Степан Білоокий Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках суспільствознавчих дисциплін




Сторінка1/2
Дата конвертації13.12.2016
Розмір0,77 Mb.
  1   2
Відділ освіти

Городенківської районної державної адміністрації

Методичний кабінет

Степан Білоокий

Використання

інформаційно-комунікаційних технологій на уроках

суспільствознавчих дисциплін

( посібник на допомогу вчителю)
Городенка 2013


Упорядник: Білоокий Степан Миколайович, методист РМК відділу освіти Городенківської райдержадміністрації
Рецензент: Дем’янів Іванна Іванівна, головний спеціаліст відділу освіти Городенківської райдержадміністрації
Комп’ютерна верстка: Білоокий Степан Миколайович, методист РМК відділу освіти Городенківської райдержадміністрації,

Летвицька Надія Василівна, методист РМК відділу освіти Городенківської райдержадміністрації

Затверджено на раді РМК 23 травня 2013 р., протокол №4



ЗМІСТ


Вступ…………………………………………………………………………

4

1. Використання ІКТ у сучасній школі. ІКТ як засіб підвищення ефективності навчання……………………………………………………..

6


2. Педагогічний дизайн мультимедійного уроку……………………….

12

3. Використання Інтернет-ресурсу під час вивчення суспільних дисциплін…………………………………………………………………….

18


4. Використання відео- та мультимедійних матеріалів на уроках історії…………………………………………………………………………

24


5. Аналіз уроку з використання інформаційно-комунікаційних технологій…………………………………………………………………….

41


Література……………………………………………………………………

48


ВСТУП
Сучасний етап світової цивілізації визначається як перехід від індустріального до інформаційного суспільства , появу якого пов’язують з інформаційною революцією, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які радикально змінюють суспільне життя. Інформаційне суспільство стає наступною стадією розвитку людства, домінуючим об’єктом виробництва та споживання якої стають інформаційні продукти і послуги. Його основними ресурсами є інформація і знання, а діяльність людини здійснюється за допомогою інформаційно-інтелектуальних технологій та технологій зв’язку. Якщо в попередній період ключовими моментами виробництва були земля, капітал, то в інформаційному суспільстві в багатьох галузях виробництва головною складовою стає інформація.

Перехід до інформаційного суспільства в Україні є об’єктивною необхідністю. У Національній доктрині розвитку освіти підкреслено: «Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що забезпечують удосконалення навчально- виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого школяра до життєдіяльності в інформаційному суспільстві». Інтеграція України до єдиного світового простору викликає необхідність впроваджувати високотехнологічні інформаційні засоби навчання в освіту, займатися пошуками шляхів адаптації школи до сучасної дійсності.

Інформаційна ера характеризується виникненням нових систем телекомунікаційних технологій та освіти. Освіта трансформується з соціального інституту в самостійну систему, яка визначально впливає на сферу праці та економіки і є стратегічним ресурсом держави.

Досвід країн, що впевнено застосовують ІКТ, свідчить: «Вивчення історії може допомогти розвитку критично мислити. Спільними зусиллями історія та ІКТ здатні допомогти формуванню поінформованих громадян і критично мислячих читачів, які можуть перетворювати інформацію на знання. Роль Інтернету в цьому особливо значна, оскільки його використання дозволяє збільшити кількість джерел інформації і уникнути довіри тільки одному джерелу. Інтернет також сприяє тому, щоб учні опановували вміння зіставляти різні інтерпретації фактів, критично оцінювали їх і не перетворювалися на об’єкти маніпуляцій».

На території України розробка комп’ютерних технологій і засобів навчання розпочалася ще у 70-і роки минулого століття, але й до сьогодні вони не досить ефективно застосовуються у навчальному процесі через недостатню увагу до питань методики комп’ютерного навчання. Поява комп’ютерів в кабінеті історії не призводить до автоматичного підвищення результативності та ефективності навчального процесу. Застосування комп’ютера на уроці історії як засобу організації навчання передбачає розв’язання питання: як поєднати сучасні інформаційно-комунікаційні технології з традиційними для навчання історії засобами та методами навчання. Відсутність відповіді на це питання гальмує інтеграцію ІКТ навчання в історичну освіту.

Дидактичний потенціал інформаційних технологій навчання може бути реалізований тільки тоді, коли до розв’язання цього завдання буде залучений вчитель, якому, як і раніше, належить провідна роль у навчально-виховному процесі. Компонентами професійної компетентності вчителя виступають такі її складові: предметно-методична, інформаційно-комунікаційна, загальнонаукова, психологічна та загальнокультурна .

Автор ставить за мету розглянути питання застосування інформаційно-комунікаційних технологій як універсального інструментарію для ефективного супроводу усіх видів пізнавальної діяльності учнів на уроках історії. Це сприятиме розвитку цілісності та системності мислення школярів, мотивації до вивчення суспільних дисциплін, індивідуалізації процесу навчання. В посібнику використані статті з різних фахових пелагічних видань.


1 ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У СУЧАСГІЙ ШКОЛІ. ІКТ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ
Сучасний світ усе більше залежить від інформаційних технологій, які використовуються у всіх сферах громадського життя. Для мільйонів людей комп’ютер перетворився на звичний атрибут повсякденного життя, незамінного помічника в навчанні, роботі й під час відпочинку. Він позбавив людину рутинної праці, спростив пошук здобуття необхідної і своєчасної інформації, спілкування. Тому використання інформаційних технологій у школі – це об’єктивний і природний процес, вимога сьогодення.

Інформатизація освіти є не лише наслідком, але і стимулом розвитку нових інформаційних технологій (НІТ), сприяє прискореному соціально-економічному розвитку суспільства в цілому.

Формування навичок використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій, основ комунікаційної культури, уміння адаптуватися в умовах стрімкої зміни інформаційних потоків і технологій є неодмінною вимогою сучасного ринку праці.

Комп’ютер та Інтернет уже є ефективними інструментами для розвитку нових форм і методів навчання, для зміни парадигми освіти. Формування в учнів самостійної і колективної роботи, реалізація принципу «освіта крізь усе життя» - ці завдання сьогодні можна виконати переважно за допомогою засобів ІКТ.

При застосуванні ІКТ у навчальному процесі можна сказати чимало. Це чудовий інструмент в руках професіонала – прекрасне доповнення, яким потрібно вміло користуватися.

Учитель, який добре опанував інформаційні технології, йде в ногу з часом, такий педагог завжди буде цікавим учням. Але, звичайно, головне – бути просто гарним учителем, творчою особистістю. Як прекрасно знаходити «золоту середину» в усьому і завжди. Бачити перед собою зацікавлені очі дитини, вести з нею діалог, сперечатися, обговорювати та, врешті-решт, знаходити істину. Це чудово! Але сучасний ритм життя, обсяг необхідної інформації - негайно і зараз… Ось тут ІКТ просто незамінні. Учитель на власному прикладі повинен показати, де, як і коли можна знайти інформацію в реальному світі.

Кожен з нас прекрасно відчуває, що живе в дуже цікавий час. Сьогодні в школі навчаються діти, які народилися в ХХІ столітті. Вони не уявляють свого життя без мобільного телефона та комп’ютера… Це так зване «екранне покоління». Діти прекрасно читають з екрана, люблять електронні видання, будь-які нововведення електроніки, але, на жаль, не дуже люблять читати звичайні підручники . Ці « штучки» - комп’ютери та ноутбуки – були поряд з ними завжди… Їм непотрібно вчитися використовувати ці предмети. Тому більшість першокласників без страху сідають за комп’ютер, для них це звичайне явище.

Сучасна школа з її проблемами примушує думати про те, як зробити процес навчання результативним. Як навчати так, щоб дитина виявляла зацікавленість до знання. Вивчення будь-якої дисципліни з використання ІКТ сприяє підвищенню інтересу школярів до предмета. Класичні та інтегровані уроки у супроводі мультимедійних презентацій, онлайнових тестів та програмних продуктів дозволяють поглиблювати знання, здобуті раніше. Як каже англійське прислів’я: «Я почув і забув, я побачив і запам’ятав». Застосування сучасних технологій в освіті створює сприятливі умови для формування особистості учнів і відповідає вимогам сучасності.



Переваги застосування на уроках ІКТ:

  • індивідуалізація навчання;

  • інтенсифікація самостійної роботи;

  • зростання обсягу виконання на уроці завдань;

  • розширення інформаційних потоків під час користування Інтернетом;

  • використання різноманітності форм роботи , завдяки яким підвищуєься мотивація і пізнавальна діяльність , активність школярів;

  • можливість вести ігровий момент;

  • прскорення процесу запису визначень , термінів та понять;

  • стимулювання вчителя до професійного зростання;

  • можливість за короткий час отримувати об’єктивну картину рівня засвоєння навчального матеріалу, своєчасно скоригувати та можливість вибору рівня складності завдань для конкретного учня;

  • освоєння учнями сучасних іноформаційних технологій.

Але виникають різні проблеми як під час підготовки до таких уроків, так і під час їх проведення.

Можливі недоліки і проблеми застосування ІКТ:

  • відсутність у деяких учнів і вчителів комп’ютерів у домашньому користуванні;

  • багато часу займає підготовка до уроку з використанням ІКТ;

  • недостатня комп’ютерна грамотність вчителя;

  • відсутність контакту з вчителем інформатики;

  • у робочому графіку не відведено часу для дослідження можливостей Інтернету;

  • бракує комп’ютерного часу на всіх;

  • за недостатньої мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри , музику , перевірку характеристик ПК тощо;

  • захопившись застосуванням ІКТ вчитель переходить від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів.

Кожен вчитель зацікавлений в тому, щоб використовувати сучасні інформаційні технології на своїх уроках. З цією метою необхідно вивчати досвід своїх колег, постійно шукати нові підходи до навчання свого предмета, завжди намагатися захопити своїх учнів, розвивати допитливість під час вивчення кожної теми.
Мультимедійні презентації
У своїй практиці більшість вчителів використовують створені спеціально для конкретних уроків мультимедійні конспекти-презентації, що містять короткий текст, основні терміни і поняття, малюнки, відеофрагменти, схеми і графіки, цифрові фото або просто відскановані ілюстрації. Багато педагогів вважають, що можливості представляти інформацію у вигляді презентацій, слайд-шоу є педагогічним дивом освітнього процесу. Дійсно, з їх допомогою можна просто й наочно представити свій виступ на уроці, конференції або позакласному заході. Щоб пояснити нову тему, використовуючи мультимедійні презентації, досить послідовно розташувати кадри, де показані цікаві та важливі аспекти. На екрані можуть з‘являтися визначення, схеми, які школярі списують в зошит, а вчитель, не витрачаючи часу на повторення, устигає розповісти більше.

Викладач показує слайди на одному комп’ютері (бажано із застосуванням засобів проекції). Є й інший спосіб використати створену презентацію – для самопідготовки учнів у позаурочний час. Використанння такого виду ІКТ заощаджує час на створення наочності, яку раніше готували на урок власноруч, та кошти на придбання таблиць, карт і схем. Крім того, існує безліч сайтів, викладачі-предметники діляться досвідом роботи та полегшують підготовку до певного уроку своїм колегам за рахунок викладення готових презентацій, що стають прикладами для створення власних (не порушуючи авторських прав).

Досвід роботи свідчить, що дітям властиво не лише слухати, але й показувати й розповідати про свої досягнення й результати праці. У цьому також допомагає мультимедія. Учні отримують як домашнє завдання розкрити певний аспект навчальної теми, рекомендації щодо технічних вимог до роботи. Протягом певного часу діти займаються пошуком інформації, опрацьовують її, складають план роботи й самостійно її реалізовують. Дуже важливо на цьому етапі підтримати дітей, направити, похвалити навіть за найменші успіхи. Найцікавішою подією завжди є демонстрування й захист проектів і творчих робіт. Незважаючи, що рівень їх виконання різний, автори із задоволенням розповідають про свою роботу. Написання рефератів та повідомлень (тобто переписування даних з інформаційних джерел) доцільно замінити на більш детальний пошук цікавих фактів, які б підтверджували документальні фільми, зразки документів, фотоматеріали.
Комп’ютерне тестування
Зараз існує значна кількість навчальних комп’ютерних програм (тестів), які використовують для засвоєння й контролю знань. Вони передбачають вибір режимів: навчання, тренування та тестуванння учнів; різну кількість питань, що дозволяє якісно підготуватися дітям до конкретного виду роботи.

Для створення тестів доцільно використовувати комп’ютерну програму створення тестів МуТеstХ. Учні матимуть можливість відповідати на питання тесту за комп’ютером як тренажером у позаурочний час. Використання комп’ютерного тестування підвищує ефективність навчального процесу, заощаджує час на інші види й форми роботи, проведення яких неможливе без контакту учитель – учень.

Ще одним варіантом опитування на уроці за допомогою ІКТ є список питань на слайдах презентації, відповіді на які учень записує в зошиті або на спеціальному бланку відповідей, за бажанням вчителя зміна слайдів може бути налаштована на автоматичний перехід через певний інтервал часу.

Мета роботи педагога полягає в розвитку творчого підходу до опанування знань з предмета. Одним із прикладів такого виду роботи є завдання самостійно розробити низку тестових завдань із запропонованої теми, потім набрати їх у програмі, що дозволить використовувати ці тести в електронному варіанті. Щоб виконати таке завдання, учні повинні більш глибоко вивчити необхідний розділ інформатики або навіть декілька розділів, сформулювати контрольні питання, що відбивають суть теми й дати декілька варіантів відповідей (правильних і неправильних). Цей підхід навчає самостійно опрацювати літературу, логічно мислити, формалізувати здобуті знання.


Електронні навчальні посібники, енциклопедії
Використання електронних навчальних посібників дозволяє підвищити якість навчання, зробити його динамічним, вирішує декілька завдань – наочність, доступність, індивідуальність, контроль, самостійність. Електронний навчальний посібник активізує навчально-пізнавальну діяльність і дозволяє здійснювати диференційований підхід до кожного учня, що дає можливість учневі самостійно без допомоги вчителя вивчати пропонований матеріал, розширювати свій кругозір.
Комп’ютер – помічник учителя
Нові інформаційно-комунікаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, дозволяють реалізувати принципово нові можливості для творчості, форми й методи навчання. За умови систематичного використання інформаційних технологій у навчальному процесі в поєднанні з традиційними методами можна значно підвищити ефективність навчання.

Тепер існує не тільки необхідність, але й потреба використовувати вчителями суспільних дисциплін вказані засоби:



  • під час підготовки до уроків (розробка навчальних, методичних, роздавальних матеріалів, наочності та ін.);

  • у проведенні уроків (демонстрування презентацій, відео- та аудіофррагментів, мультимедійних навчальних програм, роздавальних матеріалів, наочності та ін.);

  • для обміну досвідом з учителями інших країн, областей, шкіл;

  • для ознайомлення з сучасними методиками навчання й досягнення передового педагогічного досвіду;

  • для участі у конференціях та семінарах тощо.

Важливим та необхідним є ПК для використання й поширення великих об’ємів інформації, яку вчителі суспільних дисциплін використовують у навчально-виховній діяльності та під час проведення шкільної методичної роботи.

Аналізуючи роботу вчителів нашого району, можна зробити висновок, що значна частина учителів суспільних дисциплін використовують комп’ютер та програмні засоби і за їх допомогою проводять цікаві уроки історії, правознавства та інших суспільних дисциплін. Значні напрацювання у вчителів Чернелицької ЗОШ (Макарук М.О., Щиголь О.Т., Микитюк О.К.,), Городенківської гімназії (Заліщук М.М., Шайда Н.М.), Городенківської ЗОШ №1 (Олексин М.Д., Гуменяк Т.В.), Поточищенської ЗОШ (Залецька О.О). З кожним днем інформаційно-комунікаційні технології все глибше проникають у навчально-виховний процес. Комп’ютер можна використовувати на всіх етапах: як під час підготовки до уроку, так і в процесі навчання -- під час пояснення нового матеріалу, закріплення, повторення та контролю.



Компютер виконує такі функції:

  • джерело навчальної інформації;

  • наочний посібник;

  • тренажер;

  • засіб діагностики;

  • засіб підготовки текстів, їх зберігання;

  • графічний редактор;

  • засіб підготовки виступів;

  • обчислювальна машина великих можливостей.


2 ПЕДАГОГІЧНИЙ ДИЗАЙН МУЛЬТИМЕДІЙНОГО УРОКУ
Можливості мультимедіа. Основи проектування медіауроку

Збільшення продуктивності комп’ютерів уможливило широке застосування технологій мультимедіа в навчальному процесі.

Широкий образний ряд, активне залучення образного мислення в освітній процес допомагають учням цілісно сприймати запропонований матеріал. У вчителя з’являється можливість поєднувати виклад теоретичного матеріалу з демонстрацією візуального уроку.

Мультимедійні технології забезпечують таку подачу інформації, за якої людина сприймає її відразу кількома органами чуття паралельно, а не послідовно, як це родиться при звичайному навчанні. В результаті комбінованої дії на учня через зір та слух і залучення його до активної дії частка засвоєння навчального матеріалу може скласти 75 %.

Навчальні мультимедійні програми використовуються для фронтального, групового й індивідуального навчання в класі, а також для самостійної роботи вдома. Вони пропонують користувачеві дуже багато варіантів індивідуального налаштування: учень, опрацьовуючи навчальний матеріал, сам встановлює швидкість вивчення, обсяг матеріалу і ступінь його складності. На користь такого способу здобуття знань свідчать наступні чинники:


  • більш глибоке і ґрунтовне розуміння матеріалу, що вивчається;

  • мотивація учня на контакті з новою галуззю;

  • економія часу завдяки значному скороченню тривалості навчання;

  • здобуті знання залишаються в пам’яті на довший час і згодом легше відновлюються для застосування на практиці після короткого повторення.

Одна з перших назв уроків, на яких застосовується комп’ютерна техніка і програмні засоби, уроки з комп’ютерною підтримкою (УКП). Цей термін склався під впливом поняття, поширеного в англомовних країнах -- СВТ (Computer Bases Training) -- комп’ютерна підтримка навчання.

Широке використання засобів мультимедіа з часом породило назву таких уроків -- мультимедіаурок. Для зручності вимови назву скоротили, і зараз найчастіше вживається термін «медіаурок». По суті, всі три терміни можуть використовуватись паралельно.

Медіаурок має певні методичні переваги:


  • можливість моделювати об’єкти і явища;

  • автоматизація рутинних операцій;

  • підвищення освітнього процесу за рахунок одночасного викладу вчителем теоретичних відомостей і показу демонстраційного матеріалу з високим ступенем наочності;

  • організація індивідуальної роботи школярів, розвиток їхньої творчості й пізнавальної самостійності;

  • підвищення мотивації школярів до навчання через зростання привабливості комп’ютера за рахунок мультимедійних проектів;

  • розвиток наочно-образного мислення, моторних і вербальних комунікативних можливостей;

  • набуття і розвиток навичок роботи з інформацією, формування інформаційної культури школярів.


Методичні основи проектування медіауроку
На медіауроці в передачі та засвоєнні навчальної інформації беруть участь два компоненти навчального процесу:

  • комп’ютер, який органічно займає місце нового універсального технічного засобу навчання і розвитку;

  • програмні засоби, що доповнюють традиційну технологію навчання шкільного предмета або окремих його розділів і тем, містять чітко структуровану навчальну інформацію у текстовому вигляді, безліч наочних зображень у вигляді схем, малюнків, таблиць, відеофрагментів, забезпечених анімаційними і звуковими ефектами.

При цьому і комп’ютер і програми повинні бути органічно взаємопов’язані з іншими складовими процесу навчання: метою, змістом, формами, методами навчання, діяльністю вчителя і учня.

До яких змін приводить застосування комп’ютера і мультимедіапрограм?

Передусім розширюються дидактичні принципи навчання. Останніми роками дидактиці вже переглянуто значення таких принципів як наочність, доступність, систематичність, послідовність, свідомість. Визначилися і два нові принципи – індивідуалізації навчання й активності.

Сьогодні на провідні позиції у формуванні компонентів навчальної діяльності із застосуванням комп’ютерів висувається принцип інтегративності. Він передбачає встановлення вчителем інтеграційних зв’язків, які дають змогу яскравіше представити характеристику предмета, показати взаємозв’язок між змістом окремих наочних освітніх розділів і модулів, між наочним навчанням і загальною інформаційною підготовкою школярів. Встановлені зв’язки допомагають органічно залучати комп’ютер у навчальний процес, поєднувати традиційні й комп’ютерні методи навчання, створювати особливе інформаційне педагогічне середовище, що сприяє інтенсифікації освітнього процесу.

Урахування інтеграційних зв’язків приводить і до коригування педагогічної мети. Пріоритетною метою медіауроків є розвиток у процесі навчання здатності учнів до продуктивної самостійної творчої діяльності в сучасному інформаційно насиченому середовищі. З огляду на це, розробляючи план майбутнього уроку, ставить не тільки освітні завдання з предмета, а й додатково виділяє в тріаді завдань (освітніх, виховних, розвивальних) завдання формування компонентів інформаційної культури. Це може бути: розвиток здатності відбирати потрібну інформацію, ознайомлення з новими способами технічного опрацювання інформації, формування практичних умінь і навичок комп’ютерної обробки інформації тощо.

Медіаурок може проводитися в комп’ютерному класі або у класній кімнаті, обладнаній мультимедійним проектором. У будь-якому випадку слід пам’ятати про санітарно-гігієнічні норми: тривалість безперервної роботи за комп’ютером не повинна перевищувати: для 1-х класів -10хв, 2-5-х класів - 15 хв, 6-7-х класів- 20 хв, 8-9-х класів – 25 хв, 10-11-х класів - 30 хв.

При використанні вчителем комп’ютерної техніки для наочної демонстрації навчальної інформації урок проводять у класі з одним комплектом апаратних засобів.

Робота учнів у класі може бути організована у різні способи:



  • фронтальна – проглядання відеофільмів, відеофрагментів, спостереження за змінами об’єктів;

  • індивідуальна – виконання практичних та контрольних робіт;

  • у малих групах робота над спільним навчальним проектом, постановка модельного експерименту.

У структурі уроку можуть бути відображені всі компоненти і ланки процесу навчання. Обов’язковим є також чергування різних видів діяльності за комп’ютером і (або) без нього:

  • актуалізація (повторення навчального матеріалу, первинне засвоєння матеріалу);

  • формування знань, умінь, навичок (усвідомлення і осмислення інформації, закріплення навчального матеріалу);

  • застосування набутих знань (застосування навчального матеріалу на практиці, перевірка рівня його засвоєння).

Поза сумнівом для цієї структури уроку можливі варіанти і модифікації. Вибір оптимальних організаційних форм і методів залишається за вчителем.
Удосконалення традиційних методів навчання при використанні інформаційно-комунікаційних технологій
Програмні й технічні засоби, що використовуються на уроці, вносять свою специфіку сприяють удосконаленню традиційних методів навчання. На медіауроці він найчастіше виступає консультантом, який сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, більш повному засвоєнню ними навчальної інформації. У вчителя з’являється більше можливостей для індивідуальної роботи з учнями.

У наведеній нижче таблиці показано, як трансформуються, доповнюються методи навчання за рахунок використання комп’ютерної техніки і програмних мультимедійних засобів. Безумовно, здатність уміло й доречно поєднувати традиційні та інформаційні засоби залежить від кваліфікації й майстерності вчителя, методики, яку він застосовує. Але грамотне використання засобів ІКТ залежить і від знання вчителем педагогічних основ інформатизації навчального процесу.



Традиційні методи навчання

Традиційні засоби та їх дидактичні можливості

Удосконалення за рахунок застосування програмних і технічних засобів ІКТ

Словесні:

  • розповідь;

  • бесіда;

  • пояснення;

  • інструктаж.

Усне слово, друковане слово (підручники і навчальні посібники, книги).

Провідний засіб – живе слово, яке легко використовується з іншими засобами навчання. Дає можливість у стислі терміни збагатити пам'ять учнів узагальненими науковими знаннями.



Подача текстової інформації з екрана, повідомлення нових знань (варіант: текст читає диктор).

Можливість багато разів повторити такий текст.

Гіперпосилання дають змогу швидко знайти потрібну інформацію.


Наочні:

  • демонстрація макета;

  • демонстрація трудового прийому або операції;

  • екранна демонстрація.

Натуральні об’єкти, моделі, колекції, таблиці, плакати, схеми, ілюстрації, відеофільми.

Статична демонстрація з екрана.

Спостереження за нерухомими об’єктами.


Мультимедійна демонстрація прийомів і операцій, віртуальне перетворення предметів у просторі й на площині.

Візуалізація процесів, які неможливо розглянути в реальних умовах.

Краще засвоюється навчальна інформація, оскільки задієні всі органи чуття.


Практичні:

  • вправа;

  • практичні роботи.

Навчальні завдання для практичної роботи. Навчальна практика під час виконання вправ, практичних робіт.

Віртуальна практична

дія, площинне і просторове моделювання об’єктів, автоматизація окремих операцій. Відбудеться логічне опрацювання практичного матеріалу, зменшується кількість організаційних моментів.



Методи контролю:

  • усне і письмове опитування;

  • контрольна робота;

  • самоконтроль і самооцінка.




Тестове або контрольне завдання, питання і проблемні ситуації.

Перевірка ходу і результатів засвоєння школярами теоретичного й практичного навчального матеріалу.



Машинний інструктаж і контроль.

Швидке і об’єктивне оцінювання результатів.

Оперативне самооцінювання і корекція результатів.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка