психофізіологічна експертиза з використанням поліграфа як можливе джерело доказів мотлях о.І



Скачати 121,21 Kb.
Дата конвертації26.04.2017
Розмір121,21 Kb.
УДК 343.9 (045)
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА З ВИКОРИСТАННЯМ

ПОЛІГРАФА ЯК МОЖЛИВЕ ДЖЕРЕЛО ДОКАЗІВ

МОТЛЯХ О.І.,

кандидат юридичних наук,

доцент, професор кафедри

кримінального права і процесу

Юридичного інституту

Національного авіаційного

університету
Питанню використання у слідчій діяльності результатів психофізіологічних експертиз із застосуванням поліграфа як можливого джерела доказів у кримінальному судочинстві України та держав-сусідів відводиться належне місце. Відходить на другий план дискусія науковців щодо доцільності введення в процес доказування поліграфа. Як зазначав Р.С. Бєлкін, сьогодні немає підстав для заперечень проти використання поліграфа експертом-психіатром або психологом [1, с. 54]. Оскільки отримана у результаті таких експертиз інформація несе в собі орієнтовні оперативні дані для слідства внаслідок умовно-правомірної діяльності щодо використання поліграфологічного технічного забезпечення на етапі досудового та судового провадження, виникає питання легітимності та достовірності зібраних даних, що можуть слугувати джерелом доказів.

Метою статті є оцінка результатів психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа та визначення її місця в системі забезпечення доказів у кримінальному судочинстві України.

Дослідженням обраної теми займалися такі вчені: Р.С. Бєлкін, О.В. Белюшина, Ю.К. Орлов, Г.К. Кравцова, Я.В. Коміссарова, М.А. Селіванов, А.П. Сошніков, Т.Р. Морозова, Ю.І. Холодний та ін.

Зібраний емпіричний матеріал вітчизняної та зарубіжної слідчої та судової практики за результатами застосування поліграфа під час розслідування та розкриття злочинів дає підстави стверджувати про необхідність використання в ході слідства даного науково-технічного забезпечення. Слідчий повинен поставити перед психофізіологічною експертизою із застосуванням поліграфа і, зокрема перед експертом, який її проводитиме, чітке завдання, за яким експерт будуватиме свої логічно обґрунтовані тести опитування індивідуума. На основі всебічного, повного і об’єктивного проведення такої експертизи експерт в подальшому формуватиме експертні висновки таким чином, щоб вони мали вагоме значення як джерело доказів на стадії судового розгляду кримінальної справи.

Виходячи з того, що нині в Україні в спеціалізованих державних науково-дослідних установах психофізіологічна експертиза з використанням поліграфа практично відсутня, її проведення здійснюють окремі державні та приватні організації, і, відповідно, змінюється і сутність отриманих інформаційних даних, що породжує різні тлумачення серед науковців і практиків. Зміст дискусії полягає у правових, методичних, організаційних та інших аспектах. Більшість науковців схиляються до думки, що використання поліграфа як багатофункціонального технічного засобу, призначеного для гласної синхронної реєстрації в процесі опитування людини параметрів її фізичних процесів (в тому числі дихання, серцево-судинної активності, зміни електричних властивостей шкіри, рухової активності та інших процесів), що дозволяють зафіксувати результати в аналоговому чи цифровому вигляді, є сферою застосування спеціальних знань особи у конкретній галузі наукового пізнання. Враховуючи, що це сфера кримінального судочинства, психофізіологічні дослідження з використанням поліграфа мають проводитися експертами саме у спеціальних експертних установах. М.А. Селіванов з цього приводу зазначав: «Оскільки перевірка на поліграфі вимагає застосування спеціальних знань та проведення відповідних досліджень, є всі підстави говорити про те, що у цьому випадку наявні всі ознаки процесуальної дії, що іменується експертизою» [2, с. 65-66]. Тобто якщо психофізіологічні дослідження з використанням поліграфа, що проводяться установою, яка має статус позаекспертної діяльності, то така установа не може надавати експертного висновку як одного із можливих джерел доказів. Навіть якщо в ній працюють спеціалісти з відповідними знаннями в конкретній сфері – вони не наділені повноваженнями експертів. Висновки спеціаліста матимуть характер ймовірного, рекомендаційного та орієнтованого характеру. А.В. Писарєв та І.П. Пилюшина зазначають, що висновки фахівця можна отримати тільки тоді, коли відповіді на питання, що поставив спеціаліст, можуть бути надані без проведення дослідження. Якщо ж є потреба у самому дослідженні, слід призначати та проводити експертизу [3, с. 315]. Інший російський дослідник А.В. Кудрявцева наголошує, що спеціаліст, так як і експерт, проводить дослідження, а відмінність дій спеціаліста від дій експерта полягає в такому аспекті, як глибина дослідження. Діяльність спеціаліста базується на емпіричному рівні пізнання (доказуванні) і обмежується простими умовиводами, які становлять різновидність суджень. Діяльність експерта здійснюється не лише на емпіричному, але і на теоретичному (логічному) рівні [4, с. 487].

Саме тому результати дослідження та висновки судової експертизи є визначальними і мають пріоритетне значення при встановленні обставин, що підлягають доказуванню. Умовиводи спеціаліста-поліграфолога не можуть замінити повноцінної судової експертизи, особливо у випадках, коли потрібно дати однозначну, категоричну, стверджувальну відповідь. Практика показує, що відсутність спеціальних знань окремих слідчих та суддів щодо використання експертних висновків чи інформаційних даних, отриманих за допомогою поліграфа, спричиняють хаос у розслідуванні справи та притягненні до кримінальної відповідальності винних осіб. Органи досудового та судового слідства часто не беруть до уваги висновок поліграфолога як можливий доказ. Слід погодитися, що психофізіологічна експертиза з використанням поліграфа має свої недоліки, а її висновки є ймовірними. Разом з тим збільшення кількості застосування таких експертиз у ході проведення слідства та розробка нових методик їх проведення дадуть змогу отримати однозначні беззаперечні висновки. Нині ж у кримінальному судочинстві України результати психофізіологічної експертизи не мають переваги перед висновками інших видів судових експертиз, що унеможливлює упереджене ставлення учасників слідства до передчасних побоювань, які вплинуть на результати судового розгляду справи. Висновки експерта підлягають судовій оцінці як і будь-який інший доказ, що є у справі. У цьому зв’язку доречною є позиція російського дослідника Ю.К. Орлова: «…давно відкинуто концепцію «наукового судді», що побутувала на початку ХХ століття, відповідно до якої висновок експерта був обов’язковим для суду й міг бути заперечений тільки іншим висновком… Вважалося, що оскільки висновок експерта ґрунтується на незаперечних наукових положеннях, він не може викликати жодних сумнівів. Час розвіяв ці ілюзії й розставив все на свої місця» [5, с. 130].

Кримінально-процесуальне законодавство України вимагає всебічного і об’єктивного дослідження матеріалів справи, в тому числі і результатів судових експертиз. А тому аналіз висновків психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа повинен перевірятися іншими доказами, що є у справі, в тому числі і непрямими. Оцінка отриманих ймовірних висновків перевіряється шляхом дослідження непрямих доказів таким чином:

- у справі має бути кілька непрямих доказів, між якими повинен існувати логічний зв'язок і які у сукупності становлять єдину систему і доповнюють зміст один одного;

- усі непрямі докази, що є у справі, мають випливати з однієї обставини, яка входить у предмет доказування;

- з цілісної системи взаємопов’язаних непрямих доказів повинен бути побудований висновок, що ляже в основу висунення основної криміналістичної версії.

Слід зазначити, що судова психофізіологічна експертиза в країнах, у яких поліграф є легалізованим технічним засобом, призначається та проводиться у випадках виникнення проблемних питань, пов’язаних з розслідуванням кримінальної справи, зокрема:

- коли існують прямі протиріччя між показаннями учасників слідства

(потерпілих, свідків, підозрюваних, обвинувачених);

- коли існує протиріччя між показаннями допитаних осіб та іншими

доказами, що є у кримінальній справі;

- коли відсутні будь-які докази по справі.

На відміну від інших судових експертиз, психофізіологічна експертиза в Україні є психофізіологічним дослідженням з використанням поліграфа і призначається та проводиться лише за наявності добровільної письмової згоди підекспертної особи та за умови попереднього ознайомленням її з нормами кримінально-процесуального законодавства України, Закону України «Про судові експертизи», з «Інструкцією про порядок використання в діяльності ОВС поліграфів (комп’ютеризованих приладів реєстрації психофізіологічних реакцій людини)», затвердженої Наказом МВС України від 28.07.2004 року № 842, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1373/9972 від 27.10.2004 року, іншими положеннями щодо проведення експертизи. Дослідження здійснюються з використанням відеозаписуючого обладнання протягом всього сеансу експертизи та, по можливості, у присутності адвоката. На відміну від інших видів судових експертиз, психофізіологічне дослідження з використанням поліграфа побудоване наступним чином:



  • підготовка поліграфологом тестових матеріалів, які формуються на основі даних слідчого про обставини справи, що розслідується. Завдання побудовані за принципом навідних, доповнюючих та уточнюючих запитань, що становлять основу прямих і непрямих доказів;

  • ознайомлення підекспертного за його бажанням з тестовими запитаннями, окрім основних питань, що сформульовані слідчим в постанові про призначення експертного дослідження;

  • ознайомлення з результатами поліграфологічної експертизи (дослідження) зацікавлених учасників процесу;

  • оцінка результатів проведення дослідження поліграфологом чи групою спеціалістів (експертів) та формування ймовірного чи беззаперечного стверджувального висновку;

  • оформлення матеріалів проведеної психофізіологічної експертизи (дослідження) з використанням поліграфа з додаванням до неї носіїв відеозапису, тестових питань і поліграм, з метою уникнення протиріч та сумнівів зацікавлених учасників процесу та підтвердження іншим поліграфологом та органом слідства обґрунтованості сформованих висновків.

Особливістю даного виду дослідження, що відрізняє його від інших судових експертиз є спілкування поліграфолога з підекспертиним перед проведенням тесту [6], у ході якого експерт чи спеціаліст має пояснити принцип роботи поліграфа та запевнити особу у відсутності будь-яких негативних впливів на її здоров’я з боку даного технічного засобу. Далі експерт чи спеціаліст повинен пересвідчитися у належному стані здоров’я особи, яка проходитиме опитування-тестування на поліграфі: визначити, чи ніщо не турбує підекспертного на даний момент; чи може він адекватно реагувати на запитання у зв’язку з під’єднанням електродатчиків; чи немає у нього зауважень до технічної обстановки, скажімо, пов’язаної з відеофіксацією процесу, незручністю крісла, в якому розміщуватиметься підекспертний, доступністю мови, дикції і інтонації спеціаліста (експерта). Такі та інші питання з’ясовуються поліграфологом з метою уникнення в ході експертизи (дослідження) нештатних ситуацій, за яких підекспертний може на них послатися, коли відчує гостроту запитань і намагатиметься їх уникнути, щоб не видати самого себе. Процедурно допускається навіть робити невелику технічну перерву на вимогу під експертного, який під час неї може спілкуватися зі своїм адвокатом. По закінченню тестування поліграфолог від’єднує електродатчики від під експертного, в його ж присутності переносить отримані результати експертизи (дослідження) на окремий магнітний носій, запаковує в чистий конверт, заклеює його і на конверті робить пояснювальний напис. Всі учасники психофізіологічної експертизи (дослідження) з використанням поліграфа підписують конверт. Поліграфолог дає відповіді на уточнюючі запитання-зауваження з боку підекспертного та інших учасників стосовно процедури ведення експертизи (дослідження); повідомляє про завершення процедури заходу, вказує час і оголошує про припинення відеозйомки. В подальшому матеріали поліграфологічної експертизи (дослідження) разом з відеозаписом та оформленими висновками залишаються в установі, яка проводила дане дослідження з повідомленням її результатів. На вимогу особи чи установи, яка призначала судову експертизу (дослідження), матеріали її проведення надаються для долучення їх до матеріалів кримінальної справи. Копія даних експертизи (дослідження) з використанням поліграфа залишається на твердих носіях в установі на випадок повторної чи додаткової процедури її проведення, а також при виникненні спірних питань, пов’язаних з об’єктивністю реалізації первинного заходу. В окремих випадках на вимогу особи чи органу, що призначав судову експертизу, матеріали дослідження поліграм передаються їм на зберігання, чим установа, яка проводила експертизу, знімає з себе питання щодо збереження на твердих носіях матеріалів психофізіологічної експертизи [7, с. 68]. На вимогу органів слідства може бути призначена комплексна психофізіологічна експертиза (дослідження) з використанням поліграфа. Її проведення здійснюється за загальними правилами проведення такого роду судових експертиз [8].

Висновки. Необхідність введення в процес доказування даних психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа продиктована реаліями сьогодення. Статистичні показники злочинності в Україні, як і в інших державах, вимагають радикальних підходів і методів протидії їй. Нині зусилля науковців та дослідників цього питання, повинні бути спрямовані на детальне вивчення та легалізацію використання поліграфа якщо ж не в чинному вітчизняному законодавстві то при наймі в проекті нового кримінально-процесуального кодексу України. Слід розробити та впровадити процедуру його використання повноважними експертними установами, дослідити та проаналізувати, які завдання можуть бути поставлені перед експертом при призначенні та проведенні психофізіологічної експертизи, яким чином і на основі чого має будуватися висновок експерта-поліграфолога, щоб являти собою вагоме джерело доказів в суді.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. / Р.С. Белкин – М.: «Юрист», 1997. – 408 с.

2. Семенов В.В. Правовые, тактические и методические аспекты использования полиграфа в уголовном судопроизводстве. Учеб. пособие. / В.В.Семенов, Л.Н. Иванов – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2008. – 184 с.

3. Писарев А.В. Получение доказательств от эксперта и специалиста в уголовном судопроизводстве / А.В. Писарев, И.П. Пилюшина // Актуальные проблемы права России и стран СНГ-2007: Материалы IX Междунар. науч.-практ. конф. – Челябинск, 2007. – Ч. 3. – С. 315.

4. Кудрявцева А.В. Уровни решения задач как основание разграничения компетенции эксперта и специалиста / А.В. Кудрявцева // Пятьдесят лет кафедре уголовного процесса УрГЮА (СЮИ): Материалы Междунар. науч.-практ. конф.: В 2 ч. – Екатеринбург, 2005. – Ч. 1. – 511с.

5. Орлов Ю.К. Судебная экспертиза как средство доказывания в уголовном судопроизводстве / Ю.К. Орлов. / М.: ИПК РФЦСЭ, 2005. – 264 с.

6. Белюшина О.В. Полиграф в суде и на предварительном следствии / О.В. Белюшина // http://www.bnti.ru/showart.asp?aid=908&lvl=02.13.

7. Алгоритм действий полиграфолога при производстве судебной психофизиологической экспертизы с использованием полиграфа / Актуальные проблемы специальных психофизиологических исследований и перспективы их использования в борьбе с преступностью и подборе кадров: Материалы IХ международной научно-практической конференции. – Краснодар: изд-во КубГТУ, 2008. – С. 66-69.

8. Комиссарова Я.В. Заключение полиграфолога как источник доказательств / Я.В.Комиссарова, А.П.Сошников. – Актуальные проблемы современной криминалистики // Материалы научно-практической конференции: В 2-х ч., Симферополь – Алушта. 19-21 сентября 2002г. – Симферополь: Доля, 2002. – Ч.1. – С. 67-72.

-------------------------------------------------------------------------------------------



Мотлях О.І. Психофізіологічна експертиза з використанням поліграфа

як можливе джерело доказів

Анотація. У статті розглядається питання щодо використання результатів судової психофізіологічної експертизи з застосуванням поліграфа як можливого джерела доказів у кримінальному судочинстві України.

Ключові слова: судова психофізіологічна експертиза, спеціаліст-поліграфолог, під експертний, експертний висновок, джерело доказів
Мотлях А.И. Психофизиологическая экспертиза с использованием полиграфа как возможный источник доказательств

Аннотация. В статье рассматриваются вопросы использования судебной психофизиологической экспертизы с применением полиграфа как возможного источника доказательств в украинском уголовном судопроизводстве.

Ключевые слова: судебная психофизиологическая експертиза; специалист-полиграфолог; подэкспертный; экспертный вывод; источник доказательств.
Motlyakh A. Psycho-physiological report with the use of polygraph as a possible source of proofs

Summary. In the article the questions of the use of judicial psycho-physiological report are examined with the use of polygraph as possible source of proofs in the Ukrainian criminal trial.

Key words: psycho-physiological report; specialist polygraph; expert conclusion; source of evidence.





Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка