Сценарій літературної вітальні Агата Крісті всесвітньо



Скачати 176.92 Kb.
Дата конвертації07.11.2018
Розмір176.92 Kb.
ТипСценарій
Сценарій літературної вітальні

«Агата Крісті – всесвітньо відома «королева детективу»

(слайд №1)

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчім шляхом Агати Крісті, сприяти створенню в уяві школярів образу талановитої письменниці, визначної особистості, яка залишила слід у культурному житті людства та серцях мільйонів читачів усього світу; розвивати читацькі компетентності школярів, критичне мислення, зв’язне мовлення; виховувати шанобливе ставлення до літератури, кращих зразків детективного жанру, творчості «королеви детективу» Агати Крісті.

Обладнання: фрагменти з кінофільмів за творами Агати Крісті, комп’ютерна презентація, портретне зображення Агати Крісті , виставка книг письменниці.

Задіяні засоби: учитель, 5 «біографів», 2 «літературознавці», учні, що приймають участь в інсценізації уривків творів А. Крісті.

Хід заходу

(слайд №2)

Учитель. Сьогодні нашу літературну вітальню ми присвячуємо видатній англійській письменниці Агати Крісті , чиє 125-річчя від дня народження цими днями широко відмічається у всьому світі.

Гадаю, ім’я А. Крісті добре відоме кожному з вас. Хтось, можливо, захоплюється детективами письменниці, хтось переглядав фільми за творами А. Крісті.

Хто хотів би розповісти про свою зустріч із творчістю письменниці? Поділіться враженнями.

Троє-четверо учнів діляться враженнями про прочитані твори.

(слайд №3)

Учитель. Англійську письменницю А. Крісті вважають «королевою детективу». Вона - в п’ятірці найвідоміших у світі авторів детективів і найбільш публікованих письменників за всю історію людства (понад 60 детективних романів, 6 психологічних романів (під псевдонімом), 19 збірок оповідань і 16 п’єс. Її книги видані тиражем понад 4 мільярди примірників і перекладені більш ніж на 100 мов світу. Створені А. Крісті персонажі – детектив –професіонал Еркюль Пуаро та наділена дивовижною інтуіцією та спостережливістю міс Марпл із села Сент-Мері- Мід – завоювали величезну популярність, посівши місце в одній шерензі з такими героями, як Шерлок Холмс англійця А. Конан Дойла та Мегре француза Жоржа Сіменона.

Особисте життя письменниці також схоже на детектив. За 85 років у житті А.Крісті траплялися події, гідні найбільш висококласного детективу. Зрада чоловіка і втрата пам’яті, доленосна зустріч в Іраку і титул леді, отриманий разом з орденом Британської імперії… Піаністка, медсестра, завзята мандрівниця, «королева детективу» А. Крісті прожила відпущений їй Богом час насичено і яскраво.

Давайте перегорнемо окремі сторінки біографії видатної письменниці, яка залишила по собі такий значний слід в літературі.

(слайд №4)

На сцені( або в кабінеті) стоять по діагоналі 2 столи, прикрашені свічниками. Це для «літературознавців» та «біографів». Звучить музична тема з кінофільму «Шерлок Холмс». «Біографи» та «літературознавці» займають свої місця.

1-й « біограф». А. Крісті народилася в щасливій і дружній сім’ї Фредеріка та Клари Міллер у приморському містечку Торкі (слайд №5). Її ранні роки промайнули в атмосфері затишку батьківського дому в маєтку Ешфілд(слайд №6). В «Автобіографії» Крісті писала: «В мене було щасливе дитинство. У мене був дім і сад(слайд №7), які я любила, розумна і терпляча няня (слайд №8), батько та мати, котрі любили одне одного й були справді щасливі у шлюбі» (слайд №9).

Цитату з «Автобіографії» промовляє дівчинка, яка грає роль маленької Агати Крісті.

2-й «біограф». Її вважали не надто кмітливою (слайд №10). Мама і тато змушені були констатувати: на відміну від брата Монті і сестри Медж – живих, енергійних, які ніколи не лізуть в карман за словом у кишеню, – маленька Агата тільки те й робила, що губилася, ніяковіла і запиналася.

Не могла похвалитися Агата й успіхами в навчанні. Втім у ту пору навчання для дівчинки було поняттям цілком абстрактним – навіть відвідувати школу не було ніякої необхідності. Панянок з малолітства готували виключно до вдалого заміжжя. Тому їх навчали рукоділлю, музиці, танцям (слайд №11).



3-й «біограф». Агата абсолютно ігнорувала іграшки, які купувалися батьками, - вона могла годинами катати по садових доріжках старенький обруч. Пізніше А. Крісті так згадувала ці ігри: «…Обруч по черзі перетворювався на коня, морське чудовисько і залізницю. Ганяючи обруч по стежках саду, я ставала то мандрівним лицарем в обладунках, то придворною дамою верхи на білому коні…».

Знову цитату промовляє дівчинка, що грає роль маленької Агати Крісті.

4-й біограф. Одного разу няня , поспостерігавши за дівчинкою уважніше, виявила, що Агата, залишаючись на самоті, безперервно розмовляє сама з собою. Тобто навіть не з собою, а з неіснуючими співрозмовниками. Вдома вона вела довгі бесіди з якимись кошенятами, а в саду віталася з деревами і розпитувала їх про події минулої ночі..

Мати Агати вважала, що дітям не можна дозволяти читати, поки їм не виповниться 8 років. Але з самого раннього дитинства маленька Агата виявляла підвищений інтерес до «букв-закорлючок».

В один прекрасний день гувернантка звернулася до матері чотирирічної дівчинки зі словами: (далі ведуть діалог няня та матір Агати).

Няня. Боюся, мадам, міс Агата вміє вже читати.

Матір Агати, вислухавши няню, хапається за голову і разом з нянею виходить .

Так в 4 роки, на подив няні і батьків, вона самостійно почала читати – і з тих пір не розлучалася з книгами. Збірки казок стають для маленької Агати найбажанішим подарунком на свята, а бібліотека в навчальній кімнаті зазнає частих набігів меншенької (слайд №12).

5-й «біограф». Настільною книгою Агати стала «Аліса в Країні Див» Льюїса Керролла. А перший почутий нею детектив – «Блакитний карбункул» Артура Конан Дойла – розповіла маленькій Агаті її сестра Меджі. Як потім згадувала Агата, саме тоді « в якомусь куточку мого мозку, де народжуються теми для книг, з’явилася думка: «Коли-небудь я сама напишу детективний роман». Згодом саме на прикладах книжок Конан Дойла Агата Крісті вчилася писати свої детективні твори.

1-й «біограф». Перше оповідання Агата написала в 1896 році, висловивши в ньому свою заповітну дитячу мрію – бути справжньою леді.

Дівчинка навчалася належним леді манерам, брала уроки гри на фортепіано і займалася з домашньою вчителькою. Читати вона почала рано, але чистописання, граматика і орфографія давалися їй куди важче. Варто зауважити, що до кінця своїх днів, ставши вже великою письменницею, вона часто припускала грубих граматичних помилок (слайд № 13).

Зате математика приводила її в захват. Агаті здавалося, що за умовами найпростіших завдань ховається справжня інтрига (далі розповідає Бегічева Настя – «маленька» Агата).

За партою сидить і працює маленька дівчина.

Агата. У Джона 5 яблук, у Джорджа – 6. Хто з цих хлопчиків любить яблука більше? Звідки вони взагалі взяли яблука?І чи не станеться що-небудь з Джоном, якщо він зїсть яблуко, подароване йому Джорджем?

Дівчина розмірковує, а потім знов продовжує працювати.

2-й «біограф». Життя Агати , як і всієї родини Міллер, було безтурботним: стабільний дохід у вигляді відсотків з дідового капіталу, світське товариство в Ешфілді (слайд №14), літні поїздки до Франції… « Я не підозрювала, що за дверима дитячої є інший, не такий приємний світ»,- згадувала згодом Агата.

Але в листопаді 1901 року помер батько дівчинки, Фред Міллер. Приголомшена горем, одинадцятирічна Агата не відразу зрозуміла, що життя сім’ї змінилося.

Раптово ставши вдовою, Клара тижнями не виходила зі своєї спальні, відмовляючись спілкуватися навіть з дітьми. Медж, гордість батька, вийшла заміж. Монті переживав смерть батька важче за інших (він був улюбленцем Фреда) і, не в силах залишатися в спорожнілому будинку, завербувався добровольцем до Індії. На довершення всього з’ясувалося, що фінансове становище сім’ї далеко не таке стабільне, як здавалося. Спадщини не вистачало навіть на утримання будинку, і тільки допомога рідних дала змогу Кларі уникнути продажу маєтку (слайд №15).

3-й «біограф». Сім’я розпадалася на очах, і Агата відчайдушно чіплялась за те єдине, що залишилося незмінним: вона більш ніж коли-небудь намагалася бути леді.

На своєму уявному гербі вона написала девіз королеви Марго: «Посміхайся, навіть якщо завалиться Всесвіт». Через багато років А. Крісті згадувала:



Виходить « 11-річна Агата» (Настя Бегічева).

Агата. Тоді я й зрозуміла. Що бути леді – це не означає носити красиві плаття . Бути леді – значить спокійно і з гідністю сприймати удари долі, у міру сил допомагати тим, кого любиш, і не скаржитися, навіть якщо здається, що сил більше немає.

3-й «біограф». Цей життєвий урок стане в пригоді Агаті ще багато разів.

4-й «біограф». У ці важкі роки Агату всіляко підтримує її сестра Медж. За її наполяганням Агата надсилає один зі своїх віршів до місцевої газети – і його публікують! Маючи змогу розпоряджатися своїм часом, Агата читала все, що потрапляла під руку, годинами просиджувала за роялем і навіть написала оперету. «У леді має бути пристойна освіта», - втішала себе Агата, збираючись у паризький пансіон, куди її відправили в 1906 році на навчання (ці слова вимовляє старшокласниця, що виконує роль Агати- підлітка).

У цьому пансіоні дівчинка протрималася лише кілька місяців. Вона дуже сумувала за домом і дуже погано вчилася. Її особистим рекордом стали 25 помилок у диктанті і непритомність перед шкільним концертом, на якому Агата повинна була зіграти 2 маленькі фортепіанні п’єси. Тоді вона вперше відчула непереборний страх сцени і пізніше не раз жартувала, що обрала професію письменника тому, що письменник може роками не виходити на люди.



5-й «біограф». Наступні 2 роки Агата провела в пансіоні міс Драйден у Парижі, а коли повернулася додому, родичі не впізнали «некмітливу» Агату:

за час навчання вона перетворилася на красиву блондинку з довгим, нижче пояса, волоссям і млосним поглядом блакитних очей.

Невдовзі на одній із вечірок Агата познайомилася Арчібальдом Крісті, пілотом Королівського повітряного корпусу, приємним молодим чоловіком, який боязко, але наполегливо починає за нею упадати.

Під час цієї розповіді виходять старшокласник і старшокласниця, які «ілюструють» розповідь «біографа».

5-й «біограф». Тим часом наближалася війна. У роки 1-ої світової війни Агата Міллер працювала медсестрою у військовому госпіталі і вчилася фармакології (слайд №17). Саме тоді вона, у перервах між чергуванням, почала писати детективи. А професія фармаколога їй у цьому допомогла.

Учитель. Справді. Можливо, Агата Крісті ніколи б не стала «королевою детективу», якби не здобула професії фармацевта (слайд №18). Інформація про ліки, отрути, необхідну медичну допомогу, про симптоми хвороб – усе це вона використала в романах з великим знанням справи.

Під час проходження практики в аптеці вона познайомилася з дивакуватим і зловісним персонажем. Цей старий аптекар мав репутацію кращого знавця отрут. Якось він показав дівчині маленьку пляшечку з якоюсь темною густою рідиною.

-А чи знаєте ви, міс Міллер, що це? – запитав він і, не чекаючи відповіді, сказав:

-Це – кураре, мій найкращий друг. Я з ним ніколи не розлучаюся. Так я відчуваю себе сильнішим (слайд №19)!

З того часу вбивства за допомогою отрути увійшли до сюжетів більшості детективів молодої письменниці. На питання журналістів:


  • Чому ви надаєте перевагу отрутам ? - Крісті відповідала:

  • Мерці в калюжі крові мені не подобаються. Вогнепальної зброї я намагаюся уникати. Бо нічого не розумію в ній. Ось отруювати набагато легше – в отрутах я розбираюся.

Цитату промовляє дівчина, що грає роль дорослої молодої письменниці.

Та повернемося до подій, які відбувалися в житті Агати після зустрічі з Арчібальдом Крісті.



1-й « біограф». 24 грудня 1914 року Агата вийшла заміж за Арчібальда Крісті. Майже відразу після церемонії Арчі змушений був виїхати до Франції, а Агата повернулася в госпіталь, де її перевели як дипломованого фармаколога в аптечне відділення. Нові обов’язки забирали у неї набагато менше часу. Тоді-то підкинута старшою сестрою Медж думка – написати детективний роман – і пустила міцне коріння. Так з’явився її перший детектив «Таємнича пригода в Стайлз» (слайд №20).

2-й «біограф». У 1919 році Агата народила доньку Розалінду(слайд №21). Вона з головою поринула в сімейне життя. Та щастя молодої мами затьмарювала нестача грошей. Арчі непогано заробляв, але витрачав ще більше. Коли ж йому набридли скарги дружини, він, бажаючи її відволікти, запитав: «А як поживають твої детективи?»

У 1920 році Агата Крісті згадала про лист з видавництва «Бодл Хед», в якому їй пропонували 25 фунтів за публікацію «Таємничого злочину в Стайлз». Книга мала успіх, і Арчі сказав: «Тепер ти можеш заробити купу грошей!» (слайд №22).

Цією фразою він в одну хвилину перетворив Агату-любительку в Агату-професіонала. Вона зрозуміла, що не перестане писати, поки їй платять.

3-й «біограф». А потім настав 1926 рік, один з найстрашніших у житті Агати Крісті. Захворіла і померла її мама Клара. Про брата Монті говорили як про безнадійного наркомана. До того ж після виходу роману «Убивство Роджера Екройда», в якому розповідь ведеться від імені вбивці, Агату звинуватили в порушенні канонів класичного детективу. Це стало приводом для розриву контракту з видавництвом. І нарешті Арчі оголосив про те, що закохався в іншу жінку і хоче розлучення (слайд №23)…

4-й «біограф». У ніч з 3 на 4 грудня 1926 року Агата Крісті зникає(слайд №24). Десять днів поліція графства безуспішно розшукує знамениту письменницю, але знаходить лише її порожній автомобіль марки «Морріс Каулі» і черевички з коричневої шкіри (слайд №25)… А 14 грудня Агата сама повертається додому – свіжа, повна сил і впевнена в собі (слайд №26). Адміністрація санаторію Харроугейт в графстві Йоркшир стверджувала, що весь цей час місіс Крісті провела у них під ім’ям терези Ніл.

Сама Агата до кінця життя віртуозно обходила питання свого зникнення, а одному надокучливому журналісту сказала, що нічого не пам’ятає. З його легкої руки версія про тимчасову амнезію Агати Крісті стала офіційною.



Ця таємниця письменниці не дає спокою сучасникам і в наш час, і вони продовжують висувати версію за версією.

Показ уривку з фільму « Лікар Хто», 7 серія.

5-й «біограф». У квітні 1928 року Агата Крісті в східному експресі відвідала Стамбул (слайд№27), Дамаск, перетнула пустелю і прибула до Багдада.

Ця подорож, на яку вона зважилася, щоб прийти в себе після поховання матері, ув’язнення брата Монті в психіатричній лікарні і розлучення з Арчі, подарувала Агаті сюжети для нових романів та нового чоловіка – відомого археолога Макса Меллоуна (слайд№28).

Коли Макс запропонував Агаті руку і серце, вона була приголомшена! І першою її реакцією було відмовити: адже вона старша за нього на 14 років, розлучена, виховує доньку і більше дітей мати не хоче. Та Макс рішуче розбив її аргументи: різниця у віці – це не перешкода, він завжди хотів одружитися з жінкою старшою за себе, тому що легковажні ровесниці його зовсім не цікавлять (слайд №29).

Дочка Агати Розалінда ставиться до нього зовсім непогано; та й небажання Крісті ще раз стати матір’ю його не збентежило.



1-й «біограф»(слайд №30). Союз з настільки молодою людиною після недавнього невдалого шлюбу лякав Агату, але вона обожнювала ризик, особливо в коханні. Інтелект, ніжність, відданість – ці якості Макса переважили терези (слайд№31)

2-й «біограф». Цей шлюб Агати був надзвичайно вдалим, щасливим і довгим. На предмет своєї різниці у віці з чоловіком жінка любила жартувати: «Макс – археолог. А археологи обожнюють старовину. Чим старшою стаю, тим більше я йому цікава» (слайд №32).

Вони любили подорожі: Сирія, Іран, Індія,Цейлон (слайд№33)… Люди абсолютно різних професій і віку, вони зрозуміли, що однаково сприймають красу. Незабаром Агата навчилася професійно фотографувати розкопки і супроводжувала чоловіка у всіх експедиціях. Сидячи в наметі, вона готувала обіди і… придумувала чергове «вбивство».

  • Жертви цікавлять мене більше, ніж злочинці, хоч сюжети своїх детективних творів я знаходжу за миттям посуду. Це таке безглузде заняття, що мимоволі виникає думка про вбивство(слайд №34).

Ці слова вимовляє дівчина, що грає роль молодої Агати Крісті.

2-й «біограф». Іноді жили вони в лондонській квартирі або в маленькому будиночку в провінції. Це були щасливі дні, сповнені кохання, тепла і гумору(слайд №35).

3-й «біограф». Під час Другої світової війни Агата Крісті працювала фармацевтом у лондонському шпиталі. У Франції був убитий чоловік її доньки Розалінди; напівсиротою зостався єдиний онук Крісті Метью.

-Війна нічого не вирішує, - пише Агата Крісті в «Автобіографії», - і виграти війну так само згубно, як і програти її… Ми повинні навчитися уникати воєн, тому що вона руйнує як нас самих, так і наших суперників». Цей тверезий висновок народжений гірким досвідом (слайд 36).

Цитату промовляє учениця, що грає роль молодої письменниці.

Учитель. Агата Крісті прожила довге життя і досягла величезного успіху. У 1956 році (слайд №37) письменницю нагородили орденом Британської імперії, а 1971 року за досягнення в галузі літератури Агата Крісті удостоїлася звання Кавалердами ордена Британської імперії.

Успіх, матеріальний добробут зовсім не змінили Агату Крісті. До останніх днів свого життя вона залишалася скромною, тактовною, відданою своїй улюбленій письменницькій справі (уривок з док. фільму «Видатні жінки ХХ століття»). Неприйняття пози, нелюбов до слів, мовлених на публіку, завжди були притаманні А. Крісті. Титулована «дама-кавалер», удостоєна ордена Британської імперії, жила вельми замкнутим життям: ніколи й ніде не виголошувала промов, понад усе любила залишатися на самоті у колі персонажів, створених силою її творчої уяви, у світі, який їх оточує, і який, за словами одного з критиків, ми можемо назвати «справжньою Англією» (слайд №38).

Спокійне сімейне життя (слайд№39), позбавлене сенсацій, було більш за все до душі «найбільш друкованій письменниці світу», якою оголосило Агату Крісті на початку 70-х років ЮНЕСКО (слайд №40).

Давайте звернемося до творчого спадку «королеви детективу». Надамо слово «літературознавцям» (слайд №41).



1-й «літературознавець». Справді, Агата Крісті відома в усьому світі як «королева детективу». Близько одного мільярда примірників її творів продано англійською мовою, ще один мільярд – у перекладі на 100 іноземних мов. За кількістю видань твори Агати Крісті поступаються лише Біблії та творам В. Шекспіра.

Серед величезного творчого спадку Агати Крісті найбільшої популярності здобули детективні романи: «Убивство Роджера Екройда», «Убивство за абеткою», «Труп у бібліотеці», «Кривий будиночок», «Східний експрес».



Кращим своїм твором Агата Крісті вважала роман «Десять негренят».

Дивимося буктрейлер «Десять негренят», який створив учень школи.

2-й « літературознавець»(слайд №42). Світ романів Крісті – це світ провінційної Англії; героями її книг є лікарі, адвокати, комерсанти, іноді актори чи художники, власники невеликих маєтків, офіцери та відставні військовики, лакеї, покоївки. У цьому середовищі під виглядом зовнішнього добробуту і благопристойності криються свої таємниці; проза буденного існування вибухає скоєним убивством; усе рухається, сюжет детективної оповіді починає розкручуватися. Читач включається в те, що відбувається, слідкуючи за ходом подій з особливою увагою.

1-й «літературознавець». Детективи Крісті посутньо відрізняються від стереотипів «поліцейського роману». У її книгах відсутні описи жахів, насильства, катувань; у них нема смакування жорстокості та садизму. Критики називають її твори «інтуїтивними» детективами, у яких розкриття злочину відбувається завдяки притаманній героям психологічній проникливості. Головний акцент робиться не на дослідженні доказів, а на змісті та структурі діалогу, на спостереженнях за поведінкою персонажів, на виявленні аналогій, котрі дозволяють зробити певні висновки. Все вивірено, деталі значущі, реалії побуту достеменні та виразні, і все освітлено тонким гумором, різноманітні можливості якого Крісті майстерно використовує (слайд №43).

2-й літературознавець. Образи детективів-слідчих у романах Агати Крісті вельми різноманітні. Особливий інтерес серед них становлять бельгієць Еркюль Пуаро (слайд №44), котрий поїздив по світу і чимало побачив на своєму віку, та стара діва міс Джейн Марпл (слайд №45), наділена гострим, як бритва, розумом і разючою спостережливістю, що дозволяє їй, не виходячи за межі «свого села», розплутувати причини та наслідки загадкових випадків.

Звучить музика. Виходять міс Марпл та Еркюль Пуаро.

П. Яка зустріч, міс Марпл! Я радий вас бачити( міс Марпл простягає руку, а Пуаро цілує її). Вітаю вас, колего!

М. Я теж рада вас бачити: ви не вважаєте мене суперником, дилетантом, а колегою.

П. Не просто колегою! Я захоплююся вашими методами: хто б міг подумати, що ви, стримана англійка, справжня леді, можете бути караючою Немезидою!

Демонструється уривок з фільму «Міс Марпл».

М. Дякую вам. Не хочу бути схожою на героїв байок Езопа, які хвалять один одного, але не можна не бути враженою працею ваших «сірих клітинок», як ви любите висловлюватися. Варто лише згадати ваші гучні справи, які наша видатна сучасниця Агата Крісті відобразила в своїх найвідоміших романах.

Демонструється уривок з фільму «Еркюль Пуаро».

П.Спасибі! Вбивство людини або насильство над нею – найбільше зло. Ми з ним боремося з вами без допомоги цілого штату поліцейських, власними силами. Боремося кожен по-своєму: ви завдяки незвичайній, дивовижній інтуїції, знанню життя та психології людей (слайд №46).

М. А ви бездоганному дедуктивному аналізу.

П.І нехай ми не перемогли, не здолали все зло на світі, все ж таки приємно усвідомлювати, що й не стояли осторонь.

М. До речі! У мене якраз для вас є цікава справа, яка потребує вашого дедуктивного досвіду. Якщо не заперечуєте, можемо обговорити її разом.

П. З радістю готовий взяти участь!

Звучить музика. Пуаро бере міс Марпл під руку, і вони вдвох виходять.

Учитель (слайд №47). Останнім, виданим за життя Агати Крісті, став роман «Завіса». Крісті довго не наважувалася опублікувати його, немов передчуваючи, що це реквієм. За сюжетом твору, в Стайлзі (місці дії 1-го роману), розгадавши чергове вбивство, Еркюль Пуаро гине.

Гра Пуаро завершилася; життя видатної письменниці добігало кінця. Прощальний лист Пуаро – ніби прощання Агати з її читачами: «Ми ніколи не ступимо разом на стежку із злочинних слідів. Але це було прекрасне життя! Ах, яке це було прекрасне життя!»

Агата Крісті померла в 1976 році (слайд №48). Останнім записом в її автобіографії були слова: «Спасибі тобі, Боже, за моє хороше життя і за всю любов, що була мені дарована».

Хоч письменниця пішла з життя досить давно, однак цікавість до її творів не згасає. На засіданні нашої літературної вітальні присутній журналіст-початківець, десятикласник гімназії №130 Башмаков Андрій. Він представляє дитячу та юнацьку газету «Я» Дніпропетровського палацу дітей та юнацтва. Андрій хотів би поставити присутнім декілька запитань.



Учень опитує присутніх, нотуючи відповіді. Закінчивши роботу, сідає.

Учитель. Засідання літературної вітальні добігло кінця. Бажаємо всім найкращого…
Каталог: uploads -> editor -> 2549
editor -> Конкурс «Учитель року 2016»
editor -> Індивідуальний характер перевірки
editor -> Відділ освіти Нікопольської міської ради Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №8»
editor -> Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах продовженого дня./ Упорядник Л. В. Пономаренко Пирятин: рмк, 2015
editor -> Гайдаренко Світлана Анатоліївна
editor -> Сталий розвиток суспільства
editor -> Бібліотечні уроки для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2013 Греджева Н. О
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації
2549 -> Світ прекрасний навколо тебе Сонце ясне і синє небо


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка