Штучне вигодовування немовлят




Дата конвертації30.08.2018
Розмір27,8 Kb.

.

  • Штучне вигодовування немовлят. Класифікація та характеристика молочних сумішей для штучного вигодовування. Техніка штучного вигодовування, критерії оцінки його ефективності. Прикорм та його корекція. Потреби дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при штучному вигодовуванні
  • Проф. Федорців О.Є.

План лекції

  • 1. Актуальність
  • 2. Що таке штучне вигодовування.
  • 3. Якісний та кількісний склад коров’ячого молока.
  • 4. Класифікація сумішей для штучного вигодовування немовлят.
  • 5. Правила введення прикормів при штучному вигодовуванні дітей.
  • 6.Техніка штучного вигодовування.
  • 7. Прикорм та корекція харчування при штучному вигодовуванні.
  • 8. Потреби дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при штучному вигодовуванні.

Актуальність

  • Харчування – основний, загальновизнаний компонент права дитини на досягнення найкращого можливого стану здоров’я
  • (конвенція ООН з прав дитини).
  • *Недостатнє або неповноцінне харчування є причиною 60% смертей серед дітей раннього віку.
  • *В усьому світі не більше 35% немовлят отримують виключно грудне вигодовування протягом перших чотирьох місяців життя.
  • *Дитина, яка отримує штучне харчування, позбавлена природної імунізації.
  • * Дитина, яка знаходиться на штучному вигодовуванні, позбавлена унікального контакту з матір’ю, який виникає в результаті сильного емоційного зв’язку дитини з матір’ю.
  • *До сьогодні не створено жодного замінника грудного молока, який можна було б назвати “наближеним до материнського”.
  • *В інформації, яку сьогодні отримують матері, значно частіше рекламується використання штучного харчування, а зовсім не грудне вигодовування.
  • *27 % дорослих мешканців України вважають, що “сучасні молочні суміші містять корисні для здоров’я дитини компоненти, яких немає в грудному молоці” (результат опитування громадської думки, Центр “Соціальний моніторинг”, 2003).
  • *Значний вплив на прийняття рішення про відмову від грудного вигодовування мають різноманітні способи просування продуктів штучного харчування немовлят на ринку.
  • *Міжнародне Зведення правил (1981р.,Всесвітня асамблея охорони здоров’я) – регламентує маркетинг
  • продуктів штучного вигодовування дітей раннього віку.
  • *Міжнародний Кодекс з маркетингу
  • замінників грудного молока – рекомендація урядам для розроблення власних національних програм (мінімальні вимоги для захисту практики грудного вигодовування).
  • *Всі виробники та дистриб’ютори продуктів, які підпадають під дію Міжнародного Зведення правил (МЗП)щодо збуту замінників грудного молока, включаючи супутні товари (імітатори материнських грудей), несуть відповідальність за моніторинг своєї практики збуту на відповідність МЗП.
  • *Агресивна маркетингова діяльність компаній впливає на зміну ставлення та поведінки: суміш оцінюється як рівноцінна молоку матері, а годування з пляшечки вважається показником високого соціального статусу.
  • *З метою встановлення контролю за діяльністю компаній-виробників та дистриб’юторів штучного харчування для дітей раннього віку та інших продуктів, що підпадають під дію МЗП, розроблено методологію моніторингу виконання МЗП – діючого інструменту соціального контролю в багатьох країнах світу.
  • *Стаття 9.2. МЗП щодо маркетингу замінників грудного молока підкреслює:”... Терміни “гуманізоване”, “подібне материнському” або аналогічні визначення не повинні застосовуватись...”
  • *Стаття 9.2 МЗП: ”... Ні упаковка, ні етикетка не повинні містити малюнки з зображенням немовлят або інших малюнків, що в ідеалістичному світлі подають використання дитячих поживних сумішей...”.
  • *Стаття 5.1: ”Не можна рекламувати продукти, згадані в даному Зведенні, або будь-яким іншим чином сприяти зростанню споживацького попиту на них”.

Міжнародне зведення правил включає наступні положення:

  • 1. Заборона на рекламу продуктів штучного дитячого харчування серед населення.
  • 2. Заборона на розповсюдження безкоштовних зразків цих замінників серед матерів.
  • 3. Заборона на рекламу продуктів дитячого харчування медичним персоналом компаній-виробників.
  • 4. Заборона на подарунки та передачу зразків працівникам охорони здоров’я.
  • 5. Заборона на рекламу у закладах охорони здоров’я (включаючи розповсюдження безкоштовних зразків).
  • 6. Заборона на використання текстів та зображень, які ідеалізують штучне вигодовування на етикетках продуктів дитячого харчування.
  • 7. Інформація, яка надається працівникам охорони здоров’я, повинна бути науковою і обгрунтованою на фактах.
  • 8.Невідповідні продукти, такі як, наприклад, згущене молоко не повинні рекламуватися в якості харчування для грудних дітей.
  • 9. Будь-яка інформація про замінники грудного молока, включаючи текст на етикетках, повинна пояснювати переваги грудного вигодовування і підкреслювати небезпеку, пов’язану із штучним вигодовуванням.
  • 10. Усі продукти повинні бути високої якості та відповідати клімату й умовам країни призначення.

Протипоказання з боку матері до вигодовування грудьми:

  • Відкрита форма туберкульозу з бациловиділенням;
  • Особливо небезпечні інфекції (віспа, сибірська виразка);
  • Правець;
  • Стан декомпенсації при хронічних хворобах серця, печінки, нирок;
  • Гострі психічні захворювання;
  • Злоякісні новоутворення.

Перелік лікарських засобів, при вживанні яких протипоказане грудне годування

  • Цитостатики;
  • Радіоактивні препарати;
  • Солі золота, літію, йоду, брому;
  • Метронідазол, сульфаніламіди;
  • Налідіксова кислота (неграм, невіграмон);
  • Нітрофурани;
  • Левоміцетин, ізоніазід;
  • Препарати спорині;
  • Наркотичні анальгетики; сібазон, фенобарбітал;
  • Саліцилати (більш ніж; 1 г на добу);
  • Естрогени;
  • Амантадін.

Протипокази до грудного вигодовування з боку дитини:

  • Уроджені захворювання обміну речовин;
  • Галактоземія;
  • Фенілкетонурія;
  • Алактазія;
  • Хвороба “сеча із запахом кленового сиропу”

Визначення штучного вигодовування:

  • - це таке харчування дитини грудного віку, при якому вона зовсім не отримує жіночого молока або його кількість менша 20% об’єму їжі, а основним продуктом харчування служать штучні суміші.
  • Штучне вигодовування немовляти- екологічна катастрофа для нього.
  • Немовля, позбавлене материнського молока, - це організм, трагічно позбавлений природної їжі.

Якісний склад коров’ячого молока:

  • Співвідношення між альбуміном і казеїном – 1:4;
  • Незначна кількість есенціальних жирних кислот (у 5 разів менше, ніж у жіночому);
  • Коефіцієнт засвоєння жиру складає 80-85%, казеїну 50%;
  • Загальна кількість молочного цукру менша, ніж у жіночому молоці, переважає альфа-лактоза;
  • Співвідношення між фосфором і кальцієм 1:1;
  • Вміст вітамінів великою мірою залежить від пори року, але термічна обробка веде до руйнування вітамінів;
  • Низький вміст жиророзчинних вітамінів.

Кількісний склад коров’ячого молока:

  • Білки – 34 г/л;
  • Жири – 39 г/л;
  • Вуглеводи – 46,5 г/л;
  • Вода 873 мл.

Годування дитини з пляшки

Принципи штучного вигодовування:

  • Ретельне і точне виконання техніки приготування сумішей;
  • Перехід дитини на штучне вигодовування не повинен бути занадто швидким;
  • Режим харчування залишається вільним ( у дітей до введення прикорму 6-7 разів на добу, після введення прикорму – 5 разів на добу);
  • прикорм слід давати з ложечки;
  • Введення прикорму дітям, які знаходяться на штучному вигодовуванні високоадаптованими сумішами, не відрізняється від аналогічних в дітей з грудним вигодовуванням

Розрахунки приблизного об’єму їжі в дітей перших 10 днів життя:

  • 70 або 80 х n, де n- день життя новонародженого (формула Фінкельштейна);
  • 2% маси тіла при народженні х n, де
  • n- день життя дитини (формула Зайцевої);

Розрахунки об’єму їжі для дітей старших 10 днів:

  • Калорійний метод:
  • Фізіологічна потреба дитини в енергії в 1 півріччі складає 115 ккал/кг маси тіла на добу; в 2 півріччі – 110 ккал/кг маси тіла на добу. При цьому орієнтовна енергетична цінність більшості адаптованих молочних сумішей складає 670-680 ккал/л.
  • Об’ємний метод:
  • В дитини від 10 днів до 2-х міс – 1/5 маси тіла;
  • Від 2 до 4 міс – 1/6 маси тіла;
  • Від 4 до 6 міс – 1/7 маси тіла;
  • Від 6 міс до року – 1/8-1/9 маси тіла .

Гарантійне молоко-

  • Це коров’яче молоко, яке відповідає наступним вимогам:
  • Містить не менше 35 г/л жиру, 40-45 г/л цукру;
  • Має кислотність не більше 20 градусів по Тернеру;
  • Дає не менше 85 г/л сухого залишку;
  • Не містить хвороботворних і гнильних мікроорганізмів;
  • Загальна кількість бактерій не перевищує 50 000 в 1 мл;
  • Титр кишкової палички 1:10;
  • Застосовується для приготування дитячих молочних сумішей.

Класифікація штучних сумішей:

  • Неадаптовані: солодкі і кислі – 2, 3,4.
  • Адаптовані: високоадаптовані (спеціальні), адаптовані (базисні), наступні (частково адаптовані).
  • Лікувальні: з пре- і пробіотиками, антирефлюксні, для маловагових дітей, для лікування анемій, антиалергічні.

Переваги відварів у розведенні молока над водою:

  • Сприяють створенню колоїдного стану молока, тому згустки казеїну легше перетравлюються;
  • Деякі з них (гречаний) мають в своєму складі амінокислоти;
  • З відваром в організм дитини поступають полісахариди, що зменшує процеси бродіння;
  • Рисовий відвар має захисні властивості;
  • Дещо збільшується енергетична цінність суміші.

Базисні (стартові) формули:

  • - це адаптовані за всіма харчовими компонентами сухі молочні суміші, максимально наближені до грудного молока за харчовою, біологічною цінністю та осмолярністю. Вони містять всі необхідні харчові додатки (таурин, L-карнітин, лецитин тощо), які мають особливо важливе значення для розвитку дитини.

Базисні штучні суміші

Наступні формули:

  • - це суміші, які рекомендуються дітям старше 6 міс;
  • Це частково адаптовані суміші, що готуються без додавання білків та молочної сироватки. Харчова та енергетична цінність цих сумішей вища, ніж базисних,крім лактози вони містять сахарозу і крохмал.

Наступні формули

Потреба дитини першого року життя в харчових інградієнтах на 1 кг маси тіла при штучному вигодовуванні

  • Адаптована суміш: 0 – 6 міс - білки 3,0 г;
  • Жири – 6,5-6,0 г; вуглеводи – 12-14 г;
  • 7-12 міс – білки – 3,5 г; жири – 5,5-5,0 г;
  • Вуглеводи – 12-14 г;
  • Неадаптована суміш: 0 – 6 міс – білки 3,5г; жири – 5,5-5,0 г; вуглеводи – 12-14 г;
  • 7-12 міс - білки – 4,0г; жири – 5,5 г; вуглеводи – 13г.

Енергетична потреба дитини при штучному вигодовуванні

  • При вигодовуванні високоадаптованими сумішами – така ж як при грудному годуванні;
  • При вигодовуванні адаптованими сумішами – на 5% вища, ніж при грудному вигодовуванні;
  • При вигодовуванні неадаптованими сумішами – на 10% вища, ніж при грудному годуванні.

Найчастіші помилки при штучному вигодовуванні

  • Часта зміна суміші;
  • Поспішна зміна суміші при незначних змінах випорожнень дитини;
  • Наполегливе годування однією сумішшю навіть при відсутності достатньої прибавки у масі тіла;
  • Ігнорування індивідуальними особливостями травної системи дитини.

Критерії оцінки ефективності штучного вигодовування:

  • Загальний стан дитини: характеристика здоров’я, емоційного стану;
  • Розвиток статичних і локомоторних функцій;
  • Стан шкірних покривів і слизових оболонок;
  • Розвиток підшкірної жирової основи;
  • Тургор тканин;
  • Стан м’язової та кісткової систем;
  • Функціональний стан органів травлення, інших внутрішніх органів;
  • Динаміка росту;
  • Динаміка маси тіла;
  • Захворюваність;
  • Лабораторні показники: рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, результати копрологічних обстежень, загальний аналіз сечі.

Чинники, які зумовили невідповідність маркетингу ЗГМ міжнародним стандартам в Україні:

  • Відсутність національної нормативної бази, яка б регулювала маркетинг продуктів для штучного вигодовування дітей раннього віку;
  • Низький рівень поінформованості медперсоналу: значна частина працівників закладів охорони здоров’я не мають інформації або вкрай мало ознайомлені з МЗП щодо маркетингу замінників грудного молока;
  • Позиція керівництва медичних закладів, пов’язана в тому числі з браком інформації: відсутність єдності у протистоянні натиску компаній-виробників продуктів, що підпадають під дію МЗП, оскільки немає, перш за все, усвідомлення шкоди, яку діяльність цих компаній завдає грудному вигодовуванню;
  • Позиція компаній, що займаються виробництвом та/чи збутом замінників грудного молока, пляшок та сосок в Україні, які агресивно впроваджують маркетингові програми, залучаючи до співпраці медичний персонал, сферу роздрібної торгівлі, засоби масової інформації. При цьому викристовується необізнаність медпрацівників, громадськості, осіб, які приймають рішення щодо впливу МЗП, та неусвідомлення згубного впливу на грудне вигодовування, а відтак – і відсутності не лише юридичного, а й соціального контролю над некоректною маркетинговою діяльністю.
  • Позиція підприємств роздрібної торгівлі, у яких допускається розповсюдження реклами, робота агентів з продажу безпосередньо із матерями та вагітними жінками тощо, яка викликана здебільшого незнанням положень МЗП і комерційною зацікавленістю.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!



База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка