Реферат Кам’янець-Подільський 2014 Реферат




Дата конвертації29.12.2016
Розмір0,9 Mb.


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



Наукова робота

на здобуття щорічної премії Президента України
для молодих вчених



ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННОЇ БАЗИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА


ГОЙСЮК Лілія Володимирівна –

кандидат економічних наук Подільського державного аграрно-технічного університету

Реферат

Кам’янець-Подільський – 2014



Реферат
ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СИРОВИННОЇ БАЗИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА

(Гойсюк Л.В.)
ВСТУП
Недостатня забезпеченість України паливно-енергетичними ресурсами за рахунок власного видобутку та висока енергоємність валового внутрішнього продукту вимагає пошуку альтернативних видів палива. Крім того, постійне збільшення світових цін на нафту спричинює стрибкоподібний ріст цін на традиційні види пального. В свою чергу це призводить до росту цін на всі види виробленої продукції.

Україна володіє великим потенціалом збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Проте збільшення виробництва сільськогосподарської продукції сприятиме не лише забезпеченню продуктами харчування населення, а й виробництву сировини для біопалива, а саме: насіння ріпаку, що є сировиною для виробництва біодизелю і кукурудзи на зерно для виробництва біоетанолу.

Високі ціни при реалізації насіння ріпаку і зростання світового виробництва біодизелю сприяли збільшенню посівних площ ріпаку. Високий вихід біоетанолу з 1 т кукурудзи та найвища урожайність її серед інших зернових культур характеризують кукурудзу на зерно як перспективну енергетичну культуру. Слід відмітити, що ріпак і кукурудза як сировина для біопалива щорічно відновлюються, що не створить загрози вичерпування на відміну від джерел сировини для традиційного пального.

Значна частина ріллі сьогодні не використовується у землеробстві, тому такий резерв може бути задіяний у виробництво сировини для одержання рідких видів біопалива. Крім того, актуальним завданням сьогодні є визначення оптимальної посівної площі ріпаку і кукурудзи на зерно для виробництва біопалива з врахуванням ресурсозабезпеченості виробників сільськогосподарської продукції. Тому і виникає необхідність у дослідженні особливостей формування та ефективності використання сировинної бази для виробництва біопалива.


МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Метою дослідження було наукове обґрунтування потенційних можливостей формування і ефективності використання сировинної бази (насіння ріпаку та кукурудзи на зерно) для виробництва біопалива.

Вирішення поставленої мети сприяло розв’язку наступних завдань:

- проаналізовано сучасний стан і ефективність виробництва насіння ріпаку і кукурудзи на зерно, а також наявність: площ, які не використовуються у землеробстві, родючих ґрунтів, безробітного населення, обсягів викидів шкідливих речовин автотранспортом і споживання традиційного пального для оцінки інвестиційної привабливості виробництва біопалива;

- удосконалено методичний підхід щодо визначення необхідної площі сівби ріпаку і кукурудзи на зерно для виробництва біопалива відповідно до нормативних витрат палива на вирощування сільськогосподарських культур в сівозмінах та рівня ресурсозабезпеченості товаровиробників;

- проаналізовано ефективність виробництва продукції сільського господарства за рахунок використання традиційного пального та сумішей традиційного пального з біопальним;

- визначено економічну оцінку інвестиційного проекту використання ріпаку в якості сировини для виробництва біодизелю;

- розроблено схему вибору між вирощуванням сільськогосподарських культур для виробництва біопалива і для виробництва продовольства.


НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ

Автором розроблено методичний підхід розрахунків інвестиційної привабливості виробництва рідкого біопалива, суть якого полягає у встановленні зон та їх рейтингової оцінки для вирощування сировини (насіння ріпаку та зерна кукурудзи) і переробки її на біопаливо, що сприятиме формуванню сировинної бази для виробництва біопалива з врахуванням умови продовольчої безпеки. Запропоновано методичний підхід щодо визначення необхідної площі сівби ріпаку і кукурудзи на зерно для виробництва біопалива відповідно до нормативних витрат палива на вирощування сільськогосподарських культур в сівозмінах та рівня ресурсозабезпеченості товаровиробників. Особливістю такого підходу є необхідність обчислення коефіцієнта використання розрахункової посівної площі ріпаку і кукурудзи відносно площі ріллі.

Визначено ефективність виробництва продукції сільського господарства за рахунок використання сумішей традиційного пального з біопальним. Проаналізовано розрахунки обсягу інвестицій та їх окупності для реалізації проекту виробництва біодизелю в зоні стратегічної інвестиційної привабливості.

Розроблено схему вибору між вирощуванням сільськогосподарських культур для виробництва біопалива або для виробництва продовольства, що включає оцінку впливу виробництва біопалива на продовольчу безпеку.


НЕОБХІДНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СИРОВИННОЇ БАЗИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА, ПЕРЕДУМОВИ, ТЕНДЕНЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ БІОПАЛИВА

Вибір сільськогосподарських культур, які формують сировинну базу для виробництва біопалива ґрунтується, в першу чергу, на кліматичних та ґрунтових умовах зони. У дослідженнях під сировиною для виробництва біопалива розглядали насіння ріпаку та зерно кукурудзи.

На основі проведених досліджень виявлено, що забезпеченість пальним галузей різних видів діяльності, які його споживають є важливим фактором їх розвитку та функціонування. Забезпеченість необхідною кількістю пального залежить від ціни на традиційні його види, зростання якої стало причиною кризової ситуації у паливному комплексі. Тому частково задовільнити потреби всіх споживачів пальним можна за рахунок виробництва альтернативних його видів. Але для розвитку виробництва біопалива необхідна наявність ефективно сформованої сировинної бази. Сільське господарство є основним споживачем традиційних видів пального (дизельного та бензину моторного) і одночасно може стати потужним джерелом сировини для виробників біопалива.

Дослідження численних законодавчих актів свідчить про сприяння розвитку виробництва біопалива в Україні. Особливе значення мають програми «Розвитку ріпаківництва в Україні на 2008-2015рр» та «Розвитку зерновиробництва в Україні до 2015 року», в яких зазначені прогнози обсягів переробки насіння ріпаку та зерна кукурудзи для виробництва біодизельного пального та біоетанолу. Уваги заслуговує також Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива», в якому передбачені стимули для виробників біопалива. Але слід зауважити законодавча база є недосконалою. Тому основними напрямками розвитку біопалива слід вважати удосконалення нормативно-правової бази щодо виробництва і використання біопалива на регіональному рівні, із передбаченням у нормативних актах державної підтримки виробників сировини для виробництва біопалива та заохочень для споживачів пального при використанні біопального.




НЕДОЛІКИ ТА ПЕРЕВАГИ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ БІОПАЛИВА

Дослідження біопалива слід розглядати враховуючи недоліки та переваги при його виробництві та використанні. Формування сировини у вигляді сільськогосподарських культур для виробництва біопалива передбачає розширення посівних площ під енергетичними культурами, що призводить до конкуренції за ріллю, надмірне використання засобів захисту рослин. Проте, виробництво біопалива має і свої переваги, які можуть пересилити вплив негативних фактів. Виробництво біопалива сприятиме зменшенню залежності України від імпорту нафти і гарантуватиме енергетичну безпеку країні. В Україні є площі, які тимчасово не використовують у землеробстві, тому вирощування на них енергетичних культур досить актуальний варіант зменшення невикористаних земель. Виробництво біопалива сприятиме розвитку аграрного сектору економіки, а також утворенню додаткових робочих місць. Крім того, не слід забувати про екологічність біопалива. Біопаливо не спричиняє екологічної шкоди навколишньому середовищу. Також використання біопалива стримує зростання цін на нафту. Тому для вирішення питань забезпеченості пальним пропонуємо формувати сировинну базу для виробництва біопалива, з врахуванням умови продовольчої безпеки. Сприятимуть цьому кліматичні умови, родючі ґрунти та невикористана рілля.


АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СИРОВИНИ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ НА БІОПАЛИВА

В результаті аналізу встановлено, що виробництво ріпаку і кукурудзи на зерно в Україні зростає. За даними Державної служби статистики, посівні площі ріпаку в Україні на 2009 р. складали 1059,5 тис. га, які при порівнянні з 2005 р. зросли в 5 разів або на 852,5 тис. га, але зменшилися у порівнянні з 2008 р. на 25 % або на 352,3 тис. га. Основною причиною цього були несприятливі погодні умови 2008 р., що призвели до відхилення сівби озимого ріпаку від рекомендованих термінів і до скорочення його посівних площ. При порівнянні посівних площ кукурудзи на зерно 2009 р. із 2005 р., ми спостерігали таку ж зростаючу тенденцію як і в ріпаку. Посіви кукурудзи на зерно в 2009 р. в порівнянні із 2005р. зросли в 1,3 разів і становили 2148,6 тис. га або 7,99 % загальної посівної площі сільськогосподарських культур в країні, коли в 2005 р. питома вага посіву кукурудзи на зерно була тільки 6,57 %.

Завдяки показникам зібраної площі, валового збору і урожайності ріпаку і кукурудзи на зерно складено рейтинг областей України за вирощуванням досліджуваних культур в 2009 р. В результаті досліджень виділено Хмельницьку область серед інших областей України як модель для вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно для виробництва біопалива. За підсумковим рейтингом, який об’єднує обрані показники зібраної площі, валового збору і урожайності ріпаку Хмельницька область серед інших областей України отримала ІІІ місце. За підсумковим рейтингом вирощування кукурудзи на зерно Хмельницька область знаходиться на VI місці, що є досить перспективним для оцінки області стосовно вирощування на її території сировини для виробництва біопалива.

Досить стабільна ціна одна з умов доцільності вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно. Ціна в свою чергу впливає на розмір прибутку.

В динаміці років показник прибутку на 1 га посіву ріпаку в Хмельницькій області був найбільшим у 2008 р. (1041,4 грн), порівняно із 2005 р. він зріс у 8,5 разів. У 2009 р. порівняно з 2008 р. відбулося зменшення прибутку вирощування ріпаку на 75 %, що було спричинене зменшенням обсягів виробництва. При вирощуванні кукурудзи на зерно найприбутковішим був 2007 р. – прибуток підвищився у 11,4 разів порівняно із 2005 р. і склав 278,6 грн/га.
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СИРОВИНИ ТА ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА

В роботі визначено також рейтинг ефективності вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно між досліджуваними адміністративно-територіальними одиницями Хмельницької області, враховуючи показники: урожайності ріпаку (кукурудзи на зерно), ц/га; прибутку на 1 га посіву ріпаку (кукурудзи на зерно), грн; рівня рентабельності ріпаку (кукурудзи на зерно), % та повної собівартості 1 ц ріпаку (кукурудзи на зерно), грн.

В результаті досліджень встановлено, що Білогірський район знаходився на першому місці за ефективністю вирощування ріпаку. На другому місці за рейтингом ефективності вирощування ріпаку у 2009 р. знаходився Хмельницький район і третім визначено Теофіпольський район.

Найефективніше вирощування кукурудзи на зерно у 2009 р. було в Дунаєвецькому районі. Старосинявський район знаходився на другому місці після Дунаєвецького. На основі аналізу показників: родючості ґрунту, площ, які не використовуються у землеробстві, обсягів використання бензину моторного та дизельного пального, рівню безробіття та обсягів викидів забруднюючих речовин автотранспортом суб’єктів господарської діяльності та транспортними засобами населення визначено зони інвестиційної привабливості виробництва біопалива в Хмельницькій області у 2009 р (рис.1).



Рейтинг адміністративно-територіальних одиниць Хмельницької області за рівнем інвестиційної привабливості виробництва біопалива, балів (2009 р.)

19,54-22,61 зона стратегічної інвестиційної привабливості



16,46-19,53 зона середньої інвестиційної привабливості

13,38-16,45 зона низької інвестиційної привабливості

несприятлива зона


Рис. 1. Зони інвестиційної привабливості виробництва біопалива у Хмельницькій області, 2009 р.
Найсприятливішими адміністративно-територіальними одиницями для розташування виробництва біопалива є Кам’янець-Подільський, Красилівський, Хмельницький, Теофіпольський, Дунаєвецький та Волочиський район, що формують зону стратегічної інвестиційної привабливості. До зони середньої інвестиційної привабливості виробництва біопалива входять чотири адміністративно-територіальних одиниць Хмельницької області, зона низької інвестиційної привабливості містить вісім районів. І несприятлива зона виробництва біопалива це Віньковецький та Славутський райони з менш родючими ґрунтами.

Оскільки ріпак найефективніше вирощували за попереднім рейтингом сільськогосподарські виробники Білогірського, Хмельницького та Теофіпольського районів, а серед них Хмельницький район належить до зони стратегічної інвестиційної привабливості виробництва біопалива, основне виробництво біодизелю з насіння ріпаку слід зосередити саме в Хмельницькому районі. Найефективніше вирощувати кукурудзу на зерно, як теплолюбну культуру на півдні області, оскільки це дозволяє сіяти пізньостиглі сорти (гібриди) кукурудзи на зерно, збільшуючи тривалість вегетаційного періоду культури. Найпівденнішим районом Хмельницької області є Кам’янець-Подільський район. Крім того, Кам’янець-Подільський район є першим в зоні інвестиційної привабливості виробництва біопалива, тому саме тут слід зосередити виробництво біоетанолу.


ОЦІНКА ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ БІОПАЛИВА
Оскільки більшість виробленої продукції ріпаку йде на експорт, а кукурудзи на фуражні цілі в результаті досліджень розраховано площі вирощування даних культур на території Хмельницької області для переробки на біопаливо. На основі програми «Розвитку ріпаківництва в Україні на 2008 – 2015 рр.» ріпак у 2015 р. в Хмельницькій області може вирощуватись на площі 147,8 тис. га. Посівна площа ріпаку у 2009 р. в Хмельницькій області становила 103,31 тис. га, додаткову площу обсягом 44,49 тис. га для вирощування ріпаку на біопаливо, для досягнення перспективної посівної площі ріпаку, можна залучити за рахунок площ, які сьогодні не використовуються в землеробстві Хмельницької області.

Встановлено, що вказана площа буде дорівнювати сумі площ, які не використовуються у землеробстві Хмельницького району це 10,7 тис. га, Волочиського 7,5 тис. га, Красилівського 7,2 тис. га, Старокостянтинівського 14,6 тис. га та 4,49 тис. га із 15,00 тис. га Городоцького району. Перелічені райони найближче розташовані до Хмельницького району, в якому планується виробництво біодизелю і належать до стратегічної та середньої зони інвестиційної привабливості виробництва біопалива. Основний ґрунтовий покрив в названих районах складають найродючіші ґрунти (чорноземи, темно-сірі лісові), яких потребує ріпак. За урожайності ріпаку 2009 р., з розрахункових площ можливо отримати 25,94 тис. тонн біодизелю. Використовуючи цю кількість біодизелю можна зекономити 24,5 % загальної кількості дизельного палива (96,2 тис. тонн), яке споживалося у 2009 р. суб’єктами господарської діяльності Хмельницької області без врахування обсягів споживання населення.

Що стосується виробництва зернових, то комплексною галузевою програмою «Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року» прогнозується переробка зерна кукурудзи на біоетанол: 2012 – 2013 МР – 2,5 млн тонн, 2015 – 2016 МР – 3,9 млн тонн. Оскільки у 2009 р. зерно кукурудзи не використовувалося на біоетанол обсяги його можливого виробництва ми прирівняли до обсягів споживання бензину у 2009 р. суб’єктами господарської діяльності Хмельницької області без врахування обсягів реалізації населенню. За оцінкою інвестиційної привабливості основне виробництво біоетанолу слід зосередити в Кам’янець-Подільському районі, тому його незайняті в землеробстві площі слід використовувати для сівби зерна кукурудзи з метою виробництва біоетанолу. Для 100 %-го задоволення потреб споживачів в бензині (тобто врахувавши теплоту згорання), за урожайності 2009 р. розрахункова площа вирощування кукурудзи повинна становити 35,6 тис. га.

Отже, потужність майбутнього біодизельного заводу для Хмельницької області повинна бути від 25,94 тис. тонн/рік, а потужність майбутнього біоетанольного заводу – від 50,37 тис. тонн/рік, щоб задовольнити попит традиційного палива. Заміна традиційного палива на рідке біопаливо призведе до зменшення викидів у навколишнє середовище вуглекислого газу в Хмельницькій області на 239,95 тис. тонн/рік.


ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ БІОПАЛИВНОГО ВИРОБНИЦТВА
Програмою досліджень передбачалося обчислення необхідної площі для вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно, як сировини для біопалива на задоволення потреб сільськогосподарських виробників в пальному.

В результаті досліджень встановлено, щоб задовольнити повністю потреби сільськогосподарських виробництв Хмельницької області в дизельному пальному потрібно під сівбу ріпаку виділити площу від 3,0 % до 5,9 % із загальної площі ріллі. Щоб задовольнити потреби в бензині моторному, під сівбу кукурудзи на зерно потрібно виділити площу від 0,4 % до 0,7 % із загальної площі ріллі. Разом з тим, розрахункова площа для вирощування ріпаку як сировини для біодизелю в Україні становитиме 1341,6 – 2606,1 тис. га, для вирощування кукурудзи на зерно як сировини для біоетанолу відповідно 184,7 – 323,0 тис. га.

Стратегія розвитку біопаливного виробництва передбачала аналіз інвестиційного проекту з виробництва біодизельного пального обсягом 1 т/добу в Хмельницькому районі Хмельницької області за цінами 2013 р. Варто відмітити, що проект є перспективним для інвестування, тому що чиста приведена вартість, яка розрахована як різниця між дисконтованою сумою грошових потоків і інвестиційними (капітальними) витратами на придбання обладнання дорівнює 2552,7 тис. грн. Індекс рентабельності відповідно дорівнює 6,67, що в свою чергу означає, що на 1 гривню вкладених коштів отримаємо 6,67 гривень прибутку. Внутрішня норма дохідності (IRR), показник якої, характеризує максимально допустимий відносний рівень витрат, які мають місце при реалізації інвестиційного проекту становить 155,0 %, що набагато перевищує прибутковість отриману, наприклад, від депозитних вкладів. Крім того, термін окупності проекту 10 місяців.

Обґрунтувавши оцінку впливу виробництва біопалива на забезпечення населення продовольством варто відмітити, що вирощування сільськогосподарських культур для виробництва біопалива не впливає на продовольчу безпеку. Основний фактор, який сприяє розвитку продовольчої кризи є несприятливі кліматичні умови. На основі цього для сільськогосподарських виробників нами було запропоновано схему вибору між вирощуванням сільськогосподарських культур для виробництва біопалива або для виробництва продовольства (рис. 2).




Аналіз привабливості адміністративно-територіальних одиниць до вирощування сільськогосподарських культур

Визначення оптимальних ґрунтово-кліматичних умов регіонів для вирощування ріпаку або кукурудзи на зерно

Формування сировинної бази (вирощування ріпаку або кукурудзи на зерно (ріпаку і кукурудзи))

Оцінка впливу виробництва біопалива на продовольчу безпеку


Виробництво продуктів харчування



Виробництво пального





Аналіз забезпеченості



Оцінка потреби



Рис. 2. Схема вибору між вирощуванням сільськогосподарських культур для виробництва біопалива або для виробництва продовольства
Отже, раціональне і ефективне використання сільськогосподарських угідь сприятиме забезпеченню і продовольчої, і енергетичної безпеки. Проведені дослідження підтвердили, що виробництво біопалива для заміни традиційних видів палива не вплине на рівень забезпеченості населення продуктами харчування, а навпаки, сприятиме розвитку сільського господарства та підвищенню прибутковості сільськогосподарського виробництва в Хмельницькій області зокрема та в Україні в цілому.
ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ НАУКОВОЇ РОБОТИ
Сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки і практичні рекомендації щодо розв’язання проблем ефективного формування сировинної бази для виробництва біопалива. Основні положення та рекомендації дослідження використано Головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації при розробленні Програми розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2010 – 2015 рр. (довідка №03-01/1761 від 15.06.2011 р.), Управлінням агропромислового розвитку Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації при обґрунтуванні напрямків забезпечення району альтернативними видами пального (довідка №481/01-09 від 21.06.2011 р.). Теоретичні, методичні та практичні результати науково-дослідної роботи використовуються у навчальному процесі Подільського державного аграрно-технічного університету при вивченні дисципліни «Економіка АПК» (довідка №71-08-226 від 11.05.2011 р.).


ВИСНОВКИ

Наукове дослідження дало змогу обґрунтувати теоретичні положення і розробити практичні рекомендації щодо формування та ефективності використання сировинної бази для виробництва біопалива.

Визначено, що площі ріллі, які тимчасово не використовуються у землеробстві доцільно використовувати для вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно з метою виробництва біопалива. Проведена оцінка інвестиційної привабливості адміністративно-територіальних одиниць Хмельницької області з виробництва біопалива сприяє розподілу Хмельницької області на зони для такого виробництва. Дослідженнями встановлено, що виробляти біопаливо слід в тих адміністративно-територіальних одиницях Хмельницької області, які мають для цього ресурсний потенціал і потребують такого виробництва найбільше за наявності високого попиту на пальне та значних обсягів викидів вуглекислих газів.

Встановлено, що для вирощування сільськогосподарських культур в сівозміні на 1 га посівної площі у сільськогосподарському виробництві з високим рівнем ресурсозабезпеченості необхідна кількість традиційного пального в середньому становить 70,97 кг. Така кількість палива може бути вироблена з урожаю ріпаку та кукурудзи, які слід висіяти на площі 0,049 га при дотриманні технологій вирощування, що забезпечують отримання урожайності ріпаку 4 т/га та кукурудзи 8 т/га за високого рівня ресурсозабезпеченості. Для вирощування сільськогосподарських культур в сівозміні на 1 га посівної площі у сільськогосподарському виробництві з низьким рівнем ресурсозабезпеченості необхідна кількість традиційного пального, в середньому, становить 62,03 кг. Така кількість палива може бути вироблена з урожаю ріпаку та кукурудзи, які слід посіяти на площі 0,095 га при дотриманні технології вирощування, що забезпечують отримання урожайності ріпаку 1,8 т/га та кукурудзи 4 т/га за низького рівня ресурсозабезпеченості.

Визначено економічну ефективність виробництва продукції сільського господарства в кожній адміністративно-територіальній одиниці Хмельницької області при застосуванні сумішевих видів палива. Встановлено, що вартість традиційного пального зменшилася на 3,6 %. Зменшення вартості пального сприяло зменшенню повної собівартості продукції сільського господарства на 25,5 %, що в свою чергу забезпечило збільшення прибутку виробників сільськогосподарської продукції.

Встановлено, що інвестиційний проект з виробництва біодизельного пального є перспективним, тому що чиста приведена вартість становила 2552,7 тис. грн. Індекс рентабельності дорівнював 6,67, а внутрішня норма дохідності – 155,0 %.

Визначено вплив виробництва рідких видів біопалива на продовольчу безпеку. Встановлено, що виробництво біопалива не є основним фактором який впливає на формування продовольчої безпеки. Необхідні обсяги виробництва сільськогосподарської продукції найбільше залежать від кліматичних умов, а саме: посухи і повені створюють дефіцит продуктів в окремих країнах, а кризові явища в світовій економіці підвищують ціни на енергоносії. Що в свою чергу призводить до зростання цін на традиційне пальне. Виробництво біопалива сприятиме стабільному забезпеченню агропромислового сектора паливно-енергетичними ресурсами та покращенню екологічного стану навколишнього середовища, а раціональне та ефективне використання ріллі сприятиме забезпеченню не лише продовольчої, а й енергетичної безпеки.

Загальна кількість публікацій Гойсюк Л.В. становить 13 наукових праць з них 10 – у фахових виданнях.







База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка