Робоча програма навчальної дисципліни пп с/к «Права людини у сфері кримінальної юстиції»




Сторінка1/3
Дата конвертації28.11.2017
Розмір0,62 Mb.
  1   2   3
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н - 3.04

Національний університет «Одеська юридична академія»
Кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

з навчальної роботи


_______________________________

“______”_______________2012 року



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПП с/к «Права людини у сфері кримінальної юстиції»

______________________________________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 0304 Право о

(шифр і назва напряму підготовки)
спеціальність 8.03040101 „Правознавство”

(шифр і назва спеціальності)


спеціалізація___________________________

(назва спеціалізації)


факультет заочного та вечірнього навчання

(заочна форма навчання)

2012 – 2013 рік

Робоча програма с/к «Права людини у сфері кримінальної юстиції» для студентів за напрямом підготовки 0304 Право, спеціальністю 8.03040101 Правознавство „ 31 ” серпня 2012 року, 28 c.

Розробники:

Дрьомін В.М. – завідувач кафедри, доктор юридичних наук, професор

Марчук А.І. – асистент кафедри

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри

Протокол від „ 31 ” серпня 2012 року № 1
Завідувач кафедри

_______________________ (проф. Дрьомін В.М.)

„ 31 ” серпня 2012 року

Схвалено навчально-методичною радою НУ «ОЮА»


Протокол від “____”________________20___ року № ___
“_____”______________20___ року Голова ______________ (проф. Аракелян М.Р.)

__________, 2012 рік

 __________, 2012 рік
Ι. Опис навчальної дисципліни

1.1. Анотація спецкурсу «Міжнародно-правові стандарти прав людини у сфері кримінальної юстиції»
Одним з найважливіших напрямків загальносвітового гуманітарного процесу є розвиток системи захисту прав людини в сфері кримінального правосуддя. Як підкреслюється в Керівних принципах в галузі попередження злочинності і кримінального правосуддя в контексті розвитку і нового міжнародного економічного порядку (1990), «справедлива, безстороння і гуманна система кримінального правосуддя є необхідною умовою здійснення основних прав людини громадянами всіх країн. Вона сприяє створенню рівних можливостей в галузі економічного, соціального і культурного життя...».

У числі інших цілей у Програмі дій ООН в галузі попередження злочинності і кримінального правосуддя вказується «більш діюче і ефективне відправлення правосуддя при належній повазі прав людини всіх осіб, які зштовхнулися зі злочинністю, і всіх, хто має відношення до системи правосуддя; сприяння дотриманню найвищих стандартів справедливості, гуманності, правосуддя і професійного поводження». Програма передбачає дослідження і розробки на національному, регіональному і глобальному рівнях з конкретних проблем попередження злочинності і заходам, які відносяться до сфери кримінального правосуддя. У числі першочергових завдань Програми називається захист прав людини при відправленні правосуддя.

Важливим напрямком забезпечення досягнень цілей кримінального юстиції є впровадження міжнародно-правових стандартів кримінального правосуддя в законодавчу і правозастосовну практику держав.

Запропонований навчальний курс спрямований на підготовку фахівців, що володіють гуманітарним мисленням, великими знаннями в галузі прав людини і міжнародного права та здатні виконувати складні завдання, пов'язані зі здійсненням міжнародно-правових стандартів прав людини в правоохоронній діяльності.



1.2. Навчальний план курсу



Форма навчання

Курс

Семестр

Лекції

Практичні (семінарські)

Всього ауд.годин

Курсові роботи

Контрольні роботи

Установ. лекції

Самостійна робота

Всього годин

Іспит

Залік

Заочна

6

12

2

2

6




*

2

34







*


2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета навчальної дисципліни.Метою даного спеціального курсу є вивчення міжнародних стандартів прав людини в галузі кримінального судочинства і пенітенціарної системи, щоб дозволити студентам застосувати їх у своїй майбутній професійній діяльності в національних органах кримінального юстиції.

Завданнями курсу є вивчення основних цивільних прав людини в контексті кримінального судочинства, міжнародних угод, універсальних і регіональних механізмів захисту прав людини; навчання студентів застосуванню міжнародно-правових стандартів прав людини в їх професійній діяльності.

У результаті вивчення спеціального курсу магістранти повинні знати:

- теоретичні основи гуманітарного права;

- існуючі механізми захисту прав людини;

- нормативні джерела і правозастосовну практику щодо захисту прав людини;

а також вміти:

- самостійно аналізувати правові ситуації, пов'язані з порушенням (або майбутнім порушенням) прав людини, обирати механізми їх захисту і відновлення;

- орієнтуватися в практиці міжнародних юрисдикційних організацій і застосовувати її положення;

- складати процесуальні документи, пов'язані із захистом прав людини.



3. Програма навчальної дисципліни


№ п/п

Тема

Лекції

(год)


Практичні

(год)


Самостійна робота (год)

1

Основи сучасної концепції прав людини

2

2




4

Право на повагу приватного життя, недоторканності житла і таємниці кореспонденції







8

5

Право на справедливий судовий розгляд







6

6

Міжнародно-правові стандарти поводження з особами, позбавленими волі







10

7

Права ув'язнених







6

8

Міжнародне співробітництво в протидії злочинності й права людини







4




Усього

2

2

34


4. СТРУКТУРА навчальної дисципліни (ЗА ТЕМАМИ ЛЕКЦІЙ)

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Основи сучасної концепції прав людини

1.Поняття прав людини. Генезис концепції прав людини: до і після Другої світової війни.

2.Універсальна концепція прав людину і культурний релятивізм.

3.Права людини і природне право.

4.Співвідношення міжнародно-правових стандартів прав людини і національного права.

5.Поняття і періодизація поколінь прав людини. Типологізація прав-зобов'язань держав: негативні права і позитивні зобов'язання.

6.Поняття і класифікація міжнародно-правових стандартів прав людини. Універсальні і регіональні міжнародно-правові стандарти прав людини: загальна характеристика.


2

5.Теми семінарських занять


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Основи сучасної концепції прав людини

1.Генезис концепції прав людини: до і після Другої світової війни.

2.Універсальна концепція прав людині і культурний релятивізм.

3.Права людині і природне право.

4.Співвідношення міжнародно-правових стандартів прав людини і національного права.

4.Покоління прав людини.

5.Негативні права і позитивні зобов'язання.

6.Поняття й класифікація міжнародно-правових стандартів прав людини.

7.Універсальні і регіональні міжнародно-правові стандарти прав людини: загальна характеристика.


2



6. Самостійна робота

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Право на повагу приватного життя, недоторканності житла і таємниці кореспонденції

1.Право не піддаватися свавільному або незаконному втручанню в приватне життя, свавільним або незаконним зазіханням на недоторканність житла або таємницю кореспонденції.

2.Визначення поняття «приватне життя», «невтручання в приватне життя» і «повага приватного життя».

3.Право на недоторканність житла від необґрунтованих обшуків. Поняття «необґрунтованого обшуку».

4.Право на повагу таємниці кореспонденції. Спостереження і збір даних. Прослуховування телефонних розмов.


8

2

Право на справедливий судовий розгляд

1.Поняття права на правосуддя.

2.Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини.

3.Міжнародний пакт про громадянські і політичні права про право на справедливий судовий розгляд.

4.Незалежний і неупереджений суд, створений на підставі закону.

5.Публічний розгляд справи. Розумний строк.

6.Презумпція невинуватості: право обвинувачуваного вважатися невинним, поки його винність не буде доведена у законному порядку.

7.Право обвинувачуваного «бути негайно і докладно сповіщеним зрозумілою йому мовою про характер і підставу пред'явленого йому обвинувачення».

8.Право обвинувачуваного захищати себе особисто або за допомогою обраного ним захисника.

9.Право мати достатній час і можливість для підготовки свого захисту.

10.Роль захисника в кримінальному судочинстві.

11.Право обвинувачуваного «користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не говорить цією мовою.




4

3

Міжнародно-правові стандарти поводження з особами, позбавленими волі

1.Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини про поводження з особами, позбавленими волі.

2.Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими (ООН) і Європейські пенітенціарні правила як джерело міжнародно-правових стандартів у сфері поводження із правопорушниками.

3.Міжнародні стандарти управління пенітенціарними установами.



10

4

Права ув'язнених

1.Права ув'язнених у контексті міжнародно-правових стандартів: утримання, порівняльна характеристика, припустимі обмеження.

2.Міжнародні принципи поводження з увязненими (Резолюція 45/111 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 р.).

3.Недопущення дискримінації у всіх її формах.



6

4

Міжнародне співробітництво у протидії злочинності і права людини

1.Міжнародне співробітництво у протидії злочинності.

2.Ефективність міжнародного співробітництва в досягненні невідворотності покарання і гарантії прав людини: проблема балансу.

3.Дотримання прав людини при здійсненні процедури екстрадиції як міжнародно-правова і внутрішньодержавна проблема.

4.Роль міжнародної кримінальної юстиції в міжнародній системі захисту прав людини.

5.Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc і постійно діючий кримінальний суд.



4


7. Індивідуальні завдання
Тематика рефератів

  1. Культурний релятивізм у теорії прав людини.

  2. Ісламська модель прав людини.

  3. Міжнародні стандарти прав людини.

  4. Порядок звернення до Комітету з прав людини і розгляду в ньому індивідуальних скарг.

  5. Практика Комітету з прав людини по розгляду індивідуальних скарг на порушення прав людини в сфері кримінальної юстиції.

  6. Інтереси суспільства і права людини в Європейській конвенції з прав людини.

  7. Рішення Європейського Суду з прав людини щодо України по скаргах про порушення прав у сфері кримінальної юстиції.

  8. Законодавство України, що регламентує застосування зброї силами правопорядку.

  9. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку (прийнятий резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 року).

  10. Принципи ефективного попередження та розслідування позазаконних, свавільних і сумарних страт (Рекомендовані Резолюцією 1989/65 Економічної й Соціальної Ради ООН від 24 травня 1989 року)

  11. Страта в контексті права на життя. Права осіб, засуджених до страти. Заходи, що гарантують захист прав тих, хто засуджений до страти (схвалені резолюцією 1984/50 Економічної й Соціальної Ради ООН від 25 травня 1984 року

  12. Страта в контексті права на захист від катувань і інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання. Затримка виконання смертного вироку.

  13. Стаття 3 Конвенції про захист прав і основних свобод людини і практика Європейського Суду з прав людини.

  14. Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (Страсбург, 4 листопада 1993 р.)

  15. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання., затверджена резолюцією 39/46 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1984 року

  16. Зміст права на свободу і особисту недоторканність у Загальній декларації прав людини

  17. Стаття 5 Європейської конвенції прав і основних свобод людини: загальна характеристика

  18. Поняття «розумного строку» у практиці Європейського Суду з прав людини.

  19. Компенсація за незаконний арешт або затримання.

  20. Прецедентна практика Ради Європи по статті 5 Європейської конвенції (Судове рішення в справі Гудзарди від 6 листопада 1980 р. (ECHR Series A, No. 39); судове рішення в справі Броуган та інші від 29 листопада 1988 р. Series A, No. 45; Судове рішення в справі Ірландія проти Об'єднаного Королівства від 18 січня 1978 р. (ECHR Series A, No. 25);Судове рішення в справі Вінтерверп проти Нідерландів від 24 жовтня 1979 р. (ECHR Series A, No. 33).

  21. Обмеження права на приватне життя в порядку кримінально-процесуальної і оперативно-розшукової діяльності правоохоронних органів.

  22. Оцінка доказів, отриманих у результаті необґрунтованого обшуку.

  23. Контроль над кореспонденцією ув'язнених.

  24. Справедливість: загальні положення. Концепція справедливого судового розгляду.

  25. Принцип рівності вихідних умов у практиці Європейського Суду з прав людини.

  26. Доступ у суд у практиці Європейського Суду з прав людини.

  27. Визначення кримінального обвинувачення в практиці Європейського Суду з прав людини.

  28. Право на безкоштовне надання захисника.

  29. Консульський захист громадян у кримінальному судочинстві за кордоном.

  30. Ефективна допомога захисника і заочне судочинство. Конфіденційне спілкування із захисником.

  31. Право обвинувачуваного допитувати свідків, що показують проти нього, а також на виклик і допит свідків на його користь (право на конфронтацію).

  32. Вимоги до умов утримання ув'язнених.

  33. Медичне обслуговування.

  34. Дисциплінарні покарання.

  35. Праця ув'язнених.

  36. Забезпечення прав підслідних ув'язнених.

  37. Принципи міжнародного співробітництва відносно виявлення, арешту, видачі і покарання осіб, обвинувачуваних у злочинах проти людства, у здійсненні актів терористичного насильства.

  38. Справа Эйхмана.

  39. Справа Пиночета.

  40. Тероризм і права людини.


8. Методи навчання
Використані методи навчання:

  • за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні;

  • за характером пізнавальної діяльності - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний,частково-пошуковий, дослідницький;

  • залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи студентів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок;

  • класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація студента, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні.

Доцільно виділяти чотири великих групи методів навчання.

І група методів: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.



  • словесні методи - бесіда, лекція.

  • наочні методи - ілюстрація, демонстрація

  • практичні методи: аналіз навчальних кримінальних справ, моніторинг ЗМІ, практичні роботи, реферати учнів

  • Індуктивні методи. У практичній педагогіці індукція втілюється у принципі: від часткового до загального, від конкретного до абстрактного.

  • Дедуктивний метод активніше розвиває абстрактне мислення, сприяє засвоєнню навчального матеріалу на основі узагальнень.

  • репродуктивні методи

  • творчі, проблемно-пошукові методи

  • Проблемний метод

  • навчальна робота під керівництвом викладача;

  • самостійна робота учнів поза контролем викладача.

ІІ група методів: Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.



  • роз'яснення мети навчального предмета;

  • вимоги до вивчення предмета (орфографічні, дисциплінарні, організаційно-педагогічні);

  • заохочення та покарання в навчанні: оцінка студента за успіхи, усне схвалення та осуд педагога.

  • створення ситуації інтересу при викладанні того чи іншого матеріалу;

  • пізнавальні рольові ігри, навчальні дискусії

ІІІ група методів: Методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень є:


  • контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого студента, виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу;

  • навчальна - зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень, коли його проведення сприяє повторенню, уточненню та систематизації навчального матеріалу, удосконаленню підготовки стента;

  • діагностично-коригуюча, що допомагає з'ясувати причини труднощів, які виникають під час навчання, виявити прогалини у знаннях і вміннях та корегувати його діяльність, спрямовану на усунення недоліків;

  • стимулюючо-мотиваційна, що визначає тему, таку організацію оцінювання навчальних досягнень, коли його проведення стимулює бажання покращити свої результати, розвиває відповідальність і сприяє змагальності, формує мотиви навчання;

  • виховна, що передбачає формування вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю та самоконтролю, розвиток якостей особистості: працелюбності, активності, охайності тощо.

Ця система спирається на загальновживаний дидактичний принцип міцності знань, умінь і навичок, який базується на таких вимогах:

  • систематичність обліку та контролю;

  • всеохопленість (усебічність, повнота) обліку та контролю;

  • диференційованість (за окремим предметом) та індивідуальність (за стилем і формами контролю);

  • об'єктивність оцінювання;

  • урізноманітнення видів і форм контролю в діяльності викладача;

  • єдність вимог доконтролю з боку всього педагогічного колективу.

IV група методів: Бінарні, інтегровані (універсальні) методи.

Бінарні - подвійні, коли метод і форма зливаються в єдине ціле або два методи поєднуються в один.

словесні, наочні та практичні, об'єднавши їх за відповідними формами та визначивши чотири рівні їх застосування:


  • на інформаційному, або догматичному, рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно-інформаційного методу;

  • на проблемному, або аналітичному, рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно-проблемного методу;

  • на евристичному, або пошуковому, рівні словесна форма набуває характеру словесно-евристичного методу;

  • на дослідному рівні словесна форма набуває характеру словесно-дослідницького методу.

Інтегровані (універсальні) - це поєднання трьох-п'яти методів у єдине ціле під час організації навчання.

9. Методи контролю

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка