Розробки уроків з використанням ікт




Сторінка1/6
Дата конвертації20.01.2017
Розмір1,4 Mb.
  1   2   3   4   5   6
Зміст

Передмова……………………………………………………………4-5

Розділ I

Вступ……………………………………………………………….....6

Розділ II

Використання інформаційно – комунікаційних технологій

при вивченні історії………………………………………………7-15

Розділ III

Розробки уроків з використанням ІКТ……………………….. 16-46

Розділ IV

Позакласний захід до Дня визволення України від фашистів 47-56

Додаток (диск ) проект за програмою INTEL «Згадаймо всіх

поіменно»……………………………………………………………57

Література……………………………………………………………58-59



Передмова

«Дитяча природа ясно вимагає наочності. Учіть дитину будь-яким п’яти невідомим їй словам, і вона буде довго і марно мучитися над ними; але пов’яжіть з малюнками двадцять таких слів – і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складний малюнок, і вона вас зрозуміє швидко… Якщо ви входите до класу, від якого важко добитися слова, почніть показувати малюнки, і клас заговорить, а головне - заговорить вільно».

К.Д.Ушинський.

На початку XXI століття людство увійшло в нову стадію свого розвитку, яку називають Інформаційною ерой. У світі відбувається інформаційна революція. Інформаційна ера характеризується виникненням нових систем телекомунікаційних технологій та освіти.

Сучасний період реформування школи та історичної освіти потребує термінового розв’язання цих проблем. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено: «Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно - комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві». Застосування у сфері історичної освіти комп’ютера та мультимедійних приладів як засобу навчання має сприяти розвитку критичного мислення учнів, його уяві, мотивації до вивчення історії, формування відповідних умінь і навичок; індивідуалізувати процес навчання. Проте застосування мультимедійних технологій на уроці історії потребує розв’язання цілої низки методичних питань: розробка уроків із використанням мультимедійної підтримки та поєднання їх із традиційними формами уроку, організація навчально - пізнавальної діяльності учнів на уроці, де застосовується комп’ютерні засоби. Питання викладання історії із використанням комп’ютерних технологій в історико- методичній літературі майже не розглянуті. Тому темою даної роботи є « Використання інформаційно - комунікаційних технологій при вивченні історії». Спільними зусиллями історія і ІКТ здатні допомогти формуванню поінформованих громадян і критично мислячих читачів, які можуть перетворювати інформацію на знання. Роль Інтернету в цьому особливо значна, оскільки його використання дозволяє збільшити кількість джерел інформації і уникнути довіри тільки одному джерелу.



Розділ I

Вступ

Історія - це наука про минуле людського суспільства та про його сучасність. Минуле є активним фактором змін, які відбуваються сьогодні.

Важливість вивчення історії на сучасному етапі полягає не стільки у знаннях, закладених викладачем, скільки у засобах самостійного отримання учнем історичних знань.

Одне з першочергових завдань історії - допомогти молоді побачити образи сучасності у світлі минулого, дати можливість зрозуміти суперечливі питання власного суспільства. Сприяти вихованню толерантності – не тільки професійній, але й етичний і моральний обов’язок викладачів історії.



Моє педагогічне кредо:

«Умію навчати,

Бажаю творити,

Знаю, що хочу,

Йду до мети».

Новітні технології навчання передбачають не просто отримання знань, а творче ставлення до них, сприяють формуванню і вихованню освіченого , творчого, історично свідомого учня.

Наш сучасний світ все більше стає залежним від інформаційних технологій. Для мільйонів людей комп’ютер перетворився на звичайний атрибут повсякденного життя. Він позбавив людину від монотонної праці, спростив пошук та отримання необхідної і своєчасної інформації, спілкування між людьми, прискорив прийняття рішень. Тому застосування інформаційно – комунікаційних технологій при вивченні історії є необхідним, актуальним і обґрунтованим на сучасному етапі освіти.


Розділ II

Використання інформаційно – комунікаційних технологій

при вивченні історії.

(з досвіду роботи)

Працюючи над проблемою «Використання інноваційних технологій: інтерактивних та інформаційних при вивченні історії», переконалася, що ці технології сприяють підвищенню якості освіти, підвищують інтерес до предмету. Учням подобається, коли викладач на уроці використовує комп’ютер, коли вони можуть знайти необхідну інформацію в Інтернеті. ІКТ допомагають вирішувати проблему наочності .

Використання наочності тим більше актуально, що в навчальних закладах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. У такому разі комп’ютер може надати неоціненну допомогу.

Провідною метою застосування ІКТ на уроці історії є досягнення більш глибокого осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його «занурення» в досліджувану епоху. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіо коментарів, представлених в електронному варіанті.



Ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яке здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. І в цьому середовищі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу , а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості. 

У кабінеті є ноутбук, телевізор з програвачем DVD, створена база документальних фільмів з історичних питань. Але на уроці не багато часу для перегляду фільмів, тому використовуються відеоролики та відеофрагменті, тривалістю перегляду 5-8 хвилин.
Основні напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії:


Комп’ютер може використовуватися на всіх етапах навчального процесу: при поясненні нового матеріалу, узагальненні, повторенні, перевірці та корекції знань, умінь, навичок учня. При вивченні нового матеріалу дуже часто використовую презентації, які роблю сама, або учні, інколи беру з Інтернету, з електронного конструктору уроків.


Перевагою комп’ютерних презентацій є збільшення темпу уроку, вони практично заміняють традиційні крейду й дошку. Всі важливі етапи уроку зафіксовані викладачем на слайдах заздалегідь, тому йому не доводиться віднімати від уроку час для записів на дошці. Ще одним позитивним моментом презентації є постійна наявність необхідної інформації перед очима учнів, а так само, повернення до потрібної інформації при необхідності на будь-якому етапі уроку. Таким чином, в учнів відразу працюють два виду пам’яті (візуальна, слухова), що сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу.

  • Наприклад, на слайді демонструються очікувані результаті уроку і учні знають чому вони мають навчитися і чого від них чекає викладач. Протягом уроку слайд демонструється кілька разів. Поняття, які треба запам’ятати, також розміщуються на слайді. При вивченні теми «Виникнення і розгортання «холодної війни» в 40-80-х рр. ХХ ст.», пропонується учням визначити словосполучення за характеристикою.

  • Як випереджальне завдання пропонується учням підготувати презентації до окремих тем , чи питань теми. Наприклад, при вивченні теми «Культура і духовне життя в Україні (середина 60-х – початок 1980-х років)», учні працювали у п’яті групах ( по 5-6 учнів в групі) над окремими завданнями протягом певного часу. У кожній групі є пошуковці, редактор, доповідач та оператор.

Завдання груп:

  • 1-ша група. «Розвиток освіти в другій пол. 1960-х – першій пол. 1980-х рр.»

  • 2-га група. «Наука»

  • 3-тя група. « Розвиток літератури»

  • 4-та група. « Мистецтво»

Учням необхідно було звернути увагу на позитивні та негативні явища в українській культурі.

  • Підсумком роботи 1-4 груп була презентація.

  • 5-та група. « Культурне життя Донеччини».

  • Підсумком роботи 5-ої групи була публікація.

  • Для пошуку інформації учні використовують підручники з історії України, української літератури , історії рідного краю та мережу Інтернет. Учні чотирьох груп презентували свої роботи за допомогою мультимедіа. У ході презентацій робот учні інших груп записували важливу інформацію, потім відповідали на запитання.

Для кращого сприйняття епохи, діяча використовуються відеофільми та відеоролики. Демонстрування відеоматеріалів викликає інтерес учнів, виникає досить стійка мимовільна увага, що обумовлена яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, звуковим супроводом тощо. Саме цим пояснюється міцне запам’ятовування учнями окремих кадрів. Утворюються передумови до формування чітких уявлень, свідомого та глибокого засвоєння знань. Кожен документальний фільм має автора зі своїми поглядами, тому викладачу потрібно чітко відбирати відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно робити висновки.

На уроці за темою: «Земельна реформа П.Столипіна», на етапі вивчення нового матеріалу учні дивляться відеоролик «П.Столипін». Перед переглядом фрагменту пропонується завдання, яке потім учні повинні виконати. Учні отримують пам’ятку з запитаннями :

Пам’ятка


  1. Опишіть , що ви побачили, переглянувши відеоролик.

  2. Спробуйте описати зовнішність історичного діяча. Зверніть увагу на його рухи, вираз обличчя.

  3. Які деталі переглянутого сюжету вам запам’яталися найбільше? Чому?

  4. Чи змінилося ваше уявлення про історичного діяча після перегляду відео сюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому?

  5. Що нового ви дізналися про нього після цього уроку?

  6. Які емоції і почуття закарбував кінооператор? Чому, на вашу думку, саме це зацікавило його.

  7. Якою ви уявляєте собі психологічну атмосферу , відображену у відеоролику?

  8. Чим дане джерело інформації збагатило ваші знання?

  9. На які міркування наштовхує вас зміст даного джерела?

  10. Які висновки зі своїх міркувань ви можете зробити?

Після цього учні зможуть дати характеристику П.Столипіну, виказуя своє ставлення до діяча. При вивченні теми «Внутрішньополітичне життя в Україні в 1953-1964рр», використовується фрагмент фільму «Прокуратори України» про М.Підгорного. Часто використовую фрагменти фільму «Невідома війна» при вивченні тем «Друга світова війна», «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945рр.) Велика Вітчизняна війна (1941-1945рр.)».

На уроці за темою «Окупаційний режим в Україні. Рух опору.», пропонується учням переглянути фрагмент фільму «Партизани». Після цього учні відповідають на запитання:

1) Чому виник рух Опору в Україні?

2) Яку мету мав партизанський рух?

3) Які методи боротьби використовували партизани?

Відеофрагмент сприяє створенню особливої атмосфери на уроці. За допомогою них вивчаються документи про діяльність націоналістичного руху, біографічні відомості про Р.Шухевича . На етапі закріплення проводиться дискусія за темою « Як ви вважаєте, можливо вважати Р.Шухевича Героєм України, а вояків УПА порівнювати з ветеранами Великої Вітчизняної війни?»

На етапі закріплення використовуються опорні схемі, тести.

У роботі (на уроках) використовуються тести з програмного засобу ППЗ «Всесвітня історія.10 клас» видавництва АВТ, а також створюються авторські до окремих тем з урахуванням рівня здібностей учнів. На слайдах поступово. При виконанні вправи «Цифровий диктант» на моніторі з’являються події, а учням у зошит треба записати тільки дати. Ключ до вправи знаходиться на останньому слайді. Таким чином учні можуть провести взаємоперевірку чи самоперевірку. Також використовуються вправи “Вірю-не вірю», «Впізнай мене» , «Знайди помилку» та інші.

Сучасні учні практично на «ти» з комп’ютером і мають навички роботи в мережі Інтернет. Кожен учень має нагоду знайти відповідь у мережі Інтернет на поставлене проблемне питання, а після цього кожен отримує можливість співставити історичні факти різних джерел і, аналізуючи інформацію, сформувати власну думку на окремі історичні питання, що є дуже важливим чинником у становленні власної позиції, власного погляду на складні історичні явища. Частіше з Інтернетом учні працюють дома при виконанні домашніх завдань. Учні працюють з електронним підручником, готують додаткову інформацію до уроків, знаходять фото, фільми, беруть участь у дослідницької діяльності. Пріоритет дослідницької і проектної діяльності у викладанні історії припускає використання широкої бази історичних джерел, що не завжди є в шкільних бібліотеках.

Сумісно з групою, де я класний керівник , ми брали участь у створенні проекту, присвяченому подіям Великої Вітчизняної війни в нашому місті. Сила проектної діяльності в тому, що вона поєднює теорію з практикою, що пов’язує навчально-виховну роботу з життям, допомагає учням включитися в активну дію. На передній план виступає випереджальний розвиток самої дитини як творчої особистості. Під час діяльності над проектом «Згадаймо всіх поіменно»(Додаток) учні відкривали нові знання, експериментували, обирали шляхи, реалізовували свої можливості, досліджували, думали, створювали. Отже активна позиція учня і реалізація принципу « вчитись, діючи» є важливою характеристикою проектної роботи. Це інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій ( соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності учня в досягненні нового, стимулюючи природну допитлівисть і творчий потенціал.

Мета цього проекту - поглибити знання учнів з історії рідного краю, навчитися здійснювати пошукову діяльність, виховання поваги до ветеранів Великої Вітчизняної війни, їх мужності та героїзму.

Учні працювали у 3-х групах. Перша група «Історики»- здійснювали пошукову діяльність, зустрічалися з ветеранами Великої Вітчизняної війни,їх (програма «Power Point) розміщуються запитання, які з’являються

родичами, з’ясовували які пам’ятники в Торезі присвячені подіям Великої Вітчизняної війни. Підсумком роботи була презентація в PowerPoint.

Друга група - «Журналісти» - з’ясовували, які назви вулиц розповідають про військове минуле Тореза, як сучасна молодь сприймає події 1941-1945 рр; проводила експрес - опитування серед молоді міста і з’ясовувала, що їм відомо про військове минуле Чистякова? Підсумком роботи була публікація в програмі Publisher.

Третя група –« веб-дізайнери» - з’ясовували, чи є серед Героїв Радянського Союзу наші земляки», знаходили інформацію про них. Підсумком роботи було створення веб – сайту.

Презентація проекту відбувалася під час проведення науково - практичної конференції.

Матеріал, підготовлений учнями, використовується при вивченні теми

«Наш край у 1939-1945 рр.», а також в позакласній роботі.



Використовуючи мультимедійну систему, як на уроці, так і позаурочний час, учні вчилися демонструвати свої наробки у вигляді учнівських презентацій. Виступаючи перед групої з цим матеріалом, діти вчилися презентувати результати своєї роботи одногрупникам, развивали ораторське мистецтво.
Серед учнів першого курсу було проведено анкетування з метою виявлення переваг і недоліків використання ІКТ на уроках історії.

Анкета


  1. Як ви вважаєте, чи потрібно використовувати ІКТ на уроках історії?

  2. Чи змініться ваше ставлення до предмету при комп’ютерізації навчального процесу?

  3. Використовуєте ви ПК при підготовці до уроків історії?

  4. Яким чином ІКТ можуть бути використані на уроках історії?

  5. Чи маєте ви можливість працювати з ПК?

А) ПК є дома;

Б) кабінет ІКТ є в ліцеї;

В) інші джерела;

Г) не маю можливості працювати з ПК.

(було анкетовано 100 учнів)

Підсумки анкетування:



  • учні високо оцінюють роль ІКТ у навчальному процесі;

  • 100% учнів вважають за необхідне використання ІКТ на уроках історії.

  • змінюється мотивація учнів до вивчення предмету;

  • пропонують використовувати на уроках історії: схеми, таблиці, навчальні програми, Інтернет-ресурси, СД-диски, відеофрагменти, тестовий контроль, матеріали до рефератів.

  • 70,3% учнів використовують ПК для підготовки до уроків історії, але 40% відзначують переваги інших джерел інформації.

  • кількість родин, які мають ПК, збільшилась.

Але не обов’язково на кожному уроці використовувати комп’ютер. Використання комп’ютера повинно виділятися змістом теми, матеріалами попередніх і послідуючих уроків.

Комп’ютер не може повністю замінити викладача, на уроці необхідне і спілкування.



Отже, систематичне використання ПК на уроці сприяє наступному:
-       підвищенню рівня використання наочності на уроці;
-       покращенню продуктивності уроку;
-       встановленню міжпредметних зв'язків з інформатикою та іншими науками;
-    дає змогу економити час на уроці, дає змогу зробити його більш яскравим;

- змінює ставлення до предмету на краще.

-       логічності подавання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів;
-       зміні на краще відносин з  учнями, які не цікавляться історією, з тими, котрі із захопленням ставляться до ПК;
-       зміні ставлення учнів до ПК як до захоплюючої іграшки;

- Комп’ютерні уроки вимагають від учнів організованості, швидкості мислення, вміння переключати увагу протягом всього навчального часу.

Можна довго дискутувати з приводу ефективності інформаційно-комунікативних технологій на уроках, але не використовувати їх не маємо права, бо вони стрімко ввійшли в усі сфери нашого життя. ІКТ спрощують спілкування і співробітництво, стають визначальними в економіці і на виробництві, займають центральне місце у процесі інтелектуалізації суспільства, розвитку його системи освіти і культури.

Розділ III

Розробки уроків з використанням ІКТ
Тема: Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр. XX ст.

Мета: простежити процес перегляду повоєнних договорів 20-х рр. ХХ ст., розглянути плани Дауеса та Юнга; проаналізувати значення пакту Бріана - Келлога як першої спроби створення системи колективної безпеки; розвивати вміння учнів аналізувати й узагальнювати історичний матеріал ; формувати інформаційну компетентність учнів; виховувати учнів в дусі патріотизму та взаєморозуміння між народами.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:


  • Характеризувати процес перегляду повоєнних договорів;

  • Давати оцінку планам Дауеса та Юнга;

  • Давати оцінку пакту Бріана-Келлога;

  • Хронологічно співвідносити події та явища теми.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, стінна карта «Європа після Першої світової війни», презентація до уроку, комп’ютер,програма « Всесвітня історія 10 клас», роздавальний матеріал.

Основні дати:

10квітня-19 травня 1922р.- Генуезька конференція;

16 квітня 1922р. – укладання Рапалльського договору;

Червень-липень 1922р. Гаазька конференція;

11 січня 1923р. – початок Рурського конфлікту;

Листопад 1922-липень 1923р. –Лозанська конференція;

1924р. – прийняття плану Дауеса;

1929-1930 рр. – розробка і прийняття плану Юнга;

Жовтень 1925р. – Локарнська конференція;

1925р.- укладання Рейнського гарантійного пакту;



    1. серпня 1928р. – укладання пакту Бріана-Келлога.

Хід уроку

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань

«Діалогічне спілкування»

  • Яке значення мало створення Версальсько-Вашингтонської системи?

  • Чи брала участь у створенні Версальсько-Вашингтонської системи Росія?

  • Як, на вашу думку, це впливало на міжнародні відносини?

  • Поясніть, що таке репарація?

  • Коли було засновано Лігу Націй?

  1. Мотивація навчальної діяльності.

Версальсько-Вашингтонська система виявилася неспроможною. Протиріччя залишилися і погрожували новими вибухами. У 20-ті роки були спроби удосконалення Версальсько-Вашингтонської системи договорів.

  1. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів

Слайд 1. Після цього уроку ви зможете:

  • Характеризувати процес перегляду повоєнних договорів;

  • Давати оцінку планам Дауеса та Юнга;

  • Давати оцінку пакту Бріана- Келлога;

  • Хронологічно співвідносити події та явища теми.

  1. Вивчення нового матеріалу

Випереджальне завдання.

Упродовж розгляду нового матеріалу складіть таблицю «Міжнародні конференції в 1920-х рр.»



дата

Місце проведення

Рішення і результати





































  1. Генуезька і Гаазька конференції

  • Перед тим як переглянути відеофрагмент, зверніть увагу на запитання, які розміщено на слайді . Після відео ви маєте відповісти на них.

Слайд 2.

  1. З якою метою було зібрано Генуезьку конференцію?

  2. Де і коли вона проходила?

  3. Яке основне питання конференції?

  4. Які цілі переслідували Західні країни на конференції?

  5. Якою була реакція радянського уряду на вимоги Західних країн?

  6. Які рішення було прийнято на конференції?

Відеофрагмент «Генуезька конференція».

(Відповіді учнів на запитання.)



Розповідь викладача.

З усіх учасників на конференції змогли домовитися між собою лише Радянська Росія та Німеччина. 16 квітня 1922р. у містечку Рапалло, неподалік від Генуї, вони уклали договір про відновлення дипломатичних і консульських відносин, взаємну відмову від відшкодування воєнних витрат і претензій та розвиток взаємовигідної торгівлі. Дві держави уклали фактично антиверсальську угоду , поставивши під загрозу повоєнну систему безпеки. Наслідком договору було економічне й військове співробітництво. Німеччина отримала ринок збуту промислової продукції, джерело сировини та можливість оминути воєнні обмеження Версальського договору, СРСР – передові західні технології, необхідні для вдосконалення озброєнь й підготовки командних кадрів.

На наступну конференцію у Гаазі (Нідерланди) у червні-липні 1922р. Німеччину вже не запросили. На конференції розглядалися такі ж самі питання як і в Генуї. Росія не погодилася з поверненням боргів і націоналізованої приватної власності іноземців. Конференція знову завершилася безрезультатно.

Випереджальне завдання

Група «Експерти» повідомляють про Лозаннську конференцію і потім роблять висновок.


  1. Лозаннська конференція

Відкрилася у швейцарському м. Лозанна 20 листопада 1922р. і тривала до 24 липня 1923р. У роботі конференції брали участь Велика Британія, Франція, Італія, Японія,Греція,Румунія,Югославія,Туреччина і США (як спостерігач). Для розгляду питання про режим чорноморських проток на конференцію запросили російсько-українсько-грузинську делегацію та делегацію Болгарії. Було підписано мирний договір з Туреччиною. Прийнято конвенцію про чорноморські протоки, що базувалася на англійських пропозиціях. Вона зводилася до вимоги про вільне проходження протоками військових суден під будь-яким прапором як у мирний, так і воєнний час, якщо Туреччина залишається нейтральною.

Висновок: Прийняття конвенції порушувало інтереси чорноморських країн,в тому числі й Туреччини.
Викладач:

Із 1924 р. розпочалося визнання СРСР країнами Заходу, які були занепокоєні радянсько-німецьким зближенням. На порядку денному постало питання про виплату репарацій Німеччиною.



  1. Врегулювання проблем репарацій

Робота в малих групах.

Кожна з 3-х груп отримала картки-завдання:



1-ша група. «Виникнення Рурського конфлікту» (с.43-44 підручник)

З’ясувати:

- Причини?

- Учасників?

- Наслідки?



2-га група. «План Дауеса» - робота з документом (с. 44-45 підручник)

З’ясувати:

  • мету;

  • коли і де прийнятий;

  • суму репарацій, умови виплати;

  • Наслідки.

3-тя група. «План Юнга» (с. 45-46- підручник)

З’ясувати:

  • мету;

  • коли і де прийнятий;

  • - суму репарацій, умови виплати;

  • наслідки.

Перевірка роботи груп

4.Становлення нової системи Європейської безпеки

Розповідь викладача.

Між тим політична й дипломатична боротьба в Європі не вщухала. У 1925р. загострилися німецько-французькі протиріччя. Для вирішення цих та інших проблем було скликано Локарнську конференцію (5-16 жовтня1925р.), у якій брали участь представники Великої Британії, Франції, Німеччини,Італії, Бельгії,Польщі та Чехословаччини.

Локарнська конференція склала Рейнський гарантійний пакт, що забезпечував недоторканість кордонів між Францією,Бельгією та Німеччиною. Франція та Бельгія брали на себе зобов’язання не розпочинати війни. Велика Британія та Італія виступали головними гарантами Локарнської угоди. Однак гарантії не поширювались на кордони Німеччини з Чехословаччиною та Польщею.

Робота зі словником

Слайд 3. Пакт (від лат. Pactum– договір), міждержавний договір, який має велике політичне значення.

У 1926р. Німеччину було прийнято до Ліги Націй постійним членом Ради.

У 20-ті роки вперше широко та міжнародному рівні обговорювалися проблеми роззброєння. У 1925р. підписано Женевську конвенцію про заборону застосування хімічної та бактеріологічної зброї.

27 серпня 1928 р. було підписано пакт Бріана - Келлога

Слайд 4.



міністр іноземних справ Франції А.Бріан і міністр іноземних справ Німеччини Г. Штреземан.

Робота з документом

Слайд 5.






  1. Узагальнення нових знань

  1. Перевірка заповнення таблиці.

  2. Слайд 6. « Мозаїка»

Установіть відповідність між діячами та їхніми посадами:

А.Бріан 1) державний секретар США;

Ч.Дауес 2) народний комісар закордонних справ СРСР

Ф.Келлог 3) маршал Росії

Г.Чичерін 4) міністр закордонних справ Франції

М.Тухачевський 5) американський банкір



VII.Підсумки уроку

  1. Співставлення очікуваних результатів з реальними

  2. Рефлексія

  3. Висновки.

Система міжнародних конференцій у повоєнний час продемонструвала необхідність розв’язання відносин з «ображеними» країнами – Радянською Росією та Німеччиною. Участь у Генуезькій та Гаазькій конференціях стала їх фактичним визнанням західноєвропейськими державами.

Тяжке економічне становище Німеччини примусило великі держави зменшити загальну суму репарацій і надавати їй величезні кредити на відбудову економіки.

Нерозв’язані суперечності між великими країнами призвели до формування нової системи європейської безпеки у другій половині 1920-х рр.


  1. Домашнє завдання

1. Опрацювати С. 118-125 підручника.

2. Підготуватися до узальнюючого уроку.




  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка