Тема 1 людський та соціальний капітал план




Скачати 28,35 Kb.
Дата конвертації23.10.2016
Розмір28,35 Kb.

ТЕМА 1

ПЛАН

  • 1. Базисні поняття, еволюція та особливості людського капіталу у системі економічних категорій
  • 2. Теорії людського капіталу

Незалежно від того, якими матеріальними ресурсами володіє система, самі по собі вони не примножуються.

  • Незалежно від того, якими матеріальними ресурсами володіє система, самі по собі вони не примножуються.
  • І держава, і фірма розвиваються енергією
  • й інтелектом людей
  • Пітер Дракер

1. Базисні поняття, еволюція та особливості людського капіталу у системі економічних категорій

  • Робоча сила, як вважають економісти-теоретики, є головним рушійним фактором процесу виробництва, а суспільне відтворення в широкому, світогосподарському аспекті є поновленням виробництва товарів і відтворення самої робочої сили.
  • А.Сміт писав, що “збільшення продуктивності корисної праці залежить насамперед від вдосконалення уміння працівника, а потім від вдосконалення машин і інструментів, за допомогою яких він працює”.

Людський капітал

  • Людський капітал, як визначають його більшість західних економістів, складається з знань, навичок, мотивацій і енергії, якими наділені особи і можуть використовуватися протягом визначеного періоду часу з метою виробництва товарів і послуг.
  • “Він є формою капіталу, через те, що є джерелом майбутніх заробітків, чи майбутнього задоволення, чи того й іншого разом. Він людський, тому що є складовою частиною людини”.

Поділяють категорії культурного, інтелектуального і соціального капіталу, що базуються на поділі сфер інтелектуального життя: науки, мистецтва, релігії, освіти, а також трьох соціальних ролей людини:

  • Поділяють категорії культурного, інтелектуального і соціального капіталу, що базуються на поділі сфер інтелектуального життя: науки, мистецтва, релігії, освіти, а також трьох соціальних ролей людини:
  • -трудової,
  • -сімейної,
  • -досугової.

Культурний людський капітал

  • Це мовна і культурна компетенція людини, багатство у формі знання чи ідей, яке легітимізують статус і влада, підтримують установлений соціальний порядок, існуючу в суспільстві ієрархію.
  • Культурний капітал особи характеризується наступними показниками: інтелектуальна культура (інтелектуальний капітал), освітня культура (освітній капітал), моральна культура (моральний капітал), символічна культура (символічний капітал), соціальна культура (соціальний капітал).

Інтелектуальний людський капітал

  • Це сукупність вродженого і розвиненого інтелектуального багатства людини у формі його інтелектуальної культури.
  • Інтелектуальний капітал складається із запасів і потоків знань, наявних в організації. Він може розглядатися як нематеріальний ресурс, який разом із матеріальними (гроші і активи підприємства) складає загальну вартість і цінність бізнесу.

Бонн (1996,1998) визначає нематеріальні ресурси як фактори, які більше ніж фінансові і фізичні активи роблять внесок у розвиток організації.

  • Бонн (1996,1998) визначає нематеріальні ресурси як фактори, які більше ніж фінансові і фізичні активи роблять внесок у розвиток організації.
  • Едвісон і Малоне (1997) включають в інтелектуальний капітал всі стосунки всередині і поза межами організації, враховуючи постачальників і замовників. Вони також включають такий нематеріальний капітал фірми як репутація, престиж, імідж і бренд.

Елементи інтелектуального капіталу

  • 1)Людський капітал
  • 2)Соціальний капітал
  • 3)Організаційний капітал (або структурний капітал)

"Соціальний капітал "

  • Світовий банк пропонує на своєму сайті наступне визначення соціального капіталу: (www.worldbank.org)
  • Соціальний капітал відноситься до інституцій, взаємовідносин і норм, що відображають якість і кількість соціальних взаємодій у суспільстві.
  • Соціальний капітал це не просто сума інституцій, які підтримують суспільство, це "клей", який тримає їх разом.

Організаційний капітал (або структурний капітал)

  • Юндт у 2000р. дає визначення організаційному капіталу як інституційні знання, власником яких є організація, що зберігаються в базах даних, збірниках і т.п.
  • Його ще часто називають структурним капіталом (Едвісон і Малоне, 1997). А терміну організаційний капітал Юндт надав перевагу тому, що він передає більш чітко, що це є знання, якими володіє організація.

Трьохстороння концепція інтелектуального капіталу

  • полягає в тому, що є:
  • індивідууми, які генерують, зберігають і використовують знання (людський капітал),
  • ці знання примножуються і підсилюються завдяки взаємодії між ними (соціальний капітал) з метою генерування інституційних знань,
  • якими володіє організація (організаційний капітал).

Освітній капітал

  • це сукупне освітнє багатство людини у формі його освітньої культури (особиста власність власників дипломів і вчених ступенів).
  • Моральний капітал - сукупність моральних якостей людини

Індекс людського розвитку (ІЛР)

  • Експерти Організації Об'єднаних Націй оцінюють рівень людського розвитку, досягнутий у різних країнах, за допомогою спеціального індексу людського розвитку

ІЛР відбиває досягнення країни в забезпеченні трьох найважливіших аспектів людського добробуту

  • 1) здоров'я і довголіття, вимірюваних очікуваною тривалістю життя;
  • 2) освіти, вимірюваного комбінацією двох показників - грамотності дорослого населення й охоплення населення трьома ступінями освіти (початковою, середньою і вищою);
  • 3) матеріального рівня життя, вимірюваного величиною реального ВВП на душу населення.
  • Table 1: Ukraine’s human development index 2005
  • HDI value
  • Life expectancy at birth (years)
  • Adult literacy rate (% ages 15 and older)
  • Combined primary, secondary and tertiary gross enrolment ratio (%)
  • GDP per capita (PPP US$)
  • 1. Iceland (0.968)
  • 1. Japan (82.3)
  • 1. Georgia (100.0)
  • 1. Australia (113.0)
  • 1. Luxembourg (60,228)
  • 74. Venezuela (Bolivarian Republic of) (0.792)
  • 108. Fiji (68.3)
  • 9. Tajikistan (99.5)
  • 37. Singapore (87.3)
  • 83. Bosnia and Herzegovina (7,032)
  • 75. Colombia (0.791)
  • 109. Grenada (68.2)
  • 10. Russian Federation (99.4)
  • 38. Poland (87.2)
  • 84. Gabon (6,954)
  • 76. Ukraine (0.788)
  • 110. Ukraine (67.7)
  • 11. Ukraine (99.4)
  • 39. Ukraine (86.5)
  • 85. Ukraine (6,848)
  • 77. Samoa (0.785)
  • 111. Azerbaijan (67.1)
  • 12. Armenia (99.4)
  • 40. Bahrain (86.1)
  • 86. China (6,757)
  • 78. Thailand (0.781)
  • 112. Maldives (67.0)
  • 13. Moldova (99.1)
  • 41. Bolivia (86.0)
  • 87. Saint Lucia (6,707)
  • 177. Sierra Leone (0.336)
  • 177. Zambia (40.5)
  • 139. Burkina Faso (23.6)
  • 172. Niger (22.7)
  • 174. Malawi (667)

Досягнення в кожній з цих трьох областей спочатку оцінюються у відсотках від деякої ідеальної, жодною країною ще не досягнутої ситуації:

  • Досягнення в кожній з цих трьох областей спочатку оцінюються у відсотках від деякої ідеальної, жодною країною ще не досягнутої ситуації:
  • 1) очікуваної тривалості життя, рівним 85 рокам;
  • 2) грамотності й охоплення населення освітою усіх трьох ступіней на рівні 100%;
  • 3) реального ВВП на душу населення на рівні 40000 дол. Потім обчислюється середнє значення цих трьох індексів
  • Рейтинг
  • 2006 р
  • Рейтинг
  • 2005 р
  • Зміна
  • 2005-06 рр.
  • УКРАЇНА
  • 77
  • 70
  • -7
  • РОСІЯ
  • 65
  • 62
  • -3
  • ПОЛЬЩА
  • 37
  • 37
  • 0
  • МІСЦЕ КРАЇН ЗА ІЛР
  • (ЗВІТ ПРООН)

Показники ВВП і тривалості життя погіршують і «тягнуть вниз» загальний ІЛР і рейтинг України. Освітні показники — грамотності й валового охоплення навчанням — досить високі, особливо за грамотністю.

  • Показники ВВП і тривалості життя погіршують і «тягнуть вниз» загальний ІЛР і рейтинг України. Освітні показники — грамотності й валового охоплення навчанням — досить високі, особливо за грамотністю.

Людський розвиток є метою, а економічне зростання - лише засобом до її досягнення.

  • Людський розвиток є метою, а економічне зростання - лише засобом до її досягнення.
  • Доповідь про людський розвиток" (Програма розвитку ООН)

2. Теорії людського капіталу

  • У 1992 р. професора економіки і соціології Чикагського університету Гері Бекера було нагороджено Нобелівською премією в галузі економіки за поширення сфери мікроекономічного аналізу на цілу низку аспектів людської поведінки і взаємодії, включаючи неринкову поведінку.

Г. БЕКЕР

  • автор декількох фундаментальних досліджень і багатьох десятків статей.
  • Три головні його книги перевидавалися двічі.
  • 1."Економіка дискримінації"
  • 2."Людський капітал“
  • 3."Трактат про родину“

Пропоновані ним моделі мають репутацію класичних і ставали базовими для наступних розробок.

  • Пропоновані ним моделі мають репутацію класичних і ставали базовими для наступних розробок.
  • Він стояв у початків нових розділів економічної теорії - економіки дискримінації, теорії людського капіталу, економіки злочинності, економіки домашнього господарства, тощо.
  • У 1987 р. він обирався президентом американської економічної асоціації.

Економічний підхід до соціальних питань

  • так сам Г. Бекер визначає суть свого наукового пошуку, плодотворність якого продемонстрував на прикладі таких позаринкових форм діяльності, як дискримінація, освіта, злочинність, шлюб, планування родини, а також при поясненні ірраціональної й альтруїстичної поведінки.
  • Колеги, учні і послідовники Г. Бекера поширили цей підхід на ще більш екзотичні для традиційної економічної науки явища - від ідеологічних процесів і релігійної діяльності до суїцидів і сексуальної активності.

"Людський капітал"

  • Класикою сучасної економічної думки стала велика робота Г. Бекера "Людський капітал".
  • Хоча основний внесок у популяризацію ідеї людського капіталу був внесений Т. Шульцем, колегою Г. Бекера по Чикагському університету, розробка мікроекономічних основ цієї теорії була подана в фундаментальній праці Г. Бекера.
  • Сформульована в ньому модель стала основою для всіх наступних досліджень у цій області.

Людський капітал

  • це наявний у кожного запас знань, навичок, мотивацій.
  • Інвестиціями в нього можуть бути:
  • освіта,
  • накопичення виробничого досвіду,
  • охорона здоров'я,
  • географічна мобільність,
  • пошук інформації.

Відправним пунктом для Г. Бекера слугувало припущення, що при вкладанні своїх засобів у підготовку й освіту учні і їхні батьки поводяться раціонально, зважуючи відповідні вигоди і витрати.

  • Відправним пунктом для Г. Бекера слугувало припущення, що при вкладанні своїх засобів у підготовку й освіту учні і їхні батьки поводяться раціонально, зважуючи відповідні вигоди і витрати.
  • Подібно до звичайних підприємців, вони зіставляють очікувану граничну норму віддачі від таких вкладень із прибутковістю альтернативних інвестицій (відсоток по банківських вкладах, дивідендами по цінних паперах і т.д).

Залежно від того, що економічно доцільніше, приймається рішення про продовження навчання, або про його припинення.

  • Залежно від того, що економічно доцільніше, приймається рішення про продовження навчання, або про його припинення.
  • норми віддачі виступають, як регулятор розподілу інвестицій між різними типами і рівнями освіти, а також між системою просвіти в цілому й рештою економіки.
  • Високі норми віддачі свідчать про недоінвестування, низькі - про переінвестування.

Крім теоретичного обґрунтування Г. Бекер першим здійснив і практичний, статистично коректний підрахунок економічної ефективності освіти.

  • Крім теоретичного обґрунтування Г. Бекер першим здійснив і практичний, статистично коректний підрахунок економічної ефективності освіти.
  • Для визначення доходу від вищої освіти з життєвих заробітків тих, хто закінчив коледж, віднімалися заробітки тих, хто не пішов далі середньої школи.
  • У складі витрат навчання як головний елемент виділялися "втрачені заробітки", тобто дохід, недоотриманий учнями за роки навчання.

Зіставлення вигод і витрат освіти дає можливість підрахувати рентабельність вкладень у людину.

  • Зіставлення вигод і витрат освіти дає можливість підрахувати рентабельність вкладень у людину.
  • Згідно розрахунків Г. Бекера виявлялося, що в США віддача вищої освіти знаходиться на рівні 10-15%, що перевищує показники прибутковості для більшості фірм.

В кінці 90 – х р. в Україні віддача від освіти досягла 7-8% - рівня.

  • В кінці 90 – х р. в Україні віддача від освіти досягла 7-8% - рівня.
  • Наприклад, в США норма віддачі вкладень в отримання середньої освіти складає від 10 до 13%, а вкладень в отримання вищої освіти ≈ від до 15 %.

СПЕЦІАЛЬНІ І ЗАГАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

  • Величезне теоретичне значення мало обгрунтування Г. Бекером різниці між спеціальними і загальними інвестиціями в людину.
  • Спеціальна підготовка наділяє працівників знаннями і навичками, що представляють інтерес лише для тієї фірми, де вони були отримані (наприклад, ознайомлення новачків зі структурою і внутрішнім розпорядком підприємства).

ЗАГАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

  • У ході загальної підготовки працівник здобуває знання і навички, що можуть знайти застосування і на інших фірмах.
  • Г. Бекер показав, що загальна підготовка непрямим шляхом оплачується самими працівниками, коли, прагнучи до підвищення кваліфікації, вони погоджуються на більш низьку в період навчання заробітну плату, і їм же тому дістається доход від неї. Адже якби її фінансування йшло за рахунок фірм, вони при звільненні таких працівників позбавлялися б своїх вкладень, втілених у їхні особистості.

СПЕЦІЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

  • Спеціальна підготовка оплачується фірмами, і вони ж отримують доход від неї, тому що в противному випадку при звільненні з ініціативи фірм втрати несли б працівники.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка