Розвиток банківського споживчого кредитування




Сторінка7/20
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2,25 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20

Умови кредитування: сума кредиту, що запитується; строк, на який кредит буде отриманий; мета, для якої кредит може бути використаний; форми та види його забезпечення (порука, майнових прав на депозит, рухомого, нерухомого майна тощо); необхідність здійснення оцінки майна, якщо така оцінка необхідна. У цьому випадку повідомляється ким така оцінка проводиться; форми кредитування із коротким описом відмінностей між ними (готівкова, безготівкова); тип процентної ставки (плаваюча, фіксована); переваги і недоліки пропонованих схем кредитування (кредитна лінія, овердрафт тощо); орієнтовну сукупну вартість кредиту із врахуванням процентної ставки за кредитом, вартості усіх супутніх послуг, інших фінансових зобов’язань клієнта, що пов’язані з отриманням та погашенням кредиту (на користь третіх осіб – оцінювачів,страховиків, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіанти погашення кредиту, в тому числі кількість платежів, їх періодичність і обсяги.

За бажанням, та за умови згоди банку, яка виникає на підставі рішення банку щодо можливості надання кредиту, клієнт може обрати найбільш зручну для нього схему погашення платежів за кредитом: стандартну – щомісячний платіж складається з погашення суми кредиту рівними частинами та процентів, що нараховуються на залишок заборгованості. Зменшення щомісячного платежу відбувається за рахунок щомісячного зменшення заборгованості за кредитом, на яку нараховуються проценти та відповідно зменшення суми процентів; ануїтетну – щомісячні платежі здійснюються рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору; індивідуальну – розробляється в рамках нестандартних умов кредитування, що затверджуються рішенням колегіального органу з відповідними повноваженнями; «графік погашення щомісячно тіло кредиту та процентів за його користування приблизно рівними платежами» - має структуру приблизно до структури ануїтетної схеми. По обраній схемі клієнту надається орієнтовний графік платежів за кредитом у вигляді додатку до листа-ознайомлення.

Факт попереднього ознайомлення клієнта з вищезазначеною інформацією повинен бути підтверджений клієнтом шляхом підписання листа-ознайомлення.

Позичальник надає до банку перелік документів, регламентований збірником типових договорів та документів по обраному продукту кредитування.

На підставі документів та інформації (підтвердженої/непідтвердженої), наданих позичальником, заповнюється заява-анкета на отримання кредиту та в відповідному програмному забезпеченні здійснюється оцінка фінансового стану клієнта.

Заява-анкета на отримання кредиту підписується позичальником на паперовому носії та зберігається в його кредитній справі. При оформленні кредитного договору, банк зобов'язаний у кредитному договорі або додатку до нього надати детальну інформацію про сукупну вартість кредиту із урахуванням процентної ставки за ним, вартості усіх супутніх послуг, також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши такі дані: перелік, базу і розмір розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, які пов'язані з наданням, погашенням кредиту та його обслуговуванням, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення здійснення валютно-обмінних операцій; значення процентної ставки і порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно із вимогами нормативно-правових актів Національного банку; розмір та перелік інших фінансових зобов'язань споживача, що виникають на користь третіх осіб відповідно з вимогами законодавства України та умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, працездатності споживача та життя, розмір зборів у Пенсійний фонд України, комісії під час купівлі або продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори, послуги нотаріусів, реєстраторів та інших осіб).

Кредитний договір повинен містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі – щомісяця, щокварталу і т.д.) у розрізі сум погашення основного боргу, вартості всіх супутніх послуг, сплати процентів за користування кредитом, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом. У графіку платежів повинна бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом. В кредитному договорі зазначається сукупна вартість кредиту із урахуванням процентної ставки за ним, вартість усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді: абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування усіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов'язані з наданням кредиту, його обслуговуванням та погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту; реальної процентної ставки (у процентах річних), що точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту.

Умови кредитування за кредитними продуктами регламентуються стандартами продуктів, кредитно-ризиковою політикою ПАТ «Умовний Банк», рішеннями КУАП, тарифного комітету, рішеннями відповідних кредитних комітетів, інших колегіальних органів банку.

У разі, якщо окремі умови кредитування діятимуть не протягом всього строку користування кредитом, установа банку обов’язково повідомляє клієнту про порядок інформування клієнта щодо їх змін. У випадку надання клієнту кредиту в іноземній валюті, йому обов’язково повідомляється про наявність валютного ризику під час виконання зобов’язань за кредитним договором: якщо валюта платежу відрізняється від валюти зобов’язань, що обумовлено умовами кредитного договору; В цьому випадку клієнту повідомляється методика, що використовується банком для визначення банком валютного курсу, строків та комісій, пов’язаних із конвертацією валюти платежу у валюту зобов’язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами користування ним; коливання валютного курсу; в цьому випадку в умовах кредитного договору, обов’язково зазначаються умови відповідного валютного ризику, пов’язаного з додатковими фінансовими витратами (доходами) клієнта, під час погашення платежів за кредитом в іноземній валюті. Причому, незалежно від того, в якій валюті позичальник фактично отримує кредит, грошові зобов’язання позичальника перед банком з повернення кредиту за цим кредитним договором обліковуються банком та виконуються позичальником виключно у валюті отриманого кредиту.

Надання кредиту здійснюється в строки, визначені кредитним договором, шляхом видачі готівкових коштів через касу банку або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок продавця чи позичальника, або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний картковий рахунок позичальника. Кредитні кошти з позичкового рахунку на поточний (картковий) рахунок позичальника перераховуються меморіальним ордером, що оформлюється відповідно до вимог Інструкції по безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 (із змінами та доповненнями), на підставі розпорядження кредитного підрозділу.

Розпорядження кредитного підрозділу для перерахування кредитних коштів готується на підставі умов укладеного кредитного договору на суму кредиту (кожну частку (транш) кредиту) із зазначенням: номеру кредитного договору, дати укладення кредитного договору, ПІБ позичальника, суми кредиту, реквізитів отримувача, призначення платежу.

При наданні кредитів, банк ретельно вивчає реальність та надійність джерел повернення заборгованості по кредиту та процентах. Заведення інформації про позичальників в програмний комплекс банку, відкриття бухгалтерських балансових аналітичних рахунків, порядок проведення операцій з видачі та погашення кредиту – регламентується внутрішніми регулятивними документами банку та діючими норматиними документами НБУ.

Протягом усього періоду користування кредитом банк здійснює контроль за фінансовим станом позичальників, станом забезпечення, станом обслуговування боргу тощо.

Кредити надаються як із забезпеченням так і без забезпечення. Забезпеченням може виступати:

Застава у вигляді майна (рухомого, нерухомого) та майнових прав, що належать позичальнику чи третім особам – майновим поручителям: майнові права на вклади (депозити), розміщені в банку; нерухомість; автотранспорт; інше рухоме майно; тощо.

Порука. Форми та види забезпечення обумовлюються умовами cтандартів продукту. За одним кредитним договором може бути декілька видів забезпечення виконання зобов’язань по поверненню кредиту. При цьому, кожний із видів забезпечення виконання зобов’язання по поверненню кредиту оформлюється окремим договором, відповідно до Законів України «Про заставу» і «Про іпотеку» та Цивільного кодексу України, що має юридичну силу і закріплює за банком певне фінансове джерело для погашення кредиту.

Застава рухомого майна – предметом застави може бути рухоме майно, яке відповідно до законодавства України є власністю заставодавця та може бути ним відчужене та на яке може бути звернено стягнення; рухоме майно, яке стане власністю заставодавця у майбутньому (після укладання договору застави/іпотеки), а також майнові права.

Реєстрація застави рухомого майна в державному реєстрі обтяжень рухомого майна здійснюється відповідно до умов продукту та діючого законодавства на підставі заяви заставодержателя або заставодавця.

Застава рухомого майна оформлюється договором застави, який посвідчується (не посвідчується) нотаріально у відповідності до вимог чинного законодавства України. Умови нотаріального (не нотаріального) посвідчення договору застави регламентуються стандартами продукту та іншими внутрішніми регулятивними документами банку. Якщо договір застави нотаріально посвідчується, то усі зміни і доповнення до нього, теж підлягають нотаріальному посвідченню.

Висновки до розділу 2

Аналізуючи обсяги споживчого кредитування¬в Україні за 2010-2012 рр., спостерігаємо певне зменшення обсягу споживчих кредитів (на 21909 млн. грн.). Це відбулося одночасно із зменшенням кредитування у доларі США на 29282 млн. грн., у євро – на 692 млн. грн., в інших валютах – на 861 млн. грн. Проте, обсяги кредитування у гривні зросли на 32906 млн. грн. Одночасно, досить швидко збільшується і прострочена заборгованість за позиками. Найпоширенішими видами кредитування на споживчі потреби в Україні є експрес-кредити, або кредити на невідкладні потреби, кредити з використанням кредитних картосвітні кредити. Основна проблема кредитування на споживчі портеби в Україні – це досить висока вартість кредитів для фізичних осіб. Мінімізацію ризиків банківського кредитування на споживчі потреби слід здійснювати силами самих комерційних банків шляхом застосування активних методів впливу на їмовірність неповернення позик і відсотків за ними у бік зменшення.

Надання кредитів фізичним особам, зокрема, на споживчі потреби, є однією з операцій, що належить до основної діяльності ПАТ «Умовний Банк». За 2010-2012 роки обсяг наданих кредитів фізичним особам збільшився на 7163940 тис. грн. Причиною цього є порівняно невисокий рівень початкових витрат, котрі має здійснити банк, впроваджуючи нові види даних послуг, а також достатній рівень доходів більшої частини населення, що дає можливості банку реалізувати кредитні продукти.

Надання кредитів фізичним особам здійснюється на наступні цілі: на будівництво, купівлю та ремонт житлових будинків, квартир, садових будинків та інших об’єктів нерухомості; на купівлю автотранспортних засобів, побутової, аудіо – відеотехніки, інших споживчих товарів; оплати навчання, лікування (окрім оплати медичних послуг при лікуванні позичальника від тяжко вилікуваних хвороб, які можуть привести до смерті позичальника (СНІД, онкологічні та сердцевосудинні захворювання, інше) та інших споживчих послуг, тощо, окрім заборонених діючим законодавством України та таких, що безпосередньо пов’язані з підприємницькою діяльністю позичальника та/або поручителів або виконанням ними обов’язків найманого працівника.

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

3.1 Проблеми та перспективи функціонування бюро кредитних історій в Україні

Визначимо сильні і слабкі сторони ПАТ «Умовний Банк», а також можливості і загрози, що виходять з його найближчого оточення (зовнішнього середовища). Результати аналізу представлені в таблиці 3.1.


Таблиця 3.1 – Матриця SWOT-аналізу ПАТ «Умовний Банк»

Сили

Слабкості

S1 – Робота з клієнтами: досвід масового обслуговування клієнтів, велика клієнтська база.
S2 – Персонал: високий професійний рівень співробітників, добре розвинена корпоративна культура.
S3 – Репутація банку: кредитний рейтинг інвестиційного рівня, висока репутація банку.

W1 – Управління: консерватизм системи і управління, високий рівень бюрократизації.
W2 – Організаційна структура: масштабність, громіздкість структури. Неможливість приймати оперативні рішення у філіях.
W3 – Кадрова політика: плинність кадрів на нижчих посадах.

Можливості

Загрози

O1 – Кредитування фізичних осіб: розширення ринку споживчих кредитів.
O2 – Кредитування юридичних осіб, інвестування: зростання інвестиційної активності підприємств.
O3 – РЦП: перспективи роботи на розширенні РЦП.

T1 – Регіональні банки: розвиток регіональних банків.
T2 – Ризикованість: високі темпи зростання не тільки обсягів кредитування, але й ризикованості даних операцій.
T3 – Економічна криза: її негативний вплив на українську економіку.

Проведемо оцінку значущості параметрів аналізу.

Параметр S1. ПАТ «Умовний Банк», безумовно, має величезний досвід з масового обслуговування клієнтів. У майбутньому, в умовах зростання попиту на банківські послуги серед населення та організацій, цей досвід буде мати сильний вплив на діяльності банку. Однак, у перспективі великі банки-конкуренти також зможуть якісно та ефективно обслуговувати клієнтів, що трохи знизити значення даного параметра для ПАТ «Умовний Банк» і вимагатиме пошуку і розвитку інших конкурентних переваг.

Параметр S2. З розвитком банківського ринку на Україні значимість професіоналізму зростає, це відноситься до всіх сфер діяльності банку, у тому числі, до кредитування і діяльності на ринку цінних паперів.

Параметр S3. Високий кредитний рейтинг в цьому не має великого значення з точки зору клієнтів, зокрема, у чинність малої поширеності цієї інформації в середовищі широкого споживання.

З часом, з підвищенням фінансової грамотності населення, вплив цієї інформації зросте, проте, не можна з високою певністю судити про цей параметр в перспективі, по-перше, в силу фактора часу прогнозу, по-друге, через збільшення у країні банків з достатньо високим міжнародним рейтингом.

Параметр W1. Консерватизм системи і бюрократизація банківського обслуговування в цьому має відносно низький вплив. Причиною цьому служить явне лідерство ПАТ «Умовний Банк», його авторитет серед населення. Але в майбутньому та перспективі цей параметр може істотно знизити конкурентоспроможність банку в силу розвитку конкурентів, робота яких у меншій мірі підпорядкована суворій системі.

Параметр W2. Організаційна структура банку з часом буде тільки зростати, що призведе до ускладнення внутрішніх взаємодій в системі і зниження мобільності.

Параметр W3. Плинність кадрів може призвести згодом до нестачі робочої сили.

Параметр O1. Кредитування є одним з основних видів банківської діяльності, розширення ринку споживчого кредитування, у т. ч. іпотеки, на тлі відносного зростання фінансової забезпеченості населення, веде до зростання можливостей прибуткової діяльності на цьому ринку.

Параметр O2. Інвестиційне кредитування підприємств з урахуванням його термінів розкриває широкі можливості в основному в перспективі.

Параметр O3. Ринок цінних паперів, що розвивається, буде мати особливе значення для діяльності банку в перспективі.

Параметр T1. Розвиток регіональних банків наразі не представляє собою великої загрози для ПАТ «Умовний Банк». Однак, слід відзначити, що досить високі темпи розвитку даного сегмента, включення ряду банків в національні рейтинги найбільших комерційних банків, згодом приведе до посилення регіонального сегменту.

Параметр T2. Великий обсяг кредитування населення на тривалий термін при нестабільній внутрішній та зовнішній політичній та економічній ситуації зумовлює зростання ризикованості кредитування.

Параметр T3. Інтеграція української банківської системи у світову економіку підвищує значення впливу можливої ​​кризи на вітчизняну економіку, однак, визначеність даного параметра не можна оцінювати з високою точністю.

Результати аналізу діяльності вітчизня­ної банківської системи, здійснюваної Асоціацією українських банків, свідчать про реалізацію конкретних практичних заходів на шляху наближення України до Європейського Союзу з урахуванням своїх національних інтересів.

Особлива увага в умовах переходу до інноваційно-інвестиційного роз­витку банківської системи приділяється створенню і запровадженню якісних систем оцінки кредитних ризиків, пов'язаних із співпрацею з контрагентами. Зважуючи на високі ризики вкладень у реальний сектор економіки, низькі темпи структурних перетворень, загальну недостатню інвестиційну приваб­ливість вітчизняних підприємств, недостатню ефективність окремих норм ре­гулювання, на перше місце виходить проблема вибору та формування кре­дитних важелів стимулювання подальшого економічного розвитку [4].

Оскільки кількість кредитів і позичальників росте, актуалізується і проблема ефективних систем управління банківськими ризиками. Хоча ко­жен банк має індивідуальні скорингові системи, служби, завданнями яких є збір і перевірка інформації про позичальника, його фінансовий стан, а також про його кредитні відносини з іншими банками, кількість неповернених кре­дитів однаково зростає. На сьогодні є велика кількість ненадійних позичаль­ників, які на момент звернення до банку для отримання кредиту можуть мати прострочені кредити в інших фінансових установах.

Однією з можливостей зниження кредитних ризиків є формування кредитних історій позичальників. В усьому світі вже тривалий час функці­онують кредитні бюро, які саме займаються збором та зберіганням кредитних історій. Розглянемо коротко еволюцію бюро кредитних історій у розвинених країнах світу.

Кредитні бюро почали свою діяльність ще в XIX ст. Перше таке при­ватне бюро виникло у 1860 р. в Австрії. Потім, у 1890 р., кредитні бюро з'явилися в США і Швеції, а згодом - у Фінляндії (1900), ПАР (1901), Канаді (1919) і Німеччині (1927). Значного поширення кредитні бюро набули в по­воєнний період, коли вони почали діяти і в багатьох інших країнах: в Арген­тині й Уругваї (1950), Великобританії (як агенції у 1960), Ірландії (1963), Ні­дерландах і Японії (1965), Швейцарії (1968), Данії (1971), Південній Кореї (1985), Бельгії й Норвегії (1987), Італії (1990), Іспанії (1994).

Кредитні бюро створювалися для забезпечення надійного функціону­вання кредитного ринку та стабільності банківської системи. У Сполучених Штатах Америки законодавче регулювання діяльності кредитних бюро забезпечене federal Fair Credid Reporting (FCRA). Два урядо­ві органи поділяють відповідальність за точність даних кредитного бюро: Фе­деральна Торгова Комісія (FTC), яка здійснює нагляд за бюро споживчого кредиту, та офіс Контролера валюти (ОСС), що регулює і контролює всі наці­ональні банки в частині повідомлень кредитним бюро. Найбільше інформації щодо кредитування зібрано і утримується в чотирьох національних кредит­них агентствах: Experian, Equifax, TransUnion і Innovis, які є приватними під­приємствами, що отримують прибуток від надання кредиторам інформа­ційних послуг [46].

У Великобританії функціонують три кредитних агентства: Experian, Equifax і Callcredit. Банки співпрацюють з однією чи більше агенціями, щоб гарантувати якість даних. Діяльність кредитних агентств регулює закон Con­sumer Credit Act, ухвалений у 1974 p.

У багатьох європейських країнах, а також у Японії кредитні бюро створені у формі приватних компаній, що належать консорціуму кредиторів. Але це зовсім не означає, що така практика характерна для всіх. У Фінляндії і Бельгії вони керовані або ліцензовані урядовими агентствами. В Німеччині найбільшим бюро кредитних історій є Schufa, що об'єднує вісім регіональних самостійних товариств. їх власниками і одночасно партнерами є банківські, лізингові, будівельні, торгові структури, що надають фізичним особам гро­шові або товарні кредити споживчого характеру. В Російській Федерації ре­гулювання і контроль за діяльністю бюро кредитних історій здійснює Феде­ральна служба з фінансових ринків, яка також веде реєстр таких бюро, що на 01.02.2008 налічує 30 бюро кредитних історій [47].

Як важливий елемент системи управління ризиками кредитні бюро ді­ють достатньо результативно. Так, у Німеччині, за оцінкою представника компанії "Infoskor" Маркуса Лемника, система бюро кредитних історій еко­номить банкам близько 1 млрд евро на списанні неповоротних кредитів.

Аналіз міжнародного досвіду свідчить, що для ефективного функці­онування кредитного ринку діяльність такого інфраструктурного інституту, як кредитне бюро, вкрай потрібна [45].

Заснування бюро допомагає вирішити низку надзвичайно важливих завдань. По-перше, бюро підвищує рівень відомостей банків про потенційних позичальників і дає змогу якомога точнішого прогнозування поворотності позик. По-друге, бюро дає змогу зменшити плату за пошук інформації, яку стягували банки зі своїх клієнтів. По-третє, бюро формує свого роду дисцип­лінуючий механізм для позичальників. Кожен знає, що у разі невиконання зо­бов'язань його репутація в очах потенційних кредиторів впаде, відрізуючи його від позикових коштів, або роблячи їх набагато дорожчими. Цей меха­нізм також підвищує стимул позичальника до повернення кредиту, зменшу­ючи ризик несумлінної поведінки.

Бюро не приймає рішень щодо видачі кредиту, не є власником даних, що надаються, воно керує обігом інформації, але не змінює даних, отриманих від учасників бюро. Кредитні бюро збирають і порівнюють особисті фінансові дані про позичальників від постачальників даних, з якими співпрацюють бюро. Поста­чальниками даних виступають кредитні установи, страховики, фінансові ком­панії, державні установи, суди тощо. Підсумкова інформація щодо позичаль­ника має бути приступною для запиту у сфері кредитної політики кредитної установи. Крім того, кредитні бюро можуть збирати дані з різноманітних джерел для того, щоб мати змогу оцінювати вірогідність повернення кредиту позичальником.

Організація і функціонування кредитних бюро має ґрунтуватися на су­часній інформаційній системі, що забезпечує збір, оброблення і розповсю­дження інформаційних даних про юридичних і фізичних осіб – одержувачів кредитів. Ця робота, зазвичай, здійснюється таким чином:



  • кожного місяця всі кредитні установи подають до кредитного бюро дані про стан кредитних рахунків своїх клієнтів;

  • у базу даних кредитного бюро вводять всі легальні повідомлення про бан­крутства, судові процеси, податкові пільги і іншу потенційно корисну інфор­мацію; схожу інформацію збирають або саме бюро, або підрядники;

  • програмне забезпечення, що використовується в кредитних бюро, дає змогу зіставляти кожну нову інформацію про клієнта з уже наявною в базі даних і вносити потрібні зміни;

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка