С. П. Герасименко Методичні матеріал и




Сторінка1/4
Дата конвертації09.07.2017
Розмір0,78 Mb.
  1   2   3   4
Дроздівська ЗОШ І-ІІІ ст.

С.П.Герасименко
Методичні

м а т е р і а л и

до міжкласного факультативу

з історії

«Формування основних вмінь та навичок»

(розробки занять)
8-11 класи

2014 рік

З м і с т п р о г р а м и

Пояснювальна записка …………………………………………………………………........................ 3-5



Розділ І. Формування вмінь та навичок………………………………………………………………

Заняття 1. Вступ …………………………………………………………………………………… 6-7

Заняття 2. Визначення суті історичних явищ та подій, їх причини та значення …………….. 8-11

Заняття 3. Аналіз інформації з різних джерел …………………………………………………. 12-15

Заняття 4. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків ……………………………………. 16-17

Заняття 5. Оцінювання історичних фактів (подій, явищ)……………………………………… 18-22

Заняття 6-7. Співвідношення однотипних процесів та подій вітчизняної історії ……………… 23-26

Заняття 8. Локалізація подій у часі ……………………………………………………………... 27-30

Заняття 9. Історичні поняття та робота з ними ………………………………………………… 31-34

Заняття 10. Порівняльна характеристика історичних подій та явищ …………………………...35-39

Заняття 11. Складання розгорнутого плану розділу, теми ………………………………………40-44

Заняття 12. План вивчення революції, війни ……………………………………………………. 45-48

Заняття 13. Формування власного погляду на інформацію, критичного ставлення …………..49-56

Заняття 14-15. Зіставлення історичних подій з періодами (епохами) …………...............................57-59

Заняття 16. Підсумкове заняття……………..…………………………………………………………60
Розділ ІІ. Історичні джерела та навички роботи з ними………………………………………….

Заняття 17. Історичні джерела як основа побудови пізнавальних завдань ……………………

Заняття 18-19. Самостійна робота з різними джерелами інформації ………………………………

Заняття 20. Опрацювання додаткової літератури ………………………………………………..

Заняття 21. Складання списку літератури ……………………………………………………….
Розділ ІІІ. Особа в історії …………………………………………………………………………….

Заняття 22. Характеристика історичної особи …………………………………………………..

Заняття 23-24. Портрет історичного діяча, його місце і роль в історичному процесі …………….

Заняття 25. Критичне оцінювання діяльності особи …………………………………………….


Розділ ІV. Розвиток зв’язного мовлення на уроках історії …………………................................

Заняття 26. Тематичні виписки та тези як спосіб запису прочитаного …………………………

Заняття 27-28. Складання конспекту. Конспектування висловлювань на слух ……........................

Заняття 29. Підготовка доповіді та виступ із нею ……………………………………………….

Заняття 30. Вміння давати усну і письмову рецензію на виступ ……………………………….

Заняття 31-32 Підготовка та проведення семінарського заняття…………………………………..

Заняття 33-34. Вчимося писати реферат …………………………………………………………….

Заняття 35. Заключне заняття …………………………………………………………………….


П о я с н ю в а л ь н а з а п и с к а

Мета й завдання факультативу

Мета факультативу: формування національно свідо­мої, духовно багатої особистості, яка володіє вміннями й навичка­ми; розвиток історичного мислення, яке передбачає загальне розуміння історичного процесу в його різноманітності й суперечності шляхом закріплення набутих раніше та формування нових вмінь та навичок, застосування цих знань та вмінь на практиці.

Завдання факультативу:

- формування історичних знань;

- розкриття та розвиток здібностей учнів, їх творче мислення, яке передбачає зага­льне розуміння історичного процесу в його різноманітності й суперечності з можливостями подальшого використання їх при підготовці до олімпіад всіх етапів, творчих конкурсів різних рівнів та спрямувань, написання науково-пошукових та науково-дослідницьких робіт, ДПА та ЗНО (реалізація програми «Обдарована дитина»);

- розвиток інтересу до набуття нових знань;



- осмислення ролі людини (а також і себе) в історії, відповідальності особистості за власні дії;

- виховання зацікавленості до отримання нових знань та розвитку вмінь;

- виховання поваги учнів до історичного свого та інших народів світу;

- виховання патріотизму.



На основі різних джерел інформації за допомогою факультативних занять учні набудуть вмінь та навичок:

  • визначати суть, причини, наслідки та значення історичних явищ та подій;

  • аналізувати інформацію;

  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

  • оцінювати історичні факти (події, явища);

  • співвідносити однотипні процеси та події вітчизняної історії;

  • локалізувати подій у часі;

  • формулювати сторичні поняття та працювати з ними;

  • складати порівняльну характеристику історичних подій та явищ;

  • складати розгорнутий план розділу (теми), план вивчення революції (війни);

  • формувати власний погляд на інформацію, критично ставитись до інформації;

  • зіставляти історичні події з періодами (епохами), будувати таблиці;

  • працювати з додатковою літературою, складати список літератури;

  • складати характеристику історичної особи, визначати його місце і роль в історичному процесі, критично оцінювати його діяльність;

  • складати конспект, конспектуючи висловлювання на слух;

  • підготувати доповідь та вміти виступити із нею;

  • підготувати та провести семінарське заняття;

  • вчитися писати реферат.

Програма факультативу орієнтована на демократичні цінності та пріоритети громадянського суспільства, розгляд історичних подій у загальнолюдському, загальноєвропейському та світовому контекстах, на діалог учителя з учнями, відкриває шлях для формулювання подальших питань та проведення власних досліджень, стимулює критичне мислення, розвиває навички висловлювання особистих суджень.

До найважливіших методичних умов успіш­ного формування оцінних умінь учнів належить використання прийомів, відповідних характеру матеріалу, що вивчається, та поетапне, плано­мірне формування дій, на основі яких вироб­ляються вміння:



  • ознайомлення учнів з учасниками істо­ричних подій у процесі розповіді вчителя, чи­тання тексту підручника, документів, додатко­вої літератури;

  • розрізнення школярами елементів оцінки;

  • демонстрація розгорнутої оцінки видатної історичної постаті та обгрунтування цієї оцін­ки вчителем;

  • відтворення школярами засвоєних із під­ручника та розповіді вчителя оцінок з обгрун­туванням кожної з них як шляхом повторення наведених доказів, так і за допомогою самостій­но знайдених фактів;

  • ознайомлення учнів з алгоритмом діяль­ності;

  • напрацювання та засвоєння учнями кри­теріїв оцінювання.

Щоб досягти поставленої мети, треба розв’язати такі завдання:

  • допомогти учневі осягнути роль людини (зокрема свою власну) в історії, усвідомити своє право на вибір способу соціальної поведінки;

  • сформувати почуття відповідальності кож­ного перед історією за свої дії;

  • навчити школяра ретроспективне розгля­дати свій соціально-психологічний образ, тоб­то шукати своє коріння в історії, у традиціях свого народу;

Програма передбачає викладання пропонованого міжкласного факультативу у 8-11 класах. Курс розрахований на 35 годин (1 година на тиждень). Матеріали представлені 4 розділами. Зміст програми факультативу «Формування основних вмінь та навичок» відповідає Державному стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузі «Суспільствознавство».

Р о з д і л І.

Формування та розвиток основних вмінь та навичок
Заняття 1

Тема: Вступ
Цілі заняття:

• розкрити основний зміст нового факультативу, ознайомивши учнів з основною метою діяльності та програмою факультативу; охарактеризувати основні завдання, над вирішенням яких буде працювати факультатив та основні напрямки його роботи;

• виявити наявність в учнів основних вмінь та навичок;

• виховувати зацікавленість до отримання нових знань та розвитку вмінь.



Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: вступна бесіда.
I. Організаційний частина

II. Основна частина

Розповідь вчителя.

  • Ви починаєте ознайомлення з новим факультативом «Формування основних вмінь

та навичок», який будете вивчати протягом року.

Мета факультативу: розвиток історичних мислення, яке передбачає загальне розуміння історичного процесу в його різноманітності й суперечності шляхом закріплення набутих раніше та формування нових вмінь та навичок, застосування цих знань та вмінь на практиці.

Завдання факультативу: розкрити та розвинути здібності учнів, їх творче мислення з можливостями подальшого використання їх при підготовці учнів до олімпіад, конкурсів різних рівнів та спрямувань, ДПА та ЗНО; розвинути інтерес і повагу учнів до історії; виховувати зацікавленість до отримання нових знань та розвитку вмінь.

Опрацювання алгоритму роботи

Ознайомлення учнів з основними напрямками роботи факультативу:

  1. Хронологія.

  2. Поняття та терміни.

  3. Історичні діячі.

  4. Складання та заповнення таблиць:

  • хронологічних;

  • порівняльних;

  • синхроністичних.

  1. Карта.

  2. Історичне джерело.

  3. Семінарське заняття.

  4. Виступ, доповідь

  5. Реферат, творча робота.


ІІІ. Підсумки заняття


Заняття 2

Тема. Визначення суті історичних явищ та подій,

їх причин та значення
Цілі заняття:

• навчити учнів розглядати суспільне явище в розвитку й конкретно історичних умовах; повторити зміст поняття «розвиток подій»;

• закріпити вміння учнів визначати суть, причини та значення історичних подій у процесі самостійної та групової дослідницької діяльності; розвивати вміння визначати хронологічні рамки, періодизацію та чинники, що зумовлюють те чи інше історичне явище;

• виховувати зацікавленість до отримання нових знань та розвитку вмінь.



Тип заняття: комбінований.

Форма заняття: лабораторно-практична робота.
ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Повторення поняття

Розвиток події – це багатосторонній процес, який характеризується взаємодією та впливом різних чинників, що визначають динаміку суспільного явища.
Теоретична частина

Опрацювання алгоритму роботи

Вчимося розглядати суспільне явище в розвитку й конкретно історичних умовах:

  1. Уважно прочитайте текст.

  2. Визначте причини певного суспільного явища.

  3. Визначте етапи його розвитку.

  4. Визначте характерні риси кожного етапу.

  5. Визначте чинники, які обумовили кожен з цих етапів.

  6. Визначте наслідки кожного етапу.

  7. Визначте суть явища.

  8. Визначте історичне значення цього суспільного явища.


Практична частина

Завдання.

Розгляньте Першу кампанію громадянської непокори в Індії 1920 — 1922рр. у розвитку й конкретно історичних умовах.
ХІД РОБОТИ

Дія 1. Уважно прочитайте текст.

Перша світова війна загострила суперечності між: Індією та Великою Британією й сприяла новому піднесенню визвольного руху. Індійські підприємці, збільшивши свої капітали у період війни, прагнули вкладати їх у подальше виробництво. Однак правлячі кола Великої Британії обмежували підприємницьку діяльність індійських капіталістів, які страждали від політичного безправ'я і расової дискримінації.

Війна погіршила становище широких трудящих мас. У містах швидко зростала вартість життя. Селяни були придушені тягарем податків і боргами у лихварів. Великі підприємці, робітники, селяни, інтелігенція, дрібні власники складали ядро національно-визвольного руху, в якому існували внутрішні суперечності, викликані специфічними інтересами, що часто-густо визначали політику його окремих груп. Безпосереднім приводом до початку піднесення визвольного руху 1919 - 1922 рр. були реформи Монтегю - Челмсфорда, що закріплювали колоніальний стан країни, а також закон Роулетта, спрямований проти учасників визвольного руху в країні. Закон передбачав посилення покарань за антиурядову діяльність. Поліції надавалося право заарештовувати, ув'язнювати і судити за закритими дверима всіх, кого підозрювали у революційній діяльності.

Така діяльність колоніального уряду призвела до широкої кампанії протесту по всій країні. Особливе значення мали події в Амрітсарі, що викликали резонанс у всій Індії.

У день релігійного свята, 13 квітня, на міській площі відбувся масовий мітинг жителів міста. Солдати загородили вихід з площі й відкрили вогонь по беззбройному натовпу. Близько тисячі чоловік було вбито і приблизно вдвічі більше поранено. Амрітсарська бійня спричинила нове піднесення національно-визвольного руху в країні.

У грудні 1920 р. на сесії Індійського національного конгресу було вирішено розпочати кампанію громадянської непокори. Ця кампанія супроводжувалася бойкотуванням англійських товарів, відмовою від праці в англійських установах тощо.

У 1918 - 1922 рр. значно зросла активність робітничого класу. Страйки охопили всі промислові центри країни. У перебігу руху страйкарів почали виникати перші профспілки, а 1920 р. утворився Всеіндійський конгрес профспілок. Ці ж роки були відзначені великим розмахом селянського руху. Активну участь у визвольній боротьбі брали й мусульмани. Бойові виступи трудящих і загострення соціальної боротьби викликали занепокоєння у керівників Національного конгресу -прибічників ненасильницьких форм боротьби за незалежність. У1922 р. в містечку Чаурі-Чаура місцеві жителі, доведені до відчаю утисками колоніальної влади, вбили 22 поліцаї. Керівництво Національного конгресу, збентежене виходом антианглійської боротьби за межі ненасильства, прийняло рішення про припинення кампанії громадянської непокори. Внаслідок цього, а також репресій, що їх було обрушено колонізаторами на рух, він пішов на спад.
Дія 2. Визначте причини першої кампанії громадянської непокори.

Посилення колоніального гноблення Індії Великою Британією, результатом чого стали:



  • гальмування розвитку національної промисловості;

  • загострення соціальних суперечностей в країні;

  • реформи Монтегю - Чемсфорда, закон Роулетта.


Дія 3. Визначте хронологічні рамки етапів розвитку даного явища.

Перший етап – 1919 - 1920 рр.

Другий етап – 1921 - 1922 рр.
Дія 4. Визначте характерні риси кожного етапу.

Перший етап:


  • ненасильницькі методи боротьби;

  • робітничий страйковий рух;

  • поява профспілок;

  • активний селянський рух;

  • включення у визвольну боротьбу мусульман.
    Другий етап:

  • мирні методи боротьби;

  • повстання;

  • репресії з боку влади.


Дія 5. Визначте чинники, які обумовили кожний етап.

Перший етап:

  • Перша світова війна;

  • колоніальна залежність Індії;

  • реформи Монтегю - Челмсфорда.
    Другий етап:

- відсутність будь-яких кардинальних змін у колоніальній залежності Індії від Британії;

- відсутність належного результату від застосування ненасильницьких методів боротьби.


ІІІ. Узагальнення і систематизація знань
ІV. Підведення підсумків, оцінювання результативності заняття

Заняття 3

Тема. Аналіз інформації з різних джерел
Цілі заняття:

• дати учням уяву про те, як правильно аналізувати інформацію, отриману із різних джерел; повторити зміст поняття «аналізувати»;

• розвивати вміння учнів зіставляти та аналізувати інформацію з різних джерел у процесі самостійної та групової дослідницької діяльності та визначати характер події (явища), її місце і роль у даній історичній обстановці; закріпити вміння визначити причинно-наслідкові зв’язки; розвивати вміння працювати з таблицями, робити висновки;

• виховувати зацікавленість до отримання нових знань та розвитку вмінь.



Тип заняття: комбінований.

Форма заняття: лабораторно-практична робота.
ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний частина

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Повторення поняття

Аналізувати – означає розкладати, роз’єднувати, розчленовувати.
Теоретична частина

Опрацювання алгоритму роботи

Як правильно аналізувати інформацію з різних джерел:

  1. Уважно читаємо тексти джерел.

  2. Визначаємо хронологічні рамки події, явища.

  3. Визначаємо причини події, явища.

  4. Визначаємо характер події (явища), її місце і роль у даній історичній обстановці (закономірна чи випадкова, підготовлена чи стихійна, головна чи другорядна, позитивна чи негативна).

  5. Визначаємо суть події (явища).

  6. Визначаємо наслідки події (явища).

  7. Робимо висновки.

Практична частина

Завдання.

Проаналізуйте причини хлібозаготівельної кризи 1927 р. з різних джерел інформації.

ХІД РОБОТИ

Дія 1. Уважно читаємо тексти джерел.

Джерело 1.

«Сибірсько-уральський» метод Й. Сталіна. ...Пропоную:

а)зажадати від куркулів негайної здачі усіх надлишків хліба за державними цінами;

б)на випадок відмови куркулів підкоритися закону, притягти їх до судової відповідальності по 107-й статті Карного Кодексу РРФСР і конфіскувати у них хлібні лишки на користь держави з тим, щоб 25% конфіскованого хліба було розподілено серед бідноти і малосильних середняків...

Потрібно... неухильно обєднувати індивідуальні селянські господарства, які є найменш товарними господарствами, у колективні господарства, у колгоспи...»
Джерело 2.

...Після завершення роботи XV з'їзду ВКП(б) почався перегляд його рішення вести господарське будівництво в рамках нової економічної політики. Приводом до цього стала хлібозаготівельна криза взимку 1927 - 1928 р. Урожай 1927 р. був невисоким. Ціни на хліб, установлені державою, не задовольняли селян, тому вони не погодилися здавати зерно на заготівельні пункти. Подібна ситуація мала місце взимку 1925 - 1926 рр. Тоді для оздоровлення обстановки довелося підвищити закупівельні ціни і «заморозити» деякі новобудови.

Джерело 3.

У 1927 р. через брак промислових товарів для обміну на зерно, низькі державні ціни, неврожай в ряді районів скоротився продаж зерна й інших продуктів державі. Це стало додатковим стимулом для селян приховувати хліб. Восени 1927 р. міські магазини являли собою давно забуте видовище: з прилавків зникли масло, сир, молоко. Потім почалися перебої з хлібом...

Дія 2. Визначаємо хронологічні рамки події.

Джерело 1

Джерело 2

Джерело 3

Січень 1928 р.

Зима 1927 -1928р.

Осінь 1927р.

Осінь 1927 - зима 1927 - 1928 р. - хлібозаготівельна криза.


Дія 3. Визначаємо її причини.

Джерело 1.

1. Здача селянами хліба за державними (невигідними) цінами.

2. Невисока товарність селянських господарств.

Джерело 2.

1. Невдоволення селян державними цінами на хліб.

2. Відмова селян здавати зерно на заготівельні пункти.

Джерело 3.

1. Брак промислових товарів.

2. Низькі державні ціни.

3. Неврожай в ряді районів.


Дія 4. Визначаємо характер події (явища), її місце і роль у даній історичній обстановці (закономірна чи випадкова, підготовлена чи стихійна, головна чи другорядна, позитивна чи негативна).

Хлібозаготівельна криза була закономірним наслідком політики сталінського керівництва, яке не бажало рахуватися із закономірностями ринкової непівської економіки, створюючи новий метод управління нею – командно-адміністративний.

Криза мала негативний характер, її розв'язання для радянської влади мало принципове значення. Неспроможність більшовиків розв’язати кризу загрожувала владі повним крахом.
Дія 5. Визначаємо суть події.

У 1927 р. через брак промислових товарів для обміну на зерно, низькі державні ціни, неврожай в ряді районів скоротився продаж зерна та інших продуктів державі. Це стало додатковим стимулом для селян приховувати хліб.


Дія 6. Визначаємо наслідки хлібозаготівельної кризи.

Наслідок 1.

...Після завершення роботи XV з'їзду ВКП(б) почався перегляд його рішення вести господарське будівництво в рамках нової економічної політики. Приводом до цього стала хлібозаготівельна криза взимку 1927 - 1928 рр.



Наслідок 2.

«Сибірсько-уральський» метод Й. Сталіна. «...Пропоную:

а) зажадати від куркулів негайної здачі усіх надлишків хліба за державними цінами;

б) на випадок відмови куркулів підкоритися закону, притягти до судової відповідальності по 107-й статті Карного Кодексу РРФСР і конфіскувати у них хлібні лишки на користь держави тим, щоб 25% конфіскованого хліба було розподілено серед бідноти і малосильних середняків... Потрібно... неухильно об’єднувати індивідуальні селянські господарства, які є найменш товарними господарствами, у колективні господарства, у колгоспи...».


Дія 7. Робимо висновки.

Висновок 1.

Хлібозаготівельна криза була спричинена сталінською політикою щодо селянства.



Висновок 2.

Криза була не випадковим, а закономірним явищем.



Висновок 3.

Хлібозаготівельна криза – не причина колективізації, а лише привід до неї, зручний для Сталіна та його найближчого оточення.


ІІІ. Узагальнення і систематизація знань
ІV. Підведення підсумків, оцінювання результативності заняття

Заняття 4

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка