Тема. Михайло Коцюбинський. Новела




Скачати 266,46 Kb.
Дата конвертації20.07.2017
Розмір266,46 Kb.

Михайло Коцюбинський. Новела “Intermezzo





ТЕМА. Михайло Коцюбинський. Новела “Intermezzo”. Зрада народних інтересів чи перепочинок втомленої душі на лоні природи?

МЕТА: ознайомити учнів із новелою Михайла Коцюбинського “Intermezzo”, розкрити історію написання, допомогти розібратися у своєрідній образній системі, з`ясувати причини настрою ліричного героя, його подібність із автором, розкрити особливості імпресіоністичного стилю М. Коцюбинського. Розвивати мовлення, вміння логічно висловлювати свої думки, памть, мислення.

Виховувати в учнів любов до природи рідного краю, подати їм способи боротьби з депресивним станом.



ОСНАЩЕННЯ: текст новели “Intermezzo”, портрет М. Коцюбинського, репродукції картин художників - імпресіоністів.

Презентація в програмі Microsoft Power Point (6 слайдів).

ТИП УРОКУ: застосування знань, умінь і навичок

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок – психологічне дослідження.
ЗМІСТ УРОКУ
І. Організаційна частина.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Вам якось не по собі, у душу непомітно закрадається неспокій. Але спробуйте відкинути тривожні думки. Погляньте на ось ці картини. Пориньте у царство природи, панування Божої краси, розкіш барв і велич рідної землі. Зверніть увагу на сонце, яке своїм промінням пронизує увесь простір, єднає небо і землю. Від картин віє теплом і затишком.

Саме про такий спокій і тишу мріяв герой новели "Іntermezzo", над змістом якої ми сьогодні будемо працювати. Написав цей твір М.Коцюбинський, людина, яку називали "сонцепоклонником". Так, природа - це те, що давало виснаженій душі письменника натхнення. Будучи з дитинства хворобливим, він дуже цінував життя, прагнув знайти в ньому лише прекрасне, навіть там, де важко. На вершині кожного його твору стоїть людина, для неї і про неї він пише.

Досить дивним є ліричний герой новели "Іntermezzo ". Він, на перший погляд, хоче втекти від людей, усамітнитись, відійти далеко-далеко. І ми на сьогоднішньому уроці повинні з`ясувати, чи є цей відхід втечею героя від суспільства, зрадою народних інтересів, чи це лише тимчасовий відпочинок втомленої душі на лоні природи. Отже, запишіть у зошити тему уроку: "М.Коцюбинський ntermezzo. Зрада народних інтересів чи перепочинок втомленої душі митця на лоні природи?"
Слайд №1

Епіграфом уроку є повчальні слова Романа Іваничука:

"Кожен із нас потрапляє під колесо долі хоч раз у житті, вся річ у тому, щоб підвестись і продовжувати жити так, ніби нічого не трапилося".

У кінці уроку ми ще звернемося до цих слів. Працюватимемо впродовж уроку за планом.

План


  1. Історія написання новели "Іпtermezzo”.

  2. Аналіз змісту твору.

  3. Система дійових осіб.

  4. Літературознавча робота.

  5. Що можна вважати ліками для втомленої душі?

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Історія написання новели " Іntermezzo ".

Слово вчителя.

Новела була написана у 1908 році.



- На які події був багатий цей рік?

- Які почуття, думки наповнювали душу письменника?

- Що наштовхнуло Коцюбинського до написання новели “Іntermezzo”?

На ці питання дасть відповідь творча група істориків.



Розповідь учнів.

На цей рік, 1908, припадає багато подій, приємних і не дуже приємних для письменника. Підшукуючи матеріали для розкриття даної теми, ми натрапили на оповідання київського письменника, нашого сучасника, Юрія Кузнєцова, з такою ж назвою, що і у Коцюбинського, "Intermezzo ". В ньому він, опираючись на листи, спогади сучасників письменника, розказує про вершину внутрішньої трагедії в житті Коцюбинського, яка припадає на 1908 рік. Тому свою розповідь ми побудуємо таким чином:

  • перелік фактів із життя письменника, які відбувалися у 1908 році;

  • паралельне зачитування уривків оповідання Ю. Кузнєцова.

  • підсумок роботи – мультимедійна презентація.


У Чернігові М.Коцюбинський очолював "Просвіту". Діяльність цього товариства занепокоїла губернатора і жандармів, що спричинило ряд обшуків у квартирі письменника і звинувачення в революційній пропаганді. Наслідком цього стало виключення М.Коцюбинського зі складу "Просвіти". що відгукнулося болем у серці митця.

Так, викликали в магістрат. Механічно склав усе і пішов.



Начальник- товстун ледь відірвав важке тіло від крісла, щоб привітатись.

- Читав, читав ваші новели... артистичні речі.

Театр... Він зроду жодної газети не відкрив, не те що книжки. Так і кортіло запитати, чи знає хоч букви.

- Невже мої скромні спроби заслужили на вашу увагу?

- Не кажіть. Наша установа має пишатись, що в ній працює такий відомий літератор. Пишіть ваші прекрасні новели, а політики не чіпайте - то не ваша стихія...

Завіса відкривалася. Виявляється, перші оплески - то лише маскарад, і під плащем принца -звичайнісінький екзекутор.

- Друже, ваша "Просвіта" - товариство, діяльність якого виходить за межі роботи подібних інституцій. Мені було б шкода, якби через це ми змушені були відмовитись від ваших послуг.”

На жаль, М.Коцюбинський не міг повністю присвятити себе улюбленому заняттю - літературі. Підступні хвороби давали про себе знати. Очевидці згадували, що він танув, як свічка. Необхідність витрачати кошти на ліки, на оздоровчі поїздки дратувала Коцюбинського. А тут ще й арешт сестри Ольги...

1908 рік - час реакції - жорстоких розправ російського самодержавства з бунтівниками. Тюрми переповнились правдошукачами, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били.

У листі до М.Чернявського Коцюбинський писав: "Ви не можете уявити собі, що я пережив, бачачи те все на власні очі, і який це мало вплив на мої хворі нерви. Мені тепер ще гірше, ніж було: не можу ані спати, ані їсти. Ледве пишу до вас ".
Якийсь місяць, як він повернувся з відпустки, а від здоров`я не лишилося і сліду. Знову ниють ноги, в голові паморочиться. Спочатку арешт Ольги, тоді ця неприємність із листом від Беатріче... геть доконали.

Він глянув на чистий аркуш паперу, і вперше за ці роки у глибині душі ворухнувся хробак сумніву. Ворухнувся майже нечутно, а проте було моторошно. Немов заглянув у безодню, в небуття. Невже виписався?”

Можливо, найдраматичнішим моментом цього періоду була внутрішня трагедія письменника, спричинена коханням до Олександри Аплаксіної. Беатріче... Так називав її Коцюбинський. Сімейні стосунки з дружиною, Вірою Дейшею, були дуже натягнутими. Лише діти не давали Коцюбинському розірвати шлюб. Закоханим залишалося лише листуватись.

Його листи до коханої, видані у 1938 році, - це чималий том, роман у листах.

О.Аплаксіна пережила Коцюбинського на кілька десятків років, але так і залишилась до кінця життя самотньою.

"Увійшла дружина - спокійна, впевнена.

- Так далі тривати не може. Я не збираюсь ні про що просити, але ти мусиш сказати, як нам жити далі?

Тільки тепер він помітив у її руці лист. Одразу впізнав почерк Беатріче. Пекучий сором і жаль охопили його. Вона щось говорила про дітей, про перші роки кохання, при цьому залишалась незворушною: ні сльозинки, ні докорів - сухий бухгалтерський підсумок їхнього життя. Він слухав і не слухав. Відчував лиш, як повільно провалюється у безодню. І сказав:

- Вибач, якщо все це можна вибачити. Я не залишу сім "ї, коли навіть доведеться переступити через себе.

Вона вийшла. Він озирнувся довкола, в цілому всесвіті не було нікого. Нікого і нічого, тільки пекучий нестерпний біль.

Хіба вмерти? Ні дружина, ні Беатріче від цього не постраждають. Що він може їм дати, крім горя? Ковтнути отруту і ввійти у царство спокою. Але не міг ворухнутись. Тіло немов розбив параліч. Це - межа, зрозумів він. Там, за нею, - божевілля. "

Підсумком нашої роботи є слайд, у якому відображено причини душевного неспокою М.Коцюбинського. Запишіть їх.
Слайд №2
Причини душевного неспокою М. Коцюбинського

  1. Постійний нагляд жандармів, обшуки в квартирі.

  2. Виключення зі складу "Просвіти".

  3. Численні хвороби.

  4. Переживання, пов"язані з політичними обставинами.

  5. Конфлікт із дружиною і бажання одружитись із Аплаксіною.


Слово вчителя.

Коцюбинський мріяв про відпочинок. Справжнім порятунком для нього стало гостювання у селі Кононівка в друга Євгена Чикаленка, в домі якого письменник провів кілька тижнів у 1908 році. Тому-то новела, яку ми будемо вивчати сьогодні, присвячена кононівським полям.

Дякую за плідну роботу історикам, а тепер переходимо до аналізу змісту новели.



2. Аналіз змісту твору.

Вступне слово вчителя.

Втомлений душею М.Коцюбинський черпає сили з криниці Кононівської природи. Пізніше він пише Євгену Чикаленку: "Коли потребую спокою, починаю думати про Кононівку, як мені було там добре, просто і спокійно. Трошки, далеко не повно, зачеплена Кононівка у моїй дрібничці "Інтермецо".

У цей тяжкий період життя Коцюбинському потрібно було прислухатися до власної душі, вийняти з серця біль і, висловивши його на папері, звільнитися від нього. Так з`являється ця новела.

Перш, ніж приступити до розгляду тексту, з`ясуємо значення слова "інтермецо".

Інтермецо (з лат. проміжний) - це музичний термін, який позначає невелику інструментальну п`єску, яку виконували в антракті (перерві) між діями драматичного чи оперного твору.

А тепер спробуймо відновити всі переживання ліричного героя, поринувши у зміст новели. Після опрацювання тексту вам потрібно буде дати відповідь на проблемне питання.

Проблемне питання. Відхід головного героя від суспільства це зрада народних інтересів чи перепочинок втомленої душі митця на лоні природи?

Бесіда з учнями за змістом новели.

- Отже, що спричинило тяжку втому героя, в чому його трагедія? Зачитайте.



(Ліричний герой перебуває у стані втоми, яка ось-ось має закінчитись депресією. І він сам це усвідомлює. Його втомили люди, постійне "треба".)

- Герой хоче втекти від людей. Він навіть починає заздрити планетам. Чому?

(Бо кожна з них має свою орбіту і ніщо не стає їм на дорозі. А люди стикаються одне з одним кожного дня.)

- Поїзд, повний людського гаму, несе героя подальше від “залізної руки міста”.Як ви розумієте зміст такої метафори?

(Залізні конструкції є основою кожного міста, замість землі - холодний бетон. Звідси холод і замкнутість у серцях міських мешканців.)

- Згадайте перші хвилини перебування героя в кімнаті. У його душі помічаємо не просто втому, а стрес. З чого це видно? Зачитайте.



(Він збайдужів до людського горя. Душа вже перенасичена стражданнями. Звістку про розстріляних, повішаних заїдає стиглою сливою.)

- Давайте спробуємо накреслити ланцюжок психологічних змін у душі героя. Спочатку була втома, яка згодом спричиняє депресію, стрес.

Утома Стрес
- Що здивувало героя в перші хвилини перебування на лоні природи? Зачитайте.

(Його здивувала абсолютна тиша. Він знайшов те, чого бажав. Приходить заспокоєння, втома непомітно залишає героя. Це і є перерва, інтермецо.)

- Продовжимо ланцюжок.



Утома - Стрес - Інтермецо

- На подвір`ї герой бачить собак. Чи можна провести паралель між ліричним
героєм і вівчарками? Зачитайте.

(Безперечно, адже вони були на припоні. Героя тримала, наче ланцюг, залізна рука міста, роблячи його знервованим, злим. Металевий ланцюг робив те саме з вівчарками.)

- Отже, серед нив приходить заспокоєння, але абсолютного зцілення ще нема. В якому епізоді твору ми це помічаємо? Зачитайте.



(Це сталося серед нив. Герой милувався колоссям, слухав спів жайворонка, простягав руки до сонця і раптом побачив тінь на землі. Він насторожився: "Невже це знову людина?" Але переконавшись, що це тільки тінь від хмари, зрадів, бо ще не готовий до зустрічі з людиною.)

- Дні героя течуть серед степу. Що бентежить його душу? Зачитайте.

(Він почуває космічний зв`язок із землею, почуває себе багатим, хоч не має грошей, бо йому належить земля, зозулине " ку-ку”, пісня жайворонка.)

- Дійсно, неймовірно красива рідна земля. А ще герой дякує сонцю. За що? Зачитайте.

(Він кохається в сонці, вдячний йому, бо саме воно вносить заспокоєння, лікує знервовану душу. Його проміння здається материнським молоком, яке ставить на ноги дитину.)

- Отже, можна зрозуміти, що душа героя заспокоїлась. Настала рівновага.


Продовжимо ланцюжок психологічних змін.

Утома - Стрес - Інтермецо - Рівновага

- А чи готовий герой знову повернутись до людей? Зачитайте.

(Доказом цього може бути зустріч героя з людським горем (селянином), від якого він не втікає, а навпаки просить поспілкуватися з ним.)

- Про які жахи розповідає селянин герою? Зачитайте.

(Про важке і безправне становище людей у тогочасному суспільстві. Про те, що зараз легко тим сім`ям, у яких від гарячки повмирали діти. А у нього зосталися жити. І він не має чим їх нагодувати...)

- Здавалось би, треба тікати, адже до героя знову підбираються людське горе, страждання. Але чи робить він це? Зачитайте.

(Ні. Він уже повністю зцілився і готовий сприймати людське горе. Герой повертається до нормального життя: "Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає... ")

  • А тепер давайте завершимо лінію психологічних змін у душі героя.


Слайд № 3

Утома - Стрес - Інтермецо - Рівновага - Спроможність сприймати горе

- Отже, герой уже спроможний сприймати людське горе. Яка роль Кононівських полів у цих психологічних змінах у душі героя?

(Кононівські поля стали благодатною місциною, яка називається інтермецо, перервою, принесли заспокоєння. Лише у природі є гармонія, яку шукає людина. І щоб зцілитися, побороти депресію, стрес, треба йти до природи.)

- А тепер давайте повернемося до проблемного питання. То відхід головного героя від суспільства - це зрада народних інтересів чи відпочинок втомленої душі митця на лоні природи?

(Це перепочинок, а не зрада. Герой не втікає від суспільства, без якого життя втратить зміст. Він лише знайшов правильний вихід із стану депресії: намагається відновити сили серед нив, природи…)

(Герой не втікає від суспільства, а тільки шукає зцілення від депресії, тому що розуміє її небезпечність для митця. Саме так розв'язується проблема місця митця в суспільному житті. Він не має права не відгукуватися на людське горе. І тому, підлікувавши втомлену душу, готовий знову служити народу.)
3.Система дійових осіб.

Слово вчителя.

Складну боротьбу, яка відбувається у душі ліричного героя, допомагають зрозуміти символічні образи твору.

Творча група аналітиків працювала над загадкою дійових осіб у новелі "Іntermezzo". Їм слово.

Розповідь учнів.

Головним героєм твору є, очевидно, сам Коцюбинський, але це не зовсім так. Тому що багато відчуттів, описаних у новелі, знайомі, мабуть, кожному письменникові. Отже, це, напевно, більш типовий образ, ніж автобіографічний. Підсумком нашої роботи є ряд таблиць, які ми вам пропонуємо розглянути.
Слайд № 4



Дійові особи



Перша група Друга група

(невидимі) (видимі)

Моя утома Ниви в червні

Залізна рука міста Три білі вівчарки

Людське горе Зозуля

Жайворонки

Сонце
Слайд № 5

Символізм образів


а) ниви - символ життєвої дороги;

б) зозуля - символ, що втілює надію на життя;

в) образи трьох вівчарок - теж символічні: самозакохана Пава - дворянство, Трепов - жандармерія, "дурний Оверко" - принижене і темне селянство;

г) жайворонок - символ творчої наснаги;
г) сонце символ вічної енергії, сили.
Моя втома”і “сонце- це два ключових образи. Поступове зникнення втоми і проникнення в його душу сонця - зміст твору.

Вплив дійових осіб на душу героя в кольоровій гамі



Моя утома Ниви Сонце

Залізна рука міста Вівчарки

Людське горе Зозуля

Жайворонки


Депресія Рівновага Готовність



служити

народу


4. Літературознавча робота.

Слово вчителя.

"Іпtermezzo" - твір особливий, не схожий на будь-який інший в українській літературі.

М.Коцюбинський у листі до М. Старицького писав: "За сто літ існування новійша література наша ... живилась переважно селом... Селянин, обставини його життя, його нескладна психологія - це все, над чим працювала фантазія українського письменника... Наш інтелігентний читач має право сподіватись від рідної літератури малюнку різних сторін життя, а не одної якоїсь верстви суспільства. "

І він пише такий твір - це " Іпtermezzo ". У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів. Це - своєрідний твір. Тому-то його стиль досліджувало чимало літературознавців.

Творча група наших літературознавців, цікавлячись їхніми працями, з`ясувала жанр, стиль твору. Їм слово.

Розповідь учнів.

ntermezzo" - поліфонічний твір. Він поєднує в собі ознаки і ліричної симфонії, за плавністю звучання, і поеми в прозі, і ліричної драми в прозі, тому що М. Коцюбинський на початку твору подає список дійових осіб. І хоча твір не призначений для постановки на сцені, сценою в даному випадку є душа ліричного героя.

Та все-таки більшість літературознавців сходяться на думці, і ми теж із ними згідні, що " Іntermezzo " за жанром - це новела. Адже новела - це розповідь про незвичайну подію зі стрімким розвитком сюжету з різними зламами.

Саме так побудовано і твір " Іntermezzo ".

Написана ця новела в імпресіоністичній манері.

Слово "імпресіонізм" походить від французького "іmpression" - враження .

Виникла ця течія у мистецтві в II пол. ХІХ - поч. ХХ ст. Назва пішла від картини К. Моне 1873р. "Імпресія. Схід сонця. "

(Розповідь супроводжується демонстрацією репродукцій картин художників-імпресіоністів К. Моне, О. Ренуара, Е. Дега).

Імпресіонізм як мистецький напрям виник у французькому малярстві і був характерний тим, що відтворював не саму дійсність, а те, як вона впливає на людину, її емоції, душевний світ. Це, одним словом, враження від вражень.

Під впливом малярства імпресіонізм поширився і на літературу. Основоположниками літературного імпресіонізму вважаються брати Гонкури, французькі прозаїки. В українській літературі імпресіоністичне письмо властиве творам В.Стефаника, Ольги Кобилянської. Михайло Коцюбинський свої новели писав також у імпресіоністичній манері. Підтвердженням цього є новела " Іntermezzo ". Адже ознаками імпресіонізму є заглиблення у внутрішній світ людини, відтворення зоровими і слуховими образами, художніми деталями найтонших змін у настрої героя. Все це ми знаходимо в новелі " Іntermezzo ". У творі Коцюбинський показує, як під впливом сонця, нив у червні, зозулиного "ку-ку", співу жайворонка змінюється внутрішній стан героя.

На закінчення хочеться зачитати слова В.Шевчука : "Ніхто ніколи ні до М.Коцюбинського, ні після нього не створював пластикою слова такого виключного враження..."

Підсумком нашої роботи є таблиця.
Слайд №6

Імпресіонізм течія в мистецтві й літературі другої половини ХІХ століття – початку ХХ століття.

Основне завданнявитончене відтворення суб`єктивних вражень та спостережень, мінливих відчуттів і переживань, але без заглиблення в їх суть. Сформувався у французькому живописі 70-х років. Назва пішла від картини К. Моне 1873 р. “Імпресія. Схід сонця.”
ІV. Підсумок уроку.

Слово вчителя.

Ми завершили роботу над текстом новели "Intermezzo", з"ясували жанр, стиль. А тепер давайте ще раз звернемося до епіграфа. (Зачитати.)

Дійсно, ми мали змогу пересвідчитись у правдивості цих слів. Ліричний герой новели потрапив під колесо долі, але зумів підвестись і, переживши тяжку душевну кризу, здатен знову повернутися до активного життя, служити інтересам народу.

Що принесло йому заспокоєння? Без сумніву, кононівські поля. Вони стали тією ланкою у ланцюгу життя, яку письменник влучно назвав "інтермецо", перервою.

Михайло Коцюбинський писав: "У хвилини розчарувань мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи."

Дійсно, лише у природі є гармонія, якої постійно шукає людина. Депресію, на думку Коцюбинського, можна перемогти - для цього потрібно йти в природу, це останній шанс для тих, хто втратив віру в життя.

Добра порада, особливо для нас, людей ХХІ ст. Ми живемо у вік, коли колесо життя набирає все більших обертів: розвиток науки, техніки, великий потік інформації. Людській психіці важко вистояти в таких умовах. Інколи маленька життєва незгода може стати фатальною. Не кожен може знайти себе у цьому бурхливому суєтному житті. Звідси алкоголізм, нароманія, суїциди.

Сьогодні у нас на уроці присутній психолог. Давайте вислухаємо поради спеціаліста щодо шляхів подолання кризових життєвих ситуацій, а потім ви поділитеся своїм, хоч і невеликим, досвідом.
Виступ психолога.

У житті практично всіх людей бувають ситуації, коли вмовити себе, що все могло би бути й гірше, не вдається, оскільки здається, що гірше вже нікуди. І зовсім не віриться, що ви зможете так само безтурботно сміятися, як і раніше. Зможете! Чорна смуга у вашому житті наступила не назавжди, але якщо ви не знайдете сили допомогти собі, то без втрат не обійдеться. Ви ризикуєте озлобитись і розгубити багато цінних якостей. Отже, вибирайте: вам може допомогти відомий лікар - час, але ви можете допомогти собі й самі. Якщо ви вирішили самостійно боротися за свою душевну рівновагу, вам можуть бути корисними наступні правила:

  1. Вірте, що життя вас не залишить. Чорна смуга обов'язково закінчиться.

  2. Зрозумійте, що пережити вашу неприємність можете тільки ви, тому не перекладайте її на плечі інших.

  3. Знайдіть зразок: людину, яка вистояла в подібній чи ще більш складній ситуації. Подумайте про те, як вона справлялася зі своїми проблемами.

  4. Не замикайтеся на своїх проблемах і побільше спілкуйтесь із людьми. Будьте відкритими - поряд є багато людей, які теж потребують допомоги і підтримки.

  5. Якщо вам здалося, що вас хотіли образити, не робіть поспішних висновків. Ви зараз вразливі й можете все неправильно зрозуміти.

  6. Згадайте, що навколо повно справ, які вимагають ваших рук і розуму.

  7. Постарайтеся виробити у себе звичку радіти життю. Весь час пам'ятайте, що життя - це безперервна низка миттєвостей, які змінюють одна одну. Шукайте серед них приємні. Вчіться радіти! Адже в ці кілька секунд ви робите себе щасливішими.

  8. Перестаньте хвилюватися з приводу тих неприємностей, які вам непідвладні.

  9. Вчіться позитивному мисленню. Не допускайте, щоби вами оволодівали неприємні думки і негативні емоції. Адже "наше життя - це те, чим роблять його наші думки ". Марк Аврелій.

Бесіда з учнями.

- Які методи використовуєте ви, коли хочете зняти напругу? (Виступи учнів.)

Заключне слово вчителя.

У кожного з нас попереду життя. Але невідомо, кому і скільки відміряла доля страждань, радощів, журби, любові. Але, як би там не було, завжди пам`ятайте, що життя - ніби смугаста зебра. На зміну чорній смузі обов'язково прийде біла. Та коли ви все-таки потрапите під колесо долі, коли відчуєте, що вам важко, що вас втомили люди, то підведіться і шукайте порятунку в самотності на лоні природи, подаруйте собі інтермецо, перерву, так, як це робив ліричний герой новели "Іntermezzо", тому що космічна самотність людини на лоні природи наповнює її щастям.

Ліна Костенко писала: “Отак, як є, а може бути й гірше, а може бути зовсім, зовсім зле...” Дійсно, бувають у житті дуже важкі періоди. В таких випадках нехай вам допоможуть слова давньої молитви: “Дай вам, Боже, витримати те, що ви не можете змінити, дай вам, Боже, змінити те, що ви не можете витримати, дай вам, Боже, розуму, щоб розрізнити одне від одного.”



V. Домашнє завдання.

Написати твір – роздум на тему “ Як боротися з депресивним станом”.

Прочитати повість М. Коцюбинського "Тіні забутих предків", виписуючи цитати для характеристики образів.

Індивідуальне завдання – реферат на тему «Історія та джерела написання повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків"».


Данильчак Ольга Ярославівна




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка