Сценарій подорожі уроку в 6 класі сім чудес світу підготували Колодязна О. М. вчитель історії бібліотекар Дзекельова О. В




Сторінка5/5
Дата конвертації30.09.2017
Розмір1,2 Mb.
1   2   3   4   5

Вчитель:Звичайно ми не могли оминути і нашу рідну батьківщину, давайте помилуємося прекрасними видатними пам’ятками ,які складають сім чудес України.

Перегляд відеоматеріалу.

Вчитель : подорож древніми місцями – це не просто екскурс в історію заради цікавості. Це пізнання вами самих себе,адже без знання минулого в нас не може бути майбутнього. Чи залишить наше покоління після себе щось гідне уваги і замилування!!!Перегляд відеоматеріалу.




Вчитель: домашнім завдання буде поміркувати, які б ви визначили сім чудес світу,письмово.


ДОДАТКИ

1 Від Каїра, столиці Єгипту, далеко на південь, тягнеться ланцюг гострих штучних гір білого й жовтуватого кольору. Це піраміди. Найбільша з них – піраміда фараона Хеопса – висотою близько 147 м, побудована близько 5 тис. років тому, у XXVIII столітті до н.е. Лишена 2 метри нижча від неї піраміда Хефрена. Цьому фараонові гробниця величиною з гору видалася недостатньою, і він наказав поставити поруч з нею кам’яного стража, витесаного з цілої скелі. У цього охоронця гробниці обличчя людини і тулуб лева. А назвали його Сфінксом. Образ Сфінкса, мудрого, як людина, і сильного, як лев, викликав невимовний жах, і люди називали його батьком жаху.

У Єгипті знайдено понад сотні пірамід різного розміру. Найвідоміші з них – три, що складають єдиний комплекс у Гізі: піраміда Хеопса, Хефрена і Мікерина. Пірамідам притаманна одна незвичайна властивість: їхня велич вражає лише на відстані. Сучасні туристи часто бувають розчаровані, коли вперше бачать піраміди, тому що уявляли їх набагато більшими. Але варто відійти від кам’яного колоса подалі – і піраміда відразуж набуває монументальності.

Нам відоме ім’я першого архітектора пірамід. Його звали Імхотеп, і жив він у часи фараона Джосера, що вирішив побудувати собі гробницю за життя. Але, піклуючись про збереження свого тіла після смерті, фараон розпорядився удосконалити її, щоб захистити від пограбування. Імхотеп довів розміри споруди до неймовірних масштабів і надав їй пірамідальної форми.

Особливо вражає точність розмірів і пропорцій пірамід. Їхні основи являють собою правильний квадрат. До речі, орієнтований цей квадрат за сторонами світу. Саме чіткі форми величезних пірамід повинні постійно нагадувати живим про велич фараонів.




2 Інше «чудо світу» - висячі сади Семіраміди – знаходилося в найбільшому і найбагатшому місті Древнього Сходу – Вавилоні. Створення цих садів легенда пов’язує з ім’ям цариці Семіраміди. Насправді вони були створені за наказом царя Новоходоносора в VI ст. до н.е. свій палац Новоходоносор побудував на штучно створеній площадці, піднятій на висоту шестиповерхового будинку. До цієї площадки уступами піднімалися шість рядів цегляних арок – шість аркад. На кожному уступі був насипаний шар землі і розбито квітучий сад. День і ніч сотні рабів обертали величезні колеса зі шкіряними цебрами, подаючи у висячі сади воду з ріки Євфрат.

Аж до початку нашого сторіччя «висячі сади» вважалися абсолютною вигадкою, а їхній опис – фантазією поета. Цьому сприяла сама Семіраміда та її біографія. Семіраміда – історична особа, але життя її легендарне, тому і самі сади залишаються для нас легендою.




3 Храм грецької богині Артеміди в місті Ефесі, у Малій Азії, вважався третім «чудом світу». Будувався він з мармуру майже 120 років і був закінчений близько 550 р. до н.е. Храм славився вишуканим оздобленням і численними коштовними речами.

З І ст. н.е. історія Ефеса тісно пов’язана із християнством. Він згадується в багатьох християнських документах. Так, в одній з легенд говориться, що тут жила і померла Діва Марія.

Покровителькою міста була Артеміда, сестра златокудрого Аполлона, дочка всемогутнього Зевса, царя богів і людей. Спочатку Артеміда була богинею родючості, покровителькою тварин і полювання, а також богинею Місяця, потім – покровителькою цнотливості й охоронницею породіль. Найбільші грецькі майстри зображували Артеміду в мармурі, бронзі і на полотні. Артеміда вважалася у греків ідеалом жіночої краси: вона була настільки прекрасна, що їй не потрібно було брати участі у відомому змаганні між Афіною, Афродітою і Герою. Багато древніх поетів захоплювалися її красою і присвячували богині свої твори.


4 На півдні Греції, в Олімпії, на батьківщині Олімпійських ігор, у храмі знаходилося скульптурне зображення Зевса - верховного бога давніх греків. Скульптуру Зевса Олімпійського виготовив великий скульптор Фідій понад 2 тис. років назад, у V ст. до н.е. Це четверте «чудо світу». Величезний 14 метровий Зевс сидів на троні із золота, слонової кістки, чорного дерева і дорогоцінних каменів. Голову його прикрашав золотий вінок з маслинових гілок – знак миролюбства грізного бога. Голова, плечі, руки, груди були виточені із слонової кістки. Плащ, перекинутий через ліве плече, волосся і борода Зевса були прикрашені золотом.

Кожного відвідувача храму насамперед вражала величина статуї. Олександрійський поет Каллімах (ІІІ ст. до н.е.) стверджував, що висота статуї дорівнювала 37,5 стопам, сам трон – 30 стопам, а п’єдестал складав 3 стопи. Таким чином, скульптура була заввишки приблизно 12,5 метрів. Страбону навіть храм здавався для неї затісним: «вона була настільки високою що, хоча храм і мав чималу висоту, усе-таки здавалося, що художник, створюючи її, порушив пропорції, тому, що, сидячи, Зевс майже торкався стелі, і вже з першого погляду було зрозуміло, що якби він захотів устати з трону, то зніс би дах».

Оратор і філософ Діон Хрисостом писав про статую так: «якщо людина. Що зазнала у своєму житті багато злиднів і турбот, з душею, сповненою гіркоти, стане перед статуєю Зевса, то вона забуде про все важке і страшне, що несе із собою людське життя». Пліній, що збирав відомості про всі доступні йому твори мистецтва, так говорив про цю статую: «Багато є уславлених скульптур, але усіх перевершує Зевс олімпійський, створений Фідієм із золота і слонової кістки».


5 Мавзолей у Галікарнасі теж є чудом світу. У Малій Азії, у столиці невеликого Карійського царства – Галікарнасі (нині місто Бодрум у Туреччині) знаходилося п’яте «чудо» - дивовижна гробниця, побудована для царя Мавсола його вдовою – царицею Артемісією у середині 4 ст. до н.е. Це було триярусне спорудження. Перший ярус оперізувала стрічка рельєфу з білого мармуру, другий ярус утворювала струнка мармурова колонада, а третій – пірамідальна покрівля, теж мармурова. Вінчала будинок галікарнаського мавзолею четвірка коней з колісницею, якою правили мармурові Мавсол і Артемісія(статуї Мавсола і його дружиниАртемісії, а також інші прикраси мавзолею зберігаються зараз у Британському музеї в Лондоні). Від імені Мавсол утворилося слово «мавзолей».

Історія мавзолею – це історія любові Мавсола й Артемісії. Прагнучи вшанувати свого чоловіка після смерті, Артемісія наказала скласти про нього пісню,і з цією метою до Галікарнасу з’їхалися багато шляхетних чоловіків, що змагалися в поетичному мистецтві. Усе своє життя Артемісія тужила за чоловіком, і ця туга звела її в могилу.




6 У ІІІ ст. до н.е. на острів Родос напав полководець Деметрій. Однак здолати волелюбних родосців Деметрію не вдалося. На згадку про успішну оборону острова вони вирішили поставити найбільшу статую у світі. Йдеться про шосте «чудо», відоме під назвою колоса Родоського.

На торговельній площі між морем і міськими воротами стояв бронзовий юнак заввишки 36 м. його могутні ноги були трохи розставлені, а долоня правої руки приставлена до очей. Ледь відхилившись назад, він удивлявся вдалину. Голову його прикрашала корона з променів, що розходилися у сторони. Це було зображення бога сонця Геліоса, якого жителі острова вважали своїм заступником.

Давньогрецький автор Філон так писав про цей острів: «Острів Родос лежить у безкрайньому морі. За давніх часів, коли він був ще занурений на дно, виніс його Геліос на поверхню і попросив у богів для себе. Отут і стоїть колос висотою в 70 ліктів, створений за подобою неперевершеного Геліоса, бога сонця, що світить і безсмертним богам, і смертним людям. Скульпторові треба було для нього стільки міді, що не вистачило запасів, і, щоб завершити роботу над статуєю, довелося звертатися по допомогу до мідних рудників з усього світу. І чи не тому Зевс обсипав родосців таким багатством, щоб на честь Геліоса вони поставили статую висотою від землі до неба?»
7 Маяк в Александрії. Відоме усім нам слово «фари» походить від сьомого «чуда світу». На острові Фарос у гирлі ріки Нілу, поруч з містом александрією, близько 280 р. до н.е. був побудований найбільший маяк давнини. Висота цієї триярусної вежі сягала 120 м. На її вершині у відкритій кам’яній альтанці палало багаття, указуючи шлях кораблям.

Основними будівельними матеріалами для маяка були вапняк, мармур, граніт. Будівництвом керував відомий грецький архітектор Сострат Книдський. По закінченні робіт Сострат висік на камені споруди напис: «Син Дексифана Сострат – богам-охоронцям». Цей напис Сострат покрив цементом і зверху зазначив ім’я Птолемея Сорета, що правив на той час. Незабаром цемент обсипався, і всі побачили первісний напис. Посидіпп, сучасник Сострата, оспівав його у віршах, що донесли до нас ім’я його творця.


Висячі сади Семіраміди були знищені повенями Євфрату, що під час паводків піднімається на 3-4 метри. І тепер скласти уявлення про цей витвір людського генію ми можемо тільки за описами античних авторів і за допомогою фантазії.

Через 200 років після спорудження Храму Артеміди житель Ефеса Герострат підпалив його. Цим злочином він хотів увічнити своє ім’я в історії. Рішенням зборів, «у яких брав участь весь ефеський народ», ім’я людини, що скоїла цей злочин, повинне було навічно зникнути з пам’яті людської. В офіційних списках про нього говориться як про «одного безумця», з тих пір його ім’я навіки стало символом безглуздого варварства.

Храм сильно постраждав. У вогні згоріли дерев’яні конструкції, тріснули балки перекриттів і колони. Коли Александр Македонський потрапив Ефес, він наказав відновити храм і віддав розпорядження своєму придворному архітекторові Дейнократу розробити план реконструкції.

Понад 5 століть потому стояв храм Артеміди в усій своїй красі і пишноті. Потім прийшли готи й зруйнували храм. Жителі Ефеса нібито знову відновили його, але декрет імператора Фоедосія І проти язичеських храмів у 383 р. остаточно виніс вирок прославленому храмові Артеміди Ефеської, а довершив все землетрус, що перетворив храм у руїни…

Статуя Зевса була перевезена до Константинополя. Її не посміли зруйнувати навіть релігійні фанатики, що знищили багато творів язичницького мистецтва. Але в V ст. палац імператора згорів, а з ним і геніальний витвір Фідія.

Мавзолей розібрали в XV ст. хрестоносці для будівництва фортеці.

Статуя Колоса Родоського простояла понад 50 років (деякі дослідники називають більш точну цифру – 66 років), аж до землетрусу 225 р. до н.е. найбільш уразливим місцем виявилися коліна – вище колін статуя зігнулася таким чином, що голова і плечі її уперлися в землю. Родосці та їхні сусіди намагалися підняти поваленого гіганта. Єгипетський цар навіть надіслав видатних майстрів. Правда, Страбон, що відвідав Родос на початку нашої ери і відомості якого завжди вважалися достовірними, писав, що «через якесь пророцтво родосці більше його вже не поставили».

Майже 1000 років лежала на березі бухти розколота статуя. Останнє свідчення про Колоса датується 653 роком.

У наші дні все частіше говорять про відновлення древнього чуда. За одним з проектів Колос Родоський буде відлитий з алюмінію, а в порожній його голові передбачається улаштувати бар для туристів.

Олександрійський маяк простояв 1500 років, допомагаючи орієнтуватися давньогрецьким мореплавцям. Маяк постраждав від землетрусів і вивітрювання каменю, але в часи імператорів Клавдія і Нерона він був відновлений. Його вогонь назавжди потух під час землетрусу в IV ст. н.е. на самому початку XIV ст. його розібрали на камені, а на руїнах маяка спорудили середньовічну фортецю.

У 1960-х роках, під час дослідження прибережних вод, невідомий чілійський нирець, опустившись на велику глибину біля фортеці султана, знайшов 2 мармурові колони. При проведенні подальших робіт із дна підняли статую богині Ісіди Фароської, що колись стояла в храмі. У 1980 р. група археологів знайшла на морському дні залишки Фароського маяка. Тоді ж на глибині 8 метрів знайшли руїни палацу легендарної цариці Клеопатри…



І тільки піраміди уціліли. Єгипетські піраміди – єдине чудо світу, причому найдавніше із 7, що збереглося до наших часів. Недарма ще Геродот виголосив: «Навіть час боїться пірамід!» Багато таємниць зберігають у собі ці спорудження. Нещодавно вчені помітили ще одну особливість пірамід, пов’язану із загадковими випромінюваннями. Уперше вчені звернули увагу, коли помітили, що трупи тварин, які гинули в лабіринтах пірамід, не розкладаються, а муміфікуються. Потім було виявлено, що леза, які заносили усередину піраміди, несподівано загострюються, вода набуває лікувальних властивостей, а у людей, які знаходяться у певному місці піраміди, поліпшується самопочуття. Наукового пояснення поки ці факти не знаходять. Так що перше і найвідоміше чудо світу, як і раніше, продовжує нас дивувати!
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка