Реферат у даній роботі зроблено літературний огляд ліпідів: класифікація, добування, біологічна роль



Скачати 313.92 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації09.11.2017
Розмір313.92 Kb.
  1   2   3
Міністерство освіти та науки України

Волинський державний університет імені Лесі Українки

Хімічний факультет

Кафедра органічної

та аналітичної хімії
УДК 547 . 915

Виділення та ідентифікація ліпідів з насіння сосни звичайної (Pinus silvestris L.)

Випускна робота

студентки 4 курсу

Сіміцької Ганни Василівни

______________________________ ­­­­
Науковий керівник: доц. К. б. Н. ДемчукВ.В.

До захисту на Державній екзаменаційній комісії _

Завідувач кафедри: доц. К. х. Н. Проц Д. І.

Скеровується на рецензію до ­­­­______

Декан факультету: доц. К. б. Н. Демчук В. В.

Луцьк-2001
РЕФЕРАТ
У даній роботі зроблено літературний огляд ліпідів: класифікація, добування, біологічна роль. Дано характеристику методів дослідження. Визначено вміст ліпідів у насінні сосни звиичайної і проведено розділення фосфоліпідів методом ТШХ.


REPORT

In the given work a literary review, concerning general information about lipids is made. The methods of investigation are characterized. The contents of lipids in the seeds of pine are defined, phospholipids in the seeds are selected and identified.



Зміст
сторінка

Перелік умовних позначень і скорочень……………..……….……………4

ВСТУП……………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

    1. Біологічна характеристика сосни звичайної…..……………………6

1.2 Ліпіди….…………………………………………………………………7

1.2.1. Загальна характеристика ліпідів..………………………………7

1.2.2 Класифікація ліпідів……… ………………………….. ………..8

1.2.2.1. Прості ліпіди……………………………………………..8

1.2.2.2. Складні ліпіди…………………………………………..12

1.2.3. Біологічна роль ліпідів в організмі……………………………15

РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКУ

ДОСЛІДЖЕННЯ…...………………………………..17

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ

ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………………18

3.1. Визначення вмісту загальних ліпідів у біологічному матеріалі...….18

3.2. Визначення вмісту загальних ліпідів в тканинах з допомогою

апаратуСокслета……………………………………………………....18

3.3. Розділення ліпідів на фракції методом ТШХ……………..19

РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА……………...20

4.1.Визначення вмісту ліпідів в насінні сосни звичайної……..20

4.2.Розділення фосфоліпідів методом ТШХ……………………………..21

РОЗДІЛ 5. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

ДОСЛІДЖЕННЯ………..……………….…………..22

ВИСНОВКИ………………………….…………………………..23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……..…………………24

ДОДАТОК А……………………………………..………………26
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ

грец. – грецький

ТШХ – тонкошарова хроматографія

год. – година

мл. – мілілітр

теор. – теоретичний

експ. – експериментальний

С – градус Цельсія



абс.- сух. –абсолютно-сухий

пов.- сух. –повітряно-сухий

хв. – хвилини

см. – сантиметр

Вступ

Ліпіди (грец.lipos-жир) — жири і жироподібні речовини, органічні сполуки рослинного і тваринного походження, різні за складом, але близькі за фізико­-хімічними властивостями. Ліпіди нерозчинні у воді, добре розчиняються в органічних розчинниках. До ліпідів відносять жири, віск, фосфатиди, стерини та стероїди [1].

Ліпіди, які належать до важливих у біологічному відношенні речовин, входять до складу насіння сосни звичайної. Ліпіди виділяють з біологічних джерел органічними розчинниками, а індивідуальне розділення проводять хроматографічними методами. Ліпіди мають широке практичне застосування не тільки в медицині, але й як продукти харчування та в інших різних галузях промисловості [2].

РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД.


    1. . Біологічна характеристика сосни звичайної.

Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) – відоме дерево, поширене по всій території. В Україні ботаніки виділяють тепер 17 видів цього роду. Найбільш поширена з них сосна звичайна — вічнозелене дерево до 50 м заввишки, з прямим стовбуром і округлою пірамідальною кроною. Кора у старих дерев червонувато-бура, з тріщинами, легко відшаровується, на гілках жовтувата, лущиться. Листки (голки) хвої сизо-зелені, жорсткі, розміщені попарно (рідше по 3), гладенькі, завдовжки 5—7см. з внутрішньої сторони плоскі із зовнішньої — випуклі, виростають фактично з маленьких видозмінно-вкорочених пагонів. Чоловічі квіти в колосках, що численно колосовидне скупчені при основі пагонів поточного року, згодом сірчасто-жовті складаються з багатьох лущатих тичинок, а ці несуть по 2 пиляки з нижньої сторони. Жіночі колоски розміщені по 1—3 на кінцях пагонів, складаються з покривних і насіннєвих лусок. У пазухах останніх — по2 насінні зачатки. Шишки формуються з жіночих колосків. Вони яйцевидно-конічні, молоді—зелені, зрілі—жовтувато-сірі, з здерев’янілими щитками — насіннєвими лусками. Насіння дрібне, з крилатою летючкою. Цвіте (пилить) сосна звичайна в VI—VII, а насіння дозріває в шишках на другий-третій рік[3].

В залежності від місцезростання утворились (пристосувались) різні форми: болотна, крейдяна та інші, що їх декотрі ботаніки зараховують до окремих видів чи підвидів. У лісах росте суцільно або в змішаних сукупностях дерев, приміром, з березою, дубом тощо.

Сосна це дарований природою, еволюцією життя на Землі санітар повітря, носій фітонцидів у цілісності своїй і по кожному її органу зокрема. Це — комора неперевершених ліків, не кажучи вже про застосування у будівництві, хімічній промисловості. Народна емпірика й наука не обійшли її своєю увагою і повсякчас знаходять у ній нові можливості використання. Згадаємо хоча б дивовижну мікроатмосферу яку створює сосна довкруги місця, де росте. З медичною метою використовують хвою (листки), бруньки, шишки, кору, пилок, навіть деревину; продукти первинної та вторинної переробки: смолу, живицю, скипидар, каніфоль, вугілля; фракції різних способів перегонки сировини: ефірні олії, а з них різні компоненти (пінен, карен, терпінокол), численні кислоти тощо.

Біохімічний склад органів і продуктів сосни.

Хвоя: смола — 7—12 %, вітамін С— 0,1—1,3 %, найбільше його в дво і трьохрічній хвої взимку та ранньою весною; дубильні речовини—до 5%, ефірна олія— 0,13—1,3 %, каротин, антоціани (і в корі), токоферол, ергостерин, мінеральні солі (кальцію, фосфору, заліза, марганцю, цинку, кобальту, нікелю та інших).

Бруньки: вітамін С, ефірна олія — до 0,36 %, дубильні речовини, смола, пініпікрин, рутин , каротин, вітаміни В2 і К.

Вміст усіх цих речовин залежить від віку дерева, бонітету, пори року[4].
1.2.Ліпіди
1.2.1.Загальна характеристика ліпідів

Ліпіди (жири і жироподібні речовини) разом з білками і вуглеводами становлять основну масу органічних речовин організму. Вони є складовими частинами клітинних оболонок та мембранних систем клітини і беруть участь в їх проникності. Жири захищають внутрішні органи від механічних пошкоджень, є важливим джерелом енергії для організму та субстратом для синтезу цілого ряду біологічно важливих речовин.

Ліпіди об’єднують велику групу різних за хімічною природою органічних речовин, які мають деякі спільні фізико-хімічні властивості. Однією з таких спільних властивостей ліпідів є нерозчинність їх у воді і здатність добре розчинятися в органічних розчинниках — спирті, ефірі, хлороформі, ацетоні, бензолі та деяких інших [5].

1.2.2. Класифікація ліпідів.

За хімічним складом та фізико-хімічними властивостями ліпіди поділяють на три групи: прості, складні і похідні ліпідів. До простих ліпідів відносять ліпіди, які побудовані з залишків спиртів і вищих жирних кислот. Найпоширенішими з цієї групи ліпідів є нейтральні жири (гліцериди), стериди і воски.

Група складних ліпідів характеризується наявністю в Їхній молекулі крім спиртів і вищих жирних кислот фосфорної або сірчаної кислот, азотистих речовин, вуглеводів та деяких інших компонентів. Основними представниками цієї групи ліпідів є фосфоліпіди, гліколіпіди

До групи похідних ліпідів відносять каротини, окремі жиророзчинні вітаміни, жирні кислоти, вищі спирти [6].



1.2.2.1.Прості ліпіди

Нейтральні жири (гліцериди) — це складні ефіри трьохатомного спирту гліцерину і жирних кислот. Якщо в гліцерині всі три спиртові групи етерифіковані жирними кислотами, то такі сполуки називають тригліцеридами, якщо дві групи —дигліцеридами і якщо етерифікована одна спиртова група –моногліцеридами





Моногліцерид дигліцерид тригліцерид

Вищі жирні кислоти в жирах представлені головним чином насиченими і ненасиченими ациклічними карбоновими кислотами. В окремих випадках в складі жирів зустрічаються циклічні карбонові кислоти та оксикислоти. Більшість карбонових кислот, що входять до складу жирів, мають парне число вуглецевих атомів:

Насичені жирні кислоти

СН3 — (CH)2 — COOH— масляна

CH3 — (CH2)4 — СООН — капронова

CH3 — (CH2)6 — СООН — каприлова

CH3 — (CH2)8 — СООН — капринова

CH3 — (CH2)10 — СООН — лауринова

СН3 — (CH2)12 — СООН — міристинова

CH3 — (CH2)14 — СООН —пальмітинова

CH3 — (CH2)16 — СООН — стеаринова

СНз — (CH2)18 — СООН —арахідонова

CH3 — (CH2)20 — СООН —бегенова

СНз — (CH2)22 — СООН — лігноцеринова

Ненасичені жирні кислоти

СН— СН == CН—СООН — кротонова

СН—(СН) — СН == СН — (СН) — СООН — пальмітоолеїнова


СН— (СН) — СН == СН — (СН) — СООН — олеїнова
СН— (СН) — СН == СН — (СН) — СООН — ерукова
СН— (СН) — СН == СН—(СН) —СООН — нервонова
СН— (СН)— СН == СН — СН —СН == СН — (СН) — СООН —лінолева

СН— СН—СН==СН==СН— СН—СН==СН— СН— СН— (СН) —СООН — ліноленова


СН— (СН)—(СН==СН—СН)—(СН==СН—СН)—СОOН — арахідонова [7].

Жирні кислоти відрізняються між собою температурою плавлення і здатністю розчинятися у воді й органічних розчинниках. Збільшення числа вуглецевих атомів у молекулахнасичених жирних кислот супроводжується пІдвищенням їх температури плавлення. Збільшення числа подвійних зв’язків у молекулах ненасичених жирних кислот призводить до зниження їх температури плавлення. Жирні кислоти з довгим вуглецевим ланцюгом практично не розчинні у воді. Їх натрієві і калієві солі утворюють у воді міцели.

Деякі ненасичені жирні кислоти не синтезуються в організмі людини і тварин або утворюються з недостатній кількості. Тому Їх називають незамінними. До таких жирних кислот відносять лінолеву, ліноленову, арахідонову та деякі інші вищі ненасичені жирні кислоти. Основ ним джерелом поповнення ними організму людини є лляна, конопляна, кукурудзяна та соняшникова олія. Ці рослинні жири містять переважно лінолеву і ліноленову кислоти. Вершкове масло багате на арахідонову кислоту. Ненасичених жирних кислот в організмі зумовлює припинення росту молодих тварин, викликає захворювання шкіри до складу нейтральних жирів входять жирні кислоти з різним числом вуглецевих атомів і різним ступенем насиченості. Жирні кислоти значною мірою визначають фізичні властивості жирів. Так, наприклад, якщо в складі тригліцеридів переважають насичені (тверді) жирні кислоти, то такі жири матимуть тверду консистенцію і високу температуру плавлення. Якщо в складі тригліцеридів переважатимуть ненасичені жирні кислоти, вони матимуть низьку температуру плавлення і перебуватимуть у рідкому стані. В організмах людини і тварин жири нагромаджуються головним чином з підшкірній жировій клітковині. Це так звані резервні (запасні) жири[8].

Стериди. Це складні ефіри стеринів і вищих жирних кислот. Стерини, або стероли, похідні циклопентапергідрофенантрену. Останнє можна розглядати як продукт конденсації гідрованого фенантрену і циклопентану;



циклопентапергідрофенантрен




Каталог: data -> file doc
data -> Українська архітектура
data -> Тема. Метод архітектурної біоніки. Біотектонічне моделювання Мета
data -> Реферат на тему: Залізодефіцитна анемія (малокрів'я)
data -> Кафедра медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології
data -> І тип анафілактичні реакції
data -> Положення про денний стаціонар» Додаток 4 до наказу моз україни від 23 лютого 2001 р. N 72 «Примірне положення про денний стаціонар»
data -> Рахіт І рахітоподібні захворювання у дітей
file doc -> Юлія павленко міні-реферат
file doc -> Рішення щодо створення навчальних програм);  Рада саамських шкіл
file doc -> Формування України як правової держави на базі позитивного досвіду Королівства Норвегії


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка