Розвиток творчих здібностей школярів у позашкільній діяльності (2)




Скачати 105,65 Kb.
Дата конвертації04.08.2017
Розмір105,65 Kb.
Доповідь

на семінар директорів 31.10.2014

заступника директора з НВР

Жога Руслана Анатолійовича



Розвиток творчих здібностей школярів

у позашкільній діяльності

(2) Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримки талантів та обдарувань у різних галузях знань; забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створення необхідних умов для прояву її природних здібностей.

У ПНЗ панує невимушене, неформальне спілкування, вільний вибір форм і засобів діяльності, які керівник гуртка використовує на свій розсуд, керуючись психофізіологічними особливостями розвитку дітей, власним досвідом, традиціями закладу, можливостями.

(3) Позашкільні установи мають яскраво виражену специфіку впливу на особистість дитини. Передусім, це добровільність і право вибору занять, різноманітність і альтернативність спілкування як з ровесниками, так і з керівниками гуртків: диференційованість за інтересами та захопленнями, унікальні можливості щодо інтелектуального та творчого становлення особистості. У позашкільних установах створені найбільш сприятливі умови щодо розвитку творчого потенціалу особистості її задатків та здібностей.

(4) Виховний потенціал позашкільного закладу зумовлений такими факторами:

- особливі відносини, які найкращим чином залучають кожну дитину до активної перетворюючої діяльності;

- забезпечення можливості практичного здійснення розвитку творчих інтересів і здібностей;

- вільний вибір будь-якого виду діяльності;

- наявність технологій виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, створення такого типу відносин, за якими сама особистість прагне максимальної реалізації своїх сил і здібностей.

(5) Ефективність роботи щодо розвитку у вихованців позашкільних закладів творчих здібностей залежить від дотримання ряду умов. По-перше, завдання, які пропонуються дітям, повинні бути спрямовані не лише на відпрацювання алгоритму виконання, а містити і такі компоненти, які вимагають інтуїції, нестандартного підходу, творчого мислення.

По-друге, навчально-виховний процес у ПНЗ слід насичувати такою творчою діяльністю, яка б сприяла повному задоволенню і розвитку пізнавальних можливостей гуртківців, надавала їм максимальну свободу для творчого зростання, пробуджувала прагнення цікаво і змістовно проводити дозвілля, тобто він повинен передбачати органічне поєднання професійної діяльності керівників гуртків з творчими намірами і діями дітей в єдиному пізнавально-творчому процесі.



(6) Важливим показником, який свідчить про те, що дитина виявляє творче ставлення до виконання завдань, є наявність усвідомленого спонукання до творчості, потяг її до оволодіння знаннями, вміннями та навичками, які сприяють ефективному здійсненню творчого пошуку. Наступним показником творчого ставлення особистості до виконання будь - якого завдання є її спрямованість, бо вона є мотиваційним ядром особистості. Також для творчої діяльності важливо яскраво виражене БАЖАННЯ займатися творчістю.

Нарешті, ще один показник – емоційна забарвленість процесу творчого пошуку при розв'язанні різних творчих проблем, наявність позитивних емоцій при досягненні кінцевої мети, відчуття впевненості в собі, у своїх можливостях і здатність знайти вихід з проблемних ситуацій.



Головна особливість творчої особистості-потреба у творчості, яка стає життєвою необхідністю. Треба тільки своєчасно виявити творчі здібності, зосередити увагу на їх розвитку , застерегти їх від згасання.

(7) Педагог Ісаак Лернер доводить, що практично всіх дітей можна навчити творчо мислити, особливо якщо починати в молодшому шкільному віці. Він визначив такі риси творчої особистості та структуру загальних здібностей:

• самостійне перенесення знань і вмінь у нову ситуацію;

• бачення нової функції знайомого об'єкта;

• бачення нових проблем у знайомих ситуаціях;

• бачення структури об'єкта;

• високий рівень творчої уяви;

- розумові здібності, розвинута пам'ять, досконале мислення, точність

рухів.


(8) Важливу роль у формуванні творчої особистості відіграє особистість педагога, керівника гуртка.

Дати імпульс розвитку творчих здібностей, підготувати до творчості може лише творча особистість, яка наділена яскраво вираженими креативними рисами: розвиненою творчою уявою, фантазією та інтуіцією, схильністю до педагогічних інновацій, розвиненістю продуктивного мислення, здатністю до комбінування, свободи асоціацій.

Тому необхідно постійно удосконалювати і систему навчання, і виховання, і підготовки творчих педагогічних кадрів. Адже за історію існування освіти є чимало курйозних прикладів, коли відомі всьому світові творчі особистості – художники, вчені, письменники, музиканти, державні діячі – у шкільні роки були відлучені від школи як нездібні. Бенджамін Франклін, Марк Твен – залишили школу в 14 років і пішли працювати; не отримали шкільної освіти Авраам Лінкольн, Чарльз Діккенс, Генрі Форд, Максим Горький.

Томас Едісон ходив до школи всього три місяці. Вчителі вважали його «тупаком» і намагалися будь – що від нього відмовитись. Йому довелося продавати в роздріб овочі, газети, згодом він отримав місце телеграфіста і одразу ж почав робити свої досліди. Прожив Едісон 84 роки без атестата зрілості і запатентував 1093 винаходи.

Сімнадцятирічному Джузеппе Верді як нездібному відмовили в прийомі до Міланської консерваторії, Едуард Моне з першого до випускного класу був двієчником. Безпросвітними «тупаками» в школі вважалися Пьєр Кюрі, Семюель Морзе, Карл Лінней, Луї Пастер, Вальтер Скотт, Дж. Г. Байрон, Едгар По, Оноре де Бальзак, Чарльз Дарвін.

Цей перелік можна продовжувати і продовжувати. У радянські часи відомості про талановитих дітей, які залишили школу з різних причин, особливо через неуспішність, не публікувалися; всі діти закінчували школу, усереднюючись у своєму розвиткові. В біографіях же відомих всьому світові вчених обов'язково писали тільки про те, що вони завжди були відмінниками і школа всіляко допомагала їхньому розвитку.



(9) Добре відомо, що багато хто погано вчиться не тому, що не може вчитися, а тому, що не може вчитися так, як його вчать.

В той же час багато відомих вітчизняних музикантів, співаків, художників, державних діячів розповідають, який вплив на вибір їхньої професії, розвиток їхніх здібностей і таланту надало навчання у позашкільних закладах освіти.



(10) Потрібно тільки своєчасно помітити та розвивати природні здібності і нахили дітей, що і є основним завданням для позашкільної освіти.

Адже, наприклад, молодший шкільний вік – сенситивний період для розвитку спеціальних здібностей. Для цього віку характерні активне ставлення до дійсності, підвищена реактивність, готовність до дії.

Саме на цьому етапі починають виявлятися і спеціальні здібності: музичні, літературні, організаторські, здібності до художньо – театральної діяльності.

Позашкільна діяльність обумовлена емоційною привабливістю для молодших школярів. У молодшому шкільному віці розкриваються літературні здібності дітей. Діти залюбки складають вірші, казки, оповідання.

Після 6 років у дітей розвиваються музичні здібності: ладове почуття, тонко диференційоване сприйняття, високо розвинуте музично – ритмічне почуття. Дітей із музичними здібностями відрізняє вміння передавати ігрові образи, довільність рухів, ініціатива.

В 6 – 7 років зароджується здібність до художньо – театральної діяльності. Сюжетно – рольова гра у молодших школярів гармонійно змінюється захопленням ляльковим театром, театром іграшок, інсценуванням казок, байок, віршів.

Більшість молодших школярів виявляє нахили до образотворчого мистецтва, маючи високий рівень уяви та фантазії.

У цьому віці починають розвиватися організаційні та конструктивно – технічні здібності.

Тому спеціальні здібності, для розвитку якого молодший шкільний вік найбільш сенситивний, можуть і повинні реалізовуватись у системі позашкільних закладів.

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей школярів та розв'язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості.



(11) Якщо дитина раптом потрапляє в ноти, його одразу ведуть в музичну школу, проявляє хоч найменший інтерес до малювання - в ​​художню. Ну а якщо хлопчикові подобається розбирати машинки до гвинтика або будувати вежі з конструктора - це вважається звичайним . Між тим технічна уява - такий же талант , його потрібно пестити, плекати і розвивати.

Тому особливого значення в розвитку творчих здібностей в період переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства набуває науково-технічний напрям позашкільної освіти.



Дитяча технічна творчість – це опанування технікою креслення, моделювання, конструювання; усвідомлення значення новаторства, формування готовності дітей до обґрунтованого вибору професії.

(12) Найбільш важливим у роботі нашого закладу є:

  • виявлення і підтримка в дітей інтересу до технічної творчості

  • формування у гуртківців прагнення до професійного зростання

  • розвивиток мотивації гуртківців до творчої діяльності, що сприяє формуванню бажання реалізувати власні творчі здібності .

(13) Розвиток технічної творчості в СЮТ № 2 нероздільно пов’язаний з вихованням гуртківців.

Зміст навчально-пізнавальної діяльності в нашому закладі спрямований на введення дітей у світ техніки, залучення їх до створення іграшок, моделей машин, механізмів; ознайомлення із найпростішими технологічними процесами, елементарною електротехнікою і графічною підготовкою, розвиток початкових вмінь та навичок обробки різних матеріалів.

Практична діяльність спрямована на залучення учнів до творчої діяльності через різні форми роботи: екскурсії, бесіди, пояснення, демонстрації виробів, самостійні та індивідуальні завдання, ігри, вікторини, виставки-конкурси, змагання, вивчення комп’ютерних технологій.

У гуртках науково-технічного нарямку особлива увага приділяється розвитку в дітей основ конструкторських умінь і здібностей, елементів технічного мислення, формуванню загально трудових умінь, навичок роботи з найпростішими знаряддями праці.

У гуртках художньо-технічного нарямку відбувається залучення дітей до народних традицій і художньої культури українського народу в процесі творчої діяльності.

З перших днів занять саме зацікавленість дитини створює сприятливі умови для її індивідуального розвитку. Важливим аспектом занять з дітьми молодшого віку є не лише формування умінь та навичок практичного виготовлення виробів своїми руками, а й розвиток образного мислення, фантазії.

В технічних гуртках дітям надається можливість самостійно вирішення численних композиційних , конструктивних і технологічних завдань.

(14) Не творчість заради творчості, а створення речей суспільно-значущих, корисних для людства – такий лейтмотив конструкторської діяльності юних конструкторів та моделістів.

Тільки творча особистість може розвивати творчі здібності дітей.

На заняттях керівники гуртків намагаються кожному гуртківцю дати можливість розкрити свої природні задатки, знайти справу до душі, що стане джерелом творчості і радості.

Знання, отримані гуртківцями на заняттях допомагають їм зорієнтуватись у світі сучасної техніки, а головне – діти мають можливість розвивати власну творчу активність, самостійність і цілеспрямованість.

На першому році навчання гуртківець засвоює основи теорії, монтажу, пайки, на другий рік учень розуміє, що лише творчий підхід до виготовлення експонату, застосування елементів раціоналізації, винахідництва допоможуть йому виготовити виріб, гідний уваги.

Розвиток конструкторських здібностей вихованців одне з головних завдань, які ставить перед собою керівник технічного гуртка.

З великим задоволенням вихованці гуртка виставляють свої експонати на виставках технічної творчості та пишаються своїми результатами.

Заняття в гуртках СЮТ № 2, самостійне виготовлення моделей, іграшок-сувенірів, монтаж і налагодження радіотехнічних і електронних пристроїв – це цікава і захоплююча справа, ефективний шлях до розвитку інженерної інтуїції.



(15) Тобто, саме позашкільні заклади найдієвіше впливають на безперервне і свідоме духовне вдосконалення і самовизначення дітей.

Заняття в позашкільних закладах, будучи необов'язковими, природно «добудовують» незаповнені проміжки соціального становлення особистості. Свобода і можливість вибору улюблених занять у позашкільних закладах благотворно впливає на дітей. При цьому організація діяльності дітей у формі дозвілля сприяє вільному спілкуванню у середовищі ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов'язаною і авторитет яких для неї безперечний. У той же час, переживання успіху викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіду, навичок самостійної діяльності і поведінки, тобто поступово здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовими творчої особистості.



(16) Тому головною метою педагогів позашкільних закладів є створення умов для зростання обдарованих дітей. Реалізація мети забезпечується такими чинниками:

- якістю педагогічних кадрів

- переважанням інтерактивних методів навчання ;

- високим ступенем свободи дітей у виборі видів занять не лише у школі, а й поза нею.



(17) Таким чином, час вимагає від нас, педагогів , подивитися на тих, кого ми вчимо, не через окуляри напрямку своєї педагогічної діяльності, а з позицій психології, педагогіки, методики та фізіології, і тоді ми, мабуть, зуміємо відповісти на запитання, як же потрібно навчати, виховувати, щоб справді «не втратити» здібності юної особистості, щоб дійсно дієво допомогти їй самоствердитися як творчій особистості, як людині, як професіоналу ХХІ століття.

(18)

Дякую за увагу!





База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка