Рішенням обласної Експертної комісії науково-методичного Центру практичної психології і соціальної роботи




Сторінка1/5
Дата конвертації11.03.2019
Розмір0,95 Mb.
  1   2   3   4   5
Департамент освіти і науки України

Чернівецької обласної державної адміністрації

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи

Схвалено

рішенням обласної Експертної комісії

науково-методичного Центру

практичної психології і соціальної роботи

Інститут післядипломної педагогічної

освіти Чернівецької області

«___»________________ 20__р.

Протокол №__________

Голова Експертної комісії
Романовська Д.Д.________________

Підпис засвідчую.

Начальник відділу кадрового та правового забезпечення
Дранович М.П.___________________

Програма тренінгових занять

«СТОП- Булінг»

орієнтована на профілактику насилля в шкільному середовищі

Укладачі:



Кацалап В.В.,

практичний психолог

Чернівецької гімназії №7,

Савкова І.О.,

соціальний педагог

Чернівецької гімназії №7

Чернівці, 2017

Пояснювальна записка


Насилля у школі – проблема, про яку довгий час було не прийнято говорити. Одним із аспектів проблеми насилля є жорстоке поводження з дітьми та нехтування їхніми інтересами, та, як наслідок, насилля в стосунках між дітьми. Поведінка, спрямована на утвердження своєї влади над кимось або чимось, стає усе більш розповсюдженою. Проблему булінгу почали досліджувати зовсім недавно, у 60–70-х роках ХХ ст., коли суспільство замислилося над існуванням зв’язку між явищами девіантної та агресивної поведінки в соціумі та тим, як людина виховується, зростає та навчається протягом шкільних років, та почало усвідомлювати важливість вивчення причин та наслідків цього явища, щоб в результаті мати важелі впливу та контролю над ситуацією. Діти та підлітки є найбільш вразливою категорією, вони соціалізуються, формують власну систему сприйняття світу, систему цінностей та пріоритетів, навчаються різним моделям поведінки, і, на жаль, булінг стає однією з таких моделей.

Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування. Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для організованих дитячих колективів, у першу чергу, школі.

Суть булінгу вбачають все-таки не в самій агресії або злості кривдника, а в презирстві, зневазі — сильному почутті відрази до покірливого, того, хто ніби не заслуговує на повагу. Це дозволяє кривдникам шкодити без почуття провини, співчуття чи емпатії. Кривдник надає собі привілеї домінантності, контролю, права виключення та ізоляції жертв.

Також значну роль у процесі булінгу відіграють спостерігачі, яких за дослідженнями 88% від усіх дітей частина з них долучається до кривдника, інша, аудиторія, підбурює його до подальшого знущання, і лише від 10 до 20% намагаються якось допомогти, коли над кимось знущаються. Потерпілий не здатен ефективно захищати себе, тому певною мірою беззахисний перед кривдником або їх групою. Кривдник не припиняє свої дії після того, коли йому так скажуть батьки чи вчителі, він наступного разу просто «не попадеться на гарячому».

Булінгом називається агресія одних дітей стосовно інших, коли наявні нерівність сил агресора та жертви, агресія має тенденцію повторюватися, при цьому відповідь жертви показує, як сильно її зачепило те, що відбувається.

Найчастіше жертвами шкільного цькування стають діти , які мають:


  • фізичні недоліки або вади ;

  • страх перед школою;

  • низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;

  • особливості зовнішності – руде волосся, веснянки…

  • особливості поведінки – замкнути або імпульсивні;

Булінг різноманітний, це не лише фізична агресія, найчастіше – психологічна.

Найчастіше агресорами (ініціаторами цькування - булерами) є діти з нарцисичними рисами характеру. Основна особливість «нарциса» – прагнення до влади, самоствердження за рахунок інших. Бути «крутим», мати авторитет серед ровесників, як людини, якій ніхто нічого не може зробити. «Ти мені нічого не зробиш» - приховане за усією поведінкою цього учня послання. Щодо них у суспільстві існують певні стереотипи, наприклад, кривдник — задиркуватий хлопець, з посередніми успіхами в навчанні та з впливовим статусом серед ровесників, а жертву уявляють беззахисною, замкненою, з вузьким колом друзів та невисоким статусом. Однак типів існує безліч, вони часто поєднуються, наприклад, кривдники бувають більш відповідальними за інших в усвідомленні своєї поведінки та більш чутливими до виправної терапії. Характеризуючи кривдника як учасника процесу булінгу, виділяють ряд типів поведінки:

1) дитина зазвичай поводить себе в соціально прийнятний спосіб, піклується про інших, має непогані успіхи в навчанні. Однак іноді поводиться непередбачувано, нехарактерно, принижує інших учнів, хоча й схильна бути відповідальною та піддається вихованню.

2) дитина приваблива, не відчуває браку матеріальних речей, має непогані оцінки, друзів, гарні лідерські якості, але знущається з інших — ніби випадає зі звичайних стереотипів. Це пояснюється тим, що не завжди враження про дитину співпадають з тим, якою вона є насправді, адже багатьом дітям важко справлятися зі своїм персональним розвитком та самоповагою, а тим паче з очікуваннями, що покладають на них батьки та інші люди. Вони ніби вдягають маску хороброї дитини.

3) «статусний» тип кривдника проявляється у показовості булінгу, намаганні завжди бути на «сцені», завоювати аудиторію спостерігачів, їхні лестощі та підлабузництво.

4) тип кривдника «у повному озброєнні» має стійкі наміри чинити булінг, особливо в разі відсутності сторонніх поглядів, у той же час намагається ввести в оману та всіляко привабити інших, зокрема дорослих. Вони занурюють свої почуття настільки глибоко, що самим їм стає важко їх ідентифікувати. Досить часто добре розуміють стан іншої людини та вміють користуватися цим, помічають вразливі сторони потенційної жертви.

5) імпульсивно-агресивні кривдники, які мають слабкі соціальні навички, абсолютно непередбачувані, агресивні реакції навіть на слабку провокативну поведінку, звинувачують інших, а головне, часто мають проблеми у розвитку, зокрема зі здатністю до навчання.

Також існує кібер-булінгу. Діти створюють веб-сторінки та сайти, де можуть вільно спілкуватися, коментувати, ображаючи інших, поширювати плітки, фотографії особистого характеру та іншу інформацію; також кривдники відсилають електронні листи та повідомлення своїм жертвам, у яких їх всіляко принижують. У такому просторі не існує жодних захисних для жертви бар’єрів — ані часових, ані просторових, тому швидко, лише натисканням кнопки, образлива інформація поширюється серед тисяч людей. Дослідники встановили, що кожна сімнадцята дитина у віці 10–17 років зазнає знущань через Інтернет, причому близько однієї третини з цього числа вважають такі інциденти надзвичайно образливими та принизливими.



Актуальність та доцільність програми: цькування дітей з боку однолітків, так званий булінг, сьогодні одна з найбільш поширених проблем освітніх організацій, яка істотно збільшує ризик суїциду серед підлітків; призводить до ескалації агресії і насильства в колективі, зниження успішності, емоційних і невротичних проблем.

Мета програми: висвітлення особливостей явища булінгу в шкільному колективі, актуалізація даної проблеми та формування негативного ставлення до булінгу.

Завдання програми: ознайомлення з поняттям булінгу, його видами та проявами; навчання дітей конструктивним формам спілкування, поведінкових реакцій; зняття деструктивних елементів у поведінці; творче вирішення конфліктних ситуацій; усвідомлення і прийняття відмінностей; розвиток адекватного рівня самооцінки й самоконтролю; формування навичок саморегуляції, внутрішніх афективних процесів та емоційної адекватності у контактах дітей з навколишнім світом; підвищення рівня самосвідомості дітей, встановлення зв’язку із власним внутрішнім «я» та один з одним; вміння вільно виражати почуття.

Добір дітей для профілактичної роботи здійснюється на основі психодіагностики, яка реалізується шляхом спостереження; інтерпретації серії методик: методика «Шкала емоційного відгуку» А. Меграбяна і Н. Епштейна; визначення показників та форм агресії за методикою А. Басса та А. Дарки; методика первинної діагностики та виявлення дітей "групи ризику" (М.І. Рожков, М.А. Ковальчук); методика «Соціометрія» (розроблена Я. Морено).

Етапи програми:

І етап — орієнтувальний (2 заняття), спрямований на ближче знайомство

психолога з дітьми.

II етап — реконструктивний (7 занять), його завданням є власне зниження

високого рівня агресивності та тривожності, вироблення навичок мовленнєвого спілкування;

III етап — закріплюючий (1 заняття).



Вік учасників:11-13 років.

Організація занять: програма включає 10 занять; кількість занять на

тиждень — 1, тривалість занять — 80 хв.; кількість дітей у групі — 10-15.



Структура занять програми стала, кожне заняття поділяється на етапи:

  1. Привітання, метою якої є позитивний емоційний фон, почуття комфорту, згуртованості в групі.

  2. Основна частина, під час якої використовуються ігри та вправи спрямовані на:

  • опрацювання психотравмуючих ситуацій;

  • вироблення соціально прийнятних способів вираження емоційних реакцій: гніву, ревнощів, образи, тощо;

  • формування адекватних способів емоційного реагування на негативні переживання.

В основній частині використовуються такі методи та прийоми:

  • прослуховування та обговорення розповідей;

  • ігри-інсценування.

  1. Вправи на зняття психоемоційного напруження. Психогімнастика.

  2. Заключний етап, спрямований на рефлексію заняття (Що нового

сьогодні ми довідались на занятті? Що особливо сподобалось?) та прощання.

Засоби відстеження ефективності програми здійснюються за допомогою повторної діагностики, під час якої визначається рівень агресивності й тривожності. Використовуються ті самі методики, що й для первинної діагностики.



Календарно-тематичний план

заняття

Мета

Кількість годин

Дата проведення

1

створити позитивний емоційний фон, почуття комфорту, згуртованості в групі; послабити емоційне напруження; навчити навичок ауто релаксації; навчальний блок - актуалізувати проблему булінгу та висвітлити особливості даного явища в шкільному колективі, ознайомити з поняттям булінгу.

1




2

формувати навички і вміння спілкування з групою однолітків, розвивати емпатійні здібності у дітей, навчити усвідомлювати і приймати відмінності; навчальний блок - ознайомити з видами булінгу, його проявами, учасниками булінгу.

1




3

забезпечити атмосферу довіри; формувати позитивну самооцінку; навчити усвідомлювати свої позитивні риси; сприяти підвищенню почуття особистісної значимості та налагодженню контакту між дітьми; навчальний блок - права та обовязки дитини.

1




4

напрацювати навички адекватного прояву емоцій та саморегуляції, вміти ставати на позицію іншої людини; сформувати поняття про конфлікт, ознайомити з причинами виникнення та способами вирішення конфліктних ситуацій; розвивати навички безконфліктного спілкування, самодіагностика особистісної конфліктності.

1




5

формувати навички безпечної поведінки; навчити орієнтуватись на станах та почуттях інших дітей, навчити навичок розпізнавання різних емоційних станів; розпізнавати почуття (власні й оточення); усвідомлювати і поважати почуття інших.

1




6

формувати навички зняття емоційного напруження; закріпити уявлення про добро і доброту, стимулювати до їх втілення; розуміти емоційні стани інших людей.

1




7

актуалізувати власні побоювання, стереотипність поведінки, розвивати вміння знаходити шляхи вирішення конфліктних ситуацій. відпрацювання навичок спілкування в можливих конфліктних ситуаціях.

1




8

оптимізувати поведінку учасників тренінгу в конфліктній ситуації; оволодіти конструктивними стратегіями вирішення конфліктів; навчити розпізнавати на емоційний стан інших.

1




9

вміти розпізнавати та опановувати свої емоції; навчити звільнятися від образ, передбачаючи можливість продовження стосунків. розвивати комунікативні і моральні навички; розвивати здатністі до емпатії.

1




10

підбиття підсумків щодо формування негативного ставлення до булінгу; розвивати в учнів здатність до емпатійного сприйняття оточення; актуалізувати спогади учнів про взаємини, які є цінністю в їх житті...

1




Загальна кількість годин – 13год.30хв.



Заняття 1

Мета: створити позитивний емоційний фон, почуття комфорту, згуртованості в групі; послабити емоційне напруження; навчити навичок ауто релаксації; навчальний блок - актуалізувати проблему булінгу та висвітлити особливості даного явища в шкільному колективі, ознайомити з поняттям булінгу.

Структура тренінгового заняття



Види роботи

Орієнтована тривалість хв.

Необхідний матеріал

1.

Привітання.

5




2.

Знайомство. Вправа «Моє ім’я».

10

клубочок або м’ячик

3.

Прийняття правил роботи групи.

15

плакат «Правила нашої групи»

4.

Інформаційне повідомлення «Булінг в шкільному середовищі».

10

Відео із youtube

https://www.youtube.com/watch?v=s5dHRDM1cE4


5.

Анкетування на виявлення проявів булінгу в колективі. Обговорення анкетування.

15

анкета

6.

Гра «Біла ворона».

10




7.

Вправа «Послухай тишу».


5





8.

Рефлексія. Прощання.


10




1. Привітання. Всі учасники сідають в коло. По черзі один одному кажуть привітання дивлячись в очі.

2. Знайомство. Вправа «Моє ім’я». Діти передають по колу клубочок або м’ячик, називають попередніх учасників та додають своє ім'я. Дозволяється називатись вигаданим ім'ям.

3. Прийняття правил роботи групи. Тренер роздає кожному учаснику кілька маленьких аркушів і просить написати одну або декілька умов співпраці,потрібних саме йому для ефективної роботи, дружньої атмосфери в групі. Далі кожний виносить на обговорення одну із своїх пропозицій. І лише після того як уся група прийме правило, тренер записує його на плакаті «Правила нашої групи». Далі по колу обговорюються всі інші пропозиції групи. Інформація для тренера.

ПРАВИЛА РОБОТИ:

1. Говорити від свого імені

2. Бути доброзичливими і активними

3. "Піднята рука"

4. Один говорить - усі слухають

5. "Тут і тепер"

6. Обговорювати дію, а не особу.

7. "Вільна нога"

8. Конфіденційність.

Запитання до групи:

1. Чи згодні ви з правилами?

2. Чи маєте ще якісь пропозиції?
4. Інформаційне повідомлення «Булінг в шкільному середовищі». Тренер показує відео https://www.youtube.com/watch?v=s5dHRDM1cE4

Тренер задає питання групі: що ви побачили на відео? як ви гадаєте, яку проблему висвітлено в цьому відео?Що відчули під час перегляду?

Булінг (знущання, цькування, залякування) –це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

5. Анкетування на виявлення проявів булінгу в колективі.

Дорогий друже!

Просимо тебе відповісти на кілька запитань. Перш ніж відповісти на кожне

питання, уважно прочитай всі варіанти відповідей і обведи правильну, на твій

погляд, відповідь.

Стать: чоловіча жіноча Клас ___________ Вік ___________



    1. Ви знаєте, що таке «булінг»?

а) так

б) ні


    1. Чи стикалися ви з ситуаціями знущання одних людей над іншими?

а) так

б) ні


в) інше___________________________________________________________

    1. Якщо так, то в якій формі:

а) приниження

б) образи (вербальна агресія)

в) фізичне насильство

г) зйомка знущання на телефон

д) кіберулінг (загрози, знущання і приниження в інтернеті)

е) інше____________________________________________________________



    1. Чи були ви самі учасником цькування, знущання?

а) так, як спостерігач;

б) так, як жертва;

в) так, як агресор (той, хто є ініціатором цькування);

г) ні, не був (була)



    1. Де найчастіше зустрічається цькування?

а) в школі;

б) у дворі, на вулиці;

в) в соц.мережах, в інтернеті;

г) інше ____________________________________________________________



    1. Хто, на ваш погляд, частіше піддається цькуванню (булінгу)?

а) той, хто слабший і не може дати здачі;

б) той, хто відрізняється від інших (зовні, фізично);

в) той, хто має свою думку

г) інше __________________________________________________________



    1. Чи зустрічали Ви ситуації цькування школярів з боку вчителів?

а) так, постійно

б) так, але рідко

в) ні, не зустрічав


    1. Чи вважаєте ви, що дорослі недостатньо допомагають дітям, які є жертвами цькування?

а) так

б) ні


в) не замислювався про це

    1. Як ви вважаєте, чи можна уникнути цькування в школі?

а) так, якщо вчасно помітять дорослі;

б) так, якщо жертва змінить свою поведінку;

в) так, якщо покарати агресора;

г) ні, це неминуче;

д) інше____________________________________________________________


    1. Хто, на вашу думку, здатний припинити булінг в освітній організації?

а) адміністрація

б) педагогічний колектив

в) батьки

г) учні


д) інше ___________________________________________________________

Дякую за участь!

Обговорення анкетування. Тренер задає питання: Чи ставали ви жертвами булінгу? Чи спостерігали ви за тим, як хтось ставав жертвою булінгу? Чи були ви в ролі кривдника?

6. Гра «Біла ворона». Ведучий пропонує одному з учасників на деякий час стати не таким, як усі. Для цього йому треба робити усе протилежно тому, що робить група. Група повторює всі рухи ведучого. Наприклад, група підводить руки, а «біла ворона» - ні, всі посміхаються, а «біла ворона» - насуплюється тощо. Через деякий час ведучий каже: «Це важко – бути не таким, як усі. Хто буде йому допомагати?» Так з'являються дві білі ворони. Потім їх стає більше. Коли до «білої ворони» приєднується половина учасників, вправа закінчується.

Чи спостерігали ви таку ситуацію, коли в дитячому колективі «обирається» дитина (так звана «біла ворона»), яка відрізняється від інших або зовнішнім виглядом, або розумовими здібностями, або поведінкою і цю дитину постійно зневажають та застосовують до неї прізвиська, штовхають, чіпляються , псують особисті речі та інше? Які відчуття у вас викликає така ситуація? ƒ Як ви вважаєте почуває себе дитина, яку «обрали «білою вороною»?



7. Вправа «Послухай тишу». Учасникам дається інструкція : «Будь ласка, сядьте так, щоб вам було зручно, розслабтеся, заплющте очі і просто слухайте, що відбудеться навколо. Звертайте увагу на будь – які навіть найтихіші звуки. Починаємо слухати…» На це відводиться 1-2 хв. Після цього учасники по колу коротко розповідають, які звуки їм вдалося почути.

Наприкінці тренер зазначає: «Тепер ви знаєте, як багато звуків можна почути в тиші, варто лише зосередити на них свою увагу! Можна заплющити очі й уважно слухати, що відбудеться довкола … і ви почуєте, відчуєте, який великий, різноманітний і цікавий світ навколо нас».



8. Рефлексія. Прощання.

Заняття 2

Мета: формувати навички і вміння спілкування з групою однолітків, розвивати емпатійні здібності у дітей, навчити усвідомлювати і приймати відмінності; навчальний блок - ознайомити з видами булінгу, його проявами, учасниками булінгу.

Структура тренінгового заняття



Види роботи

Орієнтована тривалість хв.

Необхідний матеріал

1.

Привітання.

5




2.

Вправа «Мої особливості».

10




3.

Повторювання правил роботи групи.

5

плакат «Правила нашої групи»

4.

Вправа "Чому так стається".

15

картки різних кольорів та розмірів із зображенням "стріли", "ока", "мішені"

5.

Інформаційне повідомлення. Учасники та види булінгу.

15




6.

Вправа "Хочу сказати приємне іншій людині".

15




7.

Вправа «Повітряна кулька».

5




8.

Рефлексія. Прощання.

10




1. Привітання. Всі учасники сідають в коло. По черзі один одному кажуть привітання підморгуючи.

2. Вправа «Мої особливості». Кожен з учасників називає своє ім’я, особливості своєї поведінки чи зовнішності, які починаються з тієї самої літери, що й їхнє ім’я.



3. Правила роботи. Повторювання правил, які зображені на плакаті «Правила нашої групи».

4. Вправа "Чому так стається". Тренер пропонує взяти картки різних кольорів та розмірів: « Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони там є зображення, але ви не можете дивитися самі, що там, і показувати комусь з учасників. Картки відкриваєте за моєю командою. Прошу об’єднатися у групи за малюнками, які є на картках. Дякую. А тепер, як ви думаєте, що означає "стріла" (агресор) , "око" (спостерігач)
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка