Розвиток банківського споживчого кредитування




Сторінка17/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2,25 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Фактичне значення штучного освітлення становить:




На рисунку 4.3 наведено схему розміщення світильників.



Полотно 81

Рисунок 4.3 – Схема розміщення світильників


Порівнюючи нормоване значення штучного освітлення з фактичним, можна зробити висновок, що штучне освітлення знаходиться в припустимих межах і додаткових заходів щодо його поліпшення в досліджуваному приміщенні вживати не потрібно.

При дослідженні стану вентиляції в адміністративно-управлінських приміщеннях варто мати на увазі, що у відповідності зі СНиП 2.09.04-87, якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20 м3, необхідний повітрообмін повинен складати не менше L' = 30 м3/год на одну особу. При об’ємі 20 м3 і більше на одного працюючого повітрообмін повинен складати не менше L' = 20 м3/год. При об’ємі 40 м3 і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.



Об’єм приміщення, що припадає на одного працюючого, становитиме:
.
Тому необхідний повітрообмін у приміщенні не лімітується.

Всі отримані результати зведемо у таблиці 4.1.


Таблиця 4.1 – Підсумкова таблиця значень параметрів

Найменування параметра

Значення параметра

Нормативний документ

Фактичне

Нормоване

Освітленість штучна, лк

285

300

СниП ІІ-4-79

Значення КПО,%

0,37

1,04

СниП ІІ-4-79

Температура повітря, 0С

взимку


влітку

21

22



21-25


22-28

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ

Відносна вологість повітря, %

взимку


влітку

65

55





<75

<60

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ

Отже, фактичне значення КПО для даного приміщення менше нормативного в 2,8 рази. Порівнюючи нормоване значення штучного освітлення з фактичним, можна зробити висновок, що штучне освітлення знаходиться в припустимих межах і додаткових заходів щодо його поліпшення в досліджуваному приміщенні вживати не потрібно. Необхідний повітрообмін у приміщенні не лімітується.

4.3 Профілактика травматизму та професійних захворювань на виробництві

Останні 10 років відзначається постійне збільшення інтенсивності техногенних випромінювань. Практично будь-яке робоче місце в офісі обладнане комп'ютером та іншої оргтехнікою. З кожним роком зростає енергоспоживання, збільшується навантаження на кабелі. У зв'язку з цим збільшуються значення техногенних електромагнітних полів на робочих місцях. У той же час, різні будівлі (в тому числі бетонні конструкції) затримують природне геомагнітне поле землі, що благотворно позначається на здоров'ї людини. Таким чином, виникає електромагнітна дисгармонія з природою, що може стати причиною різних патологій.

Несприятливий вплив електромагнітних полів проявляється передусім у порушеннях нервової, імунної та ендокринної систем.

Повністю виключити вплив електромагнітних полів на робочому місці неможливо, однак, варто задуматися при збільшенні значень електромагнітного поля вище певного рівня. Електромагнітне поле, шкідливе для здоров'я людини можна визначити за допомогою звичайного монітора на основі електронно-променевої трубки.

Підвищений електромагнітний фон зустрічається в офісних приміщеннях в основному в наступних випадках: непередбачуване збільшення навантаження на електричний кабель будівлі, що проходить поблизу робочих місць; наявність об'єктів, що є джерелами ЕМП. Наявність поблизу офісних приміщень ліній електропередач, розташування в офісних будівлях технологічного устаткування, трансформаторів, силових кабелів; неправильно організоване робоче місце: велика кількість включеної офісної техніки, безладно лежать дроти, не виключені невикористовувані прилади.

Виробнича діяльність людства, розвиток виробництв, хімічні забруднення призвели до різкого зменшення кількості легких іонів в повітрі, особливо негативних. Велике скупчення оргтехніки, моніторів і комп'ютерів в офісах руйнують корисні негативні аероіони в приміщеннях і генерують шкідливі позитивні іони. Природні аероіони розряджаються у фільтрах кондиціонерів і повітря виходить хоча і чистие, але «мертве». Навіть хімічно чисте повітря, що втратило такі свої фізичні властивості як іонізація стає менш стійким до несприятливих впливів. Відзначено, що люди, які подовгу працюють у таких приміщеннях, хворіють частіше. Аероіони, проникаючи в легені людини, заряджають кров, роблять клітини і тканини організму більш стійкими, тобто підвищують імунітет.

Дуже часто при створенні та організації робочих місць забувається, що для комфортних умов роботи важливі значення складових мікроклімату приміщення: температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, температура поверхонь, радіаційна температура. Людським організмом мікроклімат сприймається як багатофакторна функція, всі його компоненти знаходяться у взаємозв'язку один з одним. Певному поєднанню температури, вологості, швидкості руху повітря в приміщенні притаманні відповідні відчуття людини: комфортні або некомфортні. Так, наприклад тепле повітря з низькою вологістю (настільки часто властивий сучасним квартирах і офісах) висушує оболонки очей, рота, верхніх дихальних шляхів і може призвести до утворення тріщин слизових оболонок і кровотечі дрібних судин. І навпаки: тривале і часте перебування людей в умовах підвищеної вологості обтяжує перебіг багатьох захворювань. Особливо чутливі до високої вологості хворі на гіпертонічну хворобу та атеросклероз. При високій вологості створюються сприятливі умови для зростання цвілі, хвороботворних бактерій у повітрі.

При експлуатації ПК необхідно пам'ятати, що первинні мережі електроспоживання під час роботи знаходяться під напругою, яка є небезпечною для життя людини, тому необхідно користуватися справними розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електроприладами.

До роботи з ПК допускаються працівники, з якими проведений вступний інструктаж та первинний інструктаж (на робочому місці) з питань охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки та зроблений запис про їх проведення у спеціальному журналі інструктажів.

Працівники при роботі з ПК повинні дотримуватися вимог техніки безпеки, пожежної безпеки.

При виявленні в обладнанні ПК ознак несправності (іскріння, пробоїв, підвищення температури, запаху гару, ознак горіння) необхідно негайно припинити роботи, відключити усе обладнання від електромережі і терміново повідомити про це відповідних посадових осіб, спеціалістів.

Вміти діяти в разі ураження інших працівників електричним струмом або виникнення пожежі.

Знати місця розташування первинних засобів пожежегасіння, план евакуації працівників, матеріальних цінностей з приміщення в разі виникнення пожежі.

Стіни приміщень для роботи з ПК мають бути пофарбовані чи обклеєні шпалерами пастельних кольорів з коефіцієнтом відбиття 40-60 %. У випадках, коли такі приміщення зорієнтовані на південь, вікна повинні обладнуватися сонцезахисними пристроями (жалюзі, штори і т. п.).

Для освітлення приміщень з ПК необхідно використовувати люмінесцентні світильники. Освітленість робочих місць у горизонтальній площині на висоті 0,8 м від підлоги повинна бути не менше 400 лк. Вертикальна освітленість у площині екрану не більше 300 лк.

У приміщеннях для роботи з ПК необхідно проводити щоденне вологе прибирання та регулярне провітрювання протягом робочого дня. Видалення пилу з екрану необхідно проводити не рідше одного разу на день.

Робочі місця для працюючих з дисплеями необхідно розташовувати таким чином, щоб до поля зору працюючого не потрапляли вікна та освітлювальні прилади. Відео термінали повинні встановлюватися під кутом 90-105 градусів до вікон та на відстані, не меншій 2,5-3 м від стіни з вікнами.

До поля зору працюючого з дисплеєм не повинні потрапляти поверхні, які мають властивість віддзеркалювання. Покриття столів повинне бути матовим з коефіцієнтом 0,25-0,4.

Відстань між робочими місцями з ПК повинна бути не меншою 1,5 м у ряду та не меншою 1 м між рядами. ПК повинні розміщуватися не ближче 1 м від джерела тепла.

Відстань від очей користувача до екрану повинна становити 500- 700 мм, кут зору – 10-20 градусів, але не більше 40 градусів, кут між верхнім краєм відео терміналу та рівнем очей користувача повинен бути меншим 10 градусів. Найбільш вигідне є розташування екрану перпендикулярно до лінії зору користувача.

З метою уникнення перевантаження організму робочий день користувача ПК повинен проходити у раціональному режимі праці та відпочинку, який передбачає дотримання регламентованих перерв, їх активне проведення, систематичне проведення виробничої гімнастики, рівномірний розподіл завдань.

Загальний час роботи з відео терміналом не повинен перевищувати 50% тривалості робочого дня. Якщо виконання роботи пов'язане тільки з використанням комп'ютера, то при неможливості зміни діяльності необхідно робити перерви та паузи.

Для робіт, які виконуються з великим навантаженням, слід робити 10-15 хвилинну перерву через кожну годину, для мало інтенсивної роботи такі перерви слід робити через 2 години. Кількість мікропауз (до 1 хвилини) слід визначати індивідуально.

Форми та зміст перерв можуть бути різними: виконання альтернативних допоміжних робіт, які не вимагають великого напруження, приймання їжі та ін. На початку перерв виконується гімнастика для очей, під час однієї з перерв рекомендується проведення загальної гімнастики.

Виконання фізичних вправ з нормативним навантаженням протягом робочого дня рекомендується індивідуально, залежно від відчуття втоми. Гімнастика повинна бути спрямована на корекцію вимушеної пози, покращення кровообігу, часткову компенсацію дефіциту рухливої активності.

В таблиці 4.2 наведено показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань у ПАТ «Умовний Банк».

Приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 належить до категорії В (пожежонебезпечні – в ньому наявні легкозаймисті речовини – папір, дерево).

Можливими причинами пожежі можуть бути:

- коротке замикання в електричній мережі, що може спричинити загоряння наявних легкозаймистих речовин;

- займання паперу, дерева через необережне поводження з вогнем;

- поширення вогню з сусідніх приміщень.
Таблиця 4.2 – Показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань у ПАТ «Умовний Банк»

№ пор.

Показник

2010 р.

2011р.

2012р.

1

Середньорічна кількість працюючих (Р), чол.

25

27

29

2

Кількість нещасних випадків (NHB), всього, у тому числі:

• з тимчасовою втратою працездатності;

• зі стійкою втратою працездатності;

• зі смертельним наслідком



-

-

-

3

Втрати працездатності від травм, дн. (ТТР)

-

-

-

4

Кількість захворювань (Nз)

-

4

-

5

Втрати працездатності через захворювання, дн. (Т3)

-

24

-

6

Коефіцієнт частоти (на 1 000 працюючих):

• нещасних випадків (КЧН)(КЧН = NНB х 1000/Р);

• захворювань (КЧЗ)(КЧЗ =N3 х1000/Р)


-

148,15

-

7

Коефіцієнт тяжкості:

• нещасних випадків (Ктн) (Ктн = Ттр /NHB);

• захворювань (КТЗ)(КТЗ =TЗ/NЗ)


-

6

-

8

Коефіцієнт втрати робочого часу (Кв) (КвЧ х Кт)

-

888,9

-

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечної поведінки із вогнем, усуненням можливості виникнення короткого замикання.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі наведений на рис. 4.4.

Для поліпшення умов праці в досліджуваному приміщенні необхідно покращити природне освітлення шляхом застосування матеріалів, що підвищують відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення, а також зняти сонцезахисні жалюзі.

Можна також збільшити коефіцієнт запасу шляхом застосування скла, яке краще пропускає природне освітлення.


Полотно 29
Рисунок 4.4 – План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі
Оскільки в такому випадку фактичне значення освітленості все одно не відповідає нормативному, то необхідно застосувати штучне освітлення, яке відповідає нормативному значенню і забезпечить достатнє освітлення в будь-який час дня.

Висновки до розділу 4

Організаційно-методична робота по управлінню охороною праці, підготовка управлінських рішень та контроль за їх реалізацією здійснюється службою охорони праці (СОП) ПАТ «Умовний Банк», котра підпорядковується роботодавцю. Координаційно-методичні та контролюючі функції служби поширюються на всі структурні підрозділи підприємства. Важливим фактором функціонування банківської установи є те, що на досліджуваному підприємстві повністю виконуються вимоги ключових нормативних актів у сфері охорони праці. Для аналізу санітарно-гігієнічних умов досліджено достатність природного й штучного освітлення приміщення, а також достатність вентиляції. Приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 належить до категорії В (пожежонебезпечні – в ньому наявні легкозаймисті речовини – папір, дерево). У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники. Для поліпшення умов праці в досліджуваному приміщенні необхідно покращити природне освітлення шляхом застосування матеріалів, що підвищують відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення, а також зняти сонцезахисні жалюзі.

План номенклатурних заходів ПАТ «Умовний Банк» з охорони праці на 2013 рік передбачає відстежування параметрів мікроклімату приміщень банку, інструктажі, тренінги з охорони праці, надання необхідного фінансування з питань охорони праці.


ВИСНОВКИ


За результатами здійсненого дослідження зроблено наступні висновки:

Досліджено сутність та зміст поняття споживчого кредиту. Зокрема, виокремлено науково-методичні підходи до визначення поняття споживчого кредиту, критичний аналіз яких дозволив запропонувати власне визначення аналізованої категорії, а саме, під споживчим кредитом запропоновано розуміти продажу підприємствами торгівлі товарів для споживання за наявності відстрочки платежу або надання фінансовими установами позичок населенню на придбання товарів для споживання, а також на сплату різноманітних витрат приватного характеру. Суб'єктами кредиту на споживчі потреби є комерційні банки і заклади, що здійснюють торгівельну діяльність, як кредитори та населення в якості позичальника. Зауважимо, що традиційно споживче кредитування здійснюється банками. Враховуючи специфіку сфери кінцевого споживання, нагальною є необхідність входження у відносини кредитування на споживчі потреби такого суб'єкта, як організації, що здійснюють торговельну діяльність і такі, що здійснюють посередницьку діяльність з купівлі-продажу товарів і надання послуг. Кредит на споживчі потреби є також формою допомоги закладам, що здійснюють торговельну діяльність, у продажу товарів. До числа суб'єктів кредиту на споживчі потреби належать також й небанківські кредитні установи. Об'єкт кредиту на споживчі потреби – це витрати, що пов'язані із задоволенням потреб населення. Кредит на споживчі потреби є засобом задоволення відповідних потреб населення, сприяє зростанню торгівлі.

Виокремлено критерії класифікації споживчого кредиту, зокрема, найбільш повно та вдало споживче кредитування класифікується за багатьма ознаками, у тому числі: за різновидами кредиторів, різновидами позичальників, методикою пога­шення, строками користування, характером кругообороту засобів, ступенем покриття кредитом на споживчі потреби вар­тості товарів і послуг, забезпеченням, цільовим спрямуванням, методикою утримання процентів, ук­рупненими об'єктами, і т.і. Ми акцентуємо увагу на тому, що задля нашого дослідження найбільш велике значення має останній з перелічених критерій. Отже, за укрупненими об'єктами кредити на споживчі потреби розподіляються на: кредити на поточні потреби; кредити на капітальні потреби. Кредити на поточні потреби, як правило, мають короткостроковий характер і містять позики на невідкладні потреби, на придбання товарів і послуг, під цінні папери і т.і. Кредити на капітальні потреби пов'язані з придбанням, будівництвом, реконструкцією об'єктів нерухомості.

В процесі дослідження нами було з’ясовано, що процес кредитування на споживчі потреби розподіляється на кілька етапів, кожен з яких представляє свій внесок в якісні характеристики кредиту на споживчі потреби та визначає ступінь його надійності та прибутковості для комерційного банку: розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв`ю з потенційним клієнтом; аналіз кредитоспроможності клієнта та ризику, пов`язаного з видачею споживчого кредиту; підготовка кредитної угоди та її підписання; контроль за виконанням умов угоди та погашенням споживчого кредиту.

Аналізуючи обсяги споживчого кредитування в Україні за 2010-2012 рр., спостерігаємо певне зменшення обсягу споживчих кредитів (на 21909 млн. грн.). Це відбулося одночасно із зменшенням кредитування у доларі США на 29282 млн. грн., у євро – на 692 млн. грн., в інших валютах – на 861 млн. грн. Проте, обсяги кредитування у гривні зросли на 32906 млн. грн. Одночасно, досить швидко збільшується і прострочена заборгованість за позиками. Найпоширенішими видами споживчого кредитування в Україні є експрес-кредити, або кредити на невідкладні потребикредити з використанням кредитних картосвітні кредити. Основна проблема кредитування на споживчі портеби в Україні – це досить висока вартість кредитів для фізичних осіб. Мінімізацію ризиків банківського кредитування на споживчі потреби слід здійснювати силами самих комерційних банків шляхом застосування активних методів впливу на їмовірність неповернення позик і відсотків за ними у бік зменшення.

Надання кредитів фізичним особам, зокрема, на споживчі потреби, є однією з операцій, що належить до основної діяльності ПАТ «Умовний Банк». За 2010-2012 роки обсяг наданих кредитів фізичним особам збільшився на 7163940 тис. грн. Причиною цього є порівняно невисокий рівень початкових витрат, котрі має здійснити банк, впроваджуючи нові види даних послуг, а також достатній рівень доходів більшої частини населення, що дає можливості банку реалізувати кредитні продукти.

Надання кредитів фізичним особам здійснюється на наступні цілі: на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, квартир, садових будинків та інших об’єктів нерухомості; на купівлю автотранспортних засобів, побутової, аудіо – відеотехніки, інших споживчих товарів; оплати навчання, лікування (окрім оплати медичних послуг при лікуванні позичальника від тяжко вилікуваних хвороб, які можуть привести до смерті позичальника (СНІД, онкологічні та сердцевосудинні захворювання, інше) та інших споживчих послуг, тощо, окрім заборонених діючим законодавством України та таких, які безпосередньо пов’язані з підприємницькою діяльністю позичальника та/або поручителів або виконанням ними обов’язків найманого працівника.

Ми з’ясували, що основ­ними перевагами діяльності кредитних бюро є: зниження кредитних ризиків фінансових установ; підвищення ліквідності банківських активів; підвищення довіри до банківської системи. Аналіз функціонування бюро кредитних історій в Україні дає змогу узагальнити перспективи розвитку інституцій, які представлено вище. Цих заходів, на нашу думку, сьогодні треба вжити в умовах злагодже­ної та конструктивної роботи усіх гілок державної влади, саме вони покликані розвивати економіку країни та сприяти її процвітанню. Ефективне вирішення цих питань дасть змогу підвищити фінансову стабільність банківської системи України, що, відповідно, полегшить інтегра­цію України у євроспільноту.

Нами доведено, що високий рівень конкуренції на кре­дитному ринку зумовлює необхідність проведення постійного та всебічного аналізу діяльності кон­курентів з метою виокремлення банків-лідерів, прямих і потенційних конкурентів. Найбільш по­ширеним інструментарієм оцінки діяльності кон­курентів є використання матричних моделей, що значною мірою полегшує процес стратегічного управління конкурентоспроможністю банку, до­зволяє зіставляти конкурентів за різними парамет­рами і спрощує процедуру вибору конкурентної стратегії в умовах постійної зміни зовнішніх умов функціонування. Виходячи з цього, у роботі запро­поновано підхід до оцінювання діяльності конкурентів, який базується на використанні матриці групового ранжирування конкурентів за темпа­ми приросту їх ринкової частки й темпами при­росту рівня їх конкурентоспроможності, показує, наскільки відрізняються конкурентні позиції кож­ного з них від еталона. Ідентифікація основних конкурентів та визначення їхніх стратегічних цілей дозволяє розробити та обрати ефективну конку­рентну стратегію банку на кредитному ринку, необ­хідну для формування сталої конкурентної позиції в довгостроковій перспективі. На підставі основ­них положень конкурентної стратегії вносяться відповідні коригування до кредитної, процентної та маркетингової політик банку.

Організаційно-методична робота по управлінню охороною праці, підготовка управлінських рішень та контроль за їх реалізацією здійснюється службою охорони праці (СОП) ПАТ «Умовний Банк», котра підпорядковується роботодавцю. Координаційно-методичні та контролюючі функції служби поширюються на всі структурні підрозділи підприємства. Важливим фактором функціонування банківської установи є те, що на досліджуваному підприємстві повністю виконуються вимоги ключових нормативних актів у сфері охорони праці. Для аналізу санітарно-гігієнічних умов досліджено достатність природного й штучного освітлення приміщення, а також достатність вентиляції. Приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 належить до категорії В (пожежонебезпечні – в ньому наявні легкозаймисті речовини – папір, дерево). У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники. Для поліпшення умов праці в досліджуваному приміщенні необхідно покращити природне освітлення шляхом застосування матеріалів, що підвищують відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення, а також зняти сонцезахисні жалюзі.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



  1. Базилевич, В.Д. Ринкова економіка: основні поняття і категорії [Текст] : Навч. по­сібник / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2008. – 263 с. – ISBN 961-572-380-2.

  2. Банківська енциклопедія [Текст] / Під ред. д.е.н., проф. A.M. Мороза. – К.: След, 2012. – 328 с. – ISBN 966-554-380-2.

  3. Банківська справа [Текст] : Навч. посібник / За ред. проф. Р.І. Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2011. – 314 с. – ISBN 966-456-380-2.

  4. Банковская энциклопедия [Текст] / Ред. С. И. Лукаш, Л.А. Малютина. – Днепропетровск, 2004. – 246 с. – ISBN 96-3245-380-2.

  5. Блэк, Дж. Экономика [Текст] : Толковый словарь: Англо-русский / Дж. Блэк. – М: ИНФРА-М, Весь Мир, 2010. – 480 с. – ISBN 966-478-380-2.

  6. Васюренко, О. В. Банківські операції [Текст] : Навчальний посіб­ник / О. В. Васюренко. – К.: Т-во «Знання», 2005. – 242 с. – ISBN 966-572-380-2.

  7. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования : [Електронний ресурс] / Система стандартов безопасности труда. – Режим доступу http://vsegost.com/Catalog/32/3254.shtml. –
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка