Схеми. Таблиці 9 клас новий час



Сторінка4/5
Дата конвертації28.10.2018
Розмір0,83 Mb.
1   2   3   4   5

УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.



Образотворче мистецтво

Музика


Реалізм
- Дмитро Левицький (1735 – 1822 рр.)

«Катерина ІІ», «Дені Дідро», портрети родини графа Воронцова, князя Миколи Рєпіна, портрет Прокопія Демідова, Глафіри Алімової, Олександра Ланського, Марії Львової

- Володимир Боровиковський (1757 – 1825 рр.)

«Катерина ІІ на прогулянці в Царськосільському парку», «Портрет Марії Іванівни Лопухіної», «Лізонька та Дашенька», «Портрет сестер Гагаріних», «Портрет Дмитра Трощинського», ікони для Казанського собору (Санкт-Петербург)

- Василь Тропінін (1776 – 1857 рр.)

«Портрет українця», «Молодий український селянин», «Дівчина з Поділля», «Пряля»

- Капітон Павлов (1792 – 1852 рр.)

«Тесляр», «Чабан», «Хлопчик з голубком», «Діти художника», «Автопортрет», портрети Д. Горленка, Б. Лизогуба

- Іван Сошенко (1807 – 1867 рр.)

«Продаж сіна на Дніпрі», «Хлопці-рибалки», «Краєвид з селянами», «Портрет бабусі Михайла Чалого», «Жіночий портрет»

- Аполлон Мокрицький (1810 – 1870 рр.)

«Дівчина на карнавалі», «Святий Себастіан», «Автопортрет», «Портрет дружини», «Жіночий портрет», портрети Миколи Гоголя, Євгена Гребінки

- Тарас Шевченко (1814 – 1861 рр.)

«Катерина», «Пожежа в степу», «У в’язниці», «Дари в Чигирині», «Циганка-ворожка», «Селянська родина», серія офортів «Живописна Україна», ілюстрації до книги М. Польового «Історія Суворова», «Автопортрет», 130 портретів




Композитори:

- Олександр Лизогуб (1790 – 1839 рр.)

фортепіанна музика: ноктюрни, мазурки, романси, варіації на теми українських народних пісень;

- Йосип Витвицький (1813 – 1866 рр.)

«Україна» – варіації на тему української народної пісні «Зібралися всі бурлаки»;

- Михайло Вербицький (1815 – 1870 рр.)

«Ще не вмерла Україна», хорова, оркестрова, камерна музика, вокальні ансамблі, романси, музика до спектаклів, аранжировка народних пісень
Поет

Михайло Петренко (1817 – 1862 рр.)

«Дивлюсь я на небо», «Взяв би я бандуру…», «Ходить хвиля по Осколу…»
Народні співці:

- Андрій Шут (1790 – 1873 рр.) – кобзар;

- Остап Вересай (1803 – 1890 рр.) – кобзар;

- Іван Крюковський (1815 – 1885 рр.) – кобзар



Фольклорні збірки:

- Микола Цертелєв (1790 – 1869 рр.);

«Досвід збирання старовинних малоросійських пісень»;

- Михайло Максимович (1804 – 1873 рр.)

«Малоросійські пісні», «Українські народні пісні»;

- «Руська трійця» (1833 – 1837 рр.)

«Русалка Дністрова»;

- Амвросій Могила (1814 – 1870 рр.)

«Южный русский сборник», «Народные южнорусские песни»

Музичні товариства:

- Філармонічне товариство в Одесі (1842 р.);

- Симфонічне товариство аматорів музики та співу в Києві (1848 р.)

Хорові колективи:

- Перемишльський хор;

- хор Києво-Могилянської академії;

- хор Переяславської семінарії;

- самодіяльні та професійні колективи в Галичині, Північній Буковині, Закарпатті



СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СЕРЕДИНІ ХІХ ст.





В складі Австрійської імперії

В складі Російської імперії


Рішення

Фердінанд І Габсбург видав закон про скасування феодальних повинностей (07.09.1848 р.)


Олександр ІІ видав Маніфест про скасування кріпацтва та «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності» (19.02.1861 р.)




Зміст

- особиста свобода селян;

- поміщики надавали селянам земельні наділи;

- селяни викупали феодальні повинності (оброк, панщина);

- держава допомагає селянам сплатити викуп (50%);

- держава викуповувала в поміщиків селянські наділи;

- селяни 40 років сплачували державі борг за земельні наділи;

- галицькі селяни сплачували викуп у 3 рази більший, ніж чеські селяни, і в 5 разів більший, ніж німецькі селяни;


- збережено сервітут

- особиста свобода селян;

- поміщики надавали селянам земельні наділи;

- селяни вважалися «тимчасово зобов’язаними»: 49 років сплачували пану оброк або відробляли панщину за користування землею;

- земельним наділом селяни користувалися не особисто, а колективно;

- селяни отримали самоврядування: селянські громади, волості;

- селянські громади несли колективну відповідальність за сплату податків (кругова порука);

- селяни мають право викуповувати в поміщиків земельні наділи;

- держава допомагає селянам сплатити викуп (80%);
- селяни 49 років сплачували державі борг за земельні наділи;

- правобережні селяни сплачували викуп на 20% менший, ніж лівобережні селяни і отримували наділ на 18% більший, ніж лівобережні;

- державні селяни отримали наділ у 2 рази більший, ніж кріпаки;

- збережено сервітут




Наслідки

- селяни отримали громадські права (особисту волю, виборче право);


- малоземелля селян ставали найманими робітниками;

- земля стала товаром капіталізація сільського господарства;



- поміщицькі латифундії;

- кооперативний рух (Василь Нагірний, Євген Олесницький);

- модернізація сільського господарства: новітня техніка (парові двигуни, жниварки, молотарки, віялки), спеціалізація районів, технічні культури (картопля, льон, тютюн, хміль, конопля);

- масова трудова еміграція (Канада, США, Бразилія, Австралія)


- селяни частково отримали громадські права (особисту волю): залишилися залежними до повного викупу землі, виконували рекрутську повинність, паспорт отримували на один рік, несли тілесні покарання різками;

- малоземелля селян ставали найманими робітниками;

- земля стала товаром капіталізація сільського господарства;



- прусський шлях (поміщики) та американський шлях (заможні селяни);

- кооперативний рух (М. Левитський, В. Антонович, М. Драгоманов);

- модернізація сільського господарства: новітня техніка (парові двигуни, жниварки, молотарки, віялки), спеціалізація районів, технічні культури (картопля, цукровий буряк, льон, тютюн, соняшник);

- трудова міграція (Північний Кавказ, Нижнє Поволжя, Середня Азія, Сибір)



ЗАВЕРШЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.






В складі Австрійської імперії

В складі Російської імперії


Час

70-90-ті роки ХІХ ст.


60-80-ті роки ХІХ ст.




Особливості

- Дрогобицько-Бориславський нафтовий район;

- 95% підприємств дрібні, ремісничо-кустарні, мануфактурні;

- переважав іноземний капітал (німецький, австрійський, англійський, французький, бельгійський);

- монополії (картелі)

- формуються індустріальні райони: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий;

- іноземний капітал (англійський, німецький, французький, бельгійський, американський);

- монополії (синдикати): «Союз рейкових фабрикантів» (1882 р.), «Союз металобудівних заводів» (1884 р.), «Союз фабрикантів рейкових скріплень» (1884 р.), Цукровий синдикат (1887 р.)




Галузі

- лісопильна (дуб, смерека, граб);

- нафтова;

- озокеритна;

- вугільна;

- солевидобувна;

- хімічна (ацетон, метил, оцет);

- борошномельна


- вугільна;

- металургійна;

- металообробна;

- машинобудівельна (Харків, Катеринослав, Миколаїв, Одеса, Київ);

- паровозобудування (Харків, Луганськ);

- харчова (цукрова, горілчана);

- борошномельна




Транспорт

залізниця (Краків – Перемишль – Львів, Чернівці – Тернопіль – Стрий)


залізниця (Балта – Одеса, Київ – Одеса, Курськ – Харків – Азов, Донбас – Криворіжжя)




Наслідки

- сировинний придаток до індустріальних районів імперії;

- розорення дрібних виробників;

- занепад традиційних галузей: лісопереробної, меблевої, паперової, шкіряної, текстильної, цукрової, сірникової;

- безробіття;

- невелика кількість міст


- індустріалізація на українських земелях;

- формується клас української буржуазії: Терещенки, Харитоненки, Римаренки, Симиренки (харчова), Рудченки, Іщенки, Голуб, Панченко (вугледобувна), Яськевич, Алчевський (гірничозаводська), Погуляйченко (машинобудування);

- урбанізація (Київ. Харків, Катеринослав, Одеса, Херсон, Миколаїв, Луганськ, Маріуполь)



РЕФОРМИ АДМІНІСТРТИВНО-ПОЛІТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

60-70-х років ХІХ ст.


Назва

Рік

Зміст

Наслідки


Фінансові

1862 –


1864 рр.

- утворено міністерство фінансів;

- створено державний банк;

- створено єдині державні каси, що зосереджували у своїх руках усі прибутки і витрати в державі;

- введено акцизне обкладання спиртних напоїв;

- збільшено податки на товари масового споживання


- централізовано управління грошовим господарством;

- встановлено контроль за державним бюджетом;

- знижено рівень корупції




Земська

1864 р.

- земські збори скликалися один раз на рік;

- земські управи (6 чоловік) працювали постійно;

- головуючим на земських зборах та з’їздах був предводитель дворянства;

- повноваження земств: господарські та культурні справи (школи, лікарні, шляхи, пошта, торгівля, промисловість, скотарство)


- консолідація інтелігенції;

- розвиток місцевої ініціативи, господарства, культури

Але


- реформа проводилася не по всій імперії та не одночасно (в західних губерніях – лише у 1911 р.)


Міська

1870 р.

- органи міського самоврядування: міські виборчі збори, міська дума, міська управа;

- міського голову обирав губернатор;

- повноваження міських управ: господарські та суспільні справи (упорядкування міст, забезпечення продовольством, пожежна безпека, улаштування бірж, кредитних установ, торгівля, промисловість, збирання та витрати міських зборів)

- консолідація інтелігенції;

- залучення громадян до суспільного життя



Судова

1866 –


1899 рр.

- повна процесуальна незалежність суддів;

- єдиний суд для всіх станів (крім селянських дрібних справ);

- право на захист та оскарження рішення суду;

- 2 судові інстанції: перша (мирові, окружні суди), апеляційна (судові палати);

- суд чинять суддя та присяжні засідателі;

- публічність, гласність суду

- відокремлення судової влади від адміністративної;

- збереглися деякі феодальні пережитки;

- судовий процес став змагальним (обвинувачення, захист);

- зросла кількість кваліфікованих кадрів;

- знижено рівень корупції




Вищої

освіти

1863 р.

- в кожному університеті створено 4 факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний, медичний;

- факультети могли поділятися на відділи;

- дозволено збільшувати кількість професорів;

- професорів та ректора обирала Університетська Рада;

- література в бібліотеці університету на підлягала цензурі

- збільшено самостійність університетів у внутрішньому управлінні;

- створено сприятливі умови для науки та навчання;

- зросла кількість кваліфікованих викладачів




Середньої

освіти

1871 р.

- єдина система початкової освіти (міські, земські школи);

- мережа чоловічих та жіночих навчальних закладів: класичні гімназії (гуманітарні предмети), реальні училища (природничі предмети);

- збільшено обсяг вивчення математики

- поширення освіти серед народних мас;

- право на освіту поширено на всі стани;

- випускники гімназій вступали в університети;

- випускники реальних училищ вступали до вищих технічних навчальних закладів



Військова

1864 –


1883 рр.

- рекрутчина, тілесні покарання;

- загальна військова повинність (всі чоловіки від 21 року);

- дворянство, духовенство звільнялося від військової служби;

- військові училища та гімназії, юнкерські училища для дітей нешляхетного походження;

- переозброєння армії;

- утворено паровий військовий флот;

- територія імперії поділялася на 10 військових округів;

- військовий суд, військова прокуратура;

- утворено Генеральний штаб


- чисельність армії скоротилася на 40%;

- боєздатність армії зросла;

- на українських землях утворено 3 військових округи (Київський, Одеський, Харківський)




Цензурна

1865 р.

- цензурні установи підпорядковані міністерству внутрішніх справ;

- посилено відповідальність цензорів


- Валуєвський циркуляр (1863 р.);

- Емський наказ (1876 р.)



ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.


Назва ідеології

Зміст

Представники

Діяльність


Утопічний

соціалізм

- держава – орган управління виробництвом;

- планування виробництва;

- торгівля

- розподіл «по способностям»;

- справедливе суспільство (розумова праця = фізична праця, місто = село);

- приватна власність

Олександр Герцен (1812 – 1870 рр.) –

російський філософ, письменник, публіцист

- «Кто виноват?» (1841 – 1846 рр.);

- висунув теорію «російського соціалізму»


Микола Огарьов (1813 – 1877 рр.) –

російський філософ, поет, публіцист



розвинув теорію «російського соціалізму»

Віссаріон Бєлінський (1811 – 1848 рр.) –

російський філософ-західник, публіцист



літературна критика в журналах «Телескоп», «Отечественные записки», «Современник»

Микола Чернишевський (1828 – 1889 рр.) –

російський філософ, публіцист



- «Что делать?» (1863 р.);

- літературна критика




Народництво

- зближення інтелігенції з селянством;

- селянська соціалістична революція;

- «селянський соціалізм» в Росії (1860 – 1910 рр.)



- «ходіння в народ» (70-і роки ХІХ ст.)

Яків Стефанович (1853 – 1915 рр.)


Чигиринська змова (1877 р.)



- Дмитро Лизогуб (1849 – 1879 рр.);

- Софія Перовська (1853 – 1881 рр.)

- Яків Стефанович (1853 – 1915 рр.)


«Земля і Воля»

(1876 – 1879 рр.)



- Андрій Желябов (1851 – 1881 рр.);

- Микола Кібальчич (1853 – 1881 рр.);

- Софія Перовська (1853 – 1881 рр.)


«Народна воля»

(1879 – 1887 рр.)



- Георгій Плеханов (1856 – 1918 рр.);

- Павло Асельрод (1850 – 1928 рр.);

- Віра Засулич (1849 – 1919 рр.)


«Чорний переділ»

(1879 – 1881 рр.)



- Олександр Ульянов (1866 – 1887 рр.)

- Броніслав Пілсудський (1866 – 1918 рр.)



«Терористична фракція»

(1886 – 1887 рр.)




Марксизм

- суспільні стани;

- суспільна власність;

- планова економіка;

- диктатура пролетаріату

- Георгій Плеханов (1856 – 1918 рр.);

- Павло Асельрод (1850 – 1928 рр.)

«Визволення праці» (1883 – 1903 рр.)

РСДРП меншовиків (1903 – 1917 рр.)


Володимир Ульянов (1870 – 1924 рр.) –

російський філософ, політик



- засновник марксизму-ленінізму;

- вождь Жовтневої революції 1917 р.;

- засновник СРСР (1922 – 1991 рр.)



Лібералізм

- верховенство закону;

- особисті права та свободи людини;

- свобода підприємництва;

- недоторканість приватної власності

Петро Чаадаєв (1794 – 1856 рр.) –

російський філософ, публіцист

«Філософські листи» (1829 – 1831 рр.)

- західництво (О. Герцен, В. Бєлінський);



- слов’янофільство (О. Хом’яков, К. Аксаков)


Каталог: attachments -> article
article -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «історія україни» для студентів окр «Молодший спеціаліст»
article -> Основи теорії літератури
article -> До листа Міністерства освіти і науки України від 17. 08. 2016р. №1/9-437
article -> План роботи методичного об’єднання вчителів-предметників суспільно-гуманітарних наук на 2015/2016 навчальний рік
article -> План роботи методичного осередку вчителів-предметників природничо-математичних наук на 2015/2016 навчальний рік
article -> Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів курсів за вибором приймається навчальним закладом
article -> Получение патента на полезную модель


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка