Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків



Сторінка3/21
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2,57 Mb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

  • співвідношення балансового капіталу і доходних активів, яким характеризується ступень захищеності вкладень комерційного банку в ризиковані активи;

  • співвідношення доходних активів і сукупних активів, яким відображається схильність комерційного банку до здійснення ризикованих операцій;

  • співідношення обсягу проблемних кредитів і балансового капіталу, яким характеризується можливість капіталу комерційного банку до покриття ризиків при вкладанні в проблемні активи;

  • питома вага проблемних кредитів в кредитному портфелі банку, якою визначається якість кредитного портфеля комерційного банку;

  • питома вага капіталу у активах комерційного банку, оцінювання рівня і динаміки якої надає можливість виявлення надійності, стійкості функціонування та розвитку комерційного банку тощо.

Слід зауважити, що визначальна роль оцінки ризиків діяльності банку відводиться в сучасній методології банківського нагляду. Так, у червні 2004 р. Базельським комітетом із банківського нагляду було прийнято концептуальну основу Угоди про капітал (або Базель ІІ), відкоригована версія якої була опублікована в листопаді 2005 р. [107].

Визначення кредитного ризику за Базельською угодою про капітал здійснювалося грунтуючись на основі застосування одного із двох альтернативних підходів – стандартизованого підходу і підходу внутрішніх рейтингів.

Порівняльний аналіз зазначених підходів надає можливість зробити висновок, що для більшості вітчизняних комерційних банків більш прийнятним є застосування спрощеного стандартизованого підходу, яким не вимагаються додаткові витрати на здійснення рейтингової оцінки. Одночасно, слід враховувати, що вимогами Базельської угоди передбачено диференціацію комерційних банків в залежності від складності прийнятих ними методик управління ризиками і підходів до розрахунку їхніх кредитних ризиків. В зазначених умовах застосування комерційним банком внутрішніх кредитних рейтингів є певним чином ознакою стабільності його функціонування і надійності, непрямим чинником стимулювання розвитку комерційного банку на основі ефекту прихованих переваг.

На нашу думку, кількісний критерій оцінювання кредитного ризику є в площині з’ясування ризикової позиції не лише як певного потоку платежів та конкретної амплітуди коливань вартості, але і як засобу грошового визначення ймовірнісного відхилення в залежності від обраного сценарію управління ризиковою ситуацією [2].

Саме вказаний підхід є передбаченим Базельською угодою про капітал, якою передбачено, що вимоги власного капіталу до кредитних інститутів мають формуватися із врахуванням рівня економічного ризику наданих кредитів, тобто, так званого ризику втрати позичальника. Він визначається без урахування наявного забезпечення за кредитом на основі узагальнення банківської статистики відносно його фінансового стану і прогнозування його зміни в частині кредитоспроможності на подальший рік. В термінології Базеля ІІ відповідний показник називається ймовірністю дефолту (або Probability of Default – PD).

В енциклопедії фінансового ризик-менеджменту поняття дефолту визначається як невиконання контрагентом із-за нездатності або небажання умов кредитного договору або ринкової операції, що, враховуючи сформульоване вище визначення кредитного ризику, надає можливість ствердження, що саме дефолт – ключова характеристика останнього та найбільш яскравий його прояв [99].

Провідними світовими рейтинговими агентствами використовуються певним чином відмінні підходи щодо визначення поняття дефолту. Зокрема, Standard & Poor’s визначається дефолт як перший пропущений платіж основної суми боргу або процентних відрахувань, а рейтинговим агентством Moody’s – як будь-який пропущений або відстрочений платіж, або реструктуризація боргу, що є спрямованою на зменшення обсягу зобов’язань позичальника або інше спрощення умов первинної угоди позики [102].

Враховуючи варіативність рішень позичальника відносно розподілу власних платіжних засобів між погашенням основної суми боргу і сплатою процентів за кредитом у випадку втрати ним платоспроможності, є необхідним виділ двох видів дефолту позичальника:



Вказані ситуації можуть виникати як окремо, так і одномоментно. Одночасно, кожна з них характеризується визначеною імовірністю настання, чим зумовлюється необхідність статистичного оцінювання вказаних величин: PDc – імовірності дефолту позичальника за основною сумою боргу; PDp – імовірності дефолту позичальника за процентами.

Поскільки імовірність дефолту є величиною безперервною, з метою її дискретизації комерційному банк слід самостійно визначати шкалу внутрішніх кредитних рейтингів, в яких кожним позичальником, в залежності від оцінених імовірностей вказаних вище різновидів дефолту, отримується визначений кредитний рейтинг, яким характеризується рівень його кредитоспроможності.

Кількість категорій за шкалою внутрішніх кредитних рейтингів вибирається комерційним банком довільно, але, як відзначається у дослідженнях Базельського комітету із банківського нагляду, середня кількість категорій внутрішніх кредитних рейтингів у банках європейських країн становить приблизно десять [101].

Слід зробити зауваження, що в банківській практиці найбільше поширення набули дві економетричні моделі оцінювання імовірності дефолту – грунтуючись на основі функції нормального розподілу (або probit) та грунтуючись на основі логістичного розподілу (або logit). Відповідний вибір обумовлений бінарним характером залежної змінної, що приймає лише два можливих значення, якими є дефолт або його відсутність. Ними передбачено перетворення індексу кредитоспроможності в імовірність дефолту позичальника (або PD). Отже, сучасна практика здійснення банківської діяльності є зосередженою на оцінюванні дефолту позичальника грунтуючись на основі з’ясування комплексного взаємовпливу усіх складових його фінансового становища на спроможність в повному обсязі і своєчасно повернути кошти за отриманим кредитом.

Отже, імовірність дефолту, що є отриманою грунтуючись на основі оцінювання кредитоспроможності позичальників, що узагальнює всю інформацію відносно забезпеченості діяльності позичальника фінансовими ресурсами, збалансованості його активів і пасивів, спроможності до самофінансування і ефективності функціонування, більшою мірою відповідає оцінюванню очікування повернення основної суми боргу за отриманим кредитом. Це можна пояснити тим, що мінімальною вимогою ефективності інвестицій вимагається, щоб за рахунок отриманих від них доходів забезпечувалася сплата процентів за позиковим капіталом, що залучений задля фінансування вказаних інвестиційних вкладень. Відповідно, у випадку мінімально допустимої ефективності застосування позикового капіталу позичальником, як правило, очікується, що основна сума боргу може бути повернутою за рахунок активів позичальника. Одночасно, головною ознакою мінімальної кредитоспроможності позичальника стає його здатність зберегти вартість власних активів на період дії кредитної угоди. Таким чином, оцінки імовірності дефолту, які застосовуються при побудові внутрішніх кредитних рейтингів комерційними банками, за своєю суттю є оцінками імовірності дефолту за основною сумою боргу за кредитною угодою.

Орієнтовну оцінку значень імовірності дефолту за основною сумою боргу, можна отримати, зокрема, в процесі узагальнення даних провідних рейтингових агентств світу. У таблиці. 1.4 наведено порівняння імовірності дефолту кожної категорії кредитного рейтингу рейтингових агентств Standard & Poor’s і Moody’s. Їхній порівняльний аналіз надає можливість визначення головної властивості кредитних рейтингів – властивості збільшення імовірності дефолту при погіршенні категорії кредитного рейтингу.


Таблиця 1.4 – Ймовірності дефолту, що використовуються рейтинговими агентствами Standard & Poor’s і Moody’s [106]

Standard & Poor’s, %

Moody’s , %

Агреговані рейтинги

Позначення

Імовірність дефолту

Позначення

Імовірність дефолту

Позначення

Імовірність дефолту за основною сумою боргу PDc, %

AAA

0,00

Aaa

0,00

R1

0,000

AA+

0,00

Aa1

0,00

AA

0,00

Aa2

0,00

R2

0,015

AA-

0,03

Aa3

0,06

A+

0,02

A1

0,00

R3

0,035

A

0,05

A2

0,00

A-

0,05

A3

0,00

R4

0,085

BBB+

0,12

Baa1

0,07

BBB

0,22

Baa2

0,06

R5

0,285

BBB-

0,35

Baa3

0,39

BB+

0,44

Ba1

0,64

R6

0,690

BB

0,94

Ba2

0,54

BB-

1,33

Ba3

2,47

R7

2,120

B+

2,91

B1

3,48

B

8,38

B2

6,23

R8

9,350

B-

10,32

B3

11,88

CCC

21,94

Caa

18,85

R9

21,940

D

100,00

D

100,00

R10

100,000



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка