Реферат роботи Поліщука В. В. «Р озслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв»




Скачати 69,49 Kb.
Дата конвертації23.04.2017
Розмір69,49 Kb.
РЕФЕРАТ

роботи Поліщука В.В. «Розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв»

Актуальність теми обумовлюється тим, що соціально-економічні та політичні зміни в Україні супроводжуються якісними змінами злочинності. Злочинність все частіше набуває організованих форм, способи вчинення і приховування кримінальних правопорушень ускладнюються, росте число заздалегідь запланованих тяжких і особливо тяжких насильницьких злочинів. Посиленню криміногенної обстановки у державі сприяє безліч чинників: спад економіки й безробіття, низький рівень життя, корупція, пропаганда насильства в засобах масової інформації, зниження контролю в Збройних силах України за використанням і зберіганням зброї та боєприпасів.

Безумовно, найбільшого суспільно-політичного резонансу набувають злочини, вчинені із застосуванням вибухових пристроїв. Особливістю таких злочинів є поєднання поранення або загибелі людей зі значними матеріальними збитками, викликаними руйнуванням будівель та об’єктів, що перебувають у зоні дії вибуху. У деяких великих містах України кримінальні вибухи стали одним з факторів, що суттєво дестабілізують громадський порядок. Так, величезного суспільного резонансу набули вибухи у маршрутних таксі міста Вінниці (2002–2003 рр.), у Свято-Покровському храмі міста Запоріжжя (28   липня 2010 р.), біля торгівельного центру «Голден Плаза» та адміністративної будівлі ДП «Макіїввугілля» у місті Макіївці (20 січня 2011 р.), у місті Дніпропетровську (27 квітня 2012 р.).

В руках злочинців, які мають спеціальні знання або користуються знаннями інших осіб, вибухові пристрої стають небезпечними засобами вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів. Так, протягом тільки 2011 р. на території України було вилучено та знешкоджено 72 саморобних вибухових пристрої, 1013 кг вибухової речовини, вилучено понад 8,8 тис. гранат, снарядів та мін. Ослаблення моральних засад у суспільстві, висока соціальна напруженість, з одного боку, і практично необмежені можливості у винахідливості з боку злочинців – з іншого, створюють високий ступінь небезпеки для всіх оточуючих.

Аналіз слідчої практики свідчить, що працівники правоохоронних органів стикаються зі значними труднощами при розслідуванні даних видів злочинів. Це пояснюється високим інтелектуальним рівнем злочинців, їх правовою поінформованістю, а також технічною оснащеністю. Так, за даними Головного слідчого управління МВС України протягом 2007–2012 рр. порушено 198  кримінальних справ (проваджень) про злочини, пов’язані із застосуванням вибухових пристроїв, з них до суду направлено лише 63 справи (32 % від загальної кількості порушених), між тим у 101 справі (51 %) досудове слідство зупинене у зв’язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин.

Аналіз спеціальної криміналістичної літератури дозволив зробити висновки про те, що більшість опублікованих робіт присвячені розробці лише окремих питань розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв (огляду місця події; виявленню, огляду, вилученню і знешкодженню вибухових пристроїв; призначенню експертиз вибухових пристроїв, обставин і механізму вибуху). Проте, ці праці створили основу для подальшого розвитку теоретичних проблем розслідування даних злочинів й удосконалювання практичних рекомендацій, призначених для працівників правоохоронних органів.

Мета дослідження полягала у вивченні обставин підготовки, вчинення і приховування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та розробленні на цій основі криміналістичних засад розслідування цих злочинів.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження були поставлені такі основні задачі:

– визначити поняття вибухового пристрою та охарактеризувати його ознаки як криміналістичної категорії, здійснити класифікацію вибухових пристроїв;

– розкрити ознаки особи злочинця, що вчиняє злочини із застосуванням вибухових пристроїв, як елементу криміналістичної характеристики;

– визначити особливості предмету злочинного посягання злочинів даної категорії;

– виділити способи вчинення злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв;

– розкрити типову «слідову картину» злочинів даної категорії;

– виявити специфіку розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв, на початковому етапі, визначити типові слідчі ситуації, найбільш оптимальну систему слідчих (розшукових) дій та особливості формування слідчих версій і планування розслідування;

– визначити особливості організації і тактики проведення першочергових слідчих (розшукових) дій, окреслити специфіку одержання інформації з матеріальних та ідеальних джерел;

– сформулювати рекомендації щодо призначення судових експертиз під час розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером та змістом розглянутих питань дисертація є одним з перших в Україні монографічним дослідженням, в якому запропонована методика розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв, викладені рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності й оптимізації діяльності з їх розслідування.

Основні результати дисертаційного дослідження можна викласти у таких положеннях:

– запропоновано авторське визначення поняття вибухового пристрою як криміналістичної категорії, під яким слід розуміти виріб, конструктивно призначений для здійснення хімічного вибуху і здатний вражати людей та руйнувати об’єкти;

– вперше запропоновано типові версії залежно від конкретної слідчої ситуації початкового етапу розслідування злочинів даної категорії;

– розкрито специфіку планування розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв;

– удосконалено криміналістичну характеристику злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв, шляхом включення до її елементів характеристики вибухових пристроїв, предмету злочинного посягання та «слідової картини»;

– охарактеризовано способи вчинення злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв, шляхом класифікації місць встановлення вибухових пристроїв;

– удосконалено систему типових слідчих ситуацій та алгоритми слідчих (розшукових) дій щодо їх вирішення на початковому етапі розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв;

– покращено рекомендації щодо призначення судових експертиз під час розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв, в яких враховано специфіку об’єктів дослідження;

– більш детально розроблено методологічні засади вивчення основних елементів криміналістичної характеристики (особа злочинця, спосіб вчинення злочинів, «слідова картина»);

– дістала подальшого розвитку класифікація осіб, які вчиняють злочини, пов’язані із застосуванням вибухових пристроїв;

– удосконалено тактику огляду місця події при розслідуванні злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв, шляхом виокремлення і розгляду специфічних особливостей проведення огляду на відкритій місцевості, у приміщенні, в автомобілі;

– запропоновано програми допитів потерпілих, свідків і підозрюваних шляхом підготовки спеціального переліку запитань, які підлягають встановленню під час розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що висвітлені в дисертації теоретичні висновки сприяють подальшому розвитку криміналістики та теорії судової експертизи, а пропозиції та рекомендації можуть використовуватися в практичній діяльності слідчих та експертів, зокрема, при призначенні і проведенні вибухотехнічних експертиз.

Розроблені дисертантом криміналістичні рекомендації щодо розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв, позитивно оцінені практичними працівниками слідчих і експертних підрозділів системи Міністерства внутрішніх справ України, зокрема: щодо удосконалення криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 14 березня 2012 р.; акт впровадження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 16 квітня 2012 р.).

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі, а саме: як матеріали для підготовки відповідних навчально-методичних і наукових видань та для проведення занять з навчальних дисциплін «Криміналістика» та «Особливості розслідування окремих видів злочинів» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 28 грудня 2011 р.).

Основні наукові положення дисертаційного дослідження та його результати викладено у 11 наукових публікаціях, серед яких п’ять статей – у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, і шість статей – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на науково-практичних конференціях.



Начальник сектору пожежотехнічної

експертизи відділу вибухотехнічної

та пожежотехнічної експертизи

вибухотехнічної лабораторії

ДНДЕКЦ МВС України

кандидат юридичних наук

капітан міліції В.В. Поліщук


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка