Просторова будова біологічно активних сполук




Скачати 10,28 Kb.
Дата конвертації04.01.2017
Розмір10,28 Kb.
  • Просторова будова
  • біологічно активних сполук.
  • Ізомерія органічних молекул. Просторова будова біологічно активних сполук. Кислотність і основність органічних сполук. Основи теорії реакції органічних сполук – класифікація органічних реакцій та реагентів. Поняття про проміжні активні частинки.
  • Стереоізомери – це сполуки з однаковою будовою, тобто одним і тим же порядком сполучення атомів, але відрізняються розміщенням тих атомів в просторі.
  • З позиції їх відносної стійкості стереоізомери поділяють на конфігураційні і конформаційні.
  • Конфігураційні стереоізомери характеризуються тим, що можуть існувати у вигляді індивідуальних форм, тобто їх можна виділити самостійно існуючої речовини, що має набір певних фізичних і хімічних властивостей, відмінних від властивостей іншого стереоізомера.
  • Конформаційні стереоізомери, або просто конформації, частіше всього виникають внаслідок обертання окремих фрагментів молекули навколо простих -зв’язків. Конформери можуть існувати тільки разом у вигляді множини геометричних форм молекули з різним взаємним розміщенням в просторі окремих атомів і атомних груп.
  • 2.1. Способи зображення просторової будови молекул.
  •  Кулестержневі моделі:
  •  
  • Моделі Дрейдінга
  •  
  • Напівсферичні моделі (моделі Стюарта – Брігледа)
  •  
  • Стереохімічні формули:
  • Проекційні формули Ньюмена:
  • Проекційні формули Фішера:
  • В В процесі еволюції живої природи виникли оптично активні сполуки, з яких будувались більш складні біомолекули – полісахариди, пептиди і білки, нуклеїнові кислоти, ліпіди і т.д. Для побудови складних молекул природа використовувала один з двох або декількох стереоізомерів. Наприклад, всі білки побудовані з амінокислот L-ряду; в склад вуглеводвмісних біомолекул містяться залишки тільки D-глюкози; в природних об’єктах зустрічається фумарова кислота, але не зустрічається її -діастереомер – малеїнова кислота.
  • Стереоспецифічність ферментативних реакцій.
  • Відомо, що в процесі гліколізу вуглеводів під дією ферменту лактатдегідрогенази з двох енантіомерів молочної кислоти окисненню піддається тільки S-енантіомер – принцип трьох точкової взаємодії.
  • 1.     Стереоспецифічність біологічно активних речовин.
  • Всі білки побудовані з амінокислот L-ряду; в склад вуглеводвмісних біомолекул містяться залишки тільки D-глюкози; в природних об’єктах зустрічається фумарова кислота, але не зустрічається її -діастереомер – малеїнова кислота.
  • 2.     Стереоспецифічність лікарських засобів.
  • Фармакологічна дія ліків здійснюється частіше всього в результаті взаємодії лікарського засобу з клітинним рецептором – принцип трьох точкової взаємодії.
  • А) В одних випадках більш активним є R-форма (R-форма діуретика мефрусиду більш як в два рази активніша за S-ізомер), в інших – навпаки (S-енантіомер -адреноблокатора пропранолола (використовують при срцевій недостачі) є більш активним, ніж R-форма).
  • Б) Іноді в дослідах in vitro більш активною є S-ізомери, тоді як in vivo активність проявляє і R-ізомер внаслідок обертання конфігурації в процесі метаболізму (наприклад, протизапальний засіб кліданак).
  • В) Трагічні випадки з не врахуванням фармакологічної активності стереоізомерів – препарат талідомід (Західна Німеччина) окрім снотворної дії, викликав сильну тератогенну і ембріотокисчну дію: ненормальний розвиток плоду у вагітних жінок, у новонароджених були недорозвинуті кінцівки – таку дію проявляв тільки S-ізомер.
  • Кислотність і основність органічних сполук.
  •  
  • Переважно лікарські препарати проникають через ліпідну оболонку в неіонізованому стані, а тому знання їх кислотності і основності відіграє важливу роль в процесі вивчення їх метаболізму. Наприклад, ацетилсаліцилова кислота (аспірин) краще всмоктується в шлунку (рН 1 – 3) (ліки кислотної природи), а анілін краще всмоктується в кишечнику (рН 7 – 8) (ліки основної природи).
  • Ефективність дії багатьох лікарських засобів обумовлюється їх здатністю проникати до рецептора. Для речовин, здатних до іонізації, біологічна активність може визначатися часткою неіонізованих молекул, або Наприклад, фенол і ацетатна кислота припиняють ріст різних плісеневих грибів; їх біологічна дія обумовлена неіонізованими молекулами, і тому найбільша ефективність ацетатної кислоти проявляється при рН нижче 4, а для фенолу – при рН нижче 9.. Також тільки неіонізований теофілін стимулює діяльність серця черепахи, а не його аніон.
  • В той же час антибактеріальна дія сульфаніламідних препаратів обумовлена аніонами. Оптимальне значення рКа сульфаніламідів знаходиться в інтервалі 6 – 8. Або антибактеріальна (бактеріостатична) дія аміноакридинів проявляється тільки в катіонній формі цих сполук і зростає при підвищенні ступеня їх катіонної іонізації.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка