?Спортивна медицина це наука, яка вивчає: A. вплив занять спортом на організм спортсмена




Сторінка1/13
Дата конвертації03.06.2017
Розмір1,56 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

1.

?Спортивна медицина – це наука, яка вивчає:


A.

вплив занять спортом на організм спортсмена.


B.

вплив занять фізичною культурою на організм людини.


C. *

позитивний та негативний вплив фізичних навантажень різної інтенсивності на організм здорової та хворої людини.


D.

вплив гіподинамії на організм здорової людини.


E.

вплив гіпердинамії на організм здорової людини.


2.

Головна мета спортивної медицини:


A.

організація проведення занять фізичною культурою та спортом


B.

оптимізація режиму праці та відпочинку.


C.

підвищення працездатності спортсменів.


D.

профілактика та лікування захворювань у спортсменів.


E. *

оптимізація рухової активності людини для збереження та зміцнення здоров’я.


3.

Методи дослідження фізичного розвитку:


A.

зовнішній огляд, пальпація, перкусія, аускультація.


B. *

соматоскопія і антропометрія.


C.

методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції.


D.

загальний та спортивний анамнез, лікарське обстеження органів і систем.


E.

функціональні проби.


4.

До підготовчої медичної групи зараховують:


A.

осіб, які мають незначні відхилення у стані здоров за у мови достатнього фізичного розвитку.


B.

осіб, що мають відхилення в стані здоров постійного або тимчасового характеру, які потребують значного обмеження фізичного навантаження.


C.

осіб з недостатнім фізичним розвитком без відхилень в стані здоров.


D.

осіб без відхилень у стані здоров’я з нормальним фізичним розвитком.


E. *

осіб, які мають недостатній фізичний розвиток, незначні чи тимчасові відхилення у стані здоров’я або недостатньо фізично підготовлені


5.

Комплексна методика медичного обстеження осіб, що займаються різними видами фізичних вправ, включає:


A.

оцінка функціональних можливостей людини під час тренувань та змагань.


B.

оцінка фізичного розвитку та фізичної підготовленості збір загального та спортивного анамнезу, зовнішній огляд, загальне лікарське обстеження органів і систем.


C.

дослідження функціонального стану основних фізіологічних систем у стані спокою.


D. *

збір загального та спортивного анамнезу, стоматоскопію,


E.

Eнтропометрію, загальне лікарське обстеження, функціональне дослідження.


6.

Відновні засоби в спортивній медицині:


A.

фізіологічні, фізичні.


B. *

медико біологічні, психологічні, педагогічні.


C.

епідеміологічні, патогномонічні.


D.

психологічні, фізіологічні.


E.

педагогічні, фізичні.


7.

Під час проведення соматоскопії оцінюють:


A.

масу та довжину тіла, товщину підшкірної жирової клітковини, силу м’язів.


B.

тип тілобудови, окружності шиї, грудної клітки, талії, ЖЄЛ, силу м’язів кисті та спини.


C.

зріст, вагу тіла, діаметр плеча, грудної клітки, таза, рухомість у суглобах, поставу хребта.


D.

рельєф та силу мускулатури. Форми грудної клітки, спини і хребта, форми ніг, рухомість у суглобах.


E. *

стан шкіри, ступінь розвитку м’язів та жировідкладень, поставу, форми грудної клітки, спини, хребта, форми ніг, стан склепіння стопи, тип тіло будови.


8.

Медичний контроль – основний розділ спортивної медицини. Який вивчає:


A. *

фізичний розвиток, функціональні здібності та стан здоров’я осіб, що займаються різними видами рухової активності.


B.

ступінь стомлення під час занять фізичною культурою та спортом.


C.

процеси адаптації основних фізіологічних систем до фізичних навантажень.


D.

організації та умови проведення навчально-тренувальних занять та змагань.


E.

психофізичний стан в процесі занять фізичною культурою та спортом.


9.

Методи оцінки фізичного розвитку:


A.

зовнішній огляд, пальпація, перкусія, аускультація.


B.

соматоскопія, антропометрія.


C. *

методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції.


D.

збір загального та спортивного анамнезу, соматоскопія, антропометрія.


E.

загальне лікарське обстеження органів і систем.


10.

До основної медичної групи зараховують переважно:


A.

осіб, які мають незначні відхилення у стані здоров’я, з недостатнім фізичним розвитком та мало фізично підготовлені.


B.

осіб, що мають відхилення в стані здоров’я постійного або тимчасового характеру, які потребують значного обмеження фізичного навантаження.


C.

осіб з недостатнім фізичним розвитком без відхилень в стані здоров’я.


D. *

осіб без відхилень у стани здоров’я з нормальним фізичним розвитком.


E.

осіб, які мають недостатній фізичний розвиток, незначні чи тимчасові відхилення у стані здоров’я або недостатньо фізично підготовлені.


11.

Спортивна медицина – це наука, яка вивчає:


A.

вплив занять спортом на організм спортсмена.


B.

вплив занять фізичною культурою на організм людини.


C. *

позитивний та негативний вплив фізичних навантажень різної інтенсивності на організм здорової та хворої людини.


D.

вплив гіподинамії на організм здорової людини.


E.

вплив гіпердинамії на організм здорової людини.


12.

Методи дослідження фізичного розвитку:


A.

зовнішній огляд, пальпація, перкусія, аускультація.


B. *

соматоскопія і антропометрія.


C.

методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції.


D.

загальний та спортивний анамнез, лікарське обстеження органів і систем.


E.

функціональні проби.


13.

У спортсменів у межах фізіологічних закономірностей в стані спокою часто вислуховують:


A. *

посилені або приглушені тони серця.


B.

аритмічні тони серця.


C.

органічні систолічні шуми.


D.

акцент другого тону на аорті.


E.

посилення першого тону над верхівкою серця.


14.

Головна мета спортивної медицини:


A.

організація проведення занять фізичною культурою та спортом.


B.

оптимізація режиму праці та відпочинку.


C.

підвищення працездатності спортсменів.


D. *

профілактика та лікування захворювань у спортсменів.


E.

оптимізація рухової активності людини для збереження та зміцнення здоров’я.


15.

У спортсменів у межах фізіологічних закономірностей в стані спокою часто вислуховують:


A. *

посилені або приглушені тони серця.


B.

аритмічні тони серця.


C.

органічні систолічні шуми.


D.

акцент другого тону на аорті.


E.

посилення першого тону над верхівкою серця.


16.

Під час комбінованої функціональної проби Летунова застосовують наступні фізичні навантаження:


A.

біг на місці 3 хв. у темпі 180 кроків за 1 хв., 20 присідань за 30 сек., біг на місці протягом 15 сек. з високим підніманням стегон.


B.

біг на місці 15 сек. з високим підніманням стегон. 20 присідань за 30 сек., біг на місці 3 хв. у темпі 180 кроків за 1 хв.


C. *

20 присідань за 30 сек.. біг на місці в максимальному темпі з високим підніманням стегон протягом 15 сек., біг на місці 3 хв. у темпі 180 кроків за 1 хв.


D.

20 присідань за 30 сек., 60 підскоків за 30 сек.. біг на місці 3 хв. у темпі 150 кроків за 1 хв.


E.

60 підскоків за 30 сек.. біг на місці 3 хв. у темпі 120 кроків за 1 хв.


17.

Для дистонічної реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є:


A.

на фоні незначного прискорення пульсу та підвищення систолічного тиску діастолічний тиск знижується до „0”.


B.

на фоні значного прискорення пульсу систолічний тиск різко знижується, діастолічний тиск досягає „0”.


C. *

на фоні значного прискорення пульсу і підвищення систолічного тиску діастолічний тиск знижується до „0” протягом 2 хв. і більше.


D.

всі показники збільшуються.


E.

всі показники зменшуються.


18.

Функціональний систолічний шум після проби з фізичним навантаженням:


A.

посилюється.


B.

не змінюється.


C.

посилюється або слабшає.


D. *

слабшає або зникає.


E.

змінює тембр.


19.

У здорових нетренованих чоловіків час затримки дихання на вдиху (проба Штанге) коливається у межах:


A. *

40-60 сек.


B.

50-60 сек.


C.

20-30 сек.


D.

40-50 сек.


E.

20-40 сек.


20.

Комплексна методика лікарського обстеження осіб, що займаються різними видами фізичних вправ, включає:


A.

оцінка функціональних можливостей людини під час тренувань та змагань.


B.

оцінка фізичного розвитку та фізичної підготовленості.


C.

збір загального та спортивного анамнезу, зовнішній огляд, загальне лікарське обстеження органів і систем.


D.

дослідження функціонального стану основних фізіологічних систем у стані спокою.


E. *

збір загального та спортивного анамнезу, стоматоскопію, антропометрію, загальне лікарське обстеження, функціональне дослідження.


21.

Ортостатична проба дозволяє оцінити функціональний стан:


A.

серцево-судинної системи.


B.

центральної нервової системи.


C.

вегетативної нервової системи.


D. *

симпатичний відділ вегетативної нервової системи.


E.

парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи.


22.

Типи реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка