Робоча програма навчальної дисципліни судова експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод




Сторінка1/2
Дата конвертації06.09.2018
Розмір0,64 Mb.
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра криміналістичних експертиз

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор НАВС


С.Д. Гусарєв

___________ 2015 року



РОБОЧА ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ОБСТАВИН ТА МЕХАНІЗМУ

ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД

(ПППВС 2.4.2.)

за спеціальністю 8.18010003 «Судова експертиза»

для підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів

Київ – 2015 рік

Робоча програма з навчальної дисципліни «Судова експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» складена для здобувачів вищої освіти відповідно до програми підготовки фахівців за спеціальністю 8.18010003 «Судова експертиза» ступеня вищої освіти магістр, за денною формою навчання.



Розробники програми:

Свобода Є.Ю. – старший викладач кафедри криміналістичних експертиз навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно – криміналістичних підрозділів Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент.

Бойченко С.Б. – старший викладач кафедри криміналістичних експертиз навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ.

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри криміналістичних експертиз ННІПФЕКП НАВС.

Протокол від 15 жовтня 2015р. № 5

Начальник кафедри криміналістичних експертиз ННІПФЕКП НАВС підполковник міліції

_____________ Ю.М. Чорноус

Схвалено науково-методичною радою НАВС

Протокол від __. _____ 2015 року № ___. Голова ___________ С.Д. Гусарєв

© Свобода Є.Ю., Бойченко С.Б., 2015 рік

©НАВС, 2015.

1. Програма навчальної дисципліни

Програму навчальної дисципліни «Судова експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістрів галузі знань «Специфічні категорії» спеціальності «Судова експертиза».

Програма розрахована на фахівців, які мають базову вищу технічну освіту (закінчили спеціалізовані автомобільно-дорожні вузи та факультети зазначеного профілю).

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Судова експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» є закономірності об’єктивної дійсності, які складають фактичні дані та обставини події, які встановлюються на основі розроблених у криміналістиці теоретичних та методологічних засад, які реалізуються при дотриманні визначених законом підстав та умов участі спеціаліста в техніко-криміналістичному забезпечені при проведені слідчих (розшукових) дій.

«Судова експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» – навчальна дисципліна, яка зорієнтована на вільне володіння загальними та окремими, а також конкретними методиками дослідження обставин і механізму ДТП, на формування, активний розвиток навичок та умінь слухачів у всіх формах пізнавальної діяльності для запобігання експертних помилок, що є особливо актуальним у теорії доказів.



Міждисциплінарні зв’язки: Кримінальне право, Кримінальний процес, Криміналістика, Спеціальна та криміналістична техніка, Трасологічні дослідження, Судова медицина, Криміналістичні дослідження матеріалів, речовин та виробів, Криміналістична фотографія та відеозапис, Технічні засоби та методи криміналістичних досліджень, Криміналістичне слідознавство.

Навчальна дисципліна має один розділ, який охоплює7 тем.



1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1 Метою викладання навчальної дисципліни «Судова експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» є набуття слухачами знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності, направленої на формування і активний розвиток навиків та умінь при проведенні слідчих (розшукових) дій; формування у магістрів знань із правових і організаційних основ участі спеціаліста у слідчих (розшукових) діях і вироблення умінь і навичок виявлення, фіксації, вилучення, проведення попереднього дослідження криміналістично значущої інформації під час проведення слідчих (розшукових) дій.

1.2. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Судова експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» є:

– засвоєння теоретичних, наукових, правових, методичних та організаційних положень експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод;

– практичне засвоєння та розвиток навичок володіння методиками дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод;

– систематизацію найактуальніших потреб з авто технічних досліджень, передового досвіду та експертних технологій.

– формування у слухачів запасу базових термінів судової експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод;

– активізацію пізнавальної діяльності слухачів на отримання знань при подальшому опануванні інших навчальних дисциплін

1.3. Згідно з вимогами освітньо – професійної програми здобувачі вищої освіти магістр повинні:

знати:


  • поняття, предмет та завдання експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод;

  • принципи використання спеціальних знань при розслідуванні дорожньо-транспортних пригод;

  • правові, організаційні, етичні, психологічні основи призначення та проведення експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод;

  • процесуальні права та обов’язки експерта-автотехніка, спеціаліста при огляді місця ДТП;

  • питання, які вирішує експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод;

  • методичні правила підготовки матеріалів для проведення експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод;

  • поняття і визначення, якими користуються при аналізі ДТП: складові дорожньої обставини; момент виникнення небезпечної обставини; технічна можливість запобігання ДТП; механізм пригоди ДТП;

  • алгоритмічні приписи щодо складання висновків експерта-автотехніка;

  • основні форми взаємодії експерта-автотехніка, слідчого та судді при призначенні та проведенні експертного дослідження обставин та механізму ДТП.

вміти:

  • застосовувати на практиці набуті теоретичні знання;

  • аналізувати, творчо осмислювати та логічно впорядковувати інфор­мацію, що вміщена у матеріальних джерелах доказової інформації;

  • процесуально грамотно складати висновки експерта-автотехніка;

  • працювати з тлумачними, термінологічними словниками;

  • проводити експертні дослідження речових доказів;

  • аналізувати висновки експерта і виявляти недоліки і помилки.

  • надавати рекомендації слідчому стосовно подальшого ефективного використання матеріальних слідів у процесі розслідування;

  • застосовувати можливості моделювання та реконструкції під час огляду місця події тощо.

На вивчення навчальної дисципліни заплановано 270 годин / 9 кредитів ECTS.

Матеріал програми поданий з урахуванням високого рівня узагальнення теоретичних та методичних відомостей з експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод (ДТП).



Мова навчання:українська мова.

Консультативну допомогу здобувачі вищої освіти можуть отримати у науково-педагогічних працівників кафедри криміналістичних експертиз які безпосередньо проводять заняття або звернувшись з письмовим запитом на електронну пошту за адресою nnipfekp_kke_n@naiau.kiev.ua

Структура навчальної дисципліни

Тема 1. Загальні положення експертизи обставин та механізму ДТП

Поняття, предмет та завдання експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод. Принципи використання спеціальних знань при розслідуванні дорожньо-транспортних пригод. Структура спеціальних знань. Питання, які вирішує експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод. Права та обов’язки експерта-автотехніка. Підготовка матеріалів для проведення експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод.

Ланки системи водій-автомобіль-дорога. Вплив людського фактору на ДТП. Причини ДТП по кожній ланці системи водій – автомобіль – дорога. Поняття і визначення, якими користуються при аналізі ДТП: складові дорожньої обстановки; момент виникнення небезпечної обстановки; технічна можливість запобігання ДТП; механізм виникнення ДТП.
Тема 2. Тактика проведення слідчого експерименту при ДТП

Поняття, суть слідчого експерименту дорожньо-транспортних пригод. Завдання слідчого експерименту дорожньо-транспортних пригод. Типові цілі слідчого експерименту дорожньо-транспортних пригод.

Види слідчого експерименту. Порядок проведення місця дорожньо-транспортної пригоди слідчим. Підготовка до слідчого експерименту. Методика слідчого експерименту. Процесуальні правила слідчого експерименту. Тактичні правила проведення слідчого експерименту при ДТП.

Особливості перевірки показань на місці дорожньо-транспортної пригоди. Підготовка і тактика перевірки показань на місці дорожньо-транспортної пригоди. Оцінка результатів слідчого експерименту дорожньо-транспортної події. Фіксація результатів слідчого експерименту дорожньо-транспортної пригоди.

Контрольне гальмування в ході слідчого експерименту ДТП.
Тема 3. Підготовка вихідних даних для проведення експертизи обставин та механізму ДТП

Поняття вихідних даних для проведення експертизи обставин та механізму ДТП. Джерела отримання вихідних даних. Дорожні умови. Дорожня обстановка. Механізм події. Технічна можливість запобігання події. Небезпечна обстановка для водія. Аварійна обстановка. Небезпека для руху. Перешкода руху. Небезпечний інтервал. Небезпечна зона. Полоса руху транспортного засобу. Особлива обережність. Дальність видимості. Загальна видимість. Конкретна видимість. Оглядовість.


Тема 4. Загальний підхід до вибору моменту виникнення небезпеки

Поняття небезпеки руху. Загальний підхід до визначення моменту виникнення небезпеки. Деякі аспекти визначення моменту виникнення небезпеки.

Момент виникнення небезпеки для руху при наїзді на пішохода. Момент виникнення небезпеки для руху при зіткненні транспортних засобів.

Момент виникнення небезпеки як вихідний парламент слідчого (судді).

Момент виникнення небезпеки, який вибирається експертом в конкретній ситуації.
Тема 5. Визначення видимості перешкоди

Поняття видимість у напрямку руху. Вимоги правил дорожнього руху до водіїв та до технічного стану транспортного засобу при русі у темну пору доби. Вимоги до фар автомобіля міжнародної конвенції про дорожній рух. Європейська та американська системи світлорозподілу. Фари автомобілів. Правила їх регулювання. Видимість і методика їх визначення. Загальна видимість. Конкретна видимість.

Визначення видимості з місця водія у темну пору доби в ході слідчого експерименту ДТП.

Визначення видимості нерухомої перешкоди при наїзді на неї без гальмування і відсутності світла фар зустрічних машин в ході слідчого експерименту ДТП.

Експеримент з визначення видимості з кабіни ТЗ-1 при наїзді без гальмування на рухому перешкоду при відсутності світла фар зустрічного транспортного засобу (ТЗ-2).

Визначення видимості з кабіни ТЗ-1 при наїзді на рухому перешкоду без гальмування при наявності світла фар зустрічного автомобіля (ТЗ-2).

Визначення видимості з кабіни ТЗ-1 при наїзді на перешкоду в процесі гальмування при наявності світла фар зустрічного автомобіля (ТЗ-2).
Тема 6. Методики проведення експертиз обставин та механізму ДТП

Загальна характеристика пізнавального процесу експерта-автотехніка.

Види експертних методик. Загальна методика та її взаємозв’язок із теорією та методологією судової експертизи. Окрема методика різних видів судових експертиз. Спеціальна методика.

Структура експертної методики та характеристика її елементів. Система, класифікація та характеристика методів експертних досліджень. Співвідношення методів науки криміналістики та методів експертних досліджень.

Компетенція експерта-автотехніка. Питання, які вирішує автотехнічна експертиза. Питання, які виходять за межі компетенції експерта-автотехніка.

Вибір методики проведення експертизи обставин і механізму ДТП в залежності від механізму ДТП.

Конкретні методики проведення експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди:

- технічна можливість запобігання зіткненню. Підхід до вирішення питання;

- технічна можливість запобігання перехресному зіткненню;

- технічна можливість запобігання зустрічному зіткненню;

- технічна можливість запобігання зіткнення транспортного засобу, що рухаються в попутному напрямку;

- технічна можливість запобігання наїзду на пішохода. Підхід до вирішення питання;

- експертне дослідження взаємодії транспортного засобу та пішохода при наїзді;

- технічна можливість запобігання наїзду на пішохода, що переміщається в поперечному напрямку;

- розв’язання питання про технічну можливість запобігти наїзду за відстаням;

- розв’язання питання про технічну можливість запобігти наїзду за часом;

- технічна можливість запобігання наїзду на пішохода, що переміщається в повздовжньому напрямку;

- технічна можливість запобігання наїзду на пішохода, що переміщається в поперечному напрямку та з’являється в полі зору водія нерухомого об’єкта;

- технічна можливість запобігання наїзду на пішохода, що переміщається в поперечному напрямку та з’являється в полі зору водія з-за попутного транспортного засобу;

- технічна можливість запобігання наїзду на пішохода, що переміщається в поперечному напрямку та з’являється в полі зору водія з-за зустрічного транспортного засобу;

- визначення технічної можливості запобігання наїзду на пішохода, що переміщається в поперечному напрямку, коли при своєчасному гальмуванні водій мав можливість дозволити пішоходу вийти за межі небезпечної зони;

- причинний зв’язок між перевищенням водієм швидкості та ДТП;

- причинний зв’язок між діями водія та ДТП;

- причинний зв’язок між несвоєчасним вжиттям заходів до запобігання ДТП та пригодою;

- причинний зв’язок між використанням маневрування замість гальмування;

- причинний зв’язок між створенням перешкоди та ДТП;

- причинний зв’язок між технічною несправністю та ДТП;

- установлення причини та необхідних умов виникнення ДТП тощо.


Тема7. Висновок експерта-автотехніка

Висновок судового експерта як джерело доказів у криміналістичному процесі. Поняття висновку експерта-автотехніка. Процесуальні підстави складання висновку експерта. Загальні вимоги до висновку експерта. Структура висновку експерта-автотехніка. Зміст вступної частини висновку експерта. Перелік даних про висновок, експертну установу, експерта-автотехніка, який виконує дослідження, а також документів, які підлягають дослідженню, питань, поставлених для вирішення експерту.

Розділ «вихідні дані» у висновку експерта-автотехніка.

Технічні величини, які встановлює експерт-автотехнік. Експериментальні встановлення величин, які необхідні для проведення експертного дослідження (встановлення швидкості руху транспортного засобу за поясненнями свідків; встановлення швидкості руху транспортного засобу при зіткненні; встановлення часу руху пішоходу; визначення дійсних парламентів гальмування транспортних засобів у конкретних дорожніх умовах; дослідження маневру транспортного засобу тощо). Визначення технічних можливостей запобігання події шляхом гальмування.

Зміст дослідницької частини. Описання огляду документа, роздільного, порівняльного дослідження, оцінки результатів порівняння.

Висновки експерта. Основні форми висновків. Види формулювання висновків експертом-автотехніком. Вимоги до формулювання висновків.

Вимоги до оформлення фототаблиці.

2. Опис навчальної дисципліни


Найменування показників

Галузь знань, спеціальність, ступінь вищої освіти

Характеристика

навчальної дисципліни

(денна форма навчання)

Кількість кредитів ECTS – 9

Галузь знань 1801 «Специфічні категорії»

Варіативна

Кількість розділів – 1

Спеціальность – 8.18010003

«Судова експертиза»



Рік підготовки: 1-й та 2-й

Семестр: 2-й та 3-й

Лекції – 20 год.

Ступінь вищої освіти магістр

Семінарські – 20 год.

Практичні – 80 год.



Загальна кількість годин – 270

Самостійна робота

150 год.


Тижневих годин для

денної форми навчання:

аудиторних – 5

самостійної роботи – 6



Вид контролю: екзамен

Примітка.



Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить – 120/150

3. Структура залікового кредиту (тематичний план)

Назви розділів і тем

Кількість годин

Всього

у тому числі

Лекції

Семінарські заняття

Практичні заняття

Самостійна робота

1

2

3

4

5

6

Тема 1. Загальні положення експертизи обставин та механізму ДТП

28

2

4

2

20

Тема 2. Тактика проведення слідчого експерименту при ДТП

42

4

4

12

22

Тема 3. Підготовка вихідних даних для проведення експертизи обставин та механізму ДТП

46

6

4

16

20

Тема 4. Загальний підхід до вибору моменту виникнення небезпеки

44

4

4

12

24

Тема 5. Визначення видімості перешкоди

50

4

4

18

24

Тема 6. Методики проведення експертиз обставин та механізму ДТП

34

-

-

14

20

Тема 7. Висновок експерта-автотехніка

26

-

-

6

20

Екзамен

екзамен

Усього годин

270

20

20

80

150

4. Плани семінарських та практичних занять

Тема 1. Загальні положення експертизи обставин та механізму ДТП.

Питання до семінарського заняття:

1. Основні поняття автотехнічної експертизи.

2. Питання які вирішуютьяв рамках автотехнічної експертизи при розслідуванні обставин ДТП.

3. Загальні принципи методик і розрахунків при дослідженні експертизи обставин і механізму ДТП.
Питання до практичного заняття:

Поняття, предмет та завдання експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод.

Принципи використання спеціальних знань при розслідуванні дорожньо-транспортних пригод.

Питання, які вирішує експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод.

Права та обов’язки експерта-автотехніка.

Підготовка матеріалів для проведення експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод.

В запропонованих висновках визначити компетенцію експерта-автотехніка.
Тема 2. Тактика проведення слідчого експерименту при ДТП

Питання до семінарського заняття:

1. Поняття, мета, значення слідчого експерименту.

2. Види слідчого експерименту.

3. Тактичні правила проведення слідчого експерименту при ДТП.

4. Фіксація результатів слідчого експерименту дорожньо-транспортної пригоди.


Питання до практичного заняття:

Порядок проведення місця дорожньо-транспортної пригоди слідчим.

Підготовка до слідчого експерименту.

Вибір ділянки для проведення слідчого експерименту.

Контрольне гальмування в ході слідчого експерименту ДТП.

На запропонованих викладачем прикладах:

– визначити час переміщення пішоходів (рухомого перешкоди) в процесі ДТП;

– визначити маршрут руху пішохода;

–  визначити видимість дороги і перешкоди на ній у темну пору доби;

–  визначити швидкість автомобіля по гальмівному шляху;

– визначити швидкість по видимості елементів дороги.
Тема 3. Підготовка вихідних даних для проведення експертизи обставин та механізму ДТП.

Питання до семінарського заняття:

1. Підготовка вихідних даних для проведення експертизи обставин та механізму ДТП.

2. Вихідні дані – дорога.

3. Вихідні дані – автомобіль.

4. Вихідні дані – людина (водій, пасажир,пішохід).


Питання до практичного заняття:

Як експерт отримує вихідні дані ?

Види вихідніх даних.

Як задається стан проїзної частини ?

Як задаються сліди гальмування на проїзній частині і узбіччі ?

Швидкість зі слів водія у вихідних даних задається

Який характер вихідних даних?

На запропонованих викладачем прикладах:

– визначити видиміст перешкоди як елемент вихідних даних;

– визначити видимість пішохода при наявності зустрічного автомобіля;

– визначається видимість рухомого пішохода в поперечному напрямку;

– визначити допустиму швидкість по видимості елементів дороги.


Тема 4. Загальний підхід до вибору моменту виникнення небезпеки.

Питання до семінарського заняття:

1. Небезпека для руху при наїзді на пішохода.

2. Небезпека для руху при зіткненні транспортних засобів.

3. Особливості визначення моменту виникнення небезпеки для руху.
Питання до практичного заняття:

Поняття небезпеки руху.

Загальний підхід до визначення моменту виникнення небезпеки.

Визначити момент виникнення небезпеки, який вибирається експертом в конкретній ситуації (за наданими ситуаційними завданнями).


Тема 5. Визначення видимості перешкоди

Питання до семінарського заняття:

1. Поняття видимість у напрямку руху

2. Методика визначення видимості.


Питання до практичного заняття:

За наданими ситуаційними завданнями:

 Визначити загальну видимість елементів дороги і конкретної видимості рухомого об'єкта за браком світла фар зустрічного транспорту.

 Визначити загальну видимість елементів дороги й конкретної видимості перешкоди за наявності світла фар зустрічного транспорту.

 Визначити видимість з місця водія в темний час доби.

 Визначити видимість нерухомої перешкоди при наїзді на неї без гальмування й відсутності світла фар зустрічних машин.


Тема 6. Методики проведення експертиз обставин та механізму ДТП.

Питання до семінарського заняття:

1. Загальна характеристика пізнавального процесу експерта-автотехніка.

2. Види експертних методик.

3. Компетенція експерта-автотехніка. Питання, які вирішує авто технічна експертиза. Питання, які виходять за межі компетенції експерта-автотехніка.

4. Вибір методики проведення експертизи обставин і механізму ДТП в залежності від механізму ДТП.

5. Конкретні методики проведення експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди.
Питання до практичного заняття:

1. Методики визначення швидкості транспортних засобів і параметрів гальмування.

2. Технічна можливість попередити зіткнення (наїзду) на перешкоду що рухається в поперечному напрямку без гальмування.

3. Технічна можливість попередити зіткнення (наїзду) на перешкоду що рухається в поперечному напрямку з гальмуванням.

4. Методика визначення видимості перешкод.

5. Методики, які використовуються при слідчому експерименті.


Тема 7. Висновок експерта-автотехніка.

Питання до семінарського заняття:

1. Висновок судового експерта як джерело доказів у криміналістичному процесі.

2. Структура висновку експерта-автотехніка.

3. Основні форми висновків. Види формулювання висновків експертом-автотехніком. Вимоги до формулювання висновків.
Питання до практичного заняття:

Опрацювання розділу «вихідні дані» у висновку експерта-автотехніка.

Технічні величини, які встановлює експерт-автотехнік.

Експериментальні встановлення величин, які необхідні для проведення експертного дослідження (встановлення швидкості руху транспортного засобу за поясненнями свідків; встановлення швидкості руху транспортного засобу при зіткненні; встановлення часу руху пішоходу; визначення дійсних парламентів гальмування транспортних засобів у конкретних дорожніх умовах; дослідження маневру транспортного засобу тощо).

Визначення технічних можливостей запобігання події шляхом гальмування.

Вимоги до оформлення фототаблиці.


5. Завдання самостійної роботи
Самостійна робота передбачає пошук та опрацювання рекомендованої літератури, підготовку рефератів і наукових доповідей, виконання завдань, спрямованих на розвиток самостійності та ініціативності.
5.1. Перелік тем реферативних повідомлень:

Тема 1


Об’єкти судової транспортно – трасологічної експертизи.

Транспортні засоби та їх сліди.

Послідовність огляду місця ДТП.

Фіксація слідової інформації на місці ДТП.

Виявлення та вилучення слідів транспортних засобів.
Тема 2

Дослідження слідів взаємного контакту на транспортних засобах.

Загальні ознаки локалізації пошкоджень на різних поверхнях автомобіля.

Підстави для визначення характерних конкретних пошкоджень на транспортних засобах.

Фактори, що впливають на утворення пошкоджень на різних частинах чи поверхнях автомобіля.

Характерні пошкодження транспортного засобу при контакті з пішоходом.


Тема 3

Дорожньо – транспортні обставини первинний фактор класифікації видів зіткнень.

Визначення взаємного розташування для визначення напрямку руху і класифікації зіткнень.

Визначення характеру зіткнення по слідовій обстановці на місці пригоди.

Фактори, за допомогою яких класифікуються зіткнення.

Ознаки і пошкодження транспортного засобу для визначення зіткнення чи наїзду на пішохода.


Тема 4

Визначення взаємного розташування транспортних засобів методом натурного моделювання.

Макетне моделювання як необхідність при окремих видах досліджень.

Зіставлення пошкоджень на транспортних засобах.

Кут відхилення слідоутворюючого об’єкту і його відбитку.

Визначення взаємного розташування транспортних засобів при відсутності можливості зіставлення пошкоджень.


Тема 5

Ознаки і фактори першої стадії механізму зіткнення (наближення транспортних засобів перед зіткненням).

Друга стадія механізму зіткнення (взаємодія транспортних засобів) як основний фактор дослідження транспортної трасології.

Визначення питань пов’язаних з третьою стадією механізму зіткнення (рух транспортних засобів після зіткнення до зупинки).

Складові частини механізму зіткнення.

Реконструкція механізму зіткнення.


Тема 6

Загальні ознаки місця зіткнення.

Особливості при визначенні місця наїзду на пішохода.

Сліди на місці пригоди для визначення місця зіткнення при різних видах зіткнень (зустрічне, попутне, кутове).

Взаємне розташування транспортних засобів як необхідна додаткова інформація для визначення місця зіткнення.
5.2. Ситуаційні завдання
12 січня 20__ року, близько 17 годин, водій К., керуючи автомобілем ВАЗ-2101 д.н. ХХХ-ХХ , рухаючись в смт. А. скоїв наїзд на пішохода В.

На вирішення експертизи поставлені запитання:

Чи відповідала швидкість автомобіля ВАЗ-2101 д.н. ХХХ-ХХ видимості в напрямку руху?

Чи мав водій автомобіля ВАЗ-2101 д.н. ХХХ-ХХ технічну можливість попередити наїзд, якщо так то яким чином?

Вихідні данні:

Темний час доби, проїзна частина асфальтована, горизонтальна, суха, не освітлена.

Автомобіль марки „ВАЗ-2101 д.н. ХХХ-ХХ" в технічно справному стані, без завантаження, рухався зі швидкістю 60 км/год (зі слів водія); сліди гальмування не зафіксовані, ближнє світло фар.

Небезпека для руху водію автомобіля „ВАЗ-2101 д.н. ХХХ-ХХ" виникла в момент виявлення пішохода на відстані 29,2м.

Видимість елементів дороги 48,4м.
6 вересня 20__ року близько 17 години помічник чергового ізолятору тимчасового тримання Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області у званні ___ міліції З., керуючи автомобілем ВАЗ-2104 державний реєстраційний номер ХХХ-ХХ, рухаючись по вулиці Шевченка в селі Д., а Яготинського району, поблизу будинку № 5, у напрямку села Ф., на ділянці дороги, що має ліве заокруглення, вчинив наїзд на пішохода У., яка переходила (стояла) дорогу зліва направо по його руху.

В результаті наїзду З., згідно з висновком судово-медичної експертизи №___ від 5 жовтня 20__ року, характер і локалізація тілесних ушкоджень вказує на те, що під час первинного контакту потерпіла ймовірно знаходилась в вертикальному чи наближеному до нього положенні, та звернена до автомобіля правою боковою поверхнею тіла. Даних про те, чи стояла потерпіла чи перебувала у русі, під час первинного контакту, – немає.

На вирішення експертизи поставлені запитання:

Якою була швидкість руху автомобіля ВАЗ-2104 державний номер ХХХ-ХХ під керуванням З. в момент виникнення небезпеки для руху?;

Чи мав водій З. технічну можливість запобігти наїзду на пішохода Ф. при об’єктивній видимості останньої біля осьової лінії – 87 метрів?

Чи мав водій З. технічну можливість запобігти наїзду на пішохода Северин О.О. при об’єктивній видимості останньої по центру зустрічної смуги руху і біля лівого узбіччя – 58-66 метрів?



Вихідні дані:

проїзна частина асфальтована, суха, горизонтальна. Має по одній смузі руху в кожному напрямку з розподільчою смугою (суцільна подвійна лінія дорожньої розмітки) і ліве заокруглення. В межах населеного пункту;

автомобіль ВАЗ-2104 державний номер ХХХ-ХХ рухався, в технічно справному стані, без завантаження, зі швидкістю 60 км. на годину (зі слів водія), після наїзду залишив слід з’їзду в кювет, на трав’яному газоні узбіччя і кювета, максимальною довжиною 45,9 метра (див. протокол огляду місця пригоди і схему до нього);

пішохід перетинала проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля ВАЗ-2104 державний номер ХХХ-ХХ, зі слів водія він вперше її побачив біля самої осьової лінії на зустрічній смузі і не може вказати рухалась вона чи стояла;

небезпека для руху водію автомобіля виникла в момент виявлення пішохода на проїзній частині біля самої осьової лінії при об’єктивній видимості з місця водія 87 метрів (питання 3 даної постанови), або коли пішохід перетинала проїзну частину і потрапила в поле його зору по центру зустрічної смуги руху і біля лівого її краю на відстані 58-66 метрів (питання 4 даної постанови);

у всіх перерахованих випадках виявлення пішохода небезпека для руху виникає в момент об’єктивної видимості пішохода – жінки похилого віку (84 роки) на проїзній частині.


На вирішення експертизи поставлені наступні запитання:

Як з технічної точки зору повинен був діяти водій автомобіля марки «ЗАЗ 968МД», в даній дорожній обстановці у відповідності з вимогами Правил дорожнього руху України, щоб не допустити дану дорожньо-транспортну пригоду ?

Чи мав водій автомобіля марки «ЗАЗ 968МД», технічну можливість уникнути наїзду на пішохода?

Вихідні дані:

1. Проїзна частина вулиці Шевченка була мокрою та вкрита по краях проїзної частини великими калюжами так, що керуючи автомобілем здебільшого рухався по центру дороги, об’їжджаючи калюжі. Автомобіль рухався зі швидкістю 25-30 км/год. Рухаючись по проїзній частині виявив на відстані близько 50 м, як по проїзній частині, з лівого боку відносно напрямку руху його автомобіля, йшла в темпі спокійної ходи в попутному напрямку жінка похилого віку та остання почала обходити калюжі по проїзній частині, так як узбіччя не було та до заборів розташованих приватних будинків простягалася калюжі. При цьому на проїзній частині в напрямку вулиці Червоноармійської по обох сторонах проїзної частини були здорові калюжі та лише по середині дорога була невкрита калюжами. Жінка почала обходити дану калюжу по проїзній частині прямуючи в попутному напрямку паралельно його автомобілю. Так, наближаючись до даної жінки також скерував автомобіль на середину дороги, з метою об’їзду калюжі, При цьому частково правий бік автомобіля рухався по калюжі. Я ж наближався до вказаної жінки, не зупинився, щоб її пропустити, та розраховував, що з нею розминуся при цьому рухався за вказаної швидкості близько 25 км/год. При про’їзді даної жінки, не врахував між своїм автомобілем та жінкою боковий інтервал та зчепив її переднім лівим боком, так, що останню закинуло на переднє ліве крило та вона перекотилася на праву сторону.

Пригода мала місце в денну пору доби на проїзній частині, по напрямку руху т/з. асфальтобетонне покриття горизонтального прямого профілю, на момент ДТП знаходилася у мокрому стані без вибоїн, видимість на час пригоди не обмежена. На проїзній частині смуги руху дорожньою розміткою не розділені та дорога загальною шириною 6,4 м.

Автомобіль марки, технічно справний, завантаження – один пасажир, рухався зі швидкістю 25км/год (зі слів водія). На місці пригоди слідів гальмування не виявлено.

Пішохід рухався паралельно автомобілю в попутному напрямку на відстані 50 м в темпі спокійної ходи на середині проїзної частини (зі слів водія), прямуючи по асфальту, обходячи калюжі.

Момент виникнення небезпеки для руху водію вважати з моменту виявлення пішохода на проїзній частині, який рухався в попутному напрямку транспортного засобу.


5.3. Орієнтовний перелік питань для тестового контролю самостійної роботи
До якого класу судових експертиз відноситься експертиза обставин і механізму Дтп?

Що є об’єктами експертизи обставин і механізму Дтп ?

До дорожніх умов відносяться

Що є характеристикою аварійної обстановки?

Що таке небезпека для руху ?

Слідчий експеримент відтворює

Скільки вимірів часу треба робити при проході пішохода на слідчому експерименті?

Як визначається видимість пішохода при слідчому експерименті?

Як визначається видимість пішохода при наявності зустрічного автмобіля ?

Коли слідчий експеримент проводиться

Хто керує слідчим експериментом по факту дтп?

Хто відповідає за безпеку при слідчому експерименті дтп?

Коли, при дтп в темну пору доби, слідчий експеримент можна проводити в світлу пору?

Чи повинен статист при слідчому експерименті ?

Чи може статистом при слідчому експерименті бути потерпілий?

Чи можливо при слідчому експерименті використовувати інший автомобіль, а не той що був учасником дтп?

Чи можливо проводити слідчий експеримент на іншій ділянці дороги, чи в іншому місці?

Де повинен знаходитись водій при слідчому експерименті?

Як визначається видимість дороги ?

Як визначається видимість нерухомої перешкоди ?

Як визначається видимість рухомого пішохода в поперечному напрямку?

Як визначається при наявності зустрічного автомобіля в темну пору доби видимість перешкоди?

Чи потрібен обовязково автомобіль при наїзді на пішохода, що рухався в поперечному напрямку, в світлу пору доби при слідчому експерименті зі свідком-пішоходом?

Коли слідчий експеримент проводиться з кількома особами (водій, свідки, потерпілий) , то при роботі з одним інши віддаляються?

Яка послідовність ходу експерименту при слідчому експерименті в темну пору доби?

Що використовується при заданій швидкості в км\год і необхідності даних в м\с ?

Чи має значення довжина слідів гальмувіання, зафіксованих на місці дтп?

Чи можна використовувати автомобіль з розбитою правою фарою після дтп, при слідчому експерименті, якщо перешкода рухалась зліва направо?

Чи можливо встановлювати видимість перешкоди в темну пору доби на мокрому асфальті, якщо пригода мала місце в суху погоду?

Від чого залежить гальмівний шлях автомобіля?

Від чого залежить гальмівний шлях автомобіля?

Від чого залежить гальмівний шлях автомобіля?

Гальмування автомобіля відбувається

Який коефіціент зчеплення при боковому ковзанні?

Наявність авs системи гальмування

Що більше впливає на ефективність гальмування?

З чого вибираються, в експертній практиці, параметри максимального сповільнення при гальмуванні?

Як експерт отримує вихідні дані ?

Вихідні дані бувають

Як задається стан проїзної частини ?

Як задаються сліди гальмування на проїзній частині і узбіччі ?

Швидкість зі слів водія у вихідних даних задається

Який характер вихідних даних?

Коли визначається допустима швидкість по видимості елементів дороги?

Що задається у вихідних даних відносно автомобіля?

Як проводяться виміри слідів гальмування?

Як задаються сліди гальмування у вихідних даних?

Як фіксується зона осипу скла ?

При наявності протиріч, чи може слідчий чи суд указати два варіанти вихідних даних?

Як задається завантаження легкового автомобіля ?

Як експерт визначає час реакції водія?

При наявності протиріч, чи може слідчий чи суд указати два варіанти вихідних даних?

Від чого залежить час наростання сповільнення?

Як вибирається час наростання сповільнення?

Від чого залежить коефіцієнт зчеплення шин з дорожнім покриттям?

Коли мінімально можливий час реакції водія вибирається?

При русі пішохода поперек дороги він для водія є?

При русі велосипедиста по ходу руху автомобіля він для водія є?

При виникненні небезпеки для руху водій повинен?

Що є моментом виникнення небезпеки?

Як визначається віддалення автомобіля від місця наїзду?

Час руху перешкоди визначається

Що означає параметр t2 в формулі зупиночного шляху ?

Що означає параметр tп в формулі визначення віддалення в момент виникнення небезпеки?

При русі пішохода попутно вздовж дороги він для водія є

Що означає параметр t3 в формулі зупиночного шляху?

Уклін має значення

Що застосовується при визначенні швидкості ?

Слід бокового юзу буває.

Що є базою автомобіля?

Що є колією автомобіля?

Слід гальмування на мокрій дорозі по відношенню до сухої

Як визначається допустима по видимості швидкість руху?

Як визнається час реакції водія ?



При статичному положенні пішохода у края дороги, ким він є для водія?

Слід гальмування на мокрій асфальтованій дорозі по відношенню до вкритої вкатаним снігом

Від чого залежить повний зупиночний шлях ?

Що вважається автопоїздом?

Якого джерела визначається швидкість автомобіля експертним шляхом ?

Як співвідносяться: видимість перешкоди і видимість дороги?

Чим в більшості випадків регламентуеться технічна можливість запобіганню наїзду ?

Експертні розрахунки проводяться при двух параметрах

При визначенні допустимої по видимості швидкості руху час реакції водія визначається

Як експерт повинен зробити при неповноті вихідних даних?

Як експерт вибирає час наростання сповільнення ?

Як визначається час спрацювання гальмівного приводу?

Від чого залежить повний зупиночний шлях?

При визначенні мінімальної дистанції до переднього автомобіля час реакції водія визначається?

Як експерт визначає диференційований час реакції водія?

Сповільнення автомобіля при гальмуванні вибирається?


В процесі вивчення навчальної дисципліни слухачі виконують 3 розрахунково-графічні роботи по темам 5, 6. «Визначення видімості перешкоди», «Методики проведення експертиз обставин та механізму ДТП»

6. Методи навчання та контролю

Методи навчання:

1. Словесні, наочні та практичні методи.

2. Пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) метод.

3. Репродуктивний метод.

4. Частково-пошуковий метод.

5. Дослідницький метод.

Методи контролю:

1. Опитування (індивідуальне опитування; фронтальне опитування).

2. Написання контрольних робіт на семінарських заняттях.

3. Реферативне повідомлення.

4. Перевірка експертиз (розрахунково-графічні роботи).

5. Проведення тестового контролю.

6. Складання екзамену.


7. Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю
Поняття, мета та завдання огляду місця події.

Основні поняття авто технічної експертизи.

Технічна можливість уникнення наїзду на перешкоду, що рухається попутно руху транспортного засобу шляхом гальмування.

Питання які вирішуються в рамках автотехнічної експертизи при розслідуванні обставин ДТП.

Технічна можливість уникнення наїзду на перешкоду, що рухається в поперечному напрямку до напрямку руху транспортного засобу при відсутності гальмування.

Поняття, мета, значення слідчого експерименту.

Технічна можливість уникнення наїзду на перешкоду, що рухається попутно руху транспортного засобу шляхом об’їзду.

Визначення часу переміщення пішохода (рухомої перешкоди) в процесі ДТП.

Технічна можливість уникнення наїзду в умовах обмеженої видимості без зустрічного транспорту.

Визначення видимості дороги і перешкоди на ній у темну пору доби.

Визначення зупиночного шляху автомобіля.

Права і обов'язки експерта-автотехніка.

Визначення віддалення автомобіля від місця наїзду при наїзді без гальмування.

Зміст і структура висновку експерта-автотехніка.

Визначення віддалення автомобіля від місця наїзду при наїзді в процесі гальмування.

Підготовка вихідних даних для проведення експертизи обставин та механізму ДТП.

Технічна можливість уникнення наїзду на перешкоду, що рухається в поперечному напрямку до напрямку руху транспортного засобу при наявності слідів гальмування.

Визначення видимості перешкоди, як одне з важливіших вихідних даних в умовах обмеженої видимості.

Визначення допустимої швидкості по видимості елементів дороги.

Небезпека для руху при наїзді на пішохода і при зіткненні транспортних засобів.

Технічна можливість уникнення наїзду в умовах обмеженої видимості при наявності зустрічного транспорту.

Параметри гальмування транспортних засобів.

Визначення швидкості автомобіля по гальмівному шляху.

Визначення загальної видимості елементів дороги й конкретної видимості перешкоди за наявності світла фар зустрічного транспорту.

Визначення зупиночного шляху автомобіля зі слідами гальмування і без них.

Час реакції водія (диференційний, мінімальний), навести приклади вибору.

Методика визначення технічної можливості запобігти наїзду на поперечну перешкоду по часу гальмування і випадки можливості її застосування.

Вихідні дані для автотехнічного дослідження – дорога, автомобіль, водій.

Визначення швидкості автомобіля по гальмівному шляху, який зафіксований на різних поверхнях.

8. Рейтингова система оцінювання результатів навчання.
Рейтинг компетентності слухача з навчальної дисципліни «Судова експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» включає рейтинг компетентності з навчальної роботи(аудиторна робота та самостійна робота) та рейтинг компетентності з підсумкового контролю (контрольні заходи),що відповідає пропорції за 100-бальною шкалою: максимальний рейтинг з навчальної роботи – 60 балів (мінімальний 30 балів), максимальний рейтинг з підсумкового контролю – 40балів. Якщо курсант не зміг отримати мінімальної кількості балів з навчальної роботи (30 балів) або його загальний рейтинг компетентності складає менше 60 балів він вважається таким, що має академічну заборгованість.

Якщо курсант виявляє бажання займатися науковою роботою то йому додатково до підсумкового рейтингу компетентності з дисципліни можуть бути зараховані бали наукової роботи. У разі зарахування додаткових балів за результатами наукової роботи загальний рейтинг компетентності слухача з навчальної дисципліни не може перевищувати 100 балів.



Таблиця 1

Аудиторна робота

(поточне накопичення балів)



Підсумковий контроль

Підсумкова кількість балів

екзамен

Max 60%

Мах 40%

Мах 100%

Тема 1

5


Тема 2

5


Тема 3

10


Тема 4

10


Тема 5

15


Тема 6

10


Тема 7

5


Відповідно до структури навчального плану навчальна робота складається з аудиторної роботи (лекційні, практичні, семінарські заняття) та самостійної роботи.

Оцінювання компетентності з навчальної роботи слухача здійснюється шляхом встановлення відповідного рівня знань за кожне навчальне заняття та виставлення балів від 0 до 5. Виставляючи бали, науково-педагогічний працівник має їх обґрунтувати, керуючись логікою та існуючими критеріями (табл. 2).



Таблиця 2

Характеристика оцінювання рівня компетентності слухача

Бали

Критерій оцінювання компетентності

0

Незадовільний рівень компетентності. У слухача відсутні знання навчального матеріалу або він відмовляється від відповіді.

1

Мінімальний рівень компетентності. Слухач має фрагментарні знання, що базуються на попередньому досвіді. Не здатен формулювати визначення понять, класифікаційні критерії та тлумачити їхній зміст. Не може використовувати знання при вирішенні практичних завдань.

2

Задовільний рівень компетентності. Слухач має безсистемні знання, допускає формально-логічні помилки при формулюванні понять, класифікаційних критеріїв та їхньому тлумаченні. Хаотично і невпевнено викладає матеріал, не здатен відділяти головне від другорядного, не може використовувати знання при вирішенні практичних завдань.

3

Достатній рівень компетентності. Слухач має базові знання з навчальної дисципліни. Формулює юридичні поняття, класифікаційні критерії, але допускає інтерпретаційні помилки. Може виокремити ознаки явища та їх охарактеризувати (риси, властивості, аспекти). Відповідь надається за одним джерелом навчальної літератури. При відтворенні знань застосовує репродуктивний тип мислення, відсутнє системне викладення навчального матеріалу. Не вміє доказово обґрунтовувати свої судження, допускає неточності при використанні знань для вирішення практичних завдань.

4

Добрий рівень компетентності. Слухач має ґрунтовні знання навчального матеріалу, але під час відповіді допускає незначні помилки. Володіє категоріально-понятійним апаратом та здатен використовувати знання для вирішення практичних завдань. Може охарактеризувати склад (зміст) явища (або внутрішню побудову явища) та його елементів. Може обґрунтувати призначення явища, яке конкретизується у його функціях (напрямках впливу на інші явища). Може навести подібність та відмінність з іншими спорідненими та протилежними явищами. Відповідь надається за декількома джерелами навчальної літератури, з посиланням на нормативно-правові акти та наведенням прикладів. При відтворенні знань застосовує продуктивний тип мислення.

5

Відмінний рівень компетентності. Слухач має системні знання глибоко і повно засвоїв увесь навчальний матеріал, в якому легко орієнтується, володіє категоріально-понятійним апаратом, вміє пов’язувати теорію з практикою, вирішувати практичні завдання, висловлювати і обґрунтовувати свої судження. Може навести особливості інтерпретації правових явищ в різних теоріях, загальне та відмінне в різних позиціях вчених, як в національному так і в міжнародному та європейському праві (в межах часу, предмету, простору). Здатен обґрунтувати перспективи розвитку правових явищ в Україні. Відповідь надається на основі знань державних програм, концепцій, проектів нормативно-правових актів, а також наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених. Даний рівень компетентності передбачає грамотний, логічний виклад відповіді (як в усній, так і в письмовій формі), якісне зовнішнє оформлення. При відтворенні знань застосовує евристичний тип

Рейтинг компетентності з навчальної роботи слухача визначається шляхом встановлення середньоарифметичного балу курсанта отриманого на семінарських та практичних заняттях з урахуванням роботи на лекційних заняттях та самостійної роботи протягом опанування навчальної дисципліни помноженого на коефіцієнт К11 = 60:5 = 12) з округленням результату до цілого числа.

Середньоарифметичний бал слухача визначається шляхом додавання усіх балів отриманих на семінарських та практичних заняттях з урахуванням роботи на лекційних заняттях та самостійної роботи протягом опанування навчальної дисципліни поділених на кількість відповідей слухача з округленням результату до десятих (наприклад 3,8 або 4,5). При визначені середньоарифметичного балу курсанта необхідною умовою його зарахування є те, що відповідні бали мають бути отриманні курсантом не менше як на 50% занять з навчальної роботи. У разі не виконання зазначеної умови або коли середньоарифметичний бал менший 2,5 слухач вважається таким, що має академічну заборгованість і не допускається до підсумкового контролю.

Відповідно до навчального плану підсумковий контроль з навчальної дисципліни «Судова експертиза обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод», що забезпечуються кафедрою передбачений у формі екзамену.

Максимальна кількість балів з підсумкового контролю слухачів становить 40 балів. Кількість білетів підсумкового контролю має перевищувати кількість слухачів у навчальній групі не менше ніж на 5 одиниць.

Білети підсумкового контролю мають складатися з теоретичних і практичних питань. Білети підсумкового контролю мають відповідати таким вимогам:

– кожне питання бажано розпочинати словами: обґрунтувати..., проаналізувати..., дати оцінку..., довести... тощо, щоб забезпечити перевірку вміння курсантів використовувати набуті знання для вирішення практично спрямованих завдань;

– складність білетів має бути приблизно однаковою і дозволяти курсанту за час, відведений для відповіді, глибоко та повно розкрити зміст усіх питань;

– при формулюванні завдань (питань) необхідно використовувати поняття, терміни, назви, позначення тощо відповідно до програми навчальної дисципліни.

Кількість питань в білеті підсумкового контролю з навчальних дисциплін визначається кафедрою з урахуванням специфіки дисципліни.

Оцінювання компетентності слухача під час підсумкового контролю здійснюється шляхом встановлення відповідного рівня знань за кожне питання. Виставляючи рівень компетентності, науково-педагогічний працівник має його обґрунтувати, керуючись логікою та існуючими критеріями (табл. 2).

Рейтинг компетентності з підсумкового контролю слухача визначається шляхом встановлення середньоарифметичного балу слухача отриманого за кожне питання білету підсумкового контролю помножене на коефіцієнт К2 (К2 = 40:5 = 8) з округленням результату до цілого числа.

Середньоарифметичний бал слухача з підсумкового контролю визначається шляхом додавання усіх балів отриманих за кожне питання білету підсумкового контролю поділених на кількість питань білету з округленням результату до десятих (наприклад 3,8 або 4,5).

За результатами семестрової наукової роботи слухача його рейтинг компетентності з дисципліни може бути підвищений з урахуванням рівнів результативності такої роботи.

Рейтингові бали за наукову роботу слухачів нараховуються з урахуванням рівнів результативності цієї роботи. Відповідні значення рівнів та додаткові бали визначаються згідно з таблицею (табл. 3).
Таблиця 3

Характеристика оцінювання рівня творчих досягнень слухача


Результати творчої роботи слухача

Рівень результативності та додаткові бали

Стаття у факультетському (інститутському) збірнику, призове місце на конкурсі наукових робіт курсантів факультету (інституту), приз за експонат на виставці курсантських (студентських) робіт, доповідь на факультетській (інститутській) науковій конференції та ін.

І рівень, факультетський (інститутський) – 5 балів

Ті ж досягнення на заходах академічного рівня, прийняття до розгляду заявки на патент та ін.

ІІ рівень, академічний – 10 балів

Ті ж досягнення на заходах міжвузівського рівня чи МОН, МВС декілька досягнень ІІ рівня, участь у республіканських виставках, національних олімпіадах, отримання державного патенту, заявка на закордонне патентування.

III рівень, міністерський, міжвузівський – 15 балів

Статті в міжнародних збірниках та журналах, доповіді на міжнародних конференціях і семінарах, участь у міжнародних олімпіадах, конкурсах та виставках, отримання закордонного патенту.

IV рівень, міжнародний – 20 балів

Для занесення результатів компетентності слухача у відомість обліку успішності, залікову книжку курсанта використовується таблиця:шкала оцінювання: національна та ECTS оцінками (табл. 4).



Таблиця 4

Шкала оцінювання: національна та ESТС

Оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

відмінно

А

відмінне виконання

85-89

добре

B

вище середнього рівня

75-84

C

загалом хороша робота

66-74

задовільно

D

непогано

60-65

E

виконання відповідає мінімальним критеріям

35-59

незадовільно

Fx

необхідне перескладання

1-34

F

необхідне повторне вивчення курсу

10. Рекомендована література

Основна

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Україна. – 54 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 19 листопада 2012 р. : (офіц. текст). – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 382 с.

3. Правила дорожнього руху: Офіційне видання. – К.: Видавництво Арій, 2009. – 64 с.:іл.

4. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІІ-ВР.

5. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. № 2887-12.

6. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13 грудня 1999 р. № 1977-ХП.

7. Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10 лютого 1995 р. № 51/95-ВР.

8. Про додаткові заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, громадського порядку та посилення боротьби зі злочинністю: Указ Президента України від 28 березня 2008 р. № 276/2008.

9. Про утворення Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 1998 р. № 617.

10. Про утворення експертної служби МВС України: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. № 988.

11. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 1997 р. № 8.

12. Про заходи щодо підвищення рівня техніко-криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів: Наказ МВС України від 21 лютого 1998 р. № 118.

13. Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 30 серпня 1999 р. № 682.

14. Інструкція про проведення судово-медичних експертиз (дослід­жень) у відділеннях судово-медичної токсикології, цитології, імунології з приводу статевих станів бюро судово-медичної експертизи: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р. № 6.

15. Про організаційні зміни в науково-дослідних експертно-криміналістичних центрах при ГУ МВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізничному транспорті: Наказ МВС України від 18 лютого 2008 р. № 77.

16. Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загально кримінальної спрямованості: Наказ МВС України від 30 квітня 2000 р. № 458.

17. Про новітні форми і методи роботи органів і підрозділів внутрішніх справ, створення бази даних (“Банк ідей”): Наказ МВС України від 04 листопада 2004 р. № 1322.

18. Про внесення змін до нормативних актів, які регламентують діяльність експертної служби МВС України: Наказ МВС України від 10 грудня 2007 р. № 465.

19. Про затвердження Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертних: Наказ МЮ України від 02 жовтня 2008 р № 1666/5.

20. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз: Наказ МЮ від 8 жовтня 1998 р. № 53/5.

21. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення : ДСТУ 3008-1995 – К. : Держспоживстандарт України, 1995.

22. Система технологічної документації. Терміни та визначення : ДСТУ 2391-1992 – К. : Держспоживстандарт України, 1992.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка