Технічний університет україни «київський політехнічний інститут» стратегічні напрями розвитку підприємств поліграфічної галузі, видавничої діяльності І книготоргівлі монографія Київ 2015




Сторінка14/15
Дата конвертації31.10.2017
Розмір5,09 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15
5.2. Соціологічні аспекти ринку друкованої продукції

Для розвитку книжкового ринку України необхідні системні соціологічні дослідження. Ринкові умови ведення бізнесу вимагають знання тенденцій розвитку галузі, запитів споживачів. Саме тому необхідно проводити постійний моніторинг ринку, аналізуючи нові видання та задоволеність ними споживачів. З боку держави спостерігається неконтрольованість як процесів випуску та продажу книг, так і проведення соціологічних досліджень.Місцеві органи влади не зацікавлені у пропаганді та підтримці видавничої справи,вивченні її стану, в організації спостереження, опитування чи проведення інтерв’ю для характеристики її суб’єктів.

Соціологічне дослідження - це інструмент вивчення соціальних явищ у їх-ньому конкретному стані за допомогою кількісних та якісних методів. Можуть використовуватись опитування, контент-аналіз, спостереження, інтерв’ю, аналіз документів. При нечисельних соціологічних дослідження ринку друко-ваної продукції найчастіше застосовується анкетуваня або опитування. При цьому вивчаються внутрішні та зовнішні фактори поведінки покупців книжкових товарів. До внутрішніх факторів поведінки споживачів книг належать мотиви, сприйняття, переконання, інерції залучення. Зовнішні фактори впливу на поведінку покупців - це особистісні характеристики - освіта та галузь діяльності, статус (становище в суспільстві), вплив референтних груп, членами яких вони не є, що здійснюється кількома шляхами: демонстрацією нових норм поведінки та стилю життя; зміною життєвих оцінок; чи появою і розкруткою нових хитів та бестселлерів.

У кінці 20-их-початку 30-х роківXXст. проблеми вивчення попиту на книги в СРСР систематично розглядались на засіданнях секцій УНІКу та Науково-дослідного інституту книгознавства. В основному здійснювалось вивчення читача і встановлення залежності між його запитами, інтересами, соціальним становищем, вікостатевими характеристиками, освітнім рівнем. Вивчались книги стосовно їхнього впливу на читача – користі в процесі самоосвіти і впровадження в маси комуністичної ідеології, впливу технічного виконання книги на читача, визначення найбільш популярного автора чи теми. У 1924-1026 рр. оргвідділ Книгоспілки організував проведення вибіркового обстеження попиту на книги (за тематичними розділами) в селі в межах Сумського округу, а в 1928 р. – на території всієї України. Методика дослідження базувалась на запису книг, що продавались [169, с.23]. На початку 30-их рр. вивченням попиту почали займатись і книготорговельні підприємства. Заходи щодо вивчення попиту часто несли в собі елементи пропаганди книги і пов’язувались з оперативною роботою торговельного підприємства та з вивчен-ням економічного профілю району. З 1965 р. соціологічні дослідження в країні проводили відділ соціологічних досліджень ВДО «Союзкнига», центральна науково-дослідна лабораторія вивчення попиту Центроспілки, «Всесоюзна книжкова палата» за допомогою анкетуваня. Служби Держкомтелерадіо СРСР та УРСР проводили місячники, декади, дні вивчення попит у на основі опитування чи виявлення попиту за допомогою журналів незадоволеного попиту, «Що видати?», які велипрацівники книготорговельних підприємств.



Цей досвід нині не використовується. Збір інформації про споживачів, покупців, їхні типи, мотиви читання, зважаючи на реалії,кожне видавництво, пристосовуючись до ринкових умов, здійснює самостійно, - на виставково-ярмаркових заходах на стендах, продаючи випущену продукцію, проводячи презентації, прес-конференції, зустрічі з авторами.книги яких випускають, запрошуючи їх для роздачі автографів. Це своєрідні панельні дослідження- ділові контакти та інші види, які передбачають різноманітні контакти з ви-значеними суб’єктами дослідження з використанням соціологічних методів.

Польові дослідження проводяться у зовнішньому середовищі та перед-бачають збирання первинної інформації про суб’єкти і параметри книжкового ринку [86, с.77]. Їх проводять працівники та студенти вузів. Українська академія друкарства має досвід проведення самостійно ініційованих досліджень спільно з видавцями, і з державою. Викладачі та студенти кафедри книгознавства та комерційної діяльності за власною ініціативою, без додаткової оплати чи замовлень, але за підтримки міського управління освіти здійснювали вивчення читання серед дітей середніх шкіл. Результати досліджень розглядались на одному з Форумів видавців у Львові [2]. Кафедра організації видавничої справи, поліграфії і книгорозповсюдженняНТУУ»КПІ» вивчає покупців на Форумі видавців.



Залучаються до цього процесу і громадські організації – найвідоміший та наймасштабніший за часів незалежності України Український книжковий проект реалізувався за підтримки програми МАТРА Міністерства закордон-них справ Нідерландів, Міжнародного фонду "Відродження" і Fund for Central and East European Book Projects, Amsterdam (2006-2008).

На початку 2013 р. відбулось перше соціологічне дослідження української книжкової справи на основі державних ресурсів, проведене місцевими радами народних депутатів, завдяки якому були виявлені регіональні проблеми видавничої справи та зроблена спроба облікувати книжковий ринок.

Якщо в Україні наявна узагальнена характеристика читачів завдяки методу аналізу документів, що проводиться працівниками Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, то подібних досліджень покупців обмаль. Їхня активізація необхідна, оскільки видавництва та книготорговельні підприємства в діяльності потребують результатів досліджень про споживчі властивостей товару, узагальненої інформації про мотиви покупок, обрання типу і виду видання. Такі відомості надають лише соціологічні дослідження. Наявність їх сприятиме підвищенню ефективності діяльності підприємств та конкурентоздатності товарів, що випускаються і продаються.

Потрібна особлива увага не лише соціологічним дослідженням у галузі видавничої справи, але і галузевій освіті, розвитку галузевої науки, створенню соціологічних служб чи звернення уваги наявних в країні на проблеми української книги. Доцільно в подальшому вдосконалити проведене пілотне дослідження, що проводились б місцевими органами самоврядування або здійснювати постійний моніторинг, сприяючи видавництвам у випуску необхідних книг. Їхні результати при наявності повноти можуть бути перетворені на систему порівнянь, у яких можна буде відшукати взаємозв’язки як між ринковими структурами і їх взаємодіями на ринку, так і причинно-наслідковими зв’язками у суспільних процесах, які залежать від споживання книги. Нагальною є спроба дослідження стану книговидання і книгорозповсюдження за регіонами.



    1. Світові тенденції стратегічного розвитку книжкового бізнесу

Книжковий бізнес, як і інші види підприємницької діяльності, зазнає постійних впливів різних факторів, що є характерними для сучасної ринкової ситуації у глобальному, національному та регіональному масштабах. Важливого значення для управління видавничо-книготорговельними підприємствами в умовах мінливого макросередовища набувають експертні прогнози, що допомагають зорієнтуватися у тенденціях бізнесової активності у майбутні періоди і тим самим забезпечити підґрунтя для сталого розвитку компанії або галузі в цілому.

Міжнародна консалтингова компанія Corporate Citizenship зі штаб-квартирою у Лондоні, Велика Британія у лютому 2013 р. представила чотири мега-тренди, котрі, на думку експертів компанії, будуть визначати майбутнє бізнесу у найближчі десятиліття [41]. Розглянемо, який можливий вплив ці тенденції матимуть на розвиток книжкового бізнесу.

Мега-тренд №1 «Crunch» (з англ. – хрускіт) позначає ключовий виклик, що полягає у нестачі ресурсів. Експерти прогнозують, що наступні 20 років потреба у продовольстві, воді та енергії буде критично збільшуватися і спричинить величезний вплив на світову економіку в цілому, оскільки ціни на ці ресурси будуть постійно зростати. Успіх компанії буде залежати від її уміння ефективно управляти обмеженими ресурсами та застосовувати нові бізнес-моделі, у т.ч. замкнутого циклу. Компанії мають ставати більш децентралізованими та гнучкими, аби адаптуватися до тиску обмеженості ресурсів у глобальних ланцюжках постачання товарів і послуг, а ще одним прийнятним рішенням може бути не продаж, а лізинг товарів. З огляду на такий прогноз, видавництва можуть зазнавати значного тиску обмеженості матеріалів (зокрема паперу) для виготовлення якісної видавничої продукції. Варто розглянути можливості видавництв у створенні та просуванні на ринок електронних видань, доступ до яких може надаватися не лише на умовах продажу, але й на умовах короткострокової ліцензії на користування.

Мега-тренд №2 «Fragment» (з англ. – уламок) позначає виклик, що полягає у розсіюванні, розпорошенні влади. Сучасною тенденцією є зниження у суспільстві довіри до влади і збільшення очікувань громадян стосовно відповідальності бізнес-структур за соціальний розвиток. Така суспільна думка та очікування спричинять значний тиск на приватні компанії, які виступатимуть постачальниками товарів і послуг, що раніше надавалися державою, і компаніям потрібно буде переглянути своє відношення до соціальної відповідальності, відобразити це у своїх стратегіях, створювати коаліції з іншими партнерами для впливу на вирішення соціальних питань. Вказана тенденція уже відчутна у книжковій сфері України, коли покупці вважають, що ціни на книжкову продукцію зависокі, тиражі замалі, а приватні видавничі компанії очікують дотацій від держави, тобто немає розуміння і розподілу соціальної відповідальності між усіма сторонами впливового трикутника «влада – бізнес – громада».

Мега-тренд №3 «Connect» (з англ. – зв`язок) позначає виклик, пов`язаний із феноменальним миттєвим обміном інформацією у глобальному масштабі. Одним із суттєвих ризиків майбутнього стануть так звані «цифрові лісові пожежі», коли у глобальному комунікаційному середовищі дуже швидко розповсюджується неправдива та провокаційна («вірусна») інформація, а комунікаційні канали переповнені та засмічені. Водночас, сучасні інформаційні технології стимулюють бізнес бути більш прозорим, оскільки все вірогіднішими стають можливості розкриття та публікації конфіденційних документів компанії, а спричинений цим онлайн-бойкот може за лічені хвилини знищити її репутацію. Слід наголосити, що ця комунікаційна тенденція є доволі позитивною для споживача книжкової продукції, оскільки вона надає видавничо-книготорговельним підприємствам широкий спектр засобів для ефективної роботи з покупцями, в т.ч. у режимі реального часу, створює можливості проаналізувати поведінку та виявити індивідуальні уподобання читачів, передбачити майбутні інформаційні потреби і запити. І в цьому напрямі визначальною є ініціатива суб`єктів книжкового бізнесу, їхня готовність стати технологічно «просунутими» та більш відкритими для споживачів і суспільства в цілому.

Мега-тренд №4 «Re-balance» (з англ. – змінити баланс) позначає виклик, пов`язаний зі зростанням економічного, політичного і культурного впливу так званих «нових економік» - країн, що стрімко збільшують свою частку у глобальному виробництві та глобальному споживанні (Китай, Індія, Індонезія, Малайзія, Бразилія, Мексика, Таїланд, Туреччина та ін.). Це означає, що серед провідних брендів, в т.ч. й у сфері книжкового бізнесу, з`являться нові імена, а споживачі у цих країнах стануть потенційно цікавими для виробників товарів і послуг. Така тенденція, безумовно, відкриває нові можливості для інтелектуального співробітництва, розвитку інновацій та культурного обміну.


Тенденції розвитку книжкової справи у Великій Британії

Світове книговидання в умовах розвитку інформаційного суспільства зазнає значних змін, які викликають активні дискусії не лише у професійному середовищі. Проблеми книги і читання в Україні все частіше висвітлюються засобами масової комунікації [див., наприклад, 41]. У багатьох випадках ми спостерігаємо жорстке протистояння прихильників друкованих видань та електронних текстів, водночас, значна частина наших співгромадян надають перевагу зображенням (телебачення, відеопродукція), а не тексту (книги, газети, журнали, в т.ч. електронні статті та стрічки новин тощо).

Аби з`ясувати – чи така ситуація є характерною і для інших країн, пропонуємо розглянути тенденції розвитку книжкової справи у Великій Британії, що є однією зі світових лідерів у сфері книговидання і книгорозповсюдження. Ми вже зверталися до маркетингових досліджень книжкового ринку у Великій Британії та аналізували його стан у 2005-2007 рр. за даними Асоціації Видавців (The Publishers Association – PA) та Асоціації Книгорозповсюджувачів (The Booksellers Association – BA) [144]. Вважаємо за доцільне знову використати матеріали, опубліковані на офіційних веб-сайтах цих організацій [186, 187].
Таблиця 26

Кількість видавців та обсяг випуску книжкової продукції у Великій Британії у 2008-2010 рр.

Рік

2008

2009

2010

Кількість видавців, тис.

3,142

3,007

3,151

Кількість назв, тис.

129,057

157,039

151,969

Отже, мало місце зменшення кількості назв випущених видань у 2010 р. на 3,2% у порівнянні з 2009 р. Однак, це майже у 7 разів більше, ніж в Україні.



Таблиця 27

Обсяг продажів власної книжкової продукції у Великій Британії у 2008-2010 рр., прим.

Період

Всього реалізовано, млн. прим.

Реалізовано на внутрішньому ринку,

млн. прим.



Реалізовано на зовнішньому ринку (експорт), млн. прим.

2008 рік

836

493

343

2009 рік

763

463

300

2010 рік

739

446

293

Однак, зменшення кількості реалізованих примірників не призвело до зменшення обсягів реалізації у вартісних показниках.



Таблиця 28

Обсяг продажів власної книжкової продукції у Великій Британії у 2008-2010 рр., фунт.

Період

Всього реалізовано, млн. фунтів

Реалізовано на внутрішньому ринку,

млн. фунтів



Реалізовано на зовнішньому ринку (експорт), млн. фунтів

2008 рік

3 052

1 890

1 162

2009 рік

3 053

1 850

1 203

2010 рік

3 115

1 861

1 254

Як бачимо, у 2010 р., незважаючи на зменшення обсягів реалізації у примірниках на 3,2% у порівнянні з минулим роком, обсяг реалізації у грошовому еквіваленті зріс на 2%. Продажі електронної книжкової продукції склали близько 5-6% або 170-180 млн. фунтів від загального обсягу. Також примітним є той факт, що враховуючи ринкову ситуацію і тенденцію до зменшення витрат на придбання книг британцями, середні знижки на книжкову продукцію від рекомендованих роздрібних цін коливалися аж до 26%.



Ще однією стійкою тенденцією є стрімке збільшення інтернет-продажів книжкової продукції – за 5 років обсяг продажів книг через Інтернет у Великій Британії зріс з 8% до 27% від загального обсягу книжкових продажів. Також спостерігається певне зростання продажу літератури в універсальних супермаркетах. Ці маркетингові характеристики, безперечно, варто враховувати і вітчизняним видавцям та книгорозповсюджувачам.

Таблиця 29

Канали роздрібної торгівлі книжковою продукцією у Великій Британії у 2005-2010 рр., частка ринку у %

Канал

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Великі книготорговельні мережі

37,4

34,0

31,8

33,9

33,5

29,0

Незалежні книжкові магазини

9,2

8,9

8,6

8,8

8,6

4,0

Об`єднання книжкових магазинів

6,1

7,0

7,1

6,8

7,6

9,0

Супермаркети

11,3

12,3

14,6

14,2

14,8

13,0

Інші магазини

12,8

12,7

11,7

11,3

10,2

12,0

Книга – поштою

14,4

14,3

13,4

11,1

11,0

6,0

Інтернет

8,8

10,7

12,8

13,9

14,3

27,0

Варто зазначити, що у Всесвітньому рейтингу інтернет-магазинів (Top 500 Shopping Sites) перше і третє місця займає саме книжковий інтернет-магазин: Аmazon US та Аmazon UК. Останній також посідає перше місце у загальному рейтингу інтернет-магазинів Великої Британії.

Отже, незважаючи на значне розмаїття сучасних джерел інформації, книги не втрачають своїх позицій світоглядного, освітнього, культурного феномену і британці щорічно витрачають на їх купівлю більш ніж 2 мільярди фунтів стерлінгів.
Друковані та електронні ресурси: ступінь прихильності користувачів

Проблема прихильності користувачів до тієї чи іншої форми інформаційного ресурсу є актуальною для багатьох суб`єктів інформаційного ринку. Її вивчають:



  • видавництва для формування свого репертуару та визначення тиражу;

  • книготорговельні організації для планування замовлення і пошуку постачальників;

  • редакції періодичних видань для визначення тиражу друкованих видань та структури і наповнення електронних версій;

  • бібліотеки для комплектування фондів, визначення переліку власних інформаційних продуктів та задоволення запитів користувачів;

  • виробники і постачальники інформаційно-аналітичної продукції для визначення номенклатури, тиражу продукції, прогнозування витрат на її створення;

  • інші зацікавлені суб`єкти.

Відповідно, відрізняються ракурси вивчення цієї проблеми, оскільки переважна більшість суб`єктів інформаційного ринку розглядають її саме з маркетингових позицій, бо будь-який інформаційний ресурс оцінюється ними як товар. Що стосується бібліотек, то вони своєю місією мають, насамперед, збереження і розвиток культури читання як духовного та освітнього потенціалу суспільства. Бібліотечні установи покликані задовольняти не лише освітньо-інформаційні, але й рекреаційні потреби своїх користувачів, тому в оцінці інформаційних ресурсів вони враховують не стільки ринкові механізми, як індивідуальний підхід до бібліотечно-інформаційного обслуговування.

Розглянемо фактори, що впливають на вибір користувачем друкованої чи електронної форми (версії) інформаційного ресурсу.



Вік користувача. Молодь читає більше, ніж люди похилого віку. Додатковим стимулом у цьому є вимоги навчальної програми. Молодь краще адаптована до використання можливостей інформаційного суспільства, а з віком психологічних і фізичних обмежень стає більше.

Готовність до використання ресурсу. Якщо мова йде про електронні ресурси, то велике значення має рівень інформаційної та комп`ютерної письменності користувача, його досвід і знання методики пошуку інформації, наявність мовних бар`єрів (адже близько 80% мережевої інформації є англомовною), наявність психологічних бар`єрів, а також індивідуальні фізичні можливості та особливості користувача.

Доступність ресурсу. Вибір може бути обмежений формою ресурсу, адже не всі з них існують паралельно у друкованій та електронній формі. Суттєве значення має ціна ресурсу, бо на практиці в більшості випадків перевага надається безкоштовному ресурсу, навіть якщо його якість буде низькою. І взагалі, у пострадянському просторі користувачі не звикли платити за інформацію – вони більш охоче витрачають наявні кошти на розваги. Доступність ресурсу також визначається зручністю часу та місця його використання.

Зростання виробництва і продажу Е-рідерів. За даними аналітиків компанії Forrester в 2009 році обсяг продажів пристроїв для читання збільшився у 3 рази, а продажі контенту – на 176% [179]. Прогнози фахівців Prime View International вказують, що світовий ринок в 2010 році складе 10 млн. таких пристроїв. Зростання популярності Е-рідерів також обумовлене тим, що вони відповідають новій концепції “мобільного читання”, яка активно підтримується молоддю. В багатьох країнах світу, наприклад, в США, Південній Кореї E-рідери активно впроваджуються в загальноосвітніх школах у якості так званого електронного підручника. В Україні в Міністерстві освіти і науки у лютому 2010 р. також пройшла презентація електронного підручника від компанії “Pocketbook” та видавництва “Освіта” і наразі триває підготовка до його експериментальної апробації у школах [93].

Якість контенту. Вона визначається особливостями стилю подання матеріалу у ресурсі, достовірністю та оригінальністю інформації, тому особливого значення для користувача набуває особа автора та політика редакції. На жаль, останнім часом посилюється тенденція дублювання інформації. Спочатку це було більш помітно у електронних ресурсах, далі знайшло свої прояви у друкованих. Також маємо багато прикладів, коли інформація з Інтернету без будь-яких посилань з`являється у друкованих ресурсах – так зване «піратство навпаки».

Структура та оформлення ресурсу. Освічений та вимогливий користувач завжди надасть перевагу друкованому виданню з хорошим науково-довідковим апаратом, аніж погано структурованому електронному тексту.

Мета використання ресурсу. Характер інформації та функціонально-цільове призначення ресурсу помітно впливає на його форму. Так, художня література найменше зазнає цифровізації. Електронні видання в цьому типологічному сегменті представлені, зазвичай, аудіокнигами.

Особливості роботи з ресурсом. Навіть якщо користувач більшість інформації отримує в електронній формі, для ретельного аналізу, осмислення та узагальнення інформації він, найчастіше, її роздруковує. Таким чином, неможливо точно визначити – до якої форми ресурсу він має більшу прихильність. Якщо ж розглядати ресурс як джерело оперативної інформації, то дійсно, перевагу мають електронні ресурси. Однак, не можна постійно «споживати» інформацію, бо людина не може постійно їсти.

Читати чи дивитися? Дане питання є надзвичайно актуальним для кожного з нас як користувача інформації, адже візуальні образи сприймаються краще, ніж текст. За статистикою на перегляд телепрограм ми витрачаємо, в середньому, 3 години на день. Читанню в найбільш активних з цього питання країнах присвячується від 7 до 11 годин на тиждень. За даними компанії NOP World 2005 року до таких країн належать Угорщина, Франція, Швеція, Росія, Чехія, Єгипет, Філіппіни, Китай, Таїланд, Індія (з 10 до 1 місця). Читання для задоволення займає всього 11 хв. на тиждень. Кількість активних читачів, які прочитують більше 25 книг на рік, постійно зменшується. Натомість зростає кількість пасивних, які прочитують лише 1-9 книг на рік.

Проблему прихильності користувачів до електронних ресурсів вивчали в Національній бібліотеці Білорусі і отримали наступні результати:



  • електронні ресурси задовольняють лише 1/3 від загальної кількості інформаційних запитів користувачів;

  • 80% користувачів задоволені кількістю і тематикою представлених в бібліотеці електронних БД;

  • дійсно запитуваними є лише третина наявних електронних БД;

  • 56% звернень до електронних ресурсів ініційовані бібліотекарями-консультантами. В багатьох випадках потрібне навчання користувачів основам пошуку і навігації в БД;

  • користувачі віком від 45 років частіше працюють з друкованими ресурсами;

  • користувачі віком 25-45 років після отримання консультації активно використовують електронні БД;

  • користувачі віком 16-25 років активно використовують мережу Інтернет для пошуку готових робіт (рефератів, курсових і дипломних тощо). Якщо 100% релевантного документу не знайшли – використовують як БД, так і друковані ресурси;

  • книги переважно використовують у їх традиційній друкованій формі;

  • журнали, газети, дисертації, автореферати дисертацій переважно використовують в електронній формі;

  • значним попитом користується послуга експорту фрагментів документів на різні види носіїв;

  • найбільше запитів на електронні ресурси, на розширення переліку повнотекстових документів та електронних сервісів надходить від віддалених користувачів [21].

Якщо розглядати прихильність користувачів до тих чи інших видів інформаційних ресурсів у контексті освіти, то варто підкреслити, що освітня діяльність у сучасних умовах потребує не доступу до окремих ресурсів, а комплексного інформаційного сервісу. Тому бібліотека навчального закладу має розвивати свою діяльність від збирання ресурсів – через управління ресурсами – до управління знаннями.

Ми підтримуємо думку, що подальше співіснування та взаємодія друкованих й електронних джерел інформації буде відбуватися відповідно до законів діалектики, як завжди в розвитку людства взаємодіяли традиційні та інноваційні форми, засоби, підходи тощо. На наш погляд, перевагу будуть мати документи і ресурси, включені чи оснащені більш досконалою інформаційно-пошуковою системою, незалежно від їх форми (друкованої чи електронної). У роботі з ресурсами не варто недооцінювати можливості бібліографії (вебліографії). Слід створювати не сигнальну, а, принаймі, анотовану бібліографічну інформацію, дайджести і реферати ресурсів.

Необхідно позиціонувати можливості працівників бібліотек як професійних інформаційних аналітиків та експертів. Бібліотеки мають шукати можливості розширення доступу до ресурсів на основі кооперації, обміну, створення єдиного середовища, не в теорії, а на практиці розвивати принцип читачецентризму. Формування ресурсної бази інформаційного обслуговування має базуватися на постійному моніторингу інформаційних потреб користувачів та запитуваності тих чи інших видів і форм ресурсів.
Книжкова культура як складова сучасної загальнолюдської культури

Книжкова культура є життєво важливою для суспільства – саме такою була ключова ідея виступу Президента Міжнародної Асоціації Видавців (IPA – The International Publishers Association) Ани Марії Кабанеллас на відкритті Сеульського Міжнародного книжкового ярмарку 2007 та Форуму видавців в Сеулі, приуроченому 60-й річниці Корейської асоціації видавців. Президент IPA, зокрема, підкреслила, що за даними соціологічних досліджень читачі літературних творів значно більше, ніж не читачі, схильні виконувати волонтерську та благодійну роботу, відвідують музеї і театри, беруть участь у різних мистецьких подіях, культурних акціях тощо.

Високий рівень письменності і сильна книжкова культура є ключовим елементом забезпечення існування суспільства відповідальних, активних і дбайливих громадян. Ана Марія Кабанеллас наголосила: уряди країн мають визнати, що їх національні інтереси та бізнесові інтереси видавничої індустрії чудово співпадають в даному питанні. І чим більше люди читають – тим краще для суспільства в цілому. Саме тому впродовж останнього десятиліття Міжнародна Асоціація Видавців активно виступає на підтримку письменності та читання в усьому світі.

На думку Президента IPA, значних результатів у популяризації книги і читання досягли, насамперед, видавці Іспанії, Великої Британії та США. Нагадаємо, що за статистикою 2005 року Велика Британія посіла 1-е місце в світі за кількістю назв виданих книг і брошур (206 тис.), а США – 3-тє місце (172 тис.). М.Сенченко у своїй відомій статті «Шлях української книги в контексті світового книговидання» (Вісн. Кн. палати, 2007, №1-3) наводить соціологічні дані, згідно з якими 73,5% мешканців Великої Британії та 57,1% іспанців регулярно читають книги. Крім того, в Іспанії друкується найбільше книг на кожного мешканця країни – близько 8 книг. Директор Книжкової палати України також відзначає, що людство нині не має досконалішого інструменту, ніж книга, щоб розвивати свідомість людини, формувати її духовність.

І в той же час в Україні, як і в інших країнах світу, нині спостерігається явище так званої «функціональної неписьменності», коли люди втрачають інтерес, а згодом – і навички читання. Окрім об`єктивних соціально-економічних чинників (відсутність необхідної чи просто цікавої друкованої книги, надто висока ціна на якісну видавничу продукцію, відносний брак часу та умов для дозвільного читання тощо), така ситуація ще зумовлюється певним «витісненням» книги як носія знань і культури іншими джерелами масової інформації – телебаченням, радіо, мережею Інтернет, аудіо і відеопродукцією тощо. Більшість сучасної молоді та, на жаль, і бізнес-активної частини наших співгромадян нині віддають перевагу не прочитанню наукової чи публіцистичної праці, а телевізійному ток-шоу, не літературному твору, а серіалу, знятому за його мотивами, не перегляду художнього альбому чи путівника з професійно створеними зображеннями та науково підготовленими коментарями, а слайд-шоу чи комп`ютерній презентації останньої «пляжної» відпустки. І навіть сучасну електронну чи аудіо-книгу купують, насамперед, з огляду на її «корисність» та практичний характер вміщеної інформації.

Наукова і професійна громадськість України постійно піднімає питання про реалізацію державної політики у сфері книговидання і книгорозповсюдження, про створення відповідної нормативно-правової бази для розвитку вітчизняного книжкового бізнесу, про підвищення ролі книги у духовному, культурному, просвітницькому, інформаційному зростанні сучасного українського суспільства, про популяризацію української книги як в нашій країні, так і за кордоном. Так, активно і плідно працюють в цьому напрямі Книжкова палата України, яка наступного року відзначатиме свій 90-літній ювілей, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, «Форум видавців» (м.Львів). Саме їх зусилля та наполегливість значно стимулювали появу Указів Президента України «Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні» та «Про проведення в Україні у 2007 році Року української книги», а також виконання задекларованих владою заходів.

Разом з тим, слід наголосити, що розвиток книжкової культури в суспільстві зовсім не обмежується зростанням книговидання як у назвах, так і у тиражах, яке для України у 2006 році складало 15,9 тисяч назв, 54,3 млн. примірників, тобто 1,2 книги на кожного мешканця України. Ще один важливий складник цього процесу – якісна структура видавничого репертуару. Бо, на жаль, на сьогодні маємо зменшення частки саме національних енциклопедичних і словниково-довідкових видань, науково-популярної, професійно-виробничої та художньої літератури. В Україні в цих типологічних групах більше випускається, як не прикро, перекладів зарубіжних авторів. Та й асортимент великих книжкових супермаркетів, які охоплюють своїми мережами і представництвами всі великі міста і регіони України, а також відомого на всю країну книжкового ринку «Петрівка» в Києві від 50 до 80 відсотків складає продукція російських видавництв.

Однак, жодна найкраща книга не виконає своєї духовної і культурної функції, якщо вона не знайде свого читача. Тому надзвичайно важливим складником у розвитку книжкової культури сучасної України є популяризація і навіть пропаганда читання, до якої мають активно долучитися всі освітні заклади та бібліотечні установи країни, які, окрім виконання освітньо-інформаційних завдань, ще покликані формувати книжкову і читацьку культуру наших співгромадян.


5.4. Специфіка реалізації електронних видань: український і зарубіжний досвід
Швидкі темпи розвитку інтелектуальних технологій та рівня інформаційного забезпечення спричиняють зростання потреб споживачів щодо швидкості отримання інформації, доступності, зручності її використання. Створення глобальної віртуальної мережі Інтернет відкрило нові можливості для отримання й обміну інформацією. З’явилась електронна торгівля, яка є прибутковим каналом збуту різноманітної продукції.

З розвитком інформаційних технологій з’явилось явище і поняття «електронне видання», тобто версія книги в електронному (цифровому) форматі. Електронне видання також стало об’єктом купівлі-продажу в мережі Інтернет. На сьогодні реалізацією електронного контенту на українському книжковому ринку займається український електронний книжковий магазин „Bookland.net.ua”, який функціонує з кінця 2008 року. Підприємство розвивається швидкими темпами, про що свідчить зростання кількості продажів (закачок) електронного контенту на 85 тис. одиниць та темп приросту у 233,3% у 2010 році, порівняно з попереднім роком. Саме на прикладі даного підприємства доцільно розглядати перспективи реалізації електронних видань на книжковому ринку України.

Дослідження поняття „електронне видання” та „електронна книга” в понятійній системі документознавства, класифікацію електронних видань, визначення їх характеристик проводили такі вчені як Гіляревський P. C. [7, 20, 37], Шрайберг Я. Л. та Земсков А. І. [54, 55], Воройський Ф. С. [28], Кушнаренко Н. М. [78], Бєловицька А. О. [10], Швецова-Водка Г. М. [173], Антопольський А. Б. [3], Бушуєв С. В. [18], Гресь А. М. [42], Чикунов І. М. [170], Остапова І. В. та Широнов В. А. [107], Тимошик M. [148] та ін. Окремі публікації таких авторів, як Мамонтова М. С. [82], Меджибовська Н. С. [88], Чернишов О. [168] розглядали проблеми електронної книги в Україні. Разом з тим, відсутнє комплексне дослідження, яке присвячене питанням реалізації електронного книжкового контенту і об`єднує такі складники як характеристика товару, аналіз цільової аудиторії і споживчого попиту, ціноутворення, технологічні аспекти продажу і доставки товару та ін.

Для вивчення основних тенденцій на ринку цифрового книжкового контенту було обрано діяльність компанії “Bookland.net.ua”. Аналіз факторів, що впливають на реалізацію даного виду товару, здійснено за методикою SWOT-аналізу. Таким чином, було проведено оцінку зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, проаналізовано його макросередовище і безпосереднє оточення. Розглянемо отримані результати дослідження, представлені у таблиці 30.



Таблиця 30

Оцінка факторів макросередовища

Група факторів

Фактори

Прояв (стан фактора)

Характер впливу на підпр. (+/-)

Оцінка фактора впливу, у балах

1

2

3

4

5

Економічні

Розвиток електронної комерції в Україні

Галузь недостатньо сформована, проте розвивається

+

3

Розвиток торгівлі електронними книгами

Активно пропонуються і реалізуються пристрої для читання електронних видань, книгарні займаються продажем електронних видань на компакт-дисках

+

3

Розвиток електронної торгівлі електронними книгами

Для України ще не є дуже поширеним явищем

+

3

Вартість електронних видань

Вартість електронних книг нижча за друковані аналоги

+

3

Вартість пристроїв для читання електронних книг

Висока вартість електронних рідерів гальмує процес поширення електронних видань

-

2

Рівень податкових ставок

Відсутні спеціальні податкові ставки, Податковий кодекс 2010 року змінив спрощену систему оподаткування для електронної комерції, відсутні пільги

-

2

Рівень доходів населення

Невисокий рівень доходів населення, порівняно із розвинутими країнами, може спричинити те, що вторинні потреби задовольняються недостатньо

-

2

Рівень політичної стабільності

Низький рівень політичної стабільності негативно відображається на стані економіки

-

2

Політичні

Стан законодавчих актів, які регулюють електронну комерцію


Відсутні спеціальні законодавчі акти, які регулюють електронну комерцію

+

1

Продовження таблиці 30

1

2

3

4

5

Правовві

Стан законодавчих (нормативних) актів, які визначають поняття «електронне видання»

В 2010 році введено в дію ДСТУ 7151:2010 «Видання електронні. Основні види та вихідні відомості»

+

1

Чисельність користувачів мережі Інтернет в Україні

Динамічно зростає

+

3

Демографінчні

Чисельність покупців електронних магазинів в Україні

Зростає

+

3

Чисельність користувачів електронними виданнями в Україні

Поступово зростає

+

3

Рівень технічного забезпечення населення

Достатній

+

2

НТП

Реалізація вітчизняних пристроїв для читання електронних видань

Електронні рідери виробляються за кордоном або в співпраці з іноземними компаніями

-

1

Використання сировини для виготовлення електронного видання

Збереження природних ресурсів

+

2

Природні

Забруднення навколишнього середовища

Електронні видання є екологічно чистими

+

1

Соціально-культурні

Рівень читання в Україні

Невисока популярність читання

-

2

Рівень інформатизації суспільства

Рівень розвитку інформаційного суспільства України нижчий від показників Європи, США та ін. країн

-

2

Традиція читання електронних видань

З’явилась і розвивається

+

3

Оцінка характеру (спрямованості) впливу на підприємство здійснювалася за такою шкалою:

+1 бал – позитивний вплив;

- 1 бал – негативний вплив.

Оцінка ступеня впливу фактора на підприємство здійснювалася експертним шляхом за такою оцінною шкалою:

3 бали – сильний вплив;

2 бали – помірний вплив;

1 бал - слабкий вплив;

0 балів – відсутній вплив.

Отже, в таблиці 30 відображено фактори макросередовища, які мають певний вплив на основну комерційну діяльність компанії “Bookland.net.ua”. Необхідно визначити, які з них є можливостями, а які загрозами у розвитку торгівлі цифровим книжковим контентом та розглянути можливі варіанти відповідних дій підприємства.



Таблиця 31

Аналіз можливостей і загроз макросередовища

Фактори

Ступінь впливу фактора на підприємство, бали

Можливі варіанти відповідних дій підприємства

1

2

3

Можливості

Розвиток електронної комерції в Україні

3

Зарубіжна практика свідчить про перспективи розвитку електронної комерції, тому її варто розвивати в Україні

Розвиток торгівлі електронними книгами

3

Успішна реалізація електронних видань на зовнішніх носіях показала, що попит на такий продукт є, а реалізація електронних видань через мережу Інтернет спрощує процес купівлі

Розвиток електронної торгівлі електронними книгами

3

Підприємство зайняло нову нішу на українському ринку книжкової торгівлі

Вартість електронних видань

3

Електронні видання в ціновому аспекті мають перевагу перед друкованими, що сприяє зростанню конкурентоспроможності товару

Чисельність користувачів мережі Інтернет в Україні

3

Зростає кількість потенційних споживачів

Чисельність покупців електронних магазинів в Україні

3

Користувачі мережі Інтернет привчаються до користування електронними магазинами, в тому числі і “Bookland.net.ua”

Чисельність користувачів електронними виданнями в Україні

3

Зростає кількість людей, яка оцінила переваги електронних видань, тому у них з’являється потреба купувати цей товар

Традиція читання електронних видань

3

Зростає кількість людей, яка оцінила переваги електронних видань, тому з’являється традиція читання електронних видань

Рівень технічного забезпечення населення

2

Розмаїття засобів для читання електронних видань сприяє їх поширенню

Використання сировини для виготовлення електронного видання


2

Екологічні аспекти є дуже важливими, в тому числі і в сприйнятті споживачем товару

Продовження таблиці 31

1

2

3

Забруднення навколишнього середовища

1

Екологічні аспекти є дуже важливими, в тому числі і в сприйнятті споживачем товару

Стан законодавчих (нормативних) актів, які визначають поняття «електронне видання»

1

Наявні стандарти, що визначають особливості та вимоги до оформлення електронних видань

Стан законодавчих актів, які регулюють електронну комерцію

1

Відсутність спеціальних законодавчих актів дають змогу компанії працювати як звичайному торговельному підприємству

Загрози

Вартість пристроїв для читання електронних книг

2

Поширення електронних видань різних форматів дає користувачу вибір пристрою, з якого їх читати

Рівень податкових ставок

2

“Bookland.net.ua” входить у ТОВ і є платником податків на загальних умовах

Рівень доходів населення

2

Нижча вартість електронного видання у порівнянні із традиційним аналогом робить даний вид товару доступнішим

Рівень політичної стабільності

2

Реалізація електронних видань не має географічних обмежень, тому реалізація можлива не тільки в Україні, а й у всіх країнах світу

Рівень читання в Україні

2

Популяризація електронних видань, можливо, підвищить рівень читання в Україні

Рівень інформатизації суспільства

2

Реалізація електронних видань не має географічних обмежень, тому реалізація можлива не тільки в Україні, а й у всіх країнах світу

Аналіз безпосереднього оточення підприємства передбачає аналіз тих факторів зовнішнього середовища, з якими підприємство знаходиться в безпосередній взаємодії. У стратегічному аналізі пріоритетними факторами мікросередовища є споживачі, конкуренти і постачальники. На основі SWOT-аналізу діяльності компанії “Bookland.net.ua” було визначено сильні і слабкі сторони її комерційної спеціалізації та вказано можливості і загрози для розвитку торгівлі електронним книжковим контентом в Україні.


Таблиця 32

SWOT-аналіз мікросередовища

Сильні сторони

Можливості

1. Електронне видання не має фізичної форми, не потребує значного місця для зберігання

2. Інтернет-торгівля швидко розвивається і залучає велику кількість користувачів

3. Компанія є єдиним учасником електронної торгівлі цифровим контентом в секторі UA-IX

4. Зручність оплати для українського споживача у порівнянні з російськими електронними магазинами

5. Реалізація унікального україномовного цифрового контенту

6. Встановлення оптимальної ціни, яка не дуже відрізняється від ціни товарів-аналогів конкурентів

7. Зрозумілий інтерфейс магазину з розширеним пошуком, вдалою побудовою розділів асортименту, наявністю підписки на розсилку новин

8. Прозорі умови юридично оформлених договорів з правовласниками творів та оптимальний розмір роялті

9. Можливість реалізації творів у захищеному форматі

10. Універсальний асортимент



1. Формування широкого асортименту

2. Можливість зайняти домінуюче місце на українському ринку електронних видань

3.Залучення та втримання українського користувача цифровим контентом

4. Задоволення попиту на україномовну літературу українських та іноземних користувачів мережі Інтернет

5. Боротьба за українського споживача не на основі ціни, а на основі зручності користування електронним магазином

6. Дружній інтерфейс та сервіси сприяють прихильності контактної аудиторії та повторним купівлям

7. Залучення до співпраці великої кількості українських та російських правовласників творів, що дозволяє розширити асортимент і зацікавити більшу кількість користувачів

8. Захист контенту від несанкціонованого доступу

10. Залучення широкої споживчої аудиторії


Слабкі сторони

Загрози

1. Недобросовісна конкуренція, недобросовісне користування контентом

2. Відсутність визначеної собівартості електронного видання



1. Несанкціонований доступ до ліцензованого контенту, поширення неліцензованого контенту

2. Реалізація електронного контенту підприємствами-конкурентами за нижчими цінами


Можливі варіанти дій підприємства з метою запобіганням ризиків у мікросередовищі:



  • укладання договорів з авторами (правовласниками) про ексклюзивність поширення контенту;

  • реалізація електронних видань у захищених форматах;

  • зазначення в договорі із авторами про заборону розміщення текстів у мережі Інтернет у вільному доступі;

  • відслідковування та по можливості перешкоджання поширенню неліцензованого контенту;

  • постійний моніторинг цінової та асортиментної політики основних магазинів-конкурентів з метою підтримання цінової конкурентоспроможності, впровадження різноманітних маркетингових заходів зі стимулювання збуту тощо.

Аналіз макро- і мікросередовища свідчить про значні і реальні перспективи реалізації електронних книг в Україні. Постійне зростання рівня інформатизації українського суспільства надає технічну можливість значній частині населення України долучитись до світу інформаційних технологій, оцінити переваги електронних видань та способу їх придбання. Вважається, що популяризація електронних видань зможе підвищити рівень читання в Україні завдяки зручностям цифрових технологій та впливу економічного фактору. Найбільшою загрозою є менталітет населення, тобто небажання платити на продукт, який поширюється мережевим способом, постійні спроби зламати захищений продукт та розповсюдити незахищені копії електронних видань. Крім того, розглядаючи конкурентоспроможність електронних книжкових магазинів, які реалізують цифрові видання (контент), варто зазначити, що для мережі Інтернет відсутні географічний і часовий фактори, тому головною перевагою електронного магазину є асортимент (універсальний чи спеціалізований), способи оплати, зручність інтерфейсу та цінова політика.
Електронні книги в Німеччині та українські перспективи

У лютому 2014 р. Гете-Інститут в Україні та Українська бібліотечна асоціація провели у м.Києві міжнародний семінар, на якому розглядалися питання електронних книг та електронних читанок (рідерів). Матеріали, представлені одним із ключових доповідачів – К. П. Гоммесом, керівником відділу розширення фондів, предметизації і професійної інформації Державної бібліотеки (м.Дюссельдорф, Німеччина), дозволяють визначити основні тенденції у розвитку сегменту ринку електронних книг у Німеччині та порівняти це з сучасною ситуацією на книжковому ринку України.

За статистикою 23% мешканців Німеччини читає за допомогою різного роду цифрових пристроїв. І якщо у 2010 р. лише 4% населення думали про купівлю е-книг, то у 2013 р. їхня кількість зросла до 11% або 8 млн. мешканців. Відповідно до результатів досліджень, частка тих, хто у майбутньому хоче читати виключно друковані книги, невпинно зменшується. Якщо у 2010 р. вона складала 49%, то у 2013 р. – лише 40% (GfK Consumer Panels, 2013).

Регулярні опитування користувачів е-книг формують такий прогноз читацької поведінки через 10 років: 44% будуть читати переважно з паперових носіїв, а 53% – переважно з цифрових носіїв (EMNID, 2011). Водночас існують істотні бар`єри щодо стрімкого розвитку щоденної купівлі та використання е-книг читачами: недостатній асортимент видань, досить дорогі е-читанки (пристрої для читання), проблеми із сумісністю контенту і пристрою, обмеження за DRM (Digital Right Management – управління цифровими авторськими правами), необхідність розумітися на технічних аспектах, недостатній інтерес активних традиційних читачів тощо (Price Waterhouse Coopers, 2011). Важливим чинником, що сприяє збільшенню інтересу до е-книг, є розвиток мобільного доступу до Інтернету. Так, у Німеччині 30 млн. мешканців щоденно використовують саме мобільний Інтернет, при цьому зростає його використання людьми похилого віку.

Отже, електронні книги та цифрові медіа, безперечно, є темою сьогодення для читачів та книговидавців Німеччини і вирішальне значення має широка та якісна пропозиція електронних книг. За статистикою більш ніж 50% німецьких видавництв випускають е-книги, а в майбутньому на ринку е-книг планують працювати 84% видавництв (GfK Consumer Panels, 2013). Середня частка обігу від продажу е-книг у загальному обігу німецьких видавництв у 2010 р. склала 5,4%, а у 2013 р. зросла до 9,5%. Відповідно до прогнозів, у 2015 р. вона складе 16,2%. На загальному книжковому ринку Німеччини обіг електронних книг зростав у таких пропорціях:

2009 р. – 3 млн. євро,

2010 р. – 24 млн. євро,

2011 р. – 48 млн. євро,

2012 р. – 144 млн. євро (Price Waterhouse Coopers, 2013).

Постійно зростає частка продажів е-книг кінцевим споживачам: якщо у 2010 р. це було 1,9 млн. примірників, то у 2012 р. – 13,2 млн. примірників. Найбільшим майданчиком, де у Німеччині продаються е-книги, є Amazon. За їхніми даними, на 100 паперових книг продається 108 електронних.

Проблеми читацьких уподобань та електронного книговидання в Україні розглядалися на засіданні «круглого столу» «Книговидання – стратегічна галузь розвитку держави» у межах IV Міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал» у квітні 2014 р. Ініціатором цього обговорення стала ГО «Форум видавців», а експертами – відомі автори та книговидавці, представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, Української бібліотечної асоціації, Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. В обговоренні, зокрема, зазначалося, що коли зараз ми (органи державної влади, установи з бюджетним фінансуванням, представники малого і середнього бізнесу, доброчинні фонди і просто небайдужа професійна громада) прагнемо змінити законодавство, управління, підходи і ще багато чого у книговиданні, книготоргівлі та бібліотечно-інформаційних сервісах за кращими зразками прогресивних зарубіжних країн, то маємо добре подумати про нашу спільну соціальну відповідальність, адже соціальні стандарти життя у нашій країні досягнуть бажаного рівня не так швидко.

У сучасних умовах при 25 мільйонах читаючого населення в Україні і при накладі необхідної книги у 1,5 тис. примірників, за відсутності дієвої системи книгорозповсюдження та коштів на придбання літератури бібліотеками громадяни України фактично позбавляються права на вільний доступ до інформації, на задоволення наукових, професійних, освітніх, світоглядних, культурних, рекреаційних та інших інформаційних потреб. І це проблема не лише держави – це спільна проблема нашого громадянського суспільства.

Водночас, суспільство знань в Україні не в стагнації, воно розвивається. Значна частка читачів (науковці, фахівці, студенти, люди з відповідним соціальним статусом) вже вважають, що в сучасному інформаційному світі неможливо – та й не потрібно збирати у своєму приватному помешканні повноцінну бібліотеку красивих і якісних друкованих видань, тому вони шукають інші, альтернативні джерела інформації, переважно електронні. В сучасних реаліях потенційні покупці книг та читачі бібліотек йдуть швидше за все за нелегальним цифровим контентом просто до Інтернету, або у кращому випадку за легальним до мобільних операторів чи агрегаторів цього ж цифрового контенту і вже значно рідше – до українських видавців чи книгорозповсюджувачів.

Таким чином, поки ми обговорюємо доцільність електронного книговидання як важливого напряму диверсифікації діяльності українських видавництв, на книжковому ринку України у сегменті електронної книги активно формується конкурентне середовище і видавництва, на жаль, лише частково беруть у цьому участь. Тому наші пропозиції наступні:



  1. спільно вивчити потреби покупців/читачів/користувачів – не грунтуватися на експертних оцінках, а дізнатися реальну думку реального користувача і забезпечити йому широку та якісну пропозицію електронних книг;

  2. вирішувати проблемні питання у координації та кооперації, не локально чи галузево, а комплексно на всеукраїнському рівні. Ми здатні розробити і реалізувати масштабні проекти, адже маємо серйозний досвід проектної діяльності («Форум видавців», «Бібліоміст» тощо), спільне бачення та інтереси, у тому числі бізнесові. Це не має бути одна з чергових державних програм, яка не фінансується (підтримки книговидання, Бібліотека ХХІ, ін.). Це має бути професійно обґрунтований соціально значимий проект, у якому кожна партнерська сторона отримає свою вигоду, а надто виграють українські поціновувачі книги і читання.




    1. Маркетингові рішення для книжкового ринку і стратегії збуту книжкових видань

В умовах світової фінансово-економічної кризи, яка також відчутна у сфері книговидання і книгорозповсюдження, значно зростає актуальність постійного моніторингу ринку і короткострокових та довгострокових маркетингових прогнозів. Цілий ряд провідних світових дослідницьких компаній пропонують свої методики та інструменти для застосування їх у сфері книжкового бізнесу. З-поміж найбільш відомих варто вказати Nielsen BookScan (база даних та моніторинг роздрібних продажів) та Bowker PubTrack (комплексна система підтримки рішень).

Система BookScan була введена в дію у Великій Британії у 1996 році і на сьогодні відслідковує 90% роздрібної книготоргівлі цієї країни, включаючи мережі книжкових магазинів, інтернет-сайти, точки продажу літератури в аеропортах та на іншому транспорті, книжкові магазини в студмістечках, музеях, галереях тощо. З 2000 року система розпочала свою діяльність в Австралії (85% продажів), з 2001 р. – у США (75% продажів), з 2002 р. – в Ірландії (75% продажів), з 2003 р. – у Південній Африці (80% продажів), з 2007 р. – у Новій Зеландії. Крім того, моніторинг проводиться в Італії, Іспанії, Данії, Індії, Бразилії. Відомості надходять від 35,5 тис. роздрібних книготорговельних підприємств, що загалом складає понад 4 млн. назв.

Nielsen BookScan є професійним маркетинговим інструментом для всіх учасників книжкового ринку. Видавці можуть застосовувати отриману інформацію у трьох напрямах: для формування видавничої стратегії та репертуару видань, для прийняття рішень щодо роздрібної реалізації та додаткових тиражів або перевидань, для здійснення ефективної збутової й маркетингової діяльності. Книготорговельні підприємства, в свою чергу, мають змогу щотижнево контролювати свою частку ринку, вивчати споживчі тенденції (в т.ч. за видами і типами видань, формальними ознаками, ціною тощо). Бібліотечні працівники використовують дані BookScan для визначення читацьких інтересів та оптимального комплектування бібліотечних фондів. Літературні агенти на основі аналізу продажів відслідковують реальну популярність своїх авторів у читачів та планують маркетингові заходи, визначаючись з регіонами та засобами рекламної підтримки. Безперечно, така ж інформація є професійно необхідною самим авторам. Крім того, систему BookScan використовують й інші компанії: від кіностудій, що шукають нові ідеї для своїх майбутніх фільмів, до виробників продуктів, що цікавляться попитом на кулінарні книги. А засоби масової інформації спираються на дані системи при формуванні списків бестселерів та визначенні претендентів на фахові відзнаки у галузі книжкової справи.

Система PubTrack була представлена компанією Bowker у 2007 році як новий програмний продукт, спеціально розроблений для видавничої індустрії на платформі Oracle. Першим модулем цієї комплексної системи підтримки рішень став PubTrack Consumer, призначений для аналізу даних про купівлю книжкової продукції споживачами як загалом, так і в демографічному та мотиваційному аспектах. Для отримання точної й вірогідної інформації Bowker у кооперації з двома провідними американськими маркетинговими компаніями щотижнево опитує 20 тис. покупців книжкової продукції (чоловіків і жінок віком від 13 років), які збалансовано відображають населення США відповідно до перепису, для чого розроблено 60 основних запитань, що можуть бути доповнені іншими, актуальними на момент опитування.

PubTrack Consumer пропонує: визначення нових тенденцій у книготоргівлі; аналіз профілю споживача видавничої продукції загалом, окремого видавництва та його конкурентів; порівняння характеристик продукції видавництва з продукцією конкурентів; моніторинг книжкового ринку за видами і типами видань, каналами збуту, видавництвами тощо; визначення сильних і слабких видань, книготорговельних організацій, видавництв; узгодження цінової політики з умовами роздрібної книготоргівлі; сегментування ринку та ін. Таким чином, видавці мають змогу приймати тактичні й стратегічні бізнесові рішення, що засновані на реальних мотиваціях покупців та глибокому аналізі сучасних ринкових умов.

Результати дослідження покупців книг у 2007 році за допомогою PubTrack Consumer були узагальнені та опубліковані директором з бізнесу й новин часопису Publishers Weekly (Milliot J. Looking At Who Buys What Where // Publishers Weekly.- 2008.-1Dec.). За вказаною методикою було виділено 5 вікових груп покупців, кожна з яких була вивчена в наступних аспектах: кількість покупців по відношенню до всієї демографічної групи, кількість купівель, обсяг витрачених коштів, найбільш популярні типи видань, основні мотиви для купівлі, де були придбані книги, доля видань після їх прочитання. Отже, маємо такий портрет споживача книжкової продукції в США.

Таблиця 33

Портрет споживача книжкової продукції в США

Вікова група/ характеристика

13-17 років

18-28 років

29-42 роки

43-59 років

60 років і старші

Загальна кількість населення, млн.

22,2

42,2

53,2

85,0

54,1


Кількість покупців книг, млн.

13,4

27,8

34,8

52,3

35,1


% до загальної кількості

60

66

65

62

65


Витрачено коштів на книги, млн. дол.

654,6

2 730,0

3 410,0

4 260,0

3 200,0

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка