«Технологія вирощування кукурудзи на зерно в умовах лісостепу»




Сторінка5/5
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0,62 Mb.
1   2   3   4   5

Класифікація гібридів кукурудзи за кількістю листків та тривалістю періоду вегетації

Група гібридів

Кількість листків, шт.

ФАО

Тривалість періоду вегетації, діб

Дуже ранньостиглі

8-11

100-149

Менше 95

Ранньостиглі

12-13

150-199

95-105

Середньоранні

14-16

200-299

106-115

Середньостиглі

17-18

300-399

116-125

Середньопізні

19-20

400-499

126-135

Пізньостиглі

21-22

500-599

136-145

Дуже пізньостиглі

Понад 22

600-699

близько 150

3.7. Характеристика рекомендованих для зони сортів і гібридів

Харківський 195 МВ

Трилінійний гібрид зернового напряму використання, підвид – зубоподібний Занесений до Реєстру з 2002 року для Лісостепу та Полісся.



Подих МВ

Подвійний міжлінійний гібрид зернового напряму використання, підвид кременисто-зубоподібний (Semidentata).Занесений до Реєстру з 2008 року для Лісостепу та Полісся.



Вимпел МВ

Простий міжлінійний гібрид зернового напряму використання, підвид - зубоподібний (Іndentata). Занесений до Реєстру з 2008 року для Лісостепу та Полісся.



Русич МВ

Подвійний міжлінійний гібрид зернового та силосного напряму використання, підвид кременисто-зубоподібний (Semidentata). Признано перспективним з 2008 року для зон Лісостепу та Полісся.



Донор МВ

Простий міжлінійний гібрид зернового напряму використання, підвид - зубоподібний (Іndentata). Занесений до Реєстру з 2008 року для зон Лісостепу та Полісся.



Злагода МВ

Трилінійний гібрид зернового напряму використання, підвид кременисто-зубоподібний (Semidentata).Занесений до Реєстру з 2005 року для Степу, Лісостепу та Полісся.



3.8. Система заходів догляду за посівами

Зразу ж після сівби поле необхідно закоткувати. Це покращує контакт насіння з ґрунтом, підвищує польову схожість кукурудзи і забезпечує дружне проростання насіння бур'янів. Досходове боронування проводять через 5-6 днів після сівби, коли бур'яни проросли і знаходяться у фазі "білої ниточки". Боронують впоперек рядків легкими (ЗБП-0,6) або середніми боронами (БЗСС-1). При проведенні 2-3 до сходових боронувань можна знищити 70-80% проростків бур'янів. Післясходове боронування проводять у фазах 2-3-х і 4-5 листків у кукурудзи. Швидкість руху агрегату 4,5-5,5 км/год.

Інтенсивне боронування (3-4 рази) на чистих мало забур'янених полях дає змогу обійтись без внесення гербіцидів.

Бур'яни знищують також міжрядними обробітками з допомогою культиваторів КРН-4,2; КРН-5,6. Для першого міжрядного розпушування використовують лапи-бритви і стрілчасту лапу. Глибина першого міжрядного обробітку становить 4-5 см. Друге і третє розпушування (6-8 см) проводять з лапами підгортальниками для присипання бур'янів у рядках. При цьому швидкість руху агрегату має бути не менша 8-9 км/год., інакше не буде присипання бур'янів у рядках ґрунтом. Підгортання стимулює утворення додаткових коренів, знищує бур'яни у захисній зоні рядка. При необхідності кукурудзу підживлюють азотними добривами, коли висота рослин не більше 30-40 см. На сильно забур’янених полях, де не завжди агротехнічними методами досягається очищення посівів від бур'янів, застосовують гербіциди.

Гербіциди суцільної дії можна використовувати для обприскування вегетуючих бур'янів восени після збирання попередника. Можна вносити їх весною по вегетуючих бур'янах за 2 тижні до сівби кукурудзи. До обприскування виключити всі механічні обробки, крім ранньовесняного закриття вологи. Норма внесення - 3-6 літа. Гербіциди ґрунтової дії вносять перед сівбою і до появи сходів. Ефективні на кукурудзі після сходові гербіциди.

Хвороби кукурудзи

Порівняно з іншими культурами, кукурудза уражається хворобами значно менше. Проте вони можуть завдати значної шкоди посівам. Кукурудза може пошкоджуватись такими хворобами: хвороби проростків і сходів, кореневі і стеблові гнилі, нігроспороз, гельмінтоспоріоз листя, пухирчаста сажка, летюча сажка, вірусні хвороби. Захист від більшості хвороб здійснюється за допомогою агрозаходів - чергування культур у сівозміні, якісна сівба в оптимальні строки, застосування добрив у нормативному співвідношенні, своєчасне збирання. Хімічні препарати застосовуються під час протруєння насіння одночасно з мікроелементами і плівко утворюючими речовинами.

Шкідники Кукурудза може уражатися багатьма шкідниками, що кукурудзи призводить зо значного зменшення врожайності. Основні з них наступні: кукурудзяний стебловий метелик, дротяники (ковалики), чорниші, західний кукурудзяний жук, шведська муха. Для знищення шкідників (дротяники, кукурудзяний метелик, шведська муха, озима совка) на кукурудзі дозволено застосовувати децис, маврік, шерпа і штефесін.

3.9. Збирання врожаю, строки і способи збирання, організаційні заходи, первинна очистка насіння

Кукурудзу на зерно збирають при фізіологічній стиглості за вологості зерна не більшій за 35-40% зернозбиральними комбайнами "Херсонець" та ін. До цієї фази нагромадження асимілятів закінчується, про що свідчить чорний прошарок (чорна точка) між зерном і місцем прикріплення його до серцевини качана. Якщо вологість зерна не перевищує 30%, то качани відразу обмолочують зерновими комбайнами з пристосуваннями. Качани з вологістю зерна, меншою за 28%, добре зберігаються в сапетках, на горищах, і за 6-8 тижнів їх вологість може знизитись до 20%. Качани з вологим зерном необхідно підсушити. Проте, для зниження вологості з 35% до 14% на кожну тону зерна витрачають близько 30-50 кг рідкого палива. Тому в практиці широко використовується приготування кормажу, що являє собою високопоживну консервовану масу із подрібненого зерна (вологість 24-35%) або подрібнених качанів кукурудзи підвищеної вологості (35-40%). Це цінний корм для відгодівлі свиней.

Качани подрібнюють дробарками і масу закладають в траншею. Подрібнена маса трамбується, герметизується плівкою. При заготівлі кормажу важливо добре подрібнити масу, не менш 80% повинно мати діаметр частинок близько 3 мм. Найвищу якість корму одержують при вологості зерна 38% (36-40%). При такій вологості вміст цукру в зерні найвищий. За вищої вологості зерна, із засилосованої маси витікає багато соку, а разом з ним втрачається цукор, тому корм стає кислим, менш поживним. За допомогою кормозбирального комбайна при вологості зерна 40-45% подрібнюють зерно і стрижні разом з листковою обгорткою і силосують. У тваринництві такий корм використовується як концентрований. Листостеблову масу зернової кукурудзи силосують разом з зеленою масою поукісних посівів, гичкою буряків тощо у співвідношенні 2.1.

При біологічному рослинництві, після збирання зерна, подрібнену листостеблову масу розстеляють на поверхні ґрунту. Пізніше її придисковують важкими боронами БДТ-7,0 і приорюють. З допомогою оборотних плугів і трактора К-700 можна приорати кукурудзиння без попереднього дискування, при умові, що глибина оранки становитиме більше 30 см, а плуг обладнаний спеціальними обтікаючими передплужниками. Така технологія збирання забезпечує повернення значної кількості органіки у ґрунт.

Наприкінці молочно-воскової стиглості, коли вологість зеленої маси не перевищує 65-70%, а вміст сухих речовин становить 25-30%, кукурудзу збирають на силос комбайнами КС-2,6; КСК-100, Полісся-250, Е-281, Марал, Ягуар. Подрібнену до 2-3 мм (не більше 4 мм) масу силосують з наступним інтенсивним трамбуванням у траншеях та вкривають плівкою, соломою. При якісному трамбуванні зменшується вміст повітря і відбувається кисломолочне бродіння, якщо є більше повітря - у силосній масі проходить оцтове бродіння, якість силосу низька. Важливо також подрібнити зерно для кращого його засвоєння організмом тварин. Вологість силосу не повинна перевищувати 75%.

Для стабільного виробництва зерна слід усю силосну кукурудзу (2 млн. га) вирощувати за зерновою технологією. У світі немає посівів кукурудзи на силос, вся вона вирощується на зерно і різниться лише за характером використання врожаю.



Вирощування кукурудзи у сумішках

Щоб збалансувати кукурудзяний корм за ущільнених посівах з бобовими (соя, горох, кормові боби, буркун), капустяними, соняшником, вівсом, гарбузами. Такі посіви дають високий врожай зерна чи зеленої маси кращої якості. Кукурудзу і сою висівають здебільшого в один рядок, або рядки чергують. Норма висіву кукурудзи така сама, як і в чистих посівах. Сої висівають до 80-100 тис. зерен на 1 га. Використовують гербіцид дуал, що не пошкоджує рослини кукурудзи і сої.

Урожайність від ущільнення кукурудзи буркуном зростає на 50 ц/га, а вміст перетравного протеїну на 23 г. Сіють кукурудзу сівалкою СЗТ-3,6 з шириною міжрядь 60 см, насіння знаходиться у зерновому ящику. Норма висіву 40-45 кг/га. Буркун висівається рядковим способом з трав'яного ящика, норма висіву - 20 кг/га. Особливо часто висівають кукурудзу в суміші з іншими культурами у післяукісних та післяжнивних посівах.

3.10. Технологічна карта вирощування культури

Попередник - пшениця озима



Технологічні операції.Строки проведення

Якісні показники

Склад агрегату:марка трактора,машини,знарядь

Лущіння- 7місяць,1-3декада

Глибина лущіння 6-8см

Т-150+ЛДГ-10

Лущіння -8місяць,1декада

Глибина лущіння 10-12см

Т -150+ЛДГ-15

Оранка - 9 місяць,1 декада+N100P90К80

Глибина оранки 30-32см

ДТ-75М+ПЛН-4-35

Снігозатримання - 1-2місяць,1-3 декада

Інтервал 10-15м,через кожні 15-20 днів

ДТ-75+СВУ-2,8

Ранньовесняне боронування- 4місяць,1декада

Глибина боронування 5-6см

Т-150+СГ-21+24БЗТУ-1.0

Передпосівна культивація+боронуваня

Глибина культивації5-6см

ДТ-75+КПС-4.0+2.4БЗТУ-1.0

Посів- 5місяць,1 декада

Глибина посіву

5-7см


МТЗ-80+СУПН-8А

Коткування+боронування

Легкими боронами



Глибина боронування 4-5см

ЗБН-0.6, ЗОР-0.7

Обробка гербіцидом 5місяць,3 декада

(Фаза 3-4 листків)



Амінні сіль 2-4Д

0.7-1.2кг/га



МТЗ-80+ АВГ-8

Міжрядний обробіток 6місяць,2 декада

Глибина обробітку 8-10см

КРН-4.2. КРН-5.6А

Збирання- 9місяць,2декада (вологість не більше 35-40%)

Зернозбиральний комбаїн

Херсонець 200

Очищення і висушування зерна

Сушіння зерна до вологості не менше 20%

ЗАВ-25,КЗС-50,ЗАВ-40



Висновок

В останні роки на ринку України збільшився попит на прості гібриди кукурудзи. Виробнича практика свідчить про те, що прості гібриди характеризуються високою урожайністю, технологічністю, стійкістю до хвороб, вирівняністю за основними морфобіологічними та сортовими показниками. Дослідження з селекції кукурудзи у 2006-2010 роках проводились в напрямку створення гібридів різних груп стиглості, високоврожайних, з оптимізованою структурою елементів продуктивності, зі швидкою віддачею вологи зерном при дозріванні, пристосованих до механізованого збирання, тобто, стійких до ламкості стебла, поникання качанів, а також стійких до біо- та абіотичних факторів. Разом з цим, складно поєднати комплекс господарсько цінних ознак з високим ступенем стабільності показників.

Отже зараз пріоритетним напрямком для вирощування кукурудзи на зерно является впровадження в господарстві гібридів із високою врожайністю, швидкістю дозрівання, стійкістю рослин до вилягання та проти стеблового метелика. Пріоритет надають середньораннім та пізнім гібридам із вегетаційним періодом ФАО 350–400. Це гібриди ДК-440, ДК-443, ПК 38А24, Анеста та інші. На основі біологічних ознак гібридів кукурудзи в господарствах розробляють такі технології, які забезпечують врожаї сухого зерна на рівні 12,0 т з гектара та низькою збиральною вологістю зерна.

Список використаної літератури

1. Козубенко Л. В. Селекция кукурузы на раннеспелость / Л. В.Козубенко, И. А. Гурьева. Харьков, 2000. – 239 с.

2. Дзюбецький Б. В. Селекція кукурудзи / Б. В.Дзюбецький, В. Ю.Черчель, С. П. Антонюк // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. К.: Логос, 2001 – Т 4. – С.571-589.

3. Чупіков М. М. Оцінка стабільності врожаю гібридів кукурудзи різних груп стиглості / М. М.Чупіков, Н. С.Овсяннікова, Л. М. Чернобай // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2005. – Вып. 91. – С.154-158.

4. Сотченко В. С. Селекция кукурузы на устойчивость к вредным организмам и засухе / [В.С. Сотченко, В.Г. Иващенко, А.Г. Горбачева, Ю.В. Сотченко] // Вестник защиты растений. – Киев, 2009. – № 2. – С. 22-31.

5. Орлянский Н. А. Селекция кукурузы на адаптивность и загущение посевов / Н. А. Орлянский, Н.А. Орлянская, Д. Г. Зубко //Кукуруза и сорго. – М., 2005. – № 5. – С. 2-4.

6. Козубенко Л. В. Селекція гібридів кукурудзи різних груп стиглості в Інституті рослинництва ім.. В. Я. Юр’єва / [Л.В. Козубенко, М.М. Чупіков, Т.П. Камишан та інш.] // Селекція і насінництво. – Харків, 2007. – №94. – С. 3-10.

7. Г.К. Фурсова,Д.І.Фурсов,В.В.Сергіїв – Рослинництво(лабораторно-практичні заняття)

8. Методичні рекомендації польового та лабораторного вивчення генетичних ресурсів кукурудзи (друге видання). – Харків: ІР, 2003. – 43 с.

9. Методика Державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Загальна частина. Офіційний бюлетень, №1. 2003–Ч.3. – 105 с.

10. Методика проведення експертизи та Державного випробування сортів рослин зернових, круп’яних та зернобобових культур. Офіційний бюлетень, 2003. – №2. – Ч. 3. – 241 с.

11. Класифікатор-довідник виду Zea mays L. – Харків, 1994. – 73 с.

12. Грисенко Г. В. Методика фитопатологических исследований по кукурузе / Г. В.Грисенко, Е.Л. Дудка.– Днепропетровск, 1980. – 62 с.

13. Матийчук В.Г. Вредоносность и видовой состав возбудителей гнилей кукурузы / В.Г. Матийчук / Селекционно-генетичечкие исследования кукурузы и сорго в Молдавии. – Кишинев: Щтиинца, 1989. – С.102-110.

14. Griffing B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques / Griffing B. – Genetics. – 1950. – V 35. – P. 303-321.

15 Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов, М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.



16. Кирпа М.Я. Прийоми енергозбереження в технології сушіння насіння кукурудзи / М.Я. Кирпа, Н.О. Пащенко / Бюлетень ІЗГ, Днепропетровськ. – №37. – С.3-8.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка