Розвиток творчих здібностей учнів через упровадження інтерактивних технологій та ділової гри на уроках трудового навчання Прозорова Надія Петрівна



Сторінка13/15
Дата конвертації11.03.2019
Розмір6,58 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

6.2. Гра «Пригадай»

Умови гри: необхідно за малюнком пригадати назви:

А) назви деталей гачка; Слайд 26





Б) назви складових петлі та їх зображення. Слайд 27

6.3. Робота в групах.

Кожній групі запропоновано пряжу одного виду, гачки, різні за номером, та зображення виробів, в’язаних гачком.



Слайд 28 Завдання:

  • Розгляньте запропоновані вам пряжу і гачки

  • Підберіть гачок до нитки

  • Визначте вироби серед поданих вам зображень, для виготовлення яких можна використати дану пряжу та підібраний гачок.


7. Підсумки уроку Слайд 29

7.1. Рефлексія:

- Чи сподобався вам урок?

- Що нового пізнали на уроці?

- Як в житті ви зможете використати отримані сьогодні знання?

На цьому ми закінчуємо сьогоднішню подорож країною «В’язанією», але це ще не остання зупинка. На наступному уроці відвідаємо станцію «Петелькову». До речі, зможуть потрапити туди тільки ті, хто успішно пройде митний контроль, під час якого ви продемонструєте свої знання, що отримали сьогодні.

7.2. Мотивація та виставлення оцінок.

7.3. Домашнє завдання

Я вдячна вам за сьогоднішній урок. Бажаю вам на наступному уроці успішно пройти митний контроль і стати справжньою майстринею в’язання гачком. І пам’ятайте, що в'язання гачком стимулює розумову діяльність, бо при цьому масуються нервові рецептори на пальцях, котрі відповідають за неї.



8. Контроль прибирання робочих місць

5. ГРА ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

У роботах психологів та педагогів, присвячених питанням походження гри, ігрова діяльність розглядається як необхідна форма життєдіяльності кожного індивідуума, пов’язана з періодом формування творчих нахилів особистості .

Великі творчі можливості гри визначаються головним чином тим, що вона виросла на основі практичної діяльності людей. З одного боку гра відображає прогрес суспільства, являючи собою засіб передачі накопиченого досвіду від покоління до покоління, з іншого - надає можливість особистості впливати на оточуюче середовище. Ось чому роль гри у формуванні особистості і, особливо, творчої індивідуальності дуже важлива.

В.О.Сухомлинський підкреслював, що гра – це вікно, крізь яке у духовний світ дитини вливається потік уявлень про навколишнє середовище. Це іскра, що запалює вогонь допитливості . Дитяча гра – це вияв складних процесів цільної особистості, що здійснює свої творчі прагнення .

Серед мотивів ігрової діяльності - інтерес, задоволення, позитивні емоції, що супроводжують почуття радості. Дитина постійно прагне до діяльності, до спілкування, але має можливість задовольнити цю потребу тільки у грі.

Це головний фактор, який спонукає дітей до гри. А.С.Макаренко відмічав, що хороша гра схожа на хорошу роботу, бо у ній, передусім, є робоче зусилля і зусилля думки. Видатний український педагог визнавав значення гри як методу виховання особистості :”Існує ще один важливий метод – гра… У дитячому віці гра – це норма і дитина повинна завжди грати, навіть коли робить серйозну справу… У дитини є пристрасть до гри і її необхідно задовольнити. Треба не тільки надати їй час для гри, але й пропитати цією грою все її життя. Усе її життя – це гра". Все життя дітей у колонії імені О.М.Горького було пронизане елементами гри .

Гра в значній мірі сприяє розвиткові творчих здібностей учнів. У самій природі дитячих ігор закладені можливості розвитку таких здібностей, як гнучкість і оригінальність мислення, вміння конкретизувати, розвивати та втілювати в життя задуми, швидкість думки, сміливість тощо .

Діяльність дитини у грі породжує фантазію, уяву. Саме у народженні і розвитку дитячої уяви найвища цінність дитячої гри.

Гра – ефективний засіб навчання, але не універсальний. К.Д.Ушинський підкреслював, що, граючи, можна легко навчити читати і писати, але серйозна навчальна праця потребує таких зусиль, які тренуються лише у відповідній діяльності. Тому необхідно раціонально використовувати ігрові завдання та ігри у навчально-виховному процесі.

Досвід практичної роботи вчителів праці переконує, що школярі можуть і прагнуть виготовляти ігри та іграшки за зразками, розробляти їх оригінальні конструкції (головоломки, ігри-атракціони, настільні ігри-змагання), і з задоволенням виконують ігрові завдання на уроках.

Передбачене програмою трудового навчання у 5-9 класах вивчення розділів: технологія виготовлення аплікацій, технологія виготовлння м’якої іграшки, технологія виготовлення швейних виробів машинним способом, технологія української народної вишивки, проектування та виготовлення виробів з текстильних матеріалів (комплексна робота), надає великі можливості для використання ігрової діяльності на уроках праці.

Аналіз науково методичної літератури свідчить про наявність деяких розробок з цієї проблеми. Так значна кількість публікацій містить кросворди з різних тем трудового навчання.

Враховуючи інтерес учнів до гри можна рекомендувати впроваджувати у навчально-виховний процес комплекс дидактичних ігор, який сприятиме розвитку творчих здібностей учнів:

1) вміння спланувати та організувати свою навчально - пізнавальну діяльність;

2) наявність творчого інтересу, допитливості;

3) здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей;

4) навички виконання різного роду творчих завдань;

5) вміння виділяти найбільш суттєві елементи діяльності;

6) рівень розвиненості уяви, фантазії;

7) здатність класифікувати потрібний матеріал, аналізувати, синтезувати, полемізувати, логічно, альтернативно мислити;

8) перенесення загальнотрудових навичок у специфічні умови творчої діяльності;

9) ступінь відповідності творчої розробки умовам навчального завдання.

Досвід показує, що підлітки з нетерпінням чекають та з задоволенням відвідують уроки, на яких застосовуються ігри, бо вони їм здаються більш привабливими, ніж будь-які інші. Специфічні особливості гри (уявна ситуація, роль, правила, сюжет, засоби) сприяють розвитку творчих здібностей дитини, активізують її навчально-пізнавальну діяльність.

Важливе значення має керівництво грою дитини, підтримка її реальних досягнень. За цих умов ,,людина починає вірити в свої сили, у свою здатність подолати й майбутні труднощі". Тобто, підтримуючи гру, можна надати психотерапевтичну допомогу тому, хто її потребує.

Проблемні ситуації, які пропонує дітям вчитель, організовуючи ігри, не завжди в достатній мірі активізують творче мислення. Бо те, що здається проблемним для вчителя, може бути не проблемним для конкретного учня. Тому, працюючи з дітьми підліткового віку, часом приховують дидактичну мету гри. У цьому віці учні починають відчувати себе не об'єктами, а суб'єктами навчального процесу. Запропонована вчителем мета здається загрозою для їх внутрішнього світу. Дитина думає, що спрямована на неї мета прирівнює її до бездушних предметів, які повинні задовольняти бажання вчителя. Перед нею постає вибір: перетворитися на об'єкт і виконувати завдання вчителя або намагатися довести свою суб'єктивність (відмовитися від виконання завдання). Підлітковий негативізм – явище природне, характерна ознака процесу розвитку дитини, яка у цей період відчуває себе у опозиції до всіх і всього.

Ось чому для того, щоб учні ефективно включалися в творчий пошук, їх навчають самостійно знаходити проблеми, формувати на їх основі творчі задачі і розв'язувати їх. Виконати таке завдання легше, якщо творчі задачі, взяті з реального життя, мають важливе значення для особистості, для оточуючих людей, для суспільства.

Організуючи ігри на уроках обслуговуючої праці, вчитель повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів; здійснювати індивідуальний підхід до них в умовах ігрової діяльності; залучати учнів до активності й самостійності; забезпечувати міцність засвоєння знань в ході гри, їх систематичність, системність, доступність, спроможність, науковість; використовувати наочність; пов'язувати теорію з практикою, навчання з життям; здійснювати навчання на високому рівні труднощів у швидкому темпі; систематично працювати над розвитком і вихованням всіх учнів у грі; поєднувати повагу до особистості дитини з розумною вимогливістю; забезпечувати позитивний емоційний фон навчання.

Отже, педагогічні ігри, які використовуються у практиці загальноосвітньої школи, спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищення інтересу до навчання, розвиток інтелектуальних здібностей, накопичення досвіду та профорієнтацію школярів.

Вибір гри треба здійснювати в залежності від педагогічної мети, враховуючи вікові особливості, рівень розвитку творчих здібностей учнів, можливості змісту навчального матеріалу. Нижче наведено комплекс ігор, який можна використовувати на уроках обслуговуючої праці у 5-8 класах Досвід практичної роботи показує, що він значно підвищує ефективність навчання, сприяє розвитку творчого потенціалу учнів лише при створенні відповідних умов.

6. МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ УРОКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Каталог: download -> version
version -> Захист навколишнього середовища від забруднення мийними засобами
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Виписка з навчального плану
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> Затверджую директор Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.№2 Л. В. Литус
version -> Наказ №526 " Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів загальноосвітніх
version -> Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30
version -> Вимоги до оформлення посібника
version -> Програма бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-11 класів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка