Реферат дослідження «Історія української культури» у 5-ти томах «Історія української культури»



Скачати 112,16 Kb.
Дата конвертації15.11.2017
Розмір112,16 Kb.
ТипРеферат



Реферат дослідження

«Історія української культури» у 5-ти томах
«Історія української культури» у 5-ти томах – найповніше із досі існуючих на цю тему, комплексне, системне, ґрунтовне дослідження української культури. У ньому представлено аналітичний (і – на основі аналізу – узагальнюючий) огляд української культури на великому історичному протязі – починаючи із поселень людини на території сучасної України (пам’ятки раннього палеоліту) до наших днів.

«Історія української культури» у 5-ти томах – фундаментальний науковий і культурний проект Національної академії наук України, який набув загальнодержавного значення. Головний редактор Головної редколегії «Історії української культури» у 5-ти томах – Президент Національної академії наук України Б.Є.Патон.


Метою роботи “Історія української культури” у 5-ти тт. (9-ти кн.) є комплексне системне і багатоаспектне дослідження історії вітчизняної культури, спрямоване на виявлення її вагомих досягнень, що сформувалися й розвинулися в усіх сферах суспільного життя України, а також на окреслення й осмислення самобутніх ознак культурного процесу та його місця в європейському культурному просторі.

Наукова новизна праці полягає у тому, що вперше у вітчизняній історіографії та культурології на широкій джерелознавчій базі – історичного, науково-освітнього, мовно-літературного, етнокультурного та мистецького профілю представлено масштабну панораму культурних процесів в Україні в аспекті взаємодії духовної й матеріальної складових національної культури (зокрема, в загальноєвропейському контексті) та розкрито механізми їхнього функціонування.

Науково-практична значущість результатів здійсненого дослідження зумовлена тим, що на основі новітніх дослідницьких методик випрацювано і представлено концептуально нову версію осмислення національної культури України від її найдавніших витоків до наймодерніших проявів на початку ХХІ ст. Завдяки осмисленню та інтерпретації значних покладів емпірики сформовано новий обсяг знань, що є репрезентантом української культури, науково-освітньої галузі та фактором національної ідентифікації українського народу.

П’ятитомна «Історія української культури» видана у 9-ти великоформатних книгах у 2001 – 2013 роках видавництвом «Наукова думка». Видання багато ілюстроване.

Том 1-й (обсягом 1135 с.) (головний редактор – директор Інституту археології НАН України академік НАН України П.П.Толочко) вийшов у світ влітку 2001р.

Том 2-й (обсягом 847 с.) (головний редактор – директор Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України академік НАН України Я.Д.Ісаєвич) вийшов у світ наприкінці 2001 р.

Том 3-й (обсягом 1246 с.) (головний редактор – директор Інституту історії України НАН України академік НАН України В.А.Смолій) вийшов у світ влітку 2003 р.

Том 4-й (головний редактор – директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України академік НАН України Г.А.Скрипник) випущений у 2-х книгах; книга 1-ша (обсягом 1007 с.) вийшла в світ наприкінці 2008 р.; книга 2-га (обсягом 1293 с.) вишла в світ влітку 2005 р.

Том 5-й (головний редактор – директор Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України академік НАН України М.Г.Жулинський) випущений у 4-х книгах; книга 1-ша (обсягом 862 с.) вийшла в світ влітку 2011 р.; книга 2-га (обсягом 1031 с.) вийшла в світ восени 2011 р.; книга 3-тя (обсягом 948 с.) вийшла в світ в останні дні 2012 р.; книга 4-та (обсягом 942 с.) вийшла в світ у 2013 р.

Ідея підготовки фундаментальної праці з історії української культури зародилася в Національній академії наук у кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. на хвилі національного піднесення і відродження гуманітарних наук в Україні. Задум цього проекту пов'язаний був зі специфікою відродження гуманітарних наук в Академії, яка полягала в тому, щоб не лише створити умови для пріоритетного розвитку відповідних наукових напрямів, які зазнали найбільших деформацій у 30 – 70-х роках ХХ ст., але й забезпечити розв’язання важливих загальнонаціональних проблем, вирішення яких є конче потрібне для розбудови суверенної української держави.

У 1991 р. Президія Національної академії наук України прийняла постанову про підготовку до видання ілюстрованої «Історії української культури» у п’яти томах. В Постанові зазначалося, що створення такої праці «набуває першорядного значення в умовах національно-культурного відродження українського народу. Така робота повинна не лише узагальнити численні вітчизняні та зарубіжні дослідження з історії української культури, але й виробити справді наукову концепцію й методологію, орієнтуючись на новітні досягнення світової науки». Були затверджені Головна редколегія та редколегії томів. Президія НАН України постійно тримала в полі зору процес підготовки томів, опікуючись не лише організаційною стороною справи, але й матеріально-фінансовою, що – фактично протягом усіх років підготовки та видання п’ятитомника – було особливо складно. З ініціативи Президії НАН України було проведено широке обговорення плану-проспекту (1991, 1992) видання, кілька всеукраїнських конференцій на тему актуальних проблем історії української культури.

«Історія української культури» у 5-ти томах має на меті дати цілісну картину розвитку різних сфер культури українського народу в їх комплексному взаємозв’язку. Здійснюючи завдання джерелознавчого, бібліографічного, систематизаційного та аналітично-інтерпретаційного спрямування, спираючись на вже випробувані й розробляючи нові методологічно-концептуальні підходи, авторський колектив цього системного дослідження прагнув розкрити характер і структуру української культури, її життєздатність та місце у світі, її роль в утвердженні національного буття та державності українського народу.

В процесі здійснення зазначеного дослідження деякого корегування зазнавали частини його концепції, нагромаджування новий фактичний та інтерпретаційний текстовий матеріал, вагомість якого висувала питання про потребу розширення обсягу відповідних томів (що й стало фактом стосовно томів 4-го та 5-го), певні зміни відбувалися й стосовно добору й чисельності авторських колективів, що працювали над створенням того чи іншого тому.

Дев’ять книг, виданих як реалізація масштабного наукового й культурного проекту, вінчають самовіддану працю Головної редколегії, редколегій томів, численного загального авторського колективу, вкладені в цей проект великі організаційні, координаторські та – головне – творчо-наукові авторські зусилля фахівців. Безперечно, до виходу цих книг причетні й інші працівники, які забезпечували якість ілюстративного ряду, рецензування, наукове й видавниче редагування книг. Особливо варто відмітити роботу редакторів видавництва «Наукова думка».

Послідовність виданих томів відбиває історичну послідовність досліджуваного культурного процесу. В межах кожного з томів було прийнято таке структурне членування матеріалу, яке є відповідним особливостям змісту кожного тому, відповідно – кожного із досліджуваних періодів.

У т. 1-му реконструюється процес первинного залюднення українських теренів, висвітлюється побутування на українських землях різних етносів, досліджується становлення, розквіт і занепад культури Київської Русі. У відповідних розділах, зокрема, розглянуто культуру Пізнього Палеоліту, Неоліту, Енеоліту на землях сучасної України, культуру племен періоду розвиненої первісної община (Бронзова доба), культуру населення скіфо-сарматського часу, культуру населення античних держав Північного Причорномор’я, культуру давніх слов’ян, культуру Київської Русі (розділ, присвячений цій темі, у томі найоб’ємніший), культуру середньовічних кочівників та культурне життя середньовічного Криму.

У томі 2-му висвітлюється розвиток освіти, мистецтва, літератури, стан наукових знань в Україні упродовж ХІІІ – першої половини XVII ст., тобто, періоду існування Галицько-Волинського князівства, яке стало захистом Європи від монголо-татарської навали, періоду удільних Київського, Волинського та інших князівств, періоду українських земель в складі Великого князівства Литовського та Корони польської та утвореної з них у 1569 р. Речі Посполитої. Нарешті, розглядаються ренесансні явища в культурному житті і процес формування культури Бароко. Висвітлені, зокрема, такі цікаві явищі, як аграрна народно-традиційна культура, роль міст як осередків громадського й суспільного життя, такі мистецькі явища, як монументальне малярство, ікона, книжкова мініатюра, такий визначний пам’ятник історії й літератури, як Галицько-Волинський літопис.

Том 3-ій присвячено еволюції національного культурного процесу в другій половині XVII – ХIII ст. Як вказано в анотації тому, «на широкому історичному тлі висвітлюються основні формовияви культурно-духовного життя тогочасної України: освіта, мистецтво, література, розвиток гуманітарних, природничих і технічних знань, книговидавнича справа, культурно-господарські пріоритети». Том розпочинається оглядом стану культури у період від початку (у 1648) Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького – і до кінця XVIII століття, – періоду, коли особливо тяжким був політичний і економічний гніт України Російською імперією і коли, незважаючи на це, визрівали нові духовні й культурні явища, які наприкінці XVIII ст. дали початок новому відродженню України. Звертають на себе увагу такі розділи, як «Феномен українського бароко», «Субкультури соціальних верств і прошарків (політична еліта, духовенство, військові канцеляристи, козаки, селяни, міщани)», огляд освітньої й наукової діяльності Києво-Могилянської академії, книгодрукування, стану образотворчого мистецтва, літератури, музики й театру.

Том 4-й виданий у 2-х книгах. Змістом тому є розвиток української культури ХІХ століття. Втім, практично кожен з авторів, при написанні відповідного розділу робить «захід» у кінець XVIII століття, періоду, з яким пов’язані початки нових тенденцій у розвитку літератури (а це – написання й поява перших трьох частин «Енеїди» І.Котляревського), образотворчого й музичного мистецтва тощо. У розділах висвітлено роль української мови і літератури у формуванні та утвердженні культурно-національної ідентичності українства, явище фольклору та фольклористичної діяльності, акцентується значення наукових товариств, університетів і музеїв у становленні національної ідеології та науки, досліджено формування самобутнього культурно-мистецького середовища, пам’яткоохоронної системи в Україні за умов бездержавності українського етносу. Багато уваги у 4-иу томі приділено цивілізаційним аспектам розвитку культури (зокрема, активна розбудова міст, створення інфраструктур економічного зв’язку, виникнення нових видів транспорту), виникненню нових освітніх центрів в Україні (зокрема, відкриття університетів). ХІХ століття відмітне могутнім розвитком українського письменства нового зразка, зокрема у його межах розгорнута діяльність геніального поета Тараса Шевченка, плеяди визначних письменників і митців. Так звану «мистецьку» сферу культури ХІХ століття репрезентує 2-га книга 4-го тому (у якій наявні розділи «Українська літературна творчість», «Українська музична культура», «Український театр», «Архітектура і містобудівна культура», «Образотворче мистецтво», «Народне декоративне мистецтво. Художні промисли»).

Том 5-й видано у 4-х книгах. Це найоб’ємніший з усіх томів, у його створенні був задіяний найбільший число авторський колектив.

Зміст 5-го тому, який охоплює культурний розвиток ХХ – ХХІ століть, є найскладнішим і не міг не бути таким в умовах, коли українській гуманітарній науці перших десятиліть незалежності України відкривалися нові, раніше замовчувані чи недосліджені явища, «білі плями», продукувалися нові точки зору на цілі періоди драматичного ХХ століття з його кількаразовими змінами ідеологічних і політичних курсів, що мало безперечний вплив на культурний процес. Додати до цього і потребу висвітлення нових, новітніх явищ, які мали місце уже наприкінці ХХ – на початку ХХ ст., намагання авторів при доопрацюванні («дописуванні») нарисів (а це стосується практично усіх розділів тому) доповнити розгляд найновішими, найсвіжішими фактами і подіями, в тому числі й тими, загальна оцінка яких іще не установилася.

Природно, постійна робота над текстом тому з боку численного загону авторів, яка всі ці два десятиліття практично не припинялася, вела до збільшення об’єму тому.

Коли попередній, 4-й том з’явився в світ в обсязі двох книг, стало очевидним, що том 5-й має бути аж ніяк не меншим. Але кількість текстів, які в переважній більшості засвідчували високофахове, ґрунтовне, новаторське дослідження, була іще більшою. Постало питання: або у той чи інший спосіб скоротити тексти, або ж друкувати їх в наданому вигляді. Слушним було рішення Президії НАН України, що ним підтримувався останній варіант. 5-й том «Історії української культури» було, в остаточному підсумку, сплановано до виходу у 4-х книгах.

Чотири книги 5-го тому, що містять в сумі 3782 сторінки ілюстрованого тексту, увібрали в себе роботу великого авторського колективу, який нараховує 97 осіб. Вони є авторами 65 різного обсягу розділів (включаючи «Передмову» та «Післямову»).

5-й том «Історії української культури» структурно розділений на чотири змістові частини. Частина перша, що займає третину 1-ї книги, має назву «Етапи розвитку української культури у ХХ – на початку ХХІ століття» і містить комплексний хронологічний (розділений на 5 періодів) огляд розвитку української культури від початку ХХ століття до наших днів.

Частина друга – «Українська мова. Аспекти мистецького розвитку» – займає дві третини 1-ї книги та всю 2-гу книгу і має своїм змістом, по-перше, огляд (переважно у соціокультурному плані) функціонування й розвитку української мови у цю непросту для неї добу та, по-друге, огляд здобутків образотворчого мистецтва, музичних мистецтв, літератури, архітектури; у розділах акцентовано увагу на тих яскравих явищах українського мистецтва ХХ – початку ХХІ століття, які здобули світовий розголос, принесли славу українському письменству та мистецтву.

Частина третя – «Культура та розвиток науки і технологій в Україні» – відповідає змісту 3-ї книги. Тут предметом розгляду є культурний аспект розвитку соціогуманітарних, точних і природничих наук, технічних наук та розвитку прогресивних технологій. Кількість дисциплін і напрямів, особливо у науках точних, природничих і технічних, – величезна. У погодженні з міркуваннями вчених, висловлених при обговоренні проспекту тому в колективах Національної академії наук, у 3-ій книзі було представлено ті дисципліни і напрями, у яких українська наука і техніка займає провідні у Європі і світі позиції, у яких мала чи має безперечні здобутки, – при цьому розглянутий у розділах комплекс тих чи інших наукових дисциплін, як правило, відповідає профілю діяльності кількох споріднених інститутів НАН України. Особлива увага приділена становленню та історії діяльності Національної академії наук України, підкреслено її роль у розвитку української науки та української культури.

Частина четверта, заключна – «Проблеми функціонування, розвитку і збереження культури в Україні» – займає 4-ту книгу. Тут мова йде про ті культурні сфери і ділянки, у яких відбуваються процеси, покликані до збереження культурних цінностей (бібліотеки, архіви, музеї), до відтворення й забезпечення культурного рівня (освіта й шкільництво, книгодрукування, засоби масової інформації, культурно-просвітницька діяльність); приділено увагу окремим питанням політичної культури, культури міжнаціонального спілкування, релігійного розвитку, культурним аспектам охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, культури побуту і т. ін., – тобто, в цій частині, як і в попередніх, культура мислиться у широкому значенні слова, у дослідженні зроблена спроба представити культурний зріз багатьох ділянок і сфер сучасного життя народу України.


На початку 1-ї книги 5-го тому вміщена «Передмова» (автор – М.Г.Жулинський), у якій поставлено проблематику культурного розвитку ХХ – початку ХХІ століть. Відповідно 4-ту книгу 5-го тому завершує «Післямова» (автор – І.М. Дзюба), в якій підведено підсумки дослідження всього періоду розвитку української культури, здійсненого у 5-томнику, при цьому особлива увага приділена культурній ситуації в сучасній Україні.

«Історія української культури» у 5-ти томах є унікальним, першим безпрецедентно ґрунтовним і системним дослідженням історії української культури. З ним не можуть іти в порівняння такі, приміром, праці, як «Українська культура» І.Огієнка (К., 1918), «Українська культура» за редакцією Д.Антоновича (К., 1993), «Історія української культури» за редакцією І.Крип’якевича (Нью Йорк, 1990; перевидання – Київ, 2002), ряд підручників і посібників з історії української культури, що видані були в останні десятиліття. Нові технічні й електронні засоби, що з’явилися в Україні у новітню добу на час видання цієї праці, дозволили вмістити численний ряд ілюстрацій, в окремих випадках – ексклюзивних, надати привабливого поліграфічного вигляду цьому виданню.

Видання 5-томної (у 9-ти книгах) «Історії української культури», здійснене Національною академією наук України, – непересічне, масштабне явище наукового і культурного життя України початку ХХІ ст. Це глибоке дослідження є яскравим ствердженням націєтворчого, культуротворчого потенціалу українського народу, явленого на протязі століть, виступає промовистою віхою в науковому осмисленні цього феномена, фундаментом для його подальшого дослідження.
С.С.Бессонова

Л.А.Яковлєва

В.С.Александрович

Л.В.Войтович

О.М.Дзюба

П.М.Сас


Г.А.Скрипник

В.В.Рубан



М.Г.Жулинський

М.П.Бондар
Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка