Сільське господарство Королівства Нідерланди




Скачати 109,34 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір109,34 Kb.
Сільське господарство Королівства Нідерланди
Сільське господарство Нідерландів через особливості природних умов має високоспеціалізований характер, водночас воно є високопродуктивним. Перевага віддається племінній тваринництву, виробництву молочних продуктів і вирощуванню овочевих і садових культур на експорт.

Так, країна посідає друге місце у світі (після США) за обсягами експорту аграрної продукції. 60% всієї сільгосппродукції, що виробляється в країні постачається за кордон, причому найбільшим покупцем є Федеративна Республіка Німеччина. За рівнем продуктивності сільського господарства (виробництво продукції на одного зайнятого) Нідерланди поступаються лише Новій Зеландії, Австралії і США, а за його інтенсивністю (виробництво продукції на один гектар сільськогосподарських земель) стоять на першому місці в світі. Так 22 % світового експорту картоплі забезпечують нідерландські виробники, а в аграрному секторі країни працевлаштовано 660 тисяч осіб.

Основою сільськогосподарського сектору економіки Нідерландів є сімейні фермерські господарства. Голландські господарства характеризують високий рівень інтенсифікації та наукоємності виробництва, організованості та ефективності праці, що забезпечує навіть дрібним фермерам достатні доходи. Крім того, сімейні фермерські господарства зберігають свої стійкі позиції завдяки існуванню кооперативів, які займаються маркетингом та збутом готової продукції.

Фермерські господарства в країні невеликі, особливо в районах розвитку садівництва. Майже 45 % всіх ферм мають наділи менше 10 га, середні фермерські господарства мають 26 гектарів землі. Як правило, найбільші площі мають фермерські господарства сфери квітківництва та розведення великої рогатої худоби. Одночасно з цим, на розвиток матеріально-технічної бази фермери можуть легко отримати кредити від численних кооперативних і кредитних організацій, наприклад Центрального кооперативу Утрехта і Центрального сільськогосподарського банку Ейндховена.

За останні десятиліття продуктивність нідерландського сільського господарства різко зросла. Це зростання багато в чому зобов'язане добре поставленій системі освіти, високому рівню дослідницьких робіт та орієнтованому на практику інформаційному забезпеченню.

Подальше зростання продуктивності вже більше не є пріоритетною метою розвитку галузі. Такими тепер є охорона довкілля, покращення умов утримання тварин та підвищення якості продукції.

Основним пріоритетом на даний час є виробництво біологічної продукції. Так, при "біологічно чистому" веденні сільського господарства підприємець майже не використовує хімічно-синтезованих засобів захисту рослин та штучних добрив. Обсяг біологічно чистого землеробства є досить скромним у порівнянні з традиційним, хоча останніми роками можна спостерігати його ріст, в першу чергу - викликаний попитом. Щоб досягти посилення цієї тенденції, ведеться робота з поліпшення системи збуту, з досягнення конкурентноздатних цін на біологічно чисті продукти і з підвищення якості ведення господарства.

Все більший інтерес проявляється до цих продуктів і з боку ринку. Алберт Хайн (Albert Heijn) - найбільша голландська мережа супермаркетів - планує, наприклад, протягом наступних 5-ти років припинити закупівлю продуктів, при отриманні яких використовуються хімічно-синтезовані засоби боротьби з комахами і хворобами рослин. На даний орієнтовно 30% нідерландських споживачів купують біологічно чисті продукти харчування.

Слід зазначити, що останнім часом відбулося скорочення кількості сільськогосподарських підприємств, а показники зростання розмірів фермерських господарств залишилися на рівні попередніх років. Водночас, суттєво збільшилися виробничі витрати в сільському господарстві, за різними оцінками, кінцеві ціни на сільськогосподарську продукцію цього року зросли на 0,8% - 1,1%, тоді як власне обсяги виробництва скоротилися на 0,4%. Зростання виробничих витрат спричинене, перш за все, подорожчанням паливно-мастильних матеріалів, кормів і енергоносіїв.

Роль держави у сільському господарстві Королівства Нідерланди – мінімальна. Питаннями імпорту та експорту продукції, зокрема сільськогосподарської, опікуються не державні органи, а кооперативи та виробники, які власноруч встановлюють ділові зв‘язки з компаніями – споживачами продукції в Нідерландах та за кордоном. Тим не менш, у Нідерландах органи земельного контролю «ратифікують» кожну угоду, пов’язану з переходом права власності на землю сільськогосподарського призначення.

Крім того, в країни запроваджено жорсткі вимоги до професійної підготовки претендентів на оренду чи купівлю сільськогосподарських земель та їх досвіду роботи в аграрному секторі. При передачі землі обов‘язково обумовлюється наявність стартового капіталу та види сільськогосподарської продукції, що вирощуватиметься на даній ділянці землі. Сільськогосподарська діяльність повинна здійснюватись з урахуванням інтересів охорони природи, збереження ландшафту та місць відпочинку. Останнім часом все більше уваги в Нідерландах приділяється заходам по зниженню негативного впливу сільськогосподарської діяльності на довкілля. Ці заходи, зокрема, передбачають введення державною суворих правил та норм на використання добрив та поводження з відходами тваринницьких ферм. На постійній основі здійснюється моніторинг стану та родючості землі. Особлива увага приділяється показникам «віддачі» від одного га землі. У разі недотримання рекомендацій експертів – на власника або орендаря накладаються значні штрафи. Також, з метою ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, що здається в оренду, Урядом встановлено рекомендовані строки оренди, які складають 6 років та 12 років (залежно від виду види сільськогосподарської діяльності).

Землі сільськогосподарського призначення

Площа країни становить 41526 км 2, з них приблизно 8500 км 2 зайняті водою, 4% території країни знаходяться нижче рівня моря. Для захисту землі від повеней у Нідерландах споруджена система каналів та дамб, що роблять ще 15% території непридатними для ведення сільського господарства.

Землі сільськогосподарського призначення займають приблизно 65% території Нідерландів, та структурно розподілені наступним чином:

- 27% - орні землі;

- 2 % - використовується для постійних культур;

- 42% - пасовища;

- 9% - ліс;

- 20 % - інше (наприклад - тепличне господарство).

За формами власності земельний фонд сільськогосподарського призначення Королівства Нідерланди розподілено наступним чином:

- 70% належить фермерам;

- 25% належить приватним особам або компаніям;

- 5% належать державі.

Відповідно до положень чинного законодавства Королівства Нідерланди, прямо виражених юридичних припісів, що регулюють розміри чи порядок групування земельних ділянок немає. Як правило, зазначене питання регулюється на муніципальному рівні у кожному конкретному випадку. Однак, з огляду на те, що одним із головних ризиків вільного ринку землі сільськогосподарського призначення є подрібнення господарств та ділянок під час успадкування чи зміни власника, що може зменшити обсяги агровиробництва, перевага надається принципу консолідації земель. Зазначений принцип діє з урахуванням соціальних, екологічних та економічних аспектів землекористування і загальнонаціональних заходів, спрямованих на вдосконалення аграрного ринку.

Також відсутні і прямі обмеження на право володіння, користування та розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Однак, державний контроль дуже суворий. Передбачено дозвільний порядок відчуження та купівлі наділів площею понад 1 га.

У дозволі може бути відмовлено, якщо:


  • купівля-продаж пов'язані з неефективним перерозподілом земель, зокрема на користь осіб, не причетних до фермерства;

  • відчуження призведе до надмірного подрібнення ділянки;

  • договірна ціна сильно дисонує з ринковою (відхилення більш як на 50%);

  • продаж/придбання суперечить заходам, спрямованим на вдосконалення аграрного ринку.

Переважне право на купівлю землі мають:



  • Фермери, земля яких межує з об’єктом продажу;

  • Потужні сільськогосподарські підприємства;

  • Орендарі об’єкту продажу;

  • Держава (за ринковою ціною).

В країни запроваджено жорсткі вимоги до професійної підготовки претендентів на оренду чи купівлю сільськогосподарських земель та їх досвіду роботи в аграрному секторі. При передачі землі обов‘язково обумовлюється наявність стартового капіталу та види сільськогосподарської продукції, що вирощуватиметься на даній ділянці землі. Зважаючи на те, що одним з методів обмеження участі іноземного капіталу на ринку землі є надання переважного право на купівлю землі сільськогосподарського призначення саме місцевим підприємствам та фермерам, іноземні інвестори беруть участь у ринку сільськогосподарської землі шляхом створення спільних підприємств та аграрних спілок.

Водночас, в Королівстві Нідерланди дозволено капіталізацію землі сільськогосподарського призначення, як базового активу для розвитку сільських господарств та іпотечного кредитування.


Тваринництво

Найбільш значними галузями сільського господарства країни є молочне виробництво, інтенсивне тваринництво та птахівництво (розведення свиней, корів, та свійських птахів).

Традиційне молочне тваринництво проходить в умовах круглорічного випасу худоби. Виробництво молока складає маже 20 млн. тон на рік та регулюється квотами, встановленими ЄС. Профілююча галузь сільського господарства - тваринництво, що дає приблизно 70% сільськогосподарської продукції. 42 % сільськогосподарських земель займають луки і пасовища. По виробництву молока на душу населення країні належить друге місце в світі після Данії.

Голландія є визнаним в світі лідером по якості і виробництву сиру та молочних продуктів, так, 55% виробленого в країні молока переробляється на сир.

Практично всі значні господарства Нідерландів, що вирощують худобу, птицю та спеціалізуються на виробництві яєць.

Важливу роль у розвитку тваринництва зіграли прийняті ще у 80-х роках минулого століття в рамках ЄС заходи по обмеженню продукції сільського господарства (молочна квота). Надої корів різко зросли, тобто таку ж кількість молока стало можливим отримувати від меншої кількості корів. Поряд з молочним тваринництвом, в країні існує, так зване, інтенсивне тваринництво. Характерною рисою такого тваринництва є те, що тварини та птиця утримуються в приміщеннях, що зіграло не останню роль в тому, що під час останніх спалахів «пташиного грипу» в Нідерландах не було зафіксовано жодного випадку хвороби.



Рослинництво

Найбільш поширеними серед сільськогосподарських культур є: картопля (насіннєва, крохмальна та харчова), озимі, ярий ячмінь, цукровий буряк та цибуля. Причому, річна потреба Королівства Нідерланди в зернових складає від 1 млн.600 тис. тон до 2 млн. тон. Голландія частково задовольняє ці потреби власними можливостями. Щорічно в країні на фермах вирощується 600 – 800 тис. тон пшениці.

Щорічно, на доручення Уряду і Міністерства економічних справ країни, члени Голландської Королівської асоціації торгівлі зерном (46 компаній), проводять закупівлю зерна.

В основному закупається пшениця сортів N2HRW, N2SRW, ASW та 13% CWRS.

Основними продавцями зернових є Сполучені Штати Америки, Аргентина, Канада та Португалія. З продавцями пшениці укладаються контракти за два-півтора роки перед роком доставки. Оскільки обсяги імпорту зерна незначні, за останні 25 років не було жодного випадку невиконання продавцем своїх зобов‘язань.

Головне місце в рослинництві країни посідають високоякісні тепличні овочі та квіти. За площами, відведеними під тепличне господарство, Нідерланди посідають одне з перших місць у світі. Теплиці та оранжереї (загальна засклена площа перевищує 10 тис. га) зробили овочівництво і квітництво цілорічним.

Найважливішими продуктами рослинництва на сьогодні в Нідерландах є квіти, помідори, перець і огірки.

Основу експорту продукції рослинництва складають квіти, експортують як живі квіти, цибулини і насіння, так і зрізані. Найбільшої слави зажили нідерландські тюльпани.

Сектор тепличного рослинництва все більше вкладає кошти в охорону довкілля. Сьогодні підприємці працюють над виконанням угоди з урядом про зменшення викидів СО2 та більш ефективному використанню енергії.

Крім того, для захисту рослин від захворювань та шкідників використовується велика кількість природних засобів (природних ворогів), завдяки чому обмежено використання хімічних засобів захисту рослин.


Рибне господарство
Основними сферами комерційного рибальства в Королівстві Нідерландів є морський промисел риби (камбали, палтуса, тріски, хека, морського окуня й креветок) і прибережне рибальство (вилов мідій, устриць і молюсків). Є також невелика кількість рибальських компаній усередині країни й рибних ферм (для вирощування таких рідких видів прісноводних риб як, наприклад, форель та лосось).

Голландія – найбільший у Європі постачальник морської й океанічної риби й рибопродуктів (в основному, у замороженому вигляді). Основними споживачами цієї продукції є такі європейські країни як Бельгія, Німеччина, Італія, Франція, Іспанія, Швейцарія й Велика Британія. Імпорт риби й ракоподібних усереднено становить 1,3 млрд. євро, а експорт – майже 2,2 млрд. євро.

Голландський рибний сектор економіки стає останнім часом усе більш інтернаціональним. Голландські суднові компанії є власниками (або співвласниками) траулерних флотилій Німеччини, Франції й Великої Британії. Вони також активні за межами Європейського Союзу.
Протягом останніх років голландці займають лідируюче місце на міжнародному ринку, третина від усього обсягу риби виловлюється на голландських судах.

Останнім часом на судах встановлюється американська система санітарного контролю (Hazard Analysis and Critical Control Point – HACCP), яка стежить за безпечними обсягами вилову риби й місцем лову, а також за рівнем якості риби. Ця система широко поширена у світі.


Необхідно відзначити, що Голландія є ініціатором створення системи квот на вилов риби. Відповідно до цієї системи голландським судноплавним компаніям дозволяється виловлювати:


  • 28 тисяч тонн північноморської камбали;

  • 12 тисяч тонн палтуса;

  • 3,7 тисячі тонн білокорого палтуса й гладкої камбали;

  • 16 тисяч тонн інших видів плоскої риби;

  • 4,8 тисячі тонн тріски;

  • 32 тисячі тонн скумбрії;

  • 2 тисячі тонн хека.

Квоти встановлюються групам компаній. Такий підхід дозволяє гнучко підходити до розподілу квот усередині груп. Якщо, наприклад, рибальська компанія перевищила квоту вилову, вона може її "взяти у борг" у іншої компанії й навпаки "позичити" квоту при її невиконанні.

У Голландії налічується майже 120 великих оптових трейдерів морською продукцією. Продаж і розподіл усієї риби й ракоподібних відбувається на 11 аукціонах, які територіально розміщуються вздовж узбережжя й можуть оперативно реалізовувати свіжу рибу. Аукціони працюють щодня.

Риба, що надходить, накопичується й сортується по якості на партії, які потім виставляються на торги. На рибних аукціонах встановлене сучасне устаткування зі спостереженням за температурою, санітарним станом риби і її раціональною торгівлею.

Крім того, моніторингом якості й оцінкою обсягів вилову займається спеціальна організація RVV (Суспільна служба інспекції живого вантажу й м'яса), завданням якої є видача свідоцтва, що риба придатна до вживання.
На рибних аукціонах представлені, в основному, наступні види риби: камбала близько 45% від загального обсягу, інша промислова риба ( крім камбали) – 10-13%, палтус – 12-13%.

Третина реалізованих на аукціонах камбали й палтуса експортується до Італії, Німеччини й Іспанії. У Францію поставляється, в основному, тріска, а також жовтий морський півень й червона кефаль. Мідії часто поставляються до Бельгії, Франції й Німеччини. Оселедець "матіас" дуже популярний в Бельгії й Німеччині.



У Нідерландах налічується майже 400 компаній по переробці риби. Місцеві компанії по переробці креветок і оселедця "матіас" займають домінуюче місце на європейському ринку.



База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка