Робота над дикцією. Робота над вимовою тексту твору



Скачати 85,03 Kb.
Дата конвертації31.10.2018
Розмір85,03 Kb.
Тема. Робота над дикцією. Робота над вимовою тексту твору.

Мета. Навчити правильної дикції та артикуляції під час

роботи над текстом; удосконалити здобуті знання з техніки мови та

основ майстерності;

Розвивати акторські здібності, виразність мовлення, емоційну

гнучкість, силу звуку, асоціативне мислення та артистичну уяву;

Виховувати дружні стосунки у колективі , культуру поведінки підлітків.

Тип заняття. Комбінований.

Методи. Розповідь, вправи, гра, практична робота.

Форма заняття. Групова.

Література. О.М.Ворожейкіна «Театр для малюків», «Тренінги в педагогічній

практиці», «Л.М.Шихматов «Сценічні етюди».


Хід заняття

І.Вступна частина.

1.Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.

2.Актуалізація опорних знань.

- Перш ніж ми розпочнемо працювати над вимовою твору за ролями (читати потрібно буде емоційно, насичено, входячи в роль…), давайте налаштуємось на роботу, активізуючи опорні знання з основ акторської майстерності і зробимо це за допомогою вправ.



Вправи на голос

  • Перший рядок вірша читати пошепки, другий - тихо, третій - голосніше..

  • Називайте поверхи, по яких ви в думках піднімаєтеся, підвищуючи кожного разу тон голосу, а потім «сходьте» вниз.

  • -жжжжжж…

  • -«Царівна-жабка»

  • -«Хвильки»

  • -«Торт»

Вправи на розвиток артикуляційного апарату:

  • Щелепа: «вперед-назад»

  • «вліво-вправо»

  • «корова на лузі»

  • «риба на піску»

  • Губи

  • «пучок»

  • «голлівудська посмішка»

  • Язик

3.Мотивація навчальної діяльності.

Всі ми мріємо гарно говорити, виразно декламувати, виступати на сцені. Мрії можуть здійсниться, якщо постійно працювати і удосконалювати техніку говоріння.Саме цим ми і займатимемося на занятті.



ІІ.Повідомлення нового матеріалу.

1.(слово вчителя)

Дикція – це чітка правильна вимова кожного мовленнєвого звука, правильна, виразна артикуляція, засіб якісного розрізнення звуків мовлення. Дикція –це важливий компонент культурного мовленння: уміння правильно вимовляти всі голосні та приголосні. Необхідно пам’ятати про те, що кожномузі звуків притамане певне звучання, яке залежить від точної роботи мовленнєвого апарата.

Помилки вимови різняться і виникають унаслідок певних природжених і неприроджених вад у побудові мовленнєвого апарату. Наявність певних відхилень у його будові призводить до порушення вимовляння того чи іншого звукуа. Недоліки вимови властиві багатьом дітям. Їх виправленням повинні займатися не тільки медичні заклади,але й школа і батьки,і позашкільні заклади.

Неорганічні вади вимови можна ліквідувати за допомогою певного комплексу тренувальних вправ.

Виразність і чистота дикції досягаються, насамперед, правильністю артикуляції, тобто чіткістю роботи органів мовлення та їх рухів під час вимовляння звуків.

2.Вправи для виправлення дикції.



Вправа1.

Розкривати і закривати рот опускаючи нижню щелепу приблизно на два пальці, але без напруження, м’яко. Язик у роті повинен лежати плоско, торкатися кінчиком нижніх передніх зубів. Проробити це необхідно декілька разів поспіль не поспішаючи.



Вправа 2.

Злегка розкрити рот. Зуби закрити губами таким чином, щоб вони всмокталися всередину,і після цього вільно відпускати їх (8-10 разів).



Вправа3.

Витягнути губи «трубочкою» вперед (як для вимови звуку «у») і одразу ж активно розтягнути їх у сторони,нібито усміхаючись.не оголюючи зубів96-8 разів).



Вправа 4.

Витягнути губи «трубочкою» вперед. Робити ними колові рухи праворуч, потім ліворуч. Нижня щелепа при цьому нерухома.



Вправа 5.

Розкривати рот, правильне положення таке: язик лежить плоско,кінчик злегка торкається нижніх передніх зубів; не рухаючи нижню щелепу, піднімати язик до верхніх зубів.авід них до піднебіння.Можна при цьому вдаряти ним об зуби, піднебіння.



ІІІ. Основна частина.

(практична робота дітей)

1. Читання гуртківцями драматургічного матеріалу за ролями.

2. Корекція помилок вчителем.

3. Робота « вчитель – гуртківець» над дикцією та вимовою.

4. Вправа «Асоціація» (проводять гуртківці).

5. Робота над драматургічним матеріалом.



ІІІ. Підсумок заняття.

1.Обгрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань,умінь,навичок на практиці.

2.Загальний підсумок із зазначенням його позитивних та негативних моментів.

Тема. Голос. Розвиток голосу.Гімнастика обличчя.

Мета. Навчити правильної постановки голосу, дикції та артикуляції під час

роботи над текстом; удосконалити здобуті знання з техніки мови та

основ майстерності;

Розвивати акторські здібності, виразність мовлення, емоційну

гнучкість, силу звуку, асоціативне мислення та артистичну уяву;

Виховувати дружні стосунки у колективі , культуру поведінки підлітків.

Тип заняття. Комбінований.

Методи. Розповідь, вправи, гра, практична робота.

Форма заняття. Групова.
Хід заняття

І.Вступна частина.

1.Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.

2.Актуалізація опорних знань.

- Згадайте, яку казку ми читали на минулому занятті?

- Чому головні герої Дана (Десна) і Ярило (Сонце) можуть зустрічатися лише

в ніч на Івана Купала?



(розповідь керівника гуртка)

- Перш ніж ми розпочнемо читання твору за ролями (читати потрібно буде

емоційно, насичено, входячи в роль…), давайте налаштуємось на роботу,

активізуючи опорні знання з основ акторської майстерності і зробимо це за

допомогою вправ.

На сцені ряд речей є бутафорськими : дешеві меблі розмальовані під

дороге дерево, посуд часто буває із пап ’є – маше , печі зроблені із фанери і розмальовані, костюми із дешевої тканини. Але своїм відношенням і діями актор примушує глядача повірити, що діюча особа отримує не розмальовані папірці, а справжні гроші і що бутафорський пістолет може вистрелити і убити людину. Глядач знає , що все що відбувається на сцені – не справжнє, сцена – це створений уявою світ, але актор гарною грою змушує глядача повірити в реальність подій.

Вправи на зміну відношення до предмета

На сцені ставиться стілець.

Питання: Як ви будете відноситись до стільця , якщо ви будете знати , що це не просто стілець із цієї кімнати , а трон Петра 1 ? ( відчуття захоплення ).

американський стілець для страти ?(відчуття страху і цікавості).

учнівський стілець ?

Вправи: Читати:

-нецікавий матеріал до уроку

-смішну розповідь

-страшну розповідь

Стакан чаю:

-смачний сік

-гіркі лікі

Документи :

-записка баькам до школи

-тільки що отриманий паспорт

-лотерейний білет,який виграв

В землі знаходити:

- клад


- череп

- міну чи снаряд



В кутку кімнати причаїлись:

- їжак


- змія

- зла собака



Зміна відношення до місця діі

Як ви будете вести себе на сцені ,якщо будете знати ,що ви прийшли в картинну галерею? Музей? Кімнату сміху? Зоопарк? Декорацій немає, але гуртківець повинен змусити нас повірити ,що на стінах дорогі картини . Допоміжні питання - Як ви сюди потрапили - Випадково чи спеціально?

-Перший раз тут?

-Скільки часу для огляду?

- Ви – злодій.

Всі ці обставини будуть визначати поведінку актора.



Вправи.

– Сквер ,в якому ви сиділи з коханим хлопцем. Спогади потягнули вас на ту лавку , де ви з ним востаннє сиділи .Осінній ,теплий день, згори летить тепле листя .Піднімаю з землі листок, сумую.

- Сквер біля стадіону ,де проходить важливий матч. Ось лавка – звідки можна спостерігати за грою. Наші програють…

- Зайти в підвал: де стоять смачні речі в якій багато мишей



Місце дії впливає на поведінку людину. Гуртківець повинен навчитись вести себе біля річки , і переконати в цьому глядача.

Зміна відношення до партнера

До цих пір у вправах та етюдах, як правило, приймала участь лише одна людина. У вправах на зміну відношення до партнера беруть участь двоє або троє виконавців. Короткі початкові вправи будуються на 1 події . Вправи ідуть без слів . Легко , коли в житті ви товариші . в етюді – також. Що ж робити , коли партнер не подобається ? Потрібно напрягти свою уяву. Наприклад: виявляється у партнера гарні очі або волосся ,згадати про його гарний вчинок. Є і інший шлях : згадати людину , яка вам подобається

І перенести це відношення на свого партнера.

Вправи :

Два учня, проходячи повз один – одного , здороваються:

а) вони близькі подруги;

б)вчитель і учень;

в)не пам’ятають, чи знайомі, але на всякий випадок здороваються;

г)один другому винен гроші і не може розрахуватися.

Літній день. На лавці у сквері сидить він і вона.

а) вони незнайомі , але сподобалися один – одному і хочуть познайомитися.

б)чоловік і жінка , які посварилися.

3.Мотивація навчальної діяльності.

У драматургічному матеріалі є різні персонажі. Звичайно,всі вони говорять різними голосами. Голос має важливе значення для виразного читання. Голос - це сукупність різних за висотою, силою та тембром звуків, які видає людина. Вдихаючи і видихаючи повітря в процесі говоріння, людина змушує голосові зв’язки змикатися і розмикатися. Унаслідок цього з’являється голос. Розрізняють голоси дужі та слабкі, дзвінкі і глухі, високі і низькі, верескливі й буркотливі, чисті та хриплі, а загалом - приємні і неприємні. Голосом людина передає емоції (розпач, подяку, сум, ніжність, переживання, осуд, захоплення ).



Вправи на голос

  • Перший рядок вірша читати пошепки, другий - тихо, третій - голосніше..

  • Називайте поверхи, по яких ви в думках піднімаєтеся, підвищуючи кожного разу тон голосу, а потім «сходьте» вниз.

-жжжжжж…

-«Царівна-жабка»

-«Хвильки»

-«Торт»


Вправи на розвиток артикуляційного апарату:

Щелепа: «вперед-назад»

«вліво-вправо»

«корова на лузі»

«риба на піску»



Губи

«пучок»


«голлівудська посмішка»

Язик

«лопата»


ІІ. Основна частина.

(практична робота дітей)

1. Читання гуртківцями драматургічного матеріалу за ролями.

2. Корекція помилок вчителем.

3. Робота « вчитель – гуртківець» над технікою мови.

4. Вправа «Асоціація» (проводять гуртківці).

5. Робота над драматургічним матеріалом.



ІІІ.Підсумок заняття.

1.Обгрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань,умінь,навичок на практиці.



2.Загальний підсумок із зазначенням його позитивних та негативних моментів.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка