«режим повсякденного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту україни»




Скачати 359,9 Kb.
Дата конвертації02.05.2017
Розмір359,9 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА НАН УКРАЇНИ



ЗАЛІКОВА РОБОТА

на тему:


«РЕЖИМ ПОВСЯКДЕННОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ

ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ»



Виконала:

студентка 6-го курсу,

групи ПСЦЗ-61,

Навроцька І.О. Перевірив:

Борис Іванович Борисов

Київ-2013 р.



ПЛАН

Вступ


1. Єдина державна система цивільного захисту України (ЄДСЦЗУ): поняття та режими функціонування. Визначення режиму повсякденного функціонування

2. Заходи, що проводяться у режимі повсякденного функціонування ЄДСЦЗУ

Висновок

Список використаних джерел



ВСТУП

Одним з пріоритетних завдань, що стоїть перед кожною демократичною державою є захист населення від будь-яких негативних тенденцій, що можуть спричинити загибель людей або завдати шкоду їх здоров’ю, тобто цивільний захист. Забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок. Зрозуміло, що здійснюючи цивільний захист важливим є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

Метою залікової роботи є дослідження функціонування єдиної державної системи цивільного захисту України у повсякденному режимі. Для досягнення поставленої мети у процесі написання залікової роботи необхідно вирішити наступні задачі:


  • розглянути, що являє собою єдина державна система цивільного захисту України;

  • визначити можливі режими функціонування ЄДСЦЗ України;

  • розкрити сутність повсякденного режиму функціонування ЄДСЦЗ;

  • виділити сукупність заходів, що мають виконуватись за повсякденного режиму функціонування ЄДСЦЗ;

  • розглянути більш детально основні з них;

  • визначити систему повсякденного управління єдиною державною системою

  1. Єдина державна система цивільного захисту України (ЄДСЦЗУ): поняття та режими функціонування.

Визначення режиму повсякденного функціонування

Єдина державна система цивільного захисту (ЄДСЦЗ) здійснює забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту. Така система складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок.

Основними завданнями єдиної державної системи цивільного захисту є: забезпечення готовності міністерств та інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації; виконання державних цільових програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат; опрацювання інформації про надзвичайні ситуації, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій; прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах; створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; інші завдання, визначені законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.2004 № 1859-IV (далі Закону) Єдина система цивільного захисту може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану.

Проте, згідно ст. 11 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі Кодексу), що вступить в дію 1.07.2013, єдина державна система залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, функціонує у режимах:

1) повсякденного функціонування;

2) підвищеної готовності;

3) надзвичайної ситуації;

4) надзвичайного стану.

Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту у межах конкретної території встановлюється залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.

Положенням про єдину державну систему цивільного захисту визначається перелік заходів, що здійснюються у відповідному режимі, завдання та порядок взаємодії суб’єктів забезпечення цивільного захисту під час функціонування зазначеної системи у відповідному режимі.

Відповідно до ст. 12 Кодексу режим повсякденного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки та за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій. Слід зазначити, що в Законі, що поки що діє, передбачена і нормальна біологічна (в тому числі бактеріологічна) умова режиму повсякденного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту. Також якщо Кодексом передбачається нормальна техногенна та пожежна обстановка режиму повсякденного функціонування ЄДСЦЗ, то в Законі ні.

2. Заходи, що проводяться

у режимі повсякденного функціонування ЄДСЦЗУ

Відповідно до ст. 22 Закону у режимі повсякденного функціонування органи управління, сили і засоби єдиної системи цивільного захисту:



  • забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;

  • розробляють і виконують науково-технічні програми щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і зменшення можливих втрат;

  • здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки і захисту населення під час надзвичайної ситуації;

  • забезпечують підготовку органів управління до дій у надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях, організовують навчання населення з поводження із засобами захисту в таких ситуаціях;

  • створюють і поновлюють матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

  • проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.

Основним завданням, що має забезпечуватися у повсякденному режимі функціонування ЄДСЦЗ, є запобігання надзвичайним ситуаціям. Завчасне реагування на загрозу виникнення НС включає сукупність організаційних, інженерно-технічних і технологічних, медико-біологічних, фінансово-економічних, екологічних, спеціальних та інших заходів (див. Рис. 1), що здійснюються заздалегідь з метою:

  • систематичного спостереження і отримання необхідної первинної інформації для прийняття управлінських рішень пов'язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на неї;

  • створення на певній території, об'єкті економіки умов для захисту населення, матеріальних цінностей та довкілля від дії вражаючих чинників на прогнозовані за масштабами і наслідками можливі НС;

  • забезпечення ефективного застосування за призначенням органів управління, сил і засобів цивільного захисту.

Рис. 1 Складові завчасного реагування на загрозу виникнення НС [6]

Відповідно до п. 2 ст. 43 Кодексу моніторинг надзвичайних ситуацій – це система безперервних спостережень, лабораторного та іншого контролю для оцінки стану захисту населення і територій та небезпечних процесів, які можуть призвести до загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, а також своєчасне виявлення тенденцій до їх зміни.

Спостереження, лабораторний та інший контроль включають збирання, опрацювання і передавання інформації про стан навколишнього природного середовища, забруднення продуктів харчування, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними та хімічними речовинами, зараження збудниками інфекційних хвороб та іншими небезпечними біологічними агентами.

Для проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій в Україні створюється та функціонує система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій. Порядок функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, перелік установ та організацій, які належать до суб’єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю і прогнозування надзвичайних ситуацій, визначаються Кабінетом Міністрів України. Суб’єкти моніторингу, спостереження, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій на регіональному, місцевому та об’єктовому рівні визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання.

З метою завчасного здійснення заходів щодо реагування на загрозу виникнення НС і максимально можливого зниження втрат від їх наслідків у повсякденному режимі функціонування ЄДСЦЗ провадиться планування заходів і дій центральних, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у рамках державних систем протидії НС.

Планування здійснюється на підставі аналізу моніторингової інформації щодо прогнозу загрози виникнення зон НС та дає опис структури і організації необхідних дій щодо запобігання, локалізації та ліквідації наслідків НС, визначає терміни їх виконання та відповідальних виконавців, організаційні структури управління заходами і діями, сили і засоби, фінансові, матеріальні та інші ресурси, а також порядок забезпечення дій, взаємодії та навчання усіх суб'єктів реагування на НС.

Крім того, на картах, планах що є невід'ємною частиною відповідних планів виділяються прогнозовані зони можливого небезпечного землетрусу, можливого катастрофічного затоплення, можливих небезпечних геологічних явищ, радіоактивного забруднення, хімічного зараження, прикордонна зона, зона можливих руйнувань внаслідок застосування засобів ураження, можливого утворення завалів, позаміська зона.

Комплексні системи захисту у разі загрози або виникненні НС умовно включають у себе системи жорсткого, функціонального, охоронного та природного захисту.

При побудові системи жорсткого захисту (подолання якої повинно викликати витратити певної енергії) враховуються: заходи технологічного характеру з удосконалення технологічних процесів, підвищення надійності технологічного обладнання та експлуатаційної надійності систем, своєчасного оновлення виробничих фондів, застосування якісної конструкторської документації, високоякісної сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, використання кваліфікованого персоналу, створення і використання ефективних систем контролю і технічної діагностики, безаварійної зупинки виробництва, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і багато чого іншого.

Створення функціонального захисту передбачає створення умов для узгоджених дій персоналом об'єктів економіки та виконання певних функцій, органами управління, силами реагування з припинення функціонування аварійних об'єктів, або запобігання розвитку небезпечної події та мінімізації її наслідків, з інформування та оповіщення населення, розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних закладів, контролю за якістю харчових продуктів, продовольчої сировини і питної води, впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, підтримання у готовності до дій сил реагування та навчання населення способам захисту у разі виникнення НС.

Охоронний захист - це вид спеціального захисту від несанкціонованого та терористичного впливу.

З метою проведення невідкладних робіт і заходів, спрямованих на запобігання або пом'якшення можливих наслідків НС та їх ліквідації:


  • розробляються і виконуються науково-технічні програми з проблем запобігання НС;

  • завчасно створюються, утримуються та щорічно поповнюються матеріальні державний, оперативний, відомчий, регіональний, місцевий та об'єктовий резерви з визначеними номенклатурою та обсягами будівельних матеріалів, пального, медикаментів, продовольства, техніки, технічних засобів та інших матеріально-технічних цінностей;

  • здійснюється підготовка осіб які приймають рішення (керівного складу), органів управління і сил до дій за призначенням, забезпечується їх оперативна та мобілізаційна готовність, здійснюються спеціальні навчально-організаційні заходи (інструктажі, вивчення та практичне відпрацювання дій за планами реагування на НС) з персоналом і населенням та дослідницькі навчання з відпрацювання питань теорії і практики цивільного захисту.

Тому з метою запобігання надзвичайним ситуаціям у повсякденному режимі здійснюється державна стандартизація у сфері цивільного захисту, яка спрямована на забезпечення: безпеки продукції (робіт, послуг) та матеріалів для життя або здоров’я населення і навколишнього природного середовища; якості продукції (робіт, послуг) та матеріалів відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій; єдності принципів вимірювання; безпеки функціонування суб’єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Повсякденний режим також включає в себе такий захід, як експертиза у сфері цивільного захисту. Такій експертизі підлягають: 1) проекти містобудівної документації в частині дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки; 2) проекти об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, у частині дотримання вимог нормативно-правових актів з інженерно-технічних заходів цивільного захисту, питань техногенної, пожежної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності. Порядок проведення експертизи у сфері цивільного захисту та перелік об’єктів виробничого і соціального призначення, що можуть спричинити надзвичайні ситуації техногенного чи природного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій від їх наслідків, визначається Кабінетом Міністрів України.

Держава також здійснює нагляд (контроль) з питань цивільного захисту за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексу та інших законодавчих актів.

Також з метою запобігання надзвичайним ситуаціям у повсякденному режимі проводиться атестація аварійно-рятувальних служб та рятувальників, яка проводиться з метою перевірки їх здатності до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж та надання права на проведення таких робіт.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Кодексу перелік заходів, що здійснюються у відповідному режимі, завдання та порядок взаємодії суб’єктів забезпечення цивільного захисту під час функціонування зазначеної системи у відповідному режимі визначається відповідним Положенням про єдину державну систему цивільного захисту. Так пункт 21 Положення «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 03.08.1998 № 1198 (далі Положення) також містить даний перелік заходів, що здійснюються у повсякденному режимі функціонування ЄДСЦЗ.

Згідно з п. 14 Положення до системи повсякденного управління єдиною державною системою входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:



  • центри управління в надзвичайних ситуаціях, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення усіх рівнів;

  • диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій.

Відповідно до ст. 73 Кодексу для управління у режимі повсякденного функціонування суб’єктами забезпечення цивільного захисту, координації дій органів управління та сил цивільного захисту, здійснення цілодобового чергування та забезпечення функціонування системи збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про обстановку в районах надзвичайних ситуацій у системі центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, функціонує державний центр управління в надзвичайних ситуаціях.

На регіональному рівні у системі центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, функціонують центри управління в надзвичайних ситуаціях.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій відповідні центри управління в надзвичайних ситуаціях безпосередньо взаємодіють із штабом з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі його утворення і забезпечують його роботу. Розпорядження і вказівки керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації для персоналу таких центрів управління в надзвичайних ситуаціях обов’язкові для виконання.

Порядок діяльності центрів управління в надзвичайних ситуаціях визначається центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.




ВИСНОВОК

Зрозуміло, що ефективніше та краще для суспільства запобігання надзвичайним ситуаціям, а ніж ліквідація їх наслідків. Саме це і є основним завданням повсякденного функціонування ЄДСЦЗ, який встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки та за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.

Забезпечення спостереження і контролю за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу; розроблення і виконання науково-технічної програми щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і зменшення можливих втрат; забезпечення підготовки органів управління до дій у надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях, навчання населення з поводження із засобами захисту в таких ситуаціях; створення і поновлення матеріальних резервів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; проведення постійного прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій – є основними заходами, що мають виконуватись за повсякденного режиму.

Ефективне виконання таких заходів якщо не призведе до недопущення надзвичайної ситуації, то принаймні дасть змогу завчасно зреагувати на неї та пом’якшити її можливі наслідки. При цьому не аби яку роль відіграє ефективний моніторинг, достовірність результатів досліджень та прогнозі, а також рівень компетенції та підготовленості особи, яка приймає рішення. Тому для підвищення надійності функціонування ЄДСЦЗ у повсякденному режимі, та і у інших режимах, вона має бути забезпечена кваліфікованими аналітиками, різноманітними джерелами постачання інформації та надійними засобами зв’язку і передачі даних для прийняття обґрунтованого  рішення і доведення його до виконавців.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Конституція України, від 28.06.1996 № 254к/96-ВР;

  2. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI ([Введення в дію] відбудеться 01.07.2013) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5403%D0%B0-17/paran93#n93;

  3. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.2004 № 1859-IV ([Втрата чинності] відбудеться 01.07.2013) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1198-98-%D0%BF?nreg=1198-98-%EF&find=1&text=%EF%EE%E2%F1%FF%EA%E4%E5%ED%ED%EE%E3%EE&x=0&y=0#w11;

  4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»; Положення від 03.08.1998 № 1198 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1198-98-%D0%BF;

  5.  Положення «Про державну службу України з надзвичайних ситуацій»; Президент України; Указ, Положення від 16.01.2013  20/2013 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/20/2013?nreg=20%2F2013&find=1&text=%EF%EE%E2%F1%FF%EA%E4%E5%ED%ED%EE%E3%EE&x=-888&y=-15865#n22;

  6. Бикова О.В. Основи цивільного захисту // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gendocs.ru/;

  7. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. — 2-ге вид., перероб. Затверджено МОН / Стеблюк М.І. — К., 2010. — 487 с.;

  8. Клименко Н.Г. Фактори, що впливають на надійність функціонування системи державного управління /НАДУ/. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2006-2/txts/FILOSOFIYA%5C06 kngsdu.pdf.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка