Робоча програма навчальної дисципліни теорія міжнародних відносин та геополітика частина І окр



Скачати 399,11 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації21.01.2018
Розмір399,11 Kb.
ТипРобоча програма
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Кафедра політології



ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор із науково-педагогічної роботи____________ Н. І. Василькова

28 серпня 2017 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН та ГЕОПОЛІТИКА


Частина І

ОКР «бакалавр»

Галузь знань: 0301 Соціально-політичні науки

Напрям підготовки: 6.030104 «Політологія»

навчально-науковий інститут історії, політології та права

2017-2018 навчальний рік

Робоча програма навчальної дисципліни «Теорія міжнародних відносин та геополітика» Ч. 1 для студентів ОКР «бакалавр» галузі знань 0301 Соціально-політичні науки напряму підготовки 6.030104 Політологія.
Розробник: Седляр Юлія Олександрівна, професор кафедри політології, доктор політичних наук, доцент ___________

(Седляр Ю.О.)

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри політології

Протокол № 1 від «28» серпня 2017 р.

Завідувач кафедри ___________ (Ніколаєнко Н. О.)

«28» cерпня 2017 р.

© Ю. О. Седлляр, 2017

  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, ОКР
0301 Соціально-політичні науки

Характеристика навчальної дисципліни

ДФН

Кількість кредитів – 5

Шифр і найменування підготовки:
6.030104 Політологія


Рік підготовки:

ІІІ-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання, творче завдання, есе, поточне тестування

Семестр

Загальна кількість годин – 150

5-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 1,6

самостійної роботи студента – 4


Освітньо-кваліфікаційний рівень:
бакалавр

20 год.

-

Семінарські заняття

18 год.

-

Самостійна робота

112 год.

-

Загальний обсяг: 150 год.

Вид контролю: іспит

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи становить: для ДФН – 1:3 (38 год. : 112 год. (25% : 75%)).





  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни є розкриття змісту концептуально-методологічних підходів дослідження міжнародних відносин і зовнішньої політики, розкриття понять і категорій дисципліни, її принципів, логіки, структури, методології, здобуття навичок їх практичного застосування.

Протягом вивчення дисципліни «Теорія міжнародних відносин» студенти повинні усвідомити, що міжнародні відносини – це системна сукупність політичних, економічних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних зв’язків і відносин між основними суб’єктами світового співтовариства. Міжнародні відносини є складовою частиною суспільних відносин як цілісної системи зв’язків і відносин між окремими політичними одиницями. Вони досліджуються різними науками, що вивчають окремі аспекти суспільних відносин і тісно з ними взаємопов’язані.

Міжнародні відносини як напрямок наукових досліджень пов’язаний передусім з історією, географією, економікою та правознавством. Можна виокремити два основних підходи до дослідження міжнародних відносин. Перший – це пошук закономірностей поведінки діючих осіб, виходячи з того, що на розвиток міжнародних відносин впливає, перш за все, поведінка людей. Другий – вивчення характеру взаємодії держав як головних суб’єктів міжнародних відносин. Кожен з цих підходів має як свої переваги, так і недоліки. Але об’єктивне знання про характер міжнародних відносин можна отримати лише їх поєднавши, оскільки дослідження міжнародних відносин в рамках першого підходу може призвести до ототожнення їх із взаємодією лише нетрадиційних суб’єктів, другий – до лише міждержавного співробітництва.

Визначають чотири основні тенденції в дослідженні специфіки міжнародних відносин.

Перша тенденція характеризувалась вивченням окремих деталей та застосуванням історичного методу. Дана тенденція набула безпосереднього втілення напередодні Першої світової війни і широко застосовувалась в повоєнні роки.

Друга тенденція сфокусувалась на вивченні поточних подій, лише номінально використовуючи при цьому історичні документи.

Третя тенденція характеризувалась правовим аналізом, зверненням до проблематики міжнародного права і міжнародних організацій. Вважалося, що створення сильної авторитетної міжнародної організації сприятиме становленню стабільного світопорядку.

Четверта тенденція зосереджувалася на дослідженні теорії.

Розкриваючи тематику з курсу, студентам треба звернути увагу на цілі, функції, цінності та стратегії, що домінували у міжнародній політиці на різних етапах розвитку суспільства, прослідити еволюцію міжнародних відносин у контексті їх системних змін. Особливо важливою є характеристика динаміки міжнародних відносин у ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Студенти повинні навести як практичний матеріал відносно цього питання, так і розкрити основні теоретичні підходи до їх аналізу.

Держава прагне через зовнішню політику забезпечити реалізацію свого національного інтересу в міжнародних відносинах. Потрібно визначити як співвідносяться внутрішня та зовнішня політика держави. Відносно зовнішньої політики України, слід проаналізувати основні принципи зовнішньополітичної діяльності, основні напрямки, участь у міжнародних організаціях, роль у світовій спільноті та те, як відбиваються національні інтереси держави на міжнародній арені.

Важливим є завдання систематизації категорій, якими користується міжнародно-політична наука. Необхідним є розробка її категоріального апарату.

При цьому під систематизацією мається на увазі впорядкування категорій, їхнє взаємне пов'язування у рамках відкритої, динамічної, але цілісної термінологічної системи, яка б адекватно відбивала реальні зв'язки, що характеризують сучасні міжнародні відносини - як на загальносистемному, так і на елементному рівнях.

Категорії можна поділити на три групи – загальнонаукові, категорії суміжних дисциплін, власні наукові категорії.

При дослідженні критеріїв міжнародних відносин, доцільно з'ясувати їх взаємопов’язаність із суміжними категоріями – світовою політикою та порівняльною політологією.

Міжнародні відносини – це середовище (простір), в якому реалізується міжнародна політика. Вони являють собою сукупність “міжнародних політик” окремих держав. Цю сукупність як глобальну взаємодію називають світовою політикою. Світова політика займається проблемами сучасного стану та тенденціями розвитку світової політичної системи. Окремі міжнародні проблеми досліджуються світовою політикою із врахуванням загального контексту світового політичного розвитку. Вона зміщує акцент на ту роль, яку відіграють нетрадиційні актори на міжнародній арені.

Тож поняття “міжнародні відносини” є більш широким ніж поняття “світова політика”. Таким чином, міжнародна політика формує специфіку міжнародних відносин, а міжнародні відносини визначають зміст світової політики. У свою чергу, порівняльна політологіяце наука, що досліджує спільне і відмінне всередині і між політичними системами. Фокусує увагу на перспективному порівнянні політичних систем та інститутів різних країн.

Серед завдань курсу можна визначити:


  • ознайомлення студентів із теоретичними засадами дослідження міжнародних відносин та її практичними висновками й наслідками;

  • розкриття головних теоретико-методологічних підходів до аналізу міжнародно-політичних феноменів, виявлення характеру їх взаємозалежності й розвитку;

  • ознайомлення із класифікацією джерел і літератури з міжнародних проблем та методикою самостійної роботи з джерелами і літературою з міжнародних відносин;

  • аналіз закономірностей становлення теорії міжнародних відносин, встановлення зв’язку між теорією та міжнародною практикою;

  • ознайомлення студентів з основними категоріями курсу «Міжнародні відносини та світова політика»;

  • визначення основних сфер діяльності фахівця-міжнародника, з’ясування специфіки його роботи у державних і недержавних установах, бізнес-структурах;

  • формування навичок самостійного мислення у студентів, аналізу ними закономірностей розвитку світових політичних процесів на початку ХХІ ст.;

  • дослідження концептуальних засад формування зовнішньої політики України, специфіки її поведінки на світовій сцені;

  • формування у студентів розуміння специфіки українського фактору у сучасному геополітичному просторі.

У результаті вивчення курсу студент оволодіває такими компетентностями:

  • І. Загальнопредметні:

  • концептуально-теоретичні засади аналізу міжнародних відносин та їх практичні висновки й наслідки;

  • закономірності становлення теорії міжнародних відносин;

  • тенденції здійснення міжнародно-політичної діяльності країн у сучасному цілісному і взаємозалежному світі;

  • особливості формування та реалізації зовнішньої політики України

  • ІІ. Фахові:

  • розрізняти специфіку категорій, що розроблені у межах курсу;

  • характеризувати основні теоретичні підходи до аналізу міжнародно-політичних явищ;

  • інтерпретувати сучасні міжнародні реалії з позиції сформованих шкіл у теорії міжнародних відносин;

  • аналізувати головні підходи до формування зовнішньої політики України, проблемні моменти її реалізації.




  1. Програма навчальної дисципліни

Кредит 1. Міжнародні відносини у системі гуманітарних дисциплін

Тема 1. Сутність і характерні ознаки міжнародних відносин (2 години)

Загальне уявлення про предмет. Структурні елементи дисципліни. Об’єкт та предмет дослідження. Функції дисципліни: методологічна, теоретико-пізнавальна, світоглядна, регулятивна, прогностична, аксіологічна.

Концептуальні підходи щодо аналізу міжнародних відносин. Співвідношення понять «міжнародні відносини», «світова політика», «порівняльна політологія». Критерії та рівні міжнародних відносин. Типологія міжнародних відносин. Тенденції дослідження міжнародних відносин. Зосередження в основному на дипломатичній історії, вивчення окремих деталей та застосування історичного методу, дослідженням документів як одна з тенденцій у дослідженні міжнародних відносин. Тенденція до вивчення поточних подій, номінального використовування історичних документів. Звернення до проблематики міжнародного права і міжнародних організацій. Четверта тенденція – відновлення класичного підходу. Закони і закономірності міжнародних відносин. Учасники (суб’єкти) міжнародних відносин, їх класифікація.

Взаємозв’язок і взаємозалежність внутрішньої і зовнішньої політики. Фактори, що визначають зміст зовнішньої політики. Часові і просторі елементи зовнішньої політики і зовнішньополітичної діяльності. Співвідношення об’єктивного/суб’єктивного у процесі формування і реалізації зовнішньої політики. Змістовні компоненти. Внутрішні та зовнішні детермінанти зовнішньої політики. Становище країни у світі і/чи регіоні; особливості національної культури і національної самоідентифікації, конфесійної приналежності, психології, ідентичності, що якісно вливають на формування і реалізацію зовнішньої політики; рівень розвитку освіти і науки, тип мислення і пізнання. Зовнішньополітична свідомість: її структурні компоненти: світогляд, цінності, ідеологія. Зовнішньополітичні цінності як операційна складова зовнішньої політики. Функціональні компоненти: мотивація, інформованість, інституційні зв’язки. Соціальна база зовнішньої політики. «Національний інтерес», «поведінка держави» і структура мотивації зовнішньополітичної діяльності сучасної держави. Становлення системного розуміння внутрішньополітичного процесу, зовнішньої політики і світового розвитку.


Тема 2. Суб’єкти міжнародних відносин

Зміст понять «суб’єкт міжнародних відносин», «учасник», «актор». Два основні напрями в дослідженні суб’єктів міжнародних відносин: «державоцентризм» (Г. Моргентау, Г. Кіссінджер, Р. Арон, П. Циганков) і «транснаціоналізм» (Дж. Розенау, Дж. Най, Р. Кеохейн). Основні позиції і категорії напрямів, зокрема, «держава», «державний суверенітет», «міжнародні організації». Четвертий і п’ятий постулати теорії міжнародних відносин В. М. Хоніна, а також поняття «міждержавні відносини», «персони-учасники», «державні і недержавні актори», «соціальний шлейф». Міжнародні відносини рівнів індивідів і соціальних організацій.


Тема 3. Методи вивчення міжнародних відносин (2 години)

Методологія та методи дослідження міжнародних відносин. Класифікація методів вивчення міжнародних відносин. Метод системного аналізу (системний метод) Дж. Розенау, М. Каплан, Р.  Роузкранц. Історичний метод. Метод порівняльного аналізу. Емпіричний метод. Біхевіористський метод. Г. Лассуел ( класифікація типів політиків). Метод моделювання.

Обґрунтування доцільності застосовування цілісного підходу при вивченні міжнародної політики.
Кредит 2. Основні складові теорії і методики курсу «Теорія міжнародних відносин»

Тема 4. Засади цивілізаційного підходу до аналізу міжнародних відносин (2 години)

Поняття «цивілізація». Етимологія категорії «цивілізація». «Ядро» цивілізації.

Підходи до вивчення природи цивілізацій. Матеріалістичний підхід до розуміння цивілізації. Цивілізація у працях Ібн Халдуна, П. Армілласа, Л. Моргана, К. Маркса, М. Вебера. «Цивілізація як урбаністична революція» (Ч. Чайлд), «концепція народного і міського співтовариства» (Р. Редфілд). Французька школа «Аннали» (М. Блок, Л. Февр, Ф. Бродель).

Культурно-історичний підхід до розуміння цивілізації. Цивілізація як історичний цикл розвитку націй (І.Г. Гердер, Г.В.Ф. Гегель, Ф. Шлегель).

Поняття цивілізації у працях М. Данилевського, П. Сорокіна, А. Тойнбі (теорія локальних цивілізацій), А. Кребера. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація» у працях О.Шпенглера.

Концепція «зіткнення цивілізацій» С.Хантінгтона.

Україна у контексті цивілізаційної теорії.
Кредит 3. Міжнародні відносини як процеси взаємодії суб’єктів і як процеси взаємодії інтересів суб’єктів

Тема 5. Система міжнародних відносин (2 години)

Поняття «система», «міжнародна система». Структура міжнародної системи. Рівні міжнародної системи. Підходи до класифікації міжнародних систем. Теорія міжнародних систем. Структурні елементи теорії міжнародних систем.

Головні етапи еволюції системи міжнародних відносин. Довестфальський міжнародний порядок. Вестфальська система міжнародних відносин. Віденський Конгрес («європейський концерт націй») та вплив його результатів на становлення міжнародних відносин у ХІХ ст. Криза Віденських міжнародно-правових угод і підготовка держав до І Світової війни. Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин. Утворення Ялтинсько-Потсдамської історичної міжнародної системи.

Ерозія біполярної міжнародної системи та сценарії формування сучасної системи міжнародних відносин.

Україна у сучасних міжнародних відносинах. Збройна агресія Росії проти України у 2014-2015 рр. та її вплив на параметри європейської системи безпеки.
Тема 6. Міжнародна безпека (2 години)

Сутність поняття «безпека» та основні теоретичні підходи до її вивчення. Концепція національної безпеки: структура та типологія.

Концепції міжнародної безпеки. Концепції кооперативної та людської безпеки. Теорія демократичного миру.

Конфліктогенність постбіполярного міжнародного порядку. Геополітика міжнародних конфліктів сучасності.


Кредит 4. Головні напрями в теорії міжнародних відносин

Тема 7. Канонічні парадигми і «великі дебати» у теорії міжнародних відносин (2 години)

Канонічні парадигми в теорії міжнародних відносин: основні положення. Ліберально-ідеалістична парадигма. Положення класичного політичного реалізму. Марксистська традиція. «Перша велика дискусія» в теорії міжнародних відносин. «Друга велика дискусія».

Неомарксизм і світ-системна теорія (І. Уолерстайн, А. Франк, С. Амін, К. Полані, Р. Пребіш, Дж. Аррігі). Теорія взаємозалежності Й. Галтунга. Теорія поліваріантного розвитку світ-економіки У.Голдфранка.

Неореалізм (К.Уолтс, Б. Бузан, Х. Булл, Дж. Міршаймер, А. Уолферс, Г. Кіссінджер).

Неолібералізм (Р. Кларк, Л. Сон, Д. Перкінс, Т. Мюрей, Д. Фосдік, У. Еліот, Зб. Бжезінський). Транснаціоналізм (Р.Коехейн, Дж.Най).

Модернізм (К.Райт).

Постпозитивістські дослідження міжнародних відносин: загальна характеристика. «Третя велика дискусія» у теорії міжнародних відносин.
Тема 8. Зовнішньополітичний аналіз в теорії міжнародних відносин (2 години)

Структура зовнішньополітичного аналізу. Традиціоналізм і компаративістика в дослідженні зовнішньої політики. Теорія прийняття зовнішньополітичних рішень. Індивідуалістська, бюрократична та операційна моделі формування зовнішньої політики держав (Г. Аллісон).

Зовнішньополітичний механізм як бюрократична організація. Зовнішньополітичні відомства та їх специфіка. Прийняття і реалізація рішень у зовнішньополітичному механізмі демократичних країн. Процес прийняття рішень: поняття і функції. «Прийняття рішень» (decision-making) і розв’язання проблеми (problem-solving). Офіційна процедура і неформальні канали прийняття рішень. Інформаційна і концептуальна база рішень з питань зовнішньої політики.

Прийняття зовнішньополітичних рішень у колективному управлінні. Роль особистості, яка приймає рішення, на різних етапах процесу підготовки, прийняття і реалізації рішення.

Значення і функції консультативних структур (експертних груп) у процесі прийняття рішення.

Особливості прийняття зовнішньополітичних рішень у ситуаціях міжнародної і/або внутрішньополітичної кризи.

Міжвідомча координація у процесі розробки, прийняття та виконання зовнішньополітичних рішень.

Засоби реалізації зовнішньополітичних рішень. Можливості і шляхи отримання внутрішньої і зовнішньої підтримки рішення і/або зовнішньополітичного курсу у цілому. Зворотній вплив зовнішньополітичних рішень і наслідки їх реалізації на сферу внутрішньої життєдіяльності держави, суспільства, політичних інститутів та їх керівництва. Поняття релятивної та структурної сили у зовнішній політиці. Концепція «м’якої сили» Дж. Ная.

Інформаційне забезпечення зовнішньополітичної діяльності.
Кредит 5. Геополітичний аналіз міжнародних відносин

Тема 9. Геополітичний вимір міжнародних відносин (2 години)

Поняття «геополітика», «політична географія», «геостратегія».

Специфіка геополітичного аналізу міжнародних відносин.

Основні категорії і закони геополітики. Функції геополітики.

Еволюція досліджень у галузі геополітики. Німецька і англосаксонська геополітика. Доктринально-нормативна геополітика. Оціночно-концептуальна геополітика.
Тема 10. Становлення та розвиток української геополітичної думки (2 години)

Причини виникнення, формування та розвиток геополітичних ідей в українському суспільно-політичному русі. Геополітичні ідеї Товариства об’єднаних слов’ян. Кирило-Мефодіївське братство. Геополітичні погляди М.Грушевського, С.Петлюри, М.Міхновського, Д.Донцова, В.Вінніченка. С.Рудницький – засновник української геополітичної думки. Ю.Липа про геополітичну долю України.



Сучасна вітчизняна школа геополітики: тенденції формування та перспективи розвитку. Основні наукові центри з дослідження геополітики в Україні.

4. Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Усього

у тому числі

лек

сем

срс

1

2

3

4

5

Кредит 1. Міжнародні відносини у системі гуманітарних дисциплін

Тема 1. Сутність і характерні ознаки міжнародних відносин

15

2

2

11

Тема 2. Суб’єкти міжнародних відносин

15

2

2

11

Тема 3. Методи вивчення міжнародних відносин

15

2

2

11

Усього годин

45

6

6

33

Кредит 2. Основні складові теорії і методики курсу «Теорія міжнародних відносин»

Тема 4. Засади цивілізаційного підходу до аналізу міжнародних відносин

15

2

2

11

Усього годин

15

2

2

11

Кредит 3. Міжнародні відносини як процеси взаємодії суб’єктів і як процеси взаємодії інтересів суб’єктів

Тема 5.  Система міжнародних відносин

15

2

2

11

Тема 6. Міжнародна безпека

15

2

2

11

Усього годин

30

4

4

22

Кредит 4. Головні напрями в теорії міжнародних відносин

Тема 7. Канонічні парадигми і «великі дебати» у теорії міжнародних відносин

15

2

2

11

Тема 8. Зовнішньополітичний аналіз в теорії міжнародних відносин

15

2

2

11

Усього годин

30

4

4

22

Кредит 5. Геополітичний аналіз міжнародних відносин

Тема 9. Геополітичний вимір міжнародних відносин

13

2




11

Тема 10. Становлення та розвиток української геополітичної думки

17

2

2

13

Усього годин

30

4

2

24



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка