Тема: Греція в XI ix ст




Сторінка1/4
Дата конвертації15.02.2017
Розмір0,8 Mb.
  1   2   3   4
Денна та заочна форми навчання

Соціально – гуманітарний факультет

Кафедра всесвітньої історії та методики навчання суспільствознавчих дисциплін

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ

Семінарське заняття 1.

ТЕМА: Греція в XI - IX ст. до н. е. ( 4 год. )

  1. Гомерівські поеми як історичне джерело.

  2. Характерні риси грецького роду та його організація.

  3. Господарський лад передполісного періоду:

а) розвиток землеробства та скотарства;

б) ремісниче виробництво;

в) обмін і торгівля.

4. Рабство в Греції ХІ-ІХ ст. до н.е.:

а) його джерела;

б) застосування рабської праці;

в) становище рабів.

5. Суспільно-політичні відносини стародавніх греків за даними поем:

а) становище вільного населення;

б) народні збори та їх значення;

в) роль аристократії в політичному житті.

6. Передумови утворення держави.



РЕФЕРАТИ

  1. Генріх Шліман - дослідник Трої.

  2. Військова справа еллінів за «Іліадою».

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Андреев Ю.В. Политическая география гомеровской Греции // Древний Восток и античный мир. - М.: Изд-во Москов. ун-та, 1980. - С.

128-152.

  1. Балух В.О., Макар Ю.Л. Історія Стародавньої Греції. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. -С. 53-72.

  1. Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. - Т.1. Стародавня Греція. - Чер­нівці: Наші книги, 2007. - С. 63-85.

  2. Гомер. Илиада. Одиссея / Пер. с древнегреч. В.В.Вересаева.-М.: Просвещение, 1987. -400с.

  3. Гомер. Илиада. - М.: Худож. лит., 1967. - 766с.

  4. Гомер. Одиссея. - М.: Худож. лит., 1967. - 407 с.

  5. Гомерова «Іліада». - К.: Веселка, 1981. - 215с.

  6. Гомерова «Одіссея». - К.: Веселка, 1981. - 166с.

  7. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу: Практикум. - Львів: Вища шк., 1985. - С. 94-124.

  1. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - 2-ге вид. - Т. 21. - С. 23-171.

  2. Практикум по истории древнего мира / Состав. И.А. Просина, И.С. Свенцицкая. - М.: Просвещение, 1972. - С. 94-107.

  3. Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Каллистова Д.П. - М.: Мысль, 1964. - С. 54-78.

  4. Хрестоматия по истории древнего мира / Под ред. Боруховича В.Г. - Саратов: Изд-во Саратов, ун-та, 1973. - С. 63-95.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Андреев Ю.В. Раннегреческий полис (гомеровский период). - Л: Изд-во Ленин­град, ун-та, 1976. - 142 с.

  2. Андреев Ю.В. К проблеме гомеровского землевладения // Социальная структура и политическая организация античного общества. - Л.: Наука, 1982. - С. 10—31.

  3. Андреев Ю.В. Об историзме гомеровского эпоса // ВДИ. - 1984. - № 4. - С. 3-11.

  4. Андреев Ю.В. Цари и царская власть в поэмах Гомера // Проблемы отечествен­ной и всеобщей истории. - 1976. - Вып. 3. - С. 126-139.

  5. Блаватская Т.В. Греческое общество второго тысячелетия до н. э. и его культу­ра. - М.: Наука, 1976. - Гл.ІІІ, IV. - С. 44-112.

  6. Білецький О.І. І знову грецькі герої заговорили по-українському// Всесвіт. -1977. - № 3.

  7. Гордезиани Р.В. Проблемы гомеровского эпоса. - Тбилиси: Изд-во Тбилис. ун­-та, 1976. - 394 с.

  8. Гордезиани Р.В. «Илиада» и «Одиссея» - памятники письменности // Античность как тип культуры. - М.: Наука, 1988. - С. 146-168.

  1. Гордезиани Р.В. К вопросу о датировке гомеровских поэм // Проблемы анти­чной культуры. - Тбилиси: Изд-во Тбилис. ун-та, 1975. - С. 19-29.

  2. Ельницкий Л.А. Социальные термины «Илиады» и вопрос о «Гомеровской Гре­ции» // ВИ. - 1967. - №5. - С. 197-198.

  3. Коржинский А.Л. Войны в поэмах Гомера // Античный мир и археология. - Са­ратов, 1974. - Вып. 4. - С. 70-84.

  4. Ленцман Я.А. Рабство в микенской и гомеровской Греции. - М.: Изд-во АН СССР, 1963.- 306 с.

  5. Лосев А.Ф. Гомер. - М.: Учпедгиз, 1960. - 350с.

  6. Маркиш С. Гомер и его поэмы. - М.: Худож. лит., 1962. - 126 с.

  7. Нечай Ф.М. Социальный статус греков эпохи Троянской войны и количество гре­ческих войск под Троей // Вопросы истории древнего мира и средних веков. - Минск: Изд-во Белорус. ун-та, 1977. - С. 29-38.

  8. Підлісна Г.І. Світ античної літератури. - К.: Наук, думка, 1981. - С. 16-37.

  1. Полонская К.П. Поэмы Гомера. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1961. - 69с.

  2. Сахарный Н. Гомеровский эпос. - М.: Худож. лит., 1976. - 397с.

  3. Свенцицкая И.С. Некоторые проблемы землевладения по «Илиаде» и «Одис­сее» // ВДИ. - 1976. - № 1. - С. 52-63.

  4. Толстой И.И. Аэды: Античные творцы древнего эпоса. - М.: АН СССР, 1958. - 63с.

  5. Шталь И.В. «Одиссея» - героическая поэма странствий. - М.: Наука, 1978. - 168с.

  6. Шталь И.В. Художественный мир гомеровского эпоса. - 1983. - 197 с.

  7. Штоль Г. Шлиман. Мечта о Трое. - М.: Молодая гвардия, 1991. - 432 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» - надзвичайно важливе джерело з історії Стародавньої Греції дополісного періоду. В них знайшли відображення основні іс­торичні процеси старогрецького суспільства ХІ-ІХ ст. до н.е. При вивченні творів давньогрецької епічної поезії «Іліада» та «Одіссея» слід врахувати, що:

а) в поемах змішані різночасові елементи. Сюжетна розповідь поем належить до мікенської епохи (ХІІІ ст. до н. е.), окремі описи (наприклад, міст і палаців) відбивають ранній період класового суспільства (XVI-XIV ст. до н.е.). Деякі історичні процеси, змальовані в поемах, повинні бути віднесені до часу післядорійського завоювання, тобто до докласового суспільства;

б) «Іліада» була створена, очевидно, наприкінці IX ст. до н.е., на декілька десятиліть раніше, ніж «Одіссея». Це знаходить відображення в поемах (зокрема, в «Одіссеї» залізо згадується частіше, ніж в «Іліаді»);

в) існує декілька теорій про авторство поем («унітаріїв», «аналітиків», «першопочаткового ядра»).

Необхідно також чітко розібратись у питанні щодо достовірності гомерівських поем. При їх аналізі потрібно враховувати, що в них показане життя привілейованих станів суспільства, а не рядового населення.

Після закріплення змісту «Іліади» та «Одіссеї» важливим є вивчення основних положень розділу «Грецький рід» праці Ф. Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності і держави».

Характеризуючи економічний лад грецьких пле­мен, слід добре ознайомитись із розвитком головних галузей сільського господарства: землеробства (Іліада, XII, 310-315, 421-423; XVIII, 540-543, 550-556); скотар­ства (Іліада, XVIII, 495-497, 587-589, 673-674), садівни­цтва; техніки сільського господарства, аграрних відно­син; ремісничого виробництва (Іліада, VII, 314-317; XII, 294-297; XVIII, 468-482; Одіссея, XVII, 382-386,425-435), торгівлі (Іліада, XII, 465-475; Одіссея, ХІІІ, 158-164; XV, 256-267, 288-298, 415-416, 455-456) та їх особливостями в грецькому суспільстві ХІ-ІХ ст. до н.е.

Особливу увагу необхідно звернути на питання про характер землеволодіння в гомерівській Греції. Спроби окремих істориків довести панування приватної власності на землю суперечать даним гомерівських поем. У процесі розкладу общини частина землі переходить у руки басилеїв і знаті (Іліада, XII, 310-315), але ця земля не була приватною власністю, оскільки глава сім'ї не міг заповісти її кому завгодно, земля повинна була залишитись у роді (Іліада, XV, 496-499), про що свідчать регу­лярні переділи землі між членами роду по жеребку (Іліада, XII, 421-423).

Питання про рабство - його джерела, характер експлуатації рабської праці, ста­новище рабів - вимагають уважного вивчення, бо в поемах дані про рабство в Греції ХІ-ІХ ст. до н.е. змішуються з повідомленнями про суспільні відносини мікенського періоду. Розглядаючи питання, слід пам'ятати, що праця рабів у той час викорис­товувалась головним чином у домашньому господарстві, тобто рабство носило патрі­архальний характер (Іліада, XXIV, 728-734; Одіссея, XII, 103-107; XVII, 320-323; XXII, 475-747).

При вивченні суспільно-політичної організації цього суспільства необхідно оха­рактеризувати грецький рід (Іліада, II, 362-366; VI, 242-250; IX, 632-636; Одіссея, XXI-11, 118-122; XXIV, 432-437), його відмінності рід роду ірокезів, виділити органи вій­ськової демократії, а потім визначити функції народних зборів, ради старійшин та басилеїв (Іліада, IX, 89-102; XII, 310-321; XVIII, 497-508; Одіссея, І, 348-367), просте­жити поступове зниження ролі народних зборів (Іліада, II, 183-195, 198-206, 244-247, 265-267; Одіссея, II, 15-16, 26-33), звернути увагу на процес соціального розшаруван­ня в роді (Іліада, II, 198-206; Одіссея, XI, 488-491; XVIII, 167-183, 264-268, 357-361).

Семінарське заняття завершується визначенням найважливіших передумов роз­кладу родового ладу та утворення Грецької держави.


Семінарське заняття 2.
ТЕМА: Утворення Афінської демократії (4 год.)

  1. Розклад родового ладу в Аттиці, розорення селянства, посилення влади родової знаті.

  2. Змова Кілона.

  3. Закони Драконта.

  4. Реформи Солона та їх значення.

  5. Тиранія Пісистрата.

  6. Реформи Клісфена та їх роль в утворенні демократичної держави.

  7. Характеристика Афінської держави кінця VI ст. до н. е.

РЕФЕРАТИ

  1. Поетична спадщина Солона як історичне джерело.

  2. Вітчизняна історіографія про тиранію Пісистрата та її місце у розвитку Афін­ської демократії.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Аристотель. Политика. Афинская полития / Пер. С.А. Жебелева, С.И. Радцига. - М.: Наука, 1997. - 228с.

  2. Аристотель. Політика / Передм. і перекл. М. Кислюка. - К., 2000. - 198с.

  3. Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. -С. 104-122.

  4. Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. - Т.1. Стародавня Греція. - Чер­нівці: Наші книги, 2007. - С. 144-166.

  5. Гроссман Ю.М., Лісовий ІА. Історія стародавнього світу. Практикум. - Львів: Вища шк., 1965. - С. 125-144.

  6. Гущин В.Р. Был ли Писистрат назначен лидером диакриев? // АВ. - 1995. -Вып. 3. - С. 45-56.

  7. Доватур А.И. Рабство в Аттике VI-V вв. до н. э. - Л.: Наука, 1980. - 135с.

  8. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - 2-ге вид. - Т. 21. - С. 23-171.

  9. Колобова K.M. К вопросу о возникновении Афинского государства // ВДИ. -1968.-С. 41-55.

  1. Практикум по истории древнего мира / Сост. И.А. Просина, И.С. Свенцицкая. - М.: Просвещение, 1972. - С. 123-137.

  2. Радциг С.И. Килонова смута в Афинах// ВДИ. - 1964. -№ 3. - С. 3-14.

  3. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. - Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1988. -230 с.

  4. Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Каллистова Д.П. - М.: Мысль, 1964. - С. 138-175.

  5. Хрестоматия по истории древнего мира / Под. ред. З.Г. Боруховича. - Саратов: Изд-во Саратов, ун-та, 1973. - С. 96-127.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА



  1. Античная Греция: Становление и развитие полиса. - М.: Наука, 423 с.

  2. Античный полис: Межвузовский сборник. - Л: Изд-во Ленинград, ун-та, 1979. -140 с.

  3. Виноградов Ю.Г. Новые материалы по раннегреческой экономике // ВДИ. -1971.-№ 1.-С 64-75.

  4. Доватур А.И. Политика и политая Аристотеля. - М.-Л.: Наука, 1965. -390 с.

  5. Зельин К.К. Борьба политических группировок в Аттике в VI в. до н.э. — М.: На­ука, 1964. -272 с.

  6. Зельин К.К. Олимпионики и тираны // ВДИ. - 1962. - № 4. - С. 21-29.

  7. Колобова K.M. Возникновение и развитие Афинского государства IX -IV вв. - Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1958. - 50с.

  8. Колобова K.M. Древний город Афины и его памятники. - Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1961. - 373 с.

  9. Ленцман Я.А. Достоверность античной традиции о Солоне //Древний мир. - М.: Изд-во вост. лит., 1962. - С. 579-586.

  10. Ленцман Я.А. Рабы в законах Солона (к вопросу о достоверности

античной тра­диции) // ВДИ. - 1958. - № 4. - С. 51-69.

  1. Либан И.И. Социальные противоречия в Аттике в VIII-VI вв. до н. э. в

ходе ста­новления государства // Древний Восток и античний мир. - М.:

Изд-во Моск. ун-та, 1972. - С. 95-109.



  1. Лурье С.Я. Клисфен и Писистратиды. - 1940. - № 2. - С. 45-51.

  2. Молчанов A.A. Генеалогическая традиция в афинских эвпатридов:

просопографический аспект // Антиковедение на рубеже столетий. - М.,

2000. - С. 74-93.

14.Никольская П.А. Раннегреческая тирания //Учен. зап. Белорус, у-та, 1953.

- Вып. 16. - С. 459-474.

15. Пальцева Л.А. Из истории архаической Греции. - М., 2000. - 347с.

16. Скрижинская М.В. Устная традиция о Писистрате // ВДИ. - 1962. - № 4. –

С. 83 -95.

17. Соловьева С.С. Раннегреческая тирания (к проблеме возникновения

государства в Греции). - М.: Ун-т дружбы народов им. П. Лумумбы, 1964.

- 101 с.


  1. Суриков И.Е. Из истории греческой аристократии позднеархаической и

ранне классической епох. Род Алкмеонидов в политической жизни Афин VII-V вв. до н. э. - М.: Изд-во Ин-та всеобщей истории РАН, 2000. - 284с.

19. Строгецкий В.М. Клисфен и Алкмеониды // ВДИ. - 1972. - № 2. - С. 99-

105.

20. Фролов В.Д. Греческие тираны VII в. до н.э. - Л.: Наука, 1972. - 199с.



21. Цуканова МА. Ареопаг до Солона // Вестник Ленинград, ун-та, 1972. - 1

8.- Вып. 2. - С. 59-65.

22. Яйленко В.П. Греческая колонизация VII—III вв. до н.э. - М.: Наука,

1982. - 312с.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчення генезису держави в Афінах дає змогу простежити процес виникнення найбільш розвинутої форми рабовласницького міста-держави (поліса) - демокра­тичної республіки.

При підготовці до занять студент зобов'язаний розглянути розділи V і IX роботи Ф.Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності і держави», в яких аналізується процес виникнення держави у афінян, після цього необхідно перейти до вивчення джерел, враховуючи політичні погляди античних істориків (Плутарха, Аристотеля, Фукідіда та ін.). Вивчаючи суспільний лад Аттики, слід звернути увагу на масове розорення аттичного селянства, яке потрапило у торгову кабалу до землевласників-евпатридів (Аристотель. Афінська політія, II, 21), в руках яких у VII-VI ст. до н.е. знаходились політика і влада. Потрібно простежити процес поступового обмеження царської влади і заміни її виборними посадами - архонтами. Колегія архонтів і арео­паг стають основними знаряддями політичного панування аристократії (Аристотель. Афінська політія, II, 3-6).

Важливо правильно з'ясувати причини крайнього загострення соціальних про­тиріч в останній чверті VI ст. до н. е. Змову Кілона слід розглядати як невдалу спробу встановити тиранію.

Кодифікація законів, проведена архонтом Драконтом, зміцнила приватну влас­ність і завдала нового удару родовим порядкам (Аристотель. Афінська політія, II, 12-13; Плутарх. Порівняльні життєписи, Солон, 17; Хрестоматія з історії Стародавньої Греції, с. 141-142).

Аналізуючи письмові джерела, потрібно простежити 3 етапи боротьби за вста­новлення демократії в Афінах: реформи Солона, тиранію Пісистрата та реформи Клісфена.

У першу чергу необхідно встановити, в інтересах яких соціальних груп населен­ня проводив реформи Солон (Аристотель. Афінська політія, IV, 11-12; Плутарх. Со­лон, 16), засвоїти їх мету (Плутарх. Солон, 13) зрозуміти зміст (Аристотель. Афінська політія, IV, 5-10; Плутарх. Солон, 13-24) і послідовність, з'ясувати значення реформ.

Політика Пісистрата була спрямована проти евпатридів (Геродот. Історія, І, 59; Аристотель. Афінська політія, VI, 14). Потрібно звернути увагу на заходи Пісистрата в інтересах селянства та заможних торгово-ремісничих кіл (Аристотель. Афінська по­літія, VI, 16 (1-10); Хрестоматія з історії Стародавньої Греції, с. 165-166). Зламавши панування родової знаті, він розчистив шлях для перемоги демократії в Афінах.

Велике історичне значення мали реформи Клісфена, які поклали початок зміц­ненню демократії в Афінах (Аристотель. Афінська політія, VIII, 20-22; Політика, III, 2, 10; VI, 2, 9-11, 6-27; Геродот. Історія, V, 66-73). При цьому необхідно наголосити на тому, що Клісфен не проводив економічних реформ, основним його нововведенням була адміністративно-територіальна реформа. По суті, реформи Клісфена ліквідували залишки родового ладу в Аттиці.

Наприкінці потрібно дати узагальнюючу характеристику Афінської держави кінця VІ ст. до н.е. та з’ясувати суть рабовласницької республіки.


Семінарське заняття 3.

ТЕМА: АФІНСЬКА ДЕМОКРАТІЯ В ПЕРІОД ЇЇ РОЗКВІТУ

  1. Політична боротьба в Афінах у першій половині V ст. до н. е.

  2. Державний лад Афін у середині V ст. до н. е.

  3. Афінська держава в період правління Перикла.

  4. Експлуатація Афінами союзників.

  5. Оцінка афінської демократії античними авторами.

РЕФЕРАТИ

  1. Ефебія - шлях афінського громадянина.

  2. Афінський театр - школа громадянства й арена суспільно-політичної

боротьби.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА



  1. Аристотель. Политика. Афинская полития / Пер. CA. Жебелева, СИ. Радцига. -М.: Наука, 1997. - 228с.

  2. Аристотель. Політика / Передм. і перекл. М. Кислюка. - К., 2000. - 198с.

  3. Арский Ф.И. Перикл. - М.: Молодая гвардия, 1971. - 220с.

  4. Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. - С 141-156.

  5. Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. - Т.1. Стародавня Греція. - Чер­нівці: Наші книги, 2007. - С 193-212.

  6. Годер Г.И. Изучение афинской рабовладельческой демократии // Преподавание истории в школе. - 1970. - № 5. - С. 74-87.

  7. Гроссман Ю.М., Лісовий I.A. Історія стародавнього світу. Практикум. - Львів: Вища школа, 1985. - С 145-162.

  8. Знаменитые греки / по Плутарху. - М.: Просвещение, 1968. - С. 79-100.

  9. Кондратюк M.B. Архэ и афинская демократия //Античная Греция: В 2-х т. - М.: Наука, 1983. - Т.1. Становление и развитие полиса. - С. 327-365.

  1. Корзун М.С. Социально-политическая борьба в Афинах 444-425 гг. до н.э. - Минск: Изд-во Белорус, ун-та, 1975. - 160 с.

  2. Лурье С.Я. Эксплуатация афинских союзников // ВДИ. - 1947. - № 2. - С. 13-27.

  3. Хрестоматия по истории древней Греции / Под ред. Каллистова Д.П. - М.: Мысль, 1964. - С. 210-238.

  4. Хрестоматия по истории древнего мира / Под ред. Боруховича В.Г. - Саратов: Изд-во Саратов, ун-та, 1973. - С. 156-176.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Античная Греция / Под ред. Голубцовой Е.С.: В 2-х т. - М.: Наука, 1983. - Т.І. -С. 247-326.

  2. Андреев В.Н. Афинская рабовладельческая демократия в западной историогра­фии // ВДИ. - 1960. - № 4. - С. 131-146.

  3. Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. - М.: Наука, 1966. - 359с.

  4. Блаватский В.Д. Культура Афин времен Фидия // ВДИ. - 1971. - № 2. - С. 101-106.

  5. Брунов Н.И. Памятники Афинского акрополя: Парфенон и Ерехтейон. - М.: Ис­кусство, 1973. - 174 с.

  6. Жураковский Г.Е. Очерки по истории античной педагогики. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963. - С. 32-118.

  7. Каллистов Д.П. Античный театр. - Л.: Искусство, 1970. - 176с.

  8. Колобова K.M. Древний город Афины и его памятники. - Л.: Изд-во Лениград. ун-та, 1961. - 373 с.

  9. Колпинский Ю.Д. Великое наследие античной Эллады и его значение для совре­менности. - М.: Изобразит, иск-во, 1977. - 159с.

  1. Корзун М.С. Социальная база оппозиции Периклу // Вопросы истории древнего мира и средних веков. - Минск: Изд-во Белорус, ун-та, 1970. - С. 78-88.

  2. Корзун М.С. К вопросу о характере власти Перикла // Вестник Белорус, ун-та. Сер. история, философия. - 1973. - №3. - С. 3-25.

  3. Никольская P.A. Государственное устройство афинской демократии // Учен, за­писки Белорус, ун-та. - 1966. - Вып. 30. - С. 3-25.

  4. Паршиков А.Е. Аристотель (Афинская полития) и организация Первого Афин­ского морского союза // ВДИ. - 1971. - С. 76-88.

  5. Паршиков А.Е. О статусе афинских колоний в V в. до н.э. // ВДИ. - 1969. - № 2. -С. 3-19.

  6. Паршиков А.Е. Организация суда в Афинской державе // ВДИ. - 1974. - № 2. -С. 57-68.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Цю тему необхідно розглядати у зв’язку з попереднім заняттям, присвяченим виникненню Афінської демократії та розквіту господарства в Греції у першій поло­вині V до н.е.

Основним джерелом з історії Афінської держави періоду її розквіту є «Афінська політія» Аристотеля. Слід враховувати, що її автор був прибічником поміркованої республіки, «політії» за його термінологією, і в творі досить чітко простежуються ан­тидемократичні тенденції.

Аналізуючи джерела та рекомендовану літературу, потрібно охарактеризувати політичну боротьбу в Афінах у період греко-перських війн, з'ясувати причини та пе­редумови, які сприяли зростанню політичної активності демократичних сил та їхній перевазі над аристократами у V ст. до н. е., особливо виділивши при цьому діяльність Ефіальта (Аристотель. Афінська політія, IX, 25; X, 26-28).

Використовуючи документальний матеріал, необхідно проаналізувати держав­ний лад Афін, її конституцію, яка була складена у середині V ст. до н.е. (Аристотель. Афінська політія, II, 42-62), внутрішню та зовнішню політику Афін при Периклі (Аристотель. Афінська політія, IX, 24; Плутарх. Перикл, 10-12); зрозуміти причини посилення опозиції Периклу з боку радикальної демократії, яка зміцніла у резуль­таті дальшого зростання торгівлі, ремесла, сільського господарства, заснованого на рабстві.

У питанні про ставлення Афін до союзників насамперед слід виділити економіч­ні та політичні обмеження у правах, які афіняни їм нав'язували, а також причини утворення Першого Афінського морського союзу (Аристотель. Афінська політія, IX, 24; Фукідід. Історія, І, 97-99; Плутарх. Аристид, 24: Постанова про Халкідіку; Афінський грошовий закон V ст. до н.е.). Експлуатація союзників сприяла зміцненню внутрішнього та зовнішнього становища Афін, але водночас викликала зростаюче незадоволення серед населення союзних полісів.

Наприкінці заняття необхідно порівняти оцінки афінської демократії антични­ми авторами. Основну увагу варто звернути на позиції Аристотеля (Афінська політія, X, 26), Перикла у викладі Фукідіда (Історія, II, 36-41) та невідомого автора «Афінської політії» (І, 1-16; III, 1,10) і на основі порівняння встановити розбіжність у поглядах античних істориків.

Студентам слід правильно розібратись у суті афінської демократії як демократії рабовласницької, чітко визначити, в чому її обмеженість. Разом із тим, підкреслюю­чи обмежений характер афінської демократії, потрібно пам'ятати, що це була пере­дова форма політичного ладу на той час.


Семінарське заняття 4.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка