Свято Букваря Вчитель




Скачати 236,31 Kb.
Дата конвертації23.11.2018
Розмір236,31 Kb.
Свято Букваря

Вчитель. Добридень! Раді вас вітати

на нашім урочистім святі



  • Ну що, усі зібрались в залі?

Та ні когось не вистачає

Кого? Самі ж бо відгадайте,

а потім – радо п

Діма, Руслан: Усі зібрались в цьому залі

Бо нині – свято Букваря

Нам трішки сумно,

трішки шкода. Прощання надійшла пора

Пісня «Школярі»

(звучить пісня «Школярі»).



Ведучі (співають).

До школи радо хто спішить?

Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читати, і писать?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі. Шко-ля-рі!

Ведучі. (співають)

Хто радує і тат, і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

(Слова В.П. Коваленко, переклад О.Іванової)



Усі. Школярі!

Ведучий. Що ж, вітайте! Ось він – наш веселий, дружний перший клас!

(Під спів пісні «Вчать у школі» заходять учні 1-го класу)



Діти.

1 учень Увага! Увага!

Любі гості, мами й тата,

В нас Букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

Ви у перший любий клас.

Ось дзвіночок веселий кличе завзято



Пісня «Дзвіночок».

2 учень Навчився читати увесь наш клас.

І сьогодні ви можете поздоровити нас:

Пройшли ми сходинку в шкільному житті

І невдачі всі наші уже позаді.



3 учень Тішать нас перемоги,

Бо були в нас і тривоги.

Важко було починати

І читати, і писати.



4 учень І згадуємо, як літеру до літери

Складали раз у раз

І паличку до палички

Виводили щораз.



5 учень Допоможіть мені, палички,

Палички-виручалочки!

Станьте гарно всі в рядок

У мій перший зошиток.



6 учень За рядок не вилізайте,

Стійте прямо, не схиляйтесь.

Чому мене не слухаєтесь,

Чому погано так вчитесь?



7 учень Що ж ви стали, як попало?

Мені знов за вас попало.

І не знає навіть мама,

Як вас важко научити,

Щоб ви всі стояли прямо!

8 учень Ми Букварика чекаєм,

А його усе немає.

Де ж так довго забарився?

Може, в лісі заблудився?



1-а сорока. Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Чи ви чули отаке:

Нині свято Букваря, а Букварика нема!

Не прийшов до діток вчасно,

Може, трапилось нещастя?!

2-а сорока. Так, я чула – в нашім лісі диво коїться якесь

Усі подівались десь, ще й казки забунтували:

Свої назви поміняли, і сюжети, і героїв…

Лихо хто таке накоїв?



Сороки (одна до одної). Ой, не знаю! Ой, не знаю!

Незнайко (заходить, співає). Хто це тут мене гукає?

(співає пісню «Незнайко», сл.. В. Суслова, муз. Я. Дубравіна).



Я Ось хто лиха нам накоїв,

Хто читати не хотів,

Хто не вчився гарно в школі

Й Букварика загубив!



Незнайко Це все наклеп і брехня!

Доведіть, що винен я!



(Заходять казкові герої, плачуть. Кожен розповідає про себе або казкар розповідає про всіх).

Казкар. Була собі Шапочка Червона –

Стала Сині Борода,

Це – був Карлсон, а віднині –

Цибуляна голова.

В Буратіно ніс відпав,

А Мальвіну смерч забрав.

Колобок Лисичку з’їв,

В невід діду вовк заплив,

Ще продовжувать, чи досить?

Порятунку усі просять!

Що хлопча ледачкувате,

Скажеш, що не винуватий?



Незнайко Це якась страшна облуда!

Більш чинити так не буду!

Гарно я навчусь читати,

Зможу все переказати.

Але як тепер нам бути?

Як казки всі повернути?

Це завдання непросте!

Допоможу вам, проте!

Зможу казки врятувати

Той, хто дружбою багатий.

Чесний хто і хто завзятий –

Зможе друзів виручати.

Тож перевірю, для початку,

Чи дружні ви, мої малята.

Оця стежина чарівна

Вам вкаже шлях до Букваря.



(Вручає дітям аркуші з прикладами. Діти повинні виконати приклади (колові) і скласти на підлозі стежинку)

Діти А де ж вона? Тут лише шматочки!

Казкар У цьому, дітки, й заморочка!

(Діти викладають на підлозі «стежинку»)

Казкар Оця стежина веде вас, діти,

У світ природи, дивний світ,

Сніжинка біла і маків цвіт.

За всю турботу та щиру ласку

Природа віддячить тобі не раз.

Тож не порушуй чарівну казку,

Нехай усіх вона радує нас. (Н. Булда)

Ведуча Тихо, щоб не сполохати казки, діти вирушили на пошуки Букварика та визволення зачарованих казок, а тим часом у лісі…

(Заходить Баба Яга з букварем).

Баба Яга. Книгу я знайшла чарівну,

В господарстві так потрібну.

По ній буду чаклувати,

Ягняточок навчати.

Яглику! Ти де сховався?!

Подивись-но в мами цяця



(Шукає Яглика і не знаходить).

Ото капосний малюк!

Геть відбився вже від рук!

Зараз мамця почаклує,

вітерцем тебе придує.



(Чаклує, з’являється Яглик і помічає Буквар).

Яглик Що ж це, матінко моя,

Невже Чорна магія!

Якісь знаки та карлючки.

Мабуть, це Кощія штучки.

А це що?

Баба Яга Це буква «о».

Яглик «О»? Отрута! Не бери!

Мерщій викинь, поклади!



Баба Яга Яглику, ти не турбуйся,

Заспокойся, угамуйся!

Справді, книга чари має,

Бо дітей читать навчає.

Будь-який малий школяр

Зна, що книга ця – Буквар.

Ось і ти навчись читати.

Досить вже байдикувати.

600 років лише й знаєш.

Що гуляєш та гасаєш.



Яглик Я читати?! Ти жартуєш!

Баба Яга Ти мене погано чуєш?

(Ганяється за Ягликом, хоче посадити його за стіл учитись читати. Яглик утікає),

Я тебе наздожену і за книгу усаджу!



(Усаджує).

Букви вчи, не йди нікуди,

А то гірше тобі буде.

Ось тобі секундомір –

Потім себе перевір.

А прийде Кощій, наш тато,

Будеш йому звітувати!

Я ж лечу в ліс на нараду

І даю тобі пораду:

Швидше справою займися,

Часу не марнуй, учися!

(Яглик бере Буквар, сумно зітхає. Баба Яга виходить. Яглик сідає, підпирає голову руками, раптом чує голос Букваря, лякається).

Букварик Я – Букварик чарівний,

Швидше ти мене відкрий.

Сам тобі допоможу.

Вмить читати научу!

Лиш мене не ображай.

А люби і поважай!

Коли дуже ти захочеш.

Все на світі знати зможеш!



Яглик. Хочу, хочу, ну, давай.

Мене вчити починай.



(Розглядає букви, починає їх називати. Захоплюється роботою, виходить, промовляючи звуки. Діти співають пісню «Книга – друг і порадник». сл.К.Ібряєва, муз. Ю.Чичкова. Забігає Незнайко і Яглик, сваряться, тягнуть Букварик кожний до себе).

Яглик. Це мій Буквар, моя мам його перша знайшла!

Незнайко. А от й ні! Це мій Буквар, бо я його перший загубив!

Киця. Мур-мур-няв!

Хто це галас в лісі зняв?!

Знову діти! От морока!

Треба вам оті уроки?

Краще грайтесь, розважайтесь

І нічим не переймайтесь.

Літери! Це просто дивно!

І кому вони потрібні?

У – горбате, А – нерівне.

Цю не треба і вивчати. (Показує на «ж»)

А цією – у футбол грати. (Показує на букву «о»).

Я без них не знаю лиха

І гуляє у дворі!

Краще б літери сиділи

У своєму букварі!

З мене приклад всі беріть

І уроків не учіть!

От, знайшли за що сваритись, –

Зі сміху можна подавитись!

Ой, дивіться, що то там?

(Яглик і Незнайко озираються, а Киця забирає Буквар)


  • Обдурила! Не віддам!

Ведучий Не сваріться! Не дражніться,

Витріть сльози, помиріться,

Бо сьогодні свято гарне,

І сумуєте ви марно!



Киця. Свято буде? «Віскас» Няв!

Я Букварика віддам.

(Миряться усі) Тільки дружно всі вставайте

І зі мною в гру пограйте.



«Гра з квітами»

(У коло стати, бігають поки музика, а тоді беруть квітку)

На веселе свято щиро

Ми запрошуємо вас

За Буквариком прийшли ви,

Поспішайте, бо вже час.

Ви змогли Буквар знайти,

Казки врятувати,

А тепер рушаймо в путь

Й будемо співати.

(Пісня про Буквар)

Ведучий Ось і повернулись діти.

Як за них нам не радіти!

Стежечка їм шлях вказала,

Дружба їм допомагала

Й пісня радісна, дзвінка.

Молодці, малята, дружні!

Хай не буде вам сутужно.

Казочки ви відшукали

І Букварик врятували.


  • Ось погляньте, до нас Буратіно

Й Мальвіна завітали

(Заходять Буратіно і Мальвіна).

Буратіно. Добрий день, дорогі діти! Як давно я вас не бачив. І як ви підросли і порозумнішали. Думаю, що не даремно ми залишили вас у Країні знань.

Мальвіна. Добрий день у добрий час,

Що я вітаю вас!

В 1 класі Букварикове свято,

Тому я прийшла всіх вітати.

І прошу розказати, чого навчились ви за рік?

Чи прожили марно вік?



Буратіно. Можливо, не знають вони нічого зовсім,

Бо не хотілося вчитися їм усім.

І зі мною було таке теж, друзі,

Що вчитись було не в змозі.

Та ось Мальвіна мене навчала

І завжди за лінивість сварила.



Мальвіна Ти, Буратіно, добрий учень став,

Бо і веселість, і старанність мав.

Правда, виходило не завжди охайно,

Бо писати носом не дуже гарно.



Після слів перевдягається

Буратіно Та початки у всіх важкі,

Зате успіхи подальші відмінні які!

Ми з казки до вас сюди прийшли

Й нову гру усім принесли.

Гра «Так чи ні»

Пісня

Всезнайко (заходить).

Ой, яка пісня чудова лунала!

І все про школу розповідала:

Я, Всезнайко, всіх вітаю

І першокласників поздоровляю

Вас із святом Букваря!

І прийшов я недарма.

Бо всі діти ці чудові.

Читати книжки готові!

Учень Так нам хочеться світ пізнати,

Бо девіз наш:



Діти «Все хочу знати!»

Всезнайко (співає)

Ви не можете, малята,

Все про все одразу взнати!

Треба буде вам ще вчитись

І старанно потрудитись.

Я прийшов до вас сюди,

Щоб урок цей провести.

Всі готові? (Всі)



Всезнайко Урок наш буде дуже незвичний

Та до чудес ми вже привичні.

Все навкруги розквітає,

Спів чудовий лунає.

До нас у гості, любі діти,

Прийшли чудові гарні … (квіти)



Незнайко І я хочу знати про квіти чудові,

Чи літери-квіти уже готові?



Діти Так, літери-квіти вас вітають,

Словами ніжними промовляють



А (айстра)

Діма Айстри ранком сумували,

Що дощі на них не впали.

Аня айстри поливала,

Щоб вони не сумували.



Б(барвінок) Барвіє барвінок у нас біля хати,

Синіє над стежкою ніжний, хрещатий.

І каже барвінок: «Є квіти у мене,

Ще й листячко те, що зимою зелене».



В (волошка) Там, де колоси налиті,

Розцвіла волошка в житі.

На голівці у волошки

Поселилось неба трошки.



Г(гладіолус) Під віконцем гладіолус

У багряному цвіту.

Подає він ніжній голос:

– Я на радість всім цвіту.



Г (аґрус) Аґрус виріс біля ганку

І зацвів вже на світанку.

Плоди агруса корисні

І солодкі, і сочисті.



Д(дзвоник) Дзвоник дзвонить у саду:

  • Я на стежку забреду,

Між травою проросту,

Синім цвітом зацвіту.



Е(едельвейс) Едельвейс цвіт красивий

Гладить сонце золоте,

Тільки сильний і сміливий

Серед скель його знайде.



Є (євшан-зілля) Євшан-зілля у степах

Виростає на вітрах.

Дуже звичне євшан-зілля

До свободи, до привілля.

Силу й мудрість тим дає,

Хто це зілля дістає.



Ж(жоржина) Жоржини, жоржини рожеві й білі,

Червоні і жовті в саду розцвіли.

Коли б не морозяні дні посивілі,

Вони б і змиою нам радість несли.



З (Звіробій) Зацвітає звіробій

У долині голубій,

Як розквітне звіробій,

Кличе звіра звір на бій!



И (квіти) Ось ця літера одна

Ніяких слів не почина:

Ич-ич! – хтось дуже здивувався

Й біля квіток заховався!



І(ірис) Ірис біля стежки синіє,

Розлігся кущем на межі.

На сонечку квіти він гріє

І гострить зелені ножі.



Ї (їжакуватий будячок)

Їжакуватий будячок

Багато має голочок.

На квіти також він багатий,

Та кожен їх боїться рвати.

Й (Йосип) Йосип на поле йшов,

Ромен-зілля там знайшов.

Ще й у гай також піде,

Може й папороть знайде.



Л (лілія) Лілії білі, білії милі,

Тихе озерце, сонячні хвилі.

Силують, ніжать лілії білі.

М (мак) Мак розкрив капелюха

І бджолину пісню слуха.



Н (нарцис) Нарциси тендітні, ласкаві нарциси

Сьогодні на святі в руках у Лариси.

Вона їх ростила, вона поливала

І нині вчительці подарувала.



О (орхідея) Ой краса в оранжереї –

Там розквітли орхідеї.

Люблять їх дорослі й діти,

Це красиві, ніжні квіти.



П (пролісок) Проліски білі зустріли весну,

Першими ліс пробудили від сну.

Петрик ходив на прогулянку в ліс

Пролісків мамі букетик приніс.



Р (Ромашка) Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві.

І раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові.



С (сальвії) Сальвії Соня садила,

Сальвії Соня ростила.

Ніжно ростуть на осонні

Сальвії гарні червоні.



Т (троянди) Садила матуся для Ванди

Яскраві, червоні троянди.

Вмивались троянди росою,

Пишались троянди красою.

І чулися їх голоси:

Ми в світі живем для краси.



У (конвалії) У зеленому гайку,

Між травою на горбку,



Ч (чорнобривці) Чорнобривці, чорнобривці

Квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні

Так просяться в пісні.



Ш (шипшина) У веселу літню днину

Розцвіла в гаю шипшина,

В неї гарні квіточки

Та колючі голочки.



Щ (щавель) Що щавель росте на лузі,

Всі про те ми знаєм, друзі!

А нарвеш його у горщик,

Будем мати смачний борщик.



Ю (квіти й зозуля)

Юлю кликала зозуля

На лужок побігла Юля.

Поміж квітами гуляла

І букет собі нарвала.

І почулося від Юлі:



  • Дуже я люблю зозулі!

Я (яблунька).

Яблунька, яблунька в нашім саду.

Радо до яблуньки вранці іду.

Пахне, квітує яблунька мила,

Яж тебе, яблунька, тут посадила

Ь (квіти) Ось день скінчивсь. Закрию книжку

І квіти наші спочинуть трішки.

Будем усі ми їх любить.

І від вітру, негоди боронить.

Бо всі наші чудові квіти

Всі Посилають всім привіти

(«Абетка квітів» Василя Кравчука)



Вчитель Правда ж, діти милі діти,

Що ми любимо всі квіти?



Діти Так.

Учень Ми б завжди були щасливі

І пахучі, і красиві



Учениця Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили нас тільки друзі



Всезнайко Ще переплутанку квіти дали,

Щоб ви її відгадали.

Ну, хто з вас гарно читає

І букви швидко переставляє?

Щоб вийшли слова гарненькі,

Давайте позмагаймось швиденько.



Переплутанка.

«Тиді – ец тикві жот айх тутьрос іц довічу тикві, вом роздо снідіра тиді!»



«Діти – це квіти, тож хай ростуть ці чудові квіти, мов здорові й радісні діти!)

Вчитель. Які чудові у нас квіти – діти,

Що гарно вміють так радіти.

Вміють читати і писати.

Вміють батьків своїх шанувати.

Бо яке дерево – такі й квіти,

Які батьки – такі й діти.

Тому сьогодні нашим батькам низький поклін

Пісня «Поклін батькам». І танець в дарунок

Всезнайко На гарнім уроці ми побували,

Квіти нам Алфавіт розказали.



Мальвіна Ви розпізнати їх зуміли!

Запам’ятали, зрозуміли?

Тоді до зустрічі в книжках.

Всезнайко Тепер загадки відгадайте

Швидко і правильну відповідь дайте

Є книг багато – радісних і сумних,

Товстих, тонких, барвистих, як жар!

Але одна – усім книжкам начальник

І зовуть її … (Буквар)



Пісня «Бу-бу-бу-букварик»

Буквар (співає) Я веселий Буквар

Весело співаю.

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Я щасливий Букварик!

Я тому радію,

Що всі діти в першому класі

Вже читати вміють.

І не тільки читати,

А ще й ребуси розгадувати

та на кмітливі питання відповідати.

Сергійко Добрий Букварику, мудра книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки,

Жаль розлучатися, хоч і треба,

Ми не забудем ніколи про тебе.



Саша Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву.

За перше слово і першу казку.

За першої вчительки щиру ласку.



Буквар Всі літери прочитані, усіх їх тридцять три,

Тепер усіх вас вчитимуть підручники нові.



Читанка Я ваша перша читанка,

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки, є вірші і казки.

Покажу вам сто земель

І космічний корабель.

Даруватиму щодня і забави, і знання.



Дарує книжки

Українська мова

Як найчарівніша колискова,

Плекає з дитинства вас рідна мова.

То піснею злине, то гарною казкою,

То словом догани, то доброю ласкою.

Під мамине слово, ви й виросли нишком,

Шануйте, дітки, цю гарну книжку.

Математика Один, два, три, чотири, п’ять!

Вміють діти рахувати!

Але хто мене не знає, хай даремно не гуляє.

Як уроки діти вчать ставлю їм дванадцять,

А хто вчить їх трохи гірше,

Ставлю трієчку, не більше.



(Пісня)

П’ятірка – Ну що ж, підручники,

Займіть місце на поличці,

А діти для всіх приготували веселий таночок.

Танок



П’ятірка Молодці! З сьогоднішнього дня я подружилася з вами і дуже хочу, щоб ви також не забували про мене. Чекаю на вас біля входу в школу 1-го вересня! Хай щастить вам!

Двійка (прибігає)

Привіт, друзі! Ви мене не впізнали?

Це тому, що ви мене ще не знали.

А я буду з вами всіма дружити.

Будемо у мирі всі жити.

Бо я люблю дітей таких веселеньких

Й неохайних, й не чепурненьких.

Як Незнайко оцей впертий,

Що має зошит обдертий.

Книжка в нього вся в чорнилі,

А портфель весь у мастилі.

А ось Андрійкова лінійка,

Як справжнісінька двійка,

Править хлопцю за шаблюку

І терпить велику з ним муку,

Бо дубасить з нею стіл

Й вона тріснула навпіл

Вчитель Що ти скажеш нам, Незнайку!

Незнайко Я не хочу мати двійку…

Я писатиму без кляк!

Я не буду мучить вас.

Я дурні покину звички,

Буду гарні мать привички.

Вчитель Ну, біжи, ставай між літер,

Та щоб сльози хутко витер.



Двійка Я залишусь ще на світі!

Чи будете мене ви проганяти?

Дуже вже я хочу подивитись

Чи зможу я комусь тут знадобитись. (Сідає)



Гра з батьками «Танець з кульками»

Вчитель А ще, друзі, пригадаймо,

Як ми вчились в цьому році

Слова гарненькі складати,

Та любили й на уроці

Ще й пожартувати.

Нумо, веселі історії згадаймо

Й на урок веселий запрошуємо

«Веселий урок квітів»



Вчитель Веселі історії траплялись справді нам.

І як прожить без сміху школярам?

Нехай і вас весела вдача не покидає.

Бо сміх здоров’ю дуже помагає!



Пісня «Частівки».

Смішинки


Буйні предки

Сергій, Саша

Вдарив батько спересердя хлопчика малого. Той поплакав переплакав та й пита у нього:



  • Тебе, татку, бив твій тато?

  • Бив, та ще й немало.

  • Ну, а татка твого били?

  • Теж перепадало.

І сказало хлопченятко, заломивши ручки:

– Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.



Коріння і насіння

Діма

– А ти, татку, в школі вчився?



  • Учився, Сергійку.

  • А то правда, що ти тату, був одержав двійку?

  • Було таке, траплялося…

Малий засміявся:

  • Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.

Обмова

На розпеченому пляжі лає дама даму:

– Та яке ж це виховання? Та яка ж ви мама? Та скажіть же ви що-небудь своєму синочку. Він же кидає грязюку на мою сорочку.

– То якраз не мій синочок, – дама гордо мовить, – Мій он – вашим капелюшком жабеняток ловить.



Вчитель – Слово для привітання надається директору.

– Позаду нелегкий рік навчання. І сьогоднішнє Свято – перша сходинка в шкільному житті, яку подолали діти власною працею.



Діти Спасибі скажемо усім,

Хто научив любити дім.

Ту вулицю, де ми живем,

Все, що Вкарїною зовем.

Спасибі всім, хто дбав про нас

У цей скрутний нелегкий час

– Всі труднощі долали разом з нами і батьки.

Слово батькам

Вам, шановнії батьки,

– Спасибі хочу я сказати

Із щирим учительським теплом

За допомогу у навчанні

Старанність витримку, любов,

За те, що вчились рахувати,

Старанно букви всі писати

Та гарно, гарно малювати.

Це – перший крок.

Попереду ще 8 років.

Отож, навчайтеся батьки!



Роздаю подяки батькам

Квітку цю чарівну я вам подарую.

З нею з класу в клас впевнено крокуйте

Раз у рік бажання щирі загадуйте

Й пелюстку 1 відривайте.

Як торкнеться вона до землі.

Реальними стануть ваші мрії всі.



Діти Урочисте наше свято

Вже надходить до кінця.

Нехай пісенька прощальна

Зігріва ваші серця!



(Пісня «Дружба крепкая»)


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка