С. М. Динамічні паузи як один із ефективних методів забезпечення оптимізації рухової активності школяра // Сучасний урок




Сторінка1/2
Дата конвертації27.10.2017
Розмір4,18 Mb.
  1   2
Астахова О. В., Тихоплав С. М. Динамічні паузи як один із ефективних методів забезпечення оптимізації рухової активності школяра // Сучасний урок. – 2011. – № 3. – С. 22-30.

Астахова Олена Валентинівна, практичний психолог Шабської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Білгород-Дністровського району Одеської області
Тихоплав Сергій Миколайович, директор Шабської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Білгород-Дністровського району Одеської області, вчитель історії, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії
Динамічні паузи

як один із ефективних методів забезпечення оптимізації рухової активності школяра

Цей матеріал із досвіду роботи Шабської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Білгород-Дністровського району Одеської області - навчального закладу Національної мережі шкіл сприяння здоров’ю «Школа культури здоров’я - Школа особистісного розвитку», дипломанта Міжнародної виставки «Сучасна освіта - 2010», переможця Всеукраїнського конкурсу-захисту сучасної моделі навчального закладу - Школи сприяння здоров’ю (2009); двічі переможця обласного конкурсу на кращий стан фізкультурно-оздоровчої роботи серед сільських шкіл.
Коли одного з філософів древності спитали: «Що цінніше – багатство чи слава?», - він відповів: «Ні багатство, ні слава не роблять людину щасливою. Здоровий бідний щасливіший за хворого короля!». Ці слова точно відображають головну думку: багатство людського життя – це здоров’я.

Здоров'я дитини - це стан її повного фізичного, душевного та соціального благополуччя. Питання збереження та зміцнення здоров’я дитини належать до стратегічних завдань суспільства. Дані свідчать, що протягом навчання збільшуються відхилення у стані здоров'я дітей, зростає кількість хронічних захворювань, погіршуються показники фізіологічного та психічного розвитку дітей і підлітків. Відомо, що природою запрограмований для людини ресурс здорового життя з досить високим потенціалом, але лише за умови його розумного використання, відновлення, зміцнення. Лише глибоко усвідомлене ставлення до свого здоров‘я та здоров’я інших як до цінності, позитивна мотивація на здоровий спосіб життя з раннього дитинства, створення умов для розвитку особистості з оптимальним залученням суспільного ресурсу допоможе в значній мірі зреалізувати проблему збереження та зміцнення здоров‘я дітей та молоді.

Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій, дитина пізнає самого себе, розвиває своє тіло і пристосовується до умов довкілля. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.



Проте впродовж останніх років доводиться спостерігати, що саме рухова активність посідає досить скромне місце в житті школяра. І це велике упущення, адже м’язовий голод для дитини небезпечніший, ніж кисневий чи харчовий – його важче розпізнати, а отже, важче, й усунути.

При аналізі рухової активності старших підлітків О. Марковою виявлено, що тільки 25% школярів дотримуються оптимальних величин рухової активності – 3,5 - 4,8 години на добу (ранкова гімнастика, дорога до школи, рухливі перерви, тренування у спортивних секціях, самостійні заняття фізичними вправами, активний відпочинок та ін.). (2)

Підвищення рівня фізичного розвитку, зміцнення здоров’я і ріст фізичної працездатності сприяє поліпшенню розумової працездатності. Великий вплив здійснює активний режим на стійкість розумової працездатності школярів протягом навчального року. Об’єм рухової діяльності повинен відповідати потребам дитячого організму, це допомагає зберегти працездатність до кінця уроків в школі, до кінця всього дня, тижня, навчального року. Короткочасні фізичні вправи та ігри в процесі уроків і виконання домашнього завдання, а також в процесі праці, сприяють підтриманню активної уваги і підвищують працездатність на заняттях.

Упродовж життя рухова активність людини має різне значення. Так, у дитячому віці вона забезпечує нормальний ріст і розвиток організму, сприяє повній реалізації генетичного потенціалу, підвищує опір захворюванням. Саме тоді, коли проходить становлення організму, він найбільш чутливий до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, у тому числі й обмеженої рухової активності, що призводить до виникнення гіпокінезії (нестача рухів) та гіподинамії (нестача навантажень).



Проаналізувавши об’єм рухової активності, руховий режим старших підлітків і оздоровчу цінність фізичних вправ, які вони виконують, О. Маркова відзначає, що і у вчителів, і у батьків існує великий потенціал щодо збереження і покращення здоров’я дітей за рахунок збільшення рухової активності і, насамперед, завдяки введенню у режим дня школяра вправ аеробної спрямованості і циклічного характеру. (2 )

Недостатня рухова активність (гіпокінезія) у певній мірі обумовлена сучасним способом життя. Поступово знижується інтерес до спорту, тривале перебування на учбовому місці в одній і тій же позі, відпочинок переважно за комп’ютером або переглядом телепередач обмежують рухову активність дитини. Через це і виникає необхідність у вишукуванні найбільш раціональних фізіологічних методів боротьби з нестачею рухової активності. Одним з таких засобів є система фізкультхвилинок, енергізаторів та динамічних пауз, яка компенсує недостатню рухову активність.

Окрім того, треба зауважити, що в дитині є певні межі працездатності, і що менший учень, то швидше вона знижується. Це пов’язано з виснаженням нервових клітин, зумовлених нестійкістю нервових процесів, підвищеною збудливістю кори головного мозку. Ось чому важливо запобігти виникненню втоми, своєчасно виявити перші її ознаки і якомога швидше її зняти. У цьому педагогам стануть у пригоді малі форми відпочинку.


Основні завдання цієї форми роботи:

  • повернути втомленій дитині працездатність, увагу;

  • зняти м’язове, розумове напруження;

  • попередити порушення постави.

Малі форми активного відпочинку (фізкультхвилинки, динамічні паузи) допомагають запобігти розумовій втомі, пов’язаній з активною розумовою діяльністю та тривалим нерухомим сидінням. ( 4 )

В нашій школі з 1 по 11 класи запроваджена система проведення на кожному уроці фізхвилинок з метою розвантаження та підвищення рухової активності учнів.


Сформулюємо основні вимоги до вибору вправ до них:

  • вправи мають відповідати віковим особливостям учнів, бути простими, цікавими та доступними, мати ігровий характер, бути зручним для виконання на обмеженій площі, емоційними й досить інтенсивними;

  • вправи мають бути знайомі дітям, щоб не витрачати час на їх пояснення та розучування;

  • комплекс вправ має спрямовуватися на основні великі м’язові групи і знімати статичну напругу, викликану тривалим сидінням;

  • обов’язково слід добирати такі вправи, як потягування, випрямляння та вигинання хребта, на розправляння грудної клітки, що виконується з одночасними рухами рук угору і врізнобіч – вони сприяють випрямленню хребта, та підвищують тонус м’язів-розгиначів тулуба;

  • рухи за своїм характером мають бути протилежними положенню тулуба, ніг, голови, рук дітей під час занять;

  • вправи мають узгоджуватися з видом і тематикою занять, характером діяльності;

  • остання вправа має спрямовуватися на зниження фізичного навантаження.

Організація фізкультхвилинок передбачає підготовку приміщення й учнів, які для виконання вправ виходять з-за парт, послаблюють комірці, ремені.

Фізкультхвилинки проводяться за перших ознак втоми учнів, а саме:



  • порушення нещодавно сформованих умінь;

  • уповільнення координації рухових дій;

  • примітивне маніпулювання (перекладання предметів, що лежать на столі, постукування по столу тощо);

  • підвищення дратівливості;

  • погойдування;

  • позіхання;

  • порушення зорових та слухових реакцій;

  • зниження активності, яка наступає переважно після 20-25 хвилин роботи на уроці (залежно від віку та інтенсивності розумової діяльності дітей).

Час початку проведення фізкультхвилинки визначається вчителем.



Виняткове значення фізкультхвилинки мають у роботі з молодшими школярами, котрі швидко втомлюються внаслідок одноманітної роботи. Внутрішнє гальмування призводить до зниження уваги учнів, а короткочасне виконання фізичних вправ викликає збудження в інших ділянках головного мозку, що сприяє відпочинку.


Мовно-рухливі фізкультхвилинки ми доповнюємо загальнорозвивальними вправами з поворотами та нахилами тулуба в різні боки, прогинанням убік-назад, нахилами голови.

Для учнів середньої та старшої ланок розроблена система динамічних пауз на всіх предметах з урахуванням навчального навантаження, розкладу уроків та втомлюваності організму. Різноманітні вправи спрямовані на зняття напруження всіх груп м’язів в залежності від ступеня стомлюваності організму протягом навчального дня та дозволяють запобігти виникненню перевантаження розумового та фізичного стану учнів.

Динамічні паузи проводяться обов’язково на кожному уроці. Комплекс вправ не бажано часто змінювати. В нашій школі практикується закріплення за конкретним учнем кожного класу проведення фізкультхвилинок для своїх однокласників. Вправи можна супроводжувати спокійною музикою, яка дає можливість відпочити, але не збуджує, щоб спокійно перейти до навчального процесу. (7)

Але треба нагадати, що і фізхвилинки, і динамічні паузи проводяться з метою розвантаження і підвищення рухової активності учнів, а отже, повинні виконуватися із задоволенням, свідомо і не набувати автоматичності рухів.

Для цього проводяться енергізатори, ретельно підібрані педагогами. Вони мають відповідати віковим особливостям учнів, бути простими, цікавими і доступними, бути зручними, для виконання на обмеженій площі, емоційними і досить інтенсивними, і теж знайомі дітям.





Призначення енергізаторів на уроці – створення позитивної психологічної атмосфери у класі, відновлення енергії та посилення групової активності. Крім того, вони дозволяють учням проявити рівні здібності – тілесно-кінестетичні, візуально-просторові, міжособистісного спілкування.

Енергізатори корисні для послаблення монотонності, збудження активності учнів й заохочення їх подальшої праці.


Переваги використання енергізаторів:

  • відновлення енергії класу;

  • привертання уваги учнів;

  • об’єднання кількох методів навчання в єдине ціле;

  • включення всіх у процес навчання;

  • отримання задоволення від навчання.

Майже кожен енергізатор містить елемент фізкультхвилинки, але не кожна фізкультхвилинка є енергізатором, тому що використовуються не лише для зняття втоми, але й як релаксація. (6)

Щоб успішно реалізувати навчально-виховний процес, вчителі нашої школи використовують у своїй роботі якомога більше вправ для зняття і профілактики стомлюваності учнів. Педагоги намагаються давати дітям багатий арсенал вправ для того, щоб вони самостійно могли зняти втому і напруженість при виконанні різного виду завдань не тільки в класній кімнаті, але й під час виконання домашніх завдань вдома. З таким комплексом вправ знайомляться і батьки учнів.

Таким чином, завдяки загальному зусиллю вчителів, учнів і батьків щодо здоров’язбереження, систематичній, послідовній і творчій роботі з організації фізкультхвилинок-енергізаторів та динамічних пауз забезпечується достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та систем організму дітей на уроці, їх загальний бадьорий стан.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність є в Україні найвищою соціальною цінністю, невід'ємною складовою суспільного багатства. Головне завдання школи - виховання фізично і морально здорового покоління, формування нової особистості, здатної удосконалювати себе в різних напрямах, готової до активного творчого життя в незалежній державі.

Жоден лікар не зробить для людини того, що вона може і повинна зробити для себе сама – забезпечити оптимальні умови для формування та збереження власного здоров’я, а справа педагога – зародити та виплекати в дитині прагнення до цього.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка