Протипокази до проведення щеплення. Можливі ускладнення при проведенні щеплень,їх профілактика та лікування



Сторінка3/5
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.68 Mb.
1   2   3   4   5

Місцеві реакції звичайно включають ущільнення, підвище­ну, чутливість та почервоніння в місці ін'єкції. Більш серйозні ре­акції, такі, як набряк та формування абсцесу, зустрічаються рід­ко. Рецидивуючі стерильні абсцеси надзвичайно рідке ускладнен­ня на імунізацію проти дифтерії та правця в дитинстві. Дітям, у яких розвивався стерильний абсцес до однієї з 3 доз АКДП вакци­ни, рекомендується визначення рівня антитіл до дифтерійного та правцевого анатоксинів. Якщо формування імунітету підтверджу­ється лабораторно, наступне щеплення бажано не проводити. Розтин та дренування стерильного абсцесу не рекомендується.

Загальні реакції можуть включати гарячку, біль у.суглобах або м'язах, непритомність (синкопе), судоми та інші симптоми порушення ЦНС. Синкопальний стан після щеплення звичайно спричинений переляком. Такі алергічні реакції, як уртикарний висип, риніт, бронхоспазм та анфілактичний шок, зустрічаються рідко. Вони можуть бути викликані гіперчутливістю до будь-якого компонента вакцини (антибіотики, яєчний білок, консерванти).

Анафілактичний шок - це реакція на чужорідну субстанцію, що потенційно загрожує життю дитини. Зустрічається після іму­нізації надзвичайно рідко. Анафілактичний шок слід диференці­ювати від звичайного знепритомнення. Непритомність (синко­пе) - раптова втрата свідомості, що триває певний період часу. Воно може включати або не включати продром, який триває 1-2 хвилини та супроводжується симптомами запаморочення, почуття жару, почервоніння, серцебиття, дзвону у вухах, туману перед очима, порушення дихання, легкої нудоти. При огляді відміча­ються холодні кінцівки, блідість шкіри, тахікардія. Для надання допомоги необхідно покласти пацієнта в горизонтальне положен­ня, щоб кінцівки знаходилися вище, рівня голови. Одяг повинен бути вільним, не утруднювати дихання. Також необхідно забез­печити доступ повітря і підтримування температури тіла.

При анафілактичному шоці продром розвивається протягом кількох хвилин, складається з відчуття неспокою, страху смерті, загальної слабкості, потовиділення. Згодом розвивається уражен­ня органів і систем:

  • шкіри (почервоніння, свербіж, набряк);

  • дихальної системи (стридор, кашель, утруднення дихання, хрипи);

  • серцево-судинної системи (зниження АД, шок, колапс);

- ШКТ (нудота, блювота, спазми кишечника, пронос).
Зрідка втрата свідомості може бути єдиним проявом анафілаксії.
Рання діагностика та лікування анафілактичного шоку є

життєво необхідними. Перелік заходів для надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці та тяжких алергічних реак­ціях.
Комплекс заходів для надання невідкладної допомоги на догос-пітальному етапі при анафілактичному шоці

  1. Негайно зупинити введення алергену, що викликав реакцію, покла­сти хворого на кушетку (голова нижче ніг), голову повернути убік, відтягнути нижню щелепу.

  2. Якщо антигенний матеріал був введений у кінцівку, треба накласти джгут вище місця введення антигену (джгут накладати на 25 хв., звільняти на 1 хв. кожні 3 хв.).

  3. У кінцівку, вільну від джгута, ввести 0,01 мл/кг (mах 0,5 мл) 0,1 % водного розчину адреналіну підшкірно або внутрішньом'язово. Під­шкірне введення застосовується в легких випадках, в більш серйоз­них - внутрішньом'язова ін'єкція. При необхідності цю дозу можна повторити двічі з інтервалом у 20 хв.

Приблизні вікові дози адреналіну

2-6 міс

0,07 мл

0,07 мг

12 міс

0,1 мл

0,1 мг

18 міс. - 4 роки

0,15 мл

0,15 мг

5 років

0,2 мл

0,2 мг

6-9 років

0,3 мл

0,3 мг

10-13 років

0,4 мл

0,4 мг

> 14 років

0,5 мл

0,5 мг

  1. При підшкірному введенні антигену місце ін'єкції обколоти 0,3-0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну з 4,5 мл фізіологічного розчину. (Згідно з рекомендаціями Американської академії педіатрії в місці введення антигену підшкірно вводиться адреналін нерозведений, але в мен­ших дозах 0,1-0,2 мл 0,1 % розчину з розрахунку 0,005 мл/кг, максимум 0,3 мл).

  2. Додатково до адреналіну можна ввести дозу дифенгідрамін гідрохло-

риду (димедрол, бенадрил), особливо якщо немає можливості пере­вести пацієнта в лікарню негайно. Він може подовжувати дію ад­реналіну (адреналін - препарат короткої дії). Внутрішньом'язово розчин дифенгідраміну вводять в разовій дозі 1-2 мг/кг.
Приблизні вікові разові дози 1 % розчину димедролу

До 1 року

0,1 -0,5мл

1-5 років

0,5 - 1 мл

3-7 років

1 - 1,5 мл

7—14 років

1,5 — 3 мл

Надалі можна продовжити прийом дифенгідраміну per оs з розра­хунку 5 мг/кг/добу протягом 48 годин.

  1. Інгаляція киснем (якщо є можливість).

  2. Терміново викликати по телефону лікаря та реанімаційну бригаду.


Попередження підвищення температури тіла як наслідку вакцинації

Однією з найбільш поширених небажаних реакцій на вве­дення вакцин є підвищення температури тіла вище 38,0 °С. Час­то такі реакції виникають на введення АКДП та відмічаються приблизно у 20 % дітей, які отримали дану вакцину. Вважають, що така реакція пов'язана з наявністю кашлюкового компонен­та. Для попередження даної небажаної реакції закордонні спеці­алісти радять використовувати парацетамол. Так, в США та Ка­наді ацетамінофен (парацетамол) рекомендований для всіх ді­тей, які отримують перші 3 дози АКДП-НіЬ. Антипіретик призначається на момент введення вакцини з наступними 2 до­датковими дозами через 4-6 годин. Для дітей в анамнезі з феб-рильними судомами прийом антипіретика може бути подовжений до 36 годин після вакцинації та повинен призначатися під час кожної дози АКДП-Ніb.

Ацетилсаліцилова кислота (аспірин та ін.) не рекомендуєть­ся для застосовування у дітей.



У таблиці 4 наведені рекомендовані дози парацетамолу (ацетамі-нофену). Для дітей до 24 міс. життя необхідна доза визначається з розрахунку на масу тіла: 10-15 мг/кг/дозу парацетамолу.

Разові дози парацетамолу для дітей

Маса/

3-5

6-9

10-12

2-3

4-5

6-12

12 років

вік

кг

кг

кг

роки

роки

років




Разова

40

80

120

160

240

300-325

300-650

доза (мг)






















На закінчення ще раз хотілось би підкреслити, що патогно-монічних симптомів, які дозволили б однозначно вважа­ти кожний конкретний випадок поствакцинальним ускла­дненням або реакцією, немає, так що це завжди неточне твердження (припущення), навіть після виключення всіх інших можливих причин.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка