С. Володимирівка




Сторінка1/4
Дата конвертації05.12.2016
Розмір1,09 Mb.
  1   2   3   4
Відділ освіти Томаківської районної державної адміністрації

Володимирівська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Досвід роботи

Формування екологічного світогляду

учнів під час вивчення природничих наук

на екологічній стежині балки Радутна

Роботу виконала вчитель біології, екології

Мажара Світлана Павлівна

С. Володимирівка

2015 рік

Зміст


  1. Вступ .

  2. Екскурсія – важлива форма роботи з учнями різних вікових категорій на екологічній стежині.

  3. Екологічна стежина балки Радутна:

  • Геоботанічна характеристика балки;

  • Паспорт екологічної стежини;

  • Знай, люби і оберігай первоцвіти Дніпроперовщини;

  1. Проектно – дослідницька та природоохоронна діяльність учнів;

  2. Між предметні зв’язки фізики і біології;

  3. Папка екскурсовода:

  • Історична довідка створення мікрозаказника « Пролісок»;

  • Інструктаж з техніки безпеки під час проведення екскурсії;

  • Правила поведінки в природі;

  • Тести для моніторингу рівня екологічної культури школярів;

  • Сказка « Под кустом»;

  • Цікаво знати, що…;

  • Вікторини « Зустріч на екологічній стежині», « Чи знаєте ви первоцвіти?»;

  1. Сценарій екологічної агітбригади « ЕКОС».




(Червневий аспект степу, КП №2)

Вступ

Людина – це частиночка природи. І саме природі ми зобов’язані своїм існуванням, своєю досконалістю,могутністю. Люди не можуть жити без чистого повітря, води , свіжої зелені, сонячних променів, ніжності квітів, співу пташок, енергійності тварин.

… Усе живе у цьому світі вимагає уваги й поваги. Ніякі найкращі твори мистецтва не замінять відчуття краси незайманої природи.

В природі можна відчути себе її частинкою, вдихнути ковток свіжого аромату та поспілкуватися з нею. Чарівним, загадковим і неповторним куточком природи нашої малої Батьківщини є природна екосистема – балки Радутна .

Одним із важливих напрямків національної системи виховання є формування екологічного світогляду, культури, гармонійних стосунків людини і природи.

Проблема бережливого ставлення до природи, охорони навколишнього середовища, поліпшення екологічної ситуації є досить актуальною для нашої місцевості, району, області, України та всієї планети. Необхідно якомога швидше виховати покоління людей із новим екологічним мисленням, які б берегли землю, ліс, степ, воду, повітря, рослин, тварин та дбайливо ставилися до природи.

Успіх у цій справі залежить, перш за все, від усвідомлення важливості цього завдання, від переконаності, вміння і звички постійно, на кожному кроці оберігати рідну природу, лікувати ті рани, які вже їй нанесено, і не допустити появи нових.

Система безперервної екологічної освіти і виховання будується та розвивається на основі чинних державних законів України, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Особливе місце у формування екологічного світогляду належить природоохоронній, дослідницькій, еколого-натуралістичній роботі, тому, що участь у ній передбачає постійне спілкування з природою. Чим краще дитина знає, цінує природу, тим відповідальніше вона ставиться до неї.

Важливою формою екологічної освіти та пропаганди природоохоронних заходів є створення навчальних екологічних стежин, що займають важливе місце в екологічній освіті і формуванні екологічної світогляду підростаючого покоління.

Екологічні або навчальні стежини є однією з перспективних форм природно-пізнавальної роботи, вони дають можливість дітям і дорослим розширити свої уявлення і знання про природу, побачити незвичайне у звичайному, спонукають до спілкування з природою.


Екскурсії – важлива форма роботи з учнями на екологічній стежині.

Будь – яка екскурсія проводиться з метою вивчення матеріалу, конкретизації, узагальнення. Велике значення мають екскурсії в природу для вивчення видового складу екосистем, цілісності та взаємозв’язків у них, вплив екологічних факторів.

На сучасному етапі дедалі актуальнішим стає питання

« виховання громадянина України, формування особистості учня, розвиток його здібностей та обдарувань».

ХХІ століття – це час переходу до високотехнічного інформування суспільства. У ньому якість освіти, культури всього населення набувають для економічного і соціального поступу держави вирішального значення. Розвиток суспільства впливає і на зміну особливостей методів та завдань освіти.

Одне із завдань сучасної школи – це виховання компетентної особистості, яка володіє знаннями, є професіоналом, вміє застосувати знання і бере на себе відповідальність.

Бути компетентним означає вміти мобілізувати в даній ситуації здобуті вміння, навички та досвід. Отже, компетенція поєднує мобілізацію знань і поведінкових стосунків, які налаштовують на умови конкретної діяльності. Окрім володіння науковими та методичними знаннями необхідно знати основні компоненти процесу навчання, бути добре обізнаним з філософськими положеннями щодо шляхів пізнання істини.

В основі пізнання об’єктивної реальності лежить дві класичні формули:



  • Пізнання як відбиття у свідомості людини об’єктивної дійсності;

  • Від живого споглядання – до абстрактного мислення і від нього – до практики.

Відмінність між діалектичним шляхом пізнання та учнівським полягає в тому, що другий відбувається під керівництвом вчителя, який стимулює пізнавальну діяльність, розвиває інтерес. Початковим етапом у пізнанні навколишнього середовища є чуттєве сприйняття речей та явищ. На цьому етапі основним є відчуття. На їхній основі формуються уявлення, які зберігаються у пам’яті. Відчуття та уявлення створюють умови для формування понять. Це і є місточком між чуттєвим та логічним. Отже, на фундаментальній сходинці основними формами пізнання є відчуття та уявлення.

Сприйняття ж треба організувати так, щоб у ньому брало участь якомога більше аналізаторів. Таким чином, у процесі екскурсії у природу школярі оволодівають конкретними екологічними знаннями , переконуються в неминущій цінності природи і в необхідності бережливого ставлення до неї.

Ласкаво запрошую на подорож екологічною стежиною балки Радутна!

Екологічна стежина балки Радутна.

Екологічна стежина являє собою унікальну форму поєднання відпочинку і природоохоронної пропаганди. Це своєрідна навчальна лабораторія в природних умовах. Вона доступна в різні пори року.

Головним завданням створення екологічної стежини є :

навчити дітей впізнавати в природі вивчені живі об’єкти, бачити ознаки їх пристосування до умов існування, біологічні ритми, пояснювати їх екологічне значення.



Основними функціями екологічної стежини є :

Розвивальна – формування екологічної свідомості, культури, формування екологічного мислення, як складової загальної культури;

Виховна – залучення дітей до спілкування з природою;



Навчальна – формування в дітей навичок перенесення екологічних знань у реальне життя .

У Володимирівській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів екологічна та природоохоронна освіта учнів відбувається в різних напрямках: на уроках, заняттях гуртках, під час проведення екскурсій, у процесі суспільно - корисної праці, різних масових заходах, природоохоронних акція, проектах тощо.

Вчителями та учнями нашої школи екологічна стежина створена і працює з 1984 року

( 30 років). Кожного разу подорожуючи стежиною ми відкриваємо нові невідомі сторінки в житті природи цієї території. Для різних поколінь учнів – це є наснагою навчальної, емоційної і творчої діяльності. Робота на екологічній стежині проводяться комплексно вчителями – географії – Назаренко Л.М., біології – Мажара С.П., фізики – Стукало Т.О. для учнів 5-11 класів, а також просвітницьку для учнів 1-4 класів.

А так хочеться побачити первісну красу степу! І це можливо, адже ще збереглися куточки з дикою рослинністю, із заростями ковили, молочаю, типчаку та чебрецю.

Поєднання такої краси можна побачити і відчути подорожуючи стежинами нашої балки ознайомлюючись з природою степової зони Дніпропетровщини, адже для кожної людини образ Батьківщини неодмінно пов’язаний із знайомими з дитинства стежинами.

Любіть природу, спілкуйтеся з нею. Станьте справжніми друзями природи. Пам’ятайте: чим більше буде друзів у природи, тим більшою є ймовірність дихати свіжим повітрям, милуватися красою довкілля.

Екологічна стежина – різновид організаційного маршруту на місцевості задля пропаганди охорони довкілля, виховання екологічної культури.

Навчання й активний відпочинок – це поєднання освітнього й виховного компоненту, а стежина поєднує ділянки екологічного практикуму і природоохоронної діяльності, спостереження, наукові дослідження, проектування природоохоронної діяльності, пропагування раціональної поведінки в природі – це неповний список учнівських справ.

Головне завдання екологічної стежки – навчити учнів впізнавати у природі вивчені живі об’єкти, бачити ознаки їх пристосування, біологічні ритми, екологічні зміни.

Наша екологічна стежка має практично-екскурсійний напрямок (відпрацьовуються лабораторні і практичні, науково-дослідницькі роботи, спортивно-оздоровча, ігрова, творча, проектна діяльність) . Це творча лабораторія вчителів : біології, географії і фізики.



Геоботанічна характеристика балки Радутна

Балка розташова в межах Придніпровської височини в основі, якої лежить Український кристалічний щит Східно – Європеської платформи. Основна форма рельєфу – яружно балочна.

Геоботанічна характеристика балки базується на кліматі помірно континентальному, річна кількість опадів – 380 – 400 мм., середня температура січня - -5 С, а липня - + 24 С, без морозний період триває 160 – 175 днів. По геоботанічному районуванню – це зона степу, підзона різнотравно- типчаково – ковилового степу. Грунти – типові чорноземи, на схилах балки – глинясті.

Флористий склад балки надзвичайно багатий і різноманітний. Тут найвища насиченість рослинного покриву ( до 40 – 80 видів на 1 кв.метр).

Це обумовлено: багатством грунтів та відносно стародавністю степової рослинності.

Весняний аспект степу – ранньоквітучі рослини – рослини з коротким періодом вегетації ефемероїди та ефемери.



Ефемероїди – багаторічні рослини з дуже коротким вегетаційним періодом. Їх наземні органи живуть декілька тижнів, а потім відмирають. Більшу частину року ефемероїди проводять в стані спокою у вигляді бульб, цибулин, кореневищ. Розрізняють ефемероїди посушливих областей ( пустелі 0 степи) і лісових районів з достатньою вологістю.

Ефемери- ( одноденні, короткочасні) – однорічні рослини з коротким вегетаційним періодом, поширенні в пустелях, напівпустелях, степах. Розрізняють ярові ефемери, весь цикл розвитку проходе в дуже короткий весняний період, при достатньому зволоженні грунту і помірній температурі повітря і озимі ефемери, які починають свій розвиток осінню або зимою, але основний ріст, цвітіння і плодоносіння проходить весною.

З ранньої весни і до пізньої осені через 2 – 3 тижні, а інколи і менше, степ змінюється то жовтим, то фіолетовим, білим, блакитним від масового цвітіння тих чи інших пануючих рослин. Це явище отримало назву зміни аспектів, віддзеркалюючи одну із прекрасних особливостей степової рослинності – дивовижна різноманітність сезонної ритміки видового складу.



Господарське значення степу надзвичайно велике:

  1. Антропогенні ландшафти – поля різноманітних сільськогосподарських культур;

  2. Пасовища;

  3. Збережені ділянки природної степової рослинності являють велику наукову цінність і потребують самої вимогливої охорони.

Грунти найродючіші – чорноземні, майже повністю розорані. Ділянки цілинного степу збереглися головним чином на незручних для оранки землях – на схилах балок і ярів, в лісосмугах.

Клімат – помірно – континентальний, теплий і сухий. Літо жарке і посушливе, зима – морозна, малосніжна, опадів – до 450 мм в рік.

Рослинний покрив степу утворений переважно багаторічними травами, добре пристосованими до сухого клімату. Це в першу чергу дерновинні злаки: ковила

( роду Stipa), типчак ( Festura Sulcata), тонконіг ( Koeleria cristata), житняки (види роду Aqrapyron) та інші.

Дерновина досягає до 10 см і більше, утворена багаторічними пагонами і короткими безплідними пагонами. Вона містить багато відмерлих решток старих стебел, листя, яке володіє властивістю енергійно вбирати талу і дощову воду та довго її втримувати. Кореневищних рослин дуже мало.

Листя степових рослин пристосовані до відповідного клімату:



  • Вузькі, дрібні листкові пластинки;

  • Опушені;

  • Поверхня покрита воском або іншими водонепроникними речовинами:

  • Більшість листя має забарвлення не яскраве, приглушені зелені відтінки.

Але серед них є і такі у яких стебла і листя не виражають ознак посухостійкості. Це рослини з особливо потужними, глибокими кореневими системами, які не потребують спеціальних пристосувань, які зменшують випаровування.

До паспорта додається: макет, карта-схема та біолого-географічний опис зупинок маршруту.


«Мереживо казкове – нащадкам завіщаєм,

Нехай у них від щастя душа завжди співа!

Бо доки край живе – Вкраїно, ти жива!

Давайте збережем, примножим те, що маєм,
О. Ткачук смт. Томаківка


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка