Тема 12. Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Дослідження артеріального тиску у людини




Скачати 155,2 Kb.
Дата конвертації22.12.2017
Розмір155,2 Kb.
Система кровообігу
Тема 12. Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Дослідження артеріального тиску у людини

Теоретичні питання до заняття:

1.Системний кровообіг. Загальна схема кровообігу за Гарвеєм та сучасні доповнення до неї.

2. Функціональна класифікація кровоносних судин за Фолковим.

3.Фізіологічна характеристика амортизуючих, резистивних, ємкісних, обмінних судин.

4.Основні закони гемодинаміки.

5.Механізми формування судинного тонусу.

6.Загальний периферичний опір судин. Фактори, що впливають на величину загального периферичного опору.

7.Кров'яний тиск, йоґо види: артеріальний (систолічний, діастолічний, пульсовий, середній), капілярний, венозний.

8.Фактори, що визначають величину кров’яного тиску.

9.Фізіологічні основи вимірювання кров'яного тиску в експерименті та клінічній практиці.

10.Вікові коливання артеріального тиску. Гіпертензія, гіпотензія.

11.Кров'яні депо та фізіологічні механізми, які регулюють перерозподіл крові в організмі (С.П.Боткін, Л.Д.Баркрофт).


Практична робота:Вимірювання артеріального кров’яного тиску в людини

Обладнання: тонометр, стетофонендоскоп.

Визначення артеріального тиску за методом Ріва-Роччі

Цим методом вимірюється лише максимальний (систолічний) тиск. На плече піддослідного накладається манжетка сфігмоманометра. Пальцями однієї руки визначити пульсацію променевої артерії на зап’ястку піддослідного. Іншою рукою нагнітати повітря у манжету до зникнення пульсу. Зникнення пульсу свідчить про те, що тиск у манжетці більше максимального тиску в променевій артерії. Відкручуючи гвинт, обережно випускають повітря з манжетки до появи пульсу в променевій артерії. Рівень тиску в манжеті в цей час буде менше максимального тиску в променевій артерії. Середня величина цих двох показників манометра (при зникненні пульсу та його появі) буде дорівнювати максимальному або систолічному тиску в променевій артерії.



Визначення артеріального тиску за методом Короткова

Цим методом вимірюється як максимальний (систолічний), так і мінімальний (діастолічний) тиск. Пацієнт кладе руку на стіл. Під лікоть підкладається кулак іншої руки. На оголене плече піддослідного накладається манжетка сфігмоманометра. До манжетки прикріплюється манометр. В ліктьовій ямці визначається місце найбільш чіткої пульсації артерії і на цьому місці розміщують фонендоскоп. Після цього нагнітається повітря у манжетку манометра до величини, яка перевищує тиск у момент зникнення пульсу на 20-30 мм рт ст. Потім повітря з манжетки повільно випускають і за допомогою фонендоскопу вислуховують тони Короткова у ліктьовому згині. Тон, який з’являється першим слабкий, високий, короткий. Показник манометра в момент появи першого слабкого тону відповідає максимальному або систолічному тиску. Випускаючи повітря з манжетки, ми зменшуєм у ній тиск. Просвіт артерії при цьому збільшується, тони стають тривалішими, сильнішими та більш глухими. Коли тиск у манжетці стає меншим від тиску у артерії, тони Короткова або зникають, або різко ослаблюються. Показник манометра у цей момент відповідає величині мінімального або діастолічного тиску. Для більшої точності процедуру повторюють 2-3 рази з інтервалом 5-10 хвилин.

Вимірювання слід проводити на обох руках. Нормальною вважається різниця не більше 5-10 мм рт ст.
Визначення належного артеріального тиску за формулою Волинського

102 + 0,6 віку у роках = систолічний тиск

63 + 0,4 віку у роках = діастолічний тиск.

Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи: внести отримані результати в протокол. Порівняти їх з нормальними величинами. Порівняти результати з даними, отриманими за формулою Волинського. Зробити висновок.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Тести

1. При підйомі на 5 поверх пішки в людини підвищився артеріальний тиск. Причиною цього є збільшення:

A. Хвилинного об‘єму крові

B. Кількості функціонуючих капілярів

C. В’язкості крові

D. Вмісту іонів у плазмі крові

E. Об’єму циркулюючої крові



2. При вимірюванні артеріального тиску в чоловіка віком 56 років встановлено зростання діастолічного артеріального тиску до 100 мм рт. ст. Від якого з наведених факторів переважно залежить величина діастолічного артеріального тиску?

A.Периферичного опору судин

B.Величини кінцево-діастолічного об'єму лівого шлуночка

C.Величини ударного об'єму лівого шлуночка

D.Швидкості кровотоку

E.Об'єму циркулюючої крові




Ситуаційна задача

Одним з факторів, що визначає величину артеріального тиску є робота серця. Які зміни її показників впливатимуть на артеріальний тиск?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 13. Основні показники гемодинаміки. Артеріальний пульс.

Теоретичні питання до заняття:

1.Фактори, що забезпечують рух крові по судинах високого і низького тиску.

2.Лінійна та об’ємна швидкості руху крові в різних відділах судинного русла. Час повного круговороту крові.

3.Артеріальний пульс, його основні параметри та механізм формування.Сфігмограма, її оцінка.

4.Мікроциркуляція. Морфо-функціональна характеристика судин мікро

циркуляторного русла.

5. Рух крові в капілярах, його особливості. Кров’яний тиск у капілярах.

6.Механізми обміну рідини та інших речовин між кров’ю і тканинами.

7.Особливості венозного руху крові. Венозний пульс, флебограма, її

оцінка.


8.Повертання крові до серця. Фактори, які сприяють венозному

поверненню крові до серця.


Практична робота: Визначення властивостей артеріального пульсу в людини. Вплив фізичного навантаження на частоту пульсу

Підрахувати частоту пульсу в стані спокою. Підрахувати тривалість серцевого циклу. Виконати 30 присідань за хвилину. Після фізичного навантаження визначити частоту пульсу і тривалість серцевого циклу. Порівняти частоту пульсу в стані спокою і після навантаження. Одержані дані занести в протокол.

Переконайтесь у неодночасності виникнення пульсу в загальній сонній та променевій артеріях.

Для цього необхідно одночасно здійснювати пальпацію однією рукою – сонної артерії, а другою – променевої артерії. Визначити, в якій судині пульс виникає раніше. Одержані дані занести до протоколу.

Визначити швидкість розповсюдження пульсової хвилі в артеріях.

Для визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі необхідно скористатись формулою:

У = (0,1 віку в роках)² + 4 віку в роках + 380

Результат буде одержано в сантиметрах за 1 секунду, його необхідно перевести в метри за секунду.

Зробити висновки.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


1.Намалюйте сфігмограму; позначте її компоненти; поясніть їх походження

2.Намалюйте флебограму; позначте її компоненти; поясніть їх походження


Тести: 1. У людини 70 років швидкість розповсюдження пульсової хвилі виявилася суттєво вищою, ніж у 25-річного. Причиною цього є зниження:

  1. Артеріального тиску

  2. Серцевого викиду

  3. Еластичності судинної стінки

  4. Частоти серцевих скорочень

  5. Швидкості кровотоку

2. У людини необхідно оцінити еластичність великих артеріальних судин. Яким з інструментальних методів дослідження доцільно скористатися для цього?

  1. Електрокардіографією

  2. Сфігмографією

  3. Фонокардіографією

  4. Флебографією

  5. Векторкардіографією

3. У досліді вимірювали лінійну швидкість руху крові: вона найменша в капілярах. Причина в тому, що капіляри мають:

  1. Найбільшу сумарну площу поперечного перерізу

  2. Малу довжину

  3. Малий діаметр

  4. Малий гідростатичний тиск

  5. Найтоншу стінку

4. У хворого К., 60 років під час реєстрації сфігмограми було встановлено значне зменшення дикротичного зубця. Від якого фактору залежить поява цього зубця?

  1. Закриття мітрального клапану

  2. Закриття клапанів аорти

  3. Відкриття мітрального клапану

  4. Відкриття клапанів легеневої артерії

  5. Відкриття клапанів аорти

5 Під час реєстрації венного пульсу хворого була отримана флебограма, на якій відзначалася послідовність хвиль різного походження. З якими змінами в роботі серцево-судинній системи пов’язана хвиля – “а”?

A. З систолою передсердь

B. З систолою шлуночків

C. З виходом крові з депо

D. З діастолою передсердь

E. З зупинкою серця





Тема 14. Регуляція діяльності серця. Регуляція кровообігу.

Теоретичні питання до запитання:

1.Регуляція серцевої діяльності: міогенна, нервова, гуморальна.

2.Залежність сили скорочення серця від довжини кардіоміоцитів (закон серця Франка – Старлінга), частоти скорочення серця (драбина Боудіча) та опору вигнанню крові (ефект Анрепа).

3.Місцеві рефлекси, їх значення в регуляції діяльності пересадженого серця.

4.Механізми впливів парасимпатичних та симпатичних нервів на фізіологічні властивості серцевого мяза.

5. Рефлекторна регуляція серцевої діяльності.

6.Механізми впливу іонного складу плазми крові на діяльність серця.

7.Механізми впливу гормонів на діяльність серця: катехоламінів, тироксину та трийодтироніну, глюкагону, інших. Ендокринні елементи в серці.

8.Особливості будови і функцій гладких мязів судин.

9.Тонус судин і його регуляція, нервові та гуморальні механізми.

10.Особливості механізмів регуляції судин мікроциркуляторного русла.

11.Регуляція місцевого руху крові.

12.Роль речовин, які виділяє ендотелій, у регуляції тонусу судин.

13.Серцево-судинний центр, його будова, аферентні та еферентні зв’язки. Поняття про єдиний гемодинамічний центр (Фролькіс В.В.).

14.Основні рефлексогенні зони, барорецептори і хеморецептори каротидного синусу та дуги аорти, їх роль.

15.Рефлекси з рецепторів передсердь і великих вен, легеневої артерії.

16.Пресорні та депресорні рефлекси.

17.Взаємопов’язані механізми нервової і гуморальної регуляції діяльності серця, тонусу судин та об’єму циркулюючої крові при різних пристосувальних реакціях.

18.Фізіологічні передумови порушення рівня кров’яного тиску.

19. Нервові та гуморальні механізми регуляції кров’яного тиску.

20.Регуляція кровообігу при зміні положення тіла.

21. Регуляція кровообігу при фізичній роботі.

22.Вікові особливості кровообігу та його регуляції.

23.Фізіологічні особливості регіонального кровообігу: легеневого, коронарного, мозкового, черевного.

24.Кровообіг плоду. Зміни кровообігу після народження.

25.Лімфа, її склад, кількість, функції.

26.Механізми утворення та руху лімфи по лімфатичних судинах.
Практична робота: Вплив зміни положення тіла на частоту пульсу та величину артеріального тиску (Кліно-ортостатична проба).

Мета роботи: Аналізувати стан кровообігу і механізмів його регуляції у людини під час здійснення функціональних проб (при зміні положення тіла).

Обладнання: секундомір, стетофонендоскоп, апарат для вимірювання артеріального тиску.

Досліджуваному пропонують зайняти горизонтальне положення і знаходитись у ньому 5 хвилин. Після цього необхідно підрахувати частоту пульсу над променевою артерією (по 30 с за кожну наступну хвилину на протязі 5 хвилин). Проводять одноразове вимірювання артеріального тиску.

Після цього досліджуваному пропонують піднятись і знову підраховують частоту пульсу (на протязі 5 хвилин по 30 с за кожну хвилину). Вимірюють артеріальний тиск.

Повторити визначення частоти пульсу та артеріального тиску коли досліджуваний знову ляже.

За одержаними результатами частоти пульсу побудувати графік (по осі ординат – частота пульсу за кожні 30 с, по осі абсцис – час у хвилинах).

Знайти середні значення частоти пульсу у лежачому та стоячому положенні тіла та зробити висновки про те, як змінились частота пульсу та артеріальний тиск при переході тіла з горизонтального положення у вертикальне.



Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи: отримані результати занести в протокол. Побудувати графік залежності частоти пульсу від положення тіла. Зробити висновки щодо впливу зміни положення тіла на показники гемодинаміки. Пояснити причини зареєстрованих змін.

1.Схематично покажіть вплив симпатичних нервів на тонус судин у залежності від виду рецепторів та медіаторів.


2. Систематизуйте гуморальні фактори на ті, що звужують та розширюють судини.



Тести:

1. У студента 18 років під час фізичного навантаження реографічно зареєсторовано перерозподіл кровопостачання органів. У судинах яких органів кровотік підвищився найбільшою мірою?

A. Скелетних м’язів

B. Печінки

C. Головного мозку

D. Нирок

E. Шлунково-кишкового тракту



2. У кроля через місяць після хірургічного звуження ниркової артерії зареєстровано суттєве підвищення системного артеріального тиску. Який з наведених механізмів регуляції спричинив зміну тиску в тварини?

A. Вазопресин

B. Адреналін

C. Норадреналін

D. Серотонін

E. Ангіотензин-II



3. У стоматологічній практиці широко використовується місцеве знеболення, коли до розчину анестетика додають адреналін. Це робиться з метою:

A. Місцевого звуження судин

B. Місцевого розширення судин

C. Зниження артерiального тиску

D. Місцевого зниження опору судин

E. Покращення мікроциркуляції



4. Чому для лікування гіпертонічної хвороби поряд з іншими препаратами призначають діуретики?

А. Для зменшення тонусу периферичних судин

B. Для зменшення діурезу

C. Для зменшення об’єму циркулюючої крові

D. Для збільшення в’язкості крові

Е. Для покращення кровопостачання нирок



5. В експерименті на білому щурі була здійснена денервація гладеньких м’язів судини. Але активність цих м’язів повністю не зникла. За рахунок якої фізіологічної властивості гладеньких м’язів існує ця активність?

  1. Скоротливості

  2. Провідності

  3. Збудливості

  4. Автоматії

  5. Пластичності

6. Перед експериментатором постає завдання збільшити просвіт судин. За допомогою якої речовини можна вирішити поставлене завдання?

  1. Атропіну

  2. Адреналіну

  3. Ацетилхоліну

  4. Вазопресину

  5. Серотоніну


Ситуаційні задачі

1. До яких змін у серцево-судинній системі призведе зростання тиску в сонній артерії? Опишіть рефлекторну дугу рефлексу. Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї зони.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. До яких змін у серцево-судинній системі призведе зростання тиску у дузі аорти? Опишіть рефлекторну дугу рефлексу. Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї зони.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3. До яких змін у серцево-судинній системі призведе зростання тиску в легеневому стовбурі? Опишіть рефлекторну дугу рефлексу. Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї зони.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4. До яких змін у серцево-судинній системі призведе перерозтягнення передсердь кров’ю? Опишіть рефлекторну дугу рефлексу. Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї зони.
Тема 15. Практичні навички з фізіології системи кровообігу.

Схеми:

Малювати схеми графіків ПД клітин сино-атріального вузла (СА), типових кардіоміоцитів шлуночків серця та пояснювати механізми їх розвитку.

Аналізувати і трактувати нормальні ЕКГ, ФКГ, СФГ, величину артеріального тиску, структуру серцевого циклу.

Малювати схеми контурів регуляції системного кровообігу при різних фізіологічних станах організму.

Трактувати особливості регіонального кровообігу (легеневого, коронарного, мозкового, черевного) для забезпечення пристосувальних реакцій організму.

Практичні навички.:

Вміти вимірювати величину артеріального тиску за методом Короткова та Ріва-Роччі та аналізувати одержані величини по відношенню до норми.

Вміти визначати основні характеристики артеріального пульсу шляхом пальпації променевої артерії.

Аналізувати нормальні криві артеріального та венного пульсу (сфігмограму та флебограму), пояснювати походження їх компонентів.

Вміти пояснювати походження хвиль першого, другого та третього порядку на кривій артеріального тиску, зареєстрованого прямим методом.

Аналізувати полікардіограму (ЕКГ, ФКГ, СФГ) та визначати по ній тривалість основних фаз та періодів діяльності серця.

Вміти малювати схему процесів фільтрації та реабсорбції в капілярах та пояснювати вплив різних чинників на процеси обміну рідин в організмі.

Малювати схеми контурів регуляції системного кровообігу при різних фізіологічних станах організму.

Трактувати особливості регіонального кровообігу та його регуляції (легеневого, коронарного, мозкового, черевного) для забезпечення пристосувальної реакції.

Теоретичні питання:

Класична схема кровообігу за Гарвеєм. Сучасні доповнення до неї. Функціональна класифікація судин за Фолковим.

Кров’яний тиск у різних відділах кровоносного русла.

Артеріальний кров’яний тиск, його компоненти. Фактори, що його обумовлюють. Методи визначення артеріального тиску в людини.

Крива артеріального тиску, зареєстрованого в гострому експерименті. Походження її компонентів.

Артеріальний пульс, його походження, властивості, методи вивчення. Аналіз сфігмограми.

Венний пульс, його походження. Аналіз флебограми.

Фактори, що забезпечують рух крові по венах.

Мікроциркуляція, її роль. Особливості кровообігу в капілярах.

Депо крові, його відносність.

Об’ємна швидкість кровообігу, її характеристика. Методи визначення.

Лінійна швидкість кровообігу, її характеристика. Методи визначення. Час повного кругообігу крові.

Кардіоваскулярний центр, його характеристика.

Функціональна роль судиннорухових нервів.

Рефлекторна регуляція тонусу судин. Основні рефлексогенні зони, барорецептори і хеморецептори каротидного синусу та дуги аорти, їх роль. Рефлекси з рецепторів передсердь. Пресорні та депресорні рефлекси.

Місцеві механізми регуляції тонусу судин.

Гуморальна регуляція тонусу судин.

Механізми підтримки величини артеріального тиску при крововтратах (ренін-ангіотензин-альдостеронова система).

Регуляція кровообігу при зміні положення тіла. Регуляція кровообігу при фізичній роботі. Вікові особливості кровообігу та його регуляції.

Лімфатична система та її функції. Лімфоутворення. Лімфообіг. Склад та функції лімфи.

Регіонарний кровообіг та його регуляція.

Коронарний кровообіг та його регуляція.

Легеневий кровообіг. Мозковий кровообіг.

Кровообіг у системі органів черевної порожнини.Особливості кровообігу плоду та новонародженого.




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка