Щорська районна гімназія



Скачати 344,65 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації26.02.2017
Розмір344,65 Kb.
  1   2   3

Щорська районна гімназія



Творча робота

на педагогічний ярмарок





Підготувала

учитель української мови

та літератури

Кримська Олена Вікторівна

2013 р.

Основне завдання школи – навчати і виховувати дітей, забезпечити їх протягом навчального періоду якісними знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в майбутньому. На сьогоднішній день перед усіма школами стоїть питання: як навчати й учитися на уроці так, щоб успішно вчити всіх дітей не за рахунок домашніх завдань, не за рахунок можливостей сім’ї, без поділу за здібностями, без репетиторів та індивідуальних занять. Вирішується проблема зацікавленості школярів до навчання, над якою працюють провідні педагоги та психологи сучасності.

Відомо, що найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання.

Одним із шляхів формування позитивного ставлення дітей до навчання є створення системи мотивів діяльності особистості, яка піддається педагогічному управлінню і забезпечує визначення поведінки учнів і їх ставлення до вивчення того чи іншого навчального предмета.

Оскільки мотивація школярів до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу, то спрямованість дій будь-якого вчителя визначається його прагненням і життєвою необхідністю підвищити рівень мотивації навчання учнів – від негативного і нейтрального до позитивного, відповідального, дієвого. І в цьому процесі визначені загальні прийоми діяльності: роз'яснення значущості навчання, розкриття перспектив подальшого життя, уміле застосування заохочення і покарання, впровадження в процес навчання дискусій, використання інтерактивних технологій.

При цьому важливе місце займають ігрові технології. Саме вони об'єднують в собі як емоційні (ситуація успіху, цікавість викладення матеріалу, моменти змагань), так і проблемно-пошукові (ситуація вибору, самоаналіз, нестандартність пропонованих в грі завдань, поступове підвищення їх важкості) стимули.

Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах. Інтегровані уроки характеризуються глибиною, високою інформативністю, фундаментальністю, різноплановістю, що сприяє підвищенню мотивації учнів, і як наслідок – підвищенню рівня їхніх знань.

Інтеграція – одне із найстаріших понять в історії розвитку науки. Ідея про єдність наукових знань простежувалась у кращих мислителів різних часів (Платон, Аристотель, Кант). Ще К.Ушинському за допомогою інтеграції письма і читання вдалося створити аналітико-синтетичний метод вивчення грамоти. У 60-х роках ХХ ст.. В.Сухомлинський провів «Уроки мислення в природі» – один із найвдаліших прикладів інтеграції різних видів діяльності, об’єднаних однією метою. Адже принцип інтеграції відповідає психічній і фізіологічній природі дитини, сутності самої мови як суспільного явища в її зв’язках з усіма аспектами багатогранного світу.



Інтегрований урок (від лат. integer – повний, цілісний) означає органічне поєднання в уроці відомостей з інших предметів навколо однієї теми, сприяє залученню цікавого матеріалу з різних галузей знань, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі ізольовані об’єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. За допомогою інтеграції можливо створити в учнів цілісну картину світу. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини (грою, спілкуванням з природою, музикою, образотворчим мистецтвом, драматизацією, дослідництвом) уможливлює оволодіння граматичними вміннями й правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, дає змогу глибоко індивідуалізувати навчання. Таким чином, за умов інтегрування предметів і видів діяльності активність учня як співтворця навчально-виховного процесу наявна на всіх його етапах.

Ефективним засобом формування інтегративних умінь і навичок є різноманітні міжпредметні зв’язки (уроки літератури легко поєднати з історією, журналістикою, етикою, риторикою, живописом, музикою, а правописні навички засвоювати на прикладах з географії, математики).

Робота з організації інтегрованого уроку має такі етапи:

1) учитель добирає матеріал, необхідний для інтеграції;

2) залучає учнів до вибору предмета інтеграції, до пошуку3) на етапі дидактичної взаємодії опрацьовується урочний матеріал, діагностуються визначення навчальних, виховних, розвивальних цілей;

4)на підсумковому етапі заслуховуються творчі наробки учнів.

Через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому учень сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дає можливість сформувати в учня здатність сприймати предмети і явища довкілля різнобічно, емоційно й водночас системно.

Можливості для інтеграції досить широкі, але важливо, щоб не було перевантаження школярів враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а слугував одній меті. Мета таких уроків – створити передумови для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Отже, різні види діяльності на уроках інтегрованого змісту роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання. В.С.Сухомлинський стверджував: «Майстер педагогічної справи настільки знає азбуку своєї науки, що на уроці, в ході вивчення матеріалу, в центрі його уваги не сам зміст того, що вивчається, а учні, їх розумова праця, їх мислення». Тому, розробляючи систему інтегрованих занять, можна переконатися у слушності слів великого Педагога.

Що може бути краще для становлення особистості, ніж відчуття успіху й особистої значущості в процесі своєї праці? Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї в першій половині XX ст. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях.

Нині, коли в українській школі виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів користується попитом і популярністю.


В основі методу проектів лежить:

• розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

• уміння самостійно конструювати свої знання;

• уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

• уміння критично мислити.

Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для нього час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особистістно - зорієнтованої педагогіки.

Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу є самостійність учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити в такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань - обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків — корегування — висновки.


Учителеві варто озброїтися усім арсеналом дослідницьких і пошукових методів. Він повинен уміти організовувати і проводити дискусії, не нав'язуючи своєї точки зору, не пригнічуючи учнів своїм авторитетом.
Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комунікативні навички та вміння, працюючи в різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т.п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

Який би різновид проектної технології не застосував учитель — чи то груповий, чи то парний, чи то індивідуальний, він обов'язково переконається в її спроможності одержати успішний педагогічний результат.

Нові принципи особистісно – зорієнтованого навчання, індивідуального підходу, суб’єктності у навчанні, вимагають нових технологій, методів, форм. У своїй практиці застосовую інтерактивні методики, роботу в групах, мозковий штурм, проводжу інтегровані уроки, приділяю увагу методу проектів. Вважаю, що для того, щоб учень сприймав знання як дійсно необхідні, особистісно важливі – необхідна проблема, що виділяється з реального життя, знайома і значуща для учня, для вирішення якої йому необхідно застосувати уже отриманні знання і навички, а також і нові, які ще доведеться набути.

«Вирішити проблему» - означає застосувати в даному випадку необхідні знання і навички із різних галузей життя, отримавши реальний і чуттєвий результат.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка