Робоча програма навчальної дисципліни теорія глобалізації (ч політичний екстремізм) Ступінь магістра




Скачати 338,82 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації09.09.2018
Розмір338,82 Kb.
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Кафедра політології


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор із науково-педагогічної роботи ___________Н. І. Василькова

28 серпня 2017 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕОРІЯ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (Ч 3. ПОЛІТИЧНИЙ ЕКСТРЕМІЗМ)
Ступінь магістра

Галузь знань 05 Соціальні та поведінкові науки



052 Політологія

Код та найменування спеціальності

Навчально-науковий інститут історії, політології та права

2017 – 2018 навчальний рік

Робоча програма навчальної дисципліни «Теорія глобалізації (Ч. 2 «Політичний екстремізм») для студентів Ступеню магістр Галузь знань 05 Соціальні та поведінкові науки 052 Політологія

Розробник: Шкуренко Каміла Олексіївна, доцент кафедри політології, кандидат політичних наук, доцент ___________ (Шкуренко К. О.)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри політології

Протокол № 1 від «28» серпня 2017 р.

Завідувач кафедри ___________ (Ніколаєнко Н. О. )

«28» cерпня 2017 р.




  1. Опис навчальної дисципліни



Найменування показників



Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів - 3

Галузь знань

05 Соціально-поведінкові науки





Варіативна дисципліна


Спеціальність

052 Політологія


Рік підготовки:

7-й




Індивідуальне науково-дослідне завдання есе, мультимедійна презентація творче завдання, індивідуальне завдання, наукові конференції, конспект першоджерел, творче завдання, захист реферату, дослідницька робота.


Семестр

Загальна кількість годин – 90 год.

1-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента - 5


Ступінь

магістра


8год




Практичні, семінарські

6год




Лабораторні

-

-

Самостійна робота

76год







Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить для денної форми навчання: 14 год. – аудиторні заняття, 76год. – самостійна робота – (15,6% / 84, 4%)




2 Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета курсу: вивчення студентами тематики та практики сучасних досліджень політичного екстремізму, аналізу та вимірів суттєвих факторів, які впливають на виникнення політичного насилля; а також методологічних перспектив соціологічного дослідження політичного екстремізму на національному та світовому рівнях.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:



  • ознайомлення студентів з особливостями світових тенденцій поширення політичного екстремізму та їх теоретичними інтерпретаціями.

  • встановлення взаємозв’язків між теоретичним та емпіричним рівнями дослідження проявів сучасного політичного екстремізму.

  • навчання обробки та інтерпретації даних з вторинного аналізу кількісної та первинного аналізу якісної соціологічної інформації, а також порівняльного аналізу даних міжнародних досліджень.

  • застосовування категорії регіонального розвитку, сучасні методологічні підходи до формування державної регіональної політики та політики органів місцевого самоврядування щодо боротьби з екстремізмом;

  • виконання заходів регіонального розвитку, відповідних законодавчих і підзаконних актів у визначені терміни засобами адміністрування щодо боротьби з екстремізмом.

У результаті вивчення курсу студент оволодіває такими компетентностями:

1. Загальнопредметні:

  • володіння вітчизняною та світовою культурною спадщиною, культурою міжособистісних стосунків, дотримання принципів толерантності;

  • аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

  • застосовувати засоби й технології міжкультурної взаємодії;

  • відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства.

2. Фахові:

- здатність формулювати та вирішувати сучасні наукові й практичні проблемні питання щодо сучасного політичного екстремізму у контексті глобальних трансформацій

- здатність здійснювати моніторинг тенденцій розвитку та існування політичного екстремізму, що визначають сучасне зовнішнє середовище;

- спроможність аналізувати, оцінювати та порівнювати різноманітні теорії, концепції та підходи з предметної сфери наукового дослідження, робити відповідні висновки, надавати пропозиції та рекомендації.


2.Програма навчальної дисципліни

Кредит 1. становлення сучасного політичного екстремізму

Проблемна лекція 1. Предмет і завдання курсу. Основні поняття і термінологія. Етапи становлення сучасного політичного екстремізму: від кінця II Світової війни до початку XXI століття

Історія формування понятійного апарату, складності співвідношення і розмежування термінів, політологічні інтерпретації.

Соціальні чинники переходу від практик масового насильства антиколоніальних і національно-визвольних рухів до практик герільї і тероризму. Міжнародний характер терористичної діяльності. Трансформація організаційної структури: від ієрархій до гнучких мереж. Пояснення з точки зору мережевої теорії М. Кастельса.

Ідеологічні трансформації: перехід від світських політичних теорій до політизованих релігійних доктрин.



Проблемна лекція 2. Теоретичні підходи та дослідницькі методології вивчення політичного екстремізму в малих соціальних групах

Теорії колективної поведінки, соціальних рухів і організаційного устрою (Г. Блумер, Н. Смелзер, П. Штомпка, Н. Луман, М. Кастельс); теорії динаміки референтних об'єктів і соціальної ідентифікації, вплив соціального оточення (Р. Мертон, І. Гоффман, А. Шюц, Б. Андерсон, Дж. Беррі); дослідження динаміки організаційної структури екстремістських груп (Р. Майнц, М. Сейджмен, С. Джонс, Д. Ронфельд та ін.). Трансформація ієрархічних організаційних структур в мережеві, аналізуються типи зв'язків і принципи комунікації, новітні тенденції автономізації («Homegrown») і самоінспірування («self-recruitment») мережевих вузлів і осередків. Теорії соціальних рухів про новітні тенденції розширення соціальної бази екстремістських організацій і поширення радикальної ідеології (К. Гентрі, П. Жуссе, М. Торрес, Ф. Маннас, Х. Хордан, Н. Хорсбург та ін.)



Проблемна лекція 3. Пояснювальні концепції: радикалізація, радикальне середовище, агенти радикалізації.

Дослідження соціальних середовищ, які підтримують екстремістські організації та процеси радикалізації, що протікають в них (Т. Карасик і Ч. Бенардо, М. Сірселауді, Б. Хоффман, П. Вальдманн, П. Масціні, Р. Ляйкен і С. Брук)



Кредит 2. Прояви політичного екстремізму
Проблемна лекція 4. Факторна модель радикалізації і її емпіричне обґрунтування

Аналіз та верифікація факторів, що пропонуються різними авторами як джерела радикалізації. Зіставлення різних емпіричних даних із суб'єктивних та об'єктивних факторів радикалізації.



Проблемна лекція 5. Масові прояви політичного екстремізму: понятійний апарат і його еволюція. Теоретико-методологічні підходи до вивчення революцій, бунтів громадянських воєн тощо.

Огляд теорій соціальних змін і аналіз еволюції змісту ключових понять.

Теорії масового політичного насильства і революцій (П. Сорокін, Дж. Девіс, Т. Гарр, Т. Скокпол, Ш. Ейзенштадт, Ч. Тіллі, С. Хантінгтон).

Кредит 3. Соціальні наслідки «кольорових» та «віртуальних» революцій

Проблемна лекція 6. Технологія «кольорових революцій» і державних переворотів: екстремістські елементи соціальної мобілізації.

«Кольорові революції» як «віртуальні революції», природа явища і соціальні наслідки. Конфлікт віртуальної ціннісної системи і реальної системи соціальних відносин («базис» віртуальної революції).

Використання віртуальних об'єктів («арсенал» віртуальної революції).

Розрив між полями фізичних та інформаційних дій («стратегія» віртуальної революції).



Проблемна лекція 7. Використання політизованих ідентичностей і екстремістських ідеологій в «віртуальних революціях»

Радикалізація етнічних і релігійних ідентичностей. Роль ЗМІ в конструюванні соціальних розколів. Роль несистемних активістів в формуванні соціальних уявлень про «вищих» і «нижчих», «повноцінних» і «неповноцінних» соціальних групах. Роль екстремістських угруповань в легітимації насильства. Типологія радикалізованих соціальних груп і практика масового залучення в процес радикалізації.
















3. Структура навчальної дисципліни

































































































Кількість годин













Назви змістових модулів і тем













денна форма
















усього










у тому числі












































































л




п

лаб




інд

с.р.










Кредит 1. становлення сучасного політичного екстремізму
















12




1




-













11




Тема 1. Предмет і завдання курсу. Основні поняття і термінологія. Етапи становлення сучасного політичного екстремізму: від кінця II Світової війни до початку XXI століття





























































Тема 2. Теоретичні підходи та дослідницькі методології вивчення політичного екстремізму в малих соціальних групах





13




1




1













11
































































Тема 3. Пояснювальні концепції: радикалізація, радикальне середовище, агенти радикалізації.





13




1




1













11
































































Кредит 2. Прояви політичного екстремізму







Тема 4. Факторна модель радикалізації і її емпіричне обґрунтування





13




1




1













11
































































Тема 5. Масові прояви політичного екстремізму: понятійний апарат і його еволюція. Теоретико-методологічні підходи до вивчення революцій, бунтів громадянських воєн тощо.





13




1




1













11
























































































Кредит 3. Соціальні наслідки «кольорових» та «віртуальних» революцій

Тема 6. Технологія «кольорових революцій» і державних переворотів: екстремістські елементи соціальної мобілізації.





13




1




1










11



































































Тема 7. Використання політизованих ідентичностей і екстремістських ідеологій в «віртуальних революціях»









































15




2




1










12



















































































































Усього годин




90




8




6










76







4.Теми практичних занять

№з/п

Назва теми

Кількість годин




Кредит 1. становлення сучасного політичного екстремізму




1

Тема 1. Предмет і завдання курсу. Основні поняття і термінологія. Етапи становлення сучасного політичного екстремізму: від кінця II Світової війни до початку XXI століття

1

2

Тема 2. Теоретичні підходи та дослідницькі методології вивчення політичного екстремізму в малих соціальних групах


1

3

Тема 3. Пояснювальні концепції: радикалізація, радикальне середовище, агенти радикалізації.


1

Кредит 2. Прояви політичного екстремізму

4

Тема 4. Факторна модель радикалізації і її емпіричне обґрунтування


1

5

Тема 5. Масові прояви політичного екстремізму: понятійний апарат і його еволюція. Теоретико-методологічні підходи до вивчення революцій, бунтів громадянських воєн тощо.


1

Кредит 3. Соціальні наслідки «кольорових» та «віртуальних» революцій

6

Тема 6. Технологія «кольорових революцій» і державних переворотів: екстремістські елементи соціальної мобілізації.


1

7

Тема 7. Використання політизованих ідентичностей і екстремістських ідеологій в «віртуальних революціях»


2

РАЗОМ

8

5.Самостійна робота



















































Назва теми
















Кількість










з/п


































годин










1.

Тема 1. Предмет і завдання курсу. Основні поняття і термінологія. Етапи становлення сучасного політичного екстремізму: від кінця II Світової війни до початку XXI століття

11













2.

Тема 2. Теоретичні підходи та дослідницькі методології вивчення політичного екстремізму в малих соціальних групах




11













3.

Тема 3. Пояснювальні концепції: радикалізація, радикальне середовище, агенти радикалізації.




11













4.

Тема 4. Факторна модель радикалізації і її емпіричне обґрунтування

11













5.

Тема 5. Масові прояви політичного екстремізму: понятійний апарат і його еволюція. Теоретико-методологічні підходи до вивчення революцій, бунтів громадянських воєн тощо.




11













6.

Тема 6. Технологія «кольорових революцій» і державних переворотів: екстремістські елементи соціальної мобілізації.




11













7.

Тема 7. Використання політизованих ідентичностей і екстремістських ідеологій в «віртуальних революціях»

12

























Всього

76




6. Індивідуальне навчально-дослідне завдання: написання: есе, мультимедійна презентація творче завдання, індивідуальне завдання, наукові конференції, конспект першоджерел, творче завдання, захист реферату, дослідницька робота.
7. Методи навчання

Основними формами проведення занять є: лекції, практичні заняття, самостійні заняття.



Лекції складають основу теоретичної підготовки студентів. Вони повинні давати студентам фундаментальні знання з предмету, розкрити найбільш складні питання учбового матеріалу, сприяти розвитку мислення студентів, розумінню ними природи глобальних змін, що відбуваються сьогодні в світі та носити проблемний характер. Рівень проблемності лекції має підвищуватися на кожному наступному курсі навчання.

Практичні заняття проводяться з основних та найбільш складних тем або розділів навчальної програми.

Мета практичного заняття - поглибити та закріпити теоретичні знання, отримані на лекціях, групових заняттях та в процесі самостійної роботи над навчальною і науковою літературою, а також прищеплювати студентам навички самостійного пошуку, удосконалення, узагальнення та викладу матеріалу в усній формі. На семінари необхідно виносити основні питання теми, які потребують обґрунтування та розуміння.

У процесі проведення лекційних та практичних занять застосовуються такі методи інтерактивного навчання:



  • індивідуально-контрольна співбесіда.

  • логічні вправи.

  • тести контролю знань.

  • ділові ігри.

  • тренінги.

  • ситуаційні завдання.

  • друковані роздаткові матеріали.

Консультація є однією з форм керівництва роботою студентів і надання їм допомоги в самостійному вивченні навчального матеріалу.

Консультації проводяться регулярно під час самостійної роботи і носять переважно індивідуальний характер. У разі поглиблення і закріплення знань, вироблення в студентів навичок збору, аналізу та узагальнення інформаційного матеріалу, підготовки доповідей і повідомлень, придбання і вдосконалення навичок публічних виступів, ведення наукових дискусій, консультації здійснюються науковими працівниками та керівним складом кафедри.



Самостійна робота є додатковим методом вивчення учбового матеріалу та служать для цілеспрямованої підготовки студентів до майбутньої практичної діяльності. Вони повинні бути спрямовані на вдосконалення знань студентів, розвивати в них здатність самостійно осмислювати вивчений матеріал, формувати навички аналізу, пошуку методів вирішення завдань, розвивати творче мислення, сприяти розвитку таких якостей, як організованість, старанність, наполегливість, цілеспрямованість.

Самостійні заняття проводяться під керівництвом викладача. Для проведення всіх видів занять з курсу розробляються лекції, плани семінарів, плани самостійних занять, методичні розробки, плани проведення занять. Методичні розробки затверджуються завідувачем кафедри.

Вивчення курсу здійснюється, крім лекційних та практичних занять, у таких формах самостійної роботи студентів:



  • самостійна робота з політологічною літературою, конспектування першоджерел;

  • написання есе;

  • підготовка рефератів, захист їх;

  • розв’язування логічних вправ, тестів;

  • складання словника;

  • упорядкування інформації про зарубіжних та вітчизняних українських політичних аналітиків та їх школи і напрямки;

  • проведення політологічного дослідження.

8. Методи контролю

Комплексна діагностика знань, умінь та навичок студентів з дисципліни «здійснюється на основі результатів проведення поточного, тематичного, кредитного і підсумкового оцінювання знань.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі проведення занять. Його основним завданням є встановлення й оцінювання рівнів компетентностей, розуміння і первинного засвоєння окремих елементів кредиту, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх занять, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне і фронтальне опитування студентів, робота на практичних заняттях, виконання студентами різних видів письмових (самостійних робіт) робіт.

Оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення студентами змісту тематики кредиту, з урахуванням результатів контрольної роботи, поточної успішності, виконання нормативів, додаткової самостійної роботи (підготовка та презентація рефератів, кросвордів, інформаційних бюлетенів, виконання завдань з розвитку та ін.) та навчальної активності студентів.
9. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

Контрольна робота

Іспит

Накопичувальні бали/

Сума


Кредит 1

Кредит 2

Кредит 3

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6


Т7


50

40

300/100

30

30

30

30

30

30

30


Шкала оцінювання: національна та ECTS

ОЦІНКА

ЄКТС


СУМА БАЛІВ

ОЦІНКА ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ

екзамен

залік

A

90-100

5 (відмінно)

5/відм./зараховано

B

80-89

4 (добре)

4/добре/ зараховано

C

65-79

D

55-64

3 (задовільно)

 


3/задов./ зараховано

 


E

50-54

FX

35-49

2 (незадовільно)

 


Не зараховано


10 Методичне забезпечення

Навчально-методичний комплекс дисципліни.




11 Рекомендована література

Базова


  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка