Сценарій випускного вечора (Подорож на шкільному потягу «Дитинство Юність» )




Скачати 457,07 Kb.
Дата конвертації18.11.2018
Розмір457,07 Kb.
Від шкільного перону 1

Сценарій випускного вечора



(Подорож на шкільному потягу «Дитинство – Юність» )

Звуки вокзалу: оголошення диспетчера, звучить відповідна мелодія, 2 ведучих у ролі машиніста і його помічника


Машиніст: Увага! Увага! Шкільний потяг №2012, що рухатиметься за

маршрутом «Дитинство – Юність», відправляється з другої

платформи вокзалу «Загальноосвітня школа №1». Нумерація

вагонів з хвоста потяга. Прохання: пасажирам зайняти свої місця,

проводжаючим – обережно на пероні.
Помічник: Наголошуємо: пасажирам шкільного потяга випускного вагона-купе №11, що відбуватимуть у доросле життя, приготуватися до паспортного контролю і отримання документа для засвідчення зрілості.
Машиніст: Яка хвилина! Зупинися час! Йде одинадцятий –

найголовніший клас!


Помічник: І так, просимо зайняти місця в першому купе таких

почесних пасажирів.



(звучить пісня _____________________________)

1.Биков Ігор Володимирович



2. Ващенко Юлія Вікторівна

3.Слуцька Інна Богданівна

4. Бондарєв Віталій Вікторович

5. Захарченко Олена Анатоліївна

Машиніст: Далі займають свої місця в другому купе:

6. Волик Павло Сергійович



7. Заїка Оксана Олександрівна

8. Куценко Катерина Олексіївна

9. Семенов Денис Леонідович

10. Мокич Аліна Сергіївна

Помічник: До третього купе заходять:

11.Сакун Олексій Михайлович



12. Пелих Ганна Костянтинівна

13. Грінько Ілона Давидівна

14. Ляшенко Дмитро Сергійович

15. Снєгова Ганна Анатоліївна

Машиніст: І нарешті у четвертому купе розміщаються:

16.Борисенко Ігор Володимирович



17. Лісовська Ірина Анатоліївна

18.Захарченко Наталя Олександрівна

19. Борисовець Алла Миколаївна

20. Кравець Ольга Олегівна

Машиніст: А тепер, шановні, вітайте старшу провідницю 11 вагона-купе –

класного керівника Малишенко Наталю Леонідівну!


Помічник: У нас сьогодні незабутнє свято,

Це спомин про шкільний веселий час...

І, як завжди, гостей у нас багато,

Здається, зараз все село у нас!


Машиніст: До перону прибули почесні проводжаючі – наші гості :

1. Заступник голови районної державної адміністрації

Вакулич Ольга Леонідівна.

2. Начальник відділу освіти Каховської районної

державної адміністрації Грушко Віталій Вікторович

Вітайте їх!



Помічник: А он з’явилися найрідніші проводжаючі – батьки, друзі, учителі

і просто знайомі. Вітайте!


Машиніст: Так , я не зрозумів, а де це наша чарівна провідниця Зоя

Кіндратівна?


Зоя Кіндратівна: Та тут я, тут. І на хвилинку не можна відійти, сплошной

контроль.


Помічник: Зоє Кіндратівно, перевірте готовність пасажирів і скажіть, чи

можна відправлятися в подорож.


Зоя Кіндратівна: Це я мигом. (Проходить ніби вагоном).

О, вже напхалось повно,

Шо ви за народ?

Впєрєді свободо,

Проході впєрьод!

Ти чево, чувашка,

Прьося на носок?

Опупєла, шо лі?

В головє п’єсок?

Нікакіх пойнятій

Об культурє нєт.

Убєрі свій лікоть,

Он же, как шкілєт.

Дама в полосатом

Топай вєсєлєй!

Трудно ж протолкаться,

Как срєді джунглєй.

Ти, піжон у шляпє,

Глазом нє косі!

Здєсь тєбє нєвдобно?

Єздяй на таксі.

Да протри глядєлкі,

Коріш дорогой!

Ти же мнє на туфлю

Лєзєш сапогой.

Шо ти строїш хахонькі,

Будто нє прі чом?

Я же тібя спрашую

Руським язиком!

(До випускників) Ану , уважаємиє, покажіть свої білєтіки!

А то, може, тут повен вагон «зайців» сидить, (в сторону: птху-

птху-птху ), не дай Боже, хоть би не наврочить!

(Випускники говорять, що немає. Провідниця починає

репетувати) Шо нема?! Як нема?! Сама собі

накаркала! Товаришу машиністе, та тут повен вагон зайців!

Уволять, чесне слово, уволять! А як же сім’я, діти?!
Машиніст: Зоє Кіндратівно, зберігайте спокій. Відправляйте їх до начальника

вокзалу, нехай там і розбираються.


Зоя Кіндратівна: Ану, дорогенькі, гайда до начальника, нехай він вам устроє

фейс-контроль! (Виходить, наспівуючи)


Машиніст: Ну що ж, шановні пасажири 11 вагона-купе, начальник вокзалу

запрошує вас до себе.


Помічник: А щоб їм на шляху не червоніти,

І мати для проїзду документ,

Ми просимо їм атестат вручити —

Найголовніший проїзний білет!


Машиніст: Очікуванням кожне серце б'ється,

Надії вогник у очах не згас...

Директорові слово надається,

Тож Перша леді привітає вас!


Помічник: О мить прекрасна, зупинись,

Годиннику, не йди так швидко,

Бо зараз вручать атестат, -

І що ж тоді? Прощай, дитинство!



Машиніст: Слово надається начальнику шкільного вокзалу – директору школи Нечпал Р.М.

(Вітання директора, вручення атестатів, грамот випускникам,

досьє на них. На фоні ____________________________________)
Машиніст: Ну ось нарешті наші пасажири з квитками. Сподіваюсь, що

начальник вокзалу потурбувався про те, щоб всі квитки були

щасливими?!
Помічник: А як же звичай – якщо щасливий квиток, його треба з’їсти?
Машиніст: Ну їсти його поки що не варто, бо він їм іще знадобиться в якості

перепустки до вишу. А вже потім – як складеться.


Помічник: Настав час побажати нашим пасажирам щасливої дороги.
Машиніст: Увага! Повідомляємо про те, що пасажирів 11 вагона-купе

прийшли сьогодні провести у дорогу їхні друзі, які розмістилися

на 10 платформі вокзалу.
Помічник: І знов на свято гості завітали:

Десятий клас, які вас добре знали.

Вони вам трохи заздрять, але все ж

Бажають щастя й радощів без меж!



Машиніст: Віднині вони залишаються на шкільному вокзалі найстаршими, а

тому, переймаючи естафету, хочуть сказати кілька слів на згадку

вам, дорогі одинадцятикласники. Зустрічайте, на перон крокує до

вас із стрічками 10 клас!


10 клас:

  1. Віднині й назавжди,

Тепер і навік

Несіть своє горде

Ім’я – Випускник!


  1. Відтепер ми в школі

Числимось найстарші,

І усі традиції

Переймемо ваші.


  1. Обіцяєм, друзі,

Чесно й принагідно

Пантеон шкільний наш

Ми заверщим гідно!


  1. А тепер на згадку

Врочисто і публічно

Вручимо вам стрічку

Червону символічну!

(Десятикласники перев’язують випускників стрічками

На фоні _______________________________________)
Машиніст: Доречно напутнє слово промовити і почесним проводжаючим –

нашим гостям:

___________________________________________________________________________________________________________________________
Помічник: Вітань чимало, бо гостей багато.

Але скажіть: яке без танцю свято?

В нас є таланти й вистачає хисту,

Тож на пероні танок променистий!



(Виконується танок «На вокзалі…»)
Машиніст: Ну що, атестати отримали, тож можна вирушати в дорогу. Та й

потяг чекає.



Помічник: Почекай, машиністе! У нас іще є час, та й не можна їм просто так

зникнути і все.



Машиніст: Чому?

Помічник: Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ,

погасити світло, закрити двері... і лишити що-небудь на пам'ять.



Машиніст: Легко сказати. А що ж вони можуть залишити? Квіти?

Помічник: Красиво, але цього замало, вони зів'януть.

Машиніст: Хороші слова подяки?

Помічник: Вже краще, але вони забудуться.

Машиніст: Фотографії!

Помічник: Але ж вони мовчать!

Машиніст: Придумав! Тоді ми можемо зробити подорож у минуле,

пригадати їхні шкільні роки, а в них...



Помічник: А в них будуть і квіти..

Машиніст: І найтепліші слова…

Помічник: І обличчя вчителів, батьків, друзів...

Машиніст: І пісні...

Помічник: Прекрасно! А назвемо ми цю подорож «Від шкільного перону».

Машиніст: Згадаємо, друзі, ваш перший дзвінок,

А ще зазирнемо на перший урок,

В світах ми цікавих разом побуваєм,

Таке у житті ж бо не часто буває!


Помічник: Потяг на пероні

Вас давно чекає,

Він по шкільних рельсах

Всіх нас прокатає!



(Гудки і звуки потяга, що рушив з місця)
Машиніст: Наш потяг рвучко з місця рушив,

Блищать лиш на вокзалі ліхтарі,

І вже перон позаду , а за нами

Наввипередки вітер мчить вгорі!


Помічник: А час летить від вечора до рання —

В минуле вже немає вороття.

Наш потяг мчить з республіки «Навчання»

В республіку «Дорослого життя».


Машиніст: Ну що, помічнику, яка станція нас чекає попереду?
Помічник: Хвилиночку, зараз з’ясуємо.

(Звучить пісня «Абевегедейка», на її фоні дівчинка-провідниця

проходить із табличкою назви станції)

В світ добрих, справедливих

Настав нам час ввійти,

На «Абевегедейкіно»

Всіх просимо зійти!

(Звуки потяга, що зупиняється)
Машиніст: Скажи мені, помічнику, що відрізняє першокласника від усіх

школярів?



Помічник: Ну, мабуть, маленький зріст і великий портфель.

Машиніст: А ще: один учень і родичів куча.

Помічник: Радісна посмішка і беззубий рот.

Машиніст: Саме такими були ви, шановні випускники, коли пішли до школи в

перший клас.



Помічник: Зуби сиплються дощем, значить, в школу ми ідем!

Машиніст: Майже так. Ану, поглянь, помічнику, що то за жіночки на пероні

ходять, неначе виглядають кого.



Помічник: Та то ж перші шкільні мами наших пасажирів.
Машиніст: Вони найперші в школі і в окрузі

Несуть всім учням світло і знання.

Їх щиро люблять діти, рідні, друзі…

Тож чесно заслужили визнання.


Помічник: Випускники! Ми надаємо слово тим,

Хто вам дав колись наук основу,

Хто поруч був, як ви були малі.

Тож слово кажуть перші вчителі.


Машиніст: Слово для привітання надається першим вчителям Самсонюк Ірині

Петрівні та Походун Світлані Сергіївні.



(Слово перших вчителів)

Помічник: Ви помітили, що своїх учнів перші вчителі називають

пташенятами, лебедятами. Такими вони для них залишаться на все

життя.

Машиніст: Тож приймайте, шановні перші вчителі, від своїх пташенят «Танец

маленьких лебедей».
Помічник: А тепер шановні перші вчителі!

Ви від дітей прийміть слова хороші,

Вони підносять всіх у небеса.

Слова ці все ж вагоміші за гроші,

Бо в них любов, повага і краса!
Випускники: Ти – перший учитель,

Ти – сіяч недремний

І невтомний мудрий садівник.

Знаєш ти предивні таємниці,

Розум твій розпалює вогонь.
Лікар ти, котрий лікує душі.

І до сонця повертає всіх,

Капітан – у морі, а на суші –

Ти наставник сердечок малих.


Ще пам'ятаємо ми ранні наші кроки,

Коли ви повели нас в перший клас,

Дорогу показали в світ широкий,

Країну знань відкрили ви для нас.

З смішними косицями й бантом

Я гордо ішла в перший клас.

А поруч зі мною був тато,

І всі поглядали на нас.

І в час неповторний, урочий

Заглянули в серце мені

Ті добрі, ті лагідні очі,

Що снились не раз уві сні,

Цей погляд відвертий і щирий

Я буду нести у життя.

Спасибі вам, вчителько мила,

Наставнице перша моя!


Дорогі наші Ірино Петрівно і Світлано Сергіївно!

Baші серця i руки кличуть нас із розлуки,

Повертають у школу, саме в перший клас

Ви нас, вчителько мила, тільки доброго вчили,

Як ставати людьми нас навчали весь час.
Ми зростали невпинно, лиш життя в цьому винне.

Не хотілось лишати рідну школу i клас.

В наших душах, повірте, від батьків - половина.

Ну, а друга, ще краща, - це, звичайно, від Вас!


На згадку ми хочемо вам подарувати ці яскраві календарі з нашим

фото. Нехай вони нагадують вам про експериментальний випуск

2012 року, що стартував першим у рамках концепції 12-річної

освіти!


(Дарують календарі і квіти, на фоні ________________________)
Машиніст: Ну що ж рушаємо далі. (Гудки і звуки потяга, що рушив з місця)

Яка станція наступна

Нас усіх чекає?

По якій тепер дорозі

Потяг прокатає?
Помічник: (Звучить мелодія «Єралаш», на її фоні дівчинка-провідниця

проходить із табличкою назви станції)

Ця станція цікава,

Як добре і старе кіно,

Яка ж бо її назва?

Читаєм – «Невгамуйкіно»!
Машиніст: То ми майже в самому епіцентрі шкільного життя – у вашому,

випускники, підлітковому віці!



Помічник: Пригадайте, юні пасажири,

Як прийшли ви всі у п’ятий клас,

Невгамовні, славні, добрі, милі,

Де чомучкою був кожен з вас!



(Єралаш від учнів 6-го класу)

Мальчишки и девчонки,

А также их родители,

Веселые истории

Услышать, не хотите ли?
Веселые истории про школу и детей,

Где жизнь полна приколов и разных новостей!

Шуток наших ведь не счесть,

Рулим юмор – просто жесть!


Никого мы не обидим,

Но хотим, друзья, сказать,

В каждой шутке доля правды

Лишь бы смысл не потерять.


Учитель! Чтоб без нервов жить,

Смотря на детские проказы.

С тоскою можешь ты не быть,

Но с юмором ты быть обязан!


Ну что Витюшки, Оленьки!

Побольше смеха и задоринки!


Начинаем петь частушки,

Просим не смеяться.


Тут народу очень много,

Можем застесняться.


Вам частушки пропоём

Школьные - прикольные,


Чтоб сегодня не скучали

Да и нас запомнили!


Взяли мы карандаши,

а потом точилки,

сочинили от души

дразнилки для училки.
Пусть не обижаются,

а меньше придираются!


Как дразнить директора школы:

Надоели ему дети,

Он закрылся в кабинете,

Плачет и смеется,

Из трубочки плюется!
Как дразнить учителя математики:

Вышло солнце из-за тучи,

Умноженьем нас не мучай!

Умножаем ум на ум –

Получаем "ни бум-бум!"
Как дразнить учителя ботаники:

Я гербарий собирал

На урок ботаники

И случайно засушил

Папины подштанники!
Наш учитель потерял

Очки от удивления:

Он такого не видал

Редкого растения!


Как дразнить учителя литературы:

Я, ребята, не пойму:

Для чего топить Муму?

Ведь собачка не рычала

И прохожих не кусала.
А учитель пусть ныряет

За утопленной Мумой!


Как дразнить учителя английского языка:

Хау-Хау-Ду-Ю-Ду!

На урок я не пойду!

Ведь на улице мороз,

Фейс об тейбл, йес оф корз!
Как дразнить учителя труда:

Решил учитель показать,

Как нужно гвозди забивать.

По рукам и по мозгам,

Не попал лишь по гвоздям!
Как дразнить учителя физкультуры:

Испугался он ребят

И забрался на канат,

И повис под потолком,

Притворился паучком!

Как дразнить учителя химии:

Всех нащелкал по лбу,

Взял большую колбу,

В колбе той сварил компот

Из тринадцати кислот,
Помешал и посолил

Че-то синее подлил,

Быстро вылил в туалет -

Нашей школы больше нет!


Мы частушки вам пропели

Школьные - прикольные,

Вас, друзья, повеселили,

Мы собой довольные!


Мы частушки вам пропели

И попали в глаз, не в бровь.

Смех здоровье улучшает,

Как полезная морковь.


- Каждый день с тобой, мой друг,

Мчимся утром в школу.


- Для меня такой режим

Кажется террором!


Режим школьного дня

Сон. Будильник. Душ. Зарядка.

Завтрак. Чай. Портфель. Тетрадка.

Туфли. Путь. Вороны. Счет.

Опозданье. Незачет.

Перемена. Поведенье.

Двойка. Завуч. Огорченье.

Выяснение. Звонок.

Бег по лестнице. Урок.

Цифры. Правила. Мученья.

Свет. Окно. Мечты. Виденья.

Устный счет. Пример. Доска.

Умножение. Тоска.

Двойка. Разочарованье.

Перспектива. Наказанье.

Оптимизм. Борьба с пороком.

Шутки. Смех. Конец урокам!

Дом. Один. Ура! Игрушки.

Суп. Блины. Компот. Ватрушки.

Отдых. Мультиков программа.

Телефон. Компьютер. Мама.

Встреча. Поцелуй. Дневник.

Ох! Ремень. Вопросы. Крик.

Оправданья. Сопли. Слезы.

Восклицания. Угрозы.

Примирение. Учебник.

-Сделай сам! –Угу. Решебник.

Ужин. Ванна. Расслабленье.



Завтра утром повторенье:

Сон. Будильник. Душ. Зарядка.

Завтрак. Чай. Портфель. Тетрадка…


  • Ничего, ребята, скоро лето. Море, отдых, жара…

  • Ага, но ноги в школу почему то уже не идут.

  • И руки устали ручку держать, книжки листать.

  • А в голове опилки, ботинки, картинки…




  • В чем наше горюшко смогли чтоб вы понять,

Хотим вам школьную былину рассказать!
Ох вы ноженьки мои!

Ох вы ноженьки!

Не идёте вы чего

По дороженьке?


Ох вы рученьки,

Повисли как плётушки.

Не годитесь почему

Для работушки?


Ты, головушка,

Всегда буйна-весела,

Нос почто в тоске-печали

Повесила?


Али в школу не хотите,

Несчастные,

Где лютуют

Педагоги ужасные,


Нагружая крепко

Ясна соколика?

Потерпите ещё

Малую толику.


Два денёчка вам

Осталось помучиться.

Лето скоро -

Ну а кто летом учится?
Позвольте нам закончить в строк

Морали неудобный слог.

Пусть будет вам он в назиданье,

Любите школу! До свиданья!
Машиніст: Саме такими, шановні випускники, ви були ще зовсім недавно, а

сьогодні вже дорослість не дозволяє вам пустувати, бешкетувати.


Помічник: Проте завжди поряд з вами

Була ваша класна мама

Більш не буде вона говорити,

Що не хочете ви вчити…


Машиніст: Що не так ви говорили,

Що не те ви утворили,

Що підлогу не помили

І вікно знову розбили.


Помічник: Їй останнє слово зараз

Надається для порад.

Хоч прощаєтесь ви з нею,

Та згадаєте стократ.


Машиніст: Слово надається головній провідниці 11 вагона - класному

керівнику Малишенко Наталі Леонідівні.



(Виступ класного керівника)
Випускники: Дорога наша Наталіє Леонідівно!

Хороших слів сказали ви немало.

Ще більше добрих справ зробили ви,

Ви нам свою любов подарували,

Ми стали вам мов рідними дітьми.
А ми... Ми вам нелегко діставались,

Тікали із уроків, пустували,

Тож сили, що потратили на нас,

Дозвольте зараз вам компенсувать.

Щоб себе ви з кожним днем

Почували краще,

В подарунок вам даєм

У горщику кашу.


З нами вам було не мед, —

Хто з дітей не ледар?

Тож до каші додаєм

Цілу ложку меду.


А щоб ви усе ж за нами

Сумували трохи,

То до каші ми поклали

Ще й півложки дьогтю.


Щирим серцем в знак любові

Ще додати мушу:

Хай ці пряники медові

Засолодять душу.


Нехай цей день Вам зморшок не прибавить!

А ті, що були - радісно зітре!

Зміцнить здоров'я, від проблем позбавить!

І щастя Вам надовго принесе!


(Виконують пісню «На Тихорецкую…»)

  1. Ну вот стоим мы все на полустаночке:

Алеши, Димы и Катюши, Анечки…

Как повзрослели мы,

Все удивляются

И вот со школою (4р.)

Уже прощаемся.


  1. Вон Леонидовна стоит в стороночке,

Бежит строкою наша кинопленочка:

Как мы дружили здесь

И как влюблялися…

Порой журнал нас, порой хвалила нас,

Порой лепила нас,

Но все же искренне нам улыбалася.



  1. В дорогу жизни наш состав отправится,

Вагончик тронется, перон останется…

Стена кирпичная, часы вокзальне,

Платочки белые (4р.)

Глаза печальные.



Випускники: Наталіє Леонідівно! На згадку ми хочемо пов’язати вам цю

символічну білу хустинку, на якій кожен із нас залишив свої

побажання. Нехай усі вони справдяться, а хустинка зігріватиме вас

спогадами про наш клас!



(Пов’язують хустинку, дарують квіти, календар, на фоні

__________________________________________)
(Гудки і звуки потяга, що рушив з місця)
Помічник: Потяг наш знову мчить, не вгаває,

Наступна ж бо станція всіх нас чекає.



(Звучить пісня «Учат в школе», на її фоні дівчинка-провідниця

проходить із табличкою назви станції)
Машиніст: Як швидко й непомітно сплива за часом час,

На станції «Училкіно» хтось зустрічає нас!


Помічник: Дорогі випускники, пригадайте, скільки хорошого ви пізнали у

світі наук, у який вас вводили ваші вчителі.


Машиніст: Із висоти прожитих у школі років цей світ для вас тепер здається

казкою, у яку ми всі разом зараз поринемо!


Випускники: Сказку-сказочку расскажем мы для вас,

Пусть летит через долы и нивы,

Поведем мы про школу свой сказ,

Только новые будут мотивы.


(Інсценізація казки «Не хочу жениться, а хочу учиться» випускниками)
Продовження сценки.

  • Випускники: Начинаем церемонию чевствования!

(муз.сопр. ________________________________________, на его фоне дети одевают учителям конфедератки, дарят цветы )

  • На кафедру доктората приглашается директор школы Нечпал Раиса Николаевна для присвоения научной степени доктор педагогических наук и получения конфедератки с золотой кистью!

- Умна, заботлива, красива,

В любых решеньях справедлива.

Это наша директриса

Николаевна Раиса!

  • На кафедру доктората приглашается завуч по учебно-воспитательной работе Жак Лилия Петровна для присвоения научной степени доктор методических наук и получения конфедератки с серебряной кистью!



  • Как провести методзаседание,

Четко и верно сложить расписание,

Процесс регулирует слаженно, ровно

Завуч наш первый – Лиля Петровна!

  • На кафедру доктората приглашается завуч по воспитательной работе Казанцева Наталья Антоновна для присвоения научной степени доктор эстетических наук и получения конфедератки с серебряной кистью!

  • На каникулах в Херсон поколесить,,

В понедельник на линейке пожурить,

Всегда успевает только она

Завуч второй наш – Наталья Антоновна!

  • На кафедру доктората приглашается практический психолог Переганя Алена Юрьевна для присвоения научной степени доктор психологических наук и получения конфедератки с серебряной кистью!

- Если нужно по душам поговорить,

Или уровень IQ определить,

Сможет все практически она

Наш психолог Алена Юрьевна!

- На научную кафедру приглашается учитель мировой литературы Зигура Елена Васильевна для присвоения научной степени кандидат литературоведческих наук и получения конфедератки с красной кистью.

- Как речь ее приятна, хороша,

Поет в поэзии всегда душа…

Да, прекрасен мир литературы

На уроках Лен Васильевны Зигуры!

- На научную кафедру приглашается учитель иностранного языка Дидык Виктория Валерьевна для присвоения научной степени кандидат англоязычных наук и получения конфедератки с красной кистью.



- Как проходит наша «титче»

Шлейф духов от Нины Ричи

Форму держит «вери гуд»,

Ее Виктория зовут!

- На научную кафедру приглашается учитель истории Мазницына Вера Васильевна для присвоения научной степени кандидат исторических наук и получения конфедератки с красной кистью.



- Когда и кто взял бастион.

Как убегал Наполеон.

И про восстания, и про Галицына –

Все нам расскажет Вера Мазницына!

- На научную кафедру приглашается учитель художественной культуры Яцун Маргарита Ивановна для присвоения научной степени кандидат искусствоведческих наук и получения конфедератки с красной кистью.



- Мир живописи и скульптуры,

Кино, поэзии, архитектуры,

Всегда звучит этюд, или сюита,

Когда ведет уроки Маргарита!

- На научную кафедру приглашается учитель математики Шульгина Инна Васильевна для присвоения научной степени кандидат математических наук и получения конфедератки с красной кистью.

- В мир формул загадочный и интересный,

В предмет уравнений с одним неизвестным

Всегда приглашает серйозно она

Инна Васильевна Шульгина!

- На научную кафедру приглашается учитель физики Никитченко Сергей Анатольевич для присвоения научной степени кандидат физических наук и получения конфедератки с красной кистью.



- Где электрон, изотоп, а где атом

Старались узнать обо всем мы получше,

От напряжения пот льется градом,

Когда с Анатольичем физику учим!

- На научную кафедру приглашается учитель географии Приходько Наталья Николаевна для присвоения научной степени кандидат географических наук и получения конфедератки с красной кистью.



- В мир странствий и всяких событий,

В мир чудных всемирных открытий,

В мир океанов и материков

Ведет Николаевна учеников!

- На научную кафедру приглашается учитель химии Шило Наталья Григорьевна для присвоения научной степени кандидат химических наук и получения конфедератки с красной кистью.



- Рыжий дым клубами вьется,

Пламя лижет потолок,

Кислота рекою льется –

Григорьевна ведет урок!

- На научную кафедру приглашается учитель физической культуры Малышенко Анатолий Петрович для присвоения научной степени кандидат спортивных наук и получения конфедератки с красной кистью.



- Бег, прыжок, трамплин, подача –

Непростая спорт задача.

На уроках шлифовал нам крепотуру

Петрович – наш учитель физкультуры!

- На научную кафедру приглашается учитель медицины Калынюк Татьяна Александровна для присвоения научной степени кандидат медицинских наук и получения конфедератки с красной кистью.



- Бинт, зеленка, вата,шина –

Все исправит медицина.

Повязку наложить как без изьяна

Нас научила Калынюк Татьяна!

- На научную кафедру приглашается учитель технологий Малышенко Наталья Леонидовна для присвоения научной степени кандидат технологических наук и получения конфедератки с красной кистью.



- Как чепчик сшить, украсить распашонку,

На технологиях детально изучали.

Конечно, будем помнить мы, девчонки,

Уроки Леонидовны Натальи!

- На научную кафедру приглашается учитель музыкального искусства Мотрюк Валентина Ивановна для присвоения научной степени кандидат музыкальных наук и получения конфедератки с красной кистью.



- Нота ля и нота соль,

Фа диез и ре бемоль…

Как рыба в музыке она

Валентина свет Ивановна!

- Мы привыкли гордиться вами,

Иногда даже восхищаться.

Выпуск наш – вашей жизни экзамен,

И его вы сдали на «двенадцать»!

- Отшумели годы рая

Школьной милой сцены,

От мечты своей сгорая,

На пути своей судьбы

Вспомним годы «первоклашки»,

Вспомним глупый мокрый нос,

Наши первые раскраски,

Постоянный наш вопрос:

Как прожить нам эти годы?

Не теряя школьный груз,

Не терять своей свободы,

Поступить в престижный вуз?!

- По школьным дорогам шагая

Целых одиннадцать лет,

Юность любовью венчая,

Родительский помня совет…

Как жизнь нам прожить без ошибок,

Минуя лезвие беды?

Как хочется больше улыбок,

Красивой, счастливой судьбы.

- Сегодня ведь время настало

Дорогу свою выбирать,

Школа нам всем приказала:

Смелее по жизни шагать!

Будем помнить наставленья

И учительский совет,

К черту слезы, огорченья…

Жизнь - счастливый наш билет!

Педагоги, вам терпенья,

Смеха, в классах детворы,

Счастья, радости, веселья

Светлой, праздничной судьбы!

(Виконують пісню про школу)

(Гудки і звуки потяга, що рушив з місця)
Помічник: Потяг знову загудів,

Далі швидко пошумів,

По рельсах стукотить, гуде,

На іншу станцію іде!



(Звучить пісня «Стою на полустаночке», на її фоні дівчинка-провідниця проходить із табличкою назви станції)
Машиніст: Пасажири не дрімайте,

А хутчіш із місць вставайте,

Готуйте сумки і торбинки –

На «Полустанкіно» зупинка!


Помічник: Ми прибули у світ турбот і клопотів.

Випускники: Дорогий наш технічний, обслуговуючий персонал!

  • Сьогодні хочемо подякувати й вам,

Що час знаходили створить умови нам.


  • І як воно усе у вас встигається?!

Нехай життя завжди вам посміхається!

  • Обслуговуючому персоналу школи присвячується.

  • «Благодарственная»!

(Виконують пісню «Не думай о секундах…»)
Не думай о завхозе свысока!

Наступит время сам, поймешь, наверное,

Ремонты сделать в школе без рубля,

Пусть вам слабо, а ей – в одно мгновение!


Здесь в школе не простая ее роль,

Кому приказ, ну а кому-то справочку,

Наш секретар не кофе подает,

С бумагами порхает, словно бабочка!


Пускай она и не преподает,

Но в знаннях ее участь все ж весомая

Всегда нам книгу нужную найдет,

Библиотекарь наша всем знакомая!

Не думай о техничках свысока!

Наступит время сам, поймешь, наверное,

Что пол помыть успеют до звонка,

В мгновение, в мгновение, в мгновение…
Из крошечных мгновений сварен суп!

Ведь повара у нас необыкновенные!

Пусть ты порой всю перемену ждешь,

Когда же подадут на завтрак первое!


Придет оно большое, как глоток

Глоток воды во время зноя летнего

Мы скажем вам: «спасибо за пирог!»

От первого куска и до последнего!



(Дарують квіти)
(Гудки і звуки потяга, що рушив з місця)

Машиніст: Наш потяг набирає хід,

Аж стукотять у такт колеса,

Гудок вигукує «Привіт!»,

І спів «чух-чух» пливе по рельсах!



(Звучить пісня «Ромашкіно», на її фоні дівчинка-провідниця

проходить із табличкою назви станції, дві дівчинки в цей час виносять дві

корзинки з чотирма ромашками по 5 пелюсток)
Помічник: Станція наступна, друже,

Дуже фантастична.

Кличе нас в квіткове царство,

Дивне, феєричне!


Машиніст: Здогадалися, напевно,

Назва все ж незвична,

Станція «Ромашкіно»

Запрошує зично!


Помічник: Говорять, що на цій станції відбуваються справжні дива. Особливо,

коли розквітають ромашки і з’являються різнокольорові метелики -

мрії.

(Дівчатка-метелики виконують танок)
Машиніст: Настав, нарешті, час, дорогі випускники, випробувати вам свою

долю. А допоможе вам у цьому чарівна ромашка.


Помічник: На ромашці погадаєш,

Свою долю прочитаєш!



(Починається гадання,випускники озвучують свої вердикти,

на фоні _____________________________)

Випускники:

  • Скільки світлого, хорошого

Залишається в дитинстві!

І «Принцеса на горошині»,

Перші казки — друзі близькі.


  • Перші квіти і побачення,

Перша дружба і кохання.

Мої любі однокласники!

Разом з вами ми — востаннє!

(Виконують пісню «Одноклассники»)


  1. Сейчас ромашка белая с тобою приоткрыла нам занавес,

Может, все и сбудется, и именно так будет, чем не шутит бес,

Кто-то станет доктором, а кто-то вдруг откроет Америку,

Кто-то станет мамой, а кого-то нам покажут по телеку!
Припев:

Спустя какое-то количество лет,

Мы ищем, только не находим ответ,

И что за сила такая держит и не отпускает

Последний школьный рассвет?! (2р.)


  1. Мы такие разные, у всех свои печали и празники,

Но у нас пожизненно на всех одна печать однокласники,

По земле рассеемся, девченки поменяют фамилии,

Героини школьной, но никем не забытой идилии.


  1. Как подумать, столько раз проверенны на практике знания,

Жизнь дает уроки, но не слова о домашнем задании,

В школе было просто, только главное чего не вернуть никак

Первое признание в любви, пусть и нелепое, но в стихах.
(Гудки і звуки потяга, що рушив з місця)

Машиніст: А потяг знову мчить вперед,

На отчий ганок впав білет.



(Звучить пісня «Про маму», на її фоні дівчинка-провідниця проходить із табличкою назви станції)
Помічник: Наш потяг на шляху до станції «Мамочкіно». На цій станції

зустрічають наших випускників найрідніші люди – батьки.


Машиніст: Батько й мати...

Хто вас ще так знає?

Хто за вас душею вболіває?!

Крок в життя - відповідальний крок,

Пам'ятайте батьківський урок!
Помічник: Шановні батьки! В далеку дорогу

Діти уже вирушають сьогодні.

Дайте на щастя їм настанови,

Усмішки сяйво і теплі долоні!



(Вітання від батьків дітям, учителям)
Машиніст: Слово для привітання надається Биковій Наталі Іванівні!
Машиніст: А зараз оголошуємо церемонію нагородження батьків 11-го класу!

Номінація «Перший випускник в родині»!



(На фоні ________________________________________)

Помічник: Сьогодні в наших мам і тат

Хвилюючий дебют,

Бо їхні первістки в широкий світ

Дорослого життя ідуть.



(Заступник з виховної роботи та класний керівник перев’язують батьків стрічками)
Машиніст: У цій номінації нагороджуються і запрошуються на платформу шкільного вокзалу для отримання символічної стрічки:

  1. Ващенко Ольга Анатоліївна

  2. Куценко Лілія Вікторівна

  3. Фоміна Людмила Леонідівна

  4. Ляшенко Валентина Василівна

  5. Пелих Оксана Миколаївна

  6. Шамановська Ганна Анатоліївна


Машиніст: Номінація «Єдина дитина – єдина надія»!

Помічник: Є і такі батьки у нас,

Що з дому випускають



Єдине дитятко своє

Й на нього всі надії покладають!



Машиніст: У цій номінації нагороджуються і запрошуються на платформу шкільного вокзалу:

  1. Волик Оксана Павлівна

  2. Грінько Світлана Миколаївна

  3. Захарченко Світлана Анатоліївна


Машиніст: Номінація «Золота середина»!

Помічник: А в деяких із них той час,

Коли у них дитина,

Не перша йде, а золота,

Як кажуть, середина!



Машиніст: У цій номінації нагороджуються і запрошуються на платформу шкільного вокзалу:

  1. Новак Людмила Володимирівна

  2. Жилко Інна Петрівна


Машиніст: Номінація «Останній випускник в родині»!

Помічник: Є в нас родини і такі,

Їх хвилювання нелегкі.

Синдром шкільного тата зник,

Бо в них останній випускник!



Машиніст: У цій номінації нагороджуються і запрошуються на платформу шкільного вокзалу:

  1. Бикова Наталія Іванівна

  2. Бондарєва Тетяна Іванівна

  3. Борисенко Людмила Володимирівна

  4. Заїка Ніна Володимирівна

  5. Кравець Тетяна Павлівна

  6. Мокич Валентина Володимирівна

  7. Сакун Олена Іванівна

  8. Слуцька Людмила Василівна

  9. Борисовець Людмила Володимирівна


Помічник: А тепер, дорогі випускники, настав ваш час для доброго слова

батькам.
Випускники: В житті ще буде іспитів багато —

Ми їх складемо, буде все гаразд!

Чого ж ви зажурились, мамо й тату?

Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!
І ти за нас, татусю, не журися,

На славу й честь благослови синів.

Будь певний, батьку, весело всміхнися,

Ми ще повернем славу козаків.


Мамо, мамочко, посидь зі мною,

Хай та казка ще примариться мені,

Як колись, давно, була малою

Й засинала під твої пісні.

Мамо, мамочко, та ти ж така красива,

Ти ж у мене лагідна така.

І моє волосся біло - синє

Ніжно пестила твоя рука.

Це ж було, а може, і приснилось,

А якщо було, то так давно

Кажеш ти, що я чужа зробилась,

Що мені до тебе все одно.

Не вбивай холодними словами,

Та посидь зі мною, помовчи,

Просто притулитися до мами

І заплакати у неї на плечі.

Не залишай мене, матусю,

Коли у серці біль щемить.

Коли сльозами враз заллюся,

І радість щезне, відлетить.

Не залишай як сил не маю

Молитись з вірою тобі,

Коли надія покидає

І залишаюсь у журбі.

Але ще більше прошу, мамо:

Не залишай мене тоді,

Коли тяжку ти знімеш ношу

І щастя з'явиться в житті.


Принесу, мамо, тобі я квіти,

В очі гляну твої ясні.

Сльози радості ніде подіти,

Ніби краплі дощу навесні


Я загляну у очі-озерця,

До щоки притулюсь, як колись,

Я у тебе вже зовсім дорослий,

Син твій виріс, матусю, дивись!


Вже якось дивно повелось

Хоча заспівано піснями –

Болить чи станеться вже щось,

Частіше йдемо ми до мами.


І може вже такий той біль,

Бува і радості хвилина

Але ж з”єднає рану сіль.

За нас і батькова сльозина:


Чи часто дякуєм батькам?

Нам треба дякувати небу!

Але в житті, крім наших мам!

Ще й батька згадувати треба.


Долоні мамині до щік я притулю,

I поцілунками їx вкрию дрібно-дрібно.

Моя рідненька, я тебе люблю!

Матусю, матінко, ти так мені потрібна!


Ну чого ж ви, мамо, зажурились?

Зупинилась ociнь біля вас.

Закружляли птахи в небі синім.

Батько вас запрошує на вальс.

І пливуть-летять роки у колі,

І шумить-співа осінній шал.

Мамо! Не просіть нічого в долі,

Раптом віддавати буде жаль.


Закружляйте будні вечорові,

Заспішіть у свято хоть на мить.

Батько знов освідчився в любові.

Мамо, ви його не зупиніть.


Ви – у парі, поруч, це – не малість:

Батьку! Ти таки не помиливсь!

Серед всіх жінок, які стрічались,

Вибрав мені маму ти колись.


Не стривожте почуття осінні.

Ще не час спинятися, не час.

Ми допоти молоді і сильні,

Доки ще батьки танцюють вальс.



(Учениця виконує ліричну пісню «________________________»,

діти запрошують батьків на вальс)
(Гудки і звуки потяга, що рушив з місця)

Машиніст: Потяг знову далі мчиться,

Наче Зевса колісниця.

Бо до станції несеться,

Що «Прощайкіно» зоветься!



(Звучить пісня « », на її фоні дівчинка-провідниця проходить із табличкою назви станції)
Помічник: І ось наш потяг потрапив на кінцеву станцію.
Машиніст: Вітаємо всіх на станції «Прощайкіно»! Та не поспішайте сідати у

вагони, дорогі випускники, у вас іще є час до світанку. Вечір такий

теплий, зоряний, і музика…
Помічник: Вперед ви дивитесь з тривогою в очах!

Бо відчуваєте новий життя ковток.

І зараз, пролетить по нашій школі

Сумний і веселий… останній дзвінок!


Машиніст: Це сонця промінь, чиста даль ясна,

А ще - твоя сімнадцята весна.

Це мрії, плани, це в майбутнє крок.

Хай пролуна востаннє твій дзвінок!


Помічник: Дзвени над минулим, і над сьогоденням,

В життя самостійне ви робите крок,

Дзвени над дитинством вже їхнім пройдешнім,

Сумний і веселий останній дзвінок!



Машиніст: Право дати останній дзвінок надається випускникові Ляшенку Дмитрові та учениці 1-го класу Ковалевич Ангеліні
Помічник: Пролунав дзвінок останній, соловейком віддзвенів.

Ви йдете в дорогу дальню на очах у вчителів.

На душі бринить тривога, занімів порожній клас,

Вже дитинство босоноге проводжає тихо вас.


Машиніст: Дорогі випускники! Настав ваш час залишити спогад про себе

маленькими символічними дзвониками, які ви подаруєте своїм

учителям.

Помічник: І ось ця мить, в житті єдина мить,

Коли маленький дзвоник продзвенить.

Мелодія весела і сумна,

Мов спогад серця хай завжди луна!



(Випускники дарують дзвоники вчителям, а вчителі – їм,

на фоні _______________________________________)
Машиніст: Сьогодні юнь іде в дорогу дальню,

І квітнуть квіти, ваблять небеса.

На площі вальс відлунює прощальний,

Мелодія окрилено зліта.


Помічник: Хай спаковані вже чемодани,

Хай вчувається поїзда стук:

Лине вальс на вокзалі прощання —

Вальс надії і вальс розлук.


Машиніст: I вечір травневий, казковий,

Такий неповторний, чудовий

Вам снитися буде не раз.

А музика лине сьогодні

Така неземна i святкова,

Хай вас закружляє у вальс.



(Випускники виконують вальс)

Помічник: Тож дай вам, доле, світлий шлях широкий,

Випуск дві тисячі дванадцятого року!

Хай кожний своє щастя знайде сам!

І зараз слово надається вам!


Випускники: Вже час? О, ні! Скажіть, щоб почекали,

Це ж наш останній вечір школярів!

Ми ще не всі пісні вам проспівали!

В нас навіть страх не до кінця згорів!


Давайте хоч за звичаєм народним

Присядем на доріжку хоч на мить,

А потім за сигналом паровозним —

У добру путь! І хай нам всім щастить.


Ну от і все. І ще два-три акорди,

І — прощавай, республіко «Дитинство»!

Ми — на кордоні! Радісні і горді!

І перед нами — шлях і небо чисте!


І що б там інші не казали,

В душі у кожного із нас

Живуть замріяні вокзали,

Які покличуть – прийде час.


Ми переходимо кордон

З дитинства в світ новий.

Чекайте пошту, телефон,

І зустрічей, листів.


Ми ще повернемось не раз

У радості й печалі,

А нині всім у добрий час —

Прощання на вокзалі!


(Виконують пісню «С днем рождения…»)


  1. Стрелки кружаться все быстрей,

Вот и стали мы все взрослей,

Лист сорвался с календаря,

Школьный путь свой прошли не зря.

В этот день, грусти не тая,

Нас поздравить пришли друзья,

И чем больше друзей вокруг,

Тем уверенней сердца стук!
Припев:

Всем везения,

Успеха, радости, терпения,

Желаний разных исполнения

И миллион удачных дней.

Всем везения,

Любви до головокружения,

И чумового настроения,

И самых преданных друзей!



  1. Вот и детство совсем прошло,

Пусть порой не всегда везло,

Не печалься и не жалей,

Будет много светлых дней.

Позади школьный наш порог,

И последний звенит звонок.

Сколько будет земля кружить,

Будем мыслью о школе жить!
Машиніст: Ну що настав час пасажирам приготуватися до посадки у вагони.

Помічник: Хай наші голуб’ята сизокрилі

Розгорнуть мрії-крила чарівні…

Злетіть, птахи, у вечорове небо

І понесіть їхні надії і пісні!



(Випускають голубів)
Машиніст: На честь вибуття випускників 2012 року від шкільного перону хай залуна святковий феєрверк! (Салют)
Помічник: Нехай мрії святковим салютом

Відлітають в омріяну даль

Загадайте бажання хутчіше,

Нехай вас обминає печаль.


Машиніст: Життя, наче потяг,

Зупинка під назвою "Школа",

А потім чекає на вас

Невідомий маршрут.


Помічник: Прощання щемке

I розчулені очі довкола,

Ви всі помандруєте далі,

А ми залишаємось тут.


Машиніст: Вирушайте назустріч великій долі! Хай щастить у дорозі!

Помічник: Стоголосо музика лунає,

Понад хмари лине срібний спів,



Хай здійсняться всі найкращі мрії

Наших дорогих випускників!

(Пісня , учні випускають кульки _______________________)


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка