Реферат на тему: Процесори фірми Microchip Підготував : ст гр. Кі-33 Мельник І. В. Прийняв : Андрух А. А




Скачати 170,22 Kb.
Дата конвертації20.01.2018
Розмір170,22 Kb.

Міністерство освіти й науки України

Національний університет “Львівська політехніка”


Кафедра ЕОМ

РЕФЕРАТ


на тему:

Процесори фірми Microchip

Підготував :ст. гр. КІ-33


Мельник І.В.

Прийняв : Андрух А.А.



Львів-2005


Про фірму Microchip

Компанія Microchip Technology Inc. - одна зі світових лідерів у розробці й виробництві недорогих, економічних і високопродуктивних 8/16-розрядних RISC мікроконтролерів, зносостійкої енергонезалежної пам'яті, а також іншим компонентом бази, що доповнює мікроконтролер до одержання завершеного пристрою (інтерфейси, аналогові й радіочастотні компоненти й ін.).



У компанії працює досвідчена команда по вдосконалюванню й розробці компонентної бази з урахуванням вимог клієнтів. Метою компанії є розробка високоефективних, оптимальних за вартістю рішень для убудованих систем керування.

Компоненти фірми Microchip


    Заснована у квітні 1989 року, фірма Microchip уперше виступила на переповненому ринку мікроконтролерів, де домінували американські і японські "гіганти", як нікому не відомий гравець із обмеженим спектром нестандартних, для того часу, виробів. Але в 1990 році вона вже була на 20-м місці по обсязі продажів. Однак, цілеспрямовано зорієнтувавшись на один сегмент ринку - простих і дешевих 8-ми бітних мікроконтролерах для убудованого керування й контролю, фірма неухильно збільшувала портфель моделей PICmicro, щорічно створюючи новинку за новинкою. Через роки ця праця була вознагражден стрімким збільшенням обсягів продажів, приведшим Microchip на друге місце у світі до 1997 року, уступаючи в цьому секторі тільки фірмі Motorola.
    Сьогодні більшу частину портфеля продукції Microchip становлять, що стали вже традиційними, мікроконтролери сімейства PICmicro, послідовна енергонезалежна пам'ять, спеціалізована пам'ять для систем ідентифікації, мікросхеми сімейства Keeloq безконтактного контролю доступу й спеціалізована напівпровідникова продукція. Ці вироби призначені для широкого спектра прикладних завдань: від дешевих систем убудованого керування апаратного рівня в побутових приладах, на транспорті, в офісній техніці до промислових, зв'язкових контролерів й охоронних систем.
    Штаб-квартира фірми й два заводи з виробництва напівпровідникових пластин, сертифікованих ISO9001, перебувають у Чандлере, штат Аризона (США). Зборка й тестування виробів виробляються на підприємствах Microchip у Таїланді й на Тайвані. Персонал компанії становить близько 2200 чоловік, вона має 21 торговельне представництво в Америці, Європі, Азії і Японії. Починаючи з 1996 року, офіційним й єдиним дистриб'ютором Microchip у Росії є фірма "Гамма Санкт-Петербург".
    1998 рік Microchip закінчила, як і попередні, з фінансовим ростом. Це особливо важливо, якщо врахувати загальні труднощі пережиті зараз електронною промисловістю - рік характеризувалися надвиробництвом і гострим спадом з осені на азіатському ринку. Приріст обсягу виробництва Microchip за 1998 рік, у цілому, склав 19%, що стало черговим значним кроком у розділ світового ринку мікроконтролерів. Багато в чому цьому сприяла тенденція виробників до твердої економії, що підсилила інтерес до продукції Microchip, що має одні з найнижчих у галузі ціни.
    Досягши популярності й вражаючих економічних успіхів, фірма не збирається зупинятися у своєму розвитку. На сьогодні обсяг продажів Microchip становить тільки 5% від обсягу всього ринку контролерів, оцінюваного в 6 мільярдів доларів у рік. Подальший розвиток очікується, головним чином, по спеціалізованих напрямках і нішам великого ринку убудованого керування й контролю. Із цією метою фірма стрімко розширює можливості й номенклатуру виробів. Близько 70% найменувань виробленої зараз продукції було впроваджено тільки за останні 2 роки.
    Основою успіху стратегії Microchip є не тільки оперативна реакція на потребі ринку й, як наслідок, що шириться спектр виробів. Це й курс на постійне зниження цін при підвищенні якості виробів, уже відомих за цими показниками. Фірма приділяє особливу увагу прискореному розвитку власних кремнієвих технологій, завдяки чому з'являються нові можливості, нові кристали, а выпускавшиеся раніше вдосконалюються при переході на субмікронні технології.
Нові FLASH-микроконтроллеры фірми Microchip

 

  З моменту свого створення фірма Microchip орієнтувалася на розробку й виробництво недорогих однократно програмувальних мікроконтролерів. Кілька років назад спектр мікроконтролерів, що випускають, був значно розширений декількома моделями з FLASH-пам'яттю програм, хоча як і раніше робився упор на однократно програмувальні моделі. І от, восени 2001 року компанія представила свою нову технологію виробництва FLASH-микроконтроллеров — PEEC, повідомивши при цьому, що відтепер всі нові моделі будуть розроблятися на її основі. Першими були випущені моделі PIC16F73 й PIC18F452. Крім того, протягом 2002 року випущене ціле сузір'я FLASH-микроконтроллеров на будь-який смак — від дешевих PIC12F629/675 (8 pin) до многофункцио-нальных PIC18F8720 (80 pin). Перш ніж докладніше розглянути нові моделі, зупинимося на достоїнствах технології PEEC.


  Застосування новітньої FLASH-технології PEEC дозволяє одержати відмінні характеристики — невисоку ціну, відмінну надійність, малий час запису осередку. Програмування мікроконтролерів, що випускають за цією технологією, оптимизировано так, що масив даних розміром в 1 Мбит (128 Кбайт) може бути стертий і запрограмований менш чим за 2 с. Окреме слово в пам'яті програм може бути стерте й знову запрограмовано менш чим за 3 мс. Число гарантованих циклів стирання/запис EEPROM-пам'яті даних більше 1000000, а FLASH-пам'яті програм - більше 100000 циклів. Тривалість зберігання даних - більше 40 років. Це дозволяє зберігати величезні масиви даних безпосередньо в FLASH програмної пам'яті й оперативно працювати з ними, використовуючи команди табличного читання/запису. Застосування технології PEEC істотно поліпшило частотні показники мікроконтролерів, що дозволило відмовитися від розбраковування виробів по максимальній тактовій частоті. Тому на маркуванні нових мікроконтролерів не зазначена тактова частота - мається на увазі, що вона максимальна для даного сімейства.

 

8-pin FLASH-микроконтроллеры PIC12F629, PIC12F675 з убудованими компаратором й 10-битий АЦП за супернизькою ціною!



  Самий недорогий і маленький мик- роконтроллер фірми Microchip — це PIC12C508. Тепер у нього є два FLASH “побратими” по сімейству — це PIC12F629 (убудований компаратор) і PIC12F675 (убудовані компаратор й 10-битий АЦП). Але саме цікаве, що при всіх достоїнствах нових мікроконтролерів, ціна на них залишилася практично така ж, як і на PIC12C508!
  Нові мікроконтролери pin-to-pin і програмно сумісні з усім сімейством PIC12CXXX. При цьому вони мають 14-бите ядро (35 команд, 20 МГц) і убудовану систему переривань. Убудована FLASH-пам'ять має обсяг 1K програмних слів, а наявність ОЗУ 64 байт й EEPROM 128 байт роблять PIC12F629 й PIC12F675 кращими на ринку 8-pin мікроконтролерів за ціною менш 1 долара!
  Завдяки сумісності з PIC12C, нові мікроконтролери можна рекомендувати для заміни старих з метою модернізації виробу, поліпшення функціональності приладів зі зменшенням при цьому числа зовнішніх елементів і собівартості. Нові FLASH-контролери можна впевнено рекомендувати й для нових надійних, малогабаритних приладів з низьким споживанням і високою функціональністю. Завдяки високій надійності й низкою ціні, їх можна використати в іграшках, пожежно-охоронній техніці, реле часу, електронних мітках, системах захисту й криптографії, кодерах/декодерах, вилучених датчиках й ін. А низьке споживання й малі габарити (крім традиційних DIP й SOIC, доступний мініатюрний MLF) роблять нові контролери ідеальними для застосування в переносних апаратурах з батарейним живленням.
Одне з достоїнств співтовариства мікроконтролерів PIC це те, що його представники сполучають дві важко сумісних якості. З однієї сторони існує досить велика розмаїтість мікроконтролерів PIC, кожний з яких має свої індивідуальні властивості й особливості, оптимальне сполучення яких дозволяє щонайкраще вирішувати конкретне завдання. А з іншої сторони всі мікроконтролери PIC у певній мері стандартні. Це значить, що, якщо ви знаєте, як улаштований який-небудь мікроконтролер PIC й як він працює, то вам не складе великої праці розібратися в пристрої й роботі будь-якого іншого мікроконтролера PIC, а програму, створену для одного мікроконтролера можна легко переписати для будь-якого іншого, звичайно, якщо дозволять його ресурси.
   Із усього набору мікроконтролерів, що сьогодні випускають, PIC виділяються дві найбільш розвинені й популярні серії PIC16 й PIC18.
   Серія середнього рівня PIC16. Назви мікроконтролерів цієї серії починаються із префікса PIC16. Різні типи мікроконтролерів PIC16 можуть виконуватися в корпусах, що мають 14, 18, 28, 40 і більше виводів. Це найбільш типовий ряд для PIC16/PIC18 в DIP корпусах. До серії мікроконтролерів PIC16 можна сміло віднести мікроконтролери PIC12 - це ті ж PIC16, тільки виконані в 8 вивідному корпусі.
   Серія High End - вищого рівня. Назви представників цієї серії починаються як PIC18. Чудово, що просунуту серію PIC18 представляють мікроконтролери не окремого ново створеного типу, а прямі, але більше розвинені спадкоємці мікроконтролерів серії PIC16.
Тому, знаючи мікроконтролер PIC16 легко розібратися у всіх новаціях і тонкостях пристрою й роботи мікроконтролерів PIC18.

Знайомство з мікроконтролером


   Щоб освоїти все сімейство МК PIC потрібно зрозуміти, як улаштований і працює окремий мікроконтролер, зокрема вивчити архітектуру, систему команд, організацію пам'яті й добре розібратися в тім, як ядро МК взаємодіє з іншими його частинами, які називають периферійними модулями, а так само пристрій і роботу кожного з периферійних модулів. Назва периферійний як би підкреслює, що МК складається із класичної частини, що "обчислює й запам'ятовує" й якоїсь периферії - набору пристроїв, кожне з яких виконує яку-небудь додаткову функцію. За допомогою цих периферійних пристроїв МК може автоматично, тобто не відволікаючись від виконання основного завдання, виконувати іншого, супутні, завдання, наприклад, підраховувати події, вимірювати або відраховувати тимчасові інтервали, перетворювати аналогові напруги в числа, передавати дані по зовнішніх каналах зв'язки.
   Чудова властивість периферійних модулів - пристрій модуля не залежить від типу МК у який він убудований, а залежить від покладених на нього функцій. Т. е. усередині всього сімейства модулі стандартні, тому безліч периферійних модулів, використовуваних у мікроконтролерах PIC16 невелико. Ядро МК PIC побудоване по RISC архітектурі, тобто з роздільними шинами команд і даних, а так само роздільними пам'яттю програм і пам'яттю даних. При такій архітектурі, по-перше, розрядність (кількість розрядів у слові) слова команди може не збігатися з розрядністю слова даних, у других, добування команди може відбуватися одночасно з пересиланням даних. Зрозуміло, що ці особливості приводять до економії ресурсів пам'яті й значно збільшує продуктивність ядра МК. Говорять, що PIC мікроконтролери мають ортогональну систему команд. Така система дозволяє будь-якій команді звертатися до будь-якого регістра МК. Всі МК мають 8-розрядну шину даних, 8-розрядне АЛУ для виконання операцій й 8-разрядые регістри для зберігання даних, тому такі МК ставляться до класу 8-розрядних. Шина команд МК PIC16 має 14 розрядів, а МК PIC18 - 16 розрядів. МК PIC16 ранніх випусків мали 12-розрядну шину команд, більшість із них випускається й зараз, але, щоб не відволікатися, поки забудемо про їх.
   Отже, серію PIC16 представляють недорогі високопродуктивні 8-розрядні МК із RISC архітектурою й системою компактних 14-розрядних команд. Весь набір складається всього з 35 простих і зрозумілих команд, які легко вивчаються й запам'ятовуються, що спрощує процес освоєння МК. Всі команди виконуються за один машинний цикл, крім команд розгалуження, які виконуються за два машинних цикли.

Память програм


Набір команд мікроконтролера визначає тільки те, що, що він уміє робити й не більше того. Незапрограмований МК, після його підключення нічого робити не стане. Що повинен робити МК, визначається програмою. Програма - це послідовність команд, складена програмістом. Для зберігання програми МК має пам'ять програм (ПП, PROGRAMM MEMORY, PM). Адресний простір пам'яті програм МК PIC16 - 8До 14-розрядних слів, але це не виходить, що всі МК мають ПП обсягом 8До слів. У різних типів обсяг фізично реалізованої ПП може становити 1ДО, 2ДО, 4До або 8До слів (мал. 2.1).



Рис. 2.1. Адресний простір пам'яті програм і варіанти реалізації пам'яті програм мікроконтролерів PIC16.


Для всіх МК серії PIC16 область ПП однакова, і займає адресний простір від адреси 0000h до адреси 1FFFh. Але мікроконтролери різних типів фізично мають різний обсяг ПП, що може бути рівним або меншим області ПП і займати повністю або частково область ПП. Причому, фізично наявна ПП, завжди розташовується, починаючи з адреси 0000h і монотонно нагору до своєї границі. Уміст пам'яті програм мікроконтролера змінюється тільки один раз - при програмуванні, а під час його штатної роботи, осередки ПП тільки зчитуються, що втримуються в них коди декодируются й виконуються. Хоча є мікроконтролери, що мають процедури доступу до ПП із робочої програми, але суті ПП це не міняє.


2.2. Спеціальна пам'ять


Зверху, до ПП прилягає область спеціальної пам'яті (мал. 2.1).


От що МК зберігає в області спеціальної пам'яті.

  • Чотири осередки ID для програмування й зберігання додаткової довідкової інформації з розсуду програміста. На роботу МК і виконання програми ці осередки не роблять впливу. У них може бути записана, наприклад, контрольна сума або номер версії програми, дата, порядковий або заводський номер запрограмованого МК.

  • Осередок конфігурації для запису набору битов конфігурації МК. Різні біти слова конфігурації здійснюють різні настроювання МК такі як вибір джерела тактового сигналу, визначити події скидання, захистити ПП або ПД від зчитування й програмування. Слово конфігурації має важливе значення для нормальної роботи мікроконтролера.

  • Деякі МК PIC16, що мають убудований автономний стабільний тактовий RC генератор (осциллятор) мають осередок, у якій зберігаються записані на заводі параметри калібрування убудованого стабільного RC генератора й параметри настроювання порогів POR й BOD (POWER ON RESET й BROWN-OUT DETECTOR)

  • МК останнього років розробки мають чейку ID виробу. Дані в неї записуються на заводі й представляють інформацію про тип МК.

Розрядність (кількість біт у слові) спеціальної пам'яті така ж, як і розрядність пам'яті програм - 14 біт.



   Рис. 2.2. Область спеціальної пам'яті мікроконтролера PIC16.

Осередку спеціальної пам'яті програмно не доступні, тобто із програми не можна звернутися до осередку ID або CFG. Прочитати або змінити вміст цих осередків можна тільки программатором, причому це стосується й тих МК, у яких є процедури доступу до ПП із робочої програми.

2.3. Пам'ять даних


При роботі мікроконтролера, його програма використає різні оперативні дані, отримані в результаті обчислень, перетворень, зчитувань із зовнішніх пристроїв і портів. Ці оперативні дані називають змінними величинами, або просто, змінними. Для зберігання змінних служить пам'ять даних (ПД, DATA MEMORY, DM). ПД являє собою масив регістрів розрядністю в один байт. Обсяг ПД завжди набагато менше, ніж ПП, і звичайно становить від 16 до 256 байт. При вимиканні живлення МК, дані в ПД не зберігаються. Звичайно це й не потрібно. Але буває необхідно час від часу, по ходу роботи МК, скорегувати або запам'ятати якісь параметри. Наприклад, одні телевізори при черговому включенні встановлюють усереднені значення оперативних регулювань, а інші відновлюють їх такими, якими вони були при останнім вимиканні телевізора. У першому випадку, змінені користувачем настроювання запам'ятовуються в ПД й, при вимиканні живлення зникають, а при включенні, програма бере початкові параметри із ПП й ініціює ними відповідні змінні в ПД. Програма МК не може змінити вміст ПП, тому запропоновані програмістом початкові параметри не можуть бути змінені. Всі зміни в ПД не зберігаються при вимиканні живлення. Т.о. стає очевидної необхідність пам'яті обладающей властивостями, як ПЗУ, так й ОЗУ. З появою FLASH мікроконтролерів така пам'ять була створена й уведена до складу МК. Вона реалізована у вигляді масиву осередків (звичайно 64...256) розрядністю в один байт і називається EEPROM Data Memory або FLASH ПД. Програма мікроконтролера в ході свого виконання може зчитувати й записувати байти в FLASH ПД. Дані в ній можуть бути переписані мільйони разів і зберігаються при вимиканні живлення. Щоб уважати байт із FLASH ПД необхідно виконати відповідну процедуру складається з декількох команд, а щоб записати байт в FLASH ПД необхідно виконати відповідну процедуру й почекати закінчення запису трохи миллисекунд. Деякі МК мають можливість запису й зчитування даних прямо в FLASH ПП, використовуючи такий же механізм, як і при доступі до FLASH ПД. У принципі не має значення, де зберігати змінюваний параметр, тільки потрібно мати на увазі, що



  • FLASH ПД допускає до 100 000 циклів читання/запису

  • FLASH ПП допускає до декількох тисяч циклів читання/запису

  • Запис в FLASH ПП у принципі змінює саму програму

   МК різних типів мають різне число ліній уведення/виводу, але, у кожному разі, всі вони логічно розбиті на групи по 8. Групи називаються як PORTA, PORTB, PORTC і т.д. Число наявних у МК ліній уведення/виводу не обов'язково кратна 8, тому група може бути не повної, але завжди, як логічна одиниця, порт являє собою байт. Як правило, кожен розряд порту, незалежно від інших розрядів, може бути оперативно настроєний як на уведення біта, так і на вивід. Т.е. програма може оперативно перемикати напрямок розряду порту. Як це робиться? Просто кожному порту відповідає додатковий регістр, розряди якого визначають напрямок відповідного розряду порту. Ці регістри називаються TRISA, TRISB, і т.д. Одиниця в розряді регістра TRIS перемикає відповідний розряд порту на вхід, а нуль - на вихід. Подібно регістрам TRIS, існують й інші службові регістри, за допомогою яких програма здійснює керування різними функціями й функціями периферійних модулів. Як ядро МК, так і його периферійні модулі, мають свої інформаційні регістри, як, наприклад регістр STATUS, у якому перебувають прапори (біти) ознаки, що описують деякі, результату виконаної операції, або регістри АЦП, з яких можна вважати результат перетворення. Всі службові регістри, такі як керуючі й інформаційні регістри, порти, і навіть лічильник програм ставляться до регістрів спеціальних функцій (Special Function Registers, коротко SFR). Регістри спеціальних функцій управляють властивостями різних фізичних і логічних модулів МК або є носіями результату функції, виконуваної модулем. Наприклад, таймер, порт або АЦП перед використанням повинен бути настроєний на необхідний режим. Для цього в керуючий регістр модуля записується керуюче слово. Після закінчення функції модуля результат зчитується з іншого спеціального регістра модуля. Всі ці регістри є регістрами спеціальних функцій. Кожен SFR має ім'я, причому імена стандартні для всього сімейства МК PIC. І от ще одна чудова властивість МК PIC: всі регістри SFR перебувають в адресному просторі пам'яті даних. До будь-якого регістра SFR можна звертатися так само, як і до будь-якого осередку ПД. Це значить, що для функціонування МК немає потреби в спеціальних керуючих командах, досить звичайних арифметичних і логічних команд і команд пересилання, що значно скорочує весь набір необхідних команд, полегшує освоєння МК і спрощує написання й читання програм. SFR займають перші 0x20 адрес на кожній сторінці ПД (про сторінкову організацію ПД трохи пізніше). Після SFR у ПД розташовані регістри загального призначення (Роны, General Purpose Registers, GPR).

2.4. Структурна схма МК



   

Рис 2.3. Узагальнена структурна схема мікроконтролера PIC16


Основні особливості архітектури мікроконтролерів PIC.



  • Роздільні пам'ять і шини для команд і для даних. Розрядність ПП і шини команд - 14, ПД, регістрів АЛУ й шини даних - 8.

  • В арсеналі всього 35 простих і компактних команд. Всі команди виконуються за 1 машинний цикл, крім команд розгалуження, які виконуються за 2 машинних цикли.

  • Всі регістри МК діляться на дві групи: спеціальні регістри й регістри загального призначення. Обидві групи становлять єдиний простір - пам'ять даних, тому для керування функціями й настроюваннями МК не потрібні спеціальні команди.

  • Ортогональна система команд дозволяє виконати будь-яку операцію з будь-яким регістром, використовуючи будь-який метод адресації.

  • До складу різних типів МК входять різні стандартні периферійні модулі, що виконують типові для цифрових систем функції. Вони звільняють ресурси МК, спрощують програму й удешевляют виріб.

  • Всі виводи МК, крім виводів живлення й скидання, використаються як порти загального призначення. Периферійні модулі не займають монопольно виводи МК. Всі комунікації здійснюються через альтернативні функції портів. Т.е. програма може підключати модуль до зовнішнього виводу МК тільки коли це необхідно. Якщо модуль не використається, то він і не використає ніякі виводи МК.

  • Кілька типів тактових генераторів. Тактова частота 0...20Мгц.

  • Діапазон напруги живлення не є архітектурною особливістю, і все-таки: 2...5,5У - для низьковольтних варіантів МК (LC, LF) і 3,5(4,5)...5,5У - для інших.

   Невід'ємна складова частина мікроконтролера - це АЛУ (Арифметико-логічний пристрій). АЛУ виконує арифметичні й логічні операції за участю одного або двох операндов (байтів), а також бітові операції. В останньому випадку операндом є байт, але операція виконується тільки над одним з його битов.
   До складу ядра МК входить і займає центральне місце особливий 8-розрядний регістр, він називається робітником і позначається як W (від слова Work - робота). Регістр W не має адреси й не відображається на адресний простір пам'яті даних, тому його не можна адресувати або звернутися до нього прямо або побічно. Він бере участь в операціях безпосередньо. З його участю виконуються всі двухоперандные операції, операції з константою й операції пересилання, у ньому можна зберегти результат операції.
Виводи мікроконтролера, скільки б він їх не мав, можна розділити на чотири групи.

1. Виводи живлення.



  • Мікроконтролери в 8-ми, 14-ти й 18-ти вивідних корпусах мають один вивід живлення (Vdd) і один загальний вивід (Vss).

  • В 28-вивідних корпусах - один Vdd і два Vss.

  • В 40-вивідних корпусах - по двох виводу Vdd й Vss, причому виводи Vss усередині корпуса электрически з'єднані, а Vdd немає.

Одне із двох уведень Vdd харчує ядро МК, іншої - вихідні каскади портів. У більше складних мікроконтролерах, поряд з виводами Vdd й Vss, можуть зустрінуться виводи AVdd й AVss, вони харчують аналогові ланцюги мікроконтролера. Такий поділ цілком виправданий, оскільки цифрова шина живлення сильно зашумлена, ці шуми обмежують, наприклад, розрядність перетворення АЦП.

2. Два виводи тактового генератора OSC1 й OSC2 для підключення кварцового або керамічного резонатора, RC-ланцюжка або зовнішнього тактового сигналу (див. мал.). У мікроконтролерах, що мають убудований автономний RC генератор, виводи OSC1 й OSC2, або один з них, можуть бити сконфигурированы як порти загального призначення. Потрібно мати через, що максимальний струм витоку цих портів 5 мка, у той час, як для інших портів витік не перевищує 1мка.



3. -MKLR (Master Clear) - вивід зовнішнього скидання мікроконтролера. В 8-ми, 14-ти й 18-ти розрядних мікроконтролерах цей вивід може бути сконфигурирован як порт загального призначення. Максимальний струм витоку цього порту 5 мка, у той час, як для інших портів витік не перевищує 1мка. У всіх МК цей вивід використається при програмуванні для подачі високої напруги (Vpp=13У), тому не має захисного діода на шину живлення, зате допускає напруга до 13,5 У.

4. Порти загального призначення RA0...RA7, RB0...RB7, RC0...RC7 і т.д. Восьмивыводные МК мають 6 виводів портів, які позначаються як GP0...GP5.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка