovis, puis ses fils, conquirent, entre 481 et 535, presque toute l'ancienne province romaine de Gaule, et au-delà, c'est-à-dire une grande partie du territoire de la France actuelle. Si le nom de France ne fut employé de façon officielle qu'à partir de 1190 environ, quand la chancellerie du roi Philippe Auguste a commencé à employer le terme de rex Franciæ (roi de France) à la place de rex Francorum (roi des Francs) pour désigner le souverain, le mot était déjà couramment employé pour désigner l'ensemble du royaume, comme on le voit à la lecture de la Chanson de Roland, écrite un siècle plus tôt. Ce terme de «France» fait suite à celui de «Francie occidentale», officialisé au Traité de Verdun en 843 pour désigner la partie occidentale de l'empire carolingien, suite à son morcellement. Dès juin 1205, le territoire est désigné dans les chartes sous le nom de regnum Franciæ, c’est-à-dire royaume de France.

L'occupation humaine du territoire correspondant aujourd'hui à la France est fort ancienne. Aux groupes présents depuis le Paléolithique et le Néolithique sont venues s'ajouter, jusqu'au premier millénaire, des vagues de peuplement successives composées de Celtes, de Romains, de peuples germainsFrancs, Wisigoths, Alamans et Burgondes − de Scandinaves, de Sarrasins... À partir du début du second millénaire, c'est la monarchie capétienne qui construit l'unité territoriale du royaume de France. La période révolutionnaire achève son unité administrative et politique. La période contemporaine est marquée par des efforts d'unification linguistique et culturelle, par un enrichissement du pays et par la continuation de l'immigration venant d'Europe, mais aussi d'Afrique et d'Asie, prolongeant ainsi les changements de la population du pays qui n'ont jamais été interrompus.

La plus ancienne trace d'occupation de Hominini du territoire français date de −1,8 Ma. Il s'agit de galets aménagés trouvés à Chilhac en Haute-Loire, dont le caractère anthropique est contesté par certains auteurs. Vers 1 Ma, lors de la glaciation de Günz, la grotte du Vallonnet près de Roquebrune dans les Alpes-Maritimes est habitée par des petits groupes d'Homo erectus venus d'Afrique. Ils occupent ensuite de nombreux sites jusque dans la vallée de la Somme. Vers – 400 000 ans, une seconde vague de peuplement arrive d'Asie. À Terra Amata près de Nice, les chercheurs ont trouvé des vestiges acheuléens ainsi que l'un des plus anciens foyers attestés. Vers − 280000 ans, les atlanthropes d'Afrique du Nord s'installent en Espagne et en France et passent en Angleterre à pied sec; ils façonnent des outils bifaciaux en amande, à la pointe acérée, fixée au bout d'un manche ou servant de hache.

Du 200e au 35e millénaire av. J.-C., les hommes de Néandertal sont présents sur l'ensemble du territoire correspondant à la France actuelle. Sur les sites des Eyzies et du Moustier en Dordogne, de nombreux outils ont été retrouvés: racloirs, bifaces, pics, ciseaux. Ils chassent le bison, l'aurochs, le cheval, le loup et le renne. Ils ont laissé les plus anciennes traces de sépultures en France: les morts sont ensevelis dans des fosses de 1,40×1×0,30m; des offrandes sont déposées à côté des corps (rations de viande, objets en silex, etc.).

À partir de − 33 000, l'homme de Cro-Magnon, venu du Moyen-Orient, peuple les régions occupées par les hommes de Néandertal et le remplace progressivement. Les hommes de Cro-Magnon sont de remarquables artisans. Ils ont laissé des pointes de sagaies en os longues et finement travaillées, des spatules, des poinçons, des lissoirs décorés. Les sites attestant de leur activité sont très nombreux: Pincevent, la grotte de Lascaux célèbre pour ses 150 peintures et 1 500 gravures, celles de Cosquer, de Gargas et de Chauvet... Le site de La Madeleine en Dordogne habité vers le 15e millénaire av. J.-C. par des chasseurs de rennes et des pêcheurs a livré des harpons à pointe mobile et a donné son nom à la civilisation de cette période: le Magdalénien.

Vers le 10e millénaire av. J.-C., le climat se réchauffe. La fin des grandes glaciations amène la disparition du renne et du phoque. Une civilisation magdalénienne finale se répand du sud-ouest français vers le nord-est plus froid à la poursuite du gibier.


3.4. Зразки оформлення екзаменаційних білетів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА
Екзаменаційний білет № 1
з курсу англійської мови для вступних іспитів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»
зі спеціальності 8.02020401 «Музичне мистецтво»
1. Написання лексико-граматичного тесту.

2. Читання, вибірковий переклад та переказ тексту «What is Music...?» Написання та захист реферату за професійним спрямуванням.


Голова фахової комісії: _________/підпис/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА
Екзаменаційний білет № 1

з курсу англійської мови для вступних іспитів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»
зі спеціальності 8.04020101 «Математика»
1. Написання лексико-граматичного тесту.

2. Читання, вибірковий переклад та переказ тексту «Newton and the Problem of Gravitation».

3. Написання та захист реферату за професійним спрямуванням.

Голова фахової комісії: _________/підпис/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА
Екзаменаційний білет № 1

з курсу німецької мови для вступних іспитів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»
зі спеціальності 8.02030301 «Українська мова і література».
1. Написання лексико-граматичного тесту.

2. Читання, вибірковий переклад та переказ тексту «Der künftige Kobsar».

3. Захист реферату за професійним спрямуванням.
Голова фахової комісії: _________/підпис/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

Екзаменаційний білет № 1

з курсу німецької мови для вступних іспитів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»
зі спеціальності 8.01010501 «Корекційна освіта (за нозологіями)»

1. Написання лексико-граматичного тесту.

2. Читання, вибірковий переклад та переказ тексту «Beruf Logopäde: Aufgaben und Tätigkeiten».

3. Захист реферату за професійним спрямуванням.


Голова фахової комісії _________/підпис/

ДОДАТКИ
Додаток 1





Шкала перводу балів із 200 бальної системи (0;200) у 200 бальну (100;200)































200

200







98

100










198

198







96

100










196

196







94

100










194

194







92

100










192

192







90

100










190

191







88

100










188

189







86

100










186

187







84

100










184

185







82

100










182

183







80

100










180

181







78

100










178

179







76

100










176

177







74

100










174

175







72

100










172

173







70

100










170

172







68

100










168

170







66

100










166

168







64

100










164

166







62

100










162

164







60

100










160

162







58

100










158

160







56

100










156

158







54

100










154

156







52

100










152

154







50

100










150

153







48

100










148

151







46

100










146

149







44

100










144

147







42

100










142

145







40

100










140

143







38

100










138

141







36

100










136

139







34

100










134

137







32

100










132

135







30

100










130

134







28

100










128

132







26

100










126

130







24

100










124

128







22

100










122

126







20

100










120

124







18

100










118

122







16

100










116

119







14

100










114

117







12

100










112

114







10

100










110

112







8

100










108

110







6

100










106

107







4

100










104

105







2

100










102

102







0

100










100

100



















Розрахунок рейтингових балів за видами контролю


п/п


Вид мовленнєвої

діяльності



Кількість

рейтингових балів



1.

Написання і захист реферату за професійним спрямуванням

60

2.

Лексико-граматичний тест

80

3.

Читання тексту, вибірковий переклад та переказ тексту

60

4.

Загальна кількість балів

200


Додаток Б

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

Kафедра іноземних мов


Р Е Ф Е Р А Т
для складання вступного іспиту до магістратури

зі спеціальності 8.02020401 «Музичне мистецтво»
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка