Реалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті




Скачати 276,24 Kb.
Дата конвертації14.11.2018
Розмір276,24 Kb.
Управління освіти Первомайської міської ради

Міський методичний кабінет





Реалізація

компетентнісного підходу

в художньо-естетичній освіті

(для вчителів художньо-естетичних дисциплін)

Первомайськ, 2017

Реалізація компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті. Мтодичний посібник для вчителів художньо-естетичних дисциплін. – Первомайськ, 2017. - 20 с.

Укладач: Вишневська М.О., вчитель художньої культури Первомайського НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум" Первомайської міської ради Миколаївської області

Рецензент: Хрипун М.Г., методист міського методичного кабінету управління освіти Первомайської міської ради Миколаївської області

Відповідальні Остапенко Г.Ф., начальник управління освіти

за випуск: Первомайської міської ради Миколаївської області,

Рябикіна А.В., завідувач методичного кабінету

управління освіти Первомайської міської ради

Миколаївської області
Комп′ютерна верстка,

Дизайн, друк: Бончковська С.Г., Рябикін А.П.


Рекомендовано науково-методичною радою управління освіти Первомайської міської ради, протокол № 3 від 18.05.2017

Посібник містить методичні матеріали щодо художньо-естетичної освіти школярів в умовах компетентнісного підходу: теоретичні засади реалізації компетентнісного підходу в мистецтві та практичні матеріали, спрямовані на формування в школярів ціннісно-смислових, пізнавальних, загальнокультурних, моральних, соціальних, комунікативних компетентностей.




ЗМІСТ


1.

Вступ ………………………………………………….


4

2.

Актуальність компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті …………………………

5


3.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади реалізації компетентнісного підходу на уроках художньої культури ……………………………………………..


6


4.

РОЗДІЛ 2. Практичні аспекти здійснення компетентнісного підходу на уроках художньої культури ……………………………………………..


8


5.

Додатки ………………………………………………


15

6.

Список використаних джерел ………………………

20



















ВСТУП

«Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці… . Успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.», - йдеться у Концепції Нової української школи.

Відомо, що центральне місце в системі освіти належить середній школі. Тут формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. У школі вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя. «Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усві- домлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності», - зазначено у проекті Закону України «Про освіту» №3491-д від 04.04.2016.

Вирішити поставлені перед школою завдання покликаний компетентнісний та діяльнісний підходи до організації навчання учнів, і в художньо-естетичній освіті зокрема. Предмети художньо-естетичного циклу спрямовані не тільки на естетичне виховання учнів, а завдяки впливу на емоційно-чуттєву сферу через образний зміст творів мистецтва вони здатні ефективно впливати на   формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

Методичні матеріали з реалізації компетентнісного підходу в художньо-естетичній освіті школярів допоможуть педагогам усвідомити сучасні підходи до викладання художньо-естетичних дисциплін, вирішення основних завдань Нової української школи, методики роботи з формування основних компетентностей на уроках художньої культури.

АКТУАЛЬНІСТЬ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІЙ ОСВІТІ
У Концепції нової української школи зазначено, що основною вимогою сучасної освіти є формування діяльної особистості, «яка вміє навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями». Отже, прийшов час виховання нового менталітету, людей, озброєних не тільки знаннями, а й уміннями їх застосовувати, приймати правильні рішення для розв’язання особистих питань та проблем людства, брати на себе відповідальність за власне майбутнє та майбутнє держави її культури, цивілізації. «Метою освіти повинно бути не озброєння учнів набором певних фактів з різних галузей науки, а створення умов для народження… цілісного, особистісно зумовленого образу світу та особистості в ньому» [13, с.6].

У сучасному світі людині потрібні вміння, спрямовані на творчу дію – компетентності, в тому числі художньо-естетичного напряму. Вони підвищують загальнокультурний рівень, що дозволяє застосовувати їх найбільш вдало, толерантно, усвідомлено.

Людина, озброєна різноманітними компетентностями, відкрита світу, не боїться бути незрозумілою, неоціненною. Вона кожного дня вдосконалює свої знання та вміння, дарує їх людям, робить світ кращим, вчить цьому інших, гармонізуючи все навколо себе.

Отже, процес сучасного навчання – це формування компетентної особистості, художньо-естетичної освіти – формування мистецьких компетентностей, людини, яка вміє поводитися у світі мистецьких цінностей, зберігати, й приумножувати їх.

Особливо сприятливими для формування в учнів культурних цінностей є теми «Художня культура і середовище» (9 клас), «Художня культура рідного краю», «Форми збереження культурної спадщини». Теми «Полікультурний образ світу», «Художня картина світу» підводять підсумок ідеї взаємопов’язаності всього з усім у світі, космополітичності кожної людини, її відповідальності за кожен свій крок, щасливе існування.
РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ

КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

НА УРОКАХ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
Пріоритетним завданням як навчання взагалі, так і навчання предметів художньо-естетичного циклу є формування в учнів предметних та ключових компетентностей.

Компетенція – це певний досвід, якого вимагає суспільство, він об’єднує знання, вміння, навички. Це норма, яку треба засвоїти, щоб реалізувати соціалізацію та пристосуватися до потреб суспільства.

У процесі засвоєння компетенція має перетворюватися на компетентність – здатність застосовувати отримані знання, вміння, навички в життєвих ситуаціях для самостійних дій і розв’язання виникаючих проблем.

Формуванню ключових компетентностей присвятили свої роботи А.Х.Веетрхайм, П.Врігнод, П.Вогеліус, Р.Данон, Р.Джакку-Сівонен, Ф.Келлі, Д.Міллєр, М.Норріс, Дж.Пешар, Дж.Саккен, Е. Свенік, П.Трієр та ін.

Назва «ключові компетентності» походить від слова «ключ». Вони, як ключ, відкривають дорогу до інших компетентностей, використовуються в повсякденному житті, тобто є ключем, котрий відчиняє двері в реальний світ, що знаходиться за межами учбового закладу. Ключові компетентності універсальні, надпредметні (учитель має сформувати ні більш, ні менш, як homo universal доби Відродження).

Концепція «ключових компетентностей» була прийнята Радою Європи ще у 1996 році, тобто більше двадцяти років тому.

Існують різні класифікації ключових компетентностей. У підвищенні культурного рівня людини важливу роль відіграють такі компетентності:



  • ціннісно-смислові, які пов’язанні з осмисленням свого місця у світі, самопізнанням, вибором мети життя та життєвих цінностей (9 клас, тема «Матеріальна і духовна культура»);

  • пізнавальні та інформаційні (вміння шукати, критично сприймати, аналізувати, та застосовувати інформацію для вирішення будь-яких проблем, організовувати особисту навчально-пізнавальну діяльність, здобувати знання безпосередньо з реальності, використовувати їх у нестандартних ситуаціях, здатності до самоосвіти, саморозвитку, конкурентоспроможності, вчитися впродовж життя);

  • загальнокультурні (пізнання особливостей національної культури та культури різних країн (міжкультурні компетентності), формування культури міжособистісних відносин і толерантної поведінки, моральних якостей тощо);

  • моральні (вміння жити за загальнолюдськими законами, контролювати клімат нетолерантності, расизму, ксенофобії, агресії та позитивно впливати на покращення ситуації);

  • соціальні (вміння жити в соціумі, професійне самовизначення);

  • комунікативні (знання мов, ефективних способів співпраці, уявлення про соціальні ролі, вміння вести дискусію).

Для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програми навчання предметам художньо-естетичного циклу (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, інтегровані курси «Мистецтво» та «Художня культура») має відбуватися через пізнання мистецтва, сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності. Це реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою. Вчителю слід не перетворювати уроки в суто інформативні, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити їх завданнями художньо-практичного спрямування. Для цього слід передбачити виконання учнями практичних завдань, зокрема пошукового (мистецькі проекти) та творчого (виконання живописних та графічних композицій, театралізацій тощо) характеру.

Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів і прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидових мистецьких паралелей, аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва, насамперед музичного і образотворчого. Також на уроках доцільно застосовувати інтерактивні, проблемно-евристичні, комп’ютерні технології; стимулювати пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.


РОЗДІЛ 2

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

НА УРОКАХ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
Реалізація завдань компетентнісного підходу здійснюється на уроках та в позаурочний час. При цьому активно використовуються сучасні прийоми та стратегії, робляться висновки – складається система. Таким чином формується кожна із базових компетентностей.
Формування ціннісно-смислових компетентностей

«Кожна цивілізація навчає своїх дітей впоратися з часом та простором… Й треба запропонувати деякий ключ до розуміння того, як все відбувається в цьому світі» [9, с. 181].

Безумовно, ключ до розуміння базових моральних основ вчитель може дати на уроках художньої культури, під час обговорення епіграфів до тем, а також при вивченні тем «Античність» та «Відродження».

Як відомо, існує декілька тлумачень значення слова культура. В перекладі з латинського воно означає «розвиток». Інше тлумачення говорить, що культура - це «певний рівень розвитку суспільства або людини». Це дає можливість організувати на вступному уроці дискусію з прикладами з життя, літератури, кіно, телебачення. Це й фабула п’єси Б. Шоу «Пігмаліон» з питанням «Чи можливо стати леді за невеликий час?». За звичай учні відповідають «сумнівно», «можливо, коли є бажання», «можливо, коли є професор Хіггінс», «неможливо», й наводять приклади з телепрограм, серіалів (персонаж «Кухні» - філософ-жебрак, який викликає повагу знаннями, потягом до читання, цитуванням латині, спокоєм в деякій ситуації. Він, як з’ясовується з часом, освічена, поважна людина, яка спокійно сприйняла тимчасове жахливе становище, в чому їй допомогла культура, та водночас виявилося, що культурні надбання були підсумком навчання та роботи над собою). Непогано завершити цей екскурс в літературу, кіно та телебачення прикладами з життя відомих особистостей, родичів, друзів тощо.

Доречним також буде використання в якості епіграфу слів Шарля Мьоллера: «Культура – це швидше мета, якої ми маємо прагнути, ніж спадок, який необхідно зберегти». Це чудовий привід організувати бесіду про те, що все матеріальне невічне та локалізоване, а культурні надбання – завжди з нами, це скарб, який не можна ні загубити, ні переоцінити.

Теми «Античність» та «Відродження» передбачають проникнення в сенс філософії гуманізму з її безмежною вірою в здібності людини (життя Мікеланджело та Леонардо ілюструє ці постулати). Доречним буде використання книг італійського письменника та мистецтвознавця Роландо Кристофанеллі, «Щоденник Мікеланджело шаленого» [4, с. 91-140], спеціаліста з історії італійського мистецтва Карла Педретті «Леонардо», розпису Сікстинської капели на полотні, відеоматеріалів.

Особливу увагу слід звернути на штудії Леонардо (руки, зморшок одягу, ракурсів голови, пасм волосся). Це показує легендарну працездатність майстра. При цьому можна використати вправу «Система допомоги», під час якої учні роблять позначки V – «це я знаю» та додають загальновідому інформацію про багатогранність обдарувань геніальної людини. Знак + – «нова інформація» зявляється, коли учні дізнаються про так звані «леонардески» (картини, створені фактично його учнями, де сам Леонардо прописував лише обличчя та руки).

Можна запропонувати й таку форму роботи, як «Порушена послідовність», що передбачає скорочений запис біографії живописця: дитинство, самостійні спроби писати, … , Мілан, … . Учні з’ясовують, що пропущено початок – навчання у Вероккро, згадують про написаного їм в 20 років за дорученням майстра ангела: «Вчитель був таким засмученим перевершенням учня над собою, що з тих пір не доторкнувся до кісті: … образ носив в себе риси нового живопису, ще небаченого по м’якості світлотіні, по привабливості рішення образу, по оригінальності та віртуозності малюнка» [3, с.72]. Роблять висновки: «Це була традиція того часу», «Можливо, з роками працездатний Леонардо стомився», «Але, перш ніж прийти до «леонардесок», він подолав тяжкий шлях. Й, можливо, причина в досконалості його творів, котра потребує максимуму зусиль», «Шлях до досконалості веде через подолання труднощів. Іншого шляху немає». У разі потреби вчитель додає: «Сьогодні це називають модним словом «Перфекціонізм», а давні римляни говорили: «Per aspera ad astra» («Через тернії до зірок»).

Обов’язково слід приділити увагу шедеврам античності: скульптурам «Афродіта Мілоська» Агесандра та «Дискобол» Мирона. Вираз обличчя. Повний спокій й рівновага. Краса зовнішня та краса внутрішня. Як досягнути тої натхненної краси, про яку так багато говорять в останній час? Вона – ні в гарних рисах обличчя, вона в душі. Та робить прекрасним звичайне, на перший погляд, обличчя й протистоїть сучасній «зробленій красі», «красі ні про що». Саме такий заповіт залишили нам давні майстри 2,5 тис. років тому.

Вправа «Щоденник подвійних записів» підходить для висловлювання своїх думок: в одній колонці – скорочена характеристика твору (або малюнок «під враженням»), у другій – враження та роздуми.

Такі вправи сприяють формуванню ціннісно-смислових компетентностей.
Формування пізнавальних та інформаційних компетентностей
Формуванню пізнавальних та інформаційних компетентностей на уроках художньої культури сприяє обговорення різного роду цікавої інформацію, яку підготували самі учні. Великий інтерес викликають відомості із життя та творчості Далі, «читання» його «розфарбованих вручну фотографій мрії, які можна «читати» по-своєму. Вчитель допомагає зрозуміти, що Далі, можливо, тому й геніальний, що кожного робить співавтором.

Не менший інтерес викликає й репродукція «Нічний дозор» Рембрандта. Учні дізнаються про те, як картина не сподобалася замовнику через те, що була дуже темною та не відповідала вимогам звичайного групового портрета. Інформація про нещасне особисте життя художника допомагає зробити висновок, що так звана «недовершеність» та незвичність його картин – це крок уперед в мистецтві та яскрава індивідуалізованість.

Логічним продовженням історії з Рембрандтом може стати міні-лекція учениці про творчість І.Левітана.

Залучаючи дітей до пошуку потрібної інформації велику увагу слід приділяти створенню на уроках ситуацій для висловлювання особистих вражень від прочитаного, прослуханого.



Формування загальнокультурних компетентностей
Відомо, що дітей вабить сенсаційність інформації. Як правило, вони мають лише фрагментарні знання з того чи іншого питання в галузі мистецтва. Наприклад, всім відомо, що погляд «Джоконди» Леонардо да Вінчі буде спрямованим на тебе, з якого б боку від неї ти б не стояв, що це портрет самого Леонардо. Що Городецький створив проект будинку з химерами у пригніченому настрої, під час хвороби доньки. Та мало хто знає, що портрет Джоконди – це портрет його величної душі, а не фізичного образу, портрет ідеальної людини епохи відродження.

Тому є потреба у малюванні на уроках художньої культури повної художньої картини світу, де все пов’язане між собою, навчанні учнів вільному обговоренню тем мистецтва, використанні термінології. Необхідно «розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури» [7, с.5], давати їм можливість самостійно спробувати себе в творчій сфері, сприяти творчій профорієнтації, розвивати вміння не почувати себе в занепаді, коли трапиться ситуація, де потрібно показати свою художню компетентність.

Безумовно, необхідно щоб учні отримали якісні відомості про величезні художні скарби світу – Афродіту Мілосську, «Джоконду», «Сікстинську мадонну» Рафаеля, «Давида» Мікеланджело, картини Сальвадора Далі… Список достатньо великий.

Тема «Провідні художні музеї світу», 9 клас (Лувр, Прадо, Дрезденська галерея, Ермітаж тощо) дозволяє дати знання про те, що Афродіта та «Джоконда» (а також Ніка Самофракійська – вічний символ перемоги та натхнення) знаходяться в Луврі (Париж), «Сікстинська мадонна» - у Дрезденській галереї (Німеччина), картини Франціско Гойї – в Прадо (Іспанія). Фрески Леонардо «Таємна вечеря» можна побачити в монастирі Санта Марія делла Граціе в Мілані (Італія). У тому ж італійському місті можна побувати в славнозвісному Міланському соборі та побачити «готичне полум’я» та кам’яне мереживо. Адже, саме цей собор – найяскравіший пам’ятник готиці «в чистому вигляді», без домішок романського стилю. Фреска – це фреска, її неможливо перевезти нікуди, вона «прив’язана» до свого місця й стає своєрідною художньою рекламою культурного об’єкту.

Таким чином, розвиваємо загальнокультурні компетентності.

Важливим є також виховання у підлітків толерантного, адекватного ставлення до будь-яких творів мистецтва (від «палеолітичних Венер» та творів з оголеною натурою, наприклад, «Дискобола» Мирона та авангардного мистецтва (9, 10 клас). У 10 класі дається уява про супрематизм як використання геометричних фігур, зафарбованих в локальні кольори для відображення почуттів у творах.






Формування моральних компетентностей
Моральні компетентності тісно пов’язані з загальнокультурними. «Мистецтво привчає жити й мислити в багатополярному світі. Справжня освіта й справжня інтелігентність неможливі без художнього виховання» [11, с.29].

По широті можливостей морального виховання уроки художньої культури можуть конкурувати з уроками літератури. В першу чергу, це розгляд жанрових картин. В 9 класі вивчається тема «Живопис. Художні засоби. Види. Жанри». Твори підбирає сам учитель. Це дає можливість поговорити про красу природи та необхідність бережливого ставлення до неї, провести паралель між красою пейзажу й людської душі та взаємовідносин (9 клас, М.О. Ярошенко «Сільська дівчина»; 10 кл. Т.Г. Шевченко «Катерина»). У 11 класі розглядається побутовий живопис І.Є.Рєпіна та В.Сурікова. Особливу цікавість викликають картини «Бурлаки на Волзі» та «Іван Грозний і син його Іван». У запропонованих творах учні з великим співчуттям описують важку працю людей. В образі Івана Грозного, який вбив сина, учні схильні бачити, насамперед, каяття. У власних моральних висновках вони вдаються до уявної деталізації, що вказує на співтворчість із художником.

Молодь хвилюють питання відносин поколінь, відношення до праці, кохання, зради, вірності. Зустрічаючи полярні погляди, діти не розуміють де справжні. Тому завдання вчителя донести до свідомості підлітків, що «вічні цінності ніхто не спростував, що по-справжньому щасливим є тільки життя, збудоване на законах моралі».

Програма 11 класу відкриває широкий простір для дискусій на моральні теми. Сприятливим є матеріал, що стосується Японії та Індії: «Духовне начало японського ландшафтного саду», «Індійський танець». У ньому розкривається ставлення японців до природи, рослин, про славетне цвітіння сакури, про багатогодинну медитацію в саду каменів, про рослини-символи тощо. Описуючи чайну церемонію, повільну та багатозначну, розмови під час неї наголошуємо на сенсі спілкування («єдина справжня цінність – це цінність людського спілкування»).

«Свого не цурайтеся та чужому навчайтеся» - цими словами Т.Г.Шевченка формуємо в учнів толерантне ставлення до традицій інших народів, формуємо компетентність, завдяки якій вони можуть покращити своє життя, зробити його більш глибоким та наповненим змістом.

Вивчаючи культуру Індії, кожен урок – подорож по країні доречно починати з експрес-тесту «Що ми знаємо про Індію». Зазвичай учні називають: «Йога, шахи, карма, спеції, пашміна, Болівуд, карі, …». Називаючи спеції, вчитель може просто запропонувати рецепт «П’ємонтського салату» з карі.

Обов’язково слід сказати й про реінкарнацію, карму, нірвану, про шкідливість алкоголю, вживання якого забороняє буддизм, й про заборону брехати, робити зло, про чакри, про низькі й високі вібрації. Всі ці відомості позитивно впливають на формування моральних цінностей школярів, їх ціннісних орієнтацій.
Формування соціальних компетнтностей
«Нові реалії життя зумовили… ефективне здійснення державної соціальної політики – однієї з найголовніших умов успішного розвитку нашої держави» [6, с.4].

Отже, вивчаючи в 9 класі тему «Форми збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри галереї тощо)» слід звернути увагу на розвиток галерейного бізнесу як особливої форми бізнесу, що дозволяє об’єднати бізнес і мистецтво, підтримувати молоді обдарування, нести мистецтво в суспільство.

Тема «Дизайн і реклама» (9 клас) має профорієнтаційну спрямованість. Дизайнерські проекти, створення рекламних слоганів, обговорення якості реклами – соціальний аспект зазначеної теми. Учні із задоволенням відповідають на питання тесту, наприклад:


  1. Який рекламний ролик першим приходить на думку?

  2. Який ти вважаєш самим вдалим (невдалим, смішним, сучасним)?

  3. Чи можеш пригадати випадок, коли ти що-небудь придбав завдяки рекламі?

  4. Які перебільшення помітив?

Найбільш вдалі відповіді обговорюються, що допомагає активізації обмірковування соціальних питань. Наприклад, можна обговорити рекламні листівки, які розповсюджують на вулицях, аби заробити, й які потім розкидані скрізь, забруднюють довкілля. Це допомагає зробити висновки не лише щодо «моральності» проблеми з точки зору екології, а й з точки зору витрати величезних коштів, паперу, фарби на те, що нікому не потрібно. Доречним тут є зв'язок з уроками етики.

Теми «Світове мистецтво» (11 клас), «Декоративно-прикладне мистецтво», «Художня культура рідного краю» дають можливості обговорювати соціальнозначимі питання безцінної спадщини поколінь, культурних перлин рідного краю.


Формування комунікативних компетентностей
Навчити бути цікавим співрозмовником – одне з основних завдань шкільної освіти. Навчити учнів вільно оперувати мистецькою термінологією («барельєф», «галерея», «колорит», «еклектика» тощо), відрізняти твори імпресіоністів від абстракціоністів, стилі (бароко, готика, класицизм) – завдання уроків мистецтва (художньої культури).

Для цього слід залучати учнів до обговорення проблем мистецтва, організовуючи роботу в групах, парах, застосовуючи інтерактивні технології.



ДОДАТКИ
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ, ГРУПОВОЇ ТА КОЛЕКТИВНОЇ РОБОТИ
9 клас. Тема «Стилі мистецтва».

Картка для індивідуальної роботи

Стратегія «Порушена послідовність»

Мета: вдосконалювати вміння відрізняти стилі культури, пов’язувати стилі різних епох із сучасністю, «відчувати» їх «вічний» потенціал.



Завдання:

  1. Розташуйте назви стилів у правильній послідовності (за часом виникнення, бажано вказати час існування):

  • класицизм;

  • романський стиль;

  • модернізм;

  • античний стиль;

  • імпресіонізм;

  • реалізм;

  • постмодернізм;

  • бароко;

  • Ренесанс.

  1. Охарактеризуйте один із стилів (за вибором), розкажіть про його використання.


Картка для колективної роботи з класом

Стратегія «Гронування»

Мета: вчити формулювати пояснення до терміну, висловлювати власну точку зору, аргументувати висловлювання.


Опорне слово – «симулякр»
Завдання:

  1. Підберіть асоціативний ряд, продовжуючи:

Бажане, дійсне, сенс, порожнеча…
Картка для роботи в групі

Мета: впорядкувати знання про перлини мистецтва, відомі музеї світу та мистецькі міста.

Завдання: встановити відповідність (шедевр – місто знаходження)

«Тайна вечеря» Леонардо

«Давид» Мікеланджело

«Сікстинська Мадонна» Рафаель

«Джоконда» Леонардо

«Бурлаки на Волзі» Рєпін

«Афродіта Мілосська» Агесандр

Роботи Франсіско Гойї


Лувр, Париж, Франція

Дрезденська галерея, Німеччина

Прадо, Мадрид

Мілан, Італія

Флоренція, Італія

Ермітаж, Санкт - Петербург, Росія



ФРАГМЕНТИ УРОКІВ

9 клас. Тема. Особливості культури інформаційного суспільства. Netкультура.

Мета: дати правдиве уявлення про сучасну інформаційну культуру, про виявлення її позитивних та негативних сторін.


Учитель. Як відомо, ще в 60-х роках ХХ ст. почалися перші дослідження по створенню комп’ютерних програм. Минуло більш, ніж 50 років, суспільство, в якому ми живемо, стало інформаційним, що визначається не тільки кількістю накопиченої інформації (її об’єм був великий і 50 років тому), а й, перш за все, свободою й доступністю. Наприклад, мобільні телефони дозволяють безперервне спілкування, в тому числі і для отримання інформації, й доступ до неї йде через Інтернет.

Пропоную заповнити таблицю за даним початком (визначити позитивні й негативні сторони)


Мобільний зв'язок

+ -

Функція підтримки постійного Абонент доступний для

зв'язку та отримання інформації… контактів, протягом доби,

але мобільний зв'язок

примушує його до

небажаних контактів…



(Після заповнення таблиці учні зачитують записане, коментують, задають один одному питання, відповідають на них, роблять висновки щодо культури використання мобільного зв’язку (кількість часу, існування необхідних обмежень – все це не дозволить з’явитися залежності від мобільного зв’язку та Інтернету.)
10 клас. Тема. Український авангард.

Мета: залучити учнів до творчого процесу, показати як мистецтво допомагає виразити емоції та почуття, водночас позбавитися від руйнівних емоцій (арттерапія).



На попередньому уроці були розглянуті базові терміни:

авангард (від фр. avant garde – передовий загін) – загальна назва низки течій ХХ ст., які прагнули оновлення мистецтва за змістом і формою); супрематизм (від лат. supremus - найвищий) – різновид абстрактного мистецтва, введений Малевичем – з’єднання зафарбованих в локальні кольори простих геометричних фігур (квадрат, круг, трикутник). Була розглянута картина Малевича «Чорний квадрат» (дуже вдала репродукція, де можна побачити конквелюри (тріщини) та отримати уявлення про той самий відтінок чорного, який допоміг художнику створити враження криниці - безодні). Ця картина завжди викликає багато коментарів та своїх «прочитань», навіть суперечок з мистецтвознавцями. Також був зроблений сумісний висновок про те, що самовизначитись в авангарді може будь-хто, головне – експресія. Було отримане домашнє завдання: створити картину за допомогою фарб.

На даному уроці обговорюємо своєрідний вернісаж (особливо звертається увага на роботи, зроблені в період Майдану – кольори та рухи пензля з фарбою демонструють небайдужість підлітків до політичних проблем країни).

Учні коментують свої роботи, доходять висновку, що таке мистецтво є авангардним – після будь-якої події – «свіжої, гарячої» - будь-хто може створити шедевр, відкрити серце світу й себе як митця.
11 клас. Тема. Духовне начало японського ландшафтного саду. Філософія ікебани та чайної церемонії.

Мета: навчити підтримувати та переймати добрі традиції інших народів, запроваджувати свої, нові традиції.


Учитель. Чайна церемонія – один з видів національної культури Японії. Чаювання – церемонія зі своїми непорушними законами.

Питання. Який європейський народ теж має непорушні традиції пиття чаю? (Маються на увазі англійці, учням це відомо з уроків англійської мови.)



  • Чи є в нас свої непорушні традиції чаювання?

В Японії є спеціальні чайні будиночки з бамбуку, вони знаходяться в садах. (Далі розповідається про посуд, чай, воду тощо. Ці відомості готують учні).

Головне - умови тиші та гармонії, споглядання за рослинами та квітами, а також розмови про мистецтво, поезію, природу, красу.



  • Чому саме про це? Чому все це здійснюється дуже повільно?

- Що подобається в японських традиціях, що можна перейняти?

Домашнє завдання. Уявіть себе господарями чайної церемонії. Опишіть чаювання з японськими гостями (сервірування столу, прикраси, посуд, частування, солодощі, місце проведення). Важливо задовольнити гостей, а також продемонструвати свої традиції.



ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА


  1. Вітчинкіна Н.О. Педагогічні технології як умова формування інноваційної компетентності/ Н.О. Вітчинкіна // Управління школою. – 2009 р. - №10 – с. 10-14

  2. Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів / Т.Б. Волобуєва.- Х: Основа, 2005 р.

  3. Долгополов Н.В. Мастера и шедевры / Н.В. Долгополов – М.:Изобразительное искусство, 2010 р. (в 3-х т.), т.1

  4. Cristofaneli Rolando, Diariodi Michelangelo il Pazza / Rolando Cristofaneli – Milano: Feltrinelli Editore, 1968 р.

  5. Ісаєва Є.Л. Як захопити учнів читанням /Є.Л. Ісаєва // Культура в школі і вузі. 2012 р. - №6 – с. 36-42

  6. Концепція нової української школи

  7. Лист МОНУ від 07.08.2016р. № 1/9-437 «Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2016-2017 навчальному році»

  8. Лопата Л. Неодмінна взаємодія / Л. Лопата // Соціальний педагог. - 2013 р.- №10 – с. 4-7

  9. Масол Л.М., Миропольська Н.Є., Оніщенко О. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11класи. Художня культура/ Л.М. Масол, Н.Є. Миропольська, О. Оніщенко – К., 2010.

  10. Соколов Г.И. Искусство Древней Греции / Г.И. Соколов – М.: Искусство, 2000 р.

  11. Тоффлер Э. Третья волна /Э. Тофлер – М.: ООО, АСТ, 2012 р.

  12. Трофименко С.В. Компетентнісний підхід до освітнього процесу як вимога счасності /С.В. Трофименко // Управління школою. 2007 р. - № 19-21, с. 50-52

  13. Федорець М.О. Чи потрібні дитині музичні заняття /М.О. Федорець// Мистецтво в школі – 2017 р. - № 2 – с. 29-31

  14. Фролова О.Є. Точність сприйняття – точність висловлення /О.Є. Фролова// Культура в школі і вузі 2007 р. - № 3 – с. 43-46

  15. Шарко В.Д. Методологічні засади сучасного уроку. - Херсон, 2009 р.




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка