Програма з корекційно-розвиткової роботи «корекція розвитку»



Сторінка1/6
Дата конвертації10.06.2018
Розмір1,06 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6

Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України






ПРОГРАМА З КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ

«КОРЕКЦІЯ РОЗВИТКУ»

(корекція емоційно-вольової сфери)


ДЛЯ 5-6 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

Автор: Єгорова Галина Антонівна, практичний психолог вищої категорії, психолог-методист спеціальної школи-інтернату № 15 м. Києва

Київ – 2016







Пояснювальна записка

Проблема удосконалення спеціальної освіти в Україні передбачає визначення та реалізацію оптимальних шляхів інтеграції дитини з особливостями психофізичного розвитку в умовах сучасного суспільства, на основі розвитку особистісної активності та адекватної взаємодії з навколишнім світом. Виявлення та активізація потенційних можливостей особистості дозволяє задовольнити її життєві потреби, реалізувати себе, а також забезпечити відповідність діяльності та поведінки потребам соціуму.

Емоційно-особистісна сфера – складний феномен психічного життя людини. З кожним роком збільшується число дітей з різними порушеннями в розвитку емоційно-особистісної сфери, особливо у дітей з обмеженими можливостями здоров’я (ОВЗ), які мають гірші адаптаційні можливості. Тому, психолого-педагогічна корекція емоційно-особистісної сфери підлітка з ОВЗ – актуальна проблема корекційно-розвиваючої роботи.

Підлітковий вік характеризується як період, в якому рівновага, що склалася в попередньому дитячому віці, порушена в зв’язку з появою потужного чинника статевого дозрівання, а нова ще не знайдена (Виготський Л.С. [12]). У цьому визначенні акцентуються два моменти, ключові для розуміння біологічної сторони проблеми підліткової кризи: роль процесу статевого дозрівання і роль нестійкості нервової системи.  Для підлітка характерні наступні прояви в поведінці: часта зміна настрою, депресія, непосидючість, погана концентрація уваги, дратівливість, імпульсивність, тривога, агресія і проблемна поведінка. Зрозуміло, біологічні чинники (гормональні зміни) не є визначальними: важливий вплив на розвиток підлітка має середовище і, перш за все, соціальне оточення. Підлітковий вік - це пора важливих змін в особистості дитини, при нормальному онтогенезі цей період протікає проблематично в усіх відношеннях, при дизонтогенезі, у дітей з ОВЗ, можливі більш серйозні порушення, відхилення. У цьому контексті пильної уваги вимагає подальше вивчення та врахування індивідуально-особистісних особливостей дітей з порушеннями опорно-рухового апарату в корекційній роботі.

Програма «Корекція емоційно-вольової сфери» розрахована на молодшийпідлітковий вік (5-6 класи) школярів із порушеннями опорно-рухового апарату та призначена для психологів, реабілітологів, вчителів-дефектологів. Основні завдання корекційно-розвивальної програми спрямовані на: ознайомлення дітей з різнимиемоційними станами; оволодіння прийомами, що допомагаютьдолатинегативні емоційні реакції; підвищенню впевненості в собі і формуванню позитивної самооцінки; формуванню та розвитку «Я-концепції; розвитку та корекції комунікативних навичок; оволодінню релаксаційними та дихальними техніками для зміцнення психологічного здоров’я.

Особливості розвитку особистості та емоційно-вольової сфери у дітей із порушеннями опорно-рухового апарату (ДЦП)

Особливості формування особистості та емоційно-вольової сфери у дітей з порушеннями опорно-рухового апаратуможуть бути обумовлені двома факторами:



  • біологічними особливостями, пов’язаними з характером захворювання;

  • соціальними умовами – впливом на дитину родини і педагогів;

Отже, на розвиток і формування особистості дитини, з одного боку, істотно впливає його надзвичайний стан, пов’язаний з обмеженнями рухів і мови; з іншого боку – відношення родини до хвороби, атмосфера дитини, що оточує її. Тому завжди потрібно пам’ятати про те, що особистісні особливості дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, – результат тісної взаємодії цих двох факторів. Варто відзначити, що батьки, при бажанні, можуть пом’якшити фактор соціального впливу.Такі діти ослаблені, і як правило, невзмозі витримувати значних розумових та фізичних навантажень відповідних віку. Вони швидко втомлюються, і на цьому фоні виникає або гіперактивність, або в’ялість, пасивність, а також їм стає дуже важко концентрувати і утримувати увагу. Особливості особистості дитини з порушеннями опорно-рухового апарату пов’язані, у першу чергу, з умовами її формування та розвитку, які значно відрізняються від умов розвитку здорової дитини.

Для більшості дітей з порушеннями опорно-рухового апарату характерна затримка психічного розвитку по типу так званого психічного інфантилізму. Це виявляється у незрілості емоційно-вольової сфери дитини. Це пояснюється уповільненим формуванням вищих структур мозку (лобові відділи головного мозку), пов’язаних з вольовою

діяльністю. Інтелект дитини може відповідати віковим нормам, при цьому емоційна сфера залишається несформованою.При психічному інфантилізмі відзначаються такі особливості поведінки:

- у своїх діях діти керуються в першу чергу емоцією задоволення;

- вони егоцентричні, не здатні продуктивно працювати в колективі;

- співвідносити свої бажання з інтересами навколишніх;

- у всій їхній поведінці присутній елемент «дитячості».

Ознаки незрілості емоційно-вольової сфери можуть зберігатися і в старшому шкільному віці. Вони будуть проявлятися в підвищеному інтересі до ігрової діяльності, високій сугестивності, нездатності до вольового зусилля над собою. Така поведінка часто супроводжується емоційною нестабільністю, руховим розгальмуванням, швидкою стомлюваністю.

Незважаючи на перераховані особливості поведінки, емоційно-вольові порушення можуть проявляти себе по-різному.

В одному випадку це буде підвищена збудженість. Діти цього типу неспокійні, метушливі, дратівливі, схильні до прояву немотивованої агресії. Для них характерні різкі перепади настрою: вони то надмірно веселі, то раптом починають вередувати, здаються втомленими і дратівливими.

Іншу категорію, навпаки, відрізняє пасивність, безініціативність, зайва сором’язливість. Будь-яка ситуація вибору ставить їх у тупик. Їхнім діям властива млявість, повільність. Такі діти дуже важко адаптуються до нових умов, важко йдуть на контакт із незнайомими людьми. Їм властиві різного роду страхи (висоти, темряви тощо). Ці особливості особистості та поведінки набагато частіше зустрічаються у дітей з вадами опорно-рухового апарату.

Але є низка якостей, характерних для обох типів розвитку. Зокрема, у дітей, які страждають на порушення опорно-рухового апарата, часто можна спостерігати розлади сну. Їх мучать нічні кошмари, вони тривожно сплять, важко засинають.

Багато дітей відрізняються підвищеною вразливістю. Почасти це можна пояснити ефектом компенсації: рухова активність дитини обмежена, і на тлі цього органи почуттів, навпроти, отримують високий розвиток. Завдяки цьому вони чуйно ставляться до поведінки навколишніх і здатні вловити навіть незначні зміни в їхньому настрої. Однак ця вразливість найчастіше носить хворобливий характер: цілком нейтральні ситуації, невинні висловлення здатні викликати в них негативну реакцію.

Підвищена стомлюваність – ще одна відмінна риса, характерна практично для всіх дітей із ДЦП. У процесі корекційної та навчальної роботи, навіть за умови високого інтересу до завдання, дитина швидко втомлюється, стає плаксивою, дратівливою, відмовляється від роботи. Деякі діти в результаті стомлення стають неспокійними: темп мовлення прискорюється, при цьому вона стає менш розбірливою; спостерігається посилення гіперкінезів; проявляється агресивна поведінка – дитина може розкидати предмети, що знаходяться поблизу, іграшки.

Ще одна область, у якій батьки можуть зіткнутися із серйозними проблемами, – це вольова активність дитини. Будь-яка діяльність, що вимагає зібраності, організованості та цілеспрямованості, викликає в неї труднощі. Як ми вже відзначали раніше, психічний інфантилізм, властивий більшості дітей із ДЦП, накладає істотний відбиток на поведінку

дитини. Наприклад, якщо запропоноване завдання втратило для неї свою привабливість, їй дуже складно зробити над собою зусилля і закінчити розпочату роботу.

ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ВОЛЮ ДИТИНИ

Фактори, які впливають на волю дитини, можна розділити на:



  • зовнішні, до яких належать умови і характер захворювання, відношення навколишніх до хворої дитини;

  • і внутрішні, такі, як відношення дитини до самої себе та до власної хвороби.

Слабкість волі у більшості дітей, які страждають на ДЦП, прямо пов’язана з особливостями виховання. Дуже часто у родині з хворою дитиною можна спостерігати таку картину: увага близьких зосереджена винятково на її хворобі, батьки проявляють занепокоєння з кожного приводу, обмежують самостійність дитини, побоюючись, що вона може поранитися або впасти, бути неспритною. У такій ситуації сама дитина неминуче буде надмірно неспокійною та тривожною. Навіть немовлята тонко відчувають настрійблизьких та атмосферу оточуючого її простору, які повною мірою передаються ім. Ця аксіома є вірною для всіх дітей – і хворих, і здорових. Що ж говорити про дітей, які страждають на порушення опорно-рухового апарата, яких відзначає підвищена вразливість і гострота почуттів/

Інший варіант: коли мати, яка, піклуючись про дитину, забуває про своє власне життя і стає заручницею хвороби. Вона виглядає втомленою і нещасною. Але будь-якій дитині потрібна щаслива мати, здатна віддавати любов і тепло, а не своє здоров’я і нерви. У хворої дитини така потреба у тисячу разів вища.

Все це призводить до того, що дитина росте безініціативною, невпевненою у своїх силах і можливостях, боязкою. Вона упокорюється своїй хворобі і не прагне самостійності. Вона заздалегідь розраховує на те, що навколишні всезроблять за нього. Згодом дитина звикає до такого стану речей, знаходить його зручним. А звідси з’являється виражений егоцентризм, прагнення маніпулювати людьми.

Важливість виховної позиції батьків стосовно дітей із ДЦП підтверджує й той факт, що діти з високим рівнем вольового розвитку є вихідцями із благополучних у розумінні психологічного клімату родин. У таких родинах батьки не зациклені на хворобі дитини. Вони стимулюють і заохочують її самостійність у межах допустимого. Вони намагаються сформувати у дитини адекватну самооцінку. Їх відношення можна виразити формулою: «Якщо ти не схожий на інших, це не означає, що ти гірший». Не можна залишати поза увагою і ставлення до хвороби самої дитини. Очевидно, що і на неї істотно впливає обстановка в родині. Дослідження показали, що усвідомлення дефекту у дітей із ДЦП проявляється до 7-8 років і пов’язано з їхніми переживаннями з приводу недоброзичливого ставлення до них з боку навколишніх і недостачею спілкування. На сформовану ситуацію діти можуть реагувати по-різному:



  • дитина замикається в собі, стає надмірно боязкою, вразливою, прагне до самоти;

  • дитина стає агресивною, легко йде на конфлікт.

Нелегке завдання формування у дитини ставлення до власного фізичного дефекту знову ж таки лягають на плечі батьків. Очевидно, що цей непростий період розвитку вимагає від них особливого терпіння і розуміння. Не можна зневажати і допомогою фахівців. Приміром, переживання дитини з приводу своєї зовнішності цілком реально перебороти завдяки добре поставленій психологічній роботі з нею.

Таким чином, особливості розвитку особистості та емоційно-вольової сфери дитини з порушеннями опорно-рухового апарату( ДЦП) багато в чому залежать не тільки від специфіки захворювання, але у першу чергу від ставлення до дитинибатьків і оточення. А тому не варто вважати, що причиною всіх невдач і складнощів виховання є виключно недуга дитини.

Враховуючи те, що недорозвиток емоційно-вольової сфери охоплює всі категорії хвороб дітей з порушенням опорно-рухового апарату (ДЦП), в руслі корекційної роботи було впроваджено програму яка спрямована на розвиток та корекцію емоційно-вольової сфери дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.

Психологічна корекція (Психокорекція) – один з видів психологічної допомоги (серед інших – психологічне консультування, психологічний тренінг, психотерапія); діяльність, яка спрямована на виправлення особливостей психологічного розвитку що не відповідає оптимальній моделі, з допомогою спеціальних засобів психологічного впливу; а також – діяльність, що спрямована на формування у людини бажаних психологічних якостей дляпідвищення її соціалізації і адаптації до життєвих умов, що змінюються. Використовують таки види психокорекційного впливу: переконання, навіювання, наслідування, закріплення. Розрізняють індивідуальну та групову психокорекцію. В індивідуальній – психолог працює з клієнтом віч на віч без присутності сторонніх людей. В груповій – робота відбувається з групою клієнтів зі схожими проблемами. Ефект досягається за рахунок взаємодії і взаємовпливу людей один на одного.



Принципи побудови роботи за корекційною програмою

Принцип добровільної участі дитини у виконанні завдань. Якщо дитина вперто не хоче брати участь у будь-якій діяльності, не слід її примушувати. Вона спостерігає за ходом заняття, або займається цікавою справою. І не заважає іншим.

Принцип творчого співробітництва. Він передбачає психологічну захищеність від критики, підтримання творчої активності, створення умов для її прояву.

Принцип саморозкриття. Забезпечення можливості виявляти переживання, справжні почуття, висловлювати думки. Особисті проблеми дитини обговорюються наодинці.

Принцип індивідуального підходу. Врахування особливостей і реальних досягнень учня, ступеня відкритості у спілкуванні.

Принцип коректної педагогічної оцінки. Вербальна оцінка не особистості учня, а його дій і результатів. Виявлення зацікавленого й поважного ставлення до того, що учень сказав, намалював, зробив.

Принцип доброзичливості однокласників. Усі стосунки між дітьми мають бути приязними, будь-які передумови завдання комусь із учнів психічних травм неприпустимі.

Організація роботи

Дана програма розрахована на роботу з учнями основної школи (5-6 класи) в період з вересня по травень включно. Передбачається, що заняття проводитимуться один раз на тиждень підгрупами 4-6 осіб., тривалістю 45хв. На певних етапах роботи дві підгрупи, на які поділяється клас, об’єднуватимуться, що забезпечить збереження цілісності класу та його розвиток.Кожне заняття традиційно починається з процедурипривітання «Вітаю всіх!», яка не тільки сприяє згуртуванню дітей, а й налаштовує їх на позитивну взаємодію. Наступна обов’язкова вправа позначена як «Відчуй моє тепло» яка налаштовує групу на спільну діяльність. Закінчується кожне заняття ритуалом прощання: вправа «Посмішка» - вона надає дітям можливість обмінятися позитивними емоціями, поділитися своїм настроєм, відчути, що відбулося з кожним з них протягом зустрічі, які емоції переживаються і вправа: «До побачення!»Заняття за даною програмою базуються на врахуванні індивідуальних особливостей дітей, з урахуванням можливостей дітей відповідно діагнозів та рівня розумового розвитку, з урахуванням даних діагностичного обстеження учнів в руслі запропонованої програми (проводиться на перших двох заняттях), специфіки навчання в освітньому закладі типу «Спеціальна школа-інтернат для дітей з вадами опорно-рухового апарату».



Мета: корекція емоційних порушень дітей з особливими потребами, сприяння особистісному зростанню і самовизначенню особистості дитини, а саме, подоланню дитиною емоційних, поведінкових і комунікативних проблем. Створення умов для усвідомлення власних переживань, зрозуміння причин що їх викликають. Розвиток емоційної регуляції поведінки. Розвиток уміння відображати власні емоції та усвідомлювати емоції оточуючих.

Завдання корекційної програми:

1. Ознайомлення дітей з різними емоційними станами.

2. Оволодіння прийомами, що допомагають долати негативні емоційні реакції.

3. Формування та розвиток «Я-концепції» особистості дитини.

4. Сприяти підвищенню впевненості в собі, формувати позитивну самооцінку дитини.

5. Розвиток та корекція комунікативних навичок.

6. Оволодіння релаксаційними та дихальними техніками для зміцнення психологічного здоров’я.

Структура та зміст програми

Етапи реалізації програми:

Програма розрахована на 2 діагностичних та 34 практичних занять, всього 36години.

1.Діагностичний блок. (2год.)

2.Корекційно-розвивальний блок. (34 год.)



Перелік психодіагностичних методик:

1.«ДАТ»

2.Тест Люшера.

3.Тест на визначення рівня тривожності Філіпса

4.Проективні методики: «ДДЛ», «Неіснуюча тварина», «Моя сім’я».

5.Методика «Дерево з чоловічками» автор: Піп Вілсон(PipWilson).



Тематичний план.

(5 клас)




Теми

Завдання корекційно-розвиткової роботи.

Год

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.

2.


Діагностичний

блок



Визначення рівня емоційного стану дітей:»ДАТ», Люшер, Тест Філіпса,«ДДЛ», «Неіснуюча тварина», «Моя сім’я», «Дерево з чоловічками»

2

Формування емоційної зацікавленості та вольової спрямованості через самостійне, послідовне та повне виконання діагностичних методик

3.

Корекційно-

розвивальний



блок.

«Моє ім’я – чарівна музика»



Обговорення та прийняття правил роботи в групі. Встановлення позитивного емоційного настрою в групі, встановлення первинних позитивних взаємин.

1

Формування первинних навичок прийняття спільного рішення через дотримання правил роботи в групі,позитивного ставлення до власного «Я».

4.

«Передай по колу»

Розвиток групової згуртованості, зняття напруженості, вчити дітей розпізнавати емоції, зняття тривожності.

1

Формуваннявідчуття довіри та єдності з групою. Зняття емоційної та фізичної напруги. через релаксаційні вправи.

5.

«Зустріч з другом»

Корекція емоційної сфери дитини , вміння відчувати і розуміти емоційні стани інших людей , розвиток уяви.

1

Формуванняуміння усвідомлювати та проявляти власні емоції і подарувати їх оточуючим за допомогою міміки та пантоміміки.

6.

«Радієш ти, радію і я».


Відпрацювання емоційного стану Радість. Розвиток почуття емпатії учасників групи один до одного.

1

Розвиток відчуття емоційного стану Радості, усвідомлення того, що дарувати радість оточуючим також приємно, як і отримувати її.




7.

«Сумне королівство».

Робота з емоційним станом Смуток. Знайомство з прийомами саморегуляції емоційних станів

1

Відпрацювання навичок відтворення та розпізнавання емоції Смуток. Знайомство зелементами саморегуляції емоційних станів.

8.

«Впізнай чужий настрій»

Вчити розпізнавати настрій іншої людини за мімікою та жестами

1

Розпізнавання емоцій оточуючихза допомогою невербальних засобів.

9.

«Впізнай мій настрій»

Вчити демонструвати свій настрій за допомогою міміки та жестів.

1

Навчання виразно передавати власні емоції за допомогою міміки та жестів.

10.

«Дитячий Світ»

Розвиток спостережливості, вольової регуляції, вміння діяти за правилом , навичок довільної поведінки .

1

Розвиток вольової саморегуляції, довільних дій.

11.

«Так буде справедливо»

Вчити усвідомлювати негативні риси свого характеру, розуміти почуття провини і жалю, вміти регулювати власні емоції.

1

Розвиток уваги, пов'язаної з координацією слухового апарату і рухового аналізатора. Розуміння того, яка поведінка якої риси характеру відповідає і як воно сприймається оточуючими.

12.

«Малюємо емоції»

Ввести поняття негативної та позитивної емоції. Вчити виражати емоції, настрій художніми прийомами.

1

Розвиток уяви, усвідомлення та проекція власних почуттів та емоцій.

13.

«Ти, Він, Вони і Я – група моя»

Згуртування групи, виховання впевненості в собі, оцінка вміння розпізнавати емоції оточуючих.

1

Формування бажання спілкуватися з однолітками, вміння долати сором'язливість та знаходити способи для досягнення своєї мети через переконання.

14.

«Розгнівані кульки»

Навчити дітей безпечним способам висловлювання агресії. Допомогти дитині зрозуміти, яким чином в людині накопичується гнів і як він потім, вириваючись назовні, може травмувати навколишніх, та й саму людину.

1

Активізація сенсорнихсистем сприйняття, щоб дитина могла відчути, «почути» роздратування і гнів, і тим самим краще усвідомити їх природу і зміст. Навчання безпечним способам висловлювати почуття гніву і роздратування;

15.

«Хто це зробив?»


Розвиток виразності рухів, розвиток уміння розпізнавати емоційні стани подиву і сорому, навчання прийомам розслаблення.

1

Відтворення змісту історії, за допомогою міміки, жестів та пантоміміки. Розпізнавати та передавати емоційні стани подиву і сорому.

16.

«Так неможна»


Вчити розумінню емоцій відрази і сорому. Розвиток адекватних форм прояву емоцій вербально.

1

Вербально виражати власне емоційне ставлення на події, які засуджуєш. Усвідомлення причини виникнення тих емоцій, які виникають.

17.

«Люблю – не люблю»


Розвиток уміння розпізнавати емоційні стани. Надати поняття про різні ступені інтенсивності емоцій. Розвиток довільності.

1

Відтворювання рухів і міміки за зразком. Регулювання інтенсивності прояву власних емоцій. Розвиток довільної поведінки .

18.

«Як краще?»

Моделювання конфліктних ситуацій. Відпрацювання форм ефективної поведінки в конфліктних ситуаціях. Зняття надмірної напруги, тривожності, підвищення згуртованості групи.

1

Розвиток уміння неконфліктного спілкування через доброзичливе ставлення до оточуючих.Формування здатностізнаходити ефективні форми поведінки в конфліктній ситуації.

19.

«Наші страхи»


Стимулювання афективної сфери дитини, підвищення психічного тонусу дитини.

1

Формування усвідомлення та здатності позбавлення страху через розповідь вголос та через матеріалізацію страху через малюнок.

20.

«Я більше не боюсь!»


Подолання негативних переживань, символічне знищення страхів, зниження емоційної напруги.

1

Формування здатності трансформації страшного у смішне,способів знищення страхів.

21.

«Чарівний ліс»



Розвиток уміння передавати свій емоційний стан через художній образ , зниження психоемоційного напруження , підвищення впевненості в собі

1

Навчання висловлювати позитивні ствердження від свого імені до близьких та близьких до себе. Вміння передати власну уяву та емоції через малюнок.

22.

«Казкова скринька»


Формування позитивної "Я - концепції ", самосприйняття , впевненості в собі, зниження тривожності, виявлення позитивних рис особистості.

1

Формування об’єктивної самооцінки, самосприйняття та самоповаги,уміння робити вибір.

23.

«Хлопчик –

Зірка ».


Вчити щиро та емоційно реагувати на події, висловлювати власне ставлення до них. Розвивати почуття емпатії.

1

Розвиток вміння ставити себе на місце іншого та відчувати чужі переживання. Формування чуттєвого ставлення до оточуючих.

24.

«Дві скриньки»


Розвиток репертуару тілесних відчуттів. Вчити використовувати тактильний контакт як засіб вираження симпатії один до одного. Усвідомлення власного емоційного стану та звільнення від негативних емоцій.

1

Розвиток тактильного контакту дітей групи, подолання бар'єрів спілкування,способів позбавлення від негативних емоцій.

25.

Проективне малювання «Подорож у казку»

Розвиток уяви, фантазії, творчості. Знайомство з інтонуванням мови, виразне відтворювання емоцій.

1

Втілення вільної фантазії у власну творчість-малюнок, історія-подорож. Вміння емоційно та яскраво вербально передати зміст придуманої історії.

26.

«Казка навпаки»

Зняття емоційної та фізичної напруги, розширення поведінкового репертуару дитини. Розширення понять про різні стилі поведінки та усвідомлення найбільш оптимального стилю.

1

Зняття скутості та сором’язливості через Виконання запропонованих ролей вербальними та невербальними засобами спілкування.

27

«Ти мені подобаєшся»

Зняття скутості та надмірної сором’язливості. Позитивне ставлення до себе, розвиток самоповаги та само прийняття себе як особистості. формування переконання «Я хороший – ти хороший».

1

Усвідомлення власної гідності. Позитивне ставлення до власного «Я».

28

«Чарівна крамничка»

Визначення власних життєвих цінностей Розвиток позитивного адекватного самосприймання та самоприйняття. Усвідомлення власного «Я».

1

Вчити об’єктивно оцінювати власну особистість зі всіма її перевагами та недоліками.

29

«Зустріч казкових героїв»

Корекція негативних поведінкових реакцій, формування нового досвіду взаємин один з одним в процесі взаємодії. Розвиток самосвідомості

1

Усвідомлення емоційного стану іншої людини в ситуації приниження.Аналіз та усвідомлення власних відчуттів в ситуації зміни ролей.

30

«Обери острів»

Сприяти активізації членів групи, групової згуртованості. Формування почуття поваги до прав людини на власну думку, замість "іншого", толерантне ставлення і прийняття особистісних відмінностей.

1

Формування групової згуртованості, толерантного ставлення до оточуючих. З'ясування цінностей, переваг, установок у групі.

31

«Володар кільця»

Сприяти зближенню учасників тренінгу. Спонукати учасників до партнерської співпраці, в умінні переконувати. Розвивати логіку мислення і дій в ігровій ситуації з партнером. Розсунути "межі креативності", зняти страх перед поставленою проблемою. Спонукати учасників активно проявляти якості творчої особистості: гнучкість мислення, винахідливість; уяву, здібності до лицедійства.

1

Розвиток уміння переконувати оточуючих, уміння орієнтуватися у поведінці та висловлюваннях інших, гнучкість мислення, винахідливість, уяву.

32

«Обмін ролями»

Показати широкий спектр різних поведінкових проявів та шляхів вирішення конкретної ситуації. Встати на позицію іншого, відчувати його почуття і переживання, подивитися на проблему "очима" партнера.

1

Формування широкого спектру різних поведінкових стратегій та шляхів вирішення конкретної ситуації.


33

«Стану іншим»

Корекція негативних поведінкових реакцій, формування нового досвіду взаємин в процесі спілкування.

1

Відпрацювання вміння аналізувати свої особистісні особливості та якості інших людей, формувати уявлення про індивідуальні особливості своїх товаришів.

34

«Жар-птиця»

Визначення та усвідомлення якостей особистості що забезпечують успішну взаємодію з оточуючими та психоемоційний комфорт самій людині.

1

Формування адекватної самооцінки.


35

«Подорож на повітряній кулі»

Формування навичок ефективного спілкування, уміння співпрацювати та домовлятися з учасниками групи. Усвідомлення учасниками спільної мети та соціальних позицій кожного.

1

Відпрацювання навичок групової взаємодії.


36

Заключне. «Без свар та образ»

Використання набутих навичок. Всі вправи обирають самі діти, домовляючись без свар та образ.

1

Використання набутих навичок.







Всього :

36






Каталог: storage -> app -> media -> inkluzyvne-navchannya -> korekciini programy
korekciini programy -> Програма з корекційно-розвиткової роботи «театральна логоритміка»
korekciini programy -> Програма з корекційно-розвиткової роботи «ритміка» для 5-10 класів
korekciini programy -> Програма корекційно-розвиткової роботи «фізика І хімія
korekciini programy -> Міністерство освіти І науки україни сумський державний педагогічний університет імені а. С. Макаренка інститут спеціальної педагогіки напн україни
korekciini programy -> Програма з корекційно-розвиткової роботи «лікувальна фізична культура (ритміка)»
korekciini programy -> Програма з корекційно-розвиткової роботи «лікувальна фізична культура»
korekciini programy -> Програма з корекційно-розвиткової роботи «розвиток мовлення»
korekciini programy -> Програма з корекційно-розвивиткової роботи «корекція розвитку»
korekciini programy -> Міністерство освіти І науки україни інститут спеціальної педагогіки напн україни програма


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка